Рога́ч, діал. ви́лка, вилки́ (біл. вілачнік, рос. ухват, рогач, пол. uchwyt do garnków) — предмет традиційного хатнього начиння, яким беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни, каструлі.
Опис Редагувати
Складається з металевого півкільця з двома металевими закругленими кінцями, до якого кріпиться дерев'яний держак — рогачи́лно. Рогачі на довгих рогачилнах використовувалися для приготування їжі в печах. Нижня частина горщика або чавуна є вузькою біля денця і дедалі розширюється догори — це уможливлює насаджувати його на рогач, міцно утримуючи кінцями. Зазвичай у господарстві було кілька рогачів різних розмірів — кожному горщикові відповідав «свій» рогач.
Рогач з коротким держаком досі уживається для приготування страв у горщиках у духовій шафі газової плити.
Рогач міг також слугувати імпровізованою зброєю. Існували навіть спеціальні бойові рогачі.
У культурі Редагувати
Приказки Редагувати
- Нагодують калачем, та і в спину рогачем
Загадки Редагувати
- Батрак Роман ухватив рогами одуван
- Рогатий, та не віл, їсть, а не ситий, людям подає, а сам у куток іде
- Сів пан на коня та поїхав до вогня
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Рогач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Вилка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 168.]
- Названия ухвата (рос.)
- Рогачилно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Олена Щербань Глиняний горщик у культурі харчування українців (кінець ХІХ — перша половина ХХ століття)
- Рогач // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 503.