www.wikidata.uk-ua.nina.az

Привітне Ялтинський район Приві тне до 1944 року Ускют крим üsküt село в Україні у Ялтинському районі Автономної Республ

Привітне (Ялтинський район)

Приві́тне (до 1944 року — Ускют, крим. Üsküt) — село в Україні, у Ялтинському районі Автономної Республіки Крим. Центр сільради.

село Привітне
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Ялтинський район
Рада Привітненська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01200250010027973
Облікова картка Привітне 
Основні дані
Колишня назва Ускют
Населення 1845
Поштовий індекс 98521
Телефонний код +380 6560
Географічні дані
Географічні координати 44°49′20″ пн. ш. 34°40′40″ сх. д. / 44.82222° пн. ш. 34.67778° сх. д. / 44.82222; 34.67778Координати: 44°49′20″ пн. ш. 34°40′40″ сх. д. / 44.82222° пн. ш. 34.67778° сх. д. / 44.82222; 34.67778
Місцева влада
Адреса ради 98521, с. Привітне, вул. Леніна, 13
Карта
Привітне
Привітне
Мапа

 Привітне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Привітне.

У селі відновлена старовинна мечеть Ускут Джамісі.

Географія Редагувати

Привітне розташоване на південно-східному узбережжі Криму, у східній частині території міськради, у долині річки Ускут, висота центру села над рівнем моря 72 м. Село витягнулося уздовж автодороги Білогірськ — Привітне, відстань до Алушти — 50 км, до Сімферополя — 97 км, там же найближча залізнична станція. Село досить відокремлене — відстань до найближчих населених пунктів по шосе близько 15 км: Зеленогір'я, Красноселівка (Білогірський район) (через Головне пасмо Кримських гір) і Морське.

Історія Редагувати

Час виникнення Ускута невідомо, деякі дослідники, ґрунтуючись на плануванні типу «бург» — забудові міського типу, стоячій впритул один до одного, характерно для найдавніших гірських селищ Криму, висловлюють думку, що село існує кілька тисяч років. Навіть мова Ускутської долини відрізнялася від діалектів сусідніх сіл, а жителі антропологічно відносилися до середземноморського типу (іноді виділяється особлива субетнічна група кримських татар — Ускут). Населяли долину зазналі сильної еллінізації нащадки змішавшихся з автохтонними жителями готів і аланів, які заселили край в II–III століттях. З III століття вони прийняли християнство і в середні віки належали Готській єпархії Константинопольського патріархату.

Вперше в доступних джерелах Ускут зустрічається на венеціанській мапі VIII століття. Згадується селище, як De la Scuto, у договорі Генуї з Еліас-Беєм Солхатським від 1381, згідно з яким «гориста південна частина Криму на північний схід від Балаклави», з її поселеннями і народом, якій суть християни, повністю переходила у володіння генуезців. До 1475 Скуті входила в Капітанство Готія. У листуванні останнього консула Солдаї Христофоро ді Негро, приблизно 1470 року, говориться, що село Скуті захопили відомі в Криму брати Гуаско — власники замка Чобан-Куле, які намагалися закріпачити місцевих жителів («поставили в Скуті шибеницю, а на кордоні своїх володінь — ганебний стовп»), але, головне — отримати контроль над торговим шляхом в Карасубазар. Історія скінчилася нічим, оскільки в 1475 році генуезькі володіння були завойовані Османською імперією і село адміністративно включена в Судацький кадилик Кефінського санджака, а, згодом, еялету. Згадується Ускют в матеріалах переписів Кефінського санджака, селище було все ще повністю християнським: в 1520 році — 100 сімей, з них 7 втратили чоловіка-годувальника, в 1542 році — 85 сімей, з них 3 «овдовілих» і 10 дорослих холостяків. За Джізйе Дефтера Ліва-і Кефе (Османськими податковими відомостями) 1652 року, де перераховані християни-платники податків Кефінського еялету, в селищі Ускут значилося всього 18 глав сімейств. У XVII столітті на південному узбережжі Криму починає поширюватися іслам і, поступово, мусульманство взяли всі жителі села — ні у відомості про виведених з Криму до Приазов'я християн "О. В. Суворова від 18 вересня 1778 року, ні відомості митрополита гнатія Ускут не значиться (є відомості, що не бажаючі покидати батьківщину жителі Іскута приймали іслам). Перед цим, в 1774 році, за Кючук-Кайнарджійським мирним договором, колишні турецькі володіння увійшли до складу Кримського ханства, адміністративно — згідно камерального Опису Криму … 1784 року — в Судацький кадилик Кефінського каймакамства.

Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року село була приписано до Сімферопольському повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, згідно з указом «Про новий поділ Держави на Губернії», з 1796 по 1802 входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернии, Ускут був включений до складу Аргинської волості Сімферопольського повіту.

Ускут 1920 рік

За даними на 1864 рік у казенному татарському селі Ускут Ялтинського повіту Таврійської губернії мешкало 763 особи (654 чоловічої статі та 501 — жіночої), налічувалось 131 дворове господарство, існувала мечеть.

Станом на 1886 у колишньому державному селі Алуштинської волості мешкало 1368 осіб, налічувалось 240 дворових господарств, існували мечеть, 2 лавки.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2354 осіб (1245 чоловічої статі та 1109 — жіночої), з яких 628 — православної віри, 1722 — магометанської.

Населення Редагувати

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1845 осіб. Мовний склад населення села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 122 6,61
російська 1212 65,69
кримськотатарська 489 26,50
білоруська 4 0,22
болгарська 2 0,11
польська 1 0,05

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. 10331.0.html Лінгвофорум. Мова Ускут (долина між Алуштою, Карасубазаром і Судаком)
  2. ↑ Мурахас, М.С. Деякі замітки до питання про етногенез жителів села Ускут // Культура народів Причорномор'я, № 52, т. 2. — 2004.
  3. . Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 28 березня 2015. 
  4. Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 28 березня 2015. 
  5. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015. 
  6. Т. М. Фадєєва, Н. А. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005 стор.127. ISBN 966-648-061-1
  7. text / 435753.html III. Митрополит Макарій. Єпархія Готська
  8. ІТУАК. Том 38 (1905). Коллі Л. П. Христофоро Ді-Негро, останній консул Солдаї, С. 3.
  9. ІТУАК. Том 57 (1920), стор.25. Бертьє-Делагард А. Л. Ісзследованіе деяких здивованих питань середньовіччя в Тавриді
  10. Мурзакевич Микола. Історія Генуезьких поселень в Криму. Одеса, 1837.
  11. Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475–1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000. (Юджель Озтюрк. Кефе під османським управлінням 1475–1600.)
  12. [http: //www.azovgreeks .com / library.cfm? articleId = 18 З джізйе Дефтера Ліва-і Кефе 1652]
  13. . Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015. 
  14. Камеральне Опис Криму л. А
  15. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013. 
  16. Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  17. Крим 1783–1998 рр., Стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії
  18. (рос. дореф.) XLI. Таврическая губернія. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1864 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ М. Раевскимъ. СанктПетербургъ. 1865. — LVI + 138 с., (код 1597)
  19. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  20. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-219)
  21. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 10 лютого 2014. 
  22. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2014. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Privi tne do 1944 roku Uskyut krim Uskut selo v Ukrayini u Yaltinskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Centr silradi selo PrivitneGerb Privitnogo Alushtinska miska rada Prapor Privitnogo Alushtinska miska rada Krayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Yaltinskij rajonRada Privitnenska silska radaKod KATOTTG UA01200250010027973Oblikova kartka Privitne Osnovni daniKolishnya nazva UskyutNaselennya 1845Poshtovij indeks 98521Telefonnij kod 380 6560Geografichni daniGeografichni koordinati 44 49 20 pn sh 34 40 40 sh d 44 82222 pn sh 34 67778 sh d 44 82222 34 67778 Koordinati 44 49 20 pn sh 34 40 40 sh d 44 82222 pn sh 34 67778 sh d 44 82222 34 67778Misceva vladaAdresa radi 98521 s Privitne vul Lenina 13KartaPrivitnePrivitneMapa Privitne u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Privitne U seli vidnovlena starovinna mechet Uskut Dzhamisi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Galereya 5 PrimitkiGeografiya RedaguvatiPrivitne roztashovane na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Krimu u shidnij chastini teritoriyi miskradi u dolini richki Uskut visota centru sela nad rivnem morya 72 m Selo vityagnulosya uzdovzh avtodorogi Bilogirsk Privitne vidstan do Alushti 50 km do Simferopolya 97 km tam zhe najblizhcha zaliznichna stanciya Selo dosit vidokremlene vidstan do najblizhchih naselenih punktiv po shose blizko 15 km Zelenogir ya Krasnoselivka Bilogirskij rajon cherez Golovne pasmo Krimskih gir i Morske Istoriya RedaguvatiChas viniknennya Uskuta nevidomo deyaki doslidniki gruntuyuchis na planuvanni tipu burg zabudovi miskogo tipu stoyachij vpritul odin do odnogo harakterno dlya najdavnishih girskih selish Krimu vislovlyuyut dumku sho selo isnuye kilka tisyach rokiv 1 Navit mova Uskutskoyi dolini vidriznyalasya vid dialektiv susidnih sil a zhiteli antropologichno vidnosilisya do seredzemnomorskogo tipu 2 inodi vidilyayetsya osobliva subetnichna grupa krimskih tatar Uskut 3 Naselyali dolinu zaznali silnoyi ellinizaciyi nashadki zmishavshihsya z avtohtonnimi zhitelyami gotiv 4 i alaniv 5 yaki zaselili kraj v II III stolittyah Z III stolittya voni prijnyali hristiyanstvo 6 i v seredni viki nalezhali Gotskij yeparhiyi Konstantinopolskogo patriarhatu 7 Vpershe v dostupnih dzherelah Uskut zustrichayetsya na venecianskij mapi VIII stolittya 8 Zgaduyetsya selishe yak De la Scuto u dogovori Genuyi z Elias Beyem Solhatskim vid 1381 zgidno z yakim gorista pivdenna chastina Krimu na pivnichnij shid vid Balaklavi z yiyi poselennyami i narodom yakij sut hristiyani povnistyu perehodila u volodinnya genuezciv 9 Do 1475 Skuti vhodila v Kapitanstvo Gotiya U listuvanni ostannogo konsula Soldayi Hristoforo di Negro priblizno 1470 roku govoritsya sho selo Skuti zahopili vidomi v Krimu brati Guasko vlasniki zamka Choban Kule yaki namagalisya zakripachiti miscevih zhiteliv postavili v Skuti shibenicyu a na kordoni svoyih volodin ganebnij stovp ale golovne otrimati kontrol nad torgovim shlyahom v Karasubazar Istoriya skinchilasya nichim oskilki v 1475 roci genuezki volodinnya buli zavojovani Osmanskoyu imperiyeyu i selo administrativno vklyuchena v Sudackij kadilik Kefinskogo sandzhaka a zgodom eyaletu 10 Zgaduyetsya Uskyut v materialah perepisiv Kefinskogo sandzhaka selishe bulo vse she povnistyu hristiyanskim v 1520 roci 100 simej z nih 7 vtratili cholovika goduvalnika v 1542 roci 85 simej z nih 3 ovdovilih i 10 doroslih holostyakiv 11 Za Dzhizje Deftera Liva i Kefe Osmanskimi podatkovimi vidomostyami 1652 roku de pererahovani hristiyani platniki podatkiv Kefinskogo eyaletu v selishi Uskut znachilosya vsogo 18 glav simejstv 12 U XVII stolitti na pivdennomu uzberezhzhi Krimu pochinaye poshiryuvatisya islam 13 i postupovo musulmanstvo vzyali vsi zhiteli sela ni u vidomosti pro vivedenih z Krimu do Priazov ya hristiyan O V Suvorova vid 18 veresnya 1778 roku ni vidomosti mitropolita gnatiya Uskut ne znachitsya ye vidomosti sho ne bazhayuchi pokidati batkivshinu zhiteli Iskuta prijmali islam 2 Pered cim v 1774 roci za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom kolishni turecki volodinnya uvijshli do skladu Krimskogo hanstva administrativno zgidno kameralnogo Opisu Krimu 1784 roku v Sudackij kadilik Kefinskogo kajmakamstva 14 Pislya priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi 8 lyutogo 1784 roku selo bula pripisano do Simferopolskomu povitu Tavrijskoyi oblasti 15 Pislya Pavlovskih reform zgidno z ukazom Pro novij podil Derzhavi na Guberniyi z 1796 po 1802 vhodila v Akmechetskij povit Novorosijskoyi guberniyi 16 Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi gubernii 17 Uskut buv vklyuchenij do skladu Arginskoyi volosti Simferopolskogo povitu nbsp Uskut 1920 rikZa danimi na 1864 rik u kazennomu tatarskomu seli Uskut Yaltinskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 763 osobi 654 cholovichoyi stati ta 501 zhinochoyi nalichuvalos 131 dvorove gospodarstvo isnuvala mechet 18 Stanom na 1886 u kolishnomu derzhavnomu seli Alushtinskoyi volosti meshkalo 1368 osib nalichuvalos 240 dvorovih gospodarstv isnuvali mechet 2 lavki 19 Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2354 osib 1245 cholovichoyi stati ta 1109 zhinochoyi z yakih 628 pravoslavnoyi viri 1722 magometanskoyi 20 Naselennya RedaguvatiZa danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 1845 osib 21 Movnij sklad naselennya sela buv takim 22 Mova Chislo os Vidsotokukrayinska 122 6 61rosijska 1212 65 69krimskotatarska 489 26 50biloruska 4 0 22bolgarska 2 0 11polska 1 0 05Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp Primitki Redaguvati 10331 0 html Lingvoforum Mova Uskut dolina mizh Alushtoyu Karasubazarom i Sudakom a b Murahas M S Deyaki zamitki do pitannya pro etnogenez zhiteliv sela Uskut Kultura narodiv Prichornomor ya 52 t 2 2004 Tipi Krimskih Tatar nogayi Tati I Yaliboilyu Arhiv originalu za 11 chervnya 2015 Procitovano 28 bereznya 2015 Narodi Krimu Goti Arhiv originalu za 8 lyutogo 2013 Procitovano 28 bereznya 2015 Narodi Krimu Alani Arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 Procitovano 28 bereznya 2015 T M Fadyeyeva N A Shaposhnikov Knyazivstvo Feodoro i jogo knyazi Simferopol 2005 stor 127 ISBN 966 648 061 1 text 435753 html III Mitropolit Makarij Yeparhiya Gotska ITUAK Tom 38 1905 Kolli L P Hristoforo Di Negro ostannij konsul Soldayi S 3 ITUAK Tom 57 1920 stor 25 Bertye Delagard A L Iszsledovanie deyakih zdivovanih pitan serednovichchya v Tavridi Murzakevich Mikola Istoriya Genuezkih poselen v Krimu Odesa 1837 Yucel Ozturk Osmanli Hakimiyetinde Kefe 1475 1600 Kultur ve Turizm Bakanligi Yayinlari Ankara 2000 Yudzhel Oztyurk Kefe pid osmanskim upravlinnyam 1475 1600 http www azovgreeks com library cfm articleId 18 Z dzhizje Deftera Liva i Kefe 1652 A G Gercen Krimski tatari Arhiv originalu za 26 kvitnya 2015 Procitovano 28 bereznya 2015 Kameralne Opis Krimu l A Administrativno territorialnoe podil Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Pro novij podil Derzhavi na Guberniyi Same danij Senatu Krim 1783 1998 rr Stor 124 Z Ukazu Oleksandra I Senatu pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi ros doref XLI Tavricheskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1864 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom M Raevskim SanktPeterburg 1865 LVI 138 s kod 1597 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 219 Naselennya naselenih punktiv Avtonomnoyi Respubliki Krim za danimi perepisu 2001 roku Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 10 lyutogo 2014 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Avtonomna Respublika Krim Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Privitne Yaltinskij rajon amp oldid 40562862