www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стара Сіль Стара Сіль Stara Sól нім Salzbrock селище міського типу Самбірського району Львівської області Біля селища є

Стара Сіль

Стара́ Сіль (Stara Sól, нім. Salzbrock) — селище міського типу Самбірського району Львівської області. Біля селища є поклади солі. Звідси і його назва.

смт Стара Сіль
Герб Старої Солі Прапор Старої Солі
Церква Параскеви П'ятниці, XV ст.
Церква Параскеви П'ятниці, XV ст.
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Старосамбірська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1255 (другі дані 1421)
Магдебурзьке право 1421
Статус із 1940 року
Площа 1.93 км²
Населення ▼ 1074 (01.02.2022)
Поштовий індекс 82066
Телефонний код +380 3238
Географічні координати 49°29′22″ пн. ш. 22°57′56″ сх. д. / 49.48944° пн. ш. 22.96556° сх. д. / 49.48944; 22.96556Координати: 49°29′22″ пн. ш. 22°57′56″ сх. д. / 49.48944° пн. ш. 22.96556° сх. д. / 49.48944; 22.96556
Відстань
Найближча залізнична станція: Старий Самбір
До станції: 6 км
До райцентру:
 - фізична: 6 км
 - автошляхами: 6 км
До обл. центру:
 - залізницею: 98 км
 - автошляхами: 104 км
Селищна влада
Адреса 82066, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Старий Самбір
Карта
Стара Сіль
Стара Сіль

Стара Сіль у Вікісховищі

Географія Редагувати

Стара Сіль розташована у підгір'ї Середнього Бескиду (Українські Карпати), на північний захід від райцентру міста Старий Самбір.


-- Пасовища -- Дуднавка , Бжани , Верхова , Гречанка , Панська гора - ці території з давніх часів використовують для випасання худоби і належать виключно селянам і ( будь-яке захоплення ЗАБОРОНЕНО ) .

Історія Редагувати

Стара Сіль заснована у 1255 р. Ченці тутешнього монастиря варили сіль спочатку для власного вжитку, а потім — на продаж. В 1421 р. отримало Магдебурзьке право, під назвою Зальцборк, а також привілей проводити на тиждень 2 ярмарки та 2 торги, на яких продавали свої вироби місцеві ремісники. В часи Середновіччя, на землях Руського воєводства були королівські шахти у Дрогобичі, Тураві Сольній, Старій Солі, Ясениці, Модричах, Стебнику, Сільці, Трускавці, Калушу i Солотвині, які працювали, ймовірно, ще з римських часів. На початку XVI століття дрібні промисли були переобладнані на підприємство мануфактурного типу. На 1565 рік в місті налічувалось 84 будинки. У 1631 році жителі Старої Солі і населення прилеглих сіл, на утиски старости «вчинили бунт», що тривав кілька місяців. Часті епідемії та економічна неефективність кріпацтва зумовили занепад міста у другій половині XVII століття. На 1711 рік було заселено лише 57 будинків, 34 садиби зруйновані, тільки 27 господарів та 12 загородників мали худобу. В Австрійський період містечко почало відроджуватись. У 1794 році цісар Франц ІІ надав Старій Солі права «вільного королівського міста», а також герб із зображенням п'яти дерев'яних бочок з сіллю (символ місцевого солеваріння) і родового герба колишніх власників містечка Даниловичів — «Сас» (срібна стріла, під якою золотий півмісяць, увінчаний двома шестикутними зірками) на блакитному тлі. У XIX столітті Стара Сіль вважалося торговим містечком (Marktgemeinde) Старосамбірського (Староміського) повіту Королівства Галичини та Володимирії. До середини XIX ст. — один з найважливіших у Галичині центрів солеваріння. За обсягом продукції село займало третє місце в Галичині після Дрогобича та Калуша. Вичерпання запасів солі привело до припинення у 1853 році солеваріння і до остаточного занепаду міста.

До архітектурних пам'яток належать православна дерев'яна церква Параскеви П'ятниці 1440 р., дерев'яна церква Воскресення Господнього 1460 р., мурований костел 1660, храм св. Іллі 1810 р., вілла Анна 1911 р. Церковні хоругви, що походять з церкви Параскеви П'ятниці і датуються дослідниками сакрального мистецтва XVI ст. є найдавнішими зі збережених в Україні. Тепер вони зберігаються у Львові в Національному музеї ім. А. Шептицького.

Колись на центральній площі містечка стояла Старосільська ратуша, від якої не залишилось і сліду. Раніше Зальцборк оточували фортечні мури з 8 вежами, які також не збереглись. Є припущення, що дзвіниця мурованого костелу, який сьогодні реставрують і стіни якого сягають 1,5 метра завтовшки, була однією з 8 оборонних веж. У Старій Солі, в урочищі Папрочизна, 14 квітня 1914 року народився Володимир Паїк, відомий завдяки праці «Корінь безсмертної України і українського народу» (1990). В Україні видана в 1995 у видавництві «Червона Калина», Львів, 1995.

Населення Редагувати

Населення Старої Солі, станом на 2 лютого 2022 року, налічувало — 1074 осіб .

Пам'ятки Редагувати

Синагога (Стара Сіль — будівля зруйнована)

Церква Параскеви П'ятниці — найстаріша дерев'яна церква Старосамбірщини. Згідно з традицією, за часів князя Лева Даниловича тут (в місті Солі) оселилися монахи і заснували монастир. Посвячена монастирська церква, ймовірно, Св. Параскеві. Православний монастир Св. Параскеви в Старій Солі проіснував до першої половини XVI ст. Монастирську церкву окремим привілеєм 1543 року Зигмунд І Старий перетворив на парохіальну, надавши їй у користування ґрунти. Дві передміські старосільські церкви згадані і в податковому реєстрі 1589 року. Час постання теперішньої історик Михайло Драган визначає XVII ст. Проте, в історичній та краєзнавчій літературі, побутує дата 1440 рік, що відноситься, можливо, до часу зведення попередньої церкви. 1600 року при церквах Св. Параскеви і Воскресення Господнього засноване братство. Також при церквах в Старій Солі існував осередок книгописання. У XVIII ст. над бабинцем влаштували емпору з аркадовою галереєю, а верх нави і вівтаря переробили. Тоді ж був встановлений бічний вівтар св. Миколи. Найдавніший збережений опис церкви походить з інвентаря 1833 року. У 1830-х роках провели відновлення споруди — підвели мурований фундамент з криптою, добудували захристію та поновили ґонтове покриття. Про це описано в інвентарі 1848 року. Під час ремонтів 1915, 1950 та 1980 років замінили послідовно гонтове покриття стін надопасань та верхів на цинковану бляху. В радянський період церква була діюча. У 1990 році під час ремонту стіни оббили всередині дерево-волоконними плитами і картоном, а наву і вівтар перекрили посередині залому пласкими стелями. 2004 року розібрали північну ризницю, зрізали випусти і вивели новий фундамент під ризницю та вимурували її. 10 листопада 2010 року реставровану церкву освятив владика Юліян Вороновський. Ідея відновлення храму належала вихідцю зі Старої Солі Андрію Басарабу, який забезпечив кошти, а нагляд за роботами здійснював парох о. Василь Пукій. Під час реставрації очистили та відполірували стіни храму зсередини та вкрили воском за давньою технологією. Усунули трухляві частини конструкцій храму і замінили на нові. Поруч з церквою розташована дерев'яна дзвіниця XVII ст.

Деякі шематизми датують її 1460 роком. В кінці XVII ст. біля західної стіни бабинця добудована дзвіниця. Найдавніший опис церкви зберігся в інвентарі, укладеному 1832 року: «Ця церква з м'якого дерева збудована, з двома верхами. Довжини 8 сажнів, ширини 3,5 сажня. Дзвіниця на чотирьох стовпах приставлена до бабинця». Під час боїв першої світової війни у 1914 році церква була пошкоджена — гарматним набоєм знесло частину стіни нави. Під час ремонту 1915 року цю частину зашили дошками. У 1945 році радянська влада закрила церкву. Під час ремонтів 1955 та 1980 років поступово всі дахи та стіни надопасання і піддашшя вкрили бляхою. Після відкриття церкви для богослужінь громада здійснила кілька ремонтів, а на початку 2000- років звела поруч муровану дзвіницю. До вівтаря після 1990 року добудована від півдня ризниця і паламарня. Під час ремонту в 2006 році восьмерик нави ошальований вертикально пластиковою вагонкою, якою закриті вікна, що перетворило його на сліпий. Тоді ж стіни церкви ошальовані горизонтально каліброваними дошками у вигляді плениць, а піддашшя, дахи та намети вкриті металевою дахівкою. Всередині церкви стіни оббиті картоном і вкриті трафаретними розписами.

Нині існуючий Михайлівський костел датується 1660 роком, хоча є версії про його більш давнє походження. Мова йде про каплицю св. Анни, розміщену з північного боку від нави. Під час ремонту 1613 року Єжи Мнішек знайшов на північній стіні каплиці за вівтарем св. Анни напис латиною «Знайте, що нащадок Болеслава святиню цю зводить і в покорі просить, щоб ти мала її в опіці. Року Божого 1365». У зв'язку із цим виникла гіпотеза, що будівництво капиці якось пов'язане із королем Казимиром Великим. Костел до каплиці прибудували пізніше — 1469 року. 1648 року його спалили козаки Богдана Хмельницького. На його місці було зведено новий з 1660 року. І лише 1743 року він отримав назву святого архістратига Михаїла. Протягом свого існування костел неодноразово перебудовувався, про що свідчить зокрема нашарування окремих елементів, останнє особливо стосується перебудови та ремонту у 20-х роках XX-го ст. Річ у тім, що костел був значно пошкоджений під час Першої світової війни, і досі його стіни зберігають сліди артобстрілу. Дзвіниця стоїть окремо з південного боку від храму. Свого часу слугувала також воротами на подвір'я. Це — змішана дерев'яно-мурована споруда, у першому, мурованому, ярусі влаштовано наскрізний арочний проїзд, верхній ярус — дерев'яний — обшальований дошками та ґонтом під високим шатровим верхом та декоративним підсябиттям. Незвичний для костелів вигляд дзвіниці породив версію, що вона — давня башта оборонного замку, що стояв колись на місці храму.

У радянські часи храм було перетворено на комору. Потім там сталася пожежа, яка зруйнувала дах. Надія на порятунок костелу з'явилася лише з візитом 2001 року папи Іоанна Павла ІІ. Нині тривають ремонтні роботи.

Підземні багатства Старої Солі Редагувати

В околицях Старої Солі здавна добували сіль. Про це свідчать не лише історичні джерела, але й місцеві топоніми: Стара Сіль, Стара Ропа (сусіднє село), річка Солянка.

Крім солі, тут була знайдена нафта (у південній околиці селища ведеться видобуток, належить до Старосамбірського нафтового родовища).

2. Звіт з ОВД — Реєстр ОВД стара сіль

1.4.2 Нафтозбірні пункти «Стара Сіль — 11» і «Стара Сіль — 13» . … до СОУ 11.2- 000013741-001:2007 "Свердловини нафтогазової.

А ще в Старій Солі є принаймні чотири джерела з мінеральною водою. Наприклад, в урочищі Папрочизна і в урочищі Верхола (тут мінеральна вода типу трускавецької «Нафтусі»).

Персоналії Редагувати

  • Володимир Паїк (англ. Volodymyr Païk, Volodymyr Paik; народився 14 квітня 1914 на хуторі Папрочизна, який належить до села Стара Сіль) — канадський історик українського походження.
  • Роман Гурецкий (пол. польск. Roman Gorecki; Народився 27 серпня 1889, Стара Сіль, Старосамборского повіту, Львівського воєводства, Австро-Угорщини. Помер — 9 серпня 1946, Іскойд Парк графства Шропшир, Англія) — польський державний, громадський і військовий діяч, доктор юридичних наук, генерал бригади Війська Польського (1924), президент Банку Народного господарства, міністр промисловості і торгівлі Польської Республіки (1935—1936) в уряді М. Зиндрам-Косцялковского, комендант Федерації польських союзів захисників Батьківщини (1927—1946), президент Національної футбольної ліги, Польського Туристичного Клубу, морської і річкової ліги (1929—1930), масон.
  • Полянський Іван (1895—1976) — старшина УГА, громадський діяч.

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. ↑ Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Львівська область; АН УРСР. Інститут історії. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 785
  3. Stanisław Hwałek — «Górnictwo soli kamiennych i potasowych», Katowice 1971
  4. . Архів оригіналу за 21.12.2012. Процитовано 26.10.2012. 
  5. Україна / Ukrajina
  6. Слободян В. «Українське сакральне будівництво Старосамбірського району». — Львів: Камула.-2015. — 424 с.
  7. Стара Сіль Церква Св. Параскеви XVII ст., Дерев'яні церкви Західної України
  8. Слободян, В. (2015). "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району". (Українська). Львів: Камула. с. 424. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stara Sil Stara Sol nim Salzbrock selishe miskogo tipu Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Bilya selisha ye pokladi soli Zvidsi i jogo nazva smt Stara SilGerb Staroyi Soli Prapor Staroyi SoliCerkva Paraskevi P yatnici XV st Cerkva Paraskevi P yatnici XV st Krayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonGromada Starosambirska miska gromadaKod KATOTTG Osnovni daniZasnovane 1255 drugi dani 1421 Magdeburzke pravo 1421Status iz 1940 rokuPlosha 1 93 km Naselennya 1074 01 02 2022 1 Poshtovij indeks 82066Telefonnij kod 380 3238Geografichni koordinati 49 29 22 pn sh 22 57 56 sh d 49 48944 pn sh 22 96556 sh d 49 48944 22 96556 Koordinati 49 29 22 pn sh 22 57 56 sh d 49 48944 pn sh 22 96556 sh d 49 48944 22 96556VidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Starij SambirDo stanciyi 6 kmDo rajcentru fizichna 6 km avtoshlyahami 6 kmDo obl centru zalizniceyu 98 km avtoshlyahami 104 kmSelishna vladaAdresa 82066 Lvivska obl Sambirskij r n m Starij SambirKartaStara SilStara SilStara Sil u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Pam yatki 5 Pidzemni bagatstva Staroyi Soli 6 Personaliyi 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiStara Sil roztashovana u pidgir yi Serednogo Beskidu Ukrayinski Karpati na pivnichnij zahid vid rajcentru mista Starij Sambir Pasovisha Dudnavka Bzhani Verhova Grechanka Panska gora ci teritoriyi z davnih chasiv vikoristovuyut dlya vipasannya hudobi i nalezhat viklyuchno selyanam i bud yake zahoplennya ZABORONENO Istoriya RedaguvatiStara Sil zasnovana u 1255 r 2 Chenci tuteshnogo monastirya varili sil spochatku dlya vlasnogo vzhitku a potim na prodazh V 1421 r otrimalo Magdeburzke pravo pid nazvoyu Zalcbork a takozh privilej provoditi na tizhden 2 yarmarki ta 2 torgi na yakih prodavali svoyi virobi miscevi remisniki V chasi Serednovichchya na zemlyah Ruskogo voyevodstva buli korolivski shahti u Drogobichi Turavi Solnij Starij Soli Yasenici Modrichah Stebniku Silci Truskavci Kalushu i Solotvini yaki pracyuvali jmovirno she z rimskih chasiv 3 Na pochatku XVI stolittya dribni promisli buli pereobladnani na pidpriyemstvo manufakturnogo tipu Na 1565 rik v misti nalichuvalos 84 budinki U 1631 roci zhiteli Staroyi Soli i naselennya prileglih sil na utiski starosti vchinili bunt sho trivav kilka misyaciv 2 Chasti epidemiyi ta ekonomichna neefektivnist kripactva zumovili zanepad mista u drugij polovini XVII stolittya Na 1711 rik bulo zaseleno lishe 57 budinkiv 34 sadibi zrujnovani tilki 27 gospodariv ta 12 zagorodnikiv mali hudobu V Avstrijskij period mistechko pochalo vidrodzhuvatis U 1794 roci cisar Franc II nadav Starij Soli prava vilnogo korolivskogo mista a takozh gerb iz zobrazhennyam p yati derev yanih bochok z sillyu simvol miscevogo solevarinnya i rodovogo gerba kolishnih vlasnikiv mistechka Danilovichiv Sas sribna strila pid yakoyu zolotij pivmisyac uvinchanij dvoma shestikutnimi zirkami na blakitnomu tli U XIX stolitti Stara Sil vvazhalosya torgovim mistechkom Marktgemeinde Starosambirskogo Staromiskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Do seredini XIX st odin z najvazhlivishih u Galichini centriv solevarinnya Za obsyagom produkciyi selo zajmalo tretye misce v Galichini pislya Drogobicha ta Kalusha Vicherpannya zapasiv soli privelo do pripinennya u 1853 roci solevarinnya i do ostatochnogo zanepadu mista 2 Do arhitekturnih pam yatok nalezhat pravoslavna derev yana cerkva Paraskevi P yatnici 1440 r derev yana cerkva Voskresennya Gospodnogo 1460 r murovanij kostel 1660 hram sv Illi 1810 r villa Anna 1911 r Cerkovni horugvi sho pohodyat z cerkvi Paraskevi P yatnici i datuyutsya doslidnikami sakralnogo mistectva XVI st ye najdavnishimi zi zberezhenih v Ukrayini 4 Teper voni zberigayutsya u Lvovi v Nacionalnomu muzeyi im A Sheptickogo Kolis na centralnij ploshi mistechka stoyala Starosilska ratusha vid yakoyi ne zalishilos i slidu Ranishe Zalcbork otochuvali fortechni muri z 8 vezhami yaki takozh ne zbereglis Ye pripushennya sho dzvinicya murovanogo kostelu yakij sogodni restavruyut i stini yakogo syagayut 1 5 metra zavtovshki bula odniyeyu z 8 oboronnih vezh U Starij Soli v urochishi Paprochizna 14 kvitnya 1914 roku narodivsya Volodimir Payik vidomij zavdyaki praci Korin bezsmertnoyi Ukrayini i ukrayinskogo narodu 1990 V Ukrayini vidana v 1995 u vidavnictvi Chervona Kalina Lviv 1995 Naselennya RedaguvatiNaselennya Staroyi Soli stanom na 2 lyutogo 2022 roku nalichuvalo 1074 osib Dinamika naselennya v Starij Soli 5 Pam yatki Redaguvati nbsp Sinagoga Stara Sil budivlya zrujnovana Derev yana cerkva Paraskevi P yatnici 1440 nbsp Cerkva Paraskevi P yatnici nbsp Apsida cerkvi cv Paraskevi nbsp Ikonostas cerkvi sv ParaskeviCerkva Paraskevi P yatnici najstarisha derev yana cerkva Starosambirshini Zgidno z tradiciyeyu za chasiv knyazya Leva Danilovicha tut v misti Soli oselilisya monahi i zasnuvali monastir Posvyachena monastirska cerkva jmovirno Sv Paraskevi Pravoslavnij monastir Sv Paraskevi v Starij Soli proisnuvav do pershoyi polovini XVI st Monastirsku cerkvu okremim privileyem 1543 roku Zigmund I Starij peretvoriv na parohialnu nadavshi yij u koristuvannya grunti Dvi peredmiski starosilski cerkvi zgadani i v podatkovomu reyestri 1589 roku Chas postannya teperishnoyi istorik Mihajlo Dragan viznachaye XVII st Prote v istorichnij ta krayeznavchij literaturi pobutuye data 1440 rik sho vidnositsya mozhlivo do chasu zvedennya poperednoyi cerkvi 1600 roku pri cerkvah Sv Paraskevi i Voskresennya Gospodnogo zasnovane bratstvo Takozh pri cerkvah v Starij Soli isnuvav oseredok knigopisannya U XVIII st nad babincem vlashtuvali emporu z arkadovoyu galereyeyu a verh navi i vivtarya pererobili Todi zh buv vstanovlenij bichnij vivtar sv Mikoli Najdavnishij zberezhenij opis cerkvi pohodit z inventarya 1833 roku U 1830 h rokah proveli vidnovlennya sporudi pidveli murovanij fundament z kriptoyu dobuduvali zahristiyu ta ponovili gontove pokrittya Pro ce opisano v inventari 1848 roku Pid chas remontiv 1915 1950 ta 1980 rokiv zaminili poslidovno gontove pokrittya stin nadopasan ta verhiv na cinkovanu blyahu 6 V radyanskij period cerkva bula diyucha U 1990 roci pid chas remontu stini obbili vseredini derevo volokonnimi plitami i kartonom a navu i vivtar perekrili poseredini zalomu plaskimi stelyami 2004 roku rozibrali pivnichnu riznicyu zrizali vipusti i viveli novij fundament pid riznicyu ta vimuruvali yiyi 10 listopada 2010 roku restavrovanu cerkvu osvyativ vladika Yuliyan Voronovskij Ideya vidnovlennya hramu nalezhala vihidcyu zi Staroyi Soli Andriyu Basarabu yakij zabezpechiv koshti a naglyad za robotami zdijsnyuvav paroh o Vasil Pukij Pid chas restavraciyi ochistili ta vidpoliruvali stini hramu zseredini ta vkrili voskom za davnoyu tehnologiyeyu Usunuli truhlyavi chastini konstrukcij hramu i zaminili na novi Poruch z cerkvoyu roztashovana derev yana dzvinicya XVII st 7 Derev yana cerkva Voskresinnya Gospodnogo 1460 nbsp Cerkva Voskresinnya u 2008 r nbsp Cerkva Voskresinnya u 2009 r nbsp Cerkva Voskresinnya pislya rekonstrukciyi u 2017Deyaki shematizmi datuyut yiyi 1460 rokom V kinci XVII st bilya zahidnoyi stini babincya dobudovana dzvinicya Najdavnishij opis cerkvi zberigsya v inventari ukladenomu 1832 roku Cya cerkva z m yakogo dereva zbudovana z dvoma verhami Dovzhini 8 sazhniv shirini 3 5 sazhnya Dzvinicya na chotiroh stovpah pristavlena do babincya Pid chas boyiv pershoyi svitovoyi vijni u 1914 roci cerkva bula poshkodzhena garmatnim naboyem zneslo chastinu stini navi Pid chas remontu 1915 roku cyu chastinu zashili doshkami U 1945 roci radyanska vlada zakrila cerkvu Pid chas remontiv 1955 ta 1980 rokiv postupovo vsi dahi ta stini nadopasannya i piddashshya vkrili blyahoyu Pislya vidkrittya cerkvi dlya bogosluzhin gromada zdijsnila kilka remontiv a na pochatku 2000 rokiv zvela poruch murovanu dzvinicyu Do vivtarya pislya 1990 roku dobudovana vid pivdnya riznicya i palamarnya Pid chas remontu v 2006 roci vosmerik navi oshalovanij vertikalno plastikovoyu vagonkoyu yakoyu zakriti vikna sho peretvorilo jogo na slipij Todi zh stini cerkvi oshalovani gorizontalno kalibrovanimi doshkami u viglyadi plenic a piddashshya dahi ta nameti vkriti metalevoyu dahivkoyu Vseredini cerkvi stini obbiti kartonom i vkriti trafaretnimi rozpisami 8 Kostel Arhistratiga Mihayila 1660 Dokladnishe Mihajlivskij kostel Stara SilNini isnuyuchij Mihajlivskij kostel datuyetsya 1660 rokom hocha ye versiyi pro jogo bilsh davnye pohodzhennya Mova jde pro kaplicyu sv Anni rozmishenu z pivnichnogo boku vid navi Pid chas remontu 1613 roku Yezhi Mnishek znajshov na pivnichnij stini kaplici za vivtarem sv Anni napis latinoyu Znajte sho nashadok Boleslava svyatinyu cyu zvodit i v pokori prosit shob ti mala yiyi v opici Roku Bozhogo 1365 U zv yazku iz cim vinikla gipoteza sho budivnictvo kapici yakos pov yazane iz korolem Kazimirom Velikim Kostel do kaplici pribuduvali piznishe 1469 roku 1648 roku jogo spalili kozaki Bogdana Hmelnickogo Na jogo misci bulo zvedeno novij z 1660 roku I lishe 1743 roku vin otrimav nazvu svyatogo arhistratiga Mihayila Protyagom svogo isnuvannya kostel neodnorazovo perebudovuvavsya pro sho svidchit zokrema nasharuvannya okremih elementiv ostannye osoblivo stosuyetsya perebudovi ta remontu u 20 h rokah XX go st Rich u tim sho kostel buv znachno poshkodzhenij pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i dosi jogo stini zberigayut slidi artobstrilu Dzvinicya stoyit okremo z pivdennogo boku vid hramu Svogo chasu sluguvala takozh vorotami na podvir ya Ce zmishana derev yano murovana sporuda u pershomu murovanomu yarusi vlashtovano naskriznij arochnij proyizd verhnij yarus derev yanij obshalovanij doshkami ta gontom pid visokim shatrovim verhom ta dekorativnim pidsyabittyam Nezvichnij dlya kosteliv viglyad dzvinici porodiv versiyu sho vona davnya bashta oboronnogo zamku sho stoyav kolis na misci hramu U radyanski chasi hram bulo peretvoreno na komoru Potim tam stalasya pozhezha yaka zrujnuvala dah Nadiya na poryatunok kostelu z yavilasya lishe z vizitom 2001 roku papi Ioanna Pavla II Nini trivayut remontni roboti nbsp Mihajlivskij kostel Stara Sil nbsp nbsp nbsp nbsp Skulptura apostola LukiVilla Anna 1911 z radyanskih chasiv tut roztashovano nevrologichnij dispanser Sinagoga zrujnovana Pidzemni bagatstva Staroyi Soli RedaguvatiV okolicyah Staroyi Soli zdavna dobuvali sil Pro ce svidchat ne lishe istorichni dzherela ale j miscevi toponimi Stara Sil Stara Ropa susidnye selo richka Solyanka Krim soli tut bula znajdena nafta u pivdennij okolici selisha vedetsya vidobutok nalezhit do Starosambirskogo naftovogo rodovisha 2 Zvit z OVD Reyestr OVD stara sil1 4 2 Naftozbirni punkti Stara Sil 11 i Stara Sil 13 do SOU 11 2 000013741 001 2007 Sverdlovini naftogazovoyi A she v Starij Soli ye prinajmni chotiri dzherela z mineralnoyu vodoyu Napriklad v urochishi Paprochizna i v urochishi Verhola tut mineralna voda tipu truskaveckoyi Naftusi Personaliyi RedaguvatiVolodimir Payik angl Volodymyr Paik Volodymyr Paik narodivsya 14 kvitnya 1914 na hutori Paprochizna yakij nalezhit do sela Stara Sil kanadskij istorik ukrayinskogo pohodzhennya Roman Gureckij pol polsk Roman Gorecki Narodivsya 27 serpnya 1889 Stara Sil Starosamborskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Avstro Ugorshini Pomer 9 serpnya 1946 Iskojd Park grafstva Shropshir Angliya polskij derzhavnij gromadskij i vijskovij diyach doktor yuridichnih nauk general brigadi Vijska Polskogo 1924 prezident Banku Narodnogo gospodarstva ministr promislovosti i torgivli Polskoyi Respubliki 1935 1936 v uryadi M Zindram Koscyalkovskogo komendant Federaciyi polskih soyuziv zahisnikiv Batkivshini 1927 1946 prezident Nacionalnoyi futbolnoyi ligi Polskogo Turistichnogo Klubu morskoyi i richkovoyi ligi 1929 1930 mason Polyanskij Ivan 1895 1976 starshina UGA gromadskij diyach Primitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku PDF a b v Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Lvivska oblast AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1968 S 785 Stanislaw Hwalek Gornictwo soli kamiennych i potasowych Katowice 1971 Oficijnij sajt Starosambirskoyi rajonnoyi radi U Lavrovi stvorili kopiyi 500 litnih horugv 28 08 2012 Arhiv originalu za 21 12 2012 Procitovano 26 10 2012 Ukrayina Ukrajina Slobodyan V Ukrayinske sakralne budivnictvo Starosambirskogo rajonu Lviv Kamula 2015 424 s Stara Sil Cerkva Sv Paraskevi XVII st Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Slobodyan V 2015 Ukrayinske sakralne budivnictvo Starosambirskogo rajonu Ukrayinska Lviv Kamula s 424 Dzherela ta literatura RedaguvatiDanilyuk Yu Z Dmitruk V I Stara Sil Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 807 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Posilannya Redaguvati https facebook com KostelStaraSil Smt Stara Sil Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Kostel arhistratiga Mihayila u Starij Soli Zamki ta hrami Ukrayini Stara Sil Pam yatki Ukrayini Stara Sil Stara Sil Mandri Ukrayinoyu Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Lyalka Yaroslav Stepanovich Litopis neskorenoyi Ukrayini N d centr istoriyi nac vizvol zmagan Ukrayini Lviv Kamenyar 1993 Kn 3 Stara Sil Ya Lyalka P Romanyuk 2002 308 s http sts mrada gov ua https decentralization gov ua newgromada 4242 composition Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stara Sil amp oldid 40687861