www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самуель фон Пуфендорф портрет розмір зображення Самуель Самуїл фон ПуфендорфНародився 8 січня 1632 1632 01 08 с Дорф Хем

Самуель фон Пуфендорф

Самуель (Самуїл) фон Пуфендорф
Народився 8 січня 1632(1632-01-08)
с. Дорф–Хемніц, графство Мейссен (Верхня Саксонія)
Помер 26 жовтня 1694(1694-10-26) (62 роки)
Берлін
Місце проживання Німеччина, Швеція
Країна  Саксонія
 Швеція
Діяльність правник, філософ, історик, викладач університету, економіст, письменник
Alma mater Лейпцизький університет, Єнський університет
Галузь Право
Заклад Лундський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Вчителі Ерхард Вейгель
Відомий завдяки: засновник світської юридичної науки та доктрини природного права в Німеччині, один з засновників науки міжнародного [публічного] права
Брати, сестри Esaias Pufendorfd
 Самуель фон Пуфендорф у Вікісховищі

Самуель (Самуїл) фон Пуфендорф (нім. Samuel von Pufendorf; барон (Freiherr); 8 січня 1632, Дорф-Хемніц (нім. Dorfchemnitz), графство Мейссен (Верхня Саксонія) — 26 жовтня 1694, Берлін) — німецький юрист, політичний мислитель, державний діяч та історик; за декілька місяців до смерті удостоєний титулу барона (від шведського короля). Вважається засновником світської юридичної науки та доктрини природного права в Німеччині.

Біографія та політико-правові погляди Редагувати

Був сином лютеранського пастора. Після закінчення початкової школи вивчав теологію в Лейпцизькому університеті. Проте обмежені догматичні методи викладання викликали в хлопця відразу і він залишив університет, щоб зайнятися вивченням публічного права. Невдовзі він переїжджає до Єни та вступає до місцевого університету. Пуфендорф заводить близьке знайомство з професором математики Ерхардом Вейгелем (нім. Erhard Weigel). Математичні знання та філософія Декарта справили великий влив на становлення власного наукового методу С. Пуфендорфа.

Після закінчення університету (1657 р.) Пуфендорф став гувернером сина шведського посланника при данському королівському дворі Койєта. Під час дансько-шведських переговорів Пуфендорф разом з усією сім'єю Койєта потрапив в полон до данців. Вимушене байдикування у восьмимісячному полоні Пуфендорф використав для переосмислення поглядів Бодена, Гроція та Гоббса на природне право. Пуфендорф відтворив міркування цих юристів по пам'яті, не маючи при собі ніяких книг. На підставі відтвореного Пуфендорф підготував свою працю «Elementorum Jurisprudentiae Universalis Libri duo» («Основи універсальної юриспруденції» в двох книгах, Гаага, 1660). Курфюрст Пфальца, якому була присвячена книга, запросив вченого очолити кафедру природного та міжнародного права у Гейдельберзькому університеті.

1670 р. Пуфендорф отримав запрошення від шведського монарха Карла XI викладати право в Лундському університеті. Вчений залишався професором у цьому університеті до взяття міста данцями (1679 р.).

Згодом займав посади придворного історіографа в Стокгольмі (1679–1688 рр.) та Берліні (1688–1694).

Пуфендорф виводить природне право з інстинкту самозбереження, залежності від інших, а також із здатності та зі схильності заподіювати шкоду іншим. Це примушує людей створювати суспільство, яке захищає і підтримує інтереси всіх. Він трактує природне право як сукупність моральних норм, правил, функцією яких є упорядкування людського співжиття, гуртожитку. Це — універсальна соціальна етика, норми якої регулюють поведінку всіх людей.

Розглядаючи державу та її роль у суспільстві, Пуфендорф писав, що держава — це єдина надійна установа, здатна гарантувати безпеку людей. Він дає таке визначення: «Держава є складною моральною особистістю, воля якої сприймається, як воля всіх; утворюється ця воля єднанням багатьох воль шляхом договору, щоб використовувати сили і здібності кожного для загального миру і безпеки». Призначення держави, за Пуфендорфом, полягає у тому, щоб бути надійним гарантом порядку в людському суспільстві, гарантом спокою серед людей, вона повинна також захищати зовнішню безпеку країни. Крім того, держава не дозволяє церкві втручатися у практичне світське життя, оскільки сферою діяльності духовенства є виключно внутрішні переконання та совість людини.

Свої завдання держава вирішує за допомогою законів, які вона видає. Закон він розуміє, як наказ законодавця, волі якого належить підпорядковуватися, незалежно від згоди чи незгоди з цією волею. Закон встановлює межі природної свободи людини.

Концепція праворозуміння у Пуфендорфа вибудувана на його ж «теорії обов´язків». Обов´язки, за його вченням, мають три джерела: із світла розуму випливають найзагальніші обов´язки, «дотримання яких робить можливим існування людської спільноти»; з постанов законодавчої влади — «обов´язки, які повинна виконувати людина як член певного народу і держави»; з одкровення божественної сутності — обов´язки людини як християнина. З цих джерел, відповідно, виникають три науки: природне право, яке є загальним для всіх народів; позитивне право окремих держав, «строкатість якого дорівнює кількості держав»; божественний моральний закон. Стрижень природного права — «робити те, що розум, здоровий глузд визнають необхідним для людської спільноти»; основний принцип позитивного права — «спиратись на те, що визначено законодавцем»; божественного закону — «дотримання повелінь Бога у Святому письмі, насамперед десятьох заповідей, які є об´єднувальною ланкою між Богом і людиною» . Право у Пуфендорфа обумовлюється потребою у блаженстві, прагненні до самозбереження і ґрунтується на конфлікті між людиною та державою. Межа між абсолютною владою держави і правом особи у мислителя відносна.

Природне і позитивне право для Пуфендорфа — це субстанції, які мають мало спільного. Природне право є втіленням справедливості, передумовою «позитивної» юриспруденції, яка йому не може суперечити. Позитивний закон має цілком відповідати змісту і вимогам природного права. Об´єктивно, за вченням Пуфендорфа, не суперечать між собою природне право і божественний закон, оскільки він ґрунтується на не осяжному для нашого розуму одкровенні, а тому не переплітається з природним правом, дія якого визначається іншою сферою, тобто тим, що людський розум осягає. Божественне моральне право відрізняється від природного ще тим, що теологія виховує Словом Божим людину-християнина, її дух, який керується вірою, що на тому світі «хорошим буде добре, а поганим — погано». Природне ж право обмежується реальним існуванням людини, регулює тільки зовнішні її дії, виключає зі своєї сфери догми. Саме воно і є мірилом, критерієм для людського правосуддя, «компетенція якого не виходить за межі земного життя». Позитивний закон повинен підпорядковуватися, відповідати не тільки природному, а й божественному моральному праву.

Перші переклади праць Пуфендорфа російською мовою зробив випускник Києво-Могилянської академії Гавриїл (Гаврило) Бужинський (бл.1680—1731) — єпископ Рязанський і Муромський. Одна з найвідоміших праць Пуфендорфа «De officio hominis et civis juxta legem naturalem»("Про обов"язки людини й громадянина згідно з природним законом" — Лунд, 1673) тривалий час була базовим підручником в системі університетської юридичної освіти в Росії — аж до 20-х рр. ХІХ ст.(зокрема в Петербурзькому університеті).

Наукові погляди Пуфендорфа досліджувалися Феофаном Прокоповичем , С. Ю. Десницьким, О. П. Куніциним, П. Д. Лодієм, К. О. Неволіним, М. М. Коркуновим, Є. В. Спекторським, Б. М. Чичеріним, Йозефом Шумпетером та іншими вченими. Українські правознавці неодноразово зверталися до ідей Пуфендорфа упродовж XIX–XX ст. (Василь Орелецький та ін.).

Найвідоміші праці Пуфендорфа Редагувати

  • «Основи універсальної юриспруденції» (кн. 1—2, 1660);
  • «Про державний лад Німецької імперії» (1667);
  • «Про право природне і право народів» (кн. 1—8, 1672);
  • «Про обов'язки людини і громадянина згідно з природним правом» (1673);
  • «Вибрані наукові статті» (1675);
  • «Дискусія про брехню» (1678);
  • «Вступ до історії великих народів та європейських держав» (1682–1685);
  • «Історія Георгія Кастріоти» (1684);
  • «Скандинавська полеміка» (1686);
  • «Буття християнської релігії» (1687).

Примітки Редагувати

  1. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  2. ↑ Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник / Мірошниченко М. І., Мірошниченко В. І. — К. : Атіка, 2010. — 460 c.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
portret rozmir zobrazhennya Samuel Samuyil fon PufendorfNarodivsya 8 sichnya 1632 1632 01 08 s Dorf Hemnic grafstvo Mejssen Verhnya Saksoniya Pomer 26 zhovtnya 1694 1694 10 26 62 roki BerlinMisce prozhivannya Nimechchina ShveciyaKrayina Saksoniya ShveciyaDiyalnist pravnik filosof istorik vikladach universitetu ekonomist pismennikAlma mater Lejpcizkij universitet Yenskij universitetGaluz PravoZaklad Lundskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaVchiteli Erhard Vejgel 1 Vidomij zavdyaki zasnovnik svitskoyi yuridichnoyi nauki ta doktrini prirodnogo prava v Nimechchini odin z zasnovnikiv nauki mizhnarodnogo publichnogo pravaBrati sestri Esaias Pufendorfd Samuel fon Pufendorf u VikishovishiSamuel Samuyil fon Pufendorf nim Samuel von Pufendorf baron Freiherr 8 sichnya 1632 Dorf Hemnic nim Dorfchemnitz grafstvo Mejssen Verhnya Saksoniya 26 zhovtnya 1694 Berlin nimeckij yurist politichnij mislitel derzhavnij diyach ta istorik za dekilka misyaciv do smerti udostoyenij titulu barona vid shvedskogo korolya Vvazhayetsya zasnovnikom svitskoyi yuridichnoyi nauki ta doktrini prirodnogo prava v Nimechchini Zmist 1 Biografiya ta politiko pravovi poglyadi 2 Najvidomishi praci Pufendorfa 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya ta politiko pravovi poglyadi RedaguvatiBuv sinom lyuteranskogo pastora Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli vivchav teologiyu v Lejpcizkomu universiteti Prote obmezheni dogmatichni metodi vikladannya viklikali v hlopcya vidrazu i vin zalishiv universitet shob zajnyatisya vivchennyam publichnogo prava Nevdovzi vin pereyizhdzhaye do Yeni ta vstupaye do miscevogo universitetu Pufendorf zavodit blizke znajomstvo z profesorom matematiki Erhardom Vejgelem nim Erhard Weigel Matematichni znannya ta filosofiya Dekarta spravili velikij vliv na stanovlennya vlasnogo naukovogo metodu S Pufendorfa Pislya zakinchennya universitetu 1657 r Pufendorf stav guvernerom sina shvedskogo poslannika pri danskomu korolivskomu dvori Kojyeta Pid chas dansko shvedskih peregovoriv Pufendorf razom z usiyeyu sim yeyu Kojyeta potrapiv v polon do danciv Vimushene bajdikuvannya u vosmimisyachnomu poloni Pufendorf vikoristav dlya pereosmislennya poglyadiv Bodena Grociya ta Gobbsa na prirodne pravo Pufendorf vidtvoriv mirkuvannya cih yuristiv po pam yati ne mayuchi pri sobi niyakih knig Na pidstavi vidtvorenogo Pufendorf pidgotuvav svoyu pracyu Elementorum Jurisprudentiae Universalis Libri duo Osnovi universalnoyi yurisprudenciyi v dvoh knigah Gaaga 1660 Kurfyurst Pfalca yakomu bula prisvyachena kniga zaprosiv vchenogo ocholiti kafedru prirodnogo ta mizhnarodnogo prava u Gejdelberzkomu universiteti 1670 r Pufendorf otrimav zaproshennya vid shvedskogo monarha Karla XI vikladati pravo v Lundskomu universiteti Vchenij zalishavsya profesorom u comu universiteti do vzyattya mista dancyami 1679 r Zgodom zajmav posadi pridvornogo istoriografa v Stokgolmi 1679 1688 rr ta Berlini 1688 1694 Pufendorf vivodit prirodne pravo z instinktu samozberezhennya zalezhnosti vid inshih a takozh iz zdatnosti ta zi shilnosti zapodiyuvati shkodu inshim Ce primushuye lyudej stvoryuvati suspilstvo yake zahishaye i pidtrimuye interesi vsih Vin traktuye prirodne pravo yak sukupnist moralnih norm pravil funkciyeyu yakih ye uporyadkuvannya lyudskogo spivzhittya gurtozhitku Ce universalna socialna etika normi yakoyi regulyuyut povedinku vsih lyudej Rozglyadayuchi derzhavu ta yiyi rol u suspilstvi Pufendorf pisav sho derzhava ce yedina nadijna ustanova zdatna garantuvati bezpeku lyudej Vin daye take viznachennya Derzhava ye skladnoyu moralnoyu osobististyu volya yakoyi sprijmayetsya yak volya vsih utvoryuyetsya cya volya yednannyam bagatoh vol shlyahom dogovoru shob vikoristovuvati sili i zdibnosti kozhnogo dlya zagalnogo miru i bezpeki Priznachennya derzhavi za Pufendorfom polyagaye u tomu shob buti nadijnim garantom poryadku v lyudskomu suspilstvi garantom spokoyu sered lyudej vona povinna takozh zahishati zovnishnyu bezpeku krayini Krim togo derzhava ne dozvolyaye cerkvi vtruchatisya u praktichne svitske zhittya oskilki sferoyu diyalnosti duhovenstva ye viklyuchno vnutrishni perekonannya ta sovist lyudini Svoyi zavdannya derzhava virishuye za dopomogoyu zakoniv yaki vona vidaye Zakon vin rozumiye yak nakaz zakonodavcya voli yakogo nalezhit pidporyadkovuvatisya nezalezhno vid zgodi chi nezgodi z ciyeyu voleyu Zakon vstanovlyuye mezhi prirodnoyi svobodi lyudini Koncepciya pravorozuminnya u Pufendorfa vibuduvana na jogo zh teoriyi obov yazkiv Obov yazki za jogo vchennyam mayut tri dzherela iz svitla rozumu viplivayut najzagalnishi obov yazki dotrimannya yakih robit mozhlivim isnuvannya lyudskoyi spilnoti z postanov zakonodavchoyi vladi obov yazki yaki povinna vikonuvati lyudina yak chlen pevnogo narodu i derzhavi z odkrovennya bozhestvennoyi sutnosti obov yazki lyudini yak hristiyanina Z cih dzherel vidpovidno vinikayut tri nauki prirodne pravo yake ye zagalnim dlya vsih narodiv pozitivne pravo okremih derzhav strokatist yakogo dorivnyuye kilkosti derzhav bozhestvennij moralnij zakon Strizhen prirodnogo prava robiti te sho rozum zdorovij gluzd viznayut neobhidnim dlya lyudskoyi spilnoti osnovnij princip pozitivnogo prava spiratis na te sho viznacheno zakonodavcem bozhestvennogo zakonu dotrimannya povelin Boga u Svyatomu pismi nasampered desyatoh zapovidej yaki ye ob yednuvalnoyu lankoyu mizh Bogom i lyudinoyu Pravo u Pufendorfa obumovlyuyetsya potreboyu u blazhenstvi pragnenni do samozberezhennya i gruntuyetsya na konflikti mizh lyudinoyu ta derzhavoyu Mezha mizh absolyutnoyu vladoyu derzhavi i pravom osobi u mislitelya vidnosna 2 Prirodne i pozitivne pravo dlya Pufendorfa ce substanciyi yaki mayut malo spilnogo Prirodne pravo ye vtilennyam spravedlivosti peredumovoyu pozitivnoyi yurisprudenciyi yaka jomu ne mozhe superechiti Pozitivnij zakon maye cilkom vidpovidati zmistu i vimogam prirodnogo prava Ob yektivno za vchennyam Pufendorfa ne superechat mizh soboyu prirodne pravo i bozhestvennij zakon oskilki vin gruntuyetsya na ne osyazhnomu dlya nashogo rozumu odkrovenni a tomu ne pereplitayetsya z prirodnim pravom diya yakogo viznachayetsya inshoyu sferoyu tobto tim sho lyudskij rozum osyagaye Bozhestvenne moralne pravo vidriznyayetsya vid prirodnogo she tim sho teologiya vihovuye Slovom Bozhim lyudinu hristiyanina yiyi duh yakij keruyetsya viroyu sho na tomu sviti horoshim bude dobre a poganim pogano Prirodne zh pravo obmezhuyetsya realnim isnuvannyam lyudini regulyuye tilki zovnishni yiyi diyi viklyuchaye zi svoyeyi sferi dogmi Same vono i ye mirilom kriteriyem dlya lyudskogo pravosuddya kompetenciya yakogo ne vihodit za mezhi zemnogo zhittya Pozitivnij zakon povinen pidporyadkovuvatisya vidpovidati ne tilki prirodnomu a j bozhestvennomu moralnomu pravu 2 Pershi perekladi prac Pufendorfa rosijskoyu movoyu zrobiv vipusknik Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Gavriyil Gavrilo Buzhinskij bl 1680 1731 yepiskop Ryazanskij i Muromskij Odna z najvidomishih prac Pufendorfa De officio hominis et civis juxta legem naturalem Pro obov yazki lyudini j gromadyanina zgidno z prirodnim zakonom Lund 1673 trivalij chas bula bazovim pidruchnikom v sistemi universitetskoyi yuridichnoyi osviti v Rosiyi azh do 20 h rr HIH st zokrema v Peterburzkomu universiteti Naukovi poglyadi Pufendorfa doslidzhuvalisya Feofanom Prokopovichem S Yu Desnickim O P Kunicinim P D Lodiyem K O Nevolinim M M Korkunovim Ye V Spektorskim B M Chicherinim Jozefom Shumpeterom ta inshimi vchenimi Ukrayinski pravoznavci neodnorazovo zvertalisya do idej Pufendorfa uprodovzh XIX XX st Vasil Oreleckij ta in Najvidomishi praci Pufendorfa Redaguvati Osnovi universalnoyi yurisprudenciyi kn 1 2 1660 Pro derzhavnij lad Nimeckoyi imperiyi 1667 Pro pravo prirodne i pravo narodiv kn 1 8 1672 Pro obov yazki lyudini i gromadyanina zgidno z prirodnim pravom 1673 Vibrani naukovi statti 1675 Diskusiya pro brehnyu 1678 Vstup do istoriyi velikih narodiv ta yevropejskih derzhav 1682 1685 Istoriya Georgiya Kastrioti 1684 Skandinavska polemika 1686 Buttya hristiyanskoyi religiyi 1687 Primitki Redaguvati a b Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 a b Istoriya vchen pro derzhavu i pravo Navchalnij posibnik Miroshnichenko M I Miroshnichenko V I K Atika 2010 460 c Literatura RedaguvatiAbashnik V O Pufendorf Samuel Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 tomah Tom 2 Filosofiya prava Red S I Maksimov Harkiv Pravo 2017 S 717 721 Mironenko O M Pufendorf Pufendorf Samuel fon Yuridichna enciklopediya V 6 ti tt T 5 P S K 2003 S 201 203 Kulinich I M Pufendorf Samuel fon Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 66 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Golcev V A Samuil Pufendorf 1632 1694 Referat k 200 letiyu konchiny M 1894 Golcev V A Samuil Pufendorf 1632 1694 Voprosy filosofii Kn 26 M 1894 S 59 67 Malysheva N I Politiko pravovoe nasledie Samuila Pufendorfa Pravovedenie 1999 1 S 122 127 Kurzenin Eduard Borisovich Politiko pravovoe uchenie Samuelya Pufendorfa dissertaciya kandidata yuridicheskih nauk 12 00 01 Nizhnij Novgorod Nizhegorodskij gosudarstvennyj universitet imeni N I Lobachevskogo 1999 153 s Malysheva Nataliya Ivanovna Gosudarstvo i individ v politiko pravovom uchenii Samuila Pufendorfa dissertaciya kandidata yuridicheskih nauk 12 00 01 Sankt Peterburg 2005 132 s Ryabchenko Nadezhda Gennadevna Problemy estestvennogo prava v ucheniyah nemeckih yuristov dissertaciya kandidata yuridicheskih nauk 12 00 01 Sankt Peterburg Sankt Peterburgskij universitet MVD Rossii 2005 210 s Pufendorfu prisvyachenij 3 gl 1 s 71 91 Samuel Pufendorf Pro obov yazki lyudini i gromadyanina v kn Antologiya liberalizmu politiko pravnichi vchennya ta verhovenstvo prava Upor S Golovatij M Kozyubra O Siroyid Vidp red S Golovatij Nauk red S Golovatij O Siroyid O Volkova A Cherevko Vst sl S Golovatij K Knigi dlya biznesu 2008 992 s C 353 359 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Rozhdestvenska O S Samuel Pufendorf ta jogo vchennya pro obv yazki lyudini i gromadyanina Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina 988 Seriya Pravo 2011 Vipusk 10 S 85 88 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pufendorf Samuel O dolzhnosti cheloveka i grazhdanina po zakonu estestvennomu Russkij perevod 1726 goda v 2 tt Tom I Tekst perevoda Lingvisticheskoe izdanie pamyatnika slovoukazatel kommentarii podgotovil V M Kruglov SPb Nestor Istoriya 2011 214 s Kriger L eonard The Politics of Discretion Pufendorf and the Acceptance of Natural Law Chicago London 1965 Baranowski G Samuel Pufendorf ein Vorkaempfer der buergerlichen Staats und Rechtslehre Zum 350 Geburtstag Staat und Recht 1982 1 S 58 74 Posilannya RedaguvatiPufendorf Simyuel Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 536 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Puffendorf Samuel Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1538 1000 ekz PUFENDORF Pufendorf Samyuel 8 yanvarya 1632 Hemnic 26 oktyabrya 1694 Berlin PUFENDORF Pufendorf Samyuel 8 yanvarya 1632 Hemnic 26 oktyabrya 1694 Berlin Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Samuel fon Pufendorf amp oldid 37780738