www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сокілець Кам янець Подільський район Сокіле ць село в Україні у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Хмельницької

Сокілець (Кам'янець-Подільський район)

Сокіле́ць — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Хмельницької області.

село Сокілець
Покровська церква
Покровська церква
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Дунаєвецька міська громада
Основні дані
Населення 559 (станом на 01.01.2010))
Площа 3,461 км²
Густота населення 195,32 осіб/км²
Поштовий індекс 32472
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°44′51″ пн. ш. 27°03′27″ сх. д. / 48.74750° пн. ш. 27.05750° сх. д. / 48.74750; 27.05750Координати: 48°44′51″ пн. ш. 27°03′27″ сх. д. / 48.74750° пн. ш. 27.05750° сх. д. / 48.74750; 27.05750
Середня висота
над рівнем моря 		136 м
Водойми річка Ушиця, струмок Голова
Відстань до
обласного центру 		98 км
Відстань до
районного центру 		29 км
Найближча залізнична станція Дунаївці
Відстань до
залізничної станції 		51 км
Місцева влада
Адреса ради 32472, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Сокілець, вул. Центральна, 16
Карта
Сокілець
Сокілець
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сокілець.

Загальні відомості ред.

Село розміщується в новоутвореному гирлі річки Ушиці, на затопленому Дністровським водосховищем річищі. Із заходу воно примикає до селищ Бучая та Загоряни Новоушицького району, на південь від села знаходяться Липи Кам'янець-Подільського району, на північ — Тимків та Лисець.

У селі струмок Голова впадає у річку Ушицю.

Клімат ред.

Сокілець знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія ред.

Період королівства Польського. ред.

Перші писемні відомості про село Сокілець відносяться до 1535 р. Тоді воно належало Катерині Подвербецькій. Згідно поборового реєстру 1552 р. село не було заселене. В податковому реєстрі 1563 року вказано, що село Сокілець є висілком Бучаї, в тому ж році в селі було лише 2 плуги (одиниці оподаткування, те саме, що і дворища).

В другій половині 16 ст. Сокілець належав родині Закревських. На початку 17 ст. власником села Сокільця стає Войцех Гумецький, кам’янецький ґродський писар, дідич Рихти та Тинни. Після його смерті в 1618 р. Сокільцем володів його син Олександр Гумецький. В роки його володіння Сокілець піднявся до статусу містечка. В 1629 р. тут було 76 димів.

20 липня 1630 р. у Варшаві король Сигізмунд ІІІ Ваза на прохання власника Сокільця Олександра Гумецького запровадив два щорічних ярмарки; один на Спаса, другий - на Покрови, а також один щотижневий торг щочетверга. Ярмарки повинні були відбуватися на свята згідно "старого календаря".

Через повстання та війни 1648-1650 рр. містечко було майже повністю спустошене, в 1650 р. тут було лише 3 будинки ("халуп"). Сокільцем в цей час володів син Олександра - Томаш Гумецький, королівський ротмістр.

За наступне десятиліття Сокілець втратив і статус містечка, в подимному реєстрі 1661 р. воно значиться як "село", було також 3 будинки.

Податкові документи 1681 р. свідчать, що за часів турецького панування на Поділлі, Сокілець був повністю спустошений.

Після звільнення Поділля від турецького панування 1699 р. Сокілець поволі відновлювався впродовж 18 ст., в 1788 р. в містечку було 137 будинків.

Сокілець був місцем проживання не великої єврейської громади. В 1765 році кагал містечка Сокілець налічував 163 особи. В 1775 р. в містечку проживало 45 євреїв.

Період Російської імперії. ред.

На зламі 18-19 століть в містечку діяли суконна фабрика та шкіряний завод поміщика Людвика Тшетецького.

В 1820 р. в містечку було 365 будинків. Сокілець належав поміщику Людвіку Тшетецькому, ротмістру.

В 1829 р. Матеуш Іжицький герба Боньча купив Борсуківці, Попівці та частину Сокільця.

В 1845-1850 рр. поміщиками в Сокільці були: спадкоємці Олександра Скальського, Ксаверій Левандовський та Матеуш Іжицький.

Згідно перепису 1897 р. в містечку проживало 2746 осіб, з них 1834 православних, 747 юдеїв та 165 католиків.

В 1898 р. землеволодільцями в містечку були Октавіан Юлійович Іжицький (володів тут 230 десятинами землі, проживав у Борсуківцях) та Йосиф Григорович Поповський (проживав у Миньківцях).

Завдяки енциклопедії Брокгауза та Єфрона (1890—1916 рр.) дізнаємося, що Сокілець в часи панування російської влади на теренах Поділля відносився до Подільської губернії. На ті часи населення було тут становило 2057 чоловік. Діяли 2 водяних млина, православна церква, костел і синагога.

ХХ століття ред.

Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область
Каньйон біля села Сокілець

Перед початком Першої світової війни в містечку було 507 дворів, 2976 мешканців. Діяла міщанська управа, було однокласне сільське училище, аптека, артіль чоботарів, два бакалійних магазинів, винний магазин №104, шкіряних товарів, діяло кредитне товариство, млин, чайна, кожних два тижні у вівторок відбувався базар.

До ХХ століття включно (тобто до наказу покинути населенню це село в зв'язку з побудовою Дністровської ГЕС), тут зберігалось середньовічне планування. До самого останнього тижня на Базарній площі проводилися ярмарки. Неподалік знаходилася ратуша, костел, навіть залишки фортеці. Тут добували вапняковий камінь, неподалік било мінеральне джерело. Місто Сокілець було оточено кам'яним муром завширшки 1 м. Висота збережених частин складає 2-3 м.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

При будівництві Дністровської ГЕС у 1973 р. село підпадало під затоплення (як сталося, наприклад, з Бакотою, Калюсом, та іншими давньоруськими містами, а на той час селами). Мешканці були терміново переселені на високий правий берег Ушицького каньйону. Проте інженери допустили помилку — рівень підйому води виявився нижчим ніж було розраховано. Завдяки цій помилці і збереглася історична частина села.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Археологічні розвідки ред.

У 1888 р. знайдено кам'яну сокиру. 1890 року — 2 полірованих крем'яних вістря та 2 фрагменти полірованих сокир з серпентину та граніту. У 1880 р. під час оранки поля віднайдено горщик з монетним скарбом, біля 200 монет. Також тут було виявлено підземний хід у більш ніж 200 м довжиною.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 717 осіб, з яких 306 чоловіків та 411 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 653 особи.

Станом на 2015 рік населення становить 515 осіб (207 дворів), кількість жителів скоротилось на 21,13 % порівняно зі 2001 роком.

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Визначні об'єкти ред.

  • Залишки костелу Богородиці закладеного 10 липня 1723 року коштом Катажини та Стефана Гуменецьких як костел св. Роха. Фундуш на унійну церкву та кляштор Доминіканців у вигляді коштів та земельних наділів надав тогочасний власник маєтностей подільський воєвода Стефан Гумецький
  • Православна церква Покрови, побудована 1840 р;
  • Залишки печерного монастиря;
  • Залишки міської оборонної стіни початку XVIII ст.;
  • Городище ХІІ — першої пол. ХІІІ ст.
  • Підплитковий та курганний могильники ХІІ-ХІІІ ст., урочище Батарея.

Відомі люди ред.

Уродженці ред.

Природоохоронні території ред.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини ред.

Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Див. також ред.

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки ред.

  1. ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр.162, арк.21
  2. AGAD w Warszawie, ASK, dz.I, Sygn.45, f.164
  3. AGAD w Warszawie, ASK, dz.I, Sygn.45, f.252v-253
  4. Крикун, Микола (2015). Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. Львів: Видавництво Українського католицького університету. с. 128. ISBN 978-966-2778-30-4. 
  5. Boniecki, Adam (1905). Herbarz Polski. Cz. 1, Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. T.8. Warszawa. с. 2. 
  6. AGAD, MK 178, f.155-155v. 
  7. AGAD w Warszawie, ASK, dz.I, Sygn.45, f.583v
  8. Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч.7, Т.2. Киев: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого. 1890. с. 506. 
  9. Kołodziejczyk, Dariusz (2004). The Ottoman survey register of Podolia (ca. 1681). Part 1. с. 188. 
  10. Magazin für die neue Historie und Geographie, Т.22, с.269. 
  11. Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч.5, Т.2. Киев: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого. 1890. с. 160. 
  12. Там же, с.235
  13. Описи Подільської губернії кінця XVHI - початку XIX ст. /Укладачі, автори вступної статті С.А.Копилов, А.Б.Задорожнюк. - Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. с.51-52
  14. Statystyczne topograficzne i historyczne opisanie Gubernii Podolskiey z rycinami i mappami przez x.Wawrzynca Marczynskiego. – Wilno, 1820. – s.274
  15. Boniecki, Adam (1906). Herbarz Polski. Cz. 1, Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. T.8. Warszawa. с. 97. 
  16. ДАХмО, ф.241, оп.1, спр.1196-1198
  17. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / предисл.: Н. Тройницкий. - Санкт-Петербург : типография "Общественная польза", 1905. – с.167
  18. Гульдман (1898). Поместное землевладение в Подольской губернии. Камене-Подольский. с. 335, 357. 
  19. Весь Юго-Западный край. – К., 1913. – с.1063
  20. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  21. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  22. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  23. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  24. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  25. Sokolec (5), mko… S. 17.

Джерела ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sokile c selo v Ukrayini u Dunayeveckij miskij teritorialnij gromadi Hmelnickoyi oblasti selo SokilecPokrovska cerkvaPokrovska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Dunayevecka miska gromadaOsnovni daniNaselennya 559 stanom na 01 01 2010 Plosha 3 461 km Gustota naselennya 195 32 osib km Poshtovij indeks 32472Telefonnij kod 380 3858Geografichni daniGeografichni koordinati 48 44 51 pn sh 27 03 27 sh d 48 74750 pn sh 27 05750 sh d 48 74750 27 05750 Koordinati 48 44 51 pn sh 27 03 27 sh d 48 74750 pn sh 27 05750 sh d 48 74750 27 05750Serednya visotanad rivnem morya 136 mVodojmi richka Ushicya strumok GolovaVidstan dooblasnogo centru 98 kmVidstan dorajonnogo centru 29 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya DunayivciVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 51 kmMisceva vladaAdresa radi 32472 Hmelnicka obl Dunayeveckij r n s Sokilec vul Centralna 16KartaSokilecSokilecMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sokilec Zmist 1 Zagalni vidomosti 1 1 Klimat 2 Istoriya 2 1 Period korolivstva Polskogo 2 2 Period Rosijskoyi imperiyi 2 3 HH stolittya 2 4 Arheologichni rozvidki 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Viznachni ob yekti 5 Vidomi lyudi 5 1 Urodzhenci 6 Prirodoohoronni teritoriyi 7 Svitlini 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaZagalni vidomosti red Selo rozmishuyetsya v novoutvorenomu girli richki Ushici na zatoplenomu Dnistrovskim vodoshovishem richishi Iz zahodu vono primikaye do selish Buchaya ta Zagoryani Novoushickogo rajonu na pivden vid sela znahodyatsya Lipi Kam yanec Podilskogo rajonu na pivnich Timkiv ta Lisec U seli strumok Golova vpadaye u richku Ushicyu Klimat red Sokilec znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya Istoriya red Period korolivstva Polskogo red Pershi pisemni vidomosti pro selo Sokilec vidnosyatsya do 1535 r Todi vono nalezhalo Katerini Podverbeckij 1 Zgidno poborovogo reyestru 1552 r selo ne bulo zaselene 2 V podatkovomu reyestri 1563 roku vkazano sho selo Sokilec ye visilkom Buchayi v tomu zh roci v seli bulo lishe 2 plugi odinici opodatkuvannya te same sho i dvorisha 3 V drugij polovini 16 st Sokilec nalezhav rodini Zakrevskih Na pochatku 17 st vlasnikom sela Sokilcya staye Vojceh Gumeckij kam yaneckij grodskij pisar didich Rihti ta Tinni Pislya jogo smerti v 1618 r Sokilcem volodiv jogo sin Oleksandr Gumeckij V roki jogo volodinnya Sokilec pidnyavsya do statusu mistechka V 1629 r tut bulo 76 dimiv 4 20 lipnya 1630 r u Varshavi korol Sigizmund III Vaza na prohannya vlasnika Sokilcya Oleksandra Gumeckogo zaprovadiv dva shorichnih yarmarki odin na Spasa drugij na Pokrovi a takozh odin shotizhnevij torg shochetverga Yarmarki povinni buli vidbuvatisya na svyata zgidno starogo kalendarya 5 6 Cherez povstannya ta vijni 1648 1650 rr mistechko bulo majzhe povnistyu spustoshene v 1650 r tut bulo lishe 3 budinki halup Sokilcem v cej chas volodiv sin Oleksandra Tomash Gumeckij korolivskij rotmistr 7 Za nastupne desyatilittya Sokilec vtrativ i status mistechka v podimnomu reyestri 1661 r vono znachitsya yak selo bulo takozh 3 budinki 8 Podatkovi dokumenti 1681 r svidchat sho za chasiv tureckogo panuvannya na Podilli Sokilec buv povnistyu spustoshenij 9 Pislya zvilnennya Podillya vid tureckogo panuvannya 1699 r Sokilec povoli vidnovlyuvavsya vprodovzh 18 st v 1788 r v mistechku bulo 137 budinkiv 10 Sokilec buv miscem prozhivannya ne velikoyi yevrejskoyi gromadi V 1765 roci kagal mistechka Sokilec nalichuvav 163 osobi 11 V 1775 r v mistechku prozhivalo 45 yevreyiv 12 Period Rosijskoyi imperiyi red Na zlami 18 19 stolit v mistechku diyali sukonna fabrika ta shkiryanij zavod pomishika Lyudvika Tsheteckogo 13 V 1820 r v mistechku bulo 365 budinkiv Sokilec nalezhav pomishiku Lyudviku Tsheteckomu rotmistru 14 V 1829 r Mateush Izhickij gerba Boncha kupiv Borsukivci Popivci ta chastinu Sokilcya 15 V 1845 1850 rr pomishikami v Sokilci buli spadkoyemci Oleksandra Skalskogo Ksaverij Levandovskij ta Mateush Izhickij 16 Zgidno perepisu 1897 r v mistechku prozhivalo 2746 osib z nih 1834 pravoslavnih 747 yudeyiv ta 165 katolikiv 17 V 1898 r zemlevolodilcyami v mistechku buli Oktavian Yulijovich Izhickij volodiv tut 230 desyatinami zemli prozhivav u Borsukivcyah ta Josif Grigorovich Popovskij prozhivav u Minkivcyah 18 Zavdyaki enciklopediyi Brokgauza ta Yefrona 1890 1916 rr diznayemosya sho Sokilec v chasi panuvannya rosijskoyi vladi na terenah Podillya vidnosivsya do Podilskoyi guberniyi Na ti chasi naselennya bulo tut stanovilo 2057 cholovik Diyali 2 vodyanih mlina pravoslavna cerkva kostel i sinagoga HH stolittya red nbsp Nacionalnij bank represovanih nbsp Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast nbsp Kanjon bilya sela SokilecPered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni v mistechku bulo 507 dvoriv 2976 meshkanciv Diyala mishanska uprava bulo odnoklasne silske uchilishe apteka artil chobotariv dva bakalijnih magaziniv vinnij magazin 104 shkiryanih tovariv diyalo kreditne tovaristvo mlin chajna kozhnih dva tizhni u vivtorok vidbuvavsya bazar 19 Do HH stolittya vklyuchno tobto do nakazu pokinuti naselennyu ce selo v zv yazku z pobudovoyu Dnistrovskoyi GES tut zberigalos serednovichne planuvannya Do samogo ostannogo tizhnya na Bazarnij ploshi provodilisya yarmarki Nepodalik znahodilasya ratusha kostel navit zalishki forteci Tut dobuvali vapnyakovij kamin nepodalik bilo mineralne dzherelo Misto Sokilec bulo otocheno kam yanim murom zavshirshki 1 m Visota zberezhenih chastin skladaye 2 3 m Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Pri budivnictvi Dnistrovskoyi GES u 1973 r selo pidpadalo pid zatoplennya yak stalosya napriklad z Bakotoyu Kalyusom ta inshimi davnoruskimi mistami a na toj chas selami Meshkanci buli terminovo pereseleni na visokij pravij bereg Ushickogo kanjonu Prote inzheneri dopustili pomilku riven pidjomu vodi viyavivsya nizhchim nizh bulo rozrahovano Zavdyaki cij pomilci i zbereglasya istorichna chastina sela Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Dunayeveckoyi miskoyi gromadi 20 Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 21 Arheologichni rozvidki red U 1888 r znajdeno kam yanu sokiru 1890 roku 2 polirovanih krem yanih vistrya ta 2 fragmenti polirovanih sokir z serpentinu ta granitu U 1880 r pid chas oranki polya vidnajdeno gorshik z monetnim skarbom bilya 200 monet Takozh tut bulo viyavleno pidzemnij hid u bilsh nizh 200 m dovzhinoyu Naselennya red Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 717 osib z yakih 306 cholovikiv ta 411 zhinok 22 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 653 osobi 23 Stanom na 2015 rik naselennya stanovit 515 osib 207 dvoriv kilkist zhiteliv skorotilos na 21 13 porivnyano zi 2001 rokom Mova red U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu 24 Viznachni ob yekti red Zalishki kostelu Bogorodici zakladenogo 10 lipnya 1723 roku koshtom Katazhini ta Stefana Gumeneckih yak kostel sv Roha Fundush na unijnu cerkvu ta klyashtor Dominikanciv u viglyadi koshtiv ta zemelnih nadiliv nadav togochasnij vlasnik mayetnostej podilskij voyevoda Stefan Gumeckij 25 Pravoslavna cerkva Pokrovi pobudovana 1840 r Zalishki pechernogo monastirya Zalishki miskoyi oboronnoyi stini pochatku XVIII st Gorodishe HII pershoyi pol HIII st Pidplitkovij ta kurgannij mogilniki HII HIII st urochishe Batareya Vidomi lyudi red Urodzhenci red Pantyuk Sergij Dmitrovich ukrayinskij pismennik perekladach redaktor zhurnalist gromadskij diyach i vidavec Prirodoohoronni teritoriyi red Selo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Svitlini red Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozh red Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi Primitki red LNNB im V Stefanika viddil rukopisiv f 141 op 1 spr 162 ark 21 AGAD w Warszawie ASK dz I Sygn 45 f 164 AGAD w Warszawie ASK dz I Sygn 45 f 252v 253 Krikun Mikola 2015 Dokumenti komisarskogo sudu Podilskogo voyevodstva 1678 1679 rokiv Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo katolickogo universitetu s 128 ISBN 978 966 2778 30 4 Boniecki Adam 1905 Herbarz Polski Cz 1 Wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich T 8 Warszawa s 2 AGAD MK 178 f 155 155v AGAD w Warszawie ASK dz I Sygn 45 f 583v Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj Komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 7 T 2 Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 s 506 Kolodziejczyk Dariusz 2004 The Ottoman survey register of Podolia ca 1681 Part 1 s 188 Magazin fur die neue Historie und Geographie T 22 s 269 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj Komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 5 T 2 Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 s 160 Tam zhe s 235 Opisi Podilskoyi guberniyi kincya XVHI pochatku XIX st Ukladachi avtori vstupnoyi statti S A Kopilov A B Zadorozhnyuk Kam yanec Podilskij Aksioma 2011 s 51 52 Statystyczne topograficzne i historyczne opisanie Gubernii Podolskiey z rycinami i mappami przez x Wawrzynca Marczynskiego Wilno 1820 s 274 Boniecki Adam 1906 Herbarz Polski Cz 1 Wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich T 8 Warszawa s 97 DAHmO f 241 op 1 spr 1196 1198 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g predisl N Trojnickij Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza 1905 s 167 Guldman 1898 Pomestnoe zemlevladenie v Podolskoj gubernii Kamene Podolskij s 335 357 Ves Yugo Zapadnyj kraj K 1913 s 1063 VVRU 2015 47 stor 2413 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Sokolec 5 mko S 17 Dzherela red Sokilec na sajti Arhitekturni ta prirodni pam yatki Ukrayini Hmelnicka oblasna rada Podilskij polk Harakternogo kozactva nedostupne posilannya z travnya 2019 Zharkih M I Hrami Podillya K 2007 Zahar yev V A Ridush B T Pidzemellya u Sokilci Materiali 5 yi mizhnarodnoyi arheologichnoyi konferenciyi studentiv ta molodih vchenih K 1997 r Posilannya red Pogoda v seli Sokilec Privideniya iz podolskogo Chernobylya Sokolec 5 mko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 17 pol S 17 pol Minkovecka derzhava mertve misto Sokilec vodospad Burbun Velohashi seriya 1 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sokilec Kam 27yanec Podilskij rajon amp oldid 40769634