www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл III король Іспанії У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Карл III У Вікіпедії є статті про інші знач

Карл III (король Іспанії)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карл III.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карл VII.

Карл III (ісп. Carlos III; 20 січня 1716 — 14 грудня 1788) — король Іспанії з 1759 року, герцог Пармський (під ім'ям Карл I) в 1731—1734 роках, король Неаполя і Сицилії (під ім'ям Карл VII) в 1734—1759 роках, з династії Бурбонів, син Філіпа V і його 2-ї дружини, Єлизавети Фарнезе, двоюрідний брат Людовика XV. Представник освіченого абсолютизму, провів ефективні реформи державного управління та економіки. Двічі відрікався від престолу, щоб зайняти трон іншої держави.

Карл III
ісп. Carlos III
Dei Gratia Hispaniarum et Indiarum Rex
Король Іспанії
Правління 1759-1788
Попередник Фернандо VI
Наступник Карл IV
Інші титули Король Неаполя
Король Сицилії
Біографічні дані
Релігія католицтво
Народження 20 січня 1716(1716-01-20)[…]
Мадрид, Іспанія
Смерть 14 грудня 1788(1788-12-14)[…] (72 роки)
Мадрид, Іспанія
Поховання
Ескоріал, Іспанія : 

Дружина Марія Амалія Саксонська
Діти Марія Хосефа, Марія Луїза, Філіп, Карл, Фердинанд, Габріель, Антоніо, Франциск
Династія Бурбони
Батько Філіп V Анжуйський
Мати Єлизавета Фарнезе
Нагороди

illustrious sond

 Медіафайли у Вікісховищі

Молоді роки Редагувати

Карл був старшим сином у родині Філіпа V та Ізабелли Фарнезе. Він отримав гарне виховання. Знав латину, італійську, французьку мову, вивчав математику, географію, іспанську, французьку та церковну історію, музику, мистецтво їзди верхи. З раннього дитинства його мати намагалася добути для Карла якесь володіння у Італії. Міжнародна ситуація у 1731 році дозволила Карлу стати великим герцогом Тосканським та герцогом Парми та П'яченци. В Італії його найближчим радником став Бернардо Тануччі, професор публічного права університету Пізи.

Король Неаполя та Сицилії Редагувати

Спираючись на пакт Бурбонів (1733) в умовах Війни за польську спадщину, іспано-італійські війська у 1734 році під проводом герцога Карла захопили Неаполь та Сицилію. Він став королем Обох Сицилій під ім'ям Карла VIII. При цьому він обіцяв, що не буде прагнути унії з Іспанією. Але боротьба за королівство Обох Сицилій ще не була завершена. Вже 1744 року австрійська армія під командуванням князя Лобковітца намагалася захопити Неаполь, але була відбита армією Карла, який опирався на широку підтримку населення. Зрештою Карл зумів залишити за собою це королівство.

У Неаполі Карл провів низку реформ:

  • зменшив функції, привілеї та чисельність духівництва;
  • обмежив клерикалізм суспільного життя;
  • відмовився впроваджувати у королівстві інквізицію;
  • водночас проводив кампанію проти масонів та інших таємних товариств;
  • зменшив привілеї шляхти, оподаткував її;
  • зменшив податковий тягар на простих людей;
  • провів судову реформу.

Багато зусиль Карл витратив на розвиток економіки, уклав численні торговельні договори зі всіма європейськими країнами та Османською імперією. У Неапольському університеті відкрито кафедру комерції. Паралельно було відремонтовано гавань Неаполя, проведені численні роботи з будівництво доріг та спорудженню мостів.

За його наполягання розкопано стародавнє місто Геркуланум, його старожитності були виставлені в музеї, а звіт щодо цих розкопок надруковано у вигляді книги, які спрямували у всі публічні бібліотеки Європи.

Карл вперше зробив італійську мову державною в королівстві Обох Сицилій.

Король Іспанії Редагувати

У 1759 році помер брат Карла король Іспанії Фернандо VI. 6 жовтня 1759 року Карл зрікся корони Обох Сицилій на користь свого сина Фердинанда.

В Іспанії Карл III зберіг кабінет Р. Волла (призначеного ще при Фердинанді VI), призначивши тільки нового міністра фінансів — італійця маркіза Скілачче.

Зовнішня політика Редагувати

15 серпня 1761 року Карл III уклав угоду з Францією (третій бурбонський сімейний пакт) та в 1762 році почав війну з Великою Британією, яка тривала у рамках Семирічної війни. Спроба Іспанії підкорити Португалію виявилася невдалою. Британці захопили Гавану, Манілу та Тринідад. Але вже 1763 року було укладено Паризький мирний договір. Іспанія повернула Кубу, Манілу, але втратила на користь Португалії лівий берег річки Ріо-де-ла-Плати, а Флориду — на користь Великої Британії. Франція передала Іспанії Луїзіану.

У 60-70-роках протистоянні з Великою Британією тривало. У 1766 році британці захопили Фолклендські Острови. Але вже 1770 року губернатор Буенос-Айреса вигнав їх звідти. У 1776 році Іспанія повернула собі лівий берег річки Ріо-де-ла-Плата.

У 1779 році Іспанія розпочала війну з Великою Британією, яка того часу боролося з повсталими Північноамериканськими штатами. По її закінченню повернула собі Флориду.

Реформи Редагувати

Перше за все запроваджені заходи по покращенню вигляду Мадрида:

  • мостіння вулиць;
  • впровадження зимового вуличного освітлення;
  • впорядкування міста.

Головну увагу Карл III приділяв фінансам та майну. При цьому впроваджував свої реформи. Спочатку він признав нового першого міністра. Ним став маркіз Гримальді. З 1764 року почалася розробка заходів по зміцненню оборони американських колоній та збільшенню обігу іспанських товарів. Впроваджено регулярне щомісячне поштове сполучення Іспанії з Америкою, спрямовані в окремі віце-королівства генерал-інспектори з широкими повноваженнями. Для отримання ширшої підтримки реформам було організовано лекції на відповідні теми, почалося навчання молоді з економічних питань.

Наступні напрямки реформ:

  • спрощення й модернізація адміністрації;
  • розширення інфраструктури;
  • впровадження громадських будівельних робіт;
  • соціальне забезпечення нижчих прошарків та їх інтеграція до економічного життя;
  • модернізація церкви;
  • перебудова армій та флоту.

27 лютого 1767 року Карл III підписав декрет, за яким з усіх іспанських володінь орден єзуїтів був вигнаний.

Іспанські володіння у Південній Америці.

Перші невдачі на шляху реформ змусили Карла III в 1776 році змінити прем'єр-міністра на Флоридобланку. Почалася реорганізація іспанської Америки. Було створено Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. У 1778 році впроваджено вільну торгівлю між американськими та іспанськими портами. Створено систему інтендантів американських провінцій. Але реформи, спрямовані на те, щоб остаточно прив'язати американські колонії до Іспанії, виявилися невдалими.

Родина Редагувати

Дружина — Марія Амалія Валльбург Саксонська (1724—1760), донька Августа III, курфюрста Саксонії, короля Речі Посполитої.

Діти:

Примітки Редагувати

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
    d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118925059 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. The Bourbons of Naples — London: Faber & Faber, 2009. — P. 226. — ISBN 978-0-571-24901-5
    d:Track:Q84d:Track:Q898097d:Track:Q15092113

Джерела Редагувати

  • Walther L.Bernecker/Horst Pietschmann. Geschichte Spaniens. Stutgart. 1997 (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karl III U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karl VII Karl III isp Carlos III 20 sichnya 1716 14 grudnya 1788 korol Ispaniyi z 1759 roku gercog Parmskij pid im yam Karl I v 1731 1734 rokah korol Neapolya i Siciliyi pid im yam Karl VII v 1734 1759 rokah z dinastiyi Burboniv sin Filipa V i jogo 2 yi druzhini Yelizaveti Farneze dvoyuridnij brat Lyudovika XV Predstavnik osvichenogo absolyutizmu proviv efektivni reformi derzhavnogo upravlinnya ta ekonomiki Dvichi vidrikavsya vid prestolu shob zajnyati tron inshoyi derzhavi Karl IIIisp Carlos IIIDei Gratia Hispaniarum et Indiarum RexKorol IspaniyiPravlinnya 1759 1788Poperednik Fernando VINastupnik Karl IVInshi tituli Korol NeapolyaKorol SiciliyiBiografichni daniReligiya katolictvoNarodzhennya 20 sichnya 1716 1716 01 20 1 2 Madrid Ispaniya 4 3 Smert 14 grudnya 1788 1788 12 14 5 3 72 roki Madrid Ispaniya 1 Pohovannya Eskorial Ispaniya Druzhina Mariya Amaliya SaksonskaDiti Mariya Hosefa Mariya Luyiza Filip Karl Ferdinand Gabriel Antonio FranciskDinastiya BurboniBatko Filip V AnzhujskijMati Yelizaveta FarnezeNagorodi illustrious sond Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Molodi roki 2 Korol Neapolya ta Siciliyi 3 Korol Ispaniyi 4 Zovnishnya politika 5 Reformi 6 Rodina 7 Primitki 8 DzherelaMolodi roki RedaguvatiKarl buv starshim sinom u rodini Filipa V ta Izabelli Farneze Vin otrimav garne vihovannya Znav latinu italijsku francuzku movu vivchav matematiku geografiyu ispansku francuzku ta cerkovnu istoriyu muziku mistectvo yizdi verhi Z rannogo ditinstva jogo mati namagalasya dobuti dlya Karla yakes volodinnya u Italiyi Mizhnarodna situaciya u 1731 roci dozvolila Karlu stati velikim gercogom Toskanskim ta gercogom Parmi ta P yachenci V Italiyi jogo najblizhchim radnikom stav Bernardo Tanuchchi profesor publichnogo prava universitetu Pizi Korol Neapolya ta Siciliyi RedaguvatiSpirayuchis na pakt Burboniv 1733 v umovah Vijni za polsku spadshinu ispano italijski vijska u 1734 roci pid provodom gercoga Karla zahopili Neapol ta Siciliyu Vin stav korolem Oboh Sicilij pid im yam Karla VIII Pri comu vin obicyav sho ne bude pragnuti uniyi z Ispaniyeyu Ale borotba za korolivstvo Oboh Sicilij she ne bula zavershena Vzhe 1744 roku avstrijska armiya pid komanduvannyam knyazya Lobkovitca namagalasya zahopiti Neapol ale bula vidbita armiyeyu Karla yakij opiravsya na shiroku pidtrimku naselennya Zreshtoyu Karl zumiv zalishiti za soboyu ce korolivstvo U Neapoli Karl proviv nizku reform zmenshiv funkciyi privileyi ta chiselnist duhivnictva obmezhiv klerikalizm suspilnogo zhittya vidmovivsya vprovadzhuvati u korolivstvi inkviziciyu vodnochas provodiv kampaniyu proti masoniv ta inshih tayemnih tovaristv zmenshiv privileyi shlyahti opodatkuvav yiyi zmenshiv podatkovij tyagar na prostih lyudej proviv sudovu reformu Bagato zusil Karl vitrativ na rozvitok ekonomiki uklav chislenni torgovelni dogovori zi vsima yevropejskimi krayinami ta Osmanskoyu imperiyeyu U Neapolskomu universiteti vidkrito kafedru komerciyi Paralelno bulo vidremontovano gavan Neapolya provedeni chislenni roboti z budivnictvo dorig ta sporudzhennyu mostiv Za jogo napolyagannya rozkopano starodavnye misto Gerkulanum jogo starozhitnosti buli vistavleni v muzeyi a zvit shodo cih rozkopok nadrukovano u viglyadi knigi yaki spryamuvali u vsi publichni biblioteki Yevropi Karl vpershe zrobiv italijsku movu derzhavnoyu v korolivstvi Oboh Sicilij Korol Ispaniyi RedaguvatiU 1759 roci pomer brat Karla korol Ispaniyi Fernando VI 6 zhovtnya 1759 roku Karl zriksya koroni Oboh Sicilij na korist svogo sina Ferdinanda V Ispaniyi Karl III zberig kabinet R Volla priznachenogo she pri Ferdinandi VI priznachivshi tilki novogo ministra finansiv italijcya markiza Skilachche Zovnishnya politika Redaguvati15 serpnya 1761 roku Karl III uklav ugodu z Franciyeyu tretij burbonskij simejnij pakt ta v 1762 roci pochav vijnu z Velikoyu Britaniyeyu yaka trivala u ramkah Semirichnoyi vijni Sproba Ispaniyi pidkoriti Portugaliyu viyavilasya nevdaloyu Britanci zahopili Gavanu Manilu ta Trinidad Ale vzhe 1763 roku bulo ukladeno Parizkij mirnij dogovir Ispaniya povernula Kubu Manilu ale vtratila na korist Portugaliyi livij bereg richki Rio de la Plati a Floridu na korist Velikoyi Britaniyi Franciya peredala Ispaniyi Luyizianu U 60 70 rokah protistoyanni z Velikoyu Britaniyeyu trivalo U 1766 roci britanci zahopili Folklendski Ostrovi Ale vzhe 1770 roku gubernator Buenos Ajresa vignav yih zvidti U 1776 roci Ispaniya povernula sobi livij bereg richki Rio de la Plata U 1779 roci Ispaniya rozpochala vijnu z Velikoyu Britaniyeyu yaka togo chasu borolosya z povstalimi Pivnichnoamerikanskimi shtatami Po yiyi zakinchennyu povernula sobi Floridu Reformi RedaguvatiPershe za vse zaprovadzheni zahodi po pokrashennyu viglyadu Madrida mostinnya vulic vprovadzhennya zimovogo vulichnogo osvitlennya vporyadkuvannya mista Golovnu uvagu Karl III pridilyav finansam ta majnu Pri comu vprovadzhuvav svoyi reformi Spochatku vin priznav novogo pershogo ministra Nim stav markiz Grimaldi Z 1764 roku pochalasya rozrobka zahodiv po zmicnennyu oboroni amerikanskih kolonij ta zbilshennyu obigu ispanskih tovariv Vprovadzheno regulyarne shomisyachne poshtove spoluchennya Ispaniyi z Amerikoyu spryamovani v okremi vice korolivstva general inspektori z shirokimi povnovazhennyami Dlya otrimannya shirshoyi pidtrimki reformam bulo organizovano lekciyi na vidpovidni temi pochalosya navchannya molodi z ekonomichnih pitan Nastupni napryamki reform sproshennya j modernizaciya administraciyi rozshirennya infrastrukturi vprovadzhennya gromadskih budivelnih robit socialne zabezpechennya nizhchih prosharkiv ta yih integraciya do ekonomichnogo zhittya modernizaciya cerkvi perebudova armij ta flotu 27 lyutogo 1767 roku Karl III pidpisav dekret za yakim z usih ispanskih volodin orden yezuyitiv buv vignanij nbsp Ispanski volodinnya u Pivdennij Americi Pershi nevdachi na shlyahu reform zmusili Karla III v 1776 roci zminiti prem yer ministra na Floridoblanku Pochalasya reorganizaciya ispanskoyi Ameriki Bulo stvoreno Vice korolivstvo Rio de la Plata U 1778 roci vprovadzheno vilnu torgivlyu mizh amerikanskimi ta ispanskimi portami Stvoreno sistemu intendantiv amerikanskih provincij Ale reformi spryamovani na te shob ostatochno priv yazati amerikanski koloniyi do Ispaniyi viyavilisya nevdalimi Rodina RedaguvatiDruzhina Mariya Amaliya Vallburg Saksonska 1724 1760 donka Avgusta III kurfyursta Saksoniyi korolya Rechi Pospolitoyi Diti Filip Antonio 1747 1777 Karl 1748 1819 Fernando Antonio Paskual 1751 1825 korol Neapolya ta Siciliyi Gabriel 1752 1788 odruzhenij z dochkoyu korolya Portugaliyi Pedru III Antonio Paskual Henaro 1755 1781 Fransisko Hav yer Antonio 1757 1771 Mariya Hosefa Karmela 1744 1801 Mariya Luyiza 1745 1792 druzhina Leopolda Gabsburga imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Primitki Redaguvati a b v Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 a b v Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Deutsche Nationalbibliothek Record 118925059 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 The Bourbons of Naples London Faber amp Faber 2009 P 226 ISBN 978 0 571 24901 5 d Track Q84d Track Q898097d Track Q15092113Dzherela RedaguvatiWalther L Bernecker Horst Pietschmann Geschichte Spaniens Stutgart 1997 nim PoperednikFernando VI nbsp Korol Ispaniyi1759 1788 nbsp NastupnikKarl IVPoperednikFerdinand III Aragonskij nbsp Korol Neapolya1734 1759 nbsp NastupnikFerdinand IVPoperednikKarl IV nbsp Korol Siciliyi1734 1759 nbsp NastupnikFerdinand IIIPoperednikFernando VIKarl VI Gabsburg nbsp Korol Yerusalimu1734 1788titulyarnij nbsp NastupnikKarl IVFerdinand III Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karl III korol Ispaniyi amp oldid 36628665