Економічна криза в Греції — фінансова та економічна криза Республіки Греція, її кредитонеспроможність, яка розпочалася в 2009. Головними причинами кризи виступили: висока частка незароблених сплат та різноманітних внутрішніх пільг; низький відсоток експорту; роздутий державний апарат. Постійно зростаючий високий зовнішній борг країни став наслідком великих кредитів та неспроможності їх виплатити. У результаті — політична нестабільність, посилена бездіяльністю, корумпованістю та популізмом державних чиновників та уряду, ухилення від необхідних, але болісних соціально-економічних реформ.
Причини Редагувати
Однією з головних причин економічного спаду стало «марнотратство» та бездіяльність влади, що постійно брала в борг гроші (і цей борг зростав з кожним роком) та нічого не робила для подолання податкової слабкості населення країни та стабілізації внутрішньо економічної ситуації в країні. Отже з вищезазначеного можна виділити такі основні причини кризи в країні:
- Переважання на грецьких ринках імпортних товарів;
- Великий зовнішній борг країни;
- Зростання рівня безробіття, особливо серед молоді;
- Зниження рівня туризму, що є основною статтею прибутку;
- Зменшення іноземних інвестицій;
- Високий рівень корумпованості (й не бажання влади боротись з цим явищем).
Ознаки кризи Редагувати
В період кризи можна відмітити такі аспекти, що говорять про уповільнення темпів економічного зростання країни
- знизились темпи зростання ВВП країни (наприклад, у 2008 р. ріст ВВП склав 1 %, у 2009 – -2,3%, 2010 – -3,5%, 2011 – -7,1%, 2012 – -6,4%);
- зріс рівень безробіття в країні з 7,7% у 2008 до 27,9% у 2013;
- скоротились соціальні виплати населення;
- зріс загальний рівень інфляції з 1,4% у 2009 до 4,7 % у наступному році (проте вже в 2011 рівень інфляції впав до позначки 3,3%);
- збільшився державний борг країни в період з 2008 по 2011 він зріс з 250 млрд. євро до 360 млрд. євро. Як наслідок цього в Греції прокотилась ціла низка виступів та демонстрацій, що активно виступали проти бездіяльності влади в даній ситуації.
Євросоюз та Греція Редагувати
Після вступу країни до ЄС економіка її почала перебудовуватись. Протягом 2000-2007 років грецька економіка зростала з великою швидкістю — середньорічний приріст становив 4.2%. Причиною став масовий приплив капіталу в країну, яка нещодавно прийняла євро. Але не дивлячись на це, країна продовжувала щороку нарощувати бюджетний дефіцит, бо грецький ринок не зумів витримати конкуренції з європейськими товарами і, як наслідок, національне виробництво занепало.
Державний борг країни постійно зростав. У 2010 Євросоюз, ЄЦБ та Міжнародний валютний фонд видали Греції перший кредит. За три роки (до 2013) державний борг Греції зріс до до 324 млрд євро, що становило 175% від ВВП. 246 млрд з них були отримані Грецією від країн Єврозони. Лише за 2013 рік борг країни зріс на 16 млрд. євро. У наступному півріччі 2014 борг Греції склав 339 млрд. Як наслідок, відбулось збідніння населення, зріс рівень безробіття, знизились соціальні стандарти та виплати. Аби подолати такі проблеми, уряд задумувався про вихід країни з ЄС.
Але, по-перше, економіка власне Європейського Союзу не була готова до такого розвитку подій, бо вихід однієї країни міг спричинити падіння економіки іншої і як наслідок, згодом, навіть, розпад Європейського союзу. По-друге, і грецький уряд, і самі греки чудово розуміли, що якщо вони вийдуть із зони євро, то назад повернутись в них не буде можливості. І вже через декілька років тема про вихід Греції із ЄС була закрита. У 2014 році Греція стала головою Ради ЄС. Як зазначив голова Єврокомісії Баррозу: «Греція приймає перехідне головування в Раді в особливо складний момент для вашої країни і грецького народу. Два роки тому багато робили ставку на вихід Греції з єврозони, розвал нашої спільної валюти і можливий розпад ЄС. Європейська комісія завжди стояла на стороні грецького уряду і народу. Я завжди говорив, що успіх Греції — це успіх Євросоюзу».
Розмір боргу Редагувати
На початок липня 2015 Греція заборгувала наступним країнам (в € млрд. — джерело: Open Europe, IESEG):
- Німеччина: 56,473
- Франція: 42,409
- Італія: 37,267
- Іспанія: 24,763
- Нідерланди: 11,893
- Бельгія: 7,233
- Австрія: 5,790
- Фінляндія: 3,739
Інституції, яким заборгувала Греція (в € млрд. — джерела: Open Europe, Європарламент, Банк Греції, Міністерство фінансів Греції)
- Єврозона: 192,8
- Міжнародний валютний фонд: 32,8
- Європейський центральний банк: 20,0
- Банки Греції: 10,9
- інші утримувачі бондів: 48,8
Антикризові заходи в Греції Редагувати
Нижче перераховані непопулярні антикризові заходи, які базово можна розділити на 2 групи, стали причиною проведення Грецького "фінансового" референдуму 2015 року:
- скорочення видатків державного бюджету. Дана група заходів включає в себе наступні дії:
- позички, кредити у МВФ та Європейського Центрального банку. Саме в Греції ця група методів знайшла своє відображення так:
28 червня 2015 Парламент Греції затвердив проведення референдуму з питання про борг країни, запропоноване напередодні прем'єр-міністром Алексісом Ципрасом. Голосування про згоду з вимогами міжнародних кредиторів має пройти 5 липня. Після затвердження грецькі банки зачинились з понеділка, 29 червня, також у понеділок не працюватиме грецька фондова біржа. Банки можуть відкритися лише 6 липня — після завершення референдуму.
Можливі негативні наслідки кризи Редагувати
У разі відмови уряду виконати забов'язання Греції перед її європейськими партнерами та кредиторами, її чекають наступні можливі наслідки:
- Оголошення неплатоспроможністі Греції — дефолт
- Вихід із Єврозони і повернення до національної валюти — драхми
- Вихід країни із Євросоюзу
З приводу можливості повернення до старої національної валюти — драхми — міністр фінансів країни Яніс Варуфакіс заявив, що Греція не має можливості друкувати власні паперові гроші. Верстати, на яких друкувалася стара драхма, після входження країни в Єврозону, були в Греції знищені.
Дефолт Редагувати
На 1 липня 2015 Греція не здійснила обов'язковий платіж за кредитами МВФ на суму $ 1.6 млрд і, тим самим, увійшла у стан технічного дефолту. Пізно увечері напередодні платежу Уряд Греції звернувся до Єврогрупи, в яку входять міністри фінансів країн ЄС, з проханням надати наступний кредит, але, зважаючи на очікуваний в Греції кредитний референдум, це прохання було відхилене. Всі наступні консультації з Єврогрупою щодо можливих наступних кредитуваннь було вирішено продовжити по факту проведення референдуму. Всі інші контакти на всіх рівнях вирішено було припинити.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Греческий долговой кризис и его последствия
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- . Embassy of Greece in Poland (Greeceinfo.wordpress.com). 17 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 травня 2010. Процитовано 5 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- ↑ Euronews: Кому и что должна Греция? [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- В Греции с понедельника закроют банки [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бі-бі-сі: Министр финансов Греции: «Мы не можем печатать драхмы» [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
- Dijsselbloem says lenders will await outcome of referendum, sees 'no grounds for further talks at this point' [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.] — Amna.gr