www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сойотська мова Сойо тська мова власна назва сойит тил одна з тюркських мов Південного Сибіру споріднена з тувинською та

Сойотська мова

Сойо́тська мова (власна назва: сойит тил) — одна з тюркських мов Південного Сибіру, споріднена з тувинською та тофаларською мовами.

Сойотська мова
сойыт тыл
Корінні народи Алтаю та Саян
Поширена в  Росія
Регіон Окинський район Бурятії
Носії —
Писемність Кирилиця (з 2001 р.)
Класифікація

Алтайські мови

Офіційний статус
Державна ні
Офіційна ні
Коди мови
ISO 639-3 —

У XVI—XVII ст. цією мовою говорили окинські сойоти, що живуть переважно в Окинському районі Республіки Бурятія (Росія). Протягом XVIII—XX ст. мова була практично повністю втрачена, її носії перейшли на бурятську мову. Останнім часом здійснюються заходи щодо відродження сойотської мови.

Генетична класифікація ред.

Сойотська мова належить до тайгової підгрупи саянської (уйгуро-тукюйської за класифікацією Миколи Баскакова) групи тюркських мов. До цієї підгрупи належать також тофаларська, цаатанська, уйгуро-урянхайська (хубсугульсько-урянхайська) та тоджинський діалект тувинської мови.

Носіїв тайгового ареалу, за винятком хубсугульських урянхайців Монголії, об'єднує не лише мова, а й спільний тип мисливсько-оленярського господарства, який дозволив їм добре пристосуватись до кочового життя в умовах гірської тайги.

З історії дослідження мови ред.

Сойотська мова досліджена досить слабко.

Професор Іркутського університету Б. Е. Петрі, за завданням Східно-Сибірського відділення Комітету Півночі, проводив у 1926 році спеціальну етнографічну експедицію з вивчення господарства, побуту і культури сойотів. Пишучи про їхню мову, він зазначав, що її ще пам'ятають старі люди і що вона є надзвичайно близькою до урянхайсько-сойотської. Тут слід зазначити, що до 20-х років XX ст. в Росії сойотами, сойонами, урянхайцями називали тувинців, не відділяючи їх від цаатанів та тофаларів.

Жодних лінгвістичних досліджень на той час не було зроблено, а сойотська мова поступово згасала.

Особливо інтенсивною асиміляція сойотів бурятами стала після того, як у 1930-і роки радянська влада перевела цей кочовий народ на осілість, а 1963 року ліквідувала оленярство як нерентабельну галузь господарства. Сойотська мова була майже забутою й майже повністю вийшла з практичного використання. Специфічні особливості сойотської лексики населення зберігало лише у тваринницькій термінології та у деяких термінах, що стосуються матеріальної культури. Декілька літніх людей знали сойотську мову в 1970-х роках, іноді цю мову можна було почути ще й на початку 1990-х років.

У 70-х роках XX ст. сойотську мову досліджував радянський і російський лінгвіст Валентин Іванович Рассадін (нар. 1939). Унікальний лінгвістичний матеріал, зібраний за спеціальною програмою серед літніх сойотів, що народилися ще до 1917 року, був опублікований автором у 2012 році. Це короткий нарис граматики сойотської мови з доданими до нього текстами сойотських казок з перекладом, а також сойотсько-бурятсько-російський словник.

Фонетика ред.

Сойотська мова має 30 голосних фонем. Серед них 4 голосних твердого ряду (а, о, у, ы) і 6 голосних м'якого ряду (э, ə, ө, ү, и, i); всі вони бувають короткими чистими, короткими фарингалізованими та довгими чистими. Зміна фонеми змінює й значення слова.

У плані консонантизму сойотська мова нараховує 24 приголосних.

Фарингалізація голосного змінює характер приголосної, що йде за нею. Наприклад, після чистих коротких і довгих голосних п змінюється на б або в, а ш — на ҷ, після фарингалізованих голосних п змінюється на ф, h або лишається п, а ш — на hь або лишається ш.

Морфологія ред.

Морфологічна структура сойотського слова має загальнотюркських характер. Слово складається з кореневої морфеми, словоутворюючого, формоутворюючого й словозмінного афіксів, що приєднуються до кореня саме в такій послідовності. Нові слова можуть утворюватись як афіксальним, так і неафіксальним способами.

Склад класів слів і частин мови є таким самим, як і в інших тюркських мовах. Існує клас повнозначних слів з групами називних і вказівних слів, класи службових, модальних, афектних і зображувальних слів.

Іменники мають категорії числа, належності, відмінка, визначеності/невизначеності. Категорія граматичного роду відсутня. Дієслово має категорії виду, стану і способу. В рамках останнього відбувається відмінювання дієслова за особою.

Синтаксис ред.

За типом своєї граматичної будови сойотська належить до аглютанативно-аналітичних мов.

Синтаксичний лад зберіг давньотюркський тип. Сойотська мова практично не має сполучників, а замість підрядних речень використовуються дієприслівникові та дієприкметникові конструкції.

Лексика ред.

Базова сойотська лексика є загальнотюркською. Спостерігається помітна кількість архаїчних словоформ, що походять від давньої уйгурської мови. Мова містить багато запозичень із монгольських мов, є й свіжі запозичення з російської.

Ще в XIII ст. саянські тюрки потрапили під владу монголів. З того часу вони живуть поруч із монгольськими народами й зазнали відчутного впливу з боку останніх. Зокрема в сойотській мові присутній помітний шар запозичень із середньовічної монгольської мови. Поряд із ним виділяється лексика із сучасної монгольської (переважно з її дархатського діалекту) та бурятської мов. Частину монгольських запозичень не можна пов'язати з конкретною мовою. Всього в сойотській мові виявлено близько 1000 слів монгольського походження. Вони глибоко вкорінилися серед сойотської лексики, не утворюючи певної лексико-семантичної групи. Це переважно іменники та дієслова, але є й прикметники та прислівники, а також окремі слова з інших частин мови.

Монгольські запозичення зазнали певної трансформації в сойотській мові відповідно до її типу гармонії голосних звуків.

Сойотська мова не має ні діалектів, ні говірок; існують лише відмінності у вимові деяких слів представниками різних родів.

Приклади сойотських слів: қарақ «очі», қараған «багно, рододендрон», hем «річка», hам «шаман», чараҷаң «соболь», ҷер «земля», қап «мішок», баъш «голова», аас «рот», от «вогонь», оът «трава», ыът «собака», ыыт «голос, звук», эш «друг», ээш «ведмедиця», ыш «дим».

Сойотська писемність ред.

2001 року, на прохання Уряду Республіки Бурятія, адміністрації Окинського району та Асоціації сойотського народу, лінгвістом Валентином Рассадіним була розроблена писемність та правила орфографії для сойотської мови. Базою для розробки стали матеріали, зібрані ним у 1970-і роки.

При створенні сойотської писемності за основу було взято писемність спорідненої з нею тофаларської мови. Сойотський алфавіт, як і абетки інших тюркських народів колишнього СРСР, заснований на кирилиці. Для позначення специфічних сойотських фонем застосовані літери з діакритикою. Так до 19 російських приголосних (б, п, в, ф, т, д, с, з, ш, ж, ч, л, р, й, к, х, г, ц, ш) додані ще 5 приголосних, взятих з абеток інших народів Росії (қ, ғ, ң, ҷ, h). Довгі голосні в сойотській мові позначаються подвійною літерою, а фарингалізація — літерою ъ після відповідної голосної.

Сучасний стан ред.

Рух за національно-культурне відродження сойотів, що розпочався на початку 1990-х років, охопив і мовне питання. Сойотська мова, яка вважалася такою, що повністю вимерла, була визнана національною мовою сойотів. Уряд Республіки Бурятія ухвалив рішення про початок вивчення сойотської мови за програмою навчання в початкових класах сойотської школи з 2005 року. У січні-травні 2005 року спеціально для цього підготували вчителя. Сойотська мова викладається у спеціалізованій школі-інтернаті села Сорок. 2009 року був виданий сойотський буквар, підготовлений також підручник для 5-7 класів «Матеріальна і культурна спадщина окинців» (рос. «Материальное и духовное наследие окинцев»).

Статус і громадські функції сойотської мови поки ще не визначені. Вона ще не стала мовою спілкування сойотів. Гостро відчувається нестача шкільних підручників і вчителів. Успіх відродження мови залежатиме від волі й бажання самих сойотів, а також від рівня державної підтримки цього процесу.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. В. И. Рассадин. Язык сойтов Бурятии. Издательство Калмыцкого университета, 2012, ISBN 978-5-91458-111-1(рос.)
  2. Soyot. UNESCO Atlas of the World's Languages in Danger (англ.)

Література ред.

  • Жуковская Н. Л., Орешкина М. В., Рассадин В. И. Сойотский язык // Языки народов России. Красная книга. Энциклопедический справочник. Ин-т лингвист. исслед. РАН, МГЛУ, Центр языков и культур Северной Евразии им. кн. Н. С. Трубецкого. Гл. ред. В. П. Нерознак. М.: Academia, 2002, 385 с., ISBN 5-87444-149-2, с. 164—170 (рос.)
  • Орешкина М. В. Сойотский язык // Красная книга языков народов России: Энциклопедический словарь-справочник. Ин-т яз. народов России, Акад. естеств. наук Рос. Федерации. Гл. ред. В. П. Нерознак. М.: Academia. 1994, 116 с., ISBN 5-87444-018-6, с. 49 (рос.)
  • Рассадин В. И. Животноводческая лексика в языке окинских бурят и сойотов // Проблемы бурятской диалектологии. Улан-Удэ: БНЦ СО РАН, 1996, с. 45-57 (рос.)
  • Рассадин В. И. Лексика материальной культуры окинских сойотов // Проблемы бурятской диалектологии. Улан-Удэ: БНЦ СО РАН, 1996, с. 58-99 (рос.)
  • Рассадин В. И. О сойотах и их языке // Мир Центральной Азии. Языки. Фольклор. Литература. Материалы Международной научной конференции, т. IV, ч. 1. Улан-Удэ: изд-во БНЦ СО РАН, 2002, с. 100—105 (рос.)
  • Рассадин В. И. Об окинских сойотах и их языке // Материалы конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора В. И. Цинциус (13-14 октября 2003 г.). СПб., 2003, с. 173—181 (рос.)
  • Рассадин В. И. Сойотско-бурятско-русский словарь. Улан-Удэ: Респ. тип., 2003, 178 с. (рос.)
  • Рассадин В. И. Словарь сойотско-русский: учебное пособие для учащихся средней школы. СПб.: Дрофа, 2006, 207 с., ISBN 5-94745-177-8 (рос.)
  • Рассадин В. И. О монгольском влиянии на сложение словарного состава сойотского языка // Мир Центральной Азии; тезисы докладов II Международной научной конференци. Улан-Удэ: изд-во БНЦ СО РАН, 2007, с. 230—231 (рос.)
  • Рассадин В. И. Букварь: учебное пособие по сойотскому языку для учащихся 1 класса. СПб. : Дрофа , 2009, 127 с., ISBN 978-5-94745-247-1 (рос.)
  • Рассадин В. И. О языке сойотов Бурятии // Turkic languages, Volume 14 (2010). Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, ISBN 978-3-447-09691-1, с. 127 (рос.)
  • Рассадин В. И. Язык сойотов Бурятии. Элиста: Изд-во Калмыцкого университета, 2012, 154 с., ISBN 978-5-91458-111-1 (рос.)
  • Рассадин В. И. О монголо-бурятском влиянии на тюркский язык сойотов Бурятии // Актуальные проблемы современного монголоведения и алтаистики: материалы Междунар. науч. конф. (10-13 нояб. 2014 г.). Элиста, 2014, с. 179—183 (рос.)

Посилання ред.

  • В. И. Рассадин. Сойотский язык. «Красная книга языков народов России» (рос.)
  • Сойотский язык. Языки народов Сибири, находящиеся под угрозой исчезновения. Отдел Севера и Сибири ИЭА РАН (рос.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sojo tska mova vlasna nazva sojit til odna z tyurkskih mov Pivdennogo Sibiru sporidnena z tuvinskoyu ta tofalarskoyu movami Sojotska movasojyt tylKorinni narodi Altayu ta SayanPoshirena v RosiyaRegion Okinskij rajon BuryatiyiNosiyi Pisemnist Kirilicya z 2001 r Klasifikaciya Altajski movi Tyurkski moviPivnichno shidni ujgurski moviSayanski moviTajgovi movi dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna niOficijna niKodi moviISO 639 3 U XVI XVII st ciyeyu movoyu govorili okinski sojoti sho zhivut perevazhno v Okinskomu rajoni Respubliki Buryatiya Rosiya Protyagom XVIII XX st mova bula praktichno povnistyu vtrachena yiyi nosiyi perejshli na buryatsku movu Ostannim chasom zdijsnyuyutsya zahodi shodo vidrodzhennya sojotskoyi movi Zmist 1 Genetichna klasifikaciya 2 Z istoriyi doslidzhennya movi 3 Fonetika 4 Morfologiya 5 Sintaksis 6 Leksika 7 Sojotska pisemnist 8 Suchasnij stan 9 Dzherela 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaGenetichna klasifikaciya red Sojotska mova nalezhit do tajgovoyi pidgrupi sayanskoyi ujguro tukyujskoyi za klasifikaciyeyu Mikoli Baskakova grupi tyurkskih mov Do ciyeyi pidgrupi nalezhat takozh tofalarska caatanska ujguro uryanhajska hubsugulsko uryanhajska ta todzhinskij dialekt tuvinskoyi movi Nosiyiv tajgovogo arealu za vinyatkom hubsugulskih uryanhajciv Mongoliyi ob yednuye ne lishe mova a j spilnij tip mislivsko olenyarskogo gospodarstva yakij dozvoliv yim dobre pristosuvatis do kochovogo zhittya v umovah girskoyi tajgi Z istoriyi doslidzhennya movi red Sojotska mova doslidzhena dosit slabko Profesor Irkutskogo universitetu B E Petri za zavdannyam Shidno Sibirskogo viddilennya Komitetu Pivnochi provodiv u 1926 roci specialnu etnografichnu ekspediciyu z vivchennya gospodarstva pobutu i kulturi sojotiv Pishuchi pro yihnyu movu vin zaznachav sho yiyi she pam yatayut stari lyudi i sho vona ye nadzvichajno blizkoyu do uryanhajsko sojotskoyi Tut slid zaznachiti sho do 20 h rokiv XX st v Rosiyi sojotami sojonami uryanhajcyami nazivali tuvinciv ne viddilyayuchi yih vid caataniv ta tofalariv Zhodnih lingvistichnih doslidzhen na toj chas ne bulo zrobleno a sojotska mova postupovo zgasala Osoblivo intensivnoyu asimilyaciya sojotiv buryatami stala pislya togo yak u 1930 i roki radyanska vlada perevela cej kochovij narod na osilist a 1963 roku likviduvala olenyarstvo yak nerentabelnu galuz gospodarstva Sojotska mova bula majzhe zabutoyu j majzhe povnistyu vijshla z praktichnogo vikoristannya Specifichni osoblivosti sojotskoyi leksiki naselennya zberigalo lishe u tvarinnickij terminologiyi ta u deyakih terminah sho stosuyutsya materialnoyi kulturi Dekilka litnih lyudej znali sojotsku movu v 1970 h rokah inodi cyu movu mozhna bulo pochuti she j na pochatku 1990 h rokiv U 70 h rokah XX st sojotsku movu doslidzhuvav radyanskij i rosijskij lingvist Valentin Ivanovich Rassadin nar 1939 Unikalnij lingvistichnij material zibranij za specialnoyu programoyu sered litnih sojotiv sho narodilisya she do 1917 roku buv opublikovanij avtorom u 2012 roci Ce korotkij naris gramatiki sojotskoyi movi z dodanimi do nogo tekstami sojotskih kazok z perekladom a takozh sojotsko buryatsko rosijskij slovnik 1 Fonetika red Sojotska mova maye 30 golosnih fonem Sered nih 4 golosnih tverdogo ryadu a o u y i 6 golosnih m yakogo ryadu e e o ү i i vsi voni buvayut korotkimi chistimi korotkimi faringalizovanimi ta dovgimi chistimi Zmina fonemi zminyuye j znachennya slova U plani konsonantizmu sojotska mova narahovuye 24 prigolosnih Faringalizaciya golosnogo zminyuye harakter prigolosnoyi sho jde za neyu Napriklad pislya chistih korotkih i dovgih golosnih p zminyuyetsya na b abo v a sh na ҷ pislya faringalizovanih golosnih p zminyuyetsya na f h abo lishayetsya p a sh na h abo lishayetsya sh Morfologiya red Morfologichna struktura sojotskogo slova maye zagalnotyurkskih harakter Slovo skladayetsya z korenevoyi morfemi slovoutvoryuyuchogo formoutvoryuyuchogo j slovozminnogo afiksiv sho priyednuyutsya do korenya same v takij poslidovnosti Novi slova mozhut utvoryuvatis yak afiksalnim tak i neafiksalnim sposobami Sklad klasiv sliv i chastin movi ye takim samim yak i v inshih tyurkskih movah Isnuye klas povnoznachnih sliv z grupami nazivnih i vkazivnih sliv klasi sluzhbovih modalnih afektnih i zobrazhuvalnih sliv Imenniki mayut kategoriyi chisla nalezhnosti vidminka viznachenosti neviznachenosti Kategoriya gramatichnogo rodu vidsutnya Diyeslovo maye kategoriyi vidu stanu i sposobu V ramkah ostannogo vidbuvayetsya vidminyuvannya diyeslova za osoboyu Sintaksis red Za tipom svoyeyi gramatichnoyi budovi sojotska nalezhit do aglyutanativno analitichnih mov Sintaksichnij lad zberig davnotyurkskij tip Sojotska mova praktichno ne maye spoluchnikiv a zamist pidryadnih rechen vikoristovuyutsya diyeprislivnikovi ta diyeprikmetnikovi konstrukciyi Leksika red Bazova sojotska leksika ye zagalnotyurkskoyu Sposterigayetsya pomitna kilkist arhayichnih slovoform sho pohodyat vid davnoyi ujgurskoyi movi Mova mistit bagato zapozichen iz mongolskih mov ye j svizhi zapozichennya z rosijskoyi She v XIII st sayanski tyurki potrapili pid vladu mongoliv Z togo chasu voni zhivut poruch iz mongolskimi narodami j zaznali vidchutnogo vplivu z boku ostannih Zokrema v sojotskij movi prisutnij pomitnij shar zapozichen iz serednovichnoyi mongolskoyi movi Poryad iz nim vidilyayetsya leksika iz suchasnoyi mongolskoyi perevazhno z yiyi darhatskogo dialektu ta buryatskoyi mov Chastinu mongolskih zapozichen ne mozhna pov yazati z konkretnoyu movoyu Vsogo v sojotskij movi viyavleno blizko 1000 sliv mongolskogo pohodzhennya Voni gliboko vkorinilisya sered sojotskoyi leksiki ne utvoryuyuchi pevnoyi leksiko semantichnoyi grupi Ce perevazhno imenniki ta diyeslova ale ye j prikmetniki ta prislivniki a takozh okremi slova z inshih chastin movi Mongolski zapozichennya zaznali pevnoyi transformaciyi v sojotskij movi vidpovidno do yiyi tipu garmoniyi golosnih zvukiv Sojotska mova ne maye ni dialektiv ni govirok isnuyut lishe vidminnosti u vimovi deyakih sliv predstavnikami riznih rodiv Prikladi sojotskih sliv karak ochi karagan bagno rododendron hem richka ham shaman charaҷan sobol ҷer zemlya kap mishok bash golova aas rot ot vogon ot trava yt sobaka yyt golos zvuk esh drug eesh vedmedicya ysh dim Sojotska pisemnist red Dokladnishe Sojotskij alfavit2001 roku na prohannya Uryadu Respubliki Buryatiya administraciyi Okinskogo rajonu ta Asociaciyi sojotskogo narodu lingvistom Valentinom Rassadinim bula rozroblena pisemnist ta pravila orfografiyi dlya sojotskoyi movi Bazoyu dlya rozrobki stali materiali zibrani nim u 1970 i roki Pri stvorenni sojotskoyi pisemnosti za osnovu bulo vzyato pisemnist sporidnenoyi z neyu tofalarskoyi movi Sojotskij alfavit yak i abetki inshih tyurkskih narodiv kolishnogo SRSR zasnovanij na kirilici Dlya poznachennya specifichnih sojotskih fonem zastosovani literi z diakritikoyu Tak do 19 rosijskih prigolosnih b p v f t d s z sh zh ch l r j k h g c sh dodani she 5 prigolosnih vzyatih z abetok inshih narodiv Rosiyi k g n ҷ h Dovgi golosni v sojotskij movi poznachayutsya podvijnoyu literoyu a faringalizaciya literoyu pislya vidpovidnoyi golosnoyi Suchasnij stan red Ruh za nacionalno kulturne vidrodzhennya sojotiv sho rozpochavsya na pochatku 1990 h rokiv ohopiv i movne pitannya Sojotska mova yaka vvazhalasya takoyu sho povnistyu vimerla 2 bula viznana nacionalnoyu movoyu sojotiv Uryad Respubliki Buryatiya uhvaliv rishennya pro pochatok vivchennya sojotskoyi movi za programoyu navchannya v pochatkovih klasah sojotskoyi shkoli z 2005 roku U sichni travni 2005 roku specialno dlya cogo pidgotuvali vchitelya Sojotska mova vikladayetsya u specializovanij shkoli internati sela Sorok 2009 roku buv vidanij sojotskij bukvar pidgotovlenij takozh pidruchnik dlya 5 7 klasiv Materialna i kulturna spadshina okinciv ros Materialnoe i duhovnoe nasledie okincev Status i gromadski funkciyi sojotskoyi movi poki she ne viznacheni Vona she ne stala movoyu spilkuvannya sojotiv Gostro vidchuvayetsya nestacha shkilnih pidruchnikiv i vchiteliv Uspih vidrodzhennya movi zalezhatime vid voli j bazhannya samih sojotiv a takozh vid rivnya derzhavnoyi pidtrimki cogo procesu Dzherela red V I Rassadin Ob okinskih sojotah i ih yazyke O probleme samoidentichnosti u sojotov Buryatii Debaty Ibi Al Tom IV 2011 Civilizacionnyj vybor i pograniche Red Ya Kenevich Wydawnictwo ciagle nieperiodyczne Instytutu Badan Interdyscyplinarnych Artes Liberales Uniwersytetu Warszawskiego Warszawa 2011 ISSN 2081 3228 s 249 271 ros V I Rassadin O problemah vozrozhdeniya i sohraneniya yazykov nekotoryh malochislennyh tyurkskih narodov Yuzhnoj Sibiri na primere tofalarskogo i sojotskogo yazykov Yazyki narodov Sibiri nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya Otdel Severa i Sibiri IEA RAN ros M V Mongush Tofalary i sojoty istoriko etnograficheskij ocherk Tuva Aziya portal tuvinovedeniya elektronnyj zhurnal Novye issledovaniya Tuvy NIT 2 2012 ros Yu B Koryakov Yazyki narechiya dialekty govory Rossijskoj Federacii Obzor po zaprosu Komiteta po delam nacionalnostej Gosudarstvennoj Dumy Federalnogo Sobraniya Rossijskoj Federacii 2010 ros A A Badmaev Sojoty Istoricheskaya enciklopediya Sibiri Gl red V A Lamin Novosibirsk ID Istoricheskoe nasledie Sibiri 2009 t 3 ISBN 5 8402 0248 7 s 135 136 ros Problemy yazykov evenkov i sojotov obsudili v pravitelstve Buryatii Sajt regionalnoj obshestvennoj organizacii sodejstviya razvitiyu i podderzhki korennyh narodov Sibiri Kitoj ros A Skalskij V nekotoryh shkolah Buryatii prepodayotsya evenkijskij i sojotskij yazyk NewsBabr ros Primitki red V I Rassadin Yazyk sojtov Buryatii Izdatelstvo Kalmyckogo universiteta 2012 ISBN 978 5 91458 111 1 ros Soyot UNESCO Atlas of the World s Languages in Danger angl Literatura red Zhukovskaya N L Oreshkina M V Rassadin V I Sojotskij yazyk Yazyki narodov Rossii Krasnaya kniga Enciklopedicheskij spravochnik In t lingvist issled RAN MGLU Centr yazykov i kultur Severnoj Evrazii im kn N S Trubeckogo Gl red V P Neroznak M Academia 2002 385 s ISBN 5 87444 149 2 s 164 170 ros Oreshkina M V Sojotskij yazyk Krasnaya kniga yazykov narodov Rossii Enciklopedicheskij slovar spravochnik In t yaz narodov Rossii Akad estestv nauk Ros Federacii Gl red V P Neroznak M Academia 1994 116 s ISBN 5 87444 018 6 s 49 ros Rassadin V I Zhivotnovodcheskaya leksika v yazyke okinskih buryat i sojotov Problemy buryatskoj dialektologii Ulan Ude BNC SO RAN 1996 s 45 57 ros Rassadin V I Leksika materialnoj kultury okinskih sojotov Problemy buryatskoj dialektologii Ulan Ude BNC SO RAN 1996 s 58 99 ros Rassadin V I O sojotah i ih yazyke Mir Centralnoj Azii Yazyki Folklor Literatura Materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii t IV ch 1 Ulan Ude izd vo BNC SO RAN 2002 s 100 105 ros Rassadin V I Ob okinskih sojotah i ih yazyke Materialy konferencii posvyashennoj 100 letiyu so dnya rozhdeniya professora V I Cincius 13 14 oktyabrya 2003 g SPb 2003 s 173 181 ros Rassadin V I Sojotsko buryatsko russkij slovar Ulan Ude Resp tip 2003 178 s ros Rassadin V I Slovar sojotsko russkij uchebnoe posobie dlya uchashihsya srednej shkoly SPb Drofa 2006 207 s ISBN 5 94745 177 8 ros Rassadin V I O mongolskom vliyanii na slozhenie slovarnogo sostava sojotskogo yazyka Mir Centralnoj Azii tezisy dokladov II Mezhdunarodnoj nauchnoj konferenci Ulan Ude izd vo BNC SO RAN 2007 s 230 231 ros Rassadin V I Bukvar uchebnoe posobie po sojotskomu yazyku dlya uchashihsya 1 klassa SPb Drofa 2009 127 s ISBN 978 5 94745 247 1 ros Rassadin V I O yazyke sojotov Buryatii Turkic languages Volume 14 2010 Wiesbaden Harrassowitz Verlag ISBN 978 3 447 09691 1 s 127 ros Rassadin V I Yazyk sojotov Buryatii Elista Izd vo Kalmyckogo universiteta 2012 154 s ISBN 978 5 91458 111 1 ros Rassadin V I O mongolo buryatskom vliyanii na tyurkskij yazyk sojotov Buryatii Aktualnye problemy sovremennogo mongolovedeniya i altaistiki materialy Mezhdunar nauch konf 10 13 noyab 2014 g Elista 2014 s 179 183 ros Posilannya red V I Rassadin Sojotskij yazyk Krasnaya kniga yazykov narodov Rossii ros Sojotskij yazyk Yazyki narodov Sibiri nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya Otdel Severa i Sibiri IEA RAN ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sojotska mova amp oldid 39631853