www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тертерян Авет Рубенович Аве т Альфред Тертеря н вірм Ավետ Տերտերյան 29 липня 1929 Баку 11 грудня 1994 Єкатеринбург вірме

Тертерян Авет Рубенович

Аве́т (Альфред) Тертеря́н (вірм. Ավետ Տերտերյան; *29 липня, 1929, Баку — †11 грудня, 1994, Єкатеринбург) — вірменський композитор,педагог, народний артист СРСР і Вірменії.

Тертерян Авет Рубенович
вірм. Ավետ Տերտերյան
Народився 29 липня 1929(1929-07-29)
Баку, Закавказька РФСР, СРСР
Помер 11 грудня 1994(1994-12-11) (65 років) або 1994[…]
Єкатеринбург, Росія
Поховання Єреван
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність композитор, кінокомпозитор, музичний педагог
Галузь композитор
Alma mater Єреванська державна консерваторія імені Комітаса (1957)
Відомі учні Stepan Rostomyand
Знання мов вірменська і російська
Заклад Єреванська державна консерваторія імені Комітаса, Спілка композиторів СРСР і Уральська консерваторія
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр опера, симфонія і класична музика
У шлюбі з Irina Tigranovad
Діти Ruben Terteryand
Нагороди


IMDb ID 0856127
Сайт terterian.org

Біографія ред.

Народився в Баку в сім’ї, де високо цінували музичне мистецтво. Мати Авета мала прекрасний голос, а батько, будучи медиком за спеціальністю, вільно володів грою на фортепіано і також чудово співав. В домі Тертерянів часто проходили різноманітні культурно-освітні вечори. Один із таких вечорів відвідав С. Прокоф’єв, який ненадовго зупинився в Баку по дорозі з Тбілісі в Алма-Ату. Таким чином батьки з ранніх років прищіплювали Авету любов до музики, літератури, сценічних жанрів. Перші заняття музикою проходили вдома. В 1948 році Тертерян поступив в Бакинське музичне училище. Згодом, після зустрічі з відомим вірменським композитором Ашотом Сатяном, Тертерян вирішує переїхати в Вірменію, де в 1951 році поступає на четвертий курс Єреванського музичного училища імені Р. О. Мелікяна, а після закінчення - поступає в Єреванську державну консерваторію імені Комітаса, де навчався в класі композиції в Е. Мірзояна. За Сонату для віолончелі і фортепіано він отримав премію на республіканському конкурсі і на Всесоюзному огляді творчості молодих композиторі в Москві (1956). Дипломна робота – вокально-симфонічний цикл «Батьківщина», також була нагороджена премією на Всесоюзному конкурсі молодих композиторів в Москві (1962). В роки навчання у консерваторії Тертерян був керівником наукового студентського гуртка, головним редактором консерваторської стінгазети, а після закінчення навчання - обіймав посаду відповідального секретаря (1960-1963), а згодом замісника голови Союзу композиторів Вірменії (1963-1965). 1970-1974 - начальник відділу музичних установ Міністерства культури Вірменської РСР. 1979 - член правління Спілки композиторів Вірменської РСР. 1986 - секретар правління Спілки композиторів СРСР. 1970-1994 – викладач Єреванської консерваторії. У 1990-ті роки тісні творчі зв'язки пов'язували Тетреряна з німецькою музичною культурою.

В останній рік життя жив у Берліні (Німеччина).

Помер 11 грудня 1994 році в Єкатеринбу́рзі. Похований в Єревані на Тохмахському кладовищі.

Творчість ред.

Творчість Тетеряна, за своїми жанровими і стилістичними особливостями, ділиться на два періоди: до 1969 і після 1969 року.

До 1969 року композитор писав твори у різних жанрах, зокрема соната, квартет, вокальні цикли, опера. В творах цього періоду можна побачити яскраво виражений інструментальний тематизм (за виключенням декількох тем наспівного характеру у вокальних циклах і опері), тональність мислиться в традиційному прояві, ще відчуваються прямі зв’язки з традиційними формами. Кульмінацією творчості цього періоду стала опера «Вогняне кільце».

Після 1969 року з-під його пера виходили лише симфонії. В творах цього періоду Тертерян більш сміливо втілює свої творчі задуми: вільно трактує традиційні форми, схеми, засоби виразності; фольклорне і національне начало презентує в якісно іншому плані.

Широке визнання як композитор отримав у 1980-х роках, коли його симфонії виконували такі диригенти як Давид Ханджян, Геннадій Рождественський та Олександр Лазарєв.

Основні твори ред.

  • 1948 - «Соловей і троянда». Для голосу в супроводі фортепіано. Вірші А. Лушкина. Присвячено Анжелі Арутюнян.
  • 1950 - Прелюдія для фортепіано.
  • 1951 - П'єса для скрипки і фортепіано. Присвячено Георгію Аджемяну.
  • 1953 - «Дніпро». Для бас-баритона в супроводі фортепіано. Слова Т. Шевченка. Російський переклад М. Ісаковського, вірменський переклад А. Погосяна.
  • 1953 - «Самотнє дерево». Для чотириголосного хору a cappella. Слова О. Шираза.
  • 1954 - П'єса для віолончелі та фортепіано. Присвячено Медеї Абрамян.
  • 1954 - «Щоночі в моєму саду». Для голосу в супроводі фортепіано. Слова А. Ісаакяна
  • 1954 - «Івушка». Для сопрано у супроводі фортепіано. Слова А. Ісаакяна.
  • 1955 - Соната для віолончелі та фортепіано. У трьох частинах.
  • 1956 - «Як тут добре». Експромт для голосу в супроводі фортепіано. Слова О. Толстого.
  • 1957 - «Перебираючи дати». Для сопрано у супроводі фортепіано. Слова С. Щипачева.
  • 1957 - «Поклич, я прийду». Для тенора або сопрано у супроводі фортепіано. Слова О. Шираза.
  • 1957 - «Батьківщина». Вокально-симфонічний цикл для сопрано, баритона і симфонічного оркестру.
  • 1964 - «Іди, потанцюємо». Слова О. Шираза (частини 1, 2, 3, 5) і О. Туманяна (частина 4). У п'яти частинах. Присвячено Едварду Мірзояну.
  • 1958 - «Пісні». Для хору в супроводі духового оркестру. Слова Е. Манучарян. Присвячено Вихованцям музичної школи-інтернату.
  • 1959 - «Естрадна пісня». Для голосу в супроводі естрадного оркестру.
  • 1960 - «Революція». Вокально-симфонічний цикл для сопрано, баритона і великого симфонічного оркестру. Слова Е.Чаренца. У п'яти частинах.
  • 1962 - «Прийди». Для голосу в супроводі естрадного оркестру. Слова В. Арутюняна.
  • 1962 - «Блакитні очі». Для голосу в супроводі естрадного оркестру. Слова О. Гукасяна.
  • 1963 - Квартет. Для двох скрипок, альта і віолончелі (До мажор). У двох частинах. Присвячений «Ірині Тіграновой».
  • 1963 - «Ти знаєш одна». Для голосу в супроводі естрадного оркестру. Слова О. Гукасяна.
  • 1964 - «В полі золотому». Для баритона в супроводі фортепіано. Слова О. Шираза.
  • 1964 - «Бути може, завтра». Для голосу в супроводі естрадного оркестру. Слова А. Вердян.
  • 1964 - «Я чекаю знову тебе». Для голосу в супроводі естрадного оркестру. Слова А. Вердян.
  • 1964 - «Осінній блюз». Для голосу в супроводі естрадного оркестру. Слова А. Вердян. Присвячено Яр-Кравченко Анатолію Никифоровичу.
  • 1965 - «Колискова моєму місту». Для голосу в супроводі естрадного оркестру. Слова А. Вердян.
  • 1965 - «Не вірю я!». Для голосу в супроводі естрадного оркестру. Слова А. Вердян.
  • 1967 - «Вогняне кільце». Опера в двох діях, восьми картинах. Лібрето В. Шахназарян за мотивами повісті Б. Лавреньова «Сорок перший» і віршів Е. Чаренца.
  • 1967 - «Шаракан». Для мішаного хору та симфонічного оркестру (фрагмент з опери «Вогняне кільце»).
  • 1967 - «Звідки знати тобі». Для голосу в супроводі естрадного оркестру. Слова А. Вердян.
  • 1968 - «Жінці з зеленими очима». Для меццо-сопрано у супроводі фортепіано. Слова Г. Еміна (переклад Є. Євтушенко).
  • 1968 - «Естрадна пісня». Для голосу в супроводі естрадного оркестру.
  • 1969 - Перша симфонія. Для мідних, ударних, фортепіано, органу та бас-гітари. У чотирьох частинах. Присвячена Тертеряну Рубену Борисовичу.
  • 1972 - Друга симфонія. Для великого симфонічного оркестру, чоловічого голосу і змішаного хору. У трьох частинах. Присвячена Тертерян Кармен Йосипівні.
  • 1972 - Симфонічна картина № 1. Для великого симфонічного оркестру.
  • 1974 - «Фанфари». Для духових та ударних інструментів.
  • 1974 - Музика для двох фортепіано, труби, ударних і скрипок. У чотирьох частинах.
  • 1975 - Третя симфонія. Для великого симфонічного оркестру, дудуків і зурн. У трьох частинах. Присвячена Тертеряну Герману Рубеновичу.
  • 1975 - Симфонічна картина № 2. Для великого симфонічного оркестру.
  • 1975 - Музика для духових і ударних інструментів, органели і двох фортепіано.
  • 1976 - Четверта симфонія. Для великого симфонічного оркестру. Присвячена Давиду Ханджяну.
  • 1977 - «Гімн». Кантата для мішаного хору та симфонічного оркестру. Слова Г. Еміна.
  • 1978 - П'ята симфонія. Для великого симфонічного оркестру, кеманча і великих дзвонів (дзвіниці). Присвячена Геннадію Рождественському.
  • 1979 - «Монологи Річарда III». Балет у двох частинах. Лібрето Р. Капланяна і В. Галстян за трагедією В. Шекспіра «Річард III».
  • 1981 - Шоста симфонія. Для камерного оркестру, камерного хору і дев'яти фонограм із записом груп великого симфонічного оркестру, хорів, клавесинів, церковного дзвону. Присвячена Тиграновій Ірині Георгіївні.
  • 1984 - «Землетрус». Опера в двох частинах. Лібрето Герти Штехер і Авета Тертеряна за мотивами новели Генріха фон Клейста «Землетрус в Чилі» (німецькою мовою).
  • 1984 - Четверта симфонія, нова редакція.
  • 1985 - Хор a cappella. Для чотириголосного хору.
  • 1987 - Сьома симфонія. Для великого симфонічного оркестру, дапа і магнітофонного запису. Присвячена Олександру Лазареву.
  • 1989 - Восьма симфонія. Для великого симфонічного оркестру, двох голосів (сопрано) і фонограм. Присвячена Мураду Аннамамедову.
  • 1991 - Квартет № 2. Для двох скрипок, альта і віолончелі.
  • 1994 - Дев'ята симфонія (незакінчена). Для великого симфонічного оркестру, хору і магнітофонних записів.

Музика до фільмів  ред.

  • 1973 - «Хроніка єреванських днів». Художній фільм. Режисер Ф. Довлатян. Виробництво кіностудії «Арменфільм» ім. Амо Бекназаряна.
  • 1985 - «Вершник, якого чекають» ( «Пан розбійник»). У співавторстві з В. Рубашевська. Художній телефільм в двох серіях. Режисер Д. Кесаянц.

Музика А. Тертерян використовується в багатьох фільмах:

  • 1988 - «Наш бронепоїзд» (реж. М. Пташук, Мінськ, Білорусь); «Тлумачення снів» (реж. Л. Саакянц, Єреван, Вірменія);
  • 1989 - «По творчій біографії Е. Невідомого і музиці А. Тертеряна» (реж. В. Бондарєв, Москва, СРСР);
  • 1990 - «Ворог народу - Бухарін» (реж. Л. Марягін, Москва, СРСР);
  • 1991 - «Шлях царів» (реж. Є. Шифферс, Ленінград, СРСР); «Повернення на обітовану землю» (реж. А. Хачатрян, Єреван, Вірменія);
  • 1993 - «Старі боги» (реж. А. Каджворян, Єреван, Вірменія);
  • 1993-1995 - фільми режисера і журналіста Ц. Паскалева про події в Нагірному Карабасі (НКР);
  • 1994 - «Остання станція» (реж. А. Хачатрян, Єреван, Вірменія);
  • Рік випуску 1996 - «Отче наш», (реж. А. Каджворян, Єреван, Вірменія);
  • Рік випуску 1996 - «Хліб люті» (реж. А. Каджворян, Єреван, Вірменія);
  • 2009 - «Становлення» (реж. Г. Арутюнян, Єреван, Вірменія); «На кордоні» (реж. А.Хачатрян, Єреван, Вірменія);
  • 2010 - «Арарат» (реж. Т. Хзмалян, Єреван, Вірменія).

Нагороди та звання  ред.

  • Заслужений діяч мистецтв Вірменської РСР (1972)
  • Народний артист Вірменської РСР (1984)
  • Народний артист СРСР (1991)
  • Державна премія Вірменської РСР (1977)
  • Премія на Всесоюзному конкурсі молодих композиторів (1962)
  • Премія К. Аденауера (Німеччина).

Джерела ред.

  • Савенко С. Авет Тертерян: путь к глубинам звука. // Сб. «Музыка из бывшего СССР», вып.2. — М., 1996.
  • Тертерян Р. Авет Тертерян. — Ереван, 1989.
  • Птушко Л. А. Стиль симфоний Авета Тертеряна. — Н. Новгород: Нижегородская государственная консерватория, 2008. — 216 с.
  • Степанян Р. Авет Тертерян // Композиторы союзных республик – Москва: Всесоюзное издательство "Советский композитор", 1980. – С. 170–200.
  • Тертерян Р. Беседы с Аветом Тертеряном – Москва – Екатеринбург : Кабинетный ученый, 2014 – 184 с.
  • Terteryan R. Conversations with Avet Terteryan – Moscow – Ekaterinburg : Armchair Scientist, 2015 – 172 p.


Посилання ред.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123354064 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  3. http://www.operone.de/komponist/terteryan.html
  4. Musicalics
    d:Track:Q63484499
  5. Հայաստանի գրադարանների համահավաք գրացուցակ
    d:Track:Q101537013
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ave t Alfred Terterya n virm Ավետ Տերտերյան 29 lipnya 1929 Baku 11 grudnya 1994 Yekaterinburg virmenskij kompozitor pedagog narodnij artist SRSR i Virmeniyi Terteryan Avet Rubenovichvirm Ավետ ՏերտերյանNarodivsya 29 lipnya 1929 1929 07 29 1 2 Baku Zakavkazka RFSR SRSR 1 Pomer 11 grudnya 1994 1994 12 11 1 65 rokiv abo 1994 3 4 Yekaterinburg Rosiya 1 Pohovannya YerevanKrayina SRSR RosiyaDiyalnist kompozitor kinokompozitor muzichnij pedagogGaluz kompozitorAlma mater Yerevanska derzhavna konservatoriya imeni Komitasa 1957 Vidomi uchni Stepan RostomyandZnannya mov virmenska i rosijskaZaklad Yerevanska derzhavna konservatoriya imeni Komitasa Spilka kompozitoriv SRSR i Uralska konservatoriyaChlenstvo Spilka kompozitoriv SRSRZhanr opera simfoniya i klasichna muzikaU shlyubi z Irina TigranovadDiti Ruben TerteryandNagorodiIMDb ID 0856127Sajt terterian org Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Osnovni tvori 2 2 Muzika do filmiv 3 Nagorodi ta zvannya 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya red Narodivsya v Baku v sim yi de visoko cinuvali muzichne mistectvo Mati Aveta mala prekrasnij golos a batko buduchi medikom za specialnistyu vilno volodiv groyu na fortepiano i takozh chudovo spivav V domi Terteryaniv chasto prohodili riznomanitni kulturno osvitni vechori Odin iz takih vechoriv vidvidav S Prokof yev yakij nenadovgo zupinivsya v Baku po dorozi z Tbilisi v Alma Atu Takim chinom batki z rannih rokiv prishiplyuvali Avetu lyubov do muziki literaturi scenichnih zhanriv Pershi zanyattya muzikoyu prohodili vdoma V 1948 roci Terteryan postupiv v Bakinske muzichne uchilishe Zgodom pislya zustrichi z vidomim virmenskim kompozitorom Ashotom Satyanom Terteryan virishuye pereyihati v Virmeniyu de v 1951 roci postupaye na chetvertij kurs Yerevanskogo muzichnogo uchilisha imeni R O Melikyana a pislya zakinchennya postupaye v Yerevansku derzhavnu konservatoriyu imeni Komitasa de navchavsya v klasi kompoziciyi v E Mirzoyana Za Sonatu dlya violoncheli i fortepiano vin otrimav premiyu na respublikanskomu konkursi i na Vsesoyuznomu oglyadi tvorchosti molodih kompozitori v Moskvi 1956 Diplomna robota vokalno simfonichnij cikl Batkivshina takozh bula nagorodzhena premiyeyu na Vsesoyuznomu konkursi molodih kompozitoriv v Moskvi 1962 V roki navchannya u konservatoriyi Terteryan buv kerivnikom naukovogo studentskogo gurtka golovnim redaktorom konservatorskoyi stingazeti a pislya zakinchennya navchannya obijmav posadu vidpovidalnogo sekretarya 1960 1963 a zgodom zamisnika golovi Soyuzu kompozitoriv Virmeniyi 1963 1965 1970 1974 nachalnik viddilu muzichnih ustanov Ministerstva kulturi Virmenskoyi RSR 1979 chlen pravlinnya Spilki kompozitoriv Virmenskoyi RSR 1986 sekretar pravlinnya Spilki kompozitoriv SRSR 1970 1994 vikladach Yerevanskoyi konservatoriyi U 1990 ti roki tisni tvorchi zv yazki pov yazuvali Tetreryana z nimeckoyu muzichnoyu kulturoyu V ostannij rik zhittya zhiv u Berlini Nimechchina Pomer 11 grudnya 1994 roci v Yekaterinbu rzi Pohovanij v Yerevani na Tohmahskomu kladovishi Tvorchist red Tvorchist Teteryana za svoyimi zhanrovimi i stilistichnimi osoblivostyami dilitsya na dva periodi do 1969 i pislya 1969 roku Do 1969 roku kompozitor pisav tvori u riznih zhanrah zokrema sonata kvartet vokalni cikli opera V tvorah cogo periodu mozhna pobachiti yaskravo virazhenij instrumentalnij tematizm za viklyuchennyam dekilkoh tem naspivnogo harakteru u vokalnih ciklah i operi tonalnist mislitsya v tradicijnomu proyavi she vidchuvayutsya pryami zv yazki z tradicijnimi formami Kulminaciyeyu tvorchosti cogo periodu stala opera Vognyane kilce Pislya 1969 roku z pid jogo pera vihodili lishe simfoniyi V tvorah cogo periodu Terteryan bilsh smilivo vtilyuye svoyi tvorchi zadumi vilno traktuye tradicijni formi shemi zasobi viraznosti folklorne i nacionalne nachalo prezentuye v yakisno inshomu plani Shiroke viznannya yak kompozitor otrimav u 1980 h rokah koli jogo simfoniyi vikonuvali taki dirigenti yak David Handzhyan Gennadij Rozhdestvenskij ta Oleksandr Lazaryev Osnovni tvori red 1948 Solovej i troyanda Dlya golosu v suprovodi fortepiano Virshi A Lushkina Prisvyacheno Anzheli Arutyunyan 1950 Prelyudiya dlya fortepiano 1951 P yesa dlya skripki i fortepiano Prisvyacheno Georgiyu Adzhemyanu 1953 Dnipro Dlya bas baritona v suprovodi fortepiano Slova T Shevchenka Rosijskij pereklad M Isakovskogo virmenskij pereklad A Pogosyana 1953 Samotnye derevo Dlya chotirigolosnogo horu a cappella Slova O Shiraza 1954 P yesa dlya violoncheli ta fortepiano Prisvyacheno Medeyi Abramyan 1954 Shonochi v moyemu sadu Dlya golosu v suprovodi fortepiano Slova A Isaakyana 1954 Ivushka Dlya soprano u suprovodi fortepiano Slova A Isaakyana 1955 Sonata dlya violoncheli ta fortepiano U troh chastinah 1956 Yak tut dobre Ekspromt dlya golosu v suprovodi fortepiano Slova O Tolstogo 1957 Perebirayuchi dati Dlya soprano u suprovodi fortepiano Slova S Shipacheva 1957 Poklich ya prijdu Dlya tenora abo soprano u suprovodi fortepiano Slova O Shiraza 1957 Batkivshina Vokalno simfonichnij cikl dlya soprano baritona i simfonichnogo orkestru 1964 Idi potancyuyemo Slova O Shiraza chastini 1 2 3 5 i O Tumanyana chastina 4 U p yati chastinah Prisvyacheno Edvardu Mirzoyanu 1958 Pisni Dlya horu v suprovodi duhovogo orkestru Slova E Manucharyan Prisvyacheno Vihovancyam muzichnoyi shkoli internatu 1959 Estradna pisnya Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru 1960 Revolyuciya Vokalno simfonichnij cikl dlya soprano baritona i velikogo simfonichnogo orkestru Slova E Charenca U p yati chastinah 1962 Prijdi Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru Slova V Arutyunyana 1962 Blakitni ochi Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru Slova O Gukasyana 1963 Kvartet Dlya dvoh skripok alta i violoncheli Do mazhor U dvoh chastinah Prisvyachenij Irini Tigranovoj 1963 Ti znayesh odna Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru Slova O Gukasyana 1964 V poli zolotomu Dlya baritona v suprovodi fortepiano Slova O Shiraza 1964 Buti mozhe zavtra Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru Slova A Verdyan 1964 Ya chekayu znovu tebe Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru Slova A Verdyan 1964 Osinnij blyuz Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru Slova A Verdyan Prisvyacheno Yar Kravchenko Anatoliyu Nikiforovichu 1965 Koliskova moyemu mistu Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru Slova A Verdyan 1965 Ne viryu ya Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru Slova A Verdyan 1967 Vognyane kilce Opera v dvoh diyah vosmi kartinah Libreto V Shahnazaryan za motivami povisti B Lavrenova Sorok pershij i virshiv E Charenca 1967 Sharakan Dlya mishanogo horu ta simfonichnogo orkestru fragment z operi Vognyane kilce 1967 Zvidki znati tobi Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru Slova A Verdyan 1968 Zhinci z zelenimi ochima Dlya mecco soprano u suprovodi fortepiano Slova G Emina pereklad Ye Yevtushenko 1968 Estradna pisnya Dlya golosu v suprovodi estradnogo orkestru 1969 Persha simfoniya Dlya midnih udarnih fortepiano organu ta bas gitari U chotiroh chastinah Prisvyachena Terteryanu Rubenu Borisovichu 1972 Druga simfoniya Dlya velikogo simfonichnogo orkestru cholovichogo golosu i zmishanogo horu U troh chastinah Prisvyachena Terteryan Karmen Josipivni 1972 Simfonichna kartina 1 Dlya velikogo simfonichnogo orkestru 1974 Fanfari Dlya duhovih ta udarnih instrumentiv 1974 Muzika dlya dvoh fortepiano trubi udarnih i skripok U chotiroh chastinah 1975 Tretya simfoniya Dlya velikogo simfonichnogo orkestru dudukiv i zurn U troh chastinah Prisvyachena Terteryanu Germanu Rubenovichu 1975 Simfonichna kartina 2 Dlya velikogo simfonichnogo orkestru 1975 Muzika dlya duhovih i udarnih instrumentiv organeli i dvoh fortepiano 1976 Chetverta simfoniya Dlya velikogo simfonichnogo orkestru Prisvyachena Davidu Handzhyanu 1977 Gimn Kantata dlya mishanogo horu ta simfonichnogo orkestru Slova G Emina 1978 P yata simfoniya Dlya velikogo simfonichnogo orkestru kemancha i velikih dzvoniv dzvinici Prisvyachena Gennadiyu Rozhdestvenskomu 1979 Monologi Richarda III Balet u dvoh chastinah Libreto R Kaplanyana i V Galstyan za tragediyeyu V Shekspira Richard III 1981 Shosta simfoniya Dlya kamernogo orkestru kamernogo horu i dev yati fonogram iz zapisom grup velikogo simfonichnogo orkestru horiv klavesiniv cerkovnogo dzvonu Prisvyachena Tigranovij Irini Georgiyivni 1984 Zemletrus Opera v dvoh chastinah Libreto Gerti Shteher i Aveta Terteryana za motivami noveli Genriha fon Klejsta Zemletrus v Chili nimeckoyu movoyu 1984 Chetverta simfoniya nova redakciya 1985 Hor a cappella Dlya chotirigolosnogo horu 1987 Soma simfoniya Dlya velikogo simfonichnogo orkestru dapa i magnitofonnogo zapisu Prisvyachena Oleksandru Lazarevu 1989 Vosma simfoniya Dlya velikogo simfonichnogo orkestru dvoh golosiv soprano i fonogram Prisvyachena Muradu Annamamedovu 1991 Kvartet 2 Dlya dvoh skripok alta i violoncheli 1994 Dev yata simfoniya nezakinchena Dlya velikogo simfonichnogo orkestru horu i magnitofonnih zapisiv Muzika do filmiv red 1973 Hronika yerevanskih dniv Hudozhnij film Rezhiser F Dovlatyan Virobnictvo kinostudiyi Armenfilm im Amo Beknazaryana 1985 Vershnik yakogo chekayut Pan rozbijnik U spivavtorstvi z V Rubashevska Hudozhnij telefilm v dvoh seriyah Rezhiser D Kesayanc Muzika A Terteryan vikoristovuyetsya v bagatoh filmah 1988 Nash bronepoyizd rezh M Ptashuk Minsk Bilorus Tlumachennya sniv rezh L Saakyanc Yerevan Virmeniya 1989 Po tvorchij biografiyi E Nevidomogo i muzici A Terteryana rezh V Bondaryev Moskva SRSR 1990 Vorog narodu Buharin rezh L Maryagin Moskva SRSR 1991 Shlyah cariv rezh Ye Shiffers Leningrad SRSR Povernennya na obitovanu zemlyu rezh A Hachatryan Yerevan Virmeniya 1993 Stari bogi rezh A Kadzhvoryan Yerevan Virmeniya 1993 1995 filmi rezhisera i zhurnalista C Paskaleva pro podiyi v Nagirnomu Karabasi NKR 1994 Ostannya stanciya rezh A Hachatryan Yerevan Virmeniya Rik vipusku 1996 Otche nash rezh A Kadzhvoryan Yerevan Virmeniya Rik vipusku 1996 Hlib lyuti rezh A Kadzhvoryan Yerevan Virmeniya 2009 Stanovlennya rezh G Arutyunyan Yerevan Virmeniya Na kordoni rezh A Hachatryan Yerevan Virmeniya 2010 Ararat rezh T Hzmalyan Yerevan Virmeniya Nagorodi ta zvannya red Zasluzhenij diyach mistectv Virmenskoyi RSR 1972 Narodnij artist Virmenskoyi RSR 1984 Narodnij artist SRSR 1991 Derzhavna premiya Virmenskoyi RSR 1977 Premiya na Vsesoyuznomu konkursi molodih kompozitoriv 1962 Premiya K Adenauera Nimechchina Dzherela red Savenko S Avet Terteryan put k glubinam zvuka Sb Muzyka iz byvshego SSSR vyp 2 M 1996 Terteryan R Avet Terteryan Erevan 1989 Ptushko L A Stil simfonij Aveta Terteryana N Novgorod Nizhegorodskaya gosudarstvennaya konservatoriya 2008 216 s Stepanyan R Avet Terteryan Kompozitory soyuznyh respublik Moskva Vsesoyuznoe izdatelstvo Sovetskij kompozitor 1980 S 170 200 Terteryan R Besedy s Avetom Terteryanom Moskva Ekaterinburg Kabinetnyj uchenyj 2014 184 s Terteryan R Conversations with Avet Terteryan Moscow Ekaterinburg Armchair Scientist 2015 172 p Posilannya red Avet Terteryan storinka kompozitora nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi http www kino teatr ru kino composer ros 42361 bio http ru hayazg info Terteryan Avet Rubenovich http www terterian org a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 123354064 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 http www operone de komponist terteryan html Musicalics d Track Q63484499 Հայաստանի գրադարանների համահավաք գրացուցակ d Track Q101537013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Terteryan Avet Rubenovich amp oldid 38216123