www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рушник Рушни к прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна що має на кінцях а часто і на всьому полотні різноманітні

Рушник

Рушни́к — прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна, що має на кінцях, а часто і на всьому полотні різноманітні вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї предків, а також несуть інформацію про добро, достаток, здоров'я. Рушники є символом матеріальної культури слов'ян, важливою складовою обрядів та ритуалів.

Українські рушники в експозиції Миргородського краєзнавчого музею
Ця стаття про український традиційний рушник. Про побутовий рушник див. Рушник (побутовий).

Вишивати рушники — давній український народний звичай.

Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. На рушнику несли новонароджену дитину на хрещення, на ньому проводжали людину в останню дорогу. Були навіть такі рушники, якими навчали грамоті дітей. Один з таких зберігся у селі Попельнасте Кіровоградської області.

Регіональні особливості українських вишитих рушників

Наприкінці XIX — початку ХХ століть на Полтавщині, Черкащині, Київщині, Чернігівщині та Слобожанщині побутували рушники, вишиті заполоччю або гарусом червоного кольору із можливим вкрапленням інших кольорів, основу композиції яких становило так зване Світове дерево. Такі рушники мали ширину 40-50 см і довжину близько 2 м. Вишиванню передувало нанесення контурів майбутнього орнаменту на полотно, далі вони повторювалися вишивкою двосторонньою штапівкою і простір орнаментальних мотивів заповнювався «рушниковими швами».

Кожен регіон з перерахованих поряд із спільними рисами мав свої особливості. На Київщині разом з червоним використовувалися вкраплення синього (а потім чорного), поряд із Деревом розміщувалися зображення птахів (голубів, півнів тощо). Для рушників Чернігівщини були типовими зображення «орликів» та «шуликів». На думку М. Селівачова саме ці орнітоморфні зображення пізніше трансформувались у фітоморфні Дерева.

У вишивці рушників Слобожанщини наприкінці XIX — на початку XX століття утвердився тамбурний шов. Композиція орнаментів залишилась спільною з рештою названих регіонів.

Поряд з рушниками з червоними рослинними узорами у названих регіонах (а особливо на Полтавщині) побутували рушники, вишиті біллю у техніках настилування по сітці та чисної мережки. На противагу попереднім — святковим червоним — білі використовувались у піст і жалобу. Орнаменти таких рушників були як суто геометричними (восьмипроменеві зірки, геометричні дерева), так і геометризованими пишними рослинними, що походили з друкованих джерел.

Нішу білих рушників на початку XX століття доповнили також рушники, вишиті вирізуванням. До цього ця техніка використовувалась переважно у вишивці сорочок.

Внаслідок складності технік мережання, вони поступово замінюються на імітації розсипним хрестиком.

Обухівські рушники генетично пов'язані з полтавськими, проте мають ряд особливостей. На їх виокремленість звернув увагу свого часу І. Гончар. Основу композиції тут, так як і на полтавських, становить дерево-вазон, проте його зображення грубіше, різноманітні фантастичні квіти замінені узагальненими квітами-листками. Дерево на обухівському рушнику дуже часто має квітку посеред стовбура. Композиції протилежних кінців рушника тут з'єднані ламаними гілками. Техніки вишивання також грубі та маловаріативні. Це переважно безкінечники, виконані двосторонньою штапівкою, що чергуються з грубими «качалочками». Колекції автентичних обухівських рушників мають Музей Івана Гончара, Музей українського народного декоративного мистецтва, Обухівський районний історико-краєзнавчий музей. Друге життя обухівський рушник отримав нині завдяки вишивальницям Надії Химиченко, Світлані Зохнюк, Ользі Литовці, Надії Поліщук, Олені Удод, Ользі Давидюк, Вірі Власенко та іншим. Рушниками роботи Надії Химиченко прикрашено садиби Мамаєвої Слободи.

Подільський рушник — локальне явище, що побутує у вузькій смузі вздовж Дністра у Вінницькій та Одеській областях. Рушники тут вужчі і, відповідно, коротші, ніж у Центральній Україні. Їх ширина коливається від 25 до 45 см, довжина від 1,5 до 2,5 м. Вишивка займає зазвичай третину половини рушника на кожному з кінців і чітко просторово обмежена квадратом або прямокутником. Колористика була синьо-червоною ще наприкінці XIX століття і еволюціонувала до поліхромної у ІІ пол. XX століття. Вишивають подільський рушник вовняними нитками по конопляному домотканому полотну техніками штапівка, «качалочка», пряма гладь. Основні орнаментальні мотиви: дерево, восьмипроменева зірка, хрест, ромб, антропоморфні та зооморфні образи. Композиція подільського рушника може творитися або окремим орнаментальним мотивом, або двома чи трьома ярусами таких мотивів, розмежованих вузькими орнаментальними стрічками. Над останнім ярусом стрічка відсутня.

Для Карпат і Прикарпаття вишитий рушник довгий час залишався невідомим. Він з'явився тут на початку XX століття. Для його створення застосовували старі техніки і орнаменти одягової вишивки, скажімо низинні узори уставок жіночих сорочок.

Види рушників

У XIX ст. існували такі види рушників:

  • Божник — рушник для оздоблення ікон
  • Кілковий — багато вишитий рушник для ікон, картин
  • Плечеви́й — рушник, що пов'язували через плече сватам у шлюбних обрядах
  • Подарковий — дешевий рушник для весільних подарунків
  • Утирач — рушник для витирання рук, те ж саме, що й сучасний побутовий рушник
  • Сти́рок — рушник для витирання посуду

Образно-символічне значення

Вишиті рушники поширені в сучасній Україні як неодмінний атрибут народного побуту, весільної та святкової обрядовості, як традиційна окраса селянського житла. Важливі події в житті народу ніколи не обходяться без рушників, які, крім декоративного призначення, мають великий образно-символічний зміст. У всьому декоративно-прикладному мистецтві немає іншого такого предмета, який би концентрував у собі стільки різноманітних символічних значень.

Дослідники стверджують, що в далекому минулому під час язичницьких свят дівчата прикрашали рушниками гілки дерев. Зображувані на рушниках ромби, розетки, квадрати символізували сонце, землю, рослини, їм поклонялись як явищам, які дають життя, оберігають від різних бід, злих сил, страждань. У дослідженні культової ролі рушників цікава думка Б. О. Рибакова про те, що центральний кут хати — покуття — споконвічне місце для язичницьких убрусів, а полотно відігравало роль іконної дошки, на нього наносились священні язичницькі зображення, які передували іконам. У XIX ст. рушники згідно призначення діляться на «хатні», кілкові, «на сволоки», «на жердки», «божники», «завески»; весільні — для молодих, «плечові» — для обв'язування сватів, подарункові — «на подарунки».

Рушник супроводжує українця протягом усього життя і в радості, і в горі.

Хрещення

На рушнику, вишитому світлими, веселими кольорами, без жодного чорного стібка, несли дитину до хрещення. Хрещена мати готувала його заздалегідь, а загортаючи в нього немовля, примовляла «красну дорогу» новонародженому, щоб життєвий шлях був такий же світлий і добрий, як той рушник. Після хресної купелі дитину знову загортали в рушник, а поверх нього кожен з хресних батьків неодмінно клав «крижмо» — золоту або срібну монету з побажанням добробуту. Цього рушника та «крижма» не можна було нікому передаровувати. Вважали, що через «те» зломиться дорога життя. В першій половині XX століття рушник(за часів брутального атеїзму), «крижмо» — замінено на чисте біле полотно, якого має бути непарна кількість метрів. З того полотна цій дитині шили сорочечки чи платтячка.

Весілля

Важлива функція рушника в обрядах сватання та вінчання. В деяких селах Галичини, Надсяння, Лемковини, Холмщини, крім рушників для сватів, дівчина повинна була вишити ще дванадцять. Дванадцять дружок несли їх перед нею через ціле село, якщо вона переходила жити до хати молодого, а скриню з приданим везли на возі. Якщо парубок ішов у прийми до тещі, то також відбувався урочистий похід через село, щоб всі бачили, яка та молода працьовита і «файна». Ось чому кожну дівчину привчали до вишивання змалку, і в орнаменти вона вкладала своє бачення краси, але при тому старалася зберегти деталі візерунка й мову знаків, які передавали з роду в рід. Орнаменти на весільних рушниках вишивали геометричними або рослинними мотивами, часто із зображенням голубів, які в народних обрядах були символом любові, чесності, щирості та вірності молодят. Саме їх щедро прикрашали.

Коли дівчина виходила юною заміж і ще не надбала традиційних дванадцяти рушників, тоді допомагали їх вишивати всі жінки роду аби не було осуду, що дівчина лінива. Згаданий похід дружок дотепними ритуальними піснями та приказками супроводжували дружби, свашки та молодь. Найкращого рушника перші дружби стелили молодим під ноги під час вінчання в церкві, щоби їхнє подружнє життя було щасливе, а ще вірили — хто перший стане на рушника, той верховодитиме в сім'ї. Молодих, які після вінчання поверталися додому, на порозі хати зустрічали батьки з короваєм на вишиваному рушнику та добрими побажаннями. Коровай прикрашали голубками, колоссям, квітками. Рушник, на якому ставали до шлюбу, вивішували над образами або на видному місці в світлиці.

Будівництво

Зберігся звичай, будуючи хату, останню крокву на завершення даху заносити на рушниках(ці рушники дарують майстрам, на знак поваги), потім наймолодший з майстрів має поставити на вершину даху «вінок» — букет з гілок берези або дуба (не сухі гілки, а свіжі, бо може загинути рід), разом з квітами, пов'язані рушничком, якого для цієї мети вишивала майбутня господиня дому. У наш час у деяких районах Галичини його замінюють кольоровою стрічкою, якою пов'язують «віху».

Хлібники

Побутували також невеликі за розміром так звані «хлібники» (у лемків з польських Бескидів та лемків словацьких — «хлібовки»), в які загортали хліб. Їх оздоблювали по краях двома невеликими смужками орнаменту. Часом «хлібники» гарно вишивали й посередині, а їх краї завершували вузенькими смужками орнаменту.

Дорога

Рушник дарувала мати сину в дорогу на щастя в новому житті. Його берегли як пам'ять про рідний дім, родину.

Гостинність

Рушник завжди був символом гостинності — на ньому підносять дорогим гостям хліб-сіль.

Смерть

І сьогодні на рушниках труну з померлим спускають до могили.

Рушник на стіні — давній звичай

Реконструкція традиційного вбранства української хати

Не було, здається, в Україні жодної оселі, якої не прикрашали б рушниками. Хоч би як судилося людям убого жити, а все ж естетична принада повсякчас знаходила місце в помешканнях — хай то була одинока хатина вдови чи затісна багатодітна оселя, приземкувата мазанка на півдні України або курна хата поміщика — всюди палахкотіли багатством кольорів рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше — обличчям оселі, відтак і господині. За тим, скільки і які були рушники, створювалося враження про жінку, її дочок. Ніщо, здається, так предметно й точно не характеризувало жіночу вправність, майстерність, зрештою охайність і працьовитість, ніж ті вимережані витвори. Вони завжди були на людях, розкривалися мистецьким багатством, оцінювалися справжніми пошановувачами.

Музей українського рушника

На початку 1990-х років у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького професором вишу Світланою Китовою (надалі — директор) був заснований Черкаський музей українського рушника. Нині (2011) в експозиції цього унікального музейного закладу виставлено понад 500 вишитих рушників кінця XIX — початку XX століть, у першу чергу, з Подніпров'я; ще стільки ж зберігається в запасниках.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рушник

Примітки

  1. Секрети створення рушників на Кіровоградщині - kropyvnychanka.com (укр.). 22 вересня 2022. Процитовано 25 вересня 2022. 
  2. Селівачов М. Р. Лексикон української орнаментики — К.:редакція вісника «Ант», 2005. — 400 с. — ISBN 966-340-083-8
  3. Обухівський рушник/ упор. Ю. К. Домотенко — К.:"Задруга", 2005. — 28 с.
  4. Рушник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Захарчук-Чугай Р. В. Українська народна вишивка. Західні області УРСР / АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського, Львів. від-ня. — Київ: Наукова думка, 1988. — С. 88–89. — 190 c.
  6. Нікітенко Людмила Енергетика добра. У Черкаському музеї рушника є раритети, які вишивали, щоб позбутися хвороби чи прикликати щасливу долю або багатство [ 27 лютого 2015 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 016 за 2 лютого 2011 року. — с. 11

Література

  • Антонович С. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво — Львів: Світ, 1999.
  • Василащук Ганна. Альбом. — Київ, Мистецтво, 1985.
  • Гасюк Е. О. Художнє вишивання. Альбом. — Київ: Вища школа, 1984.
  • Гурчала Ірина. Народне мистецтва Західних областей України. — Київ.: 1966.
  • Кара-Васільєва Т. Українська вишивка. Альбом. — Київ. Мистецтво, 1993.
  • Китова С. Полотняний літопис України — Черкаси, 2003. — 224 с. — ISBN 966-8021-53-3
  • Кравець О. М. Сімейний побут і звичаї українського народу. — К., 1996.
  • Макарчук С. А. Етнографія України.- Львів: Видавництво «Світ», 1994.
  • Мельничук Ю. О. Семантика українських вишитих рушників//Народне мистецтво. — 2004. — № 3-4
  • Наулко В. І., Артюх Л. Ф., Горленко В. Ф. та ін. Культура і побут населення України. — К., 1993.
  • Обухівський рушник/ упор. Ю. К. Домотенко — К.: Задруга, 2005. — 28 с.
  • Причепій Є. Причепій Т. Вишивка Східного Поділля. — К.: Родовід, 2007. — 344 с. — ISBN 966-7845-30-3
  • Українська минувшина. Ілюстративний етнографічний довідник. — Київ.: Либідь, 1993.

Посилання

Зовнішні відеофайли
Український рушник


Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rushni k pryamokutnij shmat llyanogo chi konoplyanogo polotna sho maye na kincyah a chasto i na vsomu polotni riznomanitni vishiti abo vitkani kompoziciyi yaki vidobrazhayut svitoglyad ta zvichayi predkiv a takozh nesut informaciyu pro dobro dostatok zdorov ya Rushniki ye simvolom materialnoyi kulturi slov yan vazhlivoyu skladovoyu obryadiv ta ritualiv Ukrayinski rushniki v ekspoziciyi Mirgorodskogo krayeznavchogo muzeyuCya stattya pro ukrayinskij tradicijnij rushnik Pro pobutovij rushnik div Rushnik pobutovij Vishivati rushniki davnij ukrayinskij narodnij zvichaj Vishivanij rushnik donini ne vtrativ svogo znachennya v pobuti I teper nim prikrashayut inter yeri pomeshkan vivtari ta ikoni v cerkvah I nadali vin zalishayetsya atributom narodnih zvichayiv ta obryadiv Na rushniku nesli novonarodzhenu ditinu na hreshennya na nomu provodzhali lyudinu v ostannyu dorogu Buli navit taki rushniki yakimi navchali gramoti ditej Odin z takih zberigsya u seli Popelnaste Kirovogradskoyi oblasti 1 Zmist 1 Regionalni osoblivosti ukrayinskih vishitih rushnikiv 2 Vidi rushnikiv 3 Obrazno simvolichne znachennya 3 1 Hreshennya 3 2 Vesillya 3 3 Budivnictvo 3 4 Hlibniki 3 5 Doroga 3 6 Gostinnist 3 7 Smert 4 Rushnik na stini davnij zvichaj 5 Muzej ukrayinskogo rushnika 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaRegionalni osoblivosti ukrayinskih vishitih rushnikiv RedaguvatiNaprikinci XIX pochatku HH stolit na Poltavshini Cherkashini Kiyivshini Chernigivshini ta Slobozhanshini pobutuvali rushniki vishiti zapolochchyu abo garusom chervonogo koloru iz mozhlivim vkraplennyam inshih koloriv osnovu kompoziciyi yakih stanovilo tak zvane Svitove derevo Taki rushniki mali shirinu 40 50 sm i dovzhinu blizko 2 m Vishivannyu pereduvalo nanesennya konturiv majbutnogo ornamentu na polotno dali voni povtoryuvalisya vishivkoyu dvostoronnoyu shtapivkoyu i prostir ornamentalnih motiviv zapovnyuvavsya rushnikovimi shvami Kozhen region z pererahovanih poryad iz spilnimi risami mav svoyi osoblivosti Na Kiyivshini razom z chervonim vikoristovuvalisya vkraplennya sinogo a potim chornogo poryad iz Derevom rozmishuvalisya zobrazhennya ptahiv golubiv pivniv tosho Dlya rushnikiv Chernigivshini buli tipovimi zobrazhennya orlikiv ta shulikiv Na dumku M Selivachova same ci ornitomorfni zobrazhennya piznishe transformuvalis u fitomorfni Dereva 2 U vishivci rushnikiv Slobozhanshini naprikinci XIX na pochatku XX stolittya utverdivsya tamburnij shov Kompoziciya ornamentiv zalishilas spilnoyu z reshtoyu nazvanih regioniv Poryad z rushnikami z chervonimi roslinnimi uzorami u nazvanih regionah a osoblivo na Poltavshini pobutuvali rushniki vishiti billyu u tehnikah nastiluvannya po sitci ta chisnoyi merezhki Na protivagu poperednim svyatkovim chervonim bili vikoristovuvalis u pist i zhalobu Ornamenti takih rushnikiv buli yak suto geometrichnimi vosmipromenevi zirki geometrichni dereva tak i geometrizovanimi pishnimi roslinnimi sho pohodili z drukovanih dzherel Nishu bilih rushnikiv na pochatku XX stolittya dopovnili takozh rushniki vishiti virizuvannyam Do cogo cya tehnika vikoristovuvalas perevazhno u vishivci sorochok Vnaslidok skladnosti tehnik merezhannya voni postupovo zaminyuyutsya na imitaciyi rozsipnim hrestikom Obuhivski rushniki genetichno pov yazani z poltavskimi prote mayut ryad osoblivostej Na yih viokremlenist zvernuv uvagu svogo chasu I Gonchar 3 Osnovu kompoziciyi tut tak yak i na poltavskih stanovit derevo vazon prote jogo zobrazhennya grubishe riznomanitni fantastichni kviti zamineni uzagalnenimi kvitami listkami Derevo na obuhivskomu rushniku duzhe chasto maye kvitku posered stovbura Kompoziciyi protilezhnih kinciv rushnika tut z yednani lamanimi gilkami Tehniki vishivannya takozh grubi ta malovariativni Ce perevazhno bezkinechniki vikonani dvostoronnoyu shtapivkoyu sho cherguyutsya z grubimi kachalochkami Kolekciyi avtentichnih obuhivskih rushnikiv mayut Muzej Ivana Gonchara Muzej ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva Obuhivskij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej Druge zhittya obuhivskij rushnik otrimav nini zavdyaki vishivalnicyam Nadiyi Himichenko Svitlani Zohnyuk Olzi Litovci Nadiyi Polishuk Oleni Udod Olzi Davidyuk Viri Vlasenko ta inshim Rushnikami roboti Nadiyi Himichenko prikrasheno sadibi Mamayevoyi Slobodi Podilskij rushnik lokalne yavishe sho pobutuye u vuzkij smuzi vzdovzh Dnistra u Vinnickij ta Odeskij oblastyah Rushniki tut vuzhchi i vidpovidno korotshi nizh u Centralnij Ukrayini Yih shirina kolivayetsya vid 25 do 45 sm dovzhina vid 1 5 do 2 5 m Vishivka zajmaye zazvichaj tretinu polovini rushnika na kozhnomu z kinciv i chitko prostorovo obmezhena kvadratom abo pryamokutnikom Koloristika bula sino chervonoyu she naprikinci XIX stolittya i evolyucionuvala do polihromnoyi u II pol XX stolittya Vishivayut podilskij rushnik vovnyanimi nitkami po konoplyanomu domotkanomu polotnu tehnikami shtapivka kachalochka pryama glad Osnovni ornamentalni motivi derevo vosmipromeneva zirka hrest romb antropomorfni ta zoomorfni obrazi Kompoziciya podilskogo rushnika mozhe tvoritisya abo okremim ornamentalnim motivom abo dvoma chi troma yarusami takih motiviv rozmezhovanih vuzkimi ornamentalnimi strichkami Nad ostannim yarusom strichka vidsutnya Dlya Karpat i Prikarpattya vishitij rushnik dovgij chas zalishavsya nevidomim Vin z yavivsya tut na pochatku XX stolittya Dlya jogo stvorennya zastosovuvali stari tehniki i ornamenti odyagovoyi vishivki skazhimo nizinni uzori ustavok zhinochih sorochok Vidi rushnikiv RedaguvatiU XIX st isnuvali taki vidi rushnikiv 4 Bozhnik rushnik dlya ozdoblennya ikon Kilkovij bagato vishitij rushnik dlya ikon kartin Plechevi j rushnik sho pov yazuvali cherez pleche svatam u shlyubnih obryadah Podarkovij deshevij rushnik dlya vesilnih podarunkiv Utirach rushnik dlya vitirannya ruk te zh same sho j suchasnij pobutovij rushnik Sti rok rushnik dlya vitirannya posuduObrazno simvolichne znachennya RedaguvatiVishiti rushniki poshireni v suchasnij Ukrayini yak neodminnij atribut narodnogo pobutu vesilnoyi ta svyatkovoyi obryadovosti yak tradicijna okrasa selyanskogo zhitla Vazhlivi podiyi v zhitti narodu nikoli ne obhodyatsya bez rushnikiv yaki krim dekorativnogo priznachennya mayut velikij obrazno simvolichnij zmist U vsomu dekorativno prikladnomu mistectvi nemaye inshogo takogo predmeta yakij bi koncentruvav u sobi stilki riznomanitnih simvolichnih znachen Doslidniki stverdzhuyut sho v dalekomu minulomu pid chas yazichnickih svyat divchata prikrashali rushnikami gilki derev Zobrazhuvani na rushnikah rombi rozetki kvadrati simvolizuvali sonce zemlyu roslini yim poklonyalis yak yavisham yaki dayut zhittya oberigayut vid riznih bid zlih sil strazhdan U doslidzhenni kultovoyi roli rushnikiv cikava dumka B O Ribakova pro te sho centralnij kut hati pokuttya spokonvichne misce dlya yazichnickih ubrusiv a polotno vidigravalo rol ikonnoyi doshki na nogo nanosilis svyashenni yazichnicki zobrazhennya yaki pereduvali ikonam U XIX st rushniki zgidno priznachennya dilyatsya na hatni kilkovi na svoloki na zherdki bozhniki zaveski vesilni dlya molodih plechovi dlya obv yazuvannya svativ podarunkovi na podarunki 5 Rushnik suprovodzhuye ukrayincya protyagom usogo zhittya i v radosti i v gori Vikoristannya rushnikiv u pobuti Rushnik na pokuti Hreshennya Redaguvati Na rushniku vishitomu svitlimi veselimi kolorami bez zhodnogo chornogo stibka nesli ditinu do hreshennya Hreshena mati gotuvala jogo zazdalegid a zagortayuchi v nogo nemovlya primovlyala krasnu dorogu novonarodzhenomu shob zhittyevij shlyah buv takij zhe svitlij i dobrij yak toj rushnik Pislya hresnoyi kupeli ditinu znovu zagortali v rushnik a poverh nogo kozhen z hresnih batkiv neodminno klav krizhmo zolotu abo sribnu monetu z pobazhannyam dobrobutu Cogo rushnika ta krizhma ne mozhna bulo nikomu peredarovuvati Vvazhali sho cherez te zlomitsya doroga zhittya V pershij polovini XX stolittya rushnik za chasiv brutalnogo ateyizmu krizhmo zamineno na chiste bile polotno yakogo maye buti neparna kilkist metriv Z togo polotna cij ditini shili sorochechki chi plattyachka Vesillya Redaguvati Dokladnishe Vesilnij rushnikVazhliva funkciya rushnika v obryadah svatannya ta vinchannya V deyakih selah Galichini Nadsyannya Lemkovini Holmshini krim rushnikiv dlya svativ divchina povinna bula vishiti she dvanadcyat Dvanadcyat druzhok nesli yih pered neyu cherez cile selo yaksho vona perehodila zhiti do hati molodogo a skrinyu z pridanim vezli na vozi Yaksho parubok ishov u prijmi do teshi to takozh vidbuvavsya urochistij pohid cherez selo shob vsi bachili yaka ta moloda pracovita i fajna Os chomu kozhnu divchinu privchali do vishivannya zmalku i v ornamenti vona vkladala svoye bachennya krasi ale pri tomu staralasya zberegti detali vizerunka j movu znakiv yaki peredavali z rodu v rid Ornamenti na vesilnih rushnikah vishivali geometrichnimi abo roslinnimi motivami chasto iz zobrazhennyam golubiv yaki v narodnih obryadah buli simvolom lyubovi chesnosti shirosti ta virnosti molodyat Same yih shedro prikrashali Koli divchina vihodila yunoyu zamizh i she ne nadbala tradicijnih dvanadcyati rushnikiv todi dopomagali yih vishivati vsi zhinki rodu abi ne bulo osudu sho divchina liniva Zgadanij pohid druzhok dotepnimi ritualnimi pisnyami ta prikazkami suprovodzhuvali druzhbi svashki ta molod Najkrashogo rushnika pershi druzhbi stelili molodim pid nogi pid chas vinchannya v cerkvi shobi yihnye podruzhnye zhittya bulo shaslive a she virili hto pershij stane na rushnika toj verhovoditime v sim yi Molodih yaki pislya vinchannya povertalisya dodomu na porozi hati zustrichali batki z korovayem na vishivanomu rushniku ta dobrimi pobazhannyami Korovaj prikrashali golubkami kolossyam kvitkami Rushnik na yakomu stavali do shlyubu vivishuvali nad obrazami abo na vidnomu misci v svitlici Budivnictvo Redaguvati Zberigsya zvichaj buduyuchi hatu ostannyu krokvu na zavershennya dahu zanositi na rushnikah ci rushniki daruyut majstram na znak povagi potim najmolodshij z majstriv maye postaviti na vershinu dahu vinok buket z gilok berezi abo duba ne suhi gilki a svizhi bo mozhe zaginuti rid razom z kvitami pov yazani rushnichkom yakogo dlya ciyeyi meti vishivala majbutnya gospodinya domu U nash chas u deyakih rajonah Galichini jogo zaminyuyut kolorovoyu strichkoyu yakoyu pov yazuyut vihu Hlibniki Redaguvati Pobutuvali takozh neveliki za rozmirom tak zvani hlibniki u lemkiv z polskih Beskidiv ta lemkiv slovackih hlibovki v yaki zagortali hlib Yih ozdoblyuvali po krayah dvoma nevelikimi smuzhkami ornamentu Chasom hlibniki garno vishivali j poseredini a yih krayi zavershuvali vuzenkimi smuzhkami ornamentu Doroga Redaguvati Rushnik daruvala mati sinu v dorogu na shastya v novomu zhitti Jogo beregli yak pam yat pro ridnij dim rodinu I v dorogu daleku ti mene na zori provodzhala I rushnik vishivanij na shastya na dolyu dala Malishko Andrij Samijlovich Gostinnist Redaguvati Rushnik zavzhdi buv simvolom gostinnosti na nomu pidnosyat dorogim gostyam hlib sil Smert Redaguvati I sogodni na rushnikah trunu z pomerlim spuskayut do mogili Rushnik na stini davnij zvichaj Redaguvati Rekonstrukciya tradicijnogo vbranstva ukrayinskoyi hatiNe bulo zdayetsya v Ukrayini zhodnoyi oseli yakoyi ne prikrashali b rushnikami Hoch bi yak sudilosya lyudyam ubogo zhiti a vse zh estetichna prinada povsyakchas znahodila misce v pomeshkannyah haj to bula odinoka hatina vdovi chi zatisna bagatoditna oselya prizemkuvata mazanka na pivdni Ukrayini abo kurna hata pomishika vsyudi palahkotili bagatstvom koloriv rushniki Hata bez rushnikiv kazali v narodi sho rodina bez ditej Rushnik z davnih daven simvolizuvav ne tilki estetichni smaki vin buv svoyeridnoyu vizitkoyu a yaksho tochnishe oblichchyam oseli vidtak i gospodini Za tim skilki i yaki buli rushniki stvoryuvalosya vrazhennya pro zhinku yiyi dochok Nisho zdayetsya tak predmetno j tochno ne harakterizuvalo zhinochu vpravnist majsternist zreshtoyu ohajnist i pracovitist nizh ti vimerezhani vitvori Voni zavzhdi buli na lyudyah rozkrivalisya misteckim bagatstvom ocinyuvalisya spravzhnimi poshanovuvachami Muzej ukrayinskogo rushnika RedaguvatiNa pochatku 1990 h rokiv u Cherkaskomu nacionalnomu universiteti imeni Bogdana Hmelnickogo profesorom vishu Svitlanoyu Kitovoyu nadali direktor buv zasnovanij Cherkaskij muzej ukrayinskogo rushnika Nini 2011 v ekspoziciyi cogo unikalnogo muzejnogo zakladu vistavleno ponad 500 vishitih rushnikiv kincya XIX pochatku XX stolit u pershu chergu z Podniprov ya she stilki zh zberigayetsya v zapasnikah 6 Div takozh Redaguvati Portal Ukrayina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RushnikVishivka Vishivanka Rushnik pobutovij Vesilnij rushnikPrimitki Redaguvati Sekreti stvorennya rushnikiv na Kirovogradshini kropyvnychanka com ukr 22 veresnya 2022 Procitovano 25 veresnya 2022 Selivachov M R Leksikon ukrayinskoyi ornamentiki K redakciya visnika Ant 2005 400 s ISBN 966 340 083 8 Obuhivskij rushnik upor Yu K Domotenko K Zadruga 2005 28 s Rushnik Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zaharchuk Chugaj R V Ukrayinska narodna vishivka Zahidni oblasti URSR AN URSR In t mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi imeni M T Rilskogo Lviv vid nya Kiyiv Naukova dumka 1988 S 88 89 190 c Nikitenko Lyudmila Energetika dobra U Cherkaskomu muzeyi rushnika ye rariteti yaki vishivali shob pozbutisya hvorobi chi priklikati shaslivu dolyu abo bagatstvo Arhivovano 27 lyutogo 2015 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 016 za 2 lyutogo 2011 roku s 11Literatura RedaguvatiAntonovich S A Zaharchuk Chugaj R V Stankevich M Ye Dekorativno prikladne mistectvo Lviv Svit 1999 Vasilashuk Ganna Albom Kiyiv Mistectvo 1985 Gasyuk E O Hudozhnye vishivannya Albom Kiyiv Visha shkola 1984 Gurchala Irina Narodne mistectva Zahidnih oblastej Ukrayini Kiyiv 1966 Kara Vasilyeva T Ukrayinska vishivka Albom Kiyiv Mistectvo 1993 Kitova S Polotnyanij litopis Ukrayini Cherkasi 2003 224 s ISBN 966 8021 53 3 Kravec O M Simejnij pobut i zvichayi ukrayinskogo narodu K 1996 Makarchuk S A Etnografiya Ukrayini Lviv Vidavnictvo Svit 1994 Melnichuk Yu O Semantika ukrayinskih vishitih rushnikiv Narodne mistectvo 2004 3 4 Naulko V I Artyuh L F Gorlenko V F ta in Kultura i pobut naselennya Ukrayini K 1993 Obuhivskij rushnik upor Yu K Domotenko K Zadruga 2005 28 s Prichepij Ye Prichepij T Vishivka Shidnogo Podillya K Rodovid 2007 344 s ISBN 966 7845 30 3 Ukrayinska minuvshina Ilyustrativnij etnografichnij dovidnik Kiyiv Libid 1993 Posilannya RedaguvatiPerev yazuvannya hrestiv na mogilkah Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1321 1000 ekz Rushnik Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1653 1654 1000 ekz Zovnishni videofajli Ukrayinskij rushnikRushnik yak simvol Simvolika vishivok Kusajkina N Tvoya krayina Ukrayina Enciklopediya ukrayinskogo narodoznavstva Harkiv VD Shkola 2009 S 294 296 Rushnik Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 707 708 912 s Ilyustrovana enciklopediya ukrayinskogo narodu Zvichayi Svyata Tradiciyi Uklad I I Smetana Harkiv Knizhkovij Klub Klub Simejnogo Dozvillya 2012 144 146 Shemi vishivki rushnikiv Arhivovano 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Neverbalna komunikaciya tisyacholit Rushnik Arhivovano 18 veresnya 2019 u Wayback Machine Zhajvoronok V V Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 Vishitij rushnik pivdenno shidnogo Podillya angl Galereya vishitih rushnikiv z kolekciyi muzeyu Ivana Gonchara Arhivovano 29 veresnya 2012 u Wayback Machine Najdovshij v Ukrayini rushnik vikonanij u starovinnij tehnici rozgornuli v Kropivnickomu FOTO Bez Kupyur 04 08 2022 Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rushnik amp oldid 39274501