Мартірос Сергійович Сар'ян (вірм. Մարտիրոս Սերգեյի ՍարյանՄարտիրոս Սերգեյի Սարյան; 16 (28) лютого 1880, Нахічевань-на-Дону — 5 травня 1972, Єреван) — вірменський і радянський живописець-пейзажист, графік і театральний художник. Депутат ВР СРСР 2—4-го скликань (1946-1958). Депутат ВР Вірменської РСР з 1959 року.
| Сар'ян Мартірос Сергійович | |
|---|---|
| вірм. Մարտիրոս Սարյան | |
|
| |
| Народження | 16 (28) лютого 1880 Нахічевань-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія |
| Смерть | 5 травня 1972[…] (92 роки) |
| Єреван, Вірменська РСР, СРСР | |
| Поховання | Q42794464? :
|
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Жанр | портрет, пейзаж, натюрморт, графіка, ілюстрація і сценографія |
| Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
| Діяльність | художник, політик, ілюстратор |
| Напрямок | живопис |
| Відомі учні | Аветисян Мінас Карапетович і Асатрян Гегам Магносович |
| Член | СХ СРСР |
| Діти | Ghazaros Saryand і Sargis Saryand |
| Нагороди | |
| | |
| Сар'ян Мартірос Сергійович у Вікісховищі |
Академік АМ СРСР (1947). Народний художник СРСР (1960). Герой Соціалістичної Праці (1965). Лауреат Ленінської (1961) і Сталінської премії другого ступеня (1941).
Творчість Сар'яна відіграла провідну роль у становленні національної школи вірменського радянського живопису.
Біографія Редагувати
| Природа створює людину, щоб поглянувши на себе її очима, насолодитися дивовижною своєю красою. Мартірос Сар'ян |
Мартірос Сар'ян народився 16 (28) лютого 1880 року в патріархальній вірменській родині в місті Нахічевань-на-Дону («Новий Нахічевань», нині в межах Ростова-на-Дону).
У 1895 році закінчив міське училище. З 1897 по 1904 роки навчався в Московському училищі живопису, ліплення і зодчества, у тому числі в майстернях В.О. Сєрова і К.О. Коровіна. У 1901—1904 роках здійснив поїздку на історичну батьківщину, відвідавши Лорі, Ширак, Ечміадзін, Ахпат, Санаїн, Єреван і Севан.
У 1900-х роках брав участь у виставках художніх об'єднань «Блакитна троянда», «Союз російських художників», «Світ мистецтва», «Чотири мистецтва». Сильний вплив на стиль Сар'яна мав живопис Поля Гогена і Анрі Матісса.
З 1910 по 1913 роки здійснив низку поїздок в Туреччину, Єгипет і Іран. У 1915 році Сар'ян приїжджає в Ечміадзін, щоб допомагати біженцям з Турецької Вірменії. У 1916 році приїжджає в Тифліс і одружується на Лусик Агаян, дочкою вірменського письменника Г. Агаяна. Тоді ж Сар'ян бере участь в організації Суспільства вірменських художників і «Союзу вірменських художників». У тому ж році він оформляє видану В. Брюсовим «Антологію вірменської поезії».
Після Жовтневої революції 1917 року Сар'ян приїжджає з родиною в Росію. У 1918-1919 роках М. Сар'ян живе з сім'єю у Новій Нахічевані. Художник стає ініціатором створення і першим директором Вірменського краєзнавчого музею в Ростові-на-Дону. Співпрацює з театром «Театральна майстерня».
У 1921 році за запрошенням голови Ради народних комісарів Вірменії О. М'ясникяна переїжджає на проживання до Вірменії. З цих пір він присвячує життя зображенню її природи. У числі його робіт в ці роки — створення герба Радянської Вірменії та оформлення завіси першого вірменського державного театру.
В 1926—1928 роках художник живе і працює в Парижі. Велика частина його робіт, виставлених у 1928 році в паризькій галереї Жерар, згоріла під час пожежі на кораблі при поверненні на батьківщину.
У 1930-х головною темою Сар'яна залишається природа Вірменії. Художник також пише численні портрети («Р. Н. Симонов»; «А. Ісаакян»; «Автопортрет з палітрою») і яскраві натюрморти («Осінній натюрморт»). Сар'ян працював також як книжковий графік («Вірменські народні казки», 1930, 1933, 1937) і як театральний художник (декорації і костюми до опери «Алмаст» О. Спендіарова в Театрі опери та балету імені Спендіарова, 1938-1939, Єреван; «Хоробрий Назар» А. Степаняна, «Давид бек» Тиграняна, «Філумена Мартурано» Е. Де Філіппо та ін).
Мартірос Сар'ян зіграв важливу роль у збереженні церкви Сурб Хач в рідному йому Ростові-на-Дону, коли в радянські роки постало питання про її знесення.
Мартірос Сар'ян помер 5 травня 1972 в Єревані. Похований в пантеоні парку імені Комітаса.
Роботи знаходяться в зборах Редагувати
- Будинок-музей Мартіроса Сар'яна, Єреван
- Таганрозький художній музей, Таганрог
- Красноярський державний художній музей імені В. І. Сурікова, Красноярськ
- Національна картинна галерея Вірменії, Єреван
- Державна Третьяковська галерея, Москва
- Музей Сходу, Москва
- Державний Російський музей, Санкт-Петербург
- Національний музей російського мистецтва, Київ.
Нагороди та премії Редагувати
- Герой Соціалістичної Праці (8.03.1965)
- Ленінська премія (1961) — за цикл картин «Моя Батьківщина»: «Вірменія» (1923), «Колгосп села Кариндж в горах Туманяна» (1952), «Збір бавовни в Араратській долині» (1949), «Лалвар» (1952), «Араратська долина з Двіна», «Арарат з Двіна» (1952), «Бюракан»
- Сталінська премія другого ступеня (1941) — за оформлення оперного спектаклю «Алмаст» О.О. Спендіарова в Єреванському оперному театрі.
- Народний художник СРСР (1960)
- Народний художник Вірменської РСР (27.02.1926)
- Чотири ордена Леніна (24.11.1945, 31.05.1950, 8.03.1965, 28.02.1970)
- Орден Трудового Червоного Прапора (7.01.1936)
- Орден «Знак Пошани» (4.11.1939)
- Медаль «За оборону Кавказу» (1944)
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр .. » (1945).
Пам'ять Редагувати
- У Єревані Сар'яну споруджено пам'ятник. Також одна з центральних вулиць міста носить ім'я Мартіроса Сар'яна.
- У 2000 та 2005 роках випущені поштові марки Вірменії, присвячені Сар'яну.
- У Ростові-на-Дону, в Нахічевані є вулиця Сар'яна. На цій вулиці також знаходиться пам'ятник художнику.
- У селі Чалтир (Мясниковський район) дитяча школа мистецтв, з 2009 року (напередодні 130-річчя майстра), носить ім'я Мартіроса Сар'яна.
- Сар'яну присвячено вірш Сергія Шервинського «В майстерні Сар'яна» (1985).
Основні твори Редагувати
- «Вулиця. Полудень», 1911
- «Константинопольські собаки», 1911
- «Натюрморт. Виноград», 1911
- «Вірменка з сазом» 1915
- У вірменському селі, 1901
- «Казки і сни», цикл акварелей, 1903-1908
- «Гієни», 1909
- «Автопортрет», темпера, 1909
- «Фруктова лавка», 1910
- «Фінікова пальма», темпера, 1911
- «Ранок. Зелені гори», 1912
- «Квіти Калаки», 1914
- «Портрет поета Цатуряна», 1915
- «Гора Шамирам», 1922
- «Єреван», 1923
- «Гори Вірменії», 1923
- «Вірменія», 1923
- «Строкатий пейзаж», 1924
- «Газелі», 1926
- «До джерела», 1926
- «Портрет архітектора О. Таманяна», 1933
- Ілюстрації до збірок «Вірменські народні казки», 1930, 1933, 1937
- «Гірський пейзаж», 1942
- «Автопортрет з палітрою», 1942
- «Квітневий пейзаж», 1944
- «Бжні. Фортеця», 1946
- « Кариндж в горах Туманяна», 1952
- «Груші», 1957
- «Земля», 1969
- «Портрет Р. Н. Симонова»
- «Портрет А. С. Ісаакяна»
- «Квіти і фрукти»
- «Долина Арарату»
Твори Редагувати
- Сарьян М. С. Из моей жизни. — 2-е изд. — М., 1971.
Бібліографія Редагувати
- Волошин М. А. Сарьян // Аполлон. — 1913.
- Михайлов А. И. Мартирос Сергеевич Сарьян. — М., 1958.
- Дрампян Р. Сарьян. — М., 1964.
- Зурабян Т. С. Краски разных времен. — Советская Россия, 1970.
- Зурабян Т. С. Сама Армения. — Советская Россия, 1970.
- Каменский А. А. и др. Мартирос Сарьян. Альбом. — Л.: Аврора, 1987. — 340 с.
- Раздольская В. И. Мартирос Сарьян. — Л.: Аврора, 1998. — 160 с. — ISBN 5-7300-0669-1
- Давтян Л. Константинополь Сарьяна // Иные берега. — 2010. — № 3 (19).[8]
- Голубков Д. Н. Доброе солнце. — М.: Детская литература, 1970. — 134 с.
- Ломизе И. Е. Мартирос Сарьян. — М.: ЮниПресс СК, 2007. — 30 с. — (Великие имена. № 32). — 120 000 экз.
- Kamensky A. Martiros Saryan: Paintings Watercolors, Drawings, Book Illustrations, Theatrical Design. — Aurora Art Publishers, 1987. — 600 с.
В кіно Редагувати
- Колір вірменської землі (1969) — заборонена дебютна стрічка режисера Михайла Вартанова.
Посилання Редагувати
- Сар'ян Мартірос // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сар'ян Мартірос Сергійович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 7 січня 2015.
- Офіційний сайт Будинку-музею М. [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] Сар'яна [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Мартірос Сар'ян у фільмі Михайла Вартанова Колір вірменської землі (1969) [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- ↑ Сарьян Мартирос Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Martiros Sergeevich Saryan
- Театральная энциклопедия / П. А. Марков. — М.: Советская энциклопедия, 1965. — Т. 4 (Нежин — Сярев). — Стб. 1152
- Цитується по книзі: Армянские народные сказки: Сборник. — Ереван: Советакан грох, 1983. — 320 с.
- Таганрогский художественный музей. — Таганрог: Омега-Принт, 2009. — 336 с. — ISBN 978-5-91575-021-9.
- Хронография Еревана = Երևանի տարեգրությունը. — Ер.: Музей истории города Еревана, 2009. — С. 66. — 240 с.