www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грецьке судноплавство для зовнішньоекономічних зв язків держави Лише у деяких країнах таких як Росія США Китай Канада Ту

Грецьке судноплавство

Грецьке судноплавство для зовнішньоекономічних зв'язків держави. Лише у деяких країнах, таких як Росія, США, Китай, Канада, Туреччина, Франція, морський транспорт здійснює міжрайонні внутрішні перевезення. Цей транспорт перевозить понад 80% зовнішньоторговельних вантажів. Це найдешевший вид транспорту, бо експлуатація морський шляхів не вимагає значних витрат на утримання мережі, як у інших видах транспорту. Сучасні морські судна здатні перевозити вантажі будь-яких розмірів та ваги.

Пароплав «Лефка Орі» компанії ANEK lines
Пароплав «Ніссос Хіос» компанії Hellenic Seaways

Торговий флот — сукупність суден країни разом з їх особовим складом, зайнятих комерційною діяльністю. Численні і різноманітні судна торгового флоту розрізняються за типом та призначенням. До торговельного флоту — у широкому сенсі цього поняття — відносяться не тільки судна і плавсклад, але і численні берегові служби: органи оперативного управління, ремонтні та бункерувальні підприємства, агентства морського страхування і багато чого іншого, крім корабелень, доків, причалів і складів. Всі сучасні морські судна мають національний статус, символом якого служить той прапор, що майорить над кожним судном. В іншому випадку судна використовують, так званий, зручний прапор.

За даними Грецької статистичної служби, як наслідок економічної кризи, у першому кварталі 2010 року пасажирські перевезення у грецьких портах зросли лише на 0,7% у порівнянні із відповідним періодом 2009 року. Водночас вантажопотік в грецьких портах знизився на 12,4% в перші три місяці 2010 року, після зниження на 6,6% за аналогічний період минулого року.

Історія Редагувати

Зображення античного грецького судна: Одіссей та Сирени, червонофігурний стамнос, 480—470 роки до н. е.

Грецьку цивілізацію, на відміну від інших стародавніх суспільств, з повною відповідальністю можна назвати морською. Причому важливо підкреслити, що такий характер вона набула не в результаті історичного розвитку, але з самого початку своєї історії. 2010 року науковці на чолі із археологом Елені Панагопулу знайшли залишки найдавнішого у світі морського судна поблизу південного узбережжя грецького острова Крит, датованого близько 130 тисячами років тому. Це дозволило відсунути рамки перших у світі морських подорожей на 60 тисяч років пізніше. Поряд із кораблем знайдено близько 2000 дрібніших артефактів, в тому числі рудиментарні знаряддя праці. Знахідка має важливе антропологічне значення і змусить переглянути науковців схему еволюції Людини розумної, особливо розвиток її когнітивних здібностей і навичок.

В крито-мікенську епоху закладався фундамент майбутньої еллінської цивілізації. Повною мірою це можна сказати і стосовно морської справи: критяни контролювали усе Егейське море (див. Мінойська таласократія). В епоху архаїки мистецтво античного кораблебудування досягло своєї найвищої точки з винаходом трієри, але потрібно мати на увазі, що цьому передував тривалий період розвитку морської справи в Егейському регіоні, який, розпочавшись ще в III тисячолітті до н. е., підготував основу для еволюції грецького суднобудування надалі.

Морський прапор Королівства Греції (1863—1924 роки; 1935—1970 років)

Вже розвиток морської справи у культури Кікладських островів досяг таких розмірів, що з'явилися перші в Європі зображення кораблів. Мається на увазі зображення суден на так званих «кікладських сковорідках», які датуються серединою III тисячоліття до н. е. Вони дають нам можливість отримати уявлення про початковий етап еволюції античного кораблебудування. Кораблі кікладян мали вигляд досить довгих човнів з високою кормою, піднесеним носом і з тараном у його виступаючої частини.

У VIII—VI століттях до н. е. набуває життєво важливого значення кораблебудування. Великих військових флотів у Греції цього часу не було, оскільки морських воєн греки ще не вели, але для ведення торгівлі, створення численних колоній в різних областях Середземномор'я і Причорномор'я потрібний значний пасажирський і торговий флот. Якщо в гомерівський період грецькі громади жили досить ізольовано і замкнуто, то в VIII—VI століттях до н. е. встановлюються інтенсивні зв'язки між різними полісами, розташованими найчастіше у віддалених областях Середземномор'я, наприклад у Сицилії чи в Причорномор'ї, з містами Егейського басейну. У системі цих активних зносин велику роль відігравала торгівля, обмін різними товарами і сировиною. У нові засновані колонії везли вино, оливкову олію, розписну кераміку, металеві вироби, зброю, а отримували в обмін метали, ліс, шкіру, хліб, рабів.

Втім торговельна буржуазія у новогрецький період від 1870 року до Першої світової війни досягала успіху. Про це свідчить зростання водотоннажності грецького торгового флоту з 250 тисяч т в 1875 до 500 тисяч т в 1911 року і понад 1 млн т в 1915. Розширення судноплавства було дійсно необхідним, враховуючи обмежені можливості сільського господарства і швидке зростання населення країни.

Сучасний стан Редагувати

Див. також: Торговельний флот Греції

Греція — країна із «зручним прапором». Останні мають велику кількість приписаних до свого флоту іноземних суден через низькі транспортні податки, дешеву робочу силу, що обслуговує судна, і незначні вимоги до техніки безпеки та умов праці транспортного персоналу. Торговий флот забезпечує приблизно 20% ВВП Греції, будучи найбільшою галуззю економіки країни.

Грецьким судновласникам належить більше 3 500 судів різного типу. Незважаючи на боргову кризу, грецький торговельний флот залишився найбільшим у світі за даними 2011 року. Також потужність суден під грецьким прапором зросла станом на грудень 2011 року до 43 397 млн. DWT.

Станом на 2010 рік грецькі судновласники володіли 25% всього світового флоту. Для порівняння, станом на 2001 рік вони володіли 17,4% світового флоту. Греки контролювали 22,3% світового флоту танкерів, 18,1% вантажних суден, 9,4% хімічного транспорту, 4,5% контейнерних суден, а також 6,7% пасажирських суден. Триває якісне поліпшення та оновлення грецького торгового флоту, середній вік суден якого не перевищує 11,9 років.

За оціночними даними на 2000 рік, торговельний флот Греції становили 780 судів (водотоннажністю 1 000 тонн і більше) загальною водотоннажністю 25564988 брутто-реєстрових тонн / 44761916 довгих тонн повної вантажопідйомності суховантажі — 272, вантажні судна — 55, танкери для перевезення хімікатів — 22, комбіновані суховантажні судна — 5, комбіновані судна, що перевозить руду і нафту — 6, контейнеровози — 51, танкери для перевезення зрідженого газу — 5, багатофункціональні великовантажні судна — 1, пасажирські судна — 14, вантажопасажирські судна — 2, нафтові танкери — 255, судна-рефрижератори — 3, пороми — 20, каботажні пасажирські судна — 63, спеціалізовані танкери — 5, вантажні судна для перевезення транспорту — 1.

Найбільш відомі грецькі судновласники новітньої доби — Аристотель Онассіс, Ставрос Ніархос, Васіліс Константакопулос, Евгеніос Евгенідіс, Нікос Патерас; династії судновлаників — Латсіс, Емберікос, Гуландріс.

Каботажне судноплавство Редагувати

Грецький пасажирський пором компанії Minoan Lines

Грецьке каботажне судноплавство найбільш значуще в Європі. Пірейський порт — найбільший пасажирський порт в Європі, а також третій у світі. Грецькі судна перевозять пасажирів і вантажі з континентальної Греції на Грецькі острови, а також перетинають Адріатичне море, курсуючи між Грецією й Італією. В наш час[коли?] в Греції діє близько 30 підприємств, що займаються каботажним судноплавством. У їх використанні перебуває понад 120 кораблів, включаючи високошвидкісні пороми, катамарани і швидкохідні катери.

Найважливіші міста-порти Греції Редагувати

Афіни і порт Пірей в давнину були з'єднані довгими стінами

Примітки Редагувати

  1. Port traffic up 0.7% in Q1 — ana-mpa
  2. [[https://web.archive.org/web/20110405165346/http://ru.euronews.net/2011/01/19/crete-find-blows-sea-travel-dates-out-of-water/ Архівовано 5 квітня 2011 у Wayback Machine.] Клуб древних путешествий, Археология, 19/01/2011, euronews.net]
  3. Greece's merchant shipping fleet remained number one on the world list in 2011 despite a decline in the number of vessels, a report by Alpha Bank said on Friday.[недоступне посилання з липня 2019] - 04-03-12, AMNA
  4. . Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 12 грудня 2010. 
  5. Greek Shipowners Dealing With The 25% Of World Fleet — capital.gr
  6. . Архів оригіналу за 24 грудня 2004. Процитовано 12 грудня 2010. 
  7. . www.olp.gr. Архів оригіналу за 30 березня 2005. Процитовано 27 грудня 2008. 
  8. . www.maritime-database.com. Архів оригіналу за 26 січня 2009. Процитовано 27 грудня 2008. 
  9. . www.anek.gr. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 27 грудня 2008. 

Література Редагувати

  • Липець Ю. Г., Пулярки В. А. Шлихтер С. Б. Географія мирового хазяйства: Учеб. Пос. для студентов. — М.: ВЛАДОС, 1999. — 400с.
  • Gelina Harlaftis. A history of Greek-owned shipping: the making of an international tramp fleet, 1830 to the present day. — Routledge, 1996. — 439 с. — ISBN 0415000181.
  • Theodore C. Kariotis. Greece and the law of the sea. — Martinus Nijhoff Publishers, 1997. — 347 с. — ISBN 9041103945.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Grecke sudnoplavstvo dlya zovnishnoekonomichnih zv yazkiv derzhavi Lishe u deyakih krayinah takih yak Rosiya SShA Kitaj Kanada Turechchina Franciya morskij transport zdijsnyuye mizhrajonni vnutrishni perevezennya Cej transport perevozit ponad 80 zovnishnotorgovelnih vantazhiv Ce najdeshevshij vid transportu bo ekspluataciya morskij shlyahiv ne vimagaye znachnih vitrat na utrimannya merezhi yak u inshih vidah transportu Suchasni morski sudna zdatni perevoziti vantazhi bud yakih rozmiriv ta vagi Paroplav Lefka Ori kompaniyi ANEK linesParoplav Nissos Hios kompaniyi Hellenic SeawaysTorgovij flot sukupnist suden krayini razom z yih osobovim skladom zajnyatih komercijnoyu diyalnistyu Chislenni i riznomanitni sudna torgovogo flotu rozriznyayutsya za tipom ta priznachennyam Do torgovelnogo flotu u shirokomu sensi cogo ponyattya vidnosyatsya ne tilki sudna i plavsklad ale i chislenni beregovi sluzhbi organi operativnogo upravlinnya remontni ta bunkeruvalni pidpriyemstva agentstva morskogo strahuvannya i bagato chogo inshogo krim korabelen dokiv prichaliv i skladiv Vsi suchasni morski sudna mayut nacionalnij status simvolom yakogo sluzhit toj prapor sho majorit nad kozhnim sudnom V inshomu vipadku sudna vikoristovuyut tak zvanij zruchnij prapor Za danimi Greckoyi statistichnoyi sluzhbi yak naslidok ekonomichnoyi krizi u pershomu kvartali 2010 roku pasazhirski perevezennya u greckih portah zrosli lishe na 0 7 u porivnyanni iz vidpovidnim periodom 2009 roku Vodnochas vantazhopotik v greckih portah znizivsya na 12 4 v pershi tri misyaci 2010 roku pislya znizhennya na 6 6 za analogichnij period minulogo roku 1 Zmist 1 Istoriya 2 Suchasnij stan 3 Kabotazhne sudnoplavstvo 4 Najvazhlivishi mista porti Greciyi 5 Primitki 6 Literatura 7 DzherelaIstoriya Redaguvati nbsp Zobrazhennya antichnogo greckogo sudna Odissej ta Sireni chervonofigurnij stamnos 480 470 roki do n e Grecku civilizaciyu na vidminu vid inshih starodavnih suspilstv z povnoyu vidpovidalnistyu mozhna nazvati morskoyu Prichomu vazhlivo pidkresliti sho takij harakter vona nabula ne v rezultati istorichnogo rozvitku ale z samogo pochatku svoyeyi istoriyi 2010 roku naukovci na choli iz arheologom Eleni Panagopulu znajshli zalishki najdavnishogo u sviti morskogo sudna poblizu pivdennogo uzberezhzhya greckogo ostrova Krit datovanogo blizko 130 tisyachami rokiv tomu Ce dozvolilo vidsunuti ramki pershih u sviti morskih podorozhej na 60 tisyach rokiv piznishe Poryad iz korablem znajdeno blizko 2000 dribnishih artefaktiv v tomu chisli rudimentarni znaryaddya praci Znahidka maye vazhlive antropologichne znachennya i zmusit pereglyanuti naukovciv shemu evolyuciyi Lyudini rozumnoyi osoblivo rozvitok yiyi kognitivnih zdibnostej i navichok 2 V krito mikensku epohu zakladavsya fundament majbutnoyi ellinskoyi civilizaciyi Povnoyu miroyu ce mozhna skazati i stosovno morskoyi spravi krityani kontrolyuvali use Egejske more div Minojska talasokratiya V epohu arhayiki mistectvo antichnogo korablebuduvannya dosyaglo svoyeyi najvishoyi tochki z vinahodom triyeri ale potribno mati na uvazi sho comu pereduvav trivalij period rozvitku morskoyi spravi v Egejskomu regioni yakij rozpochavshis she v III tisyacholitti do n e pidgotuvav osnovu dlya evolyuciyi greckogo sudnobuduvannya nadali nbsp Morskij prapor Korolivstva Greciyi 1863 1924 roki 1935 1970 rokiv Vzhe rozvitok morskoyi spravi u kulturi Kikladskih ostroviv dosyag takih rozmiriv sho z yavilisya pershi v Yevropi zobrazhennya korabliv Mayetsya na uvazi zobrazhennya suden na tak zvanih kikladskih skovoridkah yaki datuyutsya seredinoyu III tisyacholittya do n e Voni dayut nam mozhlivist otrimati uyavlennya pro pochatkovij etap evolyuciyi antichnogo korablebuduvannya Korabli kikladyan mali viglyad dosit dovgih chovniv z visokoyu kormoyu pidnesenim nosom i z taranom u jogo vistupayuchoyi chastini U VIII VI stolittyah do n e nabuvaye zhittyevo vazhlivogo znachennya korablebuduvannya Velikih vijskovih flotiv u Greciyi cogo chasu ne bulo oskilki morskih voyen greki she ne veli ale dlya vedennya torgivli stvorennya chislennih kolonij v riznih oblastyah Seredzemnomor ya i Prichornomor ya potribnij znachnij pasazhirskij i torgovij flot Yaksho v gomerivskij period grecki gromadi zhili dosit izolovano i zamknuto to v VIII VI stolittyah do n e vstanovlyuyutsya intensivni zv yazki mizh riznimi polisami roztashovanimi najchastishe u viddalenih oblastyah Seredzemnomor ya napriklad u Siciliyi chi v Prichornomor yi z mistami Egejskogo basejnu U sistemi cih aktivnih znosin veliku rol vidigravala torgivlya obmin riznimi tovarami i sirovinoyu U novi zasnovani koloniyi vezli vino olivkovu oliyu rozpisnu keramiku metalevi virobi zbroyu a otrimuvali v obmin metali lis shkiru hlib rabiv Vtim torgovelna burzhuaziya u novogreckij period vid 1870 roku do Pershoyi svitovoyi vijni dosyagala uspihu Pro ce svidchit zrostannya vodotonnazhnosti greckogo torgovogo flotu z 250 tisyach t v 1875 do 500 tisyach t v 1911 roku i ponad 1 mln t v 1915 Rozshirennya sudnoplavstva bulo dijsno neobhidnim vrahovuyuchi obmezheni mozhlivosti silskogo gospodarstva i shvidke zrostannya naselennya krayini Suchasnij stan RedaguvatiDiv takozh Torgovelnij flot Greciyi Greciya krayina iz zruchnim praporom Ostanni mayut veliku kilkist pripisanih do svogo flotu inozemnih suden cherez nizki transportni podatki deshevu robochu silu sho obslugovuye sudna i neznachni vimogi do tehniki bezpeki ta umov praci transportnogo personalu Torgovij flot zabezpechuye priblizno 20 VVP Greciyi buduchi najbilshoyu galuzzyu ekonomiki krayini Greckim sudnovlasnikam nalezhit bilshe 3 500 sudiv riznogo tipu Nezvazhayuchi na borgovu krizu greckij torgovelnij flot zalishivsya najbilshim u sviti za danimi 2011 roku 3 Takozh potuzhnist suden pid greckim praporom zrosla stanom na gruden 2011 roku do 43 397 mln DWT Stanom na 2010 rik grecki sudnovlasniki volodili 25 vsogo svitovogo flotu 4 5 Dlya porivnyannya stanom na 2001 rik voni volodili 17 4 svitovogo flotu 6 Greki kontrolyuvali 22 3 svitovogo flotu tankeriv 18 1 vantazhnih suden 9 4 himichnogo transportu 4 5 kontejnernih suden a takozh 6 7 pasazhirskih suden Trivaye yakisne polipshennya ta onovlennya greckogo torgovogo flotu serednij vik suden yakogo ne perevishuye 11 9 rokiv Za ocinochnimi danimi na 2000 rik torgovelnij flot Greciyi stanovili 780 sudiv vodotonnazhnistyu 1 000 tonn i bilshe zagalnoyu vodotonnazhnistyu 25564988 brutto reyestrovih tonn 44761916 dovgih tonn povnoyi vantazhopidjomnosti suhovantazhi 272 vantazhni sudna 55 tankeri dlya perevezennya himikativ 22 kombinovani suhovantazhni sudna 5 kombinovani sudna sho perevozit rudu i naftu 6 kontejnerovozi 51 tankeri dlya perevezennya zridzhenogo gazu 5 bagatofunkcionalni velikovantazhni sudna 1 pasazhirski sudna 14 vantazhopasazhirski sudna 2 naftovi tankeri 255 sudna refrizheratori 3 poromi 20 kabotazhni pasazhirski sudna 63 specializovani tankeri 5 vantazhni sudna dlya perevezennya transportu 1 Najbilsh vidomi grecki sudnovlasniki novitnoyi dobi Aristotel Onassis Stavros Niarhos Vasilis Konstantakopulos Evgenios Evgenidis Nikos Pateras dinastiyi sudnovlanikiv Latsis Emberikos Gulandris Kabotazhne sudnoplavstvo Redaguvati nbsp Greckij pasazhirskij porom kompaniyi Minoan LinesGrecke kabotazhne sudnoplavstvo najbilsh znachushe v Yevropi Pirejskij port najbilshij pasazhirskij port v Yevropi 7 8 a takozh tretij u sviti 9 Grecki sudna perevozyat pasazhiriv i vantazhi z kontinentalnoyi Greciyi na Grecki ostrovi a takozh peretinayut Adriatichne more kursuyuchi mizh Greciyeyu j Italiyeyu V nash chas koli v Greciyi diye blizko 30 pidpriyemstv sho zajmayutsya kabotazhnim sudnoplavstvom U yih vikoristanni perebuvaye ponad 120 korabliv vklyuchayuchi visokoshvidkisni poromi katamarani i shvidkohidni kateri Najvazhlivishi mista porti Greciyi Redaguvati nbsp Afini i port Pirej v davninu buli z yednani dovgimi stinamiAleksandrupolis Antirio Argostolion Volos Vonica Eretriya Zakinf Korinf Korfu Igumenicya Iraklion Kalamata Kavala Lavrion Mesolongion Mitilini Navpakt Patri Pirej Preveza misto Retimno Rodos Rio Samos misto Santorini Saloniki Hios HanyaPrimitki Redaguvati Port traffic up 0 7 in Q1 ana mpa https web archive org web 20110405165346 http ru euronews net 2011 01 19 crete find blows sea travel dates out of water Arhivovano5 kvitnya 2011 u Wayback Machine Klub drevnih puteshestvij Arheologiya 19 01 2011 euronews net Greece s merchant shipping fleet remained number one on the world list in 2011 despite a decline in the number of vessels a report by Alpha Bank said on Friday nedostupne posilannya z lipnya 2019 04 03 12 AMNA Greek Shipowners Dealing With The 25 Of World Fleet greekreporter Arhiv originalu za 12 grudnya 2010 Procitovano 12 grudnya 2010 Greek Shipowners Dealing With The 25 Of World Fleet capital gr Greek ship owners own 17 4 percent of world fleet 16 January 2001 Consulate General New York NY Arhiv originalu za 24 grudnya 2004 Procitovano 12 grudnya 2010 Presentation www olp gr Arhiv originalu za 30 bereznya 2005 Procitovano 27 grudnya 2008 Piraeus by Maritime Database www maritime database com Arhiv originalu za 26 sichnya 2009 Procitovano 27 grudnya 2008 ANEK Lines Piraeus www anek gr Arhiv originalu za 3 grudnya 2008 Procitovano 27 grudnya 2008 Literatura RedaguvatiLipec Yu G Pulyarki V A Shlihter S B Geografiya mirovogo hazyajstva Ucheb Pos dlya studentov M VLADOS 1999 400s Gelina Harlaftis A history of Greek owned shipping the making of an international tramp fleet 1830 to the present day Routledge 1996 439 s ISBN 0415000181 Theodore C Kariotis Greece and the law of the sea Martinus Nijhoff Publishers 1997 347 s ISBN 9041103945 Dzherela RedaguvatiOnlajn Enciklopediya Krugosvet ros Grecheskij torgovyj flot zanimaet lidiruyushee mesto v mire Arhivovano 12 sichnya 2010 u Wayback Machine ros Kitaj kupit grecki obligaciyi i vklade 5 mlrd dol v greckij torgovij flot nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kabotazhnoe sudohodstvo v Grecii ros Paromy v Grecii porty Afin i osobennosti bronirovaniya Arhivovano 5 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Grecheskie paromy Arhivovano 18 sichnya 2011 u Wayback Machine ros Mapa morskih marshrutiv vid portu Pirej v realnomu chasi Flot v krito mikenskoj Grecii Arhivovano 29 travnya 2012 u Wayback Machine Istoriya Drevnej Grecii pod red V I Kuzishina Glava VI Socialno ekonomicheskoe razvitie Grecii Velikaya grecheskaya kolonizaciya Arhivovano 25 lipnya 2010 u Wayback Machine Greciya Osmanskoe pravlenie Enciklopediya Kolyera Index of Greek shipping companies Arhivovano 9 lipnya 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grecke sudnoplavstvo amp oldid 40419855