Начи́ння — загальна назва знарядь праці, інструментів, всеможливих побутових речей, посуду, столових приборів. У цьому значенні також вживалося слово «наряддя».
Хатнє начиння Редагувати
Хатнє начиння — різні речі хатнього вжитку, побутові товари. В цьому значенні близько до таких понять, як «хатній скарб», «збіжжя». До начиння належать посуд, столові прибори (кухонне начиння), прилади для до догляду за хатою (віник, щітки), одягом (праски, рублі, праники). До пічного начиння відносять коцюбу, кочергу, хлібну лопату, чаплію, рогач, помело, совок і ємність для золи.
Ремісниче начиння Редагувати
Начинням називали й інструмент, реманент, у ширшому сенсі — сукупність деталей приладів, машин. Зокрема, «начиння» — стара українська назва ремізки, пристрою для розсування ниток основи в ткацькому верстаті.
Церковне начиння Редагувати
Церковне начиння — розмовна назва (правильніше «церковні речі», «святі речі», «церковний посуд», «священний посуд») предметів та посуду, необхідні для проведення богослужінь. До нього відносять: євхаристійний посуд, предмети архиєрейського богослужіння, знаряддя для здійснення треб, богослужбові книги, дзвони, світильники (лампади, панікадила), хрести, ікони, хоругви тощо.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Начиння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Начиння // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Наряддя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Скарб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Збіжжя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Пуряєва Н. В. Словник церковно-обрядової термінології. — Львів : Свічадо, 2001. — 160 с. — ISBN 996-561-228-X.
| Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |