Пра́ник, пральник або прач — дерев'яний валок для вибивання білизни під час прання. Праник має ручку і робочу поверхню, яка зазвичай була ребристою (зубчатою), але могла бути і гладкою. Іноді праники робили у вигляді якої-небудь фігури, оздоблювали примхливою різьбою.
Використання Редагувати
Просочену золою або мильним розчином білизну клали на тверду поверхню, а потім вибивали і викочували праником. Прали в старовину часто на берегах річок, на містках («кладках»), при цьому білизну могли попередньо піддавати золінню — випарюванню розчином лужної золи в жлукті. Праник використовувався доти, коли широкого поширення набули електричні пральні машини. Предмет традиційного побуту українців, праник став частиною української традиційної культури.
У культурі Редагувати
Легенди Редагувати
Існує легенда, що під час облоги Ніцци в 1543 році, коли турки увірвалися на стіни фортеці, молода праля Катаріна Сегурана[fr] приголомшила праником ворожого прапороносця, розірвала турецький прапор і вимусила ворогів відступити.
У літературі Редагувати
| Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок, що стояли похилені по коліна в воді і махали праниками. — Іван Франко «Дріада» |
| Унизу рине вода через камінне, а над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата, з прачами, з мокрими полотнищами в руках. — Пантелеймон Куліш «Орися» |
Праник і рубель Редагувати
Аналогічний прилад використовували для прасування білизни — він називався «рубель».
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Праник |
Примітки Редагувати
- Праник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Пральник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Прач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Щелока не варить, и рубашки не мыть.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
- Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
- Notes d'Octave Justice pour sa conférence consacrée à Catherine Ségurane et donnée à l'Athénée, le 23 janvier 1901, reproduites dans Nice-Historique, 4e année, n°7, 1er avril 1901
Посилання Редагувати
- Праник // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1475. — 1000 екз.