www.wikidata.uk-ua.nina.az

Список військових кампаній Сулеймана I Пишного У цій статті перераховано військові кампанії турецького султана Сулеймана

Список військових кампаній Сулеймана I Пишного

У цій статті перераховано військові кампанії турецького султана Сулеймана І Пишного, які він очолював особисто. Султан Сулейман, відомий на Заході як Сулейман Пишний, а в Туреччині і на Сході як Сулейман Законодавець (Кануні), посів престол Османської імперії у 1520 році. Правив він 46 років — найдовше серед усіх турецьких султанів. За час свого правління Сулейман І очолив особисто 13 військових кампаній, направлених проти країн Європи та Близького Сходу. Загальна тривалість походів становить 10 років 3 місяці. Він зміг взяти Белград (1521), захопити Угорщину (1526), відібрати у Персії Багдад (1534) і Тебриз (1548). Сулейман І брав у облогу Відень у 1529 році, проте взяти місто не зміг. У свій останній похід султан вирушив у 1566 році. Метою кампанії було взяти угорське місто Сігетвар. Османи здобули перемогу, проте султан не дожив один день до неї. За часів правління Сулеймана Пишного Османська імперія розширила свої межі. Його держава панувала у Середземному та Чорному морях. Період його правління вважається періодом розквіту та найбільшої могутности Османської імперії.

Сулейман І Пишний
Османська імперія за Сулеймана І Пишного

Кампанії ред.

№ Похід Дата Зміст Зображення
1 Белградський, або Перший Угорський похід червень 1521 — 28/29 серпня 1521 року Свого часу султан Мехмед ІІ Завойовник не зміг взяти Белград. Тому Сулейман І починає підготовку до походу. Місто захищав гарнізон від 400 до 900 осіб. Проти нього виступило військо розміром від 30 до 100 тисяч осіб. У серпні 1521 року місто здалося.
Белград у XVI столітті
2 Родоський похід 26 червня — 20 грудня 1522 року Похід Сулеймана І на Родос у 1522 році є другою спробою османів заволодіти островом, який належав госпітальєрам. Влітку султан вирушив зі 100-тисячною армією на 400 суднах до Родосу. Після п'ятимісячної облоги острів капітулював.
Облога Родосу
3 Другий Угорський похід (битва під Могачем) 23 квітня — 13 листопада 1526 року Метою походу було захоплення Угорщини. Об'єднане угорсько-чесько-хорватське військо чисельністю в 40 тисяч осіб під командуванням короля Угорщини Людовика ІІ зійшлося з 55-65 тисячною османською армією 29 серпня під Могачем. У ході битви король Угорщини був убитий. Угорщина та Хорватія були завойовані османами. Північна Угорщина залишалася за Габсбургами. В Угорщині за підтримки Сулеймана І королем обрали Яноша Запольяї, що став васалом султана.
Битва при Могачі
4 Облога Відня 10 травня — 16 грудня 1529 року Облога Відня 1529 року стала першою спробою османів завоювати Відень та всю Австрію разом з Габсбурзькими володіннями. 27 вересня турки взяти місто в облогу. Вона тривала менше місяця. На початку жовтня почалися зливи та холоди. Через хвороби та голод воїни помирали. Спроба підірвати стіни Відня порохом провалилася через дощ. 14 жовтня османська 120-тисячна армія почала відступ. Облога Відня закінчилася поразкою Османської імперії.
Облога Відня
5 Облога Кьосега 25 квітня — 21 листопада 1532 року Друга спроба Османської імперії взяти Відень. Перед власне облоги Відня необхідно було взяти стратегічну угорську фортецю — Кьосег. 5 серпня почалася облога міста. Місто потужно трималося під час безперервного артилерійського вогню та 19 спроб штурму. Сулейман І не поспішав використовувати важкі гармати, очікуючи на прихід під Кьосег імператорської армії Карла V. Проте цього він так і не дочекався. Хорватський загін Ніколи Джурішіча чисельністю від 700 до 900 осіб вміло протистояв туркам. 30 серпня вони були змушені відступити.
Облога Кьосега
6 Похід на Персію 11 червня 1534 — 8 січня 1536 року Початковою метою походу було взяти Багдад. Облога Багдада почалася у грудні 1534 року та була вдалою. Османи змогли завоювати місто. Взяття Багдада є однією з подій османсько-перської війни 1532—1555 років та однією з найбільших перемог Сулеймана Пишного.
Тебриз. Мапа Матракчи Насуха-ефенді
7 Облога Корфу 17 травня — 22 листопада 1537 року Облога Корфу спричинилась до початку третьої османсько-венеційської війни. Облога проводилася разом із Францією в межах французько-османського альянсу. Османська армія взяла в облогу головні фортеці на грецькому острові Корфу, який належав Венеційській республіці - Палео-Фуріо в Корфу і Ангелокастро. Облога супроводжувалася діями на морі османського флоту на чолі з капудан-пашею (верховним адміралом) Хайр ад-Діном Барбароссою. Облога закінчилася перемогою Венеції.
Облога Корфу
8 Молдавський похід 9 липня — 27 листопада 1538 року Молдавський господар Петру IV Рареш, васал Сулеймана І Пишного, попри його заборону, напав на Поділля, що входило до складу Польського королівства, у січні 1538 року. Через такий непослух Сулейман І особисто очолив похід проти Молдавії. Петру IV втік за кордон. Османи окупували найбільші міста Молдавії. Сучаву й Бессарабію приєднано безпосередньо до Османської імперії. Новим господарем став Стефан V Лакуста.
Фортеця Сучава
9 Облога Буди[en] 20 червня — 27 листопада 1541 року Після смерти Яноша І Запольяї ерцгерцог Австрії Фердинанд спробував захопити Угорщину. Він взяв у облогу Буду. Оборону очолила Ізабелла Ягеллонка — дружина покійного короля й мати Яноша ІІ Жигмонда. За підтримки Сулеймана І облогу вдалося відбити. Королівство Угорщина було приєднано до Османської імперії. Ізабеллу Ягеллонку ж призначено регенткою Трансильванії до повноліття Яноша ІІ.
Облога Буди
10 Облога Естергома[en] 23 квітня — 16 листопада 1543 року Сулейман І Пишний здійснив ще один похід в Угорщину, щоб відібрати фортеці, захоплені ерцгерцогом Фердинандом у 1541 році. Основним напрямком походу був Естергом. Перед облогою власне Естергома османи захопили також фортеці Секешфегервар, Шиклош та Сегед. Облога Естергома у липні-серпні 1543 року завершилася перемогою османів.
Облога Естергома
11 Похід на Іран 29 березня 1548 — 21 грудня 1549 року У ході османсько-перської війни шах Тахмасп І напав на османські володіння. У відповідь на це Сулейман І організував свій другий похід проти Персії. Було взято фортецю Ван, захоплено Тебриз та Західну Вірменію.
Фортеця Ван (1893)
12 Похід на Нахічевань 28 серпня 1553 — 31 липня 1555 року Формально похід був спрямований проти Персії, проте насправді його метою було стратити шехзаде Мустафу, якого Сулейман І підозрював у зрадництві. Після його страти у таборі поблизу Ереглі 6 жовтня 1553 року похід продовжився. У 1554—1555 роках було захоплено раніше втрачений Ерзурум. Вдалося втримати Багдад. Похід завершив 21-річну османсько-перську війну: 29 травня 1555 року було підписано Амасейський мир, за яким Османська імперія приєднувала Західну Вірменію та Багдад.
Сулейман І у Нахічевані
13 Облога Сігетвара 1 травня — 6 вересня 1566 року Похід розпочав нову османсько-австрійську війну. Попри те, що султан важко хворів на подагру, він наважився на похід. Взято в облогу місто Сігетвар. За умов походу Сулейман І помер 6 вересня 1566 року. Наступного дня османи взяли Сігетвар.
Облога Сігетвара

Вороги Сулеймана І Пишного ред.

Примітки ред.

  1. Internet Archive, Patrick Balfour (1979). The Ottoman centuries : the rise and fall of the Turkish empire. New York : Morrow. ISBN 978-0-688-08093-8. 
  2. ↑ Pitcher (1972), pp. 111—112.
  3. Internet Archive (1994). A dictionary of military history and the art of war. Oxford ; Cambridge, Mass. : Blackwell. ISBN 978-0-631-16848-5. 
  4. Ágoston, Gábor; Masters, Bruce Alan (2009). Encyclopedia of the Ottoman Empire. New York, NY : Facts On File. ISBN 978-0-8160-6259-1. 
  5. Internet Archive (2009). The enemy at the gate. Basic Books. ISBN 978-0-465-01374-6. 
  6. Internet Archive, Stanford J. (Stanford Jay); Shaw, Ezel Kural; Mazal Holocaust Collection. TxSaTAM (1976). History of the Ottoman Empire and modern Turkey. Cambridge ; New York : Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-21280-9. 
  7. . web.archive.org. 13 січня 2012. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 31 січня 2022. 
  8. В. Рохмистров. Взятие острова Родос турками-османами (1522 год) // Величайшие битвы Средних веков. Эксмо, М., 2009
  9. ВТОРАЯ ОСАДА И УХОД ИОАННИТОВ С РОДОСА (с 26 июня 1522 г. по 2 января 1523 г.). 
  10. . www.world-history.ru. Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 31 січня 2022. 
  11. Szakály Ferenc: Virágkor és hanyatlás. 1440—1711. (Magyarok Európában II.) Bp. 1990, Háttér.
  12. Siege of Vienna | Summary | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 31 січня 2022. 
  13. Turnbull, p 50-1.
  14. Gregg (2009), p. 169.
  15. Wheatcroft (2009), p. 59.
  16. Internet Archive (2006). World and its peoples. Middle East, western Asia and northern Africa. New York : Marshall Cavendish. ISBN 978-0-7614-7571-2. 
  17. New York Public Library, Thomas Henry (1861). The history of modern Europe, from the fall of Constantinople, in 1453, to the war in the Crimea, in 1857. London, J. Murray. 
  18. Shaw (1976), p. 100.
  19. РАРЕШ ПЕТРО IV. resource.history.org.ua. Процитовано 31 січня 2022. 
  20. . gyorkos.uw.hu. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 31 січня 2022. 
  21. ↑ Akgunduz and Ozturk (2011), p. 185.
  22. Bartl, Július; Škvarna, Dušan (2002). Slovak History: Chronology & Lexicon (англ.). Bolchazy-Carducci Publishers. ISBN 978-0-86516-444-4. 
  23. Tracy, James D. (14 листопада 2002). Emperor Charles V, Impresario of War: Campaign Strategy, International Finance, and Domestic Politics (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81431-7. 
  24. . web.archive.org. 9 березня 2016. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 31 січня 2022. 
  25. Kinross (1979), p. 236.
  26. Turnbull, Stephen (1 грудня 2003). The Ottoman Empire 1326-1699. doi:10.4324/9780203509265. Процитовано 31 січня 2022. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U cij statti pererahovano vijskovi kampaniyi tureckogo sultana Sulejmana I Pishnogo yaki vin ocholyuvav osobisto Sultan Sulejman vidomij na Zahodi yak Sulejman Pishnij a v Turechchini i na Shodi yak Sulejman Zakonodavec Kanuni posiv prestol Osmanskoyi imperiyi u 1520 roci Praviv vin 46 rokiv najdovshe sered usih tureckih sultaniv Za chas svogo pravlinnya Sulejman I ocholiv osobisto 13 vijskovih kampanij napravlenih proti krayin Yevropi ta Blizkogo Shodu 1 Zagalna trivalist pohodiv stanovit 10 rokiv 3 misyaci 2 Vin zmig vzyati Belgrad 1521 zahopiti Ugorshinu 1526 vidibrati u Persiyi Bagdad 1534 i Tebriz 1548 3 Sulejman I brav u oblogu Viden u 1529 roci prote vzyati misto ne zmig 4 U svij ostannij pohid sultan virushiv u 1566 roci Metoyu kampaniyi bulo vzyati ugorske misto Sigetvar Osmani zdobuli peremogu prote sultan ne dozhiv odin den do neyi Za chasiv pravlinnya Sulejmana Pishnogo Osmanska imperiya rozshirila svoyi mezhi Jogo derzhava panuvala u Seredzemnomu ta Chornomu moryah 5 Period jogo pravlinnya vvazhayetsya periodom rozkvitu ta najbilshoyi mogutnosti Osmanskoyi imperiyi 6 Sulejman I Pishnij Osmanska imperiya za Sulejmana I PishnogoKampaniyi red Pohid 2 Data 2 Zmist Zobrazhennya1 Belgradskij abo Pershij Ugorskij pohid cherven 1521 28 29 serpnya 1521 roku Svogo chasu sultan Mehmed II Zavojovnik ne zmig vzyati Belgrad Tomu Sulejman I pochinaye pidgotovku do pohodu Misto zahishav garnizon vid 400 do 900 osib Proti nogo vistupilo vijsko rozmirom vid 30 do 100 tisyach osib U serpni 1521 roku misto zdalosya 7 nbsp Belgrad u XVI stolitti2 Rodoskij pohid 26 chervnya 20 grudnya 1522 roku Pohid Sulejmana I na Rodos u 1522 roci ye drugoyu sproboyu osmaniv zavoloditi ostrovom yakij nalezhav gospitalyeram Vlitku sultan virushiv zi 100 tisyachnoyu armiyeyu na 400 sudnah do Rodosu Pislya p yatimisyachnoyi oblogi ostriv kapitulyuvav 8 9 nbsp Obloga Rodosu3 Drugij Ugorskij pohid bitva pid Mogachem 23 kvitnya 13 listopada 1526 roku Metoyu pohodu bulo zahoplennya Ugorshini Ob yednane ugorsko chesko horvatske vijsko chiselnistyu v 40 tisyach osib pid komanduvannyam korolya Ugorshini Lyudovika II zijshlosya z 55 65 tisyachnoyu osmanskoyu armiyeyu 29 serpnya pid Mogachem U hodi bitvi korol Ugorshini buv ubitij Ugorshina ta Horvatiya buli zavojovani osmanami Pivnichna Ugorshina zalishalasya za Gabsburgami 10 V Ugorshini za pidtrimki Sulejmana I korolem obrali Yanosha Zapolyayi sho stav vasalom sultana 11 nbsp Bitva pri Mogachi4 Obloga Vidnya 10 travnya 16 grudnya 1529 roku Obloga Vidnya 1529 roku stala pershoyu sproboyu osmaniv zavoyuvati Viden ta vsyu Avstriyu razom z Gabsburzkimi volodinnyami 27 veresnya turki vzyati misto v oblogu Vona trivala menshe misyacya 12 Na pochatku zhovtnya pochalisya zlivi ta holodi Cherez hvorobi ta golod voyini pomirali Sproba pidirvati stini Vidnya porohom provalilasya cherez dosh 14 zhovtnya osmanska 120 tisyachna armiya pochala vidstup 13 Obloga Vidnya zakinchilasya porazkoyu Osmanskoyi imperiyi nbsp Obloga Vidnya5 Obloga Kosega 25 kvitnya 21 listopada 1532 roku Druga sproba Osmanskoyi imperiyi vzyati Viden Pered vlasne oblogi Vidnya neobhidno bulo vzyati strategichnu ugorsku fortecyu Koseg 5 serpnya pochalasya obloga mista Misto potuzhno trimalosya pid chas bezperervnogo artilerijskogo vognyu ta 19 sprob shturmu Sulejman I ne pospishav vikoristovuvati vazhki garmati ochikuyuchi na prihid pid Koseg imperatorskoyi armiyi Karla V 14 Prote cogo vin tak i ne dochekavsya Horvatskij zagin Nikoli Dzhurishicha chiselnistyu vid 700 do 900 osib vmilo protistoyav turkam 30 serpnya voni buli zmusheni vidstupiti 15 nbsp Obloga Kosega6 Pohid na Persiyu 11 chervnya 1534 8 sichnya 1536 roku Pochatkovoyu metoyu pohodu bulo vzyati Bagdad Obloga Bagdada pochalasya u grudni 1534 roku ta bula vdaloyu 16 Osmani zmogli zavoyuvati misto Vzyattya Bagdada ye odniyeyu z podij osmansko perskoyi vijni 1532 1555 rokiv ta odniyeyu z najbilshih peremog Sulejmana Pishnogo nbsp Tebriz Mapa Matrakchi Nasuha efendi7 Obloga Korfu 17 travnya 22 listopada 1537 roku Obloga Korfu sprichinilas do pochatku tretoyi osmansko venecijskoyi vijni Obloga provodilasya razom iz Franciyeyu v mezhah francuzko osmanskogo alyansu Osmanska armiya vzyala v oblogu golovni forteci na greckomu ostrovi Korfu yakij nalezhav Venecijskij respublici Paleo Furio v Korfu i Angelokastro Obloga suprovodzhuvalasya diyami na mori osmanskogo flotu na choli z kapudan pasheyu verhovnim admiralom Hajr ad Dinom Barbarossoyu Obloga zakinchilasya peremogoyu Veneciyi 17 nbsp Obloga Korfu8 Moldavskij pohid 9 lipnya 27 listopada 1538 roku Moldavskij gospodar Petru IV Raresh vasal Sulejmana I Pishnogo popri jogo zaboronu napav na Podillya sho vhodilo do skladu Polskogo korolivstva u sichni 1538 roku Cherez takij neposluh Sulejman I osobisto ocholiv pohid proti Moldaviyi 18 Petru IV vtik za kordon Osmani okupuvali najbilshi mista Moldaviyi Suchavu j Bessarabiyu priyednano bezposeredno do Osmanskoyi imperiyi 19 Novim gospodarem stav Stefan V Lakusta nbsp Fortecya Suchava9 Obloga Budi en 20 chervnya 27 listopada 1541 roku Pislya smerti Yanosha I Zapolyayi ercgercog Avstriyi Ferdinand sprobuvav zahopiti Ugorshinu Vin vzyav u oblogu Budu 20 Oboronu ocholila Izabella Yagellonka druzhina pokijnogo korolya j mati Yanosha II Zhigmonda Za pidtrimki Sulejmana I oblogu vdalosya vidbiti Korolivstvo Ugorshina bulo priyednano do Osmanskoyi imperiyi Izabellu Yagellonku zh priznacheno regentkoyu Transilvaniyi do povnolittya Yanosha II 21 nbsp Obloga Budi10 Obloga Estergoma en 23 kvitnya 16 listopada 1543 roku Sulejman I Pishnij zdijsniv she odin pohid v Ugorshinu shob vidibrati forteci zahopleni ercgercogom Ferdinandom u 1541 roci Osnovnim napryamkom pohodu buv Estergom Pered oblogoyu vlasne Estergoma osmani zahopili takozh forteci Sekeshfegervar Shiklosh ta Seged Obloga Estergoma u lipni serpni 1543 roku zavershilasya peremogoyu osmaniv 22 23 nbsp Obloga Estergoma11 Pohid na Iran 29 bereznya 1548 21 grudnya 1549 roku U hodi osmansko perskoyi vijni shah Tahmasp I napav na osmanski volodinnya U vidpovid na ce Sulejman I organizuvav svij drugij pohid proti Persiyi Bulo vzyato fortecyu Van zahopleno Tebriz ta Zahidnu Virmeniyu 21 nbsp Fortecya Van 1893 12 Pohid na Nahichevan 28 serpnya 1553 31 lipnya 1555 roku Formalno pohid buv spryamovanij proti Persiyi prote naspravdi jogo metoyu bulo stratiti shehzade Mustafu yakogo Sulejman I pidozryuvav u zradnictvi Pislya jogo strati u tabori poblizu Eregli 6 zhovtnya 1553 roku pohid prodovzhivsya 24 U 1554 1555 rokah bulo zahopleno ranishe vtrachenij Erzurum Vdalosya vtrimati Bagdad Pohid zavershiv 21 richnu osmansko persku vijnu 29 travnya 1555 roku bulo pidpisano Amasejskij mir za yakim Osmanska imperiya priyednuvala Zahidnu Virmeniyu ta Bagdad 25 nbsp Sulejman I u Nahichevani13 Obloga Sigetvara 1 travnya 6 veresnya 1566 roku Pohid rozpochav novu osmansko avstrijsku vijnu Popri te sho sultan vazhko hvoriv na podagru vin navazhivsya na pohid Vzyato v oblogu misto Sigetvar Za umov pohodu Sulejman I pomer 6 veresnya 1566 roku Nastupnogo dnya osmani vzyali Sigetvar 26 nbsp Obloga SigetvaraVorogi Sulejmana I Pishnogo red nbsp Lyudovik II Ugorskij nbsp Karl V Gabsburg nbsp Filipp de Vilye de l Il Adam nbsp Ferdinand I Gabsburg nbsp Tahmasp I nbsp Andrea Gritti nbsp Petru IV Raresh nbsp Maksimilian II GabsburgPrimitki red Internet Archive Patrick Balfour 1979 The Ottoman centuries the rise and fall of the Turkish empire New York Morrow ISBN 978 0 688 08093 8 a b v Pitcher 1972 pp 111 112 Internet Archive 1994 A dictionary of military history and the art of war Oxford Cambridge Mass Blackwell ISBN 978 0 631 16848 5 Agoston Gabor Masters Bruce Alan 2009 Encyclopedia of the Ottoman Empire New York NY Facts On File ISBN 978 0 8160 6259 1 Internet Archive 2009 The enemy at the gate Basic Books ISBN 978 0 465 01374 6 Internet Archive Stanford J Stanford Jay Shaw Ezel Kural Mazal Holocaust Collection TxSaTAM 1976 History of the Ottoman Empire and modern Turkey Cambridge New York Cambridge University Press ISBN 978 0 521 21280 9 PAD BEOGRADA 1521 Politikin Zabavnik web archive org 13 sichnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 31 sichnya 2022 V Rohmistrov Vzyatie ostrova Rodos turkami osmanami 1522 god Velichajshie bitvy Srednih vekov Eksmo M 2009 VTORAYa OSADA I UHOD IOANNITOV S RODOSA s 26 iyunya 1522 g po 2 yanvarya 1523 g Vengriya v seredine XVI v Hristianskij bastion www world history ru Arhiv originalu za 21 grudnya 2010 Procitovano 31 sichnya 2022 Szakaly Ferenc Viragkor es hanyatlas 1440 1711 Magyarok Europaban II Bp 1990 Hatter Siege of Vienna Summary Britannica www britannica com angl Procitovano 31 sichnya 2022 Turnbull p 50 1 Gregg 2009 p 169 Wheatcroft 2009 p 59 Internet Archive 2006 World and its peoples Middle East western Asia and northern Africa New York Marshall Cavendish ISBN 978 0 7614 7571 2 New York Public Library Thomas Henry 1861 The history of modern Europe from the fall of Constantinople in 1453 to the war in the Crimea in 1857 London J Murray Shaw 1976 p 100 RARESh PETRO IV resource history org ua Procitovano 31 sichnya 2022 1541 1542 IG TARTo KORSZAK ESEMENYEI MA GYARORSZAGON gyorkos uw hu Arhiv originalu za 2 chervnya 2013 Procitovano 31 sichnya 2022 a b Akgunduz and Ozturk 2011 p 185 Bartl Julius Skvarna Dusan 2002 Slovak History Chronology amp Lexicon angl Bolchazy Carducci Publishers ISBN 978 0 86516 444 4 Tracy James D 14 listopada 2002 Emperor Charles V Impresario of War Campaign Strategy International Finance and Domestic Politics angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 81431 7 Fisher Suleyman and His Sons web archive org 9 bereznya 2016 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 31 sichnya 2022 Kinross 1979 p 236 Turnbull Stephen 1 grudnya 2003 The Ottoman Empire 1326 1699 doi 10 4324 9780203509265 Procitovano 31 sichnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Spisok vijskovih kampanij Sulejmana I Pishnogo amp oldid 40159646