www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франческо Бартоломео Растреллі італ Francesco Bartolomeo Rastrelli рос Варфоломе й Варфоломеевич Растрелли 1700 Париж Ко

Франческо Бартоломео Растреллі

Франческо Бартоломео Растреллі (італ. Francesco Bartolomeo Rastrelli, рос. Варфоломе́й Варфоломеевич Растрелли; 1700, Париж, Королівство Франція — 29 квітня 1771, Петербург, Російська імперія) — італійський архітектор. Народився й виріс у Парижі, Франція. З 1716 жив і працював у Російській імперії. Представник пізнього бароко, російського рококо. Придворний архітектор (1730), академік російської Імператорської академії мистецтв (1744). Автор палацово-монументальних споруд у Росії (Зимовий палац, Воронцовський палац, Строгановський палац, Смольний собор), Україні (Андріївська церква, Маріїнський палац), Латвії (Рундальський палац, Мітавський палац). Єдиний серед російських архітекторів, що запровадив повноцінні зразки бароко у російську монументальну архітектуру.

Франческо Бартоломео Растреллі
італ. Bartolomeo Francesco Rastrelli
Народження 1700(1700)
Смерть 29 квітня 1771(1771-04-29)
Країна
(підданство)		  Російська імперія
Підданство  Франція (до 1716)→
Російська імперія
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ, Санкт-Петербург, Москва, Бауска
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Строгановський палац, Воронцовський палац (Санкт-Петербург), Зимовий палац, Андріївська церква, Маріїнський палац, Катерининський палац, Рундальський палац
Заклад Петербурзька академія мистецтв
Нагороди орден Св. Анни Російської імперії
Батько Карло Бартоломео Растреллі
 Франческо Бартоломео Растреллі у Вікісховищі

Народження і походження Редагувати

Батько, Карло Бартоломео Растреллі, походить з Флоренції. Відомий скульптор доби бароко, окрім цього займався архітектурою, дизайном інтер'єрів, плануванням садів регулярного стилю. Точної дати народження сина не збереглося. Ім'я Франческо Бартоломео отримав на честь діда. Перші 16 років життя Франческо провів у Парижі, добре знав французьку. Своє ім'я майже все життя писав як Франсуа. А в кресленнях використовував французький вимір довжини. Він — типовий представник космополітизму 18 століття (за походженням італієць, вихований у Франції, все життя прожив в Російській імперії, де і похований).

Родина Растреллі отримала домівку на 1-й Береговій вулиці в Петербурзі (нині Шпалєрна).

Перші твори Редагувати

Парадна брама палацу в Рундалє, Латвія

Продовжувати справу батька — син не захотів і скульптором не став. Відчувши поклик до архітектури, опановував будівництво. Відомості про першу будівельну роботу маємо з так званої «Реляції» (переліку робіт архітектора), яку той зробив наприкінці життя, залишившись без замовлень перед від'їздом в Німеччину..

Навчався у батька разом з виконанням різних робіт (оздоби першого Зимового палацу царя Петра І, в подальшому лейб-кампанського дому та ін.) Довго і плідно займався проєктами регулярних парків, павільйонів та невеликих споруд для різних замовників. Серед перших великих замовлень був палац для "господаря Молдови" Кантеміра в Петербурзі з 1721 р.(палац значно перебудували в 19 ст.) Господар Молдови увійшов під руку російського царя, оселився в Петербурзі разом з родиною та прибічниками і потребував споруди, відповідної власному сану.

Разом з батьком робив модель мавзолею для померлого Петра І в 1725 р.(не здійснено, архітектурна модель втрачена)..

Анненгоф у Москві Редагувати

Анненгоф, генеральний план на 1748

З 1730 працював за замовами нової імператриці Анни Іванівни (1730–1740) — палац в Петербурзі, дерев'яний палац Анненгоф в Лефортові (Москва). Молодий архітектор створив справжню резиденцію з пишним палацом і велетенським регулярним парком навпроти Лефортовського палацу. Ще в 1735 створив архітектурну модель Аненгофа з палацом і садом разом із проєктними кресленнями. Виріс ансамбль із парадних та господарських споруд, який був витриманий у стилі бароко і вигідно відрізнявся від хаотичного розпланування невеликих регулярних ділянок навколо Головінського палацу, що колись перейшов до Петра І. Ансамбль в Анненгофі постійно перебудовували під нові потреби.

У 1736 із Кремля сюди перевезли розкатаний на колоди дерев'яний палац.

У 1751–1752 тут прибудували покої для Великих князів Петра та Катерини Олексіївни (майбутньої імператриці Катерини ІІ).

В 1753 палац постраждав від пожежі і його швидко відновили, але знов в дереві (працювали одразу 800 теслярів). Але нова пожежа в 1771 знищила всі дерев'яні палаци (з того року більше не відновлювали). Велетенський регулярний сад за палацами в Анненгофі з часом втратив розпланування без догляду. Наприкінці 18 ст. був перетворений на парк пейзажного типу.

У 1904 сильно пошкоджений під час урагану в Москві.

За часів СРСР більша частина колишньої паркової території забудована.

Резиденції в Рундале та Мітаві для Бірона Редагувати

Збудував два величних кам'яних палаци-замки в Курляндії (Рундальський палац, сучасна Латвія, реставрований палац і парк)і в Мітаві, (Мітавський палац, зруйнований у 2-гу світову війну, відновлений без реставрації інтер'єрів, Сільськогосподарська академія Латвії). Замовником палаців був фаворит імператриці Е. І. Бірон. Рундальський палац і циркумференції — належить до перших споруд архітектора, що реставровані і дійшли майже незмінними до ХХІ століття.

«Рундале, в'їзна брама»
В. Растреллі 		«Палац в Рундале, садовий фасад.»
В. Растреллі 		«Сад Рундальського палацу навесні»
В. Растреллі 		«Палац у Мітаві (нині Єлгава)»
В. Растреллі

Родина Растреллі Редагувати

Мешкав разом з батьком і матір'ю, мав дружину Марію і трьох дітей, одного сина і двох дочок за переписом 1737 року..

Син Растреллі (Йосип Яків) помер в грудні 1737 року від холери. а в січні 1738 померла донька Елеонора

Замовник — імператриця Єлизавета Петрівна (1741–1761) Редагувати

Дочка Петра І з підозрою відносилася до всіх, хто обслуговував двір її попередниць. Тому на службу до імператриці Франческо потрапив тільки у 1744. Перебравши всіх архітекторів у Петербурзі, імператриця пересвідчилися, що найкращий — саме Франческо Растреллі. Для архітектора настав зірковий час.

У період 1744–1760 збудує всі свої славнозвісні будови:

В провінції Україна тодішньої Російської імперії в місті Києві за проєктами Ф. Б. Растреллі збудовано:

  • палац для імператриці Єлизавети (згорів, відновлено в формах необароко в 19 столітті, резиденція Президента незалежної України)
  • Андріївська церква (церква Апостола Андрія Першозванного (збережено, м. Київ).

Також в Охтирці Покровський собор (1753–1768) - характерне українське бароко (поєднання блакитного, білого та золотого).

Сам архітектор в Києві не був, будували інші за його кресленнями (Мічурін та ін.).

Коротке царювання Петра ІІІ, 1762 рік Редагувати

Царювання його було надто коротким. За місяці роботи архітектор встиг тільки доопрацювати деякі свої твори. Тим не менше його знали за попередніми творами і вперше нагородили. Архітектор Франческо Бартоломео Растреллі у 1761 році отримав орден Святої Анни та звання генерал-майора. Це були перші нагороди архітектора, якому було вже за 60…

Ермітаж

Відставка, майже опала Редагувати

Нова імператриця Катерина ІІ добре знала архітектора, що вельми плідно прислужив Єлизаветі, яку вона ненавиділа. Місця для майстра Растреллі при її дворі не знайшлося і він отримав відставку. Тоді і з'явився сумний документ-перелік творів Растреллі за роки життя. Можливо, це чернетка для прохання або лист до нового господаря: «№ 1. Після приїзду (в Петербург) я накреслив ген. план місцезнаходження мизи Стрельна, а також почав творити модель регулярного парку-саду з перспективою на море…»

"№ 12. Я побудував на великій ринковій площі, поблизу головних воріт Кремля, дерев'яний театр на кам'яних підмурках із чотирма ярусами лож…"

"№ 21. Повернувшись з Москви я почав будувати споруду Монастиря для шляхетних дівиць, який мав 120 келій, приміщення для пані настоятельниці з великою трапезною… (мова про Смольний монастир)".

«№ 35. В Царському Селі, улюбленій резиденції імператриці Єлизавети, що за 36 верст від Петербурга, я збудував великий кам'яний палац на три поверхи, фасад якого має 130 туаз, тобто сім англійських футів в одному туазі (це 300 сучасних метрів…)»

«Катерининський палац, Царське Село»
В. Растреллі 		«Царське Село, павільйон Грот, садовий фасад.»
В. Растреллі 		«Воронцовський палац (Петербург)»
В. Растреллі 		«Строгановський палац, велика зала.»
В. Растреллі

Останні роки і смерть Редагувати

Він встиг ще трохи попрацювати у Бірона в Курляндії, але там не було ні спокою, ні твердого заробітку. Ненадовго він повернувся у Петербург, де таки отримав честь стати вільним членом Академії мистецтв. Растреллі віддав державі 48 років життя і його клопотання про надання йому пенсії задовольнили, але архітектор помер. Був похований в Петербурзі, могила не збережена.

Креслення архітектора Растреллі Редагувати

Проєкт палацу (не здійснено), до 1749 року.

Велику естетичну і мистецьку вартість мали креслення архітектора: їх збирали, купували і копіювали роками ще за життя митця. Дослідникам відомо, що декілька креслень Растреллі придбав граф Петро Шеремєтєв і розмістив в особливій залі садиби Кусково — у павільйоні Італійський будиночок. Вони стосувались будівель Царського Села, їх показували гостям як родзинки збірки.

Креслення архітектора розійшлися світом і їх зберігають у музеях Польщі, Австрії, Росії та інших провідних музеях Європи. Саме з Австрії реставратори Києва отримали копії креслень Растреллі для проведення ремонтно-відновлювальних робіт в церкві Андрія Першозванного.

Посмертна слава Редагувати

Культова фігура російського бароко. Гравюри з краєвидами Царського Села розійшлися ще при житті Растреллі Європою. Декотрі з них в збірках України і Німеччини.

  • В Царському Селі встановили погруддя Растреллі.
  • На Манежній площі Петербурга встановили друге погруддя уславленого архітектора.
  • У 1972 р. знято документальну кінострічку «Архітектор Растреллі» (режисер Марія Клігман, Леннаучфільм, Росія).
  • Одна з площ Петербурга отримала назву площа Растреллі.
  • Назву «Растеллі» (Rastrelli) носить квартет російських віолончелістів, серед яких Кирило Кравцов, Михайло Дєгтярьов, Кирило Тимофєєв, Сергій Драбкін. Квартет працює у Німеччині і грає музику від доби бароко до сучасної.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Денисов, Петров А. Зодчий Растрелли… — С. 6.
  2. Ю. М. Овсянников. Франческо Бартоломео Растрелли… С. 16.
  3. Ю. М. Овсянников. Франческо Бартоломео Растрелли… С. 20
  4. Ю. М. Овсянников. Франческо Бартоломео Растрелли… С. 21
  5. Ю. Денисов, А.Петров. Зодчий Растрелли… С. 7
  6. Овсянников Ю. М. Франческо Бартоломео Растрелли… — С. 45. (рос.)
  7. Ю. Денисов, А. Петров. Зодчий Растрелли… С. 192
  8. Ю. М. Овсянников. Франческо Бартоломео Растрелли… С.
  9. Ю. М. Овсянников. Франческо Бартоломео Растрелли… С. 185

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: category:Francesco Bartolomeo Rastrelli

Джерела та література Редагувати

Праці цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікісховище.
Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Franchesko Bartolomeo Rastrelli ital Francesco Bartolomeo Rastrelli ros Varfolome j Varfolomeevich Rastrelli 1700 Parizh Korolivstvo Franciya 29 kvitnya 1771 Peterburg Rosijska imperiya italijskij arhitektor Narodivsya j viris u Parizhi Franciya Z 1716 zhiv i pracyuvav u Rosijskij imperiyi Predstavnik piznogo baroko rosijskogo rokoko Pridvornij arhitektor 1730 akademik rosijskoyi Imperatorskoyi akademiyi mistectv 1744 Avtor palacovo monumentalnih sporud u Rosiyi Zimovij palac Voroncovskij palac Stroganovskij palac Smolnij sobor Ukrayini Andriyivska cerkva Mariyinskij palac Latviyi Rundalskij palac Mitavskij palac Yedinij sered rosijskih arhitektoriv sho zaprovadiv povnocinni zrazki baroko u rosijsku monumentalnu arhitekturu Franchesko Bartolomeo Rastrelliital Bartolomeo Francesco RastrelliNarodzhennya 1700 1700 Parizh Korolivstvo FranciyaSmert 29 kvitnya 1771 1771 04 29 Peterburg Rosijska imperiyaKrayina piddanstvo Rosijska imperiyaPiddanstvo Franciya do 1716 Rosijska imperiyaDiyalnist arhitektorPracya v mistah Kiyiv Sankt Peterburg Moskva BauskaArhitekturnij stil barokoNajvazhlivishi sporudi Stroganovskij palac Voroncovskij palac Sankt Peterburg Zimovij palac Andriyivska cerkva Mariyinskij palac Katerininskij palac Rundalskij palacZaklad Peterburzka akademiya mistectvNagorodi orden Sv Anni Rosijskoyi imperiyiBatko Karlo Bartolomeo Rastrelli Franchesko Bartolomeo Rastrelli u Vikishovishi Zmist 1 Narodzhennya i pohodzhennya 2 Pershi tvori 3 Annengof u Moskvi 4 Rezidenciyi v Rundale ta Mitavi dlya Birona 5 Rodina Rastrelli 6 Zamovnik imperatricya Yelizaveta Petrivna 1741 1761 7 Korotke caryuvannya Petra III 1762 rik 8 Vidstavka majzhe opala 9 Ostanni roki i smert 10 Kreslennya arhitektora Rastrelli 11 Posmertna slava 12 Div takozh 13 Primitki 14 Posilannya 15 Dzherela ta literaturaNarodzhennya i pohodzhennya RedaguvatiBatko Karlo Bartolomeo Rastrelli pohodit z Florenciyi 1 Vidomij skulptor dobi baroko okrim cogo zajmavsya arhitekturoyu dizajnom inter yeriv planuvannyam sadiv regulyarnogo stilyu Tochnoyi dati narodzhennya sina ne zbereglosya Im ya Franchesko Bartolomeo otrimav na chest dida Pershi 16 rokiv zhittya Franchesko proviv u Parizhi dobre znav francuzku Svoye im ya majzhe vse zhittya pisav yak Fransua A v kreslennyah vikoristovuvav francuzkij vimir dovzhini Vin tipovij predstavnik kosmopolitizmu 18 stolittya za pohodzhennyam italiyec vihovanij u Franciyi vse zhittya prozhiv v Rosijskij imperiyi de i pohovanij Rodina Rastrelli otrimala domivku na 1 j Beregovij vulici v Peterburzi nini Shpalyerna 2 Pershi tvori Redaguvati nbsp Paradna brama palacu v Rundalye LatviyaProdovzhuvati spravu batka sin ne zahotiv i skulptorom ne stav Vidchuvshi poklik do arhitekturi opanovuvav budivnictvo Vidomosti pro pershu budivelnu robotu mayemo z tak zvanoyi Relyaciyi pereliku robit arhitektora yaku toj zrobiv naprikinci zhittya zalishivshis bez zamovlen pered vid yizdom v Nimechchinu 3 Navchavsya u batka razom z vikonannyam riznih robit ozdobi pershogo Zimovogo palacu carya Petra I v podalshomu lejb kampanskogo domu ta in Dovgo i plidno zajmavsya proyektami regulyarnih parkiv paviljoniv ta nevelikih sporud dlya riznih zamovnikiv Sered pershih velikih zamovlen buv palac dlya gospodarya Moldovi Kantemira v Peterburzi z 1721 r palac znachno perebuduvali v 19 st Gospodar Moldovi uvijshov pid ruku rosijskogo carya oselivsya v Peterburzi razom z rodinoyu ta pribichnikami i potrebuvav sporudi vidpovidnoyi vlasnomu sanu Razom z batkom robiv model mavzoleyu dlya pomerlogo Petra I v 1725 r ne zdijsneno arhitekturna model vtrachena 4 Annengof u Moskvi Redaguvati nbsp Annengof generalnij plan na 1748Z 1730 pracyuvav za zamovami novoyi imperatrici Anni Ivanivni 1730 1740 palac v Peterburzi derev yanij palac Annengof v Lefortovi Moskva Molodij arhitektor stvoriv spravzhnyu rezidenciyu z pishnim palacom i veletenskim regulyarnim parkom navproti Lefortovskogo palacu She v 1735 stvoriv arhitekturnu model Anengofa z palacom i sadom razom iz proyektnimi kreslennyami 5 Viris ansambl iz paradnih ta gospodarskih sporud yakij buv vitrimanij u stili baroko i vigidno vidriznyavsya vid haotichnogo rozplanuvannya nevelikih regulyarnih dilyanok navkolo Golovinskogo palacu sho kolis perejshov do Petra I Ansambl v Annengofi postijno perebudovuvali pid novi potrebi U 1736 iz Kremlya syudi perevezli rozkatanij na kolodi derev yanij palac U 1751 1752 tut pribuduvali pokoyi dlya Velikih knyaziv Petra ta Katerini Oleksiyivni majbutnoyi imperatrici Katerini II V 1753 palac postrazhdav vid pozhezhi i jogo shvidko vidnovili ale znov v derevi pracyuvali odrazu 800 teslyariv Ale nova pozhezha v 1771 znishila vsi derev yani palaci z togo roku bilshe ne vidnovlyuvali Veletenskij regulyarnij sad za palacami v Annengofi z chasom vtrativ rozplanuvannya bez doglyadu Naprikinci 18 st buv peretvorenij na park pejzazhnogo tipu U 1904 silno poshkodzhenij pid chas uraganu v Moskvi Za chasiv SRSR bilsha chastina kolishnoyi parkovoyi teritoriyi zabudovana Rezidenciyi v Rundale ta Mitavi dlya Birona RedaguvatiZbuduvav dva velichnih kam yanih palaci zamki v Kurlyandiyi Rundalskij palac suchasna Latviya restavrovanij palac i park i v Mitavi Mitavskij palac zrujnovanij u 2 gu svitovu vijnu vidnovlenij bez restavraciyi inter yeriv Silskogospodarska akademiya Latviyi Zamovnikom palaciv buv favorit imperatrici E I Biron Rundalskij palac i cirkumferenciyi nalezhit do pershih sporud arhitektora sho restavrovani i dijshli majzhe nezminnimi do HHI stolittya 6 nbsp nbsp nbsp nbsp Rundale v yizna brama V Rastrelli Palac v Rundale sadovij fasad V Rastrelli Sad Rundalskogo palacu navesni V Rastrelli Palac u Mitavi nini Yelgava V RastrelliRodina Rastrelli RedaguvatiMeshkav razom z batkom i matir yu mav druzhinu Mariyu i troh ditej odnogo sina i dvoh dochok za perepisom 1737 roku 7 Sin Rastrelli Josip Yakiv pomer v grudni 1737 roku vid holeri a v sichni 1738 pomerla donka Eleonora 8 Zamovnik imperatricya Yelizaveta Petrivna 1741 1761 RedaguvatiDochka Petra I z pidozroyu vidnosilasya do vsih hto obslugovuvav dvir yiyi poperednic Tomu na sluzhbu do imperatrici Franchesko potrapiv tilki u 1744 Perebravshi vsih arhitektoriv u Peterburzi imperatricya peresvidchilisya sho najkrashij same Franchesko Rastrelli Dlya arhitektora nastav zirkovij chas U period 1744 1760 zbuduye vsi svoyi slavnozvisni budovi Litnij palac zrujnovano zabudovano Inzhenernim zamkom derev yanij Zimovij palac na Nevskomu zrujnovanij miska bagatopoverhova zabudova kam yanij Zimovij palac isnuye golovne primishennya muzeyu Ermitazh Smolnij sobor i monastir z chotirma cerkvami i keliyami palac dlya kanclera Voroncova M I Voroncovskij palac Sankt Peterburg zberezheno ale perebudovano pid vijskove uchilishe Stroganovskij palac isnuye filiya Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu palac v Carskomu Seli restavrovano Carske Selo muzej zapovidnik rozshirennya i perebudova palacu v Petergofi restavrovano pislya rujnaciyi v 2 gu svitovu vijnu dobudova i ozdobi inter yeriv Anichkova palacu v Peterburzi V provinciyi Ukrayina todishnoyi Rosijskoyi imperiyi v misti Kiyevi za proyektami F B Rastrelli zbudovano palac dlya imperatrici Yelizaveti zgoriv vidnovleno v formah neobaroko v 19 stolitti rezidenciya Prezidenta nezalezhnoyi Ukrayini Andriyivska cerkva cerkva Apostola Andriya Pershozvannogo zberezheno m Kiyiv Takozh v Ohtirci Pokrovskij sobor 1753 1768 harakterne ukrayinske baroko poyednannya blakitnogo bilogo ta zolotogo Sam arhitektor v Kiyevi ne buv buduvali inshi za jogo kreslennyami Michurin ta in nbsp Kiyiv Andriyivska cerkva nbsp Reshitka palacu Stroganova nbsp Stroganovskij palac nbsp Sobor Smolnogo monastirya nbsp Pokrovskij sobor v Ohtirci nbsp Palacova cerkva v Carskomu Seli vivtar nbsp Petergof Verhnij sad nbsp Petergof palac i Velikij kaskadKorotke caryuvannya Petra III 1762 rik RedaguvatiCaryuvannya jogo bulo nadto korotkim Za misyaci roboti arhitektor vstig tilki doopracyuvati deyaki svoyi tvori Tim ne menshe jogo znali za poperednimi tvorami i vpershe nagorodili Arhitektor Franchesko Bartolomeo Rastrelli u 1761 roci otrimav orden Svyatoyi Anni ta zvannya general majora Ce buli pershi nagorodi arhitektora yakomu bulo vzhe za 60 nbsp ErmitazhVidstavka majzhe opala RedaguvatiNova imperatricya Katerina II dobre znala arhitektora sho velmi plidno prisluzhiv Yelizaveti yaku vona nenavidila Miscya dlya majstra Rastrelli pri yiyi dvori ne znajshlosya i vin otrimav vidstavku Todi i z yavivsya sumnij dokument perelik tvoriv Rastrelli za roki zhittya Mozhlivo ce chernetka dlya prohannya abo list do novogo gospodarya 1 Pislya priyizdu v Peterburg ya nakresliv gen plan misceznahodzhennya mizi Strelna a takozh pochav tvoriti model regulyarnogo parku sadu z perspektivoyu na more 12 Ya pobuduvav na velikij rinkovij ploshi poblizu golovnih vorit Kremlya derev yanij teatr na kam yanih pidmurkah iz chotirma yarusami lozh 21 Povernuvshis z Moskvi ya pochav buduvati sporudu Monastirya dlya shlyahetnih divic yakij mav 120 kelij primishennya dlya pani nastoyatelnici z velikoyu trapeznoyu mova pro Smolnij monastir 35 V Carskomu Seli ulyublenij rezidenciyi imperatrici Yelizaveti sho za 36 verst vid Peterburga ya zbuduvav velikij kam yanij palac na tri poverhi fasad yakogo maye 130 tuaz tobto sim anglijskih futiv v odnomu tuazi ce 300 suchasnih metriv nbsp nbsp nbsp nbsp Katerininskij palac Carske Selo V Rastrelli Carske Selo paviljon Grot sadovij fasad V Rastrelli Voroncovskij palac Peterburg V Rastrelli Stroganovskij palac velika zala V RastrelliOstanni roki i smert RedaguvatiVin vstig she trohi popracyuvati u Birona v Kurlyandiyi ale tam ne bulo ni spokoyu ni tverdogo zarobitku Nenadovgo vin povernuvsya u Peterburg de taki otrimav chest stati vilnim chlenom Akademiyi mistectv Rastrelli viddav derzhavi 48 rokiv zhittya i jogo klopotannya pro nadannya jomu pensiyi zadovolnili ale arhitektor pomer Buv pohovanij v Peterburzi mogila ne zberezhena 9 Kreslennya arhitektora Rastrelli Redaguvati nbsp Proyekt palacu ne zdijsneno do 1749 roku Veliku estetichnu i mistecku vartist mali kreslennya arhitektora yih zbirali kupuvali i kopiyuvali rokami she za zhittya mitcya Doslidnikam vidomo sho dekilka kreslen Rastrelli pridbav graf Petro Sheremyetyev i rozmistiv v osoblivij zali sadibi Kuskovo u paviljoni Italijskij budinochok Voni stosuvalis budivel Carskogo Sela yih pokazuvali gostyam yak rodzinki zbirki Kreslennya arhitektora rozijshlisya svitom i yih zberigayut u muzeyah Polshi Avstriyi Rosiyi ta inshih providnih muzeyah Yevropi Same z Avstriyi restavratori Kiyeva otrimali kopiyi kreslen Rastrelli dlya provedennya remontno vidnovlyuvalnih robit v cerkvi Andriya Pershozvannogo nbsp vivtar dlya palacovoyi cerkvi v Mitavi 1736 r nbsp Palac v seli Pokrovskomu fasad 1752 r nbsp Dacha Siversa na Petergofskomu shlyahu plan 1759 r nbsp Dacha Siversa malyunok fasadu v rozrobci 1759 r nbsp Palac Yelizaveti v seli Perovo plan 1747 r nbsp Zimovij palac dlya Anni Ivanivni fasad na Nevu nbsp Podorozhnij palac Serednya rogatka fasad 1754 r nbsp Litnij palac 2 j Litnij sad proyekt 1741 r nbsp Proyekt dilyanki sadu Promenad 1740 r nbsp Cerkva Sv Trijci plan do 1748 r Posmertna slava RedaguvatiKultova figura rosijskogo baroko Gravyuri z krayevidami Carskogo Sela rozijshlisya she pri zhitti Rastrelli Yevropoyu Dekotri z nih v zbirkah Ukrayini i Nimechchini V Carskomu Seli vstanovili pogruddya Rastrelli Na Manezhnij ploshi Peterburga vstanovili druge pogruddya uslavlenogo arhitektora U 1972 r znyato dokumentalnu kinostrichku Arhitektor Rastrelli rezhiser Mariya Kligman Lennauchfilm Rosiya Odna z plosh Peterburga otrimala nazvu plosha Rastrelli Nazvu Rastelli Rastrelli nosit kvartet rosijskih violonchelistiv sered yakih Kirilo Kravcov Mihajlo Dyegtyarov Kirilo Timofyeyev Sergij Drabkin Kvartet pracyuye u Nimechchini i graye muziku vid dobi baroko do suchasnoyi Div takozh RedaguvatiRosijske baroko Blank Karl Ivanovich Arhitekturna model Kreslennya arhitektora Kosmopolitizm Petergof palacovo parkovij ansambl Spisok barokovih palaciv YevropiPrimitki Redaguvati Denisov Petrov A Zodchij Rastrelli S 6 Yu M Ovsyannikov Franchesko Bartolomeo Rastrelli S 16 Yu M Ovsyannikov Franchesko Bartolomeo Rastrelli S 20 Yu M Ovsyannikov Franchesko Bartolomeo Rastrelli S 21 Yu Denisov A Petrov Zodchij Rastrelli S 7 Ovsyannikov Yu M Franchesko Bartolomeo Rastrelli S 45 ros Yu Denisov A Petrov Zodchij Rastrelli S 192 Yu M Ovsyannikov Franchesko Bartolomeo Rastrelli S Yu M Ovsyannikov Franchesko Bartolomeo Rastrelli S 185Posilannya RedaguvatiRastrelli Konte Bartolomeo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1561 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu category Francesco Bartolomeo Rastrelli nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Arhitektura nbsp Portal Baroko nbsp Portal Biografiyi http www history ru content view 1150 87 Obshee opisanie vseh zdanij dvorcov i sadov postroennyh Rastrelli ros Dzherela ta literatura RedaguvatiV V Vecherskij O O Nemirovskij Rastrelli Varfolomij Varfolomijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 137 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Ovsyannikov Yu M Franchesko Bartolomeo Rastrelli Leningrad Iskusstvo 1982 ros Arkin D Rastrelli M 1954 ros Denisov Yu Petrov A Zodchij Rastrelli Materialy k izucheniyu tvorchestva Leningrad 1963 ros Panorama iskusstv M Sov hudozhnik 1979 ros Vseobshaya istoriya iskusstv t 4 M Iskusstvo 1963 ros nbsp Praci cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikishovishe nbsp Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Franchesko Bartolomeo Rastrelli amp oldid 39764645