Га́рпії (грец. Άρπυιες) — богині вихору. Сестри богині веселки Іріди
В «Іліаді» згадується гарпія Подарга (Прудконога), що народила від Зефіра Ахіллесових коней Балія і Ксанфа. В «Одіссеї» гарпіям приписується викрадення людей, які нібито пропадали безвісти.
У Гесіода вони виступають як крилаті кучеряві богині Аелла й Окіпета. Пізніше кількість гарпій збільшилася. Зображували їх крилатими потворами, птахами з дівочими обличчями. У міфі про аргонавтів гарпії мучать голодом сліпого тракійського царя Фінея, викрадаючи або забруднюючи його їжу. Аргонавти Зет і Калаїд, крилаті сини Борея, переслідують гарпій до Строфадів, де згодом їх застає Еней.
Переносно гарпія — зла жінка.
Література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гарпії |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання Редагувати
- Гарпії [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 229-230. — 1000 екз.
- Гарпії // Велика українська енциклопедія