www.wikidata.uk-ua.nina.az

Національний музей Прадо Музей Прадо ісп Museo Nacional del Prado музей та галерея мистецтв розташований в Мадриді столи

Національний музей Прадо

Музей Прадо (ісп. Museo Nacional del Prado) — музей та галерея мистецтв, розташований в Мадриді, столиці Іспанії. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найзначущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції.

Національний музей Прадо
Museo Nacional del Prado
40°24′50″ пн. ш. 3°41′32″ зх. д. / 40.41388888891666653° пн. ш. 3.69222222224999985° зх. д. / 40.41388888891666653; -3.69222222224999985Координати: 40°24′50″ пн. ш. 3°41′32″ зх. д. / 40.41388888891666653° пн. ш. 3.69222222224999985° зх. д. / 40.41388888891666653; -3.69222222224999985
Тип Європейське мистецтво
Статус спадщини Об'єкт культурної спадщини Іспаніїd
Склад Hall 056Bd, hall 026d, hall 025d, Prado hall 024d, hall 051Ad, hall 008Bd, hall 012d і Prado hall 077d
Країна  Іспанія
Розташування Paseo del Prado s/n. 28014, Мадрид, Іспанія
Архітектор Хуан де Віллануеваd
Засновник Карл III
Засновано 1819 рік
Відкрито 19 листопада 1819
Фонд 8637 малюнок, 7825 картина, 981 фотографія, 932 скульптура, 155 географічна карта і 4 книга
Відвідувачі 3 497 345 осіб (2019)
1 175 296 осіб (2021)
Директор Miguel Falomir Fausd
Сайт museodelprado.es
Національний музей Прадо (Іспанія)
Нагороди
 Національний музей Прадо у Вікісховищі

Приміщення музею Редагувати

Докладніше: Будівля Вільянуева музею Прадо

Ідея створити публічний музей на основі королівської колекції належить до кінця 18 століття. Але тоді вона не була реалізована. До плану створення музею звернулись в добу наполеонівських війн. Захоплена Наполеоном Іспанія виявилась цілком сприятливою для створення музею. І Луїс де Мар'яно Уркіхо у 1809 отримав підпис під наказом про створення музею. Але навіть після цього музей не був створений. Реалізація прийшлась на 1818 рік. Свій внесок зробили дві королеви Іспанії — Марія Ізабелла, а після її смерті — Марія Жосефа Амалія. Німкеня з Саксонії, Амалія, забажала мати музей на кшталт Дрезденської галереї і багато зробила для його відкриття. Датою заснування музею вважають 1819 рік.

План Прадо

Для музею почали будувати окреме приміщення, будівництво тривало до 1830 року. Це головна споруда музею, яка існує і зараз. Побудована в стилі класицизм, вона еклектична і не належить до найкращих зразків пізнього класицизму чи ампіру, які є у Франції, Британії, Росії.

У 19 і 20 століттях музей зазнав декілька реконструкцій. Тоді і отримав поповнення з інших королівських палаців та Ескоріала, які мало відвідували туристи. До музею передали і твори мистецтва з закритих церков і монастирів тих орденів, діяльність яких була заборонена в країні. Серед відділів музею — відділ античних скульптур, скульптури доби маньєризму і бароко, меблі, гобелени тощо.

Музей дожив до збільшення власних площ за рахунок нових споруд. Йому передали палац Буен Ретіро, будівлю Військового музею, криту галерею ордена Святого Єроніма. 1999 року пройшла презентація 1-ї стадії розширення музею. За планом музей матиме п'ять приміщень, серед яких і сучасна будівля Офісу музею, створена окремо.

Історія комплектування Редагувати

Алонсо Санчес Коельо, Дона Хуана, принцеса Португальська

Історія комплектування музейної збірки сягає у сиву давнину. Вона розпочалася в ті роки, коли Іспанія почала перетворюватись на супердержаву і імперію, що мала володіння у Нідерландах, Неаполі, Америці.

Значним колекціонером був імператор Карл V, що народився і жив у Фландрії. При ньому почали купувати картини значних майстрів Нідерландів та Італії. А відомого живописця з Венеції на ім'я Тиціан імператор зробив своїм придворним художником.

Потреба королівського двору в великій кількості портретів обумовила замови як іноземним, так і іспанським майстрам. Серед портретистів, що обслуговували іспанських королів та аристократів протягом 300 років — Тиціан, Антоніс Мор, Ель Греко, Хуан Пантоха де ла Крус, Алонсо Санчес Коельо, Веласкес, Рубенс, Гойя, ціла низка другорядних майстрів (Хуан Кареньо де Міранда, Бартоломе Естебан Мурільйо, Бартоломе Гонселес і Серрано, Франсіско Камілло, Жан Ранк, Антон Рафаель Менгс тощо).

Веласкес і придбання картин Редагувати

Рафаель Санті, портрет кардинала, Прадо

Велику послугу для поповнення королівської колекції картин зробив Веласкес. Він двічі перебував у відрядженні в Італії і купував картини значних майстрів — Тиціана, Хосе де Рібера, шість картин Тінторетто, Веронезе.

Частку картин королям подарували віце-королі Неаполя, що обумовило значну кількість високоякісних картин неаполітанської школи в музеї Прадо (Массімо Станціоне, Джордано Лука, Джузеппе Рекко тощо).

Цікаві твори різних майстрів придбали на аукціоні-розпродажу колекції короля Англії Карла І після його страти (Мантенья, Веронезе, Ван Дейк тощо) та посмертному розпродажу збірки картин Рубенса. Унікальні витвори ювелірного мистецтва і декілька картин подарувала іспанському двору екс-королева Швеції Христина Шведська (вироби з срібла, свій кінний портрет пензля Себастьяна Бурдона тощо).

Кінні портрети Редагувати

Колекція нідерландських майстрів Прадо Редагувати

Всесвітню славу має колекція нідерландських майстрів Прадо. Володарі Іспанії десятиліттями вивозили з Нідерландів усе, на що були багаті нідерландські землі — гобелени, ювелірні вироби, картини. Майже всі великі нідерландські художники є в збірці Прадо. Деякі представлені кількома картинами, серед яких шедеври, що найповніше характеризують і самих майстрів, і історичну добу (Робер Кампен, Рогір ван дер Вейден, Герард Давід, Пітер Брейгель Старший, Якоб Йорданс, Рубенс, Ван Дейк).

Колекція картин Єроніма Босха (повне ім'я Ієронімус Босх) найбільша у світі і найкраща за межами Нідерландів.

Про дещо грабіжницький характер комплектування музейної збірки добре знають і в Іспанії. У своїй роботі «Привиди музею Прадо» Хосе Маріо Салаверья пише:

Іспанська історія - майже ганебний вантаж у пам'яті людства... Якби у Іспанії була б тільки її історія, вона б потонула в забутті. Але у Іспанії є величний музей, і світ пам'ятатиме про Іспанію.

Гордість музею Прадо — іспанські художники Редагувати

Тільки в Іспанії можна створити повну і всебічну уяву про історію мистецтв і творчість іспанських майстрів. Досить повна колекція художників Іспанії в Прадо має всесвітню славу, хоча деякі зразки мистецтва давно покинули межі країни й прикрасили інші зібрання в інших країнах (портрети Ель Греко, релігійні образи Хосе де Рібера, натюрморти Котана, релігійні картини Сурбарана, портрети і оголена натура Веласкеса, портрети Гойї, картини Сулоага та Пікассо тощо).

Художники Нідерландів в Прадо Редагувати

Полотна Босха Редагувати

Художники Фландрії 17 століття Редагувати

Майстри Італії Редагувати

Портретний жанр в музейній збірці Редагувати

Хронологія створення Національного музею Прадо Редагувати

Фернандо Гальєго (?) «Католицькі королі Ізабелла Кастильська і Фердинанд Арагонський перед троном Мадонни», до 1495 р.
Херонімо Косіда. «Христос-садівник» або «Не торкайся мене», 1570 р.
Ель Греко. «Андрій Первозванний та Св. Франциск Асізький»
Франсіско Гойя. «Збори винограду», так звані гобеленові ескізи художника.
  • 1775 р. — король Іспанії Карл III дав наказ архітекторові Хуану де Вільянуева створити проект споруди для майбутнього «Музею природничої історії».
  • 1809 р.— король-іноземець Жозеф Бонапарт підписав наказ про заснування в Мадриді «Музею живопису».
  • 1810 р. — Жозеф Бонапарт новим наказом заснував галерею живопису в Паласіо Буенавіста. Іде будівництво палацу Прадо.
  • 1811 р. — палац Прадо практично побудований, але помер архітектор Хуан де Вільянуева. Під час Іспано-французької війни і військового захоплення Мадрида арміями Наполеона Бонапарта, палац Прадо перетворили на стайні (конюшні). Металевий дах палацу конфіскували на потреби вояків-загарбників, а споруду вкрили черепицею.
  • 1814 р. — в Іспанії відновлена монархія після повалення імперії Наполеона та усунення його від європейської політики. Король Іспанії Фердинанд VII з ініціативи королеви Марії Ізабелли де Браганца ухвалив рішення передати велике приміщення спорожнілого палацу Прадо під картинну галерею.
  • 1818 р. — в палаці засновано Королівський музей.
  • 1819 р. — король Фердинанд VII офіційно відкрив Королівський музей в палаці Прадо. До 1829 року в новостворений Музей передають значну кількість речей з королівських колекцій.
  • 1829 р. — герцог Сан Фердинандо передав до музею «Розп'яття Христа» пензля Дієго Веласкеса.
  • 1838 р. — через війну з Карлом в Прадо вивозять картини і твори мистецтва з палаців в передмістях Мадрида, в тому числі і вартісні твори з Ескоріала, рятуючи їх від знищення.
  • 1843 р. — створено каталог творів в Прадо, до якого увійшли одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять (1949) творів.
  • 1869 р. — скасована влада королеви Ізабели II, Королівський музей націоналізували і передали державі.
  • 1879—1882 рр. — в музей передані так звані гобеленові ескізи 18 століття пензля Франсіско Гойї зі збірок королівського палацу Реале в Мадриді, а також уся збірка живопису з Музею де ла Тринідад, де переважав релігійний живопис.
  • 1881 р. — барон д'Ерлангер передав в музей «Чорні картини» Ф. Гойи у подарунок.
  • 1883—1889 рр.— архітектор Хареньо створив проект добудов. Музей збільшують за рахунок створення декількох нових залів.
  • 1889 р. — музей отримав у подарунок більш ніж 200 картин від герцогині Пастрани.
  • 1912 р. — створена Рада патронів музею.
  • 1914—1930 рр. — чергова добудова нових залів.
  • 1915 р.— помер Пабло Босх, за заповітом музей Прадо отримав низку картин з його збірки.
  • 1930 р. за заповітом Дона Педро Фернандеса Дюрана музей отримав чергову приватну колекцію картин.
  • 1936—1939 рр.— в роки громадянської війни в Іспанії директором музею призначили художника Пабло Пікассо. Аби врятувати кращу частину художнього надбання музею за участі Міжнародної Ради, цілеспрямовано створеної для рятування творів мистецтва з Іспанії, вартісні колекції вивезли в Швейцарію через місто Валенсія .
  • 1939 р.— в «Музеї мистецтв і історії» міста Женеви відбулась виставка картин музею Прадо, котрі перебували в Швейцарії. По закінченні виставки картини перевезені на батьківщину.
  • 1940 р. — в музей як подарунок передано колекцію Дона Франсіско Камбо.
  • 1956—1978 рр. — добудови музею архітекторами Чуека та Лоренте. За рахунок передачі музею Прадо споруди Касóн дель Буен Ретиро в останньому розмістили збірки живопису 19 та початку 20 століть.
  • 1980 р.— відкриті для відвідин перші зали з кондиціонерами. Засновано фонд «Друзі Прадо». Оприлюднили перше музейне видання Boletín del Museo del Prado («Бюллетель музею Прадо»).
  • 1982 р. — Виставки «Ель Греко» і «Мурільйо» започаткували програму великих виставок. На черзі — великі виставки Веласкеса та Гойї, а також інших іспанських майстрів та митців інших національних шкіл живопису.
  • 1988 р. — відкрито Центр мистецтв королеви Софії. З музею Прадо в новий музейний заклад передано більшість творів митців 19 століття.
  • 1990—1996 рр.— надруковане видання картин музею в трьох книгах.
  • 1998 р. — був закритий Касóн дель Буен Ретиро для проведення повного ремонту і пристосування приміщення під музейні потреби.
  • 1999 р.— Презентація (оприлюднення) першої стадії плану по збільшенню музею. За планом — це п'ять окремих споруд:
  • 2007 р. — закінчена реконструкція палацу Прадо (збільшена кількість залів для експозицій). Вибудовано новий корпус за проектом архітектора Рафаеля Монео.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Прадо

Примітки Редагувати

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  2. ↑ https://www.museodelprado.es/en/museum
  3. INFORME DE FISCALIZACIÓN DEL MUSEONACIONAL DEL PRADO, EJERCICIO 2012
  4. ↑ http://www.tcu.es/repositorio/c1753a8a-bbd8-4a60-89d9-fbd0625e06b7/I1040.pdf

Джерела Редагувати

  • Santiago Alcolea Blanch: Prado. Dumont Literatur und Kunst Verlag, Köln 2004, 410 S., 280 farb. Abb., ISBN 978-3-8321-7211-4
  • Stephan F. Schröder: Katalog der antiken Skulpturen des Museo del Prado in Madrid. Band 2: Idealplastik. Zabern, Mainz 2004, 537 S., 221 Abb. im Text, ISBN 978-3-8053-1758-0
  • Stephan F. Schröder, Pilar Leon, Hourig Sourouzian: Katalog der antiken Skulpturen des Museo del Prado in Madrid. Band 1: Die Porträts. Zabern, Mainz 1993, ISBN 3-8053-1446-9
  • Jose A. de Urbina: Der Prado Madrid. C. H. Beck Verlag, München 2000, 256 S., ISBN 3-406-38344-0
  • Замкова М. В. «Прадо», серия «Шедевры мировой живописи в вашем доме». — М.: «ОЛМА-ПРЕСС», 20054 (рос)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muzej Prado isp Museo Nacional del Prado muzej ta galereya mistectv roztashovanij v Madridi stolici Ispaniyi Prado oznachaye luki galyavina dlya svyat Ce odin z velikih i najznachushih muzeyiv yevropejskogo obrazotvorchogo mistectva sho mistit bagatu kolekciyu robit z 12 po 19 stolittya zasnovanu na kolishnij korolivskij kolekciyi Nacionalnij muzej PradoMuseo Nacional del Prado40 24 50 pn sh 3 41 32 zh d 40 41388888891666653 pn sh 3 69222222224999985 zh d 40 41388888891666653 3 69222222224999985 Koordinati 40 24 50 pn sh 3 41 32 zh d 40 41388888891666653 pn sh 3 69222222224999985 zh d 40 41388888891666653 3 69222222224999985Tip Yevropejske mistectvoStatus spadshini Ob yekt kulturnoyi spadshini IspaniyidSklad Hall 056Bd hall 026d hall 025d Prado hall 024d hall 051Ad hall 008Bd hall 012d i Prado hall 077dKrayina Ispaniya 1 Roztashuvannya Paseo del Prado s n 28014 Madrid IspaniyaArhitektor Huan de Villanuevad 2 Zasnovnik Karl III 2 Zasnovano 1819 rikVidkrito 19 listopada 1819Fond 8637 malyunok 3 7825 kartina 4 981 fotografiya 4 932 skulptura 4 155 geografichna karta 4 i 4 kniga 4 Vidviduvachi 3 497 345 osib 2019 5 1 175 296 osib 2021 6 Direktor Miguel Falomir FausdSajt museodelprado esNacionalnij muzej Prado Ispaniya Nagorodi Nacionalnij muzej Prado u Vikishovishi Zmist 1 Primishennya muzeyu 2 Istoriya komplektuvannya 3 Velaskes i pridbannya kartin 4 Kinni portreti 5 Kolekciya niderlandskih majstriv Prado 6 Gordist muzeyu Prado ispanski hudozhniki 7 Hudozhniki Niderlandiv v Prado 8 Polotna Bosha 9 Hudozhniki Flandriyi 17 stolittya 10 Majstri Italiyi 11 Portretnij zhanr v muzejnij zbirci 12 Hronologiya stvorennya Nacionalnogo muzeyu Prado 13 Div takozh 14 Primitki 15 DzherelaPrimishennya muzeyu RedaguvatiDokladnishe Budivlya Vilyanueva muzeyu PradoIdeya stvoriti publichnij muzej na osnovi korolivskoyi kolekciyi nalezhit do kincya 18 stolittya Ale todi vona ne bula realizovana Do planu stvorennya muzeyu zvernulis v dobu napoleonivskih vijn Zahoplena Napoleonom Ispaniya viyavilas cilkom spriyatlivoyu dlya stvorennya muzeyu I Luyis de Mar yano Urkiho u 1809 otrimav pidpis pid nakazom pro stvorennya muzeyu Ale navit pislya cogo muzej ne buv stvorenij Realizaciya prijshlas na 1818 rik Svij vnesok zrobili dvi korolevi Ispaniyi Mariya Izabella a pislya yiyi smerti Mariya Zhosefa Amaliya Nimkenya z Saksoniyi Amaliya zabazhala mati muzej na kshtalt Drezdenskoyi galereyi i bagato zrobila dlya jogo vidkrittya Datoyu zasnuvannya muzeyu vvazhayut 1819 rik nbsp Plan PradoDlya muzeyu pochali buduvati okreme primishennya budivnictvo trivalo do 1830 roku Ce golovna sporuda muzeyu yaka isnuye i zaraz Pobudovana v stili klasicizm vona eklektichna i ne nalezhit do najkrashih zrazkiv piznogo klasicizmu chi ampiru yaki ye u Franciyi Britaniyi Rosiyi nbsp Sad i palac Buen Retiro filiya Prado nbsp Krita galereya Sv Yeronima vnutrishnij dvorik nbsp Vijskovij muzej filiya muzeyu Prado nbsp Novij golovnij vhid U 19 i 20 stolittyah muzej zaznav dekilka rekonstrukcij Todi i otrimav popovnennya z inshih korolivskih palaciv ta Eskoriala yaki malo vidviduvali turisti Do muzeyu peredali i tvori mistectva z zakritih cerkov i monastiriv tih ordeniv diyalnist yakih bula zaboronena v krayini Sered viddiliv muzeyu viddil antichnih skulptur skulpturi dobi manyerizmu i baroko mebli gobeleni tosho Muzej dozhiv do zbilshennya vlasnih plosh za rahunok novih sporud Jomu peredali palac Buen Retiro budivlyu Vijskovogo muzeyu kritu galereyu ordena Svyatogo Yeronima 1999 roku projshla prezentaciya 1 yi stadiyi rozshirennya muzeyu Za planom muzej matime p yat primishen sered yakih i suchasna budivlya Ofisu muzeyu stvorena okremo Istoriya komplektuvannya Redaguvati nbsp Alonso Sanches Koelo Dona Huana princesa PortugalskaIstoriya komplektuvannya muzejnoyi zbirki syagaye u sivu davninu Vona rozpochalasya v ti roki koli Ispaniya pochala peretvoryuvatis na superderzhavu i imperiyu sho mala volodinnya u Niderlandah Neapoli Americi Znachnim kolekcionerom buv imperator Karl V sho narodivsya i zhiv u Flandriyi Pri nomu pochali kupuvati kartini znachnih majstriv Niderlandiv ta Italiyi A vidomogo zhivopiscya z Veneciyi na im ya Tician imperator zrobiv svoyim pridvornim hudozhnikom Potreba korolivskogo dvoru v velikij kilkosti portretiv obumovila zamovi yak inozemnim tak i ispanskim majstram Sered portretistiv sho obslugovuvali ispanskih koroliv ta aristokrativ protyagom 300 rokiv Tician Antonis Mor El Greko Huan Pantoha de la Krus Alonso Sanches Koelo Velaskes Rubens Gojya cila nizka drugoryadnih majstriv Huan Kareno de Miranda Bartolome Esteban Muriljo Bartolome Gonseles i Serrano Fransisko Kamillo Zhan Rank Anton Rafael Mengs tosho Velaskes i pridbannya kartin Redaguvati nbsp Rafael Santi portret kardinala PradoVeliku poslugu dlya popovnennya korolivskoyi kolekciyi kartin zrobiv Velaskes Vin dvichi perebuvav u vidryadzhenni v Italiyi i kupuvav kartini znachnih majstriv Ticiana Hose de Ribera shist kartin Tintoretto Veroneze Chastku kartin korolyam podaruvali vice koroli Neapolya sho obumovilo znachnu kilkist visokoyakisnih kartin neapolitanskoyi shkoli v muzeyi Prado Massimo Stancione Dzhordano Luka Dzhuzeppe Rekko tosho Cikavi tvori riznih majstriv pridbali na aukcioni rozprodazhu kolekciyi korolya Angliyi Karla I pislya jogo strati Mantenya Veroneze Van Dejk tosho ta posmertnomu rozprodazhu zbirki kartin Rubensa Unikalni vitvori yuvelirnogo mistectva i dekilka kartin podaruvala ispanskomu dvoru eks koroleva Shveciyi Hristina Shvedska virobi z sribla svij kinnij portret penzlya Sebastyana Burdona tosho Kinni portreti Redaguvati nbsp Luka Dzhordano Donna Marianna de Neobungo verhi do 1694 nbsp Antonis van Dejk Korol Angliyi Karl I nbsp Sebastyan Burdon Koroleva Hristina Shvedska Kolekciya niderlandskih majstriv Prado Redaguvati nbsp Muzej Prado ekspoziciya na istorichnomu foto u 19 st Fotograf J Laurent y Cia nbsp Ekspoziciya na istorichnomu foto u 19 st Muzej Prado Fotograf J Laurent y CiaVsesvitnyu slavu maye kolekciya niderlandskih majstriv Prado Volodari Ispaniyi desyatilittyami vivozili z Niderlandiv use na sho buli bagati niderlandski zemli gobeleni yuvelirni virobi kartini Majzhe vsi veliki niderlandski hudozhniki ye v zbirci Prado Deyaki predstavleni kilkoma kartinami sered yakih shedevri sho najpovnishe harakterizuyut i samih majstriv i istorichnu dobu Rober Kampen Rogir van der Vejden Gerard David Piter Brejgel Starshij Yakob Jordans Rubens Van Dejk Kolekciya kartin Yeronima Bosha povne im ya Iyeronimus Bosh najbilsha u sviti i najkrasha za mezhami Niderlandiv Pro desho grabizhnickij harakter komplektuvannya muzejnoyi zbirki dobre znayut i v Ispaniyi U svoyij roboti Prividi muzeyu Prado Hose Mario Salaverya pishe nbsp Ispanska istoriya majzhe ganebnij vantazh u pam yati lyudstva Yakbi u Ispaniyi bula b tilki yiyi istoriya vona b potonula v zabutti Ale u Ispaniyi ye velichnij muzej i svit pam yatatime pro Ispaniyu nbsp Gordist muzeyu Prado ispanski hudozhniki RedaguvatiTilki v Ispaniyi mozhna stvoriti povnu i vsebichnu uyavu pro istoriyu mistectv i tvorchist ispanskih majstriv Dosit povna kolekciya hudozhnikiv Ispaniyi v Prado maye vsesvitnyu slavu hocha deyaki zrazki mistectva davno pokinuli mezhi krayini j prikrasili inshi zibrannya v inshih krayinah portreti El Greko religijni obrazi Hose de Ribera natyurmorti Kotana religijni kartini Surbarana portreti i ogolena natura Velaskesa portreti Gojyi kartini Suloaga ta Pikasso tosho nbsp Tomas Yepes Kutochok parka bl 1660 Nacionalnij muzej Prado Madrid nbsp El Greko Portret Paravisino Boston SShA nbsp Huan Sanches Kotan Natyurmort z dichinoyu ovochami i fruktami 1602 nbsp Fransisko de Surbaran Agnec Bozhij 1635 1640 nbsp El Greko Plat Veroniki nbsp Diyego Velaskes Menini pridvorni dami 1656 1657 nbsp Diyego Velaskes Portret korolya Filippa IV 1634 1635 nbsp Fransisko Gojya Maha na progulyanci 1777 Nacionalnij muzej Prado nbsp Fransisko Bajyeu Vidpochinok za mistom 1784 Nacionalnij muzej Prado nbsp Hose Madraso Ispanskij korol Karlos IV u pohilomu vici nbsp Hose Madraso Koroleva Mariya Luyiza Parmska druzhina Karlosa IV eskiz pastel Nacionalnij muzej Prado Madrid nbsp Hose Madraso Manuel Godoj 1816 nbsp Enrike Simone Hristos nablizivsya do Yerusalima 1892 Nacionalnij muzej Prado Madrid nbsp Hud Fransiko Dominges Markes Majsternya Antonio Munjosa Degrana u Valensiyi 1867 Nacionalnij muzej Prado nbsp Antonio Munjos Degran U Granadi jde dosh Nacionalnij muzej Prado druga polovina 19 st nbsp Hose Madraso Nevidomij francuzkij kirasir 1813 Nacionalnij muzej Prado nbsp Fransisko Gojya Saturn sho pozhiraye svogo sina 1819 1823 Nacionalnij muzej PradoHudozhniki Niderlandiv v Prado Redaguvati nbsp Rogir van der Vejden Isusa znimayut z hresta Rogir bl 1435 nbsp Joahim Patinir Pereyizd cherez richku Stiks nbsp Piter Brejgel starshij Triumf Smerti Polotna Bosha Redaguvati nbsp Sad zemnih nasolod nbsp Iyeronim Bosh Dushi pomerlih na shlyahu do neba nbsp Viz sina nbsp Bludnij sinHudozhniki Flandriyi 17 stolittya Redaguvati nbsp Piter Paul Rubens Vulkan kuye bliskavki dlya Zevsa 1636 r nbsp Prometej Kossirs nbsp Huan van der Amen Natyurmort z artishokami kvitami i sklyanimi posudinami 1627Majstri Italiyi Redaguvati nbsp Dzhovanni Bellini Svyata besida nbsp Veroneze Venera i Adonis nbsp Dzhovanni Benedetto Kastiljone Diogen shukaye idealnu lyudinu nbsp Andrea Mantenya Uspinnya Bogorodici Mantenyi nbsp Dzhordano Luka Batalna scena nbsp Tician Madonna zi Syatimi Rohom i Antoniyem Paduanskim nbsp Oracio Dzhentileski Sv Francisk Assizkij i yangol bl 1603 Nacionalnij muzej PradoPortretnij zhanr v muzejnij zbirci Redaguvati nbsp El Greko Licar z rukoyu na grudyah mistichna klyatva 1570 1578 nbsp Dzhuzeppe Bonito Turecka diplomatichna misiya grupovij portret 1741 nbsp Bernardino Lichinio Shlyahetna pani do 1530 nbsp Lyuchiya Angvissola P yetro Manna likar z Kremoni 1557 nbsp Paulyus Morelse Joganna Martens 1625 nbsp Antonis Mor Portret zamizhnoyi dami 1554 nbsp Alonso Sanches Koelo Portret dona Karlosa 1555 59 nbsp Alonso Sanches Koelo Infanti Izabella Klara Yevgeniya i Katalina Mikaela 1575 nbsp Adrian Tomas Kej Simejnij portret 1583 nbsp Antonio Puga Litnya pani v inter yeri domivki 1 a polovina 17 st nbsp Bartolome Esteban Muriljo Nikolas Omazur 1672 nbsp El Greko Portret Rodrigo Vaskesa do 1590 nbsp Paolo Veroneze Liviya Kolonna do 1572 nbsp Pompeo Batoni Cherlz Sesil Roberts v Rimi 1778 nbsp Dzhoshua Rejnolds Dzhejms Burdo do 1766 nbsp Genri Rebern Missiz MakLean of Kinlokalajn bl 1800 nbsp Vilyam Kollinz Korol Fernando VII 1814Hronologiya stvorennya Nacionalnogo muzeyu Prado Redaguvati nbsp Fernando Galyego Katolicki koroli Izabella Kastilska i Ferdinand Aragonskij pered tronom Madonni do 1495 r nbsp Heronimo Kosida Hristos sadivnik abo Ne torkajsya mene 1570 r nbsp El Greko Andrij Pervozvannij ta Sv Francisk Asizkij nbsp Fransisko Gojya Zbori vinogradu tak zvani gobelenovi eskizi hudozhnika 1775 r korol Ispaniyi Karl III dav nakaz arhitektorovi Huanu de Vilyanueva stvoriti proekt sporudi dlya majbutnogo Muzeyu prirodnichoyi istoriyi 1809 r korol inozemec Zhozef Bonapart pidpisav nakaz pro zasnuvannya v Madridi Muzeyu zhivopisu 1810 r Zhozef Bonapart novim nakazom zasnuvav galereyu zhivopisu v Palasio Buenavista Ide budivnictvo palacu Prado 1811 r palac Prado praktichno pobudovanij ale pomer arhitektor Huan de Vilyanueva Pid chas Ispano francuzkoyi vijni i vijskovogo zahoplennya Madrida armiyami Napoleona Bonaparta palac Prado peretvorili na stajni konyushni Metalevij dah palacu konfiskuvali na potrebi voyakiv zagarbnikiv a sporudu vkrili cherepiceyu 1814 r v Ispaniyi vidnovlena monarhiya pislya povalennya imperiyi Napoleona ta usunennya jogo vid yevropejskoyi politiki Korol Ispaniyi Ferdinand VII z iniciativi korolevi Mariyi Izabelli de Braganca uhvaliv rishennya peredati velike primishennya sporozhnilogo palacu Prado pid kartinnu galereyu 1818 r v palaci zasnovano Korolivskij muzej 1819 r korol Ferdinand VII oficijno vidkriv Korolivskij muzej v palaci Prado Do 1829 roku v novostvorenij Muzej peredayut znachnu kilkist rechej z korolivskih kolekcij 1829 r gercog San Ferdinando peredav do muzeyu Rozp yattya Hrista penzlya Diyego Velaskesa 1838 r cherez vijnu z Karlom v Prado vivozyat kartini i tvori mistectva z palaciv v peredmistyah Madrida v tomu chisli i vartisni tvori z Eskoriala ryatuyuchi yih vid znishennya 1843 r stvoreno katalog tvoriv v Prado do yakogo uvijshli odna tisyacha dev yatsot sorok dev yat 1949 tvoriv 1869 r skasovana vlada korolevi Izabeli II Korolivskij muzej nacionalizuvali i peredali derzhavi 1879 1882 rr v muzej peredani tak zvani gobelenovi eskizi 18 stolittya penzlya Fransisko Gojyi zi zbirok korolivskogo palacu Reale v Madridi a takozh usya zbirka zhivopisu z Muzeyu de la Trinidad de perevazhav religijnij zhivopis 1881 r baron d Erlanger peredav v muzej Chorni kartini F Goji u podarunok 1883 1889 rr arhitektor Hareno stvoriv proekt dobudov Muzej zbilshuyut za rahunok stvorennya dekilkoh novih zaliv 1889 r muzej otrimav u podarunok bilsh nizh 200 kartin vid gercogini Pastrani 1912 r stvorena Rada patroniv muzeyu 1914 1930 rr chergova dobudova novih zaliv 1915 r pomer Pablo Bosh za zapovitom muzej Prado otrimav nizku kartin z jogo zbirki 1930 r za zapovitom Dona Pedro Fernandesa Dyurana muzej otrimav chergovu privatnu kolekciyu kartin 1936 1939 rr v roki gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi direktorom muzeyu priznachili hudozhnika Pablo Pikasso Abi vryatuvati krashu chastinu hudozhnogo nadbannya muzeyu za uchasti Mizhnarodnoyi Radi cilespryamovano stvorenoyi dlya ryatuvannya tvoriv mistectva z Ispaniyi vartisni kolekciyi vivezli v Shvejcariyu cherez misto Valensiya 1939 r v Muzeyi mistectv i istoriyi mista Zhenevi vidbulas vistavka kartin muzeyu Prado kotri perebuvali v Shvejcariyi Po zakinchenni vistavki kartini perevezeni na batkivshinu 1940 r v muzej yak podarunok peredano kolekciyu Dona Fransisko Kambo 1956 1978 rr dobudovi muzeyu arhitektorami Chueka ta Lorente Za rahunok peredachi muzeyu Prado sporudi Kason del Buen Retiro v ostannomu rozmistili zbirki zhivopisu 19 ta pochatku 20 stolit 1980 r vidkriti dlya vidvidin pershi zali z kondicionerami Zasnovano fond Druzi Prado Oprilyudnili pershe muzejne vidannya Boletin del Museo del Prado Byulletel muzeyu Prado 1982 r Vistavki El Greko i Muriljo zapochatkuvali programu velikih vistavok Na cherzi veliki vistavki Velaskesa ta Gojyi a takozh inshih ispanskih majstriv ta mitciv inshih nacionalnih shkil zhivopisu 1988 r vidkrito Centr mistectv korolevi Sofiyi Z muzeyu Prado v novij muzejnij zaklad peredano bilshist tvoriv mitciv 19 stolittya 1990 1996 rr nadrukovane vidannya kartin muzeyu v troh knigah 1998 r buv zakritij Kason del Buen Retiro dlya provedennya povnogo remontu i pristosuvannya primishennya pid muzejni potrebi 1999 r Prezentaciya oprilyudnennya pershoyi stadiyi planu po zbilshennyu muzeyu Za planom ce p yat okremih sporud Palac Prado Huana de Vilyanuevi Kason del Buen Retiro Suchasnij ofis muzeyu v okremomu primishenni Primishennya susidnogo monastirya Vijskovij muzej 2007 r zakinchena rekonstrukciya palacu Prado zbilshena kilkist zaliv dlya ekspozicij Vibudovano novij korpus za proektom arhitektora Rafaelya Moneo Div takozh Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Muzeyi nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej Prado Manyerizm Eskorial El Greko Luyis de Morales Buen Retiro palac Bodegones i floreros Paradnij portret Flamandske baroko Mistectvo Ispaniyi Ispanske baroko Kvitkovij natyurmort 17 stolittyaPrimitki Redaguvati Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 a b https www museodelprado es en museum INFORME DE FISCALIZACIoN DEL MUSEONACIONAL DEL PRADO EJERCICIO 2012 a b v g d http www tcu es repositorio c1753a8a bbd8 4a60 89d9 fbd0625e06b7 I1040 pdf Art s most popular Exhibition and museum visitor figures 2019 The Art Newspaper 2020 Vol XXIX Iss 322 ISSN 0960 6556 d Track Q98930825d Track Q2331628 Art s most popular Exhibition and museum visitor figures 2021 The Art Newspaper 2022 ISSN 0960 6556 d Track Q113437655d Track Q2331628Dzherela RedaguvatiSantiago Alcolea Blanch Prado Dumont Literatur und Kunst Verlag Koln 2004 410 S 280 farb Abb ISBN 978 3 8321 7211 4 Stephan F Schroder Katalog der antiken Skulpturen des Museo del Prado in Madrid Band 2 Idealplastik Zabern Mainz 2004 537 S 221 Abb im Text ISBN 978 3 8053 1758 0 Stephan F Schroder Pilar Leon Hourig Sourouzian Katalog der antiken Skulpturen des Museo del Prado in Madrid Band 1 Die Portrats Zabern Mainz 1993 ISBN 3 8053 1446 9 Jose A de Urbina Der Prado Madrid C H Beck Verlag Munchen 2000 256 S ISBN 3 406 38344 0 Zamkova M V Prado seriya Shedevry mirovoj zhivopisi v vashem dome M OLMA PRESS 20054 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nacionalnij muzej Prado amp oldid 39454658