Роман виховання (нім. Bildungsroman) — жанровий різновид роману, присвячений проблемі формування особистості, містить, крім дидактичних настанов, елементи крутійського, пригодницького, соціально-психологічного, філософського, сатиричного, тощо наративу. Тема виховання людини, становлення особистості, вибору життєвого шляху присутня в літературі зі стародавніх часів. Біблія, Веди, Авеста, Коран, шумерський «Епос про Гільгамеша», давньоєгипитьські «Повчаня Птахотепа», «Кіропедія» Ксенофонта — всі вони так чи інакше порушують проблему виховання.
Етимологія Редагувати
Термін «роман виховання» запровадив філолог Карл Моргенштерн, та популяризував у своїх працях відомий німецький літературознавець Вільгельм Дільтей. Першим романом виховання прийнято вважати «Роки навчання Вільгельма Мейстера» Йоганна Вольфганга Гете (1795—1796).
Різновиди Редагувати
Михайло Бахтін визначає такі різновиди роману виховання, як циклічний (від дитинства до старості персонажа), біографічний чи автобіографічний, дидактико-педагогічний, що має практичне спрямування, складний. Дмитро Затонський визначив два типи роману виховання: роман кар’єри («Любий друг» Гі де Мопассана, «Місто» Валер'яна Підмогильного, «Червоне і чорне» Стендаля ) та позитивної еволюції героя («Девід Копперфілд», «Великі сподівання» Чарлза Діккенса, «Діти Чумацького шляху» Доки Гуменної).
Приклади Редагувати
XVIII століття Редагувати
- «Памела, або Винагороджена чеснота[ru]» Семюела Річардсона (1740)
- «Історія Тома Джонса, знайди» Генрі Філдінга (1749)
- «Кандид, або Оптимізм» Вольтера (1759)
- «Життя і думки Трістрама Шенді, джентльмена» Лоренса Стерна (1759)
- «Еміль, або Про виховання» Жан-Жака Руссо (1763)
- «Роки навчання Вільгельма Мейстера» Йоганна Вольфганга Гете (1795-96)
XIX століття Редагувати
- «Червоне та чорне» Стендаля (1830)
- «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте (1847)
- «Девід Копперфілд» Чарлза Діккенса (1850)
- «Зелений Генріх» Готфрида Келлера (1855)
- «Великі сподівання» Чарлза Діккенса (1861)
- «Виховання почуттів» Гюстава Флобера (1869)
- «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена (1884)
- «Фараон» Болеслава Пруса (1895)
XX століття Редагувати
- «Сум'яття вихованця Терлеса» Роберта Музіля (1906)
- «Мартін Іден» Джека Лондона (1909)
- «Портрет митця замолоду» Джеймса Джойса (1916)
- «Деміан» Германа Гессе (1919)
- «Місто» Валер'яна Підмогильного (1928)
- «Звіяні вітром» Маргарет Мітчелл (1936),
- «Ловець у житі» Джерома Селінджера (1951)
- «Убити пересмішника» Гарпер Лі (1960)
- «Дюна» Френка Герберта (1965)
- «Чарівник Земномор'я» Урсули Ле Гуїн (1968)
- «Світ Софії» Юстейна Ґордера (1991)
- «Гаррі Поттер» Джоан Ролінґ (1997-2007)
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю.Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 2 — с. 346.
Джерела Редагувати
- Роман виховання // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 346.
Посилання Редагувати
- Роман виховання // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 492. — 634 с.