www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ральф Фаулер Ральф Говард Фаулер англ Sir Ralph Howard Fowler 17 січня 1889 Ройдон en Сполучене Королівство Великої Брит

Ральф Фаулер

Ральф Говард Фаулер (англ. Sir Ralph Howard Fowler; 17 січня 1889, Ройдон[en], Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії — 28 липня 1944, Кембридж, Велика Британія) — британський фізик-теоретик, астрофізик і математик, член Лондонського королівського товариства (1925).

Ральф Фаулер
англ. Sir Ralph Howard Fowler
Ім'я при народженні англ. Ralph Howard Fowler
Народився 17 січня 1889(1889-01-17)[…]
Roydond, Еппінг-Форестd, Ессекс[d], Ессекс, Англія, Сполучене Королівство
Помер 28 липня 1944(1944-07-28)[…] (55 років)
Кембридж, Англія, Велика Британія
Місце проживання Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність фізик, гравець в крикет, астроном, викладач університету
Alma mater Вінчестер-коледжd (1908)
Триніті-коледж (Кембридж) (1914)
Кембриджський університет
Заклад Кембриджський університет
Board of Ordnanced
Науковий керівник Арчибальд Гілл і Ернест Резерфорд
Аспіранти, докторанти Невілл Френсіс Мотт
John Lennard-Jonesd
Поль Дірак
Сесіл Френк Павелл
Субрахманьян Чандрасекар
Maurice Pryced
Хомі Джехангір Бхабха
Richard Buckinghamd
Thomas MacFarland Cherryd
Charles Coulsond
Harrie Masseyd
Вільям Гантер Мак-Крі
Noel Bryan Slaterd
Bertha Swirlesd
Harold Taylord
Harold Neville Vazeille Temperleyd
Laurence Chisholm Youngd
Arthur Francis Chesterfield Stevensond
H. M. Taylord
Cecil Frank Powelld
Членство Лондонське королівське товариство
Війна Перша світова війна, Друга світова війна і Дарданельська операція (1915)
Батько Howard Fowlerd
У шлюбі з Eileen Mary Rutherfordd
Діти Ruth Fowler Edwardsd
Peter Howard Fowlerd
Elizabeth Rutherford Fowlerd
Eliot Patrick Fowlerd
Родичі Ернест Резерфорд
Нагороди

член Лондонського Королівського Товариства (1925)

Королівська медаль (1936)

член Американського фізичного товариства[d]

Бейкерівська лекція (1935)

премія Адамсаd (1924)

 Ральф Фаулер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фаулер.

Наукові праці Фаулера присвячені в основному питанням статистичної механіки та термодинаміки, квантової теорії, астрофізики, теорії диференціальних рівнянь. Серед досягнень вченого: статистичний метод Дарвіна – Фаулера[en] і його подальші застосування для опису термодинамічних властивостей речовини; одне з основних рівнянь теорії автоелектронної емісії (рівняння Фаулера — Нордгейма[ru]); метод аналізу зоряних спектрів і перша реалістична оцінка тиску в атмосфері зірок; одне з перших застосувань квантових законів до задач астрофізики, що дало можливість закласти основи сучасної теорії білих карликів.

Біографія Редагувати

Походження та освіта Редагувати

Ральф Говард Фаулер народився у Ройдоні (графство Ессекс). Його батько, бізнесмен Говард Фаулер, був свого часу видатним спортсменом, виступав за збірну Англії з регбі; мати, Френсіс Єва, була дочкою манчестерського торговця бавовною Джорджа Д'юхерста (англ. George Dewhurst). Син успадкував атлетизм батька, ставши згодом помітним учасником шкільних та університетських змагань з футболу, гольфу та крикету. Ральф був старшим з трьох дітей в сім'ї. Його молодша сестра Дороті ще яскравіше проявила себе на спортивному терені, вигравши у 1925 році жіночий чемпіонат Англії з гольфу. Молодший брат Крістофер, який перед самим початком Першої світової війни вступив до Оксфордського університету, був відправлений на фронт і загинув у квітні 1917 року у битві на Соммі. Його смерть стала серйозним ударом для Ральфа.

До 10-річного віку Ральф здобував освіту дома під наглядом гувернантки, а потім вступив до підготовчої школи у Горріс Гілл[en]. У 1902—1908 роках він навчався у Вінчестерській школі[en], де виборов декілька призів з математики й природничих наук та став старостою школи (Prefect of Hall ). У грудні 1906 року Фаулер був удостоєний стипендії Триніті-коледжу Кембриджського університету, куди вступив у 1908 році і де вивчав математику та у 1911 році отримав ступінь бакалавра мистецтв. У 1913 році він був нагороджений премією Релея з математики, у жовтні 1914 року був обраний членом Триніті-коледжу, а у 1915 році отримав ступінь магістра мистецтв. Одночасно він виступав за команду Кембриджського університету в змаганнях з гольфу. У цей час його дослідження були присвячені «чистій» математиці, зокрема, особливостям поведінки розв'язків деяких диференціальних рівнянь другого порядку.

Війна. Початок роботи у фізиці Редагувати

Після початку Першої світової війни Фаулер служив у Королівській морській артилерії (англ. Royal Marine Artillery), брав участь як артилерійський офіцер у битві при Галліполі та був важко поранений у плече. Після відправлення у тил й одужання він приєднався до групи Арчибальда Хілла, яка працювала над створенням та випробуванням нового приладу для спостереження за польотом аеропланів — дзеркального пеленгатора (mirror position finder). З осені 1916 року Фаулер став заступником Гілла у спеціальному експериментальному підрозділі, що знаходився у Портсмуті і проводив розрахунки аеродинаміки снарядів та розробку протиповітряних звукових локаторів. За ці роботи над військовою тематикою у 1918 році він був нагороджений Орденом Британської імперії і отримав звання капітана. Низку результатів його роботи, що відіграли значну роль у розвитку балістики, було опубліковано після війни у наукових виданнях.

Після закінчення війни, у квітні 1919 року, Фаулер повернувся до Кембриджа, де знову став членом Триніті-коледжу й читав лекції з математики. У нього з'явився час завершити велику роботу, присвячену геометрії плоских кривих, розпочату ще до війни. Втім, робота під керівництвом Гілла змістила область його інтересів від чистої математики до фізичних застосувань, тому він активно взявся за вивчення праць з теорії газів й теорії відносності, почав цікавитися розвитком квантової теорії. Приблизно в цей же час знамениту Кавендіську лабораторію очолив Ернест Резерфорд, який невдовзі став близьким другом Фаулера. З цього моменту почалося довге плідне співробітництво Фаулера з Резерфордівською лабораторією, у якій він працював консультантом з математичних питань. У 1921 році він оженився на єдиній дочці Резерфорда Ейлін Мері (1901—1930), яка померла незабаром після народження у них четвертої дитини. Старший син, Пітер Фаулер[en], також став відомим фізиком, спеціалістом з фізики космічних променів.

Зрілі роки. Наукова школа Редагувати

У 1922 році Фаулер був призначений наглядачем (проктором) Кембриджського університету. У січні 1932 року його було обрано на новостворену посаду професора теоретичного відділу Кавендіської лабораторії (Plummer Professor of Theoretical Physics). У 1938 році його призначили директором Національної фізичної лабораторії, однак через тяжку хворобу він змушений був відмовитись від цієї посади й повернутись на попереднє місце роботи. Після початку Другої світової війни учений відновив співробітництво з атилерійським управліниям[en], а згодом був відправлений за океан для встановлення наукових контактів із вченими Канади та США з воєнних питань (зокрема, для налагодження спільної роботи з проблем, пов'язаних із створенням радара). Ця діяльність була досить успішною й була відзначена у 1942 році присвоєнні Фаулеру лицарського звання. Після повернення додому, незважаючи на підірване хворобою здоров'я, Фаулер продовжував активно співробітничати з Адміралтейством та Артилерійським управлінням по питаннях балістики. Ця робота тривала до його останніх днів.

Фаулер керував науковою роботою великої кількості студентів, аспірантів та співробітників, до числа його учнів належать нобелівські лауреати Поль Дірак, Невілл Мотт і Субрахманьян Чандрасекар, а також відомі фізики і математики Джон Леннард-Джонс[en], Рудольф Пайєрлс, Дуґлас Гартрі, Хомі Джехангір Бхабха, Гаррі Мессі[en], Гаррет Біркгоф, Вільям Мак-Крі, Люелін Томас. Учень Резерфорда Марк Оліфант згадував:

Саме стараннями Фаулера та завдяки його впливу на молодих математиків у Кембриджі виросла школа теоретичної фізики; хоча сам Фаулер не перебував у перших рядах тих вчених, які створювали теоретичну фізику, він мав чудові математичні здібності, які добродушно і щедро надавав до послуг експериментаторів. Я сам багато чим зобов'язаний йому за терплячу увагу до моїх тривіальних утруднень.

За словами Невілла Мотта, Фаулер не був справді видатним вченим («діраком»), проте був досить проникливим, щоб зрозуміти значення тих чи інших робіт та результатів. Так, він одним з перших у Великій Британії оцінив значення піонерських робіт з квантової механіки, що були проведені в середині 1920-х років у Німеччині та Данії, і сприяв зверненню своїх учнів до цієї тематики. Мотт залишив таку характеристику свого вчителя:

Він був дуже поганим лектором. Гірше бути не могло. Не продумував лекції до кінця, швидко проходив тему. Він мав дуже могутню статуру, як у самого Резерфорда. Грубуватий і гучний голос. Енергійний, надзвичайно енергійний … [Він міг би сказати]: «Так, я не розумію цього. Погано написано. Думаю, вам слід поступати таким-то чином, але в дійсності, вважаю, вам краще звернутися до Дірака». Дуже відвертий, який усвідомлює свої межі … Я думаю про нього скоріше як про людину з портретів Генріха VIII, які ви можете бачити в Триніті-коледжі. Дуже широкий і м'язистий, з гучним голосом, який у повній мірі насолоджується життям. Звичайно, у нього був удар через перевтому, але це іноді трапляється з повнокровними людьми такого типу. Після цього він був лише половиною людини, але навіть половина Фаулера була вельми славним малим.

Оригінальний текст (англ.)
He was a very bad lecturer. Couldn't be worse. Didn’t think it out; went quickly. He had a very powerful physique, like Rutherford himself. Bluff and loud voice. Vigorous, immensely vigorous... [He would say]: "Yes, I don't understand this bit. It's badly written. I think you should do it this way but really, I suppose you better go and ask Dirac." Very forthright, knowing his limitations... I think of him rather as a man like the portraits of Henry the VIII you can see in Trinity. Very broad and muscular with a loud voice, enjoying life to the fullest. Of course, he had a stroke through overwork; but that kind of full blooded man sometimes does. But then he was only half the man after that, but even half of Fowler was quite a chap.

Наукова діяльність Редагувати

Статистична механіка і термодинаміка Редагувати

У 1922 році Фаулер спільно з Чарлзом Галтоном Дарвіном розглянув класичну статистику невзаємодіючих частинок і показав, що стан газу зручніше описувати в термінах середніх (а не найбільш імовірних) величин. Це призводить до необхідності обчислення статистичних інтегралів, які можуть бути представлені у вигляді контурних інтегралів і оцінені за допомогою методу перевалу. Розроблений підхід до обчислення статистичних інтегралів відомий нині як метод Дарвіна – Фаулера[en]. Скориставшись адіабатичною гіпотезою Еренфеста, вони приписали певні ваги квантовим станам системи, побудували відповідну статистичну суму, розглянули конкретні випадки (планківські осцилятори, випромінювання у площині) й показали, як зробити перехід до класичної статистичної механіки. Надалі Фаулер застосував розроблену методику до вирішення задачі розрахунку рівноважних станів як при хімічній дисоціації, так і для випадку іонізації газу при високих температурах. Таким чином, екстремальні стани речовини виявилося можливим досліджувати за допомогою методів статистичної механіки, що привело його до питання про стан іонізованого газу в атмосферах зірок. Іншою областю, у якій Фаулер застосував свої методи статистичної механіки, була теорія сильних електролітів, тема, що лежить на стику між фізикою та хімією.

У 1931 році Фаулер сформулював так зване нульове начало термодинаміки. У 1932 році разом з Джоном Берналомвін розглянув молекулярну структуру води. У їх класичній роботі була продемонстрована принципова роль водневих зв'язків (цей термін тоді ще не використовувався) між тетраедрально розташованими молекулами води, що дозволило пояснити багато властивостей рідкої води і льоду. Крім того, у статті містилися розрахунки термодинамічних властивостей іонних розчинів та, зокрема, рухливості іонів у воді.

Великий вплив на формування нових поколінь фізиків мали монографії Фаулера. На основі свого трактату, удостоєного в 1924 році премії Адамса [en] Кембриджського університету, вчений написав книгу «Статистична механіка», яка витримала за життя автора два видання (у 1929 та 1936 роках). Крім систематичного розгляду основ предмета, в книзі багато уваги приділялося численним застосуванням статистичної механіки. У 1939 році вийшов підручник «Статистична термодинаміка», написаний у співавторстві з Едвардом Гуггенгаймом[en] й розрахований на читача, у меншій мірі математично підготовленого.

Квантова теорія Редагувати

Учасники Сольвеєвського конгресу 1927 року, на якому обговорювались проблеми квантової механіки. Фаулер стоїть другим від правого краю

З початку 1920-х років Фаулер активно підтримував розвиток квантової теорії та її застосування у питаннях побудови узагальненої статистичної механіки та пояснення хімічного зв'язку. Він пропагував квантові ідеї у Великій Британії, допоміг перекласти англійською низку основоположних статей, опублікованих у німецьких журналах, на його запрошення Кембридж відвідували відомі фізики (такі як Гейзенберг та Кроніг). Більше того, діяльність Фаулера сприяла формуванню самостійної британської школи квантової хімії, для якої характерним був погляд на проблеми, що стояли перед дисципліною, з позицій прикладної математики. Такі учні Фаулера, як Леннард-Джонс і Хартрі, належать до числа основоположників квантової хімії.

Низка робіт Фаулера присвячені теорії фазових переходів та кооперативних ефектів у магнітах, сплавах та розчинах, правилам сум для інтенсивностей спектральних ліній, деяким питанням ядерної фізики (поглинання гамма-променів важкими елементами, розділення ізотопів водню електролітичними методами). Разом з Френсісом Астоном він розвинув теорію фокусування заряджених частинок за допомогою мас-спектрографа. У 1928 році разом з Лотаром Нордгеймом[en] Фаулер використав ідею про підбар'єрне тунелювання електронів для пояснення явища випускання електронів тілами під впливом зовнішнього електричного поля — автоелектронної емісії (рівняння Фаулера — Нордгейма[ru]).

Астрофізика Редагувати

У 1923—1924 роках Фаулер разом з Едвардом Артуром Мілном розглянув поведінку інтенсивності ліній поглинання у спектрах зірок. Спираючись на формулу Саха, їм вдалось зв'язати значення максимуму інтенсивності ліній, що виникає за рахунок накладання ефектів збудження та іонізації, з величиною тиску і температури у «зворотному шарі» атмосфери зорі, у якому формуються спектри поглинання. Це дозволило вперше отримати правильний порядок величини тиску газу у зоряних атмосферах. «Метод максимумів», розроблений Фаулером та Мілном, став основним засобом аналізу зоряних спектрів у 1920-ті роки, чому сприяло успішне порівняння з даними спостережень, проведене Дональдом Мензелом та Сесілією Пейн. У декількох наступних роботах, написаних у співавторстві з Гуггенгаймом, Фаулер розвинув деякі підходи до аналізу складної проблеми фізичного стану зоряної речовини з врахуванням відхилень від законів ідеального газу, процесів іонізації тощо.

У 1926 році у Фаулер показав, що білі карлики повинні складатися з практично повністю іонізованих атомів, стиснених до високої щільності, та виродженого електронного газу («подібного до гігантської молекули у нижчому стані»), що підпорядковується незадовго до цього відкритій статистиці Фермі — Дірака. Результати, отримані Фаулером, що були одним з перших застосувань нової квантової статистики, дозволили позбутися парадоксу, який не міг бути пояснений в рамках класичного підходу: згідно з класичною статистикою, матерія білого карлика повинна була містити набагато менше енергії, ніж звичайна речовина, так що вона не могла повернутися до звичайного стану навіть після видалення з околиці такої зірки. Яскравіше формулювання Артура Еддінгтона гласить, що класична зірка не може охолонути: при втраті енергії тиск газу, що становить зірку, має зменшуватися, що призведе до гравітаційного стискування, а, отже, до зростання тиску і температури. Робота Фаулера давала вирішення цього парадоксу: електронний газ може охолонути до абсолютного нуля і опинитися в найнижчому можливому квантовому стані, дозволеному принципом Паулі, причому тиск такого виродженого газу є достатньо великий, щоб компенсувати гравітаційне стиснення. Отже, стаття Фаулера «Про щільну матерію» (англ. On dense matter) заклала основи сучасної теорії білих карликів.

Математика Редагувати

Математичні інтереси Фаулера торкалися у першу чергу поведінки розв'язків деяких диференціальних рівнянь другого порядку. У своїх ранніх дослідженнях він розглянув кубічні перетворення P-функцій Рімана[en]. Згодом, у зв'язку з астрофізичними питаннями, він звернувся до особливостей Рівняння Лейна — Емдена[en], що описує рівноважний стан зірки, і дав класифікацію розв'язків цього рівняння для різних граничних умов та показників політропи. Ці результати виявилися дуже цінними при розгляді різних моделей зірок . У 1920 році Фаулер опублікував трактат по диференціальну геометрію плоских кривих, який витримав декілька видань.

Нагороди та вшанування пам'яті Редагувати

Публікації Редагувати

  • Fowler R. H. The elementary differential geometry of plane curves // Cambridge Tracts on Mathematics. — Cambridge : University Press, 1920. — Т. 20.
  • Fowler R. H. Statistical mechanics. The theory of the properties of matter in equilibrium. — Cambridge : University Press, 1929. Рецензія О. Я. Хінчина[ru] в журналі УФН (1930).
  • Fowler R. H., Guggenheim E. A. Statistical thermodynamics. — 1939. — 693 p. Переклад російською: Р. Фаулер, Э. Гуггенгейм. Статистическая термодинамика. — М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1949.

Фаулер є автором близько 80 наукових статей, з яких можна відзначити такі:

Коментарі Редагувати

  1. Як показав у 1928 році Арнольд Зоммерфельд, уявлення про вироджений електронний газ дозволяє пояснити багато властивостей набагато звичнішого об’єкта, ніж білий карлик, — металу. Фаулер згодом жалкував, що не зміг першим побачити цю можливість.
  2. Розвиток теорії білих карликів в історичній послідовності дослідив учень Фаулера Субрахманьян Чандрасекар у своїй нобелівській лекції: Чандрасекхар С. О звездах, их эволюции и устойчивости // УФН. — 1985. — Т. 145, вип. 3. — С. 489—506.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Архів історії математики Мактьютор
    d:Track:Q547473
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  5. ↑ https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsnr.1993.0006 — С. 62.
  6. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  9. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  11. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  12. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  13. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  14. Milne (ON), 1945, с. 61.
  15. Milne (ON), 1945, с. 62—63.
  16. Milne (ON), 1945, с. 65—67.
  17. Milne (ON), 1945, с. 68.
  18. ↑ Milne (ON), 1945, с. 69.
  19. Sion, 2007.
  20. ↑ Milne (ON), 1945, с. 73—74.
  21. Avery D. The science of war: Canadian scientists and allied military technology. — University of Toronto Press, 1998. — P. 55.
  22. Ralph Howard Fowler (англ.). Mathematics Genealogy Project. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 12 жовтня 2014. 
  23. Храмов, 1983, с. 272.
  24. Олифант М. Дни Кембриджа // Резерфорд - ученый и учитель (К 100-летию со дня рождения) / Под ред. П. Л. Капицы. — М. : Наука, 1973. — С. 129.
  25. Kuhn T. S. (1963). (англ.). American Institute of Physics. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 12 жовтня 2014. 
  26. Зубарев Д. Н. Метод Дарвина — Фаулера // Физическая энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. — С. 558.
  27. Thomson G. P. Charles Galton Darwin (1887—1962) // Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. — 1963. — Т. 9. — С. 73. — DOI:10.1098/rsbm.1963.0004.
  28. Milne (ON), 1945, с. 69—70.
  29. Gavroglu and Simoes, 2002, с. 191.
  30. Mortimer R. G. Physical chemistry. — Elsevier Academic Press, 2008. — P. 111.
  31. Hodgkin D.M.C. John Desmond Bernal // Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. — 1980. — Т. 26. — С. 50—51. — DOI:10.1098/rsbm.1980.0002.
  32. Gavroglu and Simoes, 2002, с. 194.
  33. Gavroglu and Simoes, 2002, с. 191—194.
  34. Gavroglu and Simoes, 2002, с. 195—196.
  35. Шредник В. Н. Автоэлектронная эмиссия // Физическая энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. — С. 21.
  36. Milne (ON), 1945, с. 70—71.
  37. ↑ Chandrasekhar, 1945.
  38. Hearnshaw, 2014, с. 137—139.
  39. Milne (ON), 1945, с. 72.
  40. Shaviv, 2009, с. 215—217.
  41. Milne (ON), 1945, с. 72—73.
  42. ↑ Milne (ON), 1945, с. 63-64.
  43. Селенографічні координати (-145°, +43°). Див.: И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Г. Родригес. Астрономы: Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1977. — С. 387.

Література Редагувати

  • Professor Sir Ralph Fowler, F. R. S.: Eminent Mathematical Physicist // The Times. — Sept. 12, 1944.
  • Milne E. A. Ralph Howard Fowler // The Observatory. — 1944. — Т. 65. — С. 245—246.
  • Chandrasekhar S. Ralph Howard Fowler // Astrophysical Journal. — 1945. — Т. 101. — С. 1—5.
  • Milne E. A. Ralph Howard Fowler // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — 1945. — Т. 105. — С. 80—87.
  • Milne E. A. Ralph Howard Fowler (1889—1944) // Obituary Notices of the Royal Society. — 1945. — Т. 5. — С. 60—78. — DOI:10.1098/rsbm.1945.0005.
  • Храмов Ю. А. [1356 Фаулер Ральф Говард (Fowler Ralph Howard)] // Физики.
  • Gavroglu K., Simoes A. Preparing the ground for quantum chemistry in Great Britain: the work of the physicist R. H. Fowler and the chemist N. V. Sidgwick // The British Journal for the History of Science. — 2002. — Т. 35, № 2. — С. 187—212. — DOI:10.1017/S0007087402004673.
  • Sion E. Ralph Howard Fowler / Ed. T. Hockey // The Biographical Encyclopedia of Astronomers. — Springer, 2007. — С. 381—382.
  • Shaviv G. The Life of Stars: The Controversial Inception and Emergence of the Theory of Stellar Structure. — Springer, 2009.
  • Hearnshaw J. B. The Analysis of Starlight: Two Centuries of Astronomical Spectroscopy. — 2nd ed. — Cambridge University Press, 2014.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ральф Фаулер
  • Durham I. T. (2001). Ralph Fowler. MacTutor Biography (англ.). University of St Andrews. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 19 березня 2010. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ralf Govard Fauler angl Sir Ralph Howard Fowler 17 sichnya 1889 Rojdon en Spoluchene Korolivstvo Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi 28 lipnya 1944 Kembridzh Velika Britaniya britanskij fizik teoretik astrofizik i matematik chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1925 Ralf Faulerangl Sir Ralph Howard FowlerIm ya pri narodzhenni angl Ralph Howard FowlerNarodivsya 17 sichnya 1889 1889 01 17 1 2 Roydond Epping Forestd Esseks d Esseks Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer 28 lipnya 1944 1944 07 28 1 2 55 rokiv Kembridzh Angliya Velika BritaniyaMisce prozhivannya Velika BritaniyaKrayina Velika BritaniyaDiyalnist fizik gravec v kriket astronom vikladach universitetuAlma mater Vinchester koledzhd 1908 1 5 Triniti koledzh Kembridzh 1914 1 5 Kembridzhskij universitet 6 Zaklad Kembridzhskij universitet 5 Board of Ordnanced 5 Naukovij kerivnik Archibald Gill 7 i Ernest Rezerford 7 Aspiranti doktoranti Nevill Frensis Mott 8 John Lennard Jonesd 9 Pol Dirak 10 Sesil Frenk Pavell 11 Subrahmanyan Chandrasekar 12 Maurice Pryced 6 Homi Dzhehangir Bhabha 1 Richard Buckinghamd 6 Thomas MacFarland Cherryd 6 Charles Coulsond 6 Harrie Masseyd 6 Vilyam Ganter Mak Kri 6 Noel Bryan Slaterd 6 Bertha Swirlesd 6 Harold Taylord 6 Harold Neville Vazeille Temperleyd 6 Laurence Chisholm Youngd 6 Arthur Francis Chesterfield Stevensond 6 H M Taylord 6 Cecil Frank Powelld 6 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvoVijna Persha svitova vijna 1 Druga svitova vijna 4 i Dardanelska operaciya 1915 4 Batko Howard FowlerdU shlyubi z Eileen Mary RutherforddDiti Ruth Fowler Edwardsd Peter Howard Fowlerd 13 Elizabeth Rutherford Fowlerd 13 Eliot Patrick Fowlerd 13 Rodichi Ernest RezerfordNagorodi chlen Londonskogo Korolivskogo Tovaristva 1925 Korolivska medal 1936 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d Bejkerivska lekciya 1935 premiya Adamsad 1924 Ralf Fauler u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fauler Naukovi praci Faulera prisvyacheni v osnovnomu pitannyam statistichnoyi mehaniki ta termodinamiki kvantovoyi teoriyi astrofiziki teoriyi diferencialnih rivnyan Sered dosyagnen vchenogo statistichnij metod Darvina Faulera en i jogo podalshi zastosuvannya dlya opisu termodinamichnih vlastivostej rechovini odne z osnovnih rivnyan teoriyi avtoelektronnoyi emisiyi rivnyannya Faulera Nordgejma ru metod analizu zoryanih spektriv i persha realistichna ocinka tisku v atmosferi zirok odne z pershih zastosuvan kvantovih zakoniv do zadach astrofiziki sho dalo mozhlivist zaklasti osnovi suchasnoyi teoriyi bilih karlikiv Zmist 1 Biografiya 1 1 Pohodzhennya ta osvita 1 2 Vijna Pochatok roboti u fizici 1 3 Zrili roki Naukova shkola 2 Naukova diyalnist 2 1 Statistichna mehanika i termodinamika 2 2 Kvantova teoriya 2 3 Astrofizika 2 4 Matematika 3 Nagorodi ta vshanuvannya pam yati 4 Publikaciyi 5 Komentari 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiPohodzhennya ta osvita Redaguvati Ralf Govard Fauler narodivsya u Rojdoni grafstvo Esseks Jogo batko biznesmen Govard Fauler buv svogo chasu vidatnim sportsmenom vistupav za zbirnu Angliyi z regbi mati Frensis Yeva bula dochkoyu manchesterskogo torgovcya bavovnoyu Dzhordzha D yuhersta angl George Dewhurst Sin uspadkuvav atletizm batka stavshi zgodom pomitnim uchasnikom shkilnih ta universitetskih zmagan z futbolu golfu ta kriketu Ralf buv starshim z troh ditej v sim yi Jogo molodsha sestra Doroti she yaskravishe proyavila sebe na sportivnomu tereni vigravshi u 1925 roci zhinochij chempionat Angliyi z golfu Molodshij brat Kristofer yakij pered samim pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni vstupiv do Oksfordskogo universitetu buv vidpravlenij na front i zaginuv u kvitni 1917 roku u bitvi na Sommi Jogo smert stala serjoznim udarom dlya Ralfa 14 Do 10 richnogo viku Ralf zdobuvav osvitu doma pid naglyadom guvernantki a potim vstupiv do pidgotovchoyi shkoli u Gorris Gill en U 1902 1908 rokah vin navchavsya u Vinchesterskij shkoli en de viborov dekilka priziv z matematiki j prirodnichih nauk ta stav starostoyu shkoli Prefect of Hall U grudni 1906 roku Fauler buv udostoyenij stipendiyi Triniti koledzhu Kembridzhskogo universitetu kudi vstupiv u 1908 roci i de vivchav matematiku ta u 1911 roci otrimav stupin bakalavra mistectv U 1913 roci vin buv nagorodzhenij premiyeyu Releya z matematiki u zhovtni 1914 roku buv obranij chlenom Triniti koledzhu a u 1915 roci otrimav stupin magistra mistectv Odnochasno vin vistupav za komandu Kembridzhskogo universitetu v zmagannyah z golfu U cej chas jogo doslidzhennya buli prisvyacheni chistij matematici zokrema osoblivostyam povedinki rozv yazkiv deyakih diferencialnih rivnyan drugogo poryadku 15 Vijna Pochatok roboti u fizici Redaguvati Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Fauler sluzhiv u Korolivskij morskij artileriyi angl Royal Marine Artillery brav uchast yak artilerijskij oficer u bitvi pri Gallipoli ta buv vazhko poranenij u pleche Pislya vidpravlennya u til j oduzhannya vin priyednavsya do grupi Archibalda Hilla yaka pracyuvala nad stvorennyam ta viprobuvannyam novogo priladu dlya sposterezhennya za polotom aeroplaniv dzerkalnogo pelengatora mirror position finder Z oseni 1916 roku Fauler stav zastupnikom Gilla u specialnomu eksperimentalnomu pidrozdili sho znahodivsya u Portsmuti i provodiv rozrahunki aerodinamiki snaryadiv ta rozrobku protipovitryanih zvukovih lokatoriv Za ci roboti nad vijskovoyu tematikoyu u 1918 roci vin buv nagorodzhenij Ordenom Britanskoyi imperiyi i otrimav zvannya kapitana Nizku rezultativ jogo roboti sho vidigrali znachnu rol u rozvitku balistiki bulo opublikovano pislya vijni u naukovih vidannyah 16 Pislya zakinchennya vijni u kvitni 1919 roku Fauler povernuvsya do Kembridzha de znovu stav chlenom Triniti koledzhu j chitav lekciyi z matematiki U nogo z yavivsya chas zavershiti veliku robotu prisvyachenu geometriyi ploskih krivih rozpochatu she do vijni Vtim robota pid kerivnictvom Gilla zmistila oblast jogo interesiv vid chistoyi matematiki do fizichnih zastosuvan tomu vin aktivno vzyavsya za vivchennya prac z teoriyi gaziv j teoriyi vidnosnosti pochav cikavitisya rozvitkom kvantovoyi teoriyi Priblizno v cej zhe chas znamenitu Kavendisku laboratoriyu ocholiv Ernest Rezerford yakij nevdovzi stav blizkim drugom Faulera Z cogo momentu pochalosya dovge plidne spivrobitnictvo Faulera z Rezerfordivskoyu laboratoriyeyu u yakij vin pracyuvav konsultantom z matematichnih pitan 17 U 1921 roci vin ozhenivsya na yedinij dochci Rezerforda Ejlin Meri 1901 1930 yaka pomerla nezabarom pislya narodzhennya u nih chetvertoyi ditini 18 Starshij sin Piter Fauler en takozh stav vidomim fizikom specialistom z fiziki kosmichnih promeniv 19 Zrili roki Naukova shkola Redaguvati U 1922 roci Fauler buv priznachenij naglyadachem proktorom Kembridzhskogo universitetu 18 U sichni 1932 roku jogo bulo obrano na novostvorenu posadu profesora teoretichnogo viddilu Kavendiskoyi laboratoriyi Plummer Professor of Theoretical Physics U 1938 roci jogo priznachili direktorom Nacionalnoyi fizichnoyi laboratoriyi odnak cherez tyazhku hvorobu vin zmushenij buv vidmovitis vid ciyeyi posadi j povernutis na poperednye misce roboti 20 Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni uchenij vidnoviv spivrobitnictvo z atilerijskim upravliniyam en a zgodom buv vidpravlenij za okean dlya vstanovlennya naukovih kontaktiv iz vchenimi Kanadi ta SShA z voyennih pitan zokrema dlya nalagodzhennya spilnoyi roboti z problem pov yazanih iz stvorennyam radara 21 Cya diyalnist bula dosit uspishnoyu j bula vidznachena u 1942 roci prisvoyenni Fauleru licarskogo zvannya Pislya povernennya dodomu nezvazhayuchi na pidirvane hvoroboyu zdorov ya Fauler prodovzhuvav aktivno spivrobitnichati z Admiraltejstvom ta Artilerijskim upravlinnyam po pitannyah balistiki Cya robota trivala do jogo ostannih dniv 20 Fauler keruvav naukovoyu robotoyu velikoyi kilkosti studentiv aspirantiv ta spivrobitnikiv do chisla jogo uchniv nalezhat nobelivski laureati Pol Dirak Nevill Mott i Subrahmanyan Chandrasekar a takozh vidomi fiziki i matematiki Dzhon Lennard Dzhons en Rudolf Pajyerls Duglas Gartri Homi Dzhehangir Bhabha Garri Messi en Garret Birkgof Vilyam Mak Kri Lyuelin Tomas 22 23 Uchen Rezerforda Mark Olifant zgaduvav 24 Same starannyami Faulera ta zavdyaki jogo vplivu na molodih matematikiv u Kembridzhi virosla shkola teoretichnoyi fiziki hocha sam Fauler ne perebuvav u pershih ryadah tih vchenih yaki stvoryuvali teoretichnu fiziku vin mav chudovi matematichni zdibnosti yaki dobrodushno i shedro nadavav do poslug eksperimentatoriv Ya sam bagato chim zobov yazanij jomu za terplyachu uvagu do moyih trivialnih utrudnen Za slovami Nevilla Motta Fauler ne buv spravdi vidatnim vchenim dirakom prote buv dosit proniklivim shob zrozumiti znachennya tih chi inshih robit ta rezultativ Tak vin odnim z pershih u Velikij Britaniyi ociniv znachennya pionerskih robit z kvantovoyi mehaniki sho buli provedeni v seredini 1920 h rokiv u Nimechchini ta Daniyi i spriyav zvernennyu svoyih uchniv do ciyeyi tematiki Mott zalishiv taku harakteristiku svogo vchitelya 25 Vin buv duzhe poganim lektorom Girshe buti ne moglo Ne produmuvav lekciyi do kincya shvidko prohodiv temu Vin mav duzhe mogutnyu staturu yak u samogo Rezerforda Grubuvatij i guchnij golos Energijnij nadzvichajno energijnij Vin mig bi skazati Tak ya ne rozumiyu cogo Pogano napisano Dumayu vam slid postupati takim to chinom ale v dijsnosti vvazhayu vam krashe zvernutisya do Diraka Duzhe vidvertij yakij usvidomlyuye svoyi mezhi Ya dumayu pro nogo skorishe yak pro lyudinu z portretiv Genriha VIII yaki vi mozhete bachiti v Triniti koledzhi Duzhe shirokij i m yazistij z guchnim golosom yakij u povnij miri nasolodzhuyetsya zhittyam Zvichajno u nogo buv udar cherez perevtomu ale ce inodi traplyayetsya z povnokrovnimi lyudmi takogo tipu Pislya cogo vin buv lishe polovinoyu lyudini ale navit polovina Faulera bula velmi slavnim malim Originalnij tekst angl He was a very bad lecturer Couldn t be worse Didn t think it out went quickly He had a very powerful physique like Rutherford himself Bluff and loud voice Vigorous immensely vigorous He would say Yes I don t understand this bit It s badly written I think you should do it this way but really I suppose you better go and ask Dirac Very forthright knowing his limitations I think of him rather as a man like the portraits of Henry the VIII you can see in Trinity Very broad and muscular with a loud voice enjoying life to the fullest Of course he had a stroke through overwork but that kind of full blooded man sometimes does But then he was only half the man after that but even half of Fowler was quite a chap Naukova diyalnist RedaguvatiStatistichna mehanika i termodinamika Redaguvati U 1922 roci Fauler spilno z Charlzom Galtonom Darvinom rozglyanuv klasichnu statistiku nevzayemodiyuchih chastinok i pokazav sho stan gazu zruchnishe opisuvati v terminah serednih a ne najbilsh imovirnih velichin Ce prizvodit do neobhidnosti obchislennya statistichnih integraliv yaki mozhut buti predstavleni u viglyadi konturnih integraliv i ocineni za dopomogoyu metodu perevalu Rozroblenij pidhid do obchislennya statistichnih integraliv vidomij nini yak metod Darvina Faulera en 26 27 Skoristavshis adiabatichnoyu gipotezoyu Erenfesta voni pripisali pevni vagi kvantovim stanam sistemi pobuduvali vidpovidnu statistichnu sumu rozglyanuli konkretni vipadki plankivski oscilyatori viprominyuvannya u ploshini j pokazali yak zrobiti perehid do klasichnoyi statistichnoyi mehaniki Nadali Fauler zastosuvav rozroblenu metodiku do virishennya zadachi rozrahunku rivnovazhnih staniv yak pri himichnij disociaciyi tak i dlya vipadku ionizaciyi gazu pri visokih temperaturah Takim chinom ekstremalni stani rechovini viyavilosya mozhlivim doslidzhuvati za dopomogoyu metodiv statistichnoyi mehaniki sho privelo jogo do pitannya pro stan ionizovanogo gazu v atmosferah zirok 28 Inshoyu oblastyu u yakij Fauler zastosuvav svoyi metodi statistichnoyi mehaniki bula teoriya silnih elektrolitiv tema sho lezhit na stiku mizh fizikoyu ta himiyeyu 29 U 1931 roci Fauler sformulyuvav tak zvane nulove nachalo termodinamiki 30 U 1932 roci razom z Dzhonom Bernalomvin rozglyanuv molekulyarnu strukturu vodi U yih klasichnij roboti bula prodemonstrovana principova rol vodnevih zv yazkiv cej termin todi she ne vikoristovuvavsya mizh tetraedralno roztashovanimi molekulami vodi sho dozvolilo poyasniti bagato vlastivostej ridkoyi vodi i lodu Krim togo u statti mistilisya rozrahunki termodinamichnih vlastivostej ionnih rozchiniv ta zokrema ruhlivosti ioniv u vodi 31 Velikij vpliv na formuvannya novih pokolin fizikiv mali monografiyi Faulera Na osnovi svogo traktatu udostoyenogo v 1924 roci premiyi Adamsa en Kembridzhskogo universitetu vchenij napisav knigu Statistichna mehanika yaka vitrimala za zhittya avtora dva vidannya u 1929 ta 1936 rokah Krim sistematichnogo rozglyadu osnov predmeta v knizi bagato uvagi pridilyalosya chislennim zastosuvannyam statistichnoyi mehaniki U 1939 roci vijshov pidruchnik Statistichna termodinamika napisanij u spivavtorstvi z Edvardom Guggengajmom en j rozrahovanij na chitacha u menshij miri matematichno pidgotovlenogo 32 Kvantova teoriya Redaguvati nbsp Uchasniki Solveyevskogo kongresu 1927 roku na yakomu obgovoryuvalis problemi kvantovoyi mehaniki Fauler stoyit drugim vid pravogo krayuZ pochatku 1920 h rokiv Fauler aktivno pidtrimuvav rozvitok kvantovoyi teoriyi ta yiyi zastosuvannya u pitannyah pobudovi uzagalnenoyi statistichnoyi mehaniki ta poyasnennya himichnogo zv yazku Vin propaguvav kvantovi ideyi u Velikij Britaniyi dopomig pereklasti anglijskoyu nizku osnovopolozhnih statej opublikovanih u nimeckih zhurnalah na jogo zaproshennya Kembridzh vidviduvali vidomi fiziki taki yak Gejzenberg ta Kronig 33 Bilshe togo diyalnist Faulera spriyala formuvannyu samostijnoyi britanskoyi shkoli kvantovoyi himiyi dlya yakoyi harakternim buv poglyad na problemi sho stoyali pered disciplinoyu z pozicij prikladnoyi matematiki Taki uchni Faulera yak Lennard Dzhons i Hartri nalezhat do chisla osnovopolozhnikiv kvantovoyi himiyi 34 Nizka robit Faulera prisvyacheni teoriyi fazovih perehodiv ta kooperativnih efektiv u magnitah splavah ta rozchinah pravilam sum dlya intensivnostej spektralnih linij deyakim pitannyam yadernoyi fiziki poglinannya gamma promeniv vazhkimi elementami rozdilennya izotopiv vodnyu elektrolitichnimi metodami 20 Razom z Frensisom Astonom vin rozvinuv teoriyu fokusuvannya zaryadzhenih chastinok za dopomogoyu mas spektrografa 18 U 1928 roci razom z Lotarom Nordgejmom en Fauler vikoristav ideyu pro pidbar yerne tunelyuvannya elektroniv dlya poyasnennya yavisha vipuskannya elektroniv tilami pid vplivom zovnishnogo elektrichnogo polya avtoelektronnoyi emisiyi rivnyannya Faulera Nordgejma ru 35 Astrofizika Redaguvati U 1923 1924 rokah Fauler razom z Edvardom Arturom Milnom rozglyanuv povedinku intensivnosti linij poglinannya u spektrah zirok Spirayuchis na formulu Saha yim vdalos zv yazati znachennya maksimumu intensivnosti linij sho vinikaye za rahunok nakladannya efektiv zbudzhennya ta ionizaciyi z velichinoyu tisku i temperaturi u zvorotnomu shari atmosferi zori u yakomu formuyutsya spektri poglinannya Ce dozvolilo vpershe otrimati pravilnij poryadok velichini tisku gazu u zoryanih atmosferah Metod maksimumiv rozroblenij Faulerom ta Milnom stav osnovnim zasobom analizu zoryanih spektriv u 1920 ti roki chomu spriyalo uspishne porivnyannya z danimi sposterezhen provedene Donaldom Menzelom ta Sesiliyeyu Pejn U dekilkoh nastupnih robotah napisanih u spivavtorstvi z Guggengajmom Fauler rozvinuv deyaki pidhodi do analizu skladnoyi problemi fizichnogo stanu zoryanoyi rechovini z vrahuvannyam vidhilen vid zakoniv idealnogo gazu procesiv ionizaciyi tosho 36 37 38 U 1926 roci u Fauler pokazav sho bili karliki povinni skladatisya z praktichno povnistyu ionizovanih atomiv stisnenih do visokoyi shilnosti ta virodzhenogo elektronnogo gazu podibnogo do gigantskoyi molekuli u nizhchomu stani sho pidporyadkovuyetsya nezadovgo do cogo vidkritij statistici Fermi Diraka 39 Rezultati otrimani Faulerom sho buli odnim z pershih zastosuvan novoyi kvantovoyi statistiki dozvolili pozbutisya paradoksu yakij ne mig buti poyasnenij v ramkah klasichnogo pidhodu zgidno z klasichnoyu statistikoyu materiya bilogo karlika povinna bula mistiti nabagato menshe energiyi nizh zvichajna rechovina tak sho vona ne mogla povernutisya do zvichajnogo stanu navit pislya vidalennya z okolici takoyi zirki 37 Yaskravishe formulyuvannya Artura Eddingtona glasit sho klasichna zirka ne mozhe oholonuti pri vtrati energiyi tisk gazu sho stanovit zirku maye zmenshuvatisya sho prizvede do gravitacijnogo stiskuvannya a otzhe do zrostannya tisku i temperaturi Robota Faulera davala virishennya cogo paradoksu elektronnij gaz mozhe oholonuti do absolyutnogo nulya i opinitisya v najnizhchomu mozhlivomu kvantovomu stani dozvolenomu principom Pauli prichomu tisk takogo virodzhenogo gazu ye dostatno velikij shob kompensuvati gravitacijne stisnennya 40 Kom 1 Otzhe stattya Faulera Pro shilnu materiyu angl On dense matter zaklala osnovi suchasnoyi teoriyi bilih karlikiv Kom 2 Matematika Redaguvati Matematichni interesi Faulera torkalisya u pershu chergu povedinki rozv yazkiv deyakih diferencialnih rivnyan drugogo poryadku U svoyih rannih doslidzhennyah vin rozglyanuv kubichni peretvorennya P funkcij Rimana en Zgodom u zv yazku z astrofizichnimi pitannyami vin zvernuvsya do osoblivostej Rivnyannya Lejna Emdena en sho opisuye rivnovazhnij stan zirki i dav klasifikaciyu rozv yazkiv cogo rivnyannya dlya riznih granichnih umov ta pokaznikiv politropi 42 Ci rezultati viyavilisya duzhe cinnimi pri rozglyadi riznih modelej zirok 37 U 1920 roci Fauler opublikuvav traktat po diferencialnu geometriyu ploskih krivih yakij vitrimav dekilka vidan 42 Nagorodi ta vshanuvannya pam yati RedaguvatiOficer Ordenu Britanskoyi imperiyi 1918 Premiya Adamsa en 1924 Kelvinivska lekciya 1930 Bejkerivska lekciya 1935 Korolivska medal 1936 Licarstvo 1942 Imenem Faulera nazvano krater na zvorotnomu boci Misyacya 43 Im ya Faulera nosit grupa ostroviv bilya beregiv Antarktidi Ostrovi Faulera en Publikaciyi RedaguvatiKnigiFowler R H The elementary differential geometry of plane curves Cambridge Tracts on Mathematics Cambridge University Press 1920 T 20 Fowler R H Statistical mechanics The theory of the properties of matter in equilibrium Cambridge University Press 1929 Recenziya O Ya Hinchina ru v zhurnali UFN 1930 Fowler R H Guggenheim E A Statistical thermodynamics 1939 693 p Pereklad rosijskoyu R Fauler E Guggengejm Statisticheskaya termodinamika M Izd vo inostr lit ry 1949 Osnovni stattiFauler ye avtorom blizko 80 naukovih statej z yakih mozhna vidznachiti taki Fowler R H Gallop E G Lock C N H Richmond H W The aerodynamics of a spinning shell Philosophical Transactions of the Royal Society of London A Physical Mathematical and Engineering Sciences 1921 T 221 S 295 387 DOI 10 1098 rsta 1921 0010 Darwin C G Fowler R H On the partition of energy Philosophical Magazine 1922 T 44 S 450 479 DOI 10 1080 14786440908565189 Darwin C G Fowler R H On the partition of energy Part II Statistical principles and thermodynamics Philosophical Magazine 1922 T 44 S 823 842 DOI 10 1080 14786441208562558 Fowler R H Milne E A The intensities of absorption lines in stellar spectra and the temperatures and pressures in the reversing layers of stars Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 1923 T 83 S 403 424 DOI 10 1093 mnras 83 7 403 Fowler R H On dense matter Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 1926 T 87 S 114 122 DOI 10 1093 mnras 87 2 114 Fowler R H Nordheim L Electron emission in intense electric fields Proceedings of the Royal Society of London A 1928 T 119 S 173 181 DOI 10 1098 rspa 1928 0091 Fowler R H The solutions of Emden s and similar differential equations Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 1930 T 91 S 63 92 DOI 10 1093 mnras 91 1 63 Bernal J D Fowler R H A theory of water and ionic solution with particular reference to hydrogen and hydroxyl ions Journal of Chemical Physics 1933 T 1 S 515 548 DOI 10 1063 1 1749327 Okremi statti sho perekladeni rosijskoyuFauler R Prohozhdenie elektronov cherez poverhnost i poverhnostnye sloi UFN 1930 T 10 vip 1 S 135 148 Fauler R Elektronnaya teoriya metallov UFN 1931 T 11 vip 1 S 103 123 Rezerford E Chadvik Dzh Ellis Ch D Fauler R Mak Lennan Dzh Mott N F Diskussiya o strukture atomnogo yadra UFN 1932 T 12 vip 5 6 S 525 556 Fauler R Novejshie dostizheniya v oblasti izucheniya atomnyh yader UFN 1933 T 13 vip 1 S 37 45 Bernal Dzh Fauler R Struktura vody i ionnyh rastvorov UFN 1934 T 14 vip 5 S 586 644 Komentari Redaguvati Yak pokazav u 1928 roci Arnold Zommerfeld uyavlennya pro virodzhenij elektronnij gaz dozvolyaye poyasniti bagato vlastivostej nabagato zvichnishogo ob yekta nizh bilij karlik metalu Fauler zgodom zhalkuvav sho ne zmig pershim pobachiti cyu mozhlivist 41 Rozvitok teoriyi bilih karlikiv v istorichnij poslidovnosti doslidiv uchen Faulera Subrahmanyan Chandrasekar u svoyij nobelivskij lekciyi Chandrasekhar S O zvezdah ih evolyucii i ustojchivosti UFN 1985 T 145 vip 3 S 489 506 Primitki Redaguvati a b v g d e Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor d Track Q547473 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 a b v Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 a b v g https royalsocietypublishing org doi pdf 10 1098 rsnr 1993 0006 S 62 a b v g d e zh i k l m n p r s Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 a b Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 a b v Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Milne ON 1945 s 61 Milne ON 1945 s 62 63 Milne ON 1945 s 65 67 Milne ON 1945 s 68 a b v Milne ON 1945 s 69 Sion 2007 a b v Milne ON 1945 s 73 74 Avery D The science of war Canadian scientists and allied military technology University of Toronto Press 1998 P 55 Ralph Howard Fowler angl Mathematics Genealogy Project Arhiv originalu za 14 kvitnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2014 Hramov 1983 s 272 Olifant M Dni Kembridzha Rezerford uchenyj i uchitel K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Pod red P L Kapicy M Nauka 1973 S 129 Kuhn T S 1963 Interview with Sir Nevill Mott angl American Institute of Physics Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2014 Procitovano 12 zhovtnya 2014 Zubarev D N Metod Darvina Faulera Fizicheskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1988 T 1 S 558 Thomson G P Charles Galton Darwin 1887 1962 Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 1963 T 9 S 73 DOI 10 1098 rsbm 1963 0004 Milne ON 1945 s 69 70 Gavroglu and Simoes 2002 s 191 Mortimer R G Physical chemistry Elsevier Academic Press 2008 P 111 Hodgkin D M C John Desmond Bernal Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 1980 T 26 S 50 51 DOI 10 1098 rsbm 1980 0002 Gavroglu and Simoes 2002 s 194 Gavroglu and Simoes 2002 s 191 194 Gavroglu and Simoes 2002 s 195 196 Shrednik V N Avtoelektronnaya emissiya Fizicheskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1988 T 1 S 21 Milne ON 1945 s 70 71 a b v Chandrasekhar 1945 Hearnshaw 2014 s 137 139 Milne ON 1945 s 72 Shaviv 2009 s 215 217 Milne ON 1945 s 72 73 a b Milne ON 1945 s 63 64 Selenografichni koordinati 145 43 Div I G Kolchinskij A A Korsun M G Rodriges Astronomy Biograficheskij spravochnik K Naukova dumka 1977 S 387 Literatura RedaguvatiProfessor Sir Ralph Fowler F R S Eminent Mathematical Physicist The Times Sept 12 1944 Milne E A Ralph Howard Fowler The Observatory 1944 T 65 S 245 246 Chandrasekhar S Ralph Howard Fowler Astrophysical Journal 1945 T 101 S 1 5 Milne E A Ralph Howard Fowler Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 1945 T 105 S 80 87 Milne E A Ralph Howard Fowler 1889 1944 Obituary Notices of the Royal Society 1945 T 5 S 60 78 DOI 10 1098 rsbm 1945 0005 Hramov Yu A 1356 Fauler Ralf Govard Fowler Ralph Howard Fiziki Gavroglu K Simoes A Preparing the ground for quantum chemistry in Great Britain the work of the physicist R H Fowler and the chemist N V Sidgwick The British Journal for the History of Science 2002 T 35 2 S 187 212 DOI 10 1017 S0007087402004673 Sion E Ralph Howard Fowler Ed T Hockey The Biographical Encyclopedia of Astronomers Springer 2007 S 381 382 Shaviv G The Life of Stars The Controversial Inception and Emergence of the Theory of Stellar Structure Springer 2009 Hearnshaw J B The Analysis of Starlight Two Centuries of Astronomical Spectroscopy 2nd ed Cambridge University Press 2014 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ralf FaulerDurham I T 2001 Ralph Fowler MacTutor Biography angl University of St Andrews Arhiv originalu za 14 kvitnya 2012 Procitovano 19 bereznya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ralf Fauler amp oldid 40074422