www.wikidata.uk-ua.nina.az

Песиголовці Песи головці бесиголовці сироїди або кінокефа ли 1 грец κῠνοκέφᾰλοι міфічний і легендарний народ людей химер

Песиголовці

Песи́головці (бесиголовці, сироїди) або кінокефа́ли (грец. κῠνοκέφᾰλοι) — міфічний і легендарний народ людей химерної зовнішності, що поєднували людське тіло та собачу голову, що й зумовило їхню назву. Описувалися як нецивілізовані, грубі, жорстокі істоти. Перші згадки песиголовців як народу належать давньогрецьким авторам, а в середньовіччі ці істоти стали символізувати в християнській культурі язичників.

Песиголовці
 Медіафайли у Вікісховищі
Ілюстрація в Київському Псалтирі, 1397 рік

У античних авторів ред.

Кінокефал з Нюрнберзької хроніки, 1493 р.

Гесіод коротко згадував, що Бореади переслідували гарпій до земель масагетів і «гордих гемікунів» (геміцинів) (людей-напівсобак).

Геродот писав у своїй «Історії», згідно з якою кінокефали мешкають у Лівії: «Щодо східного регіону Лівії, який населяють кочівники, він низинний і піщаний аж до річки Тритон; але земля на захід від нього, де живуть хлібороби, надзвичайно гориста, лісиста і повна диких звірів. У цій країні — величезні змії та леви, слони, ведмеді та аспиди, рогаті осли, кінокефалої (кінокефали) (псоголові) та безголові люди, які мають очі в грудях, як кажуть лівійці, і дикі чоловіки та жінки, окрім багатьох інших створінь не казкових».

Ктесій зазначав про Індію: «У цих [індійських] горах живуть люди з головою собаки, чий одяг — шкура диких звірів. Вони не розмовляють мовою, але гавкають, як собаки, і таким чином розуміють одне одного. Їхні зуби більші, ніж у собак, їхні кігті, як у цих тварин, але довші й кругліші. Вони мешкають у горах аж до річки Індос. Їхній колір обличчя смаглявий. Вони надзвичайно справедливі, як і решта індійців, з якими їх ототожнюють. Вони розуміють індійську мову, але не вміють розмовляти, лише гавкають або роблять знаки руками та пальцями у відповідь, подібно до глухонімих. Індійці називають їх калістріями, по-грецьки кінокефалої (кінокефали) (псоголові). Вони живляться сирим м'ясом і налічують їх близько 120 000». Він же писав про гірських кінокефалів, які ведуть дещо культурніший спосіб життя: іноді носять лляний одяг, смажать м'ясо на сонці, їхні жінки зрідка миються, кінокефали добувають бурштин, а місцевий цар забезпечує їх зброєю.

Клавдій Еліан також писав, що кінокефали живуть в Індії, «ходять одягнені в звірині шкури; і вони стоять прямо, і нікому не завдають шкоди; і хоча в них немає мови, вони виють; але вони розуміють індійську мову. Дикі тварини — їхня їжа, і вони їх ловлять із надзвичайною легкістю, тому що вони надзвичайно швидкі на ноги; і коли вони їх спіймають, вони вбивають і готують їх, але не на вогні, а піддаючи їх сонячному теплу після того, як вони подрібнюють їх на шматки. Вони також тримають кіз і овець, і в той час як їхня їжа — м'ясо диких звірів, їхнє пиття — молоко тварин, яких вони тримають. Я згадав їх разом із звірами, як це логічно, бо їхня мова невиразна, нерозбірлива, не людська». Проте він же зауважував, що інші люди-собаки мешкають у Африці, на шляху до Ефіопії: «Здається, ці істоти живуть полюванням на газелей та антилоп; крім того, вони чорні на вигляд, у них голова та зуби собаки. І оскільки вони нагадують цю тварину, цілком природно, що я згадую їх тут [у книзі про тварин]. Вони не наділені мовою, а видають пронизливий вереск. У них під підборіддям звисає борода, її можна порівняти з бородами Драконів (Змій), а міцні й дуже гострі нігті покривають їхні руки. Все їхнє тіло вкрите волоссям — ще одна риса, якою вони нагадують собак. Вони дуже швидкі на ноги та знають недоступні місця: тому їх так важко захопити».

Пліній Старший вважав, що кінокефали — це мавпи бабуїни, чия морда схожа на собачу: «З африканського боку [ефіопського королівства Мерое] знаходяться медімні, а потім плем'я кочівників, що живиться молоком собаколицих бабуїнів (кінокефалів)». Пліній також описував твердження Мегасфена, схоже на слова Ктесія: «Мегасфен стверджує, що… [в Індійських] горах є плем'я людей із собачими головами, які одягнені в шкури диких звірів, чия мова — це гавкіт і які живуть здобиччю з полювання та птахівництва, для чого вони користуються своїми нігтями, як зброєю; він каже, що їх було понад 120 000, коли він опублікував свою працю».

У християнських легендах ред.

Святі Ахракас і Аугані (коптська ікона XVIII ст.)

У християнські часи набула поширення легенда про чоловіка, що мав морду собаки і жив у місті канібалів; коли він охристився, собачі риси зникли. Східна Православна Церква зображала святого Христофора з головою собаки, що, можливо, було результатом неправильного тлумачення слова «cananeus» (ханаанський) як «canineus» (псячий). Пізніше німецький єпископ і поет Вальтер Шпейєрський писав про святого Христофора як про собакоголового ханаанина, котрий гавкав і поїдав людське тіло. Коли цей кінокефал зустрів Ісуса Христа, він вирішив охриститися, після чого позбувся свого собачого вигляду та почав життя, присвячене Богу.

Зображення кінокефалії продовжилися в середньовічній культурі в книзі під назвою «Historia gentis Langobardorum», написаній Павлом Дяконом. Собакоголовими зображалися скандинави при дворі Карла Великого. Новеллський кодекс, який містить історію про Беовульфа, також згадує кінокефалів як «напівсобак». Ідея про собакоголових людей поширилася в англосаксонській Англії, де розбійників називали «голова вовка», підкреслюючи, що вони перебувають поза суспільством. Оповіді про короля Артура згадують кінокефалів, з якими борються воїни короля.

Святі Ахракас і Аугані — двоє святих з собачою головою, що описані в житії коптського святого Меркурія Абу-Сефейна, якому вони вірно служили та всюди супроводжували; їхнє зображення на іконі XVIII століття зберігається у Коптському музеї.

Описи та повір'я в українському фольклорі ред.

Песиголовець, малюнок 1996 р.

За народними повір'ями, песиголовці мають, окрім собачої голови, одне око. За іншими варіантами, песиголовці-велети мають одну ногу чи одну руку. Трапляються перекази й про велетів-людоїдів жіночої статі (одноока баба-людоїдка).

У Середньовіччі віра в песиголовців набула в Європі значного поширення, зокрема й через часті навали берсерків, яких часом ототожнювали з вовкулаками. В Україну ці уявлення проникли через апокрифи, що породили цілу серію оповідань про Адамових дітей-чудовиськ. Створенню повір'їв про велетнів-людоїдів сприяло й поширення в давнину серед письменної людності окремих епізодів «Олександраїди» (боротьба Александра Македонського з песиголовцями) та «Одіссеї» (перебування Одіссея на острові однооких циклопів). Закріпленню віри в людоїдів із псячими головами сприяли також церковне малярство й іконопис, де песиголовцями іноді зображалися племена Ґоґ і Маґоґ.

Михайло Драгоманов наводив легенду з Маріупольського повіту про те, що колись люди не помирали (від старості), але в ті часи жили песиголовці, що їли людей. Спіймавши жертву, вони кидали її в яму, де відгодовували різними ласощами. Потім обмацували людину: якщо могли намацати кістку, то годували далі, якщо ні — різали їй палець; якщо з рани не текла кров, то людина була вже відгодована і песиголовці її з'їдали. Люди стали просити в Бога, щоб послав їм краще смерть. Бог виконав прохання і через те люди стали помирати, як і песиголовці. За переказами, десь песиголовці живуть досі, але їх лишилося мало.

Іноді зазначається, що песиголовцями називали татарів. Нерідко в народних переказах згадується як песиголовці ловили людей, щоб забрати у свою країну, грабували домівки, обманювали, кличучи людей на ім'я. Водночас прості люди часто давали песиголовцям відсіч: підручною зброєю чи хитрощами. В переказах про песиголовців часто фігурує жінка, якій вдається перехитрити загарбників або сховатися і потім визволити полонених. Вона заманює песиголовців у пастку чи нападає зненацька, щоб відрубати ворогові голову. Утім, іноді її образ негативний — жінка обіцяє лишитися з песиголовцем, якщо він здолає її чоловіка; чоловік перемагає завдяки допомозі собаки та вбиває і песиголовця і зрадливу жінку. В Полтавській губернії записано також казку про цигана, що перехитрував трьох песиголовців, змусивши їх зав'язати очі, а потім порубав.

У зафіксованих в Україні сюжетах про песиголовців переважає мотив їхнього зловорожого ставлення до людей. В основу переказів про песиголовців лягли уявлення про чужоземні ворожі народи. Тобто фактично ці повір'я — трансформовані у фольклорі міфи та пам'ять про навали чужинців.

За межами Європи ред.

У подобі людей з собачими головами зображалися давньоєгипетські боги Хапі та Анубіс.

Арабський мандрівник Ібн Баттута описував «собакоротих» людей: «Через п'ятнадцять днів після виходу з Сунарідвана ми досягли країни барахнакарів, чиї пащі схожі на собачі. Це плем'я — збрід, який не сповідує ні індуїстської, ні іншої релігії. Вони живуть в очеретяних хатинах, покритих травами на березі моря, і мають велику кількість бананових, арекових і бетелевих дерев. Їхні люди подібні до нас виглядом, за винятком того, що їхні роти мають форму собачих; однак це не стосується їхніх жінок, які наділені надзвичайною красою. Їхні чоловіки теж ходять роздягненими, навіть не приховуючи своєї наготи, за винятком декоративного мішечка з очерету, підвішеного до їхніх поясів. Жінки одягають фартухи з листя дерев».

У китайських легендах з циклу «Історія династії Лян» буддійський місіонер Хуей-Шен описує острів на схід від Фусана, населений собакоголовими істотами. Цей острів може стосуватися або Японії, або Америки. Історик Лі Яньшоу також описував собаче царство в «Історії північних династій».

Див. також ред.

  • Полкан — руський богатир, представлений у билинах як кентавр, іноді зображуваний і з собачою головою.
  • Аралези — вірменські боги-песиголовці, які могли лизанням ран полеглих у бою повертати їх до життя.
  • Гнолли — фентезійні люди-гієни.

Примітки ред.

  1. КІНОКЕФАЛИ [ 18 липня 2017 у Wayback Machine.] // Словник.ua
  2. Гесіод. Каталог жінок. Фрагмент 40A
  3. Геродот, Історії 4. 191. 3
  4. Ктесій. Фрагмент «Індіки». Узагальнення Фотія, Міріобіблос 72
  5. Еліан. Про тварин 4. 46
  6. Еліан. Про тварин 10. 25 :
  7. Пліній Старший. Природнича історія 6. 194
  8. Пліній Старший. Природнича історія 7. 23 :
  9. ↑ Cynocephaly and the mythological dog-headed human. www.ancient-origins.net (англ.). Процитовано 20 жовтня 2022. 
  10. Толмачева Е. Г.[ru] Копты: Египет без фараонов — ISBN 5-89321-100-6
  11. Зверев А. С. Кинокефалия. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2013. — Т. XXXIII. — С. 568—570. — ISBN 978-5-89572-037-0.(рос.)
  12. Касперавичюс М. М. Собака в мифологии Древнего мира и раннего христианства [ 11 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (Рис. 2 — С. 208) / Погребальная культура Боспорского царства // Институт истории материальной культуры РАН, СПб.: 2014. — ISBN 978-5-4469-0432-7.
  13. Булашев, Ґ О. (2006). Міфи України: за книгою Георгія Булашева "Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях" (укр.). Довіра. с. 156–161. ISBN 978-966-507-147-1. 
  14. Залізняк Л. Л. Стародавня історія України / С. 276 // Київ: Темпора, 2012. — 541 с.
  15. Система і структура східнослов'янських мов (укр.). Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова. 2000. с. 244–245. ISBN 978-966-7201-26-5. 
  16. Драгоманов, Михайло Петрович (1876). Малорусския народныя предания и разсказы (укр.). Tip. M.P. Frit͡sa. 
  17. Легенди та перекази / упорядкування та примітки А. Л. Іоаніді ; голова ред. кол. О. Й. Дей. Київ: Наукова думка. 1985. с. 143–144, 200. 
  18. Білик, Іван (1869). Народныя южнорусскія сказки (укр.). І. Рудченко. с. 185. 
  19. . cult.gov.ua. 5 лютого 2009. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 24 грудня 2020. 
  20. Ibn Batuta (1983). Ibn Battúta : travels in Asia and Africa : 1325-1354. London: Darf. ISBN 1-85077-002-6. OCLC 12807943. 
  21. Полкан, герой русских былин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  22. Георг Гоян[ru] 2000 лет армянского театра. Т. 1: Театр древней Армении, Гл. 6: Трагедийный театр языческой Армении [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]; ч. 2: Мифология языческой Армении и предыстория армянского театра — С. 320: «Аралез был „божеством с человеческим туловищем и собачьей головой“» // издательство «Искусство»[ru], М.: 1952

Джерела ред.

Це незавершена стаття зі слов'янської міфології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pesi golovci besigolovci siroyidi abo kinokefa li 1 grec kῠnokefᾰloi mifichnij i legendarnij narod lyudej himernoyi zovnishnosti sho poyednuvali lyudske tilo ta sobachu golovu sho j zumovilo yihnyu nazvu Opisuvalisya yak necivilizovani grubi zhorstoki istoti Pershi zgadki pesigolovciv yak narodu nalezhat davnogreckim avtoram a v serednovichchi ci istoti stali simvolizuvati v hristiyanskij kulturi yazichnikiv Pesigolovci Mediafajli u VikishovishiIlyustraciya v Kiyivskomu Psaltiri 1397 rik Zmist 1 U antichnih avtoriv 2 U hristiyanskih legendah 3 Opisi ta povir ya v ukrayinskomu folklori 4 Za mezhami Yevropi 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaU antichnih avtoriv red nbsp Kinokefal z Nyurnberzkoyi hroniki 1493 r Gesiod korotko zgaduvav sho Boreadi peresliduvali garpij do zemel masagetiv i gordih gemikuniv gemiciniv lyudej napivsobak 2 Gerodot pisav u svoyij Istoriyi zgidno z yakoyu kinokefali meshkayut u Liviyi Shodo shidnogo regionu Liviyi yakij naselyayut kochivniki vin nizinnij i pishanij azh do richki Triton ale zemlya na zahid vid nogo de zhivut hliborobi nadzvichajno gorista lisista i povna dikih zviriv U cij krayini velichezni zmiyi ta levi sloni vedmedi ta aspidi rogati osli kinokefaloyi kinokefali psogolovi ta bezgolovi lyudi yaki mayut ochi v grudyah yak kazhut livijci i diki choloviki ta zhinki okrim bagatoh inshih stvorin ne kazkovih 3 Ktesij zaznachav pro Indiyu U cih indijskih gorah zhivut lyudi z golovoyu sobaki chij odyag shkura dikih zviriv Voni ne rozmovlyayut movoyu ale gavkayut yak sobaki i takim chinom rozumiyut odne odnogo Yihni zubi bilshi nizh u sobak yihni kigti yak u cih tvarin ale dovshi j kruglishi Voni meshkayut u gorah azh do richki Indos Yihnij kolir oblichchya smaglyavij Voni nadzvichajno spravedlivi yak i reshta indijciv z yakimi yih ototozhnyuyut Voni rozumiyut indijsku movu ale ne vmiyut rozmovlyati lishe gavkayut abo roblyat znaki rukami ta palcyami u vidpovid podibno do gluhonimih Indijci nazivayut yih kalistriyami po grecki kinokefaloyi kinokefali psogolovi Voni zhivlyatsya sirim m yasom i nalichuyut yih blizko 120 000 Vin zhe pisav pro girskih kinokefaliv yaki vedut desho kulturnishij sposib zhittya inodi nosyat llyanij odyag smazhat m yaso na sonci yihni zhinki zridka miyutsya kinokefali dobuvayut burshtin a miscevij car zabezpechuye yih zbroyeyu 4 Klavdij Elian takozh pisav sho kinokefali zhivut v Indiyi hodyat odyagneni v zvirini shkuri i voni stoyat pryamo i nikomu ne zavdayut shkodi i hocha v nih nemaye movi voni viyut ale voni rozumiyut indijsku movu Diki tvarini yihnya yizha i voni yih lovlyat iz nadzvichajnoyu legkistyu tomu sho voni nadzvichajno shvidki na nogi i koli voni yih spijmayut voni vbivayut i gotuyut yih ale ne na vogni a piddayuchi yih sonyachnomu teplu pislya togo yak voni podribnyuyut yih na shmatki Voni takozh trimayut kiz i ovec i v toj chas yak yihnya yizha m yaso dikih zviriv yihnye pittya moloko tvarin yakih voni trimayut Ya zgadav yih razom iz zvirami yak ce logichno bo yihnya mova nevirazna nerozbirliva ne lyudska 5 Prote vin zhe zauvazhuvav sho inshi lyudi sobaki meshkayut u Africi na shlyahu do Efiopiyi Zdayetsya ci istoti zhivut polyuvannyam na gazelej ta antilop krim togo voni chorni na viglyad u nih golova ta zubi sobaki I oskilki voni nagaduyut cyu tvarinu cilkom prirodno sho ya zgaduyu yih tut u knizi pro tvarin Voni ne nadileni movoyu a vidayut pronizlivij veresk U nih pid pidboriddyam zvisaye boroda yiyi mozhna porivnyati z borodami Drakoniv Zmij a micni j duzhe gostri nigti pokrivayut yihni ruki Vse yihnye tilo vkrite volossyam she odna risa yakoyu voni nagaduyut sobak Voni duzhe shvidki na nogi ta znayut nedostupni miscya tomu yih tak vazhko zahopiti 6 Plinij Starshij vvazhav sho kinokefali ce mavpi babuyini chiya morda shozha na sobachu Z afrikanskogo boku efiopskogo korolivstva Meroe znahodyatsya medimni a potim plem ya kochivnikiv sho zhivitsya molokom sobakolicih babuyiniv kinokefaliv 7 Plinij takozh opisuvav tverdzhennya Megasfena shozhe na slova Ktesiya Megasfen stverdzhuye sho v Indijskih gorah ye plem ya lyudej iz sobachimi golovami yaki odyagneni v shkuri dikih zviriv chiya mova ce gavkit i yaki zhivut zdobichchyu z polyuvannya ta ptahivnictva dlya chogo voni koristuyutsya svoyimi nigtyami yak zbroyeyu vin kazhe sho yih bulo ponad 120 000 koli vin opublikuvav svoyu pracyu 8 U hristiyanskih legendah red nbsp Svyati Ahrakas i Augani koptska ikona XVIII st U hristiyanski chasi nabula poshirennya legenda pro cholovika sho mav mordu sobaki i zhiv u misti kanibaliv koli vin ohristivsya sobachi risi znikli Shidna Pravoslavna Cerkva zobrazhala svyatogo Hristofora z golovoyu sobaki sho mozhlivo bulo rezultatom nepravilnogo tlumachennya slova cananeus hanaanskij yak canineus psyachij Piznishe nimeckij yepiskop i poet Valter Shpejyerskij pisav pro svyatogo Hristofora yak pro sobakogolovogo hanaanina kotrij gavkav i poyidav lyudske tilo Koli cej kinokefal zustriv Isusa Hrista vin virishiv ohristitisya pislya chogo pozbuvsya svogo sobachogo viglyadu ta pochav zhittya prisvyachene Bogu 9 Zobrazhennya kinokefaliyi prodovzhilisya v serednovichnij kulturi v knizi pid nazvoyu Historia gentis Langobardorum napisanij Pavlom Dyakonom Sobakogolovimi zobrazhalisya skandinavi pri dvori Karla Velikogo Novellskij kodeks yakij mistit istoriyu pro Beovulfa takozh zgaduye kinokefaliv yak napivsobak Ideya pro sobakogolovih lyudej poshirilasya v anglosaksonskij Angliyi de rozbijnikiv nazivali golova vovka pidkreslyuyuchi sho voni perebuvayut poza suspilstvom Opovidi pro korolya Artura zgaduyut kinokefaliv z yakimi boryutsya voyini korolya 9 Svyati Ahrakas i Augani dvoye svyatih z sobachoyu golovoyu sho opisani v zhitiyi koptskogo svyatogo Merkuriya Abu Sefejna yakomu voni virno sluzhili ta vsyudi suprovodzhuvali yihnye zobrazhennya na ikoni XVIII stolittya zberigayetsya u Koptskomu muzeyi 10 11 12 Opisi ta povir ya v ukrayinskomu folklori red nbsp Pesigolovec malyunok 1996 r Za narodnimi povir yami pesigolovci mayut okrim sobachoyi golovi odne oko Za inshimi variantami pesigolovci veleti mayut odnu nogu chi odnu ruku Traplyayutsya perekazi j pro veletiv lyudoyidiv zhinochoyi stati odnooka baba lyudoyidka 13 U Serednovichchi vira v pesigolovciv nabula v Yevropi znachnogo poshirennya zokrema j cherez chasti navali berserkiv yakih chasom ototozhnyuvali z vovkulakami 14 V Ukrayinu ci uyavlennya pronikli cherez apokrifi sho porodili cilu seriyu opovidan pro Adamovih ditej chudovisk Stvorennyu povir yiv pro veletniv lyudoyidiv spriyalo j poshirennya v davninu sered pismennoyi lyudnosti okremih epizodiv Oleksandrayidi borotba Aleksandra Makedonskogo z pesigolovcyami ta Odisseyi perebuvannya Odisseya na ostrovi odnookih ciklopiv Zakriplennyu viri v lyudoyidiv iz psyachimi golovami spriyali takozh cerkovne malyarstvo j ikonopis de pesigolovcyami inodi zobrazhalisya plemena Gog i Magog 15 Mihajlo Dragomanov navodiv legendu z Mariupolskogo povitu pro te sho kolis lyudi ne pomirali vid starosti ale v ti chasi zhili pesigolovci sho yili lyudej Spijmavshi zhertvu voni kidali yiyi v yamu de vidgodovuvali riznimi lasoshami Potim obmacuvali lyudinu yaksho mogli namacati kistku to goduvali dali yaksho ni rizali yij palec yaksho z rani ne tekla krov to lyudina bula vzhe vidgodovana i pesigolovci yiyi z yidali Lyudi stali prositi v Boga shob poslav yim krashe smert Bog vikonav prohannya i cherez te lyudi stali pomirati yak i pesigolovci Za perekazami des pesigolovci zhivut dosi ale yih lishilosya malo 16 Inodi zaznachayetsya sho pesigolovcyami nazivali tatariv Neridko v narodnih perekazah zgaduyetsya yak pesigolovci lovili lyudej shob zabrati u svoyu krayinu grabuvali domivki obmanyuvali klichuchi lyudej na im ya Vodnochas prosti lyudi chasto davali pesigolovcyam vidsich pidruchnoyu zbroyeyu chi hitroshami V perekazah pro pesigolovciv chasto figuruye zhinka yakij vdayetsya perehitriti zagarbnikiv abo shovatisya i potim vizvoliti polonenih Vona zamanyuye pesigolovciv u pastku chi napadaye znenacka shob vidrubati vorogovi golovu Utim inodi yiyi obraz negativnij zhinka obicyaye lishitisya z pesigolovcem yaksho vin zdolaye yiyi cholovika cholovik peremagaye zavdyaki dopomozi sobaki ta vbivaye i pesigolovcya i zradlivu zhinku 17 V Poltavskij guberniyi zapisano takozh kazku pro cigana sho perehitruvav troh pesigolovciv zmusivshi yih zav yazati ochi a potim porubav 18 U zafiksovanih v Ukrayini syuzhetah pro pesigolovciv perevazhaye motiv yihnogo zlovorozhogo stavlennya do lyudej V osnovu perekaziv pro pesigolovciv lyagli uyavlennya pro chuzhozemni vorozhi narodi Tobto faktichno ci povir ya transformovani u folklori mifi ta pam yat pro navali chuzhinciv 19 Za mezhami Yevropi red U podobi lyudej z sobachimi golovami zobrazhalisya davnoyegipetski bogi Hapi ta Anubis 9 Arabskij mandrivnik Ibn Battuta opisuvav sobakorotih lyudej Cherez p yatnadcyat dniv pislya vihodu z Sunaridvana mi dosyagli krayini barahnakariv chiyi pashi shozhi na sobachi Ce plem ya zbrid yakij ne spoviduye ni induyistskoyi ni inshoyi religiyi Voni zhivut v ocheretyanih hatinah pokritih travami na berezi morya i mayut veliku kilkist bananovih arekovih i betelevih derev Yihni lyudi podibni do nas viglyadom za vinyatkom togo sho yihni roti mayut formu sobachih odnak ce ne stosuyetsya yihnih zhinok yaki nadileni nadzvichajnoyu krasoyu Yihni choloviki tezh hodyat rozdyagnenimi navit ne prihovuyuchi svoyeyi nagoti za vinyatkom dekorativnogo mishechka z ocheretu pidvishenogo do yihnih poyasiv Zhinki odyagayut fartuhi z listya derev 20 U kitajskih legendah z ciklu Istoriya dinastiyi Lyan buddijskij misioner Huej Shen opisuye ostriv na shid vid Fusana naselenij sobakogolovimi istotami Cej ostriv mozhe stosuvatisya abo Yaponiyi abo Ameriki Istorik Li Yanshou takozh opisuvav sobache carstvo v Istoriyi pivnichnih dinastij 9 Div takozh red Polkan ruskij bogatir predstavlenij u bilinah yak kentavr inodi zobrazhuvanij i z sobachoyu golovoyu 21 Aralezi virmenski bogi pesigolovci yaki mogli lizannyam ran poleglih u boyu povertati yih do zhittya 22 Gnolli fentezijni lyudi giyeni Primitki red KINOKEFALI Arhivovano 18 lipnya 2017 u Wayback Machine Slovnik ua Gesiod Katalog zhinok Fragment 40A Gerodot Istoriyi 4 191 3 Ktesij Fragment Indiki Uzagalnennya Fotiya Miriobiblos 72 Elian Pro tvarin 4 46 Elian Pro tvarin 10 25 Plinij Starshij Prirodnicha istoriya 6 194 Plinij Starshij Prirodnicha istoriya 7 23 a b v g Cynocephaly and the mythological dog headed human www ancient origins net angl Procitovano 20 zhovtnya 2022 Tolmacheva E G ru Kopty Egipet bez faraonov ISBN 5 89321 100 6 Zverev A S Kinokefaliya Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2013 T XXXIII S 568 570 ISBN 978 5 89572 037 0 ros Kasperavichyus M M Sobaka v mifologii Drevnego mira i rannego hristianstva Arhivovano 11 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Ris 2 S 208 Pogrebalnaya kultura Bosporskogo carstva Institut istorii materialnoj kultury RAN SPb 2014 ISBN 978 5 4469 0432 7 Bulashev G O 2006 Mifi Ukrayini za knigoyu Georgiya Bulasheva Ukrayinskij narod u svoyih legendah religijnih poglyadah ta viruvannyah ukr Dovira s 156 161 ISBN 978 966 507 147 1 Zaliznyak L L Starodavnya istoriya Ukrayini S 276 Kiyiv Tempora 2012 541 s Sistema i struktura shidnoslov yanskih mov ukr Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M Dragomanova 2000 s 244 245 ISBN 978 966 7201 26 5 Dragomanov Mihajlo Petrovich 1876 Malorusskiya narodnyya predaniya i razskazy ukr Tip M P Frit sa Legendi ta perekazi uporyadkuvannya ta primitki A L Ioanidi golova red kol O J Dej Kiyiv Naukova dumka 1985 s 143 144 200 Bilik Ivan 1869 Narodnyya yuzhnorusskiya skazki ukr I Rudchenko s 185 Obrazi ukrayinskoyi narodnoyi demonologiyi Chastina 1 cult gov ua 5 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 24 grudnya 2020 Ibn Batuta 1983 Ibn Battuta travels in Asia and Africa 1325 1354 London Darf ISBN 1 85077 002 6 OCLC 12807943 Polkan geroj russkih bylin Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Georg Goyan ru 2000 let armyanskogo teatra T 1 Teatr drevnej Armenii Gl 6 Tragedijnyj teatr yazycheskoj Armenii Arhivovano 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine ch 2 Mifologiya yazycheskoj Armenii i predystoriya armyanskogo teatra S 320 Aralez byl bozhestvom s chelovecheskim tulovishem i sobachej golovoj izdatelstvo Iskusstvo ru M 1952Dzherela red Pesigolovci Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1345 1000 ekz Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Arhivovano 16 chervnya 2021 u Wayback Machine V P Kocura O I Potapenko V V Kujbida PHDPU 2015 912 s ISBN 978 966 2464 48 1 S 212 Pesigolovci Klavdij Elian Strokati istoriyi Pereklad z davnogreckoyi peredmova Dzvinki Koval Lviv Apriori 2020 ISBN 978 617 629 495 5 nbsp Ce nezavershena stattya zi slov yanskoyi mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pesigolovci amp oldid 40170573