Олекса́ндр Васи́льович Вла́сов (рос. Александр Васильевич Власов, 19 жовтня (1 листопада) 1900, с. Велика Коша, Тверська губернія, Російська імперія — 25 вересня 1962, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський архітектор. Доктор архітектури. Професор. Академік Академії будівництва і архітектури України. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.
| Власов Олександр Васильович | |
|---|---|
| | |
| Народження | 19 жовтня (1 листопада) 1900 Велика Кошаd, Селіжарівський районd, СРСР |
| Смерть | 25 вересня 1962[…] (61 рік) |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна (підданство) | СРСР |
| Навчання | Московський державний технічний університет імені Баумана |
| Діяльність | архітектор, містобудівник |
| Праця в містах | СРСР |
| Найважливіші споруди | Пам'ятник Леніну (Київ) |
| Нагороди | |
| Автограф | |
| Власов Олександр Васильович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився 19 жовтня (1 листопада) 1900 у родині лісника в селі Велика Коша, тепер Тверської області Російської Федерації. Закінчивши одну із московських гімназій, з 1918 року викладав малювання, історію та географію у школі міста Торжок, а потім у школі 2-го ступеня села Велика Коша.
У 1928 році закінчив архітектурний відділ Московського вищого технічного училища. Працював асистентом на кафедрі архітектурного планування і малювання Московського вищого технічного училища. У 1929—1932 роках — член ВОПРА.
З 1931 викладав у Московському архітектурному інституті.
У 1932—1941 роках — учасник розробки генерального плану реконструкції міста Москви. У 1941—1944 роках працював над забудовою населених пунктів у східних районах СРСР.
У червні 1944—1950 роках — головний архітектор міста Києва. У 1945—1947 роках розробляв забудову Хрещатика в Києві. Член ВКП(б) з 1949 року.
У 1950—1955 роках — головний архітектор міста Москви.
У 1955—1956 роках — президент Академії архітектури СРСР. У 1956—1961 роках — віце-президент Академії будівництва і архітектури СРСР.
У 1961—1962 роках — 1-й секретар Правління Спілки архітекторів СРСР.
Помер 25 вересня 1962.
Нагороди і премії Редагувати
- Ленінська премія (1959) — за вирішення великого містобудівного завдання швидкісної реконструкції та благоустрою району Лужників міста Москви і створення комплексу спортивних споруд Центрального стадіону імені Леніна
- Сталінська премія 2-го ст. (1950) — за розробку технології, організацію масового виробництва і впровадження у будівництво порожнистої будівельної та архітектурної кераміки
- два ордени Леніна (у т.ч. 23.01.1948)
- два ордени Трудового Червоного Прапора
Джерела Редагувати
- Андреев П., Яралов Ю., Александр Власов, в сб.: Советская архитектура, № 16, М., 1964, с. 89—102.
- Велика радянська енциклопедія [ 15 липня 2012 у Wayback Machine.]
- газета «Київська правда» (Київ) — 14 січня 1947 року.
| Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Власов Александр Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Structurae — Ratingen: 1998.
- Ikonnikov A. V. Vlasov, Aleksandr // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T090006
- Czech National Authority Database