Марія Луїза Іспанська (ісп. María Luisa, нім. Maria Ludovika; 24 листопада 1745 — 15 травня 1792) — імператорка Священної Римської імперії, королева Німеччини, Богемії й Угорщини, Велика Герцогиня Тосканська як дружина Леопольда ІІ, імператора Священної Римської імперії.
Родовід Редагувати
| 8. Людовик Великий Дофін, Принц Франції | ||||||||||||||||
| 4. Філіп V (король Іспанії), Король Іспанії | ||||||||||||||||
| 9. Марія Анна Вікторія Баварська | ||||||||||||||||
| 2. Карл III, Король Іспанії | ||||||||||||||||
| 10. Одоардо Фарнезе, Герцог Парми | ||||||||||||||||
| 5. Єлизавета Фарнезе, Королева Іспанії | ||||||||||||||||
| 11. Софія Доротея Нейбург, Герцогиня Парми | ||||||||||||||||
| 1. Марія Луїза, Королева Русі | ||||||||||||||||
| 12. Авґуст II, Король Речі Посполитої | ||||||||||||||||
| 6. Авґуст III, Король Речі Посполитої | ||||||||||||||||
| 13. Крістіана-Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська, Королева Речі Посполитої | ||||||||||||||||
| 3. Марія Амалія, Принцеса Русі | ||||||||||||||||
| 14. Йозеф I Габсбург, Римський Імператор, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
| 7. Марія Йозефа, Королева Речі Посполитої | ||||||||||||||||
| 15. Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька, Римська Імператриця, Королева Галичини і Волині | ||||||||||||||||
Біографія Редагувати
Ім'я Редагувати
Завдяки своєму батькові, Карлу III, королю Іспанії, що зайняв трон королівства Неаполітанського та Сицилійського у 1735, її назвали Марія Луїза Неаполітанська та Сицилійська. Коли її батько став королем після смерті свого дядька, Фердинанда VI, в 1759 році, вона стала називатися принцеса Марія Луїза Іспанська. Вона також мала титул Королівської високості.
Іспанська інфанта Редагувати
Марія Луїза народилася в Портічі, в Кампанії, в літньому палаці ( Reggia di Portici ) своїх батьків, Карла, короля Неаполя і Сицилії, і Марії Амалії Саксонської. Вона була п'ятою дочкою та другою дитиною, що вижила, у своїх батьків.
Її батько, майбутній Іспанський Карл III, став королем Неаполя та Сицилії в 1735 році після окупації іспанцями у війні за польську спадщину. Після того, як її батько став королем Іспанії після смерті її зведеного дядька, Фердинанда VI Іспанського, у 1759 році, вона стала відома як Марія Луїза Іспанська, і вона переїхала з родиною до Іспанії.
Герцогиня Тосканська Редагувати
16 лютого 1764 р. вона була заручена в Мадриді з ерцгерцогом Петером Леопольдом, другим сином Франца I, імператора Священної Римської імперії, і спадкоємця трону великого герцогства Тосканського. Наступного року, 5 серпня 1765 року, вона вийшла за нього заміж в Інсбруку. З нагоди весільних урочистостей у цьому місті було споруджено тріумфальну арку.
Через кілька днів смерть імператора Франца зробила чоловіка Марії Луїзи герцогом Тосканським, і наречені переїхали до Флоренції, де вони проживуть наступні 25 років.
У 1790 році після смерті бездітного брата Петера Леопольда, Йосипа II, імператора Священної Римської імперії, чоловік Марії Луїзи успадкував землі Габсбургів у центральній Європі, і незабаром був обраний імператором Священної Римської імперії. Взявши ім'я Леопольд II, новий імператор переїхав зі своєю родиною до Відня, де Марія Луїза увійшла до ролі дружини імператора. Леопольд помер майже через два роки, 1 березня 1792 року. Марія Луїза пішла за чоловіком менш ніж через три місяці, не доживши трохи до того моменту, коли її старший син Франц став імператором Священної Римської імперії.
Особисте життя Редагувати
За 21 рік життя, з 1767 по 1788, Марія Луїза народила своєму чоловікові 16 дітей, з яких усі, крім двох, дожили до повноліття.
- Ерцгерцогиня Марія Терезія Жозефіна Шарлотта Йоганна (1767-1827), вийшла заміж за Антона, короля Саксонії;
- Ерцгерцог Франц Йосип Карл (1768-1835), став імператором Священної Римської Імперії як Франц II, пізніше першим імператором Австрії як Франц I;
- Ерцгерцог Фердинанд Йосип Йоган Баптист (1769-1824), успадкував трон батька герцогства Тоскани;
- Ерцгерцогиня Марія Анна (1770-1809), абатису терезіанського монастиря в Празі;
- Ерцгерцог Карл Людвіг Йоганн Йосип Лоренц (1771-1847), став відомим генералом у роки революційних та наполеонівських воєн;
- Ерцгерцог Олександр Леопольд Йоганн Йосип (1772-1795), став Палатином Угорщини;
- Альберт (1773-1774);
- Максиміліан (1774-1778);
- Ерцгерцог Йосип Антон Йоганн (1776-1847) став Палатином Угорщини після смерті свого брата;
- Ерцгерцогиня Марія Клементіна Йосипа Йоганна Фіделіс (1777-1801), вийшла заміж за кузена Франциска, герцога Калабрійського, що пізніше став Франциском I, королем обох Сицилій;
- Ерцгерцог Антон Віктор (1779-1835), став архієпископом Кельна і пізніше Великим магістром Тевтонського ордена
- Ерцгерцогиня Марія Амалія (1780-1798);
- Ерцгерцог Йоган (1782-1859), генерал і пізніше імперський намісник (імперський вікарій) Німецької імперії;
- Ерцгерцог Райнер Йосип Йоган Михайло Франц Ієронімус (1783-1853), став віце-королем Ломбардо-Венеціанського королівства;
- Ерцгерцог Людвіг Йосип Антон Йоганн (1784-1864), фактично регент Австрійської Імперії за правління його недоумкального племінника Фердинанда I;
- Ерцгерцог Рудольф Йоганн Йосип Рейнер (1788-1831), архієпископ Оломоуца та кардинал Римської католицької церкви.
Література Редагувати
- Friedrich Weissensteiner. Die Söhne Maria Theresias. Kreymayr & Scheriau 2004
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #104201649 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Посилання Редагувати
- Генеалогія Марії Луїзи [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geneall.net [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Див. також Редагувати
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2012) |
В іншому мовному розділі є повніша стаття Maria Luisa of Spain(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|