Арале́зи (вірм. Արալեզ) — у вірменській міфології духи у вигляді крилатих собак, які спускалися з неба, щоб воскресити полеглих у боях, зализуючи їхні рани.
Зовнішній вигляд Редагувати
Зовні аралези найбільше були схожі на аборигенних собак Вірменського нагір'я — вірменських вовкодавів — гампрів, які, можливо, і стали прообразом аралезів.
Відображення в міфології Редагувати
Одне з перших описів аралезів та їх функцій зробив вірменський історик кінця IV–V століть Фавстос Бузанда.
Також, згідно з однією з легенд, записаних істориком V століття Мовсесом Хоренаці, аралези воскресили Ара Прекрасного, який був смертельно поранений в кровопролитній битві з армією ассирійської цариці Шамірам (Семіраміди).
Походження назви Редагувати
Етимологія слова «аралез», як пише Езнік, цілком визначає роль цих духів. Воно складається з коріння «іар» — «безупинно» і «лізум» — лизати.
Література Редагувати
- «Мифы народов мира», том 1
- Исследования и статьи Н. О. Эмина по армянской мифологии, археологии, истории и истории литературы за 1858–1884 гг., Москва 1896 год
Примітки Редагувати
- М. А. Ісалабдулаєв / Міфологія народів Кавказу[недоступне посилання з лютого 2019]
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття з вірменської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |