www.wikidata.uk-ua.nina.az

Степан Качала У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Качала Степа н Стефа н Теодо рович Кача ла травень джере

Степан Качала

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Качала.

Степа́н (Стефа́н) Теодо́рович Кача́ла (травень[джерело?] 1815, містечко Фірлеїв, нині c. Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області  — 10 листопада 1888) — український галицький греко-католицький священник, з 1861 до смерті — посол до Галицького сейму; посол до Австрійського райхсрату (1861—1879). Член-засновник Товариства ім. Шевченка, Народного дому, товариства «Просвіта», Народної Ради, «Руського товариства педагогічного», політичний і громадський діяч, народовець, публіцист, великий покровитель української літератури. Був одружений з Анною Стрільбицькою з роду Стрільбицьких, з якою мали сина Володимира Качалу. Дід Кирила Студинського, прадід Романа Слюзара (по матері).

отець Степан Качала
отець Степан Качала
Посол до Австрійського парламенту
04.11.1873 — 22.05.1879
Посол до Галицького сейму
1861 — 1867
Наступник Керничний Данило
Посол до Галицького сейму
1870 — 1876
Попередник Керничний Данило
Посол до Галицького сейму
1876 — 1882
Посол до Галицького сейму
1882 — 10.11.1888 (смерть)
Наступник Січинський Микола
Народився 1815
містечко Фірлеїв, Бережанський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер 10 листопада 1888(1888-11-10)
Шельпаки, Збаразький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Похований Шельпаки
Виборчий округ Збаразький
Відомий як церковний і політичний діяч
Громадянство  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Національність русин (українець)
Alma mater Бережанська гімназія
Політична партія Народна Рада
Батько Теодор
Мати Євдокія
У шлюбі з Анна зі Стрільбицьких
Діти Володимир і Вікторія
Професія священик
Релігія греко-католик
Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Народився у травні 1815 року в багатодітній родині Теодора та Євдокії Качалів.

Навчався у місцевій парохіяльній школі, відтак — у Бережанській гімназії. Закінчив Львівську духовну семінарію, яка в ті часи перебувала під впливом ідей Маркіяна Шашкевича і організованої ним «Руської Трійці». Висвятився 1842 р. Після свячень спочатку був адміністратором парафії в селі Плотича Бережанського деканату (1844–1845), а згодом адміністратором і парохом в селі Скорики Збаразького деканату (1845–1852).

З 1852 року — незмінний парох с. Шельпаки (нині Підволочиського району Тернопільської обл.), з перервами обіймав посаду Збаразького декана УГКЦ.

З 1848 року відіграє помітну роль у громадському та політичному житті Галичини. Степан Качала разом із Миколою Устияновичем та Володимиром Терлецьким розробили перший тимчасовий статут «Просвіти», який згодом удосконалили. Він і Юліян Лаврівський — єдині авторитетні політики старшого покоління, які в 1860-х роках підтримали народовців, що надало цьому рухові необхідного мінімуму авторитету (перші народовці були виключно молоді студенти та семінаристи).

Журналіст, історик, ідеолог народовства, автор численних публікацій та історичних праць. щедрий меценат, значну частину своїх статків заповів громадським установам народовців.

Чотириразовий посол (депутат) Галицького сейму від IV курії виборчого округу № 39 Збараж — Медин (1-го, 3-го, 4-го і 5-го скликань).

За політичними переконаннями був федералістом, підтримував польські ідеї про розширення автономії Галичини. Через підтримку до польських урядових ініціатив він не ввійшов до складу фракції «Руський клуб» у Галицькому сеймі 1870 року, оскільки більшість там становили москвофіли. Був добрим промовцем, у Сеймі виступав нечасто, але ефектно.

На виборах до Райхсрату 1873 року поляки підтримали його кандидатуру в окрузі Тарнів — Бохня (Західна Галичина). Здобувши мандат, увійшов до складу фракції «Польське коло».

Палкий оборонець прав українського населення Галичини.

Помер Степан Качала 29 жовтня 1888 року на 73-му році життя і на 46-му священства. На похорон видатного діяча прийшли відомі громадські діячі та політики Юліан Романчук, Кость Левицький, Антін Горбачевський, Кирило Трильовський. Перед смертю він заповів чималі суми «Просвіті», газеті «Діло», «Руському товариству педагогічному». Поховали його в с. Шельпаки.

Праці Редагувати

  • «Що нас губить а що нам помочи може» (1869). В ній:
… дуже доступно роз’яснював, що “губить нас” пияцтво, темнота, невміння організуватися, щоб заробити й ощадливо витрачати гроші. За позитивний приклад… взяв євреїв, котрі “не п’ють”, вміло торгують, вчать своїх дітей.
  • «Polityka Polaków względem Rusi» (Політика поляків з точки зору Русі. — Львів, 1879). 1886 року в Тернополі цю брошуру видано українською мовою під назвою «Коротка історія Руси». В ній остаточно розчарувався у співпраці з польськими шовіністами та розкритикував їх.

Вшанування Редагувати

Пам'ятна дошка, колишня бурса, Тернопіль, Качали, 9
  • на могилі Степана Качали в Шельпаках стоїть пам'ятник авторства відомого скульптора Юліяна Марковського
  • меморіяльна таблиця Степану Качалі (Шельпаки, 1995 року)
  • вулиці у Львові, Тернополі (центр)
  • меморіальна таблиця і ліцей ім. Стефана Качали у рідному селі Липівка (Фірлеїв)

Примітки Редагувати

  1. від 1948 року
  2. Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… С. 181.
  3. Жиди чи євреї? Текст галицького мовознавця та історика 1996 року
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… С. 135.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kachala Stepa n Stefa n Teodo rovich Kacha la traven dzherelo 1815 mistechko Firleyiv nini 1 c Lipivka Rogatinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 10 listopada 1888 ukrayinskij galickij greko katolickij svyashennik z 1861 do smerti posol do Galickogo sejmu posol do Avstrijskogo rajhsratu 1861 1879 Chlen zasnovnik Tovaristva im Shevchenka Narodnogo domu tovaristva Prosvita Narodnoyi Radi Ruskogo tovaristva pedagogichnogo politichnij i gromadskij diyach narodovec publicist velikij pokrovitel ukrayinskoyi literaturi Buv odruzhenij z Annoyu Strilbickoyu z rodu Strilbickih z yakoyu mali sina Volodimira Kachalu Did Kirila Studinskogo pradid Romana Slyuzara po materi otec Stepan Kachalaotec Stepan KachalaPosol do Avstrijskogo parlamentu04 11 1873 22 05 1879Posol do Galickogo sejmu1861 1867Nastupnik Kernichnij DaniloPosol do Galickogo sejmu1870 1876Poperednik Kernichnij DaniloPosol do Galickogo sejmu1876 1882Posol do Galickogo sejmu1882 10 11 1888 smert Nastupnik Sichinskij MikolaNarodivsya 1815mistechko Firleyiv Berezhanskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer 10 listopada 1888 1888 11 10 Shelpaki Zbarazkij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPohovanij ShelpakiViborchij okrug ZbarazkijVidomij yak cerkovnij i politichnij diyachGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnist rusin ukrayinec Alma mater Berezhanska gimnaziyaPolitichna partiya Narodna RadaBatko TeodorMati YevdokiyaU shlyubi z Anna zi StrilbickihDiti Volodimir i ViktoriyaProfesiya svyashenikReligiya greko katolikRoboti u VikidzherelahMediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Praci 3 Vshanuvannya 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya u travni 1815 roku v bagatoditnij rodini Teodora ta Yevdokiyi Kachaliv Navchavsya u miscevij parohiyalnij shkoli vidtak u Berezhanskij gimnaziyi Zakinchiv Lvivsku duhovnu seminariyu yaka v ti chasi perebuvala pid vplivom idej Markiyana Shashkevicha i organizovanoyi nim Ruskoyi Trijci Visvyativsya 1842 r Pislya svyachen spochatku buv administratorom parafiyi v seli Ploticha Berezhanskogo dekanatu 1844 1845 a zgodom administratorom i parohom v seli Skoriki Zbarazkogo dekanatu 1845 1852 2 Z 1852 roku nezminnij paroh s Shelpaki nini Pidvolochiskogo rajonu Ternopilskoyi obl z perervami obijmav posadu Zbarazkogo dekana UGKC Z 1848 roku vidigraye pomitnu rol u gromadskomu ta politichnomu zhitti Galichini Stepan Kachala razom iz Mikoloyu Ustiyanovichem ta Volodimirom Terleckim rozrobili pershij timchasovij statut Prosviti yakij zgodom udoskonalili Vin i Yuliyan Lavrivskij yedini avtoritetni politiki starshogo pokolinnya yaki v 1860 h rokah pidtrimali narodovciv sho nadalo comu ruhovi neobhidnogo minimumu avtoritetu pershi narodovci buli viklyuchno molodi studenti ta seminaristi Zhurnalist istorik ideolog narodovstva avtor chislennih publikacij ta istorichnih prac shedrij mecenat znachnu chastinu svoyih statkiv zapoviv gromadskim ustanovam narodovciv Chotirirazovij posol deputat Galickogo sejmu vid IV kuriyi viborchogo okrugu 39 Zbarazh Medin 1 go 3 go 4 go i 5 go sklikan Za politichnimi perekonannyami buv federalistom pidtrimuvav polski ideyi pro rozshirennya avtonomiyi Galichini Cherez pidtrimku do polskih uryadovih iniciativ vin ne vvijshov do skladu frakciyi Ruskij klub u Galickomu sejmi 1870 roku oskilki bilshist tam stanovili moskvofili Buv dobrim promovcem u Sejmi vistupav nechasto ale efektno Na viborah do Rajhsratu 1873 roku polyaki pidtrimali jogo kandidaturu v okruzi Tarniv Bohnya Zahidna Galichina Zdobuvshi mandat uvijshov do skladu frakciyi Polske kolo Palkij oboronec prav ukrayinskogo naselennya Galichini Pomer Stepan Kachala 29 zhovtnya 1888 roku na 73 mu roci zhittya i na 46 mu svyashenstva Na pohoron vidatnogo diyacha prijshli vidomi gromadski diyachi ta politiki Yulian Romanchuk Kost Levickij Antin Gorbachevskij Kirilo Trilovskij Pered smertyu vin zapoviv chimali sumi Prosviti gazeti Dilo Ruskomu tovaristvu pedagogichnomu Pohovali jogo v s Shelpaki Praci Redaguvati Sho nas gubit a sho nam pomochi mozhe 1869 V nij nbsp duzhe dostupno roz yasnyuvav sho gubit nas piyactvo temnota nevminnya organizuvatisya shob zarobiti j oshadlivo vitrachati groshi Za pozitivnij priklad vzyav yevreyiv kotri ne p yut vmilo torguyut vchat svoyih ditej 3 nbsp Polityka Polakow wzgledem Rusi Politika polyakiv z tochki zoru Rusi Lviv 1879 1886 roku v Ternopoli cyu broshuru vidano ukrayinskoyu movoyu pid nazvoyu Korotka istoriya Rusi V nij ostatochno rozcharuvavsya u spivpraci z polskimi shovinistami ta rozkritikuvav yih Vshanuvannya Redaguvati nbsp Pam yatna doshka kolishnya bursa Ternopil Kachali 9na mogili Stepana Kachali v Shelpakah stoyit pam yatnik avtorstva vidomogo skulptora Yuliyana Markovskogo 4 memoriyalna tablicya Stepanu Kachali Shelpaki 1995 roku vulici u Lvovi Ternopoli centr memorialna tablicya i licej im Stefana Kachali u ridnomu seli Lipivka Firleyiv Primitki Redaguvati vid 1948 roku Dmitro Blazhejovskij Istorichnij shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi 1832 1944 S 181 Zhidi chi yevreyi Tekst galickogo movoznavcya ta istorika 1996 roku Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu S 135 Dzherela ta literatura RedaguvatiBlazhejovskij D Istorichnij shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi 1832 1944 Tom II Duhovenstvo i Religijni Zgromadzhennya anglijskoyu movoyu Lviv Kiyiv KM Akademiya 2004 570 s ISBN 966 518 225 0 angl Vivcharik P Politichni ideyi Stepana Kachali za materialami chasopisu Dilo 1880 1881 rr Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Istoriya Za zag red prof I S Zulyaka Ternopil Vid vo TNPU im V Gnatyuka 2014 Vip 1 Ch 2 Vovchuk G Stepan Kachala velet ukrayinskogo duhu Galichina 2015 16 chervnya Golobuckij P Kachala Stepan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 154 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Golovin B Dorosh Ye Slyuzar V Kachala Stepan Teodorovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 53 ISBN 966 528 199 2 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 S 135 137 Lvivska sotnya Posilannya RedaguvatiPersonaliyi Proekt Ukrayinci u sviti Stepan Kachala 1815 1888 zhertovna pracya dlya narodu Kachala Stefan Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefona ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stepan Kachala amp oldid 40076333