www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перемиський замок Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення

Перемиський замок

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2017)

Перемиський замок (пол. Zamek Kazimierzowski) — фортифікаційна споруда у Перемишлі, належав до найдавніших у Галицькому князівстві. Замок розташований на Замковій горі, заввишки 270 м над р. м., над центральною частиною міста Перемишля (Польща), на східному (правому) березі річки Сяну.

Перемиський замок
49°46′49″ пн. ш. 22°45′57″ сх. д. / 49.7803056° пн. ш. 22.7659306° сх. д. / 49.7803056; 22.7659306Координати: 49°46′49″ пн. ш. 22°45′57″ сх. д. / 49.7803056° пн. ш. 22.7659306° сх. д. / 49.7803056; 22.7659306
Статус пам'ятка культурної спадщини
Статус спадщини культурна спадщина Польщіd
Країна  Польща
Розташування Перемишль
Тип будівлі замок
Архітектурний стиль Відродження
Будівництво XI століття — XVIII століття
Перемиський замок (Польща)
 Перемиський замок у Вікісховищі

Історія Редагувати

Місце розташування першого укріплення, що дало початок місту залишається дискусійним. Існує давня традиція локалізувати перший перемиський дитинець із місцевістю Старе Замчисько (також гора Трьох Хрестів), що розташовувалася південніше нинішнього замку, навпроти колишнього броду через Сян.

Під час спорудження у ХІХ столітті на Старому Замчиську австрійських укріплень знайдено багато артефактів військового призначення, сліди кам'яних мурів та спалені балки, що може свідчити про обґрунтованість таких припущень. З чим пов'язаний занепад попереднього дитинця та його перенесення на місце нинішнього також залишається не розв'язаним питанням так само і те яких із них був зайнятий київським князем Володимиром у 981.

Перемишль лежав на важливій переправі через ріку Сян (Перемишльська брама) торгового шляху з Чорного моря, Галичини, Києва до Польщі, Балтики та через перевали Карпат до Угорщини, Словаччини, Моравії. Припускають, що київський князь Ярослав Мудрий після смерті старшого сина Володимира віддав у 1054 своєму онуку князю Ростиславові Володимировичу Червенські городи і Галицьку землю (до 1060). Після смерті князя його сини стали «ізгоями», перебуваючи при княжому дворі на Волині.

У 1071 з весни до осені польський князь Болеслав II Сміливий тримав в облозі Перемишль, оборонці якого, зрештою, піддались через брак їжі та води.

Біля 1084 князю Рюрикові Ростиславичу вдалось зайняти Перемишль, скориставшись підтримкою населення, волинсько-київською княжою міжусобицею та боротьбою князів у Польщі. Найбільші міста Галичини — Теребовлю і Звенигород — посіли його брати Василько і Володар, якому після смерті брата Рюрика в 1092 перейшов Перемишль.

До середини XI ст. Перемишль декілька разів безуспішно облягали війська руських князів і угорських королів. Припускають, що певний час Перемишль був головним центром володінь князя Лева I. Після захоплення Галицької Руси Казимиром III замок у Перемишлі належав до володінь королів, а місто було до XVIII ст. столицею Перемишльської землі Руського воєводства.

Опис Редагувати

Руський період Редагувати

Найдавніший замок Перемишля був обведений дерев'яними клітями-городнями, що виконували житлову і господарську функції, земляними валами. Час виникнення палацового комплексу із ротондою точно не відомий і може відноситись до XI століття, або і більш давнього періоду. Польські історики рухаючись у руслі так званої "Казимирівської легенди", приписують зведення мурованого готичного замку в 1340 р. королю Казимиру III, як і Високого замку у Львові, причому ще у хроніках XV ст. Яна Длугоша, XVIII ст. Адама Нарушевича йшлось про мури замку, начебто відновлені поляками після облоги 1071 р., а інші хроніки посилались на тогочасні руські джерела, де згадували «перемишльський кремль(?)». Та й замок площею 0,5 гектара у ті часи неможливо було звести лише за кілька років. Встановити час будівництва замку майже неможливо, оскільки до нашого часу дійшла лише надбрамна вежа, можливо, збудована у XIV ст.

Собор Івана Хрестителя Редагувати

Реконструкція вигляду південного фасаду церкви Св. Івана Хрестителя (рисунок В.Петрика)

Відомо, що князь Володар Ростиславич на замковому дитинці вимурував у 1119—1124 роках з тесаного каміння церкву святого Івана Хрестителя, де його і було поховано. Ймовірно, він прибудував до давньої церкви-ротонди княжу палату. Можливо, у замку на XIII ст. була вежа-стовп, як і в інших княжих містах. У церкві зберігалися дві руських хоругви з XI століття.

У 1412 році король Владислав II Ягайло, вирушивши з Медики до Перемишля в супроводі, зокрема, естергомського єпископа, почув звинувачення від німців у покровительстві «схизматиків». У відповідь на закиди наказав передати латинникам руський кафедральний собор у центрі міста (чи замкову церкву святого Івана), збудований з тесаного каменю, перед перехрещенням «викинувши наперед трупи і попели русинів». У 1460 р. її розібрали, використавши каміння для будівництва фарного костелу в місті, причому кожен камінь везли спочатку до Сяну, щоб відмити з «гріхів схизматиків».

Польський період Редагувати

В польській історіографії, на основі хроніки Я. Длугоша, усталилась думка, що після захоплення Перемишля королем Казимиром III, він побудував новий кам'яний замок (на місці руського дерев'яного). Однак, числення археологічні дослідження не дали жодного матеріалу про нове будівництво часів Казимира. Після звісток про руйнацію руського собору Різдва Івана Хрестителя, наступною згадкою про замок, є повідомлення про його спалення волохами у 1498 р. Згодом, з наказу Сигізмунда I Старого його відновив у 1514—1553 роках перемишльський староста Петро Кміта-Собенський, завершивши стіни гурдиціями. Замок відділяв рів зі звідним містком у двоярусній надбрамній вежі від пригородку, у дерев'яних вежах якого була брама із заходу і піша хвіртка з південно-західного боку. Пригородок мав господарський характер, а сам замок отримав у плані вигляд квадрата із вежами на кутах. Всередині він був забудований дерев'яними спорудами господарського характеру. В'їзд до замку в цей час був влаштований із південно-західної ділянки стіни.

Перемишльський староста Мартин Красицький розпочав 1616 р. перебудову замку в ренесансному стилі на замок-резиденцію. Роботами керував архітектор Ґалеаццо Аппіані (Galeazzo Appiani), який тоді ж перебудовував для нього родовий замок у Красичині. Вежі було підвищено і завершено аттиками, до північно-східного муру прибудували житлове крило, але смерть старости 1631 року припинила будівництво галереї біля житлового крила і всю перебудову. Після декількох облог XVII ст. дерев'яний пригородок на 1663 р. стояв знищений, а південна і західна вежі замку, куртина поміж ними лежала в руїні. У 1667 р. Комісія прийняла рішення вирішила відбудувати замок, але староста Марцін Контський 1678 р. зміг відновити тільки арсенал. Лише у 1759—1762 роках перемишльський староста і майбутній король Станіслав Понятовський відбудував замок, розібравши руїни двох веж, мур між ними і збудувавши на дитинці замку новий мур на відстані 10 м від розібраного. Також надбрамну вежу посилили контрфорсами.

Австрійський період Редагувати

Після поділу Речі Посполитої австрійці розмістили в замку казарми свого війська. На замковому узгір'ї 1842 розбили парк, насадивши дерев і розкопавши залишки земляних валів замку, який 1865 р. уряд передав місту. 6 липня 1895 року у театральній залі Замку відбулось віче Української радикальної партії під головуванням С. Новаківського, делегати вимагали запровадження в Австрії загального виборчого права та звільнення від податків і важких дорожніх робіт. Участь у віче взяло 1200 селян, 300 робітників та студенти. Подібні збори відбулись в театральній залі замку і у 1899 році. Під час 1-ї світової війни австрійці в замку утримували до двох тисяч російських полонених.

Реставрацію замку проводили у 1920-х роках, а в 1980-х роках відбудували дві кутові вежі і куртину поміж ними.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Kryciński S. Przemyśl i Pogórze Przemyskie: przewodnik, Oficyna Wydawnicza "Rewasz", 2007, -s. 72.
  2. ↑ Ploksa M. Zamek Przemyski w swiece badan archeologichno-architektonicznych // Przemyskie Zapiski Historyczne: studia i materiały poświęcone historii Polski Południowo-Wschodniej. 1991-1992, R. 8-9, - S.8
  3. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 430.
  4. ↑ Я. Длугош… — Т. 12. — С. 149.
  5. Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 5 (482) (вересень-жовтень 2009. — С. 173. — ISSN 0130-5247.
  6. Kunysz A. Przemyśl w pradziejach i wczesnym średniowieczu. 1981; Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza -s.78
  7. Ploksa M. - S.9
  8. Новаковский М. Перше радикальне віче у Перемишлі. Народ 15/16, 1895,- 260
  9. ↑ Шкраб'юк П. З історії радикального руху на Перемищині, - С.144

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перемиський замок
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2017 Peremiskij zamok pol Zamek Kazimierzowski fortifikacijna sporuda u Peremishli nalezhav do najdavnishih u Galickomu knyazivstvi Zamok roztashovanij na Zamkovij gori zavvishki 270 m nad r m nad centralnoyu chastinoyu mista Peremishlya Polsha na shidnomu pravomu berezi richki Syanu Peremiskij zamok49 46 49 pn sh 22 45 57 sh d 49 7803056 pn sh 22 7659306 sh d 49 7803056 22 7659306 Koordinati 49 46 49 pn sh 22 45 57 sh d 49 7803056 pn sh 22 7659306 sh d 49 7803056 22 7659306Status pam yatka kulturnoyi spadshiniStatus spadshini kulturna spadshina PolshidKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannya PeremishlTip budivli zamokArhitekturnij stil VidrodzhennyaBudivnictvo XI stolittya XVIII stolittyaPeremiskij zamok Polsha Peremiskij zamok u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Opis 2 1 Ruskij period 2 1 1 Sobor Ivana Hrestitelya 2 2 Polskij period 2 3 Avstrijskij period 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiMisce roztashuvannya pershogo ukriplennya sho dalo pochatok mistu zalishayetsya diskusijnim Isnuye davnya tradiciya lokalizuvati pershij peremiskij ditinec iz miscevistyu Stare Zamchisko takozh gora Troh Hrestiv sho roztashovuvalasya pivdennishe ninishnogo zamku navproti kolishnogo brodu cherez Syan Pid chas sporudzhennya u HIH stolitti na Staromu Zamchisku avstrijskih ukriplen znajdeno bagato artefaktiv vijskovogo priznachennya slidi kam yanih muriv ta spaleni balki 1 sho mozhe svidchiti pro obgruntovanist takih pripushen Z chim pov yazanij zanepad poperednogo ditincya ta jogo perenesennya na misce ninishnogo takozh zalishayetsya ne rozv yazanim pitannyam tak samo i te yakih iz nih buv zajnyatij kiyivskim knyazem Volodimirom u 981 Peremishl lezhav na vazhlivij perepravi cherez riku Syan Peremishlska brama torgovogo shlyahu z Chornogo morya Galichini Kiyeva do Polshi Baltiki ta cherez perevali Karpat do Ugorshini Slovachchini Moraviyi Pripuskayut sho kiyivskij knyaz Yaroslav Mudrij pislya smerti starshogo sina Volodimira viddav u 1054 svoyemu onuku knyazyu Rostislavovi Volodimirovichu Chervenski gorodi i Galicku zemlyu do 1060 Pislya smerti knyazya jogo sini stali izgoyami perebuvayuchi pri knyazhomu dvori na Volini U 1071 z vesni do oseni polskij knyaz Boleslav II Smilivij trimav v oblozi Peremishl oboronci yakogo zreshtoyu piddalis cherez brak yizhi ta vodi Bilya 1084 knyazyu Ryurikovi Rostislavichu vdalos zajnyati Peremishl skoristavshis pidtrimkoyu naselennya volinsko kiyivskoyu knyazhoyu mizhusobiceyu ta borotboyu knyaziv u Polshi Najbilshi mista Galichini Terebovlyu i Zvenigorod posili jogo brati Vasilko i Volodar yakomu pislya smerti brata Ryurika v 1092 perejshov Peremishl Do seredini XI st Peremishl dekilka raziv bezuspishno oblyagali vijska ruskih knyaziv i ugorskih koroliv Pripuskayut sho pevnij chas Peremishl buv golovnim centrom volodin knyazya Leva I Pislya zahoplennya Galickoyi Rusi Kazimirom III zamok u Peremishli nalezhav do volodin koroliv a misto bulo do XVIII st stoliceyu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Opis RedaguvatiRuskij period Redaguvati Najdavnishij zamok Peremishlya buv obvedenij derev yanimi klityami gorodnyami sho vikonuvali zhitlovu i gospodarsku funkciyi zemlyanimi valami Chas viniknennya palacovogo kompleksu iz rotondoyu tochno ne vidomij i mozhe vidnositis do XI stolittya 2 abo i bilsh davnogo periodu Polski istoriki ruhayuchis u rusli tak zvanoyi Kazimirivskoyi legendi pripisuyut zvedennya murovanogo gotichnogo zamku v 1340 r korolyu Kazimiru III yak i Visokogo zamku u Lvovi prichomu she u hronikah XV st Yana Dlugosha XVIII st Adama Narushevicha jshlos pro muri zamku nachebto vidnovleni polyakami pislya oblogi 1071 r a inshi hroniki posilalis na togochasni ruski dzherela de zgaduvali peremishlskij kreml Ta j zamok plosheyu 0 5 gektara u ti chasi nemozhlivo bulo zvesti lishe za kilka rokiv Vstanoviti chas budivnictva zamku majzhe nemozhlivo oskilki do nashogo chasu dijshla lishe nadbramna vezha mozhlivo zbudovana u XIV st nbsp Plan kompleksu cerkvi rotondi i knyazhih palat Peremiskogo zamku XI st nbsp Plan Peremishlskogo ditincya v seredini HII st Avtorska rekonstrukciya V Petrika nbsp Ditinec goroda Peremishlya v seredini HII st Avtorska rekonstrukciya V Petrika nbsp Gipotetichnij viglyad zamku na pochatku XV st z cerkvoyu rotondoyu knyazhimi palatami cerkvoyu sv Ivana prigorodkom Avtor Kachor I V nbsp Rotonda v misti Stari Plzenec ChehiyaSobor Ivana Hrestitelya Redaguvati nbsp Rekonstrukciya viglyadu pivdennogo fasadu cerkvi Sv Ivana Hrestitelya risunok V Petrika Vidomo sho knyaz Volodar Rostislavich na zamkovomu ditinci vimuruvav u 1119 1124 rokah z tesanogo kaminnya cerkvu svyatogo Ivana Hrestitelya de jogo i bulo pohovano Jmovirno vin pribuduvav do davnoyi cerkvi rotondi knyazhu palatu Mozhlivo u zamku na XIII st bula vezha stovp yak i v inshih knyazhih mistah U cerkvi zberigalisya dvi ruskih horugvi z XI stolittya U 1412 roci korol Vladislav II Yagajlo virushivshi z Mediki do Peremishlya v suprovodi zokrema estergomskogo yepiskopa pochuv zvinuvachennya vid nimciv u pokrovitelstvi shizmatikiv U vidpovid na zakidi nakazav peredati latinnikam ruskij kafedralnij sobor 3 u centri mista chi zamkovu cerkvu svyatogo Ivana 4 zbudovanij z tesanogo kamenyu pered perehreshennyam 5 vikinuvshi napered trupi i popeli rusiniv 4 U 1460 r yiyi rozibrali vikoristavshi kaminnya dlya budivnictva farnogo kostelu v misti prichomu kozhen kamin vezli spochatku do Syanu shob vidmiti z grihiv shizmatikiv Polskij period Redaguvati V polskij istoriografiyi na osnovi hroniki Ya Dlugosha ustalilas dumka sho pislya zahoplennya Peremishlya korolem Kazimirom III vin pobuduvav novij kam yanij zamok na misci ruskogo derev yanogo Odnak chislennya arheologichni doslidzhennya ne dali zhodnogo materialu pro nove budivnictvo chasiv Kazimira 2 6 Pislya zvistok pro rujnaciyu ruskogo soboru Rizdva Ivana Hrestitelya nastupnoyu zgadkoyu pro zamok ye povidomlennya pro jogo spalennya volohami u 1498 r Zgodom z nakazu Sigizmunda I Starogo jogo vidnoviv u 1514 1553 rokah peremishlskij starosta Petro Kmita Sobenskij zavershivshi stini gurdiciyami Zamok viddilyav riv zi zvidnim mistkom u dvoyarusnij nadbramnij vezhi vid prigorodku u derev yanih vezhah yakogo bula brama iz zahodu i pisha hvirtka z pivdenno zahidnogo boku Prigorodok mav gospodarskij harakter a sam zamok otrimav u plani viglyad kvadrata iz vezhami na kutah Vseredini vin buv zabudovanij derev yanimi sporudami gospodarskogo harakteru V yizd do zamku v cej chas buv vlashtovanij iz pivdenno zahidnoyi dilyanki stini 7 Peremishlskij starosta Martin Krasickij rozpochav 1616 r perebudovu zamku v renesansnomu stili na zamok rezidenciyu Robotami keruvav arhitektor Galeacco Appiani Galeazzo Appiani yakij todi zh perebudovuvav dlya nogo rodovij zamok u Krasichini Vezhi bulo pidvisheno i zaversheno attikami do pivnichno shidnogo muru pribuduvali zhitlove krilo ale smert starosti 1631 roku pripinila budivnictvo galereyi bilya zhitlovogo krila i vsyu perebudovu Pislya dekilkoh oblog XVII st derev yanij prigorodok na 1663 r stoyav znishenij a pivdenna i zahidna vezhi zamku kurtina pomizh nimi lezhala v ruyini U 1667 r Komisiya prijnyala rishennya virishila vidbuduvati zamok ale starosta Marcin Kontskij 1678 r zmig vidnoviti tilki arsenal Lishe u 1759 1762 rokah peremishlskij starosta i majbutnij korol Stanislav Ponyatovskij vidbuduvav zamok rozibravshi ruyini dvoh vezh mur mizh nimi i zbuduvavshi na ditinci zamku novij mur na vidstani 10 m vid rozibranogo Takozh nadbramnu vezhu posilili kontrforsami nbsp Peremishlskij zamok Fragment gravyuri Peremishlya Fransa Gogenberga z atlasu Georga Brauna 1617 rik nbsp Panorama m Peremishl seredini XIX st Nad mistom vidniyutsya ruyini vezh zamku z attikami Hudozhnik Napoleon OrdaAvstrijskij period Redaguvati Pislya podilu Rechi Pospolitoyi avstrijci rozmistili v zamku kazarmi svogo vijska Na zamkovomu uzgir yi 1842 rozbili park nasadivshi derev i rozkopavshi zalishki zemlyanih valiv zamku yakij 1865 r uryad peredav mistu 6 lipnya 1895 roku u teatralnij zali Zamku vidbulos viche Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi pid golovuvannyam S Novakivskogo delegati vimagali zaprovadzhennya v Avstriyi zagalnogo viborchogo prava ta zvilnennya vid podatkiv i vazhkih dorozhnih robit Uchast u viche vzyalo 1200 selyan 300 robitnikiv ta studenti 8 9 Podibni zbori vidbulis v teatralnij zali zamku i u 1899 roci 9 Pid chas 1 yi svitovoyi vijni avstrijci v zamku utrimuvali do dvoh tisyach rosijskih polonenih Restavraciyu zamku provodili u 1920 h rokah a v 1980 h rokah vidbuduvali dvi kutovi vezhi i kurtinu pomizh nimi Div takozh RedaguvatiZamki Polshi perelik Primitki Redaguvati Krycinski S Przemysl i Pogorze Przemyskie przewodnik Oficyna Wydawnicza Rewasz 2007 s 72 a b Ploksa M Zamek Przemyski w swiece badan archeologichno architektonicznych Przemyskie Zapiski Historyczne studia i materialy poswiecone historii Polski Poludniowo Wschodniej 1991 1992 R 8 9 S 8 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T V S 430 a b Ya Dlugosh T 12 S 149 Bendza M Z istoriyi pravoslavnoyi kulturi Syanockoyi zemli Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2008 5 482 veresen zhovten 2009 S 173 ISSN 0130 5247 Kunysz A Przemysl w pradziejach i wczesnym sredniowieczu 1981 Rzeszow Krajowa Agencja Wydawnicza s 78 Ploksa M S 9 Novakovskij M Pershe radikalne viche u Peremishli Narod 15 16 1895 260 a b Shkrab yuk P Z istoriyi radikalnogo ruhu na Peremishini S 144Dzherela RedaguvatiAleksandrovich V Przemysl wczesnosredniowieczny trudnoshi polskoyi istoriyi ta arheologiyi na tli uspihiv u zacieraniu ukrainskich sladow Knyazha doba istoriya i kultura Lviv 2012 Vip 6 Perevireno 13 listopada 2012 Vojtovich L Knyazha doba na Rusi Portreti eliti Bila Cerkva V vo Oleksandra Pshonkivskogo 2006 Diba Yu Ugorski chinniki na politichnij ta kulturnij mapi Centralnoyi Yevropi H HI st Ukrayino ugorski etyudi Lviv 2010 Perevireno 13 listopada 2012 Diba Yu Najstarsha arhitekturna spadshina Peremishlya u novishomu osvitlenni polskih doslidnikiv Knyazha doba istoriya i kultura Lviv 2011 Vip 5 Perevireno 13 listopada 2012 Lukomskij Yu Petrik V Peremiskij zamok za knyazhoyi dobi Pam yatki Ukrayini istoriya i kultura Kiyiv 1995 3 S 120 124 Petrik V Arhitektura ta planuvalnij uklad knyazhogo dvoru na Peremishlskomu ditinci u X XIV st Ukrayinska akademiya mistectva Doslidnicki ta naukovo metodichni praci Kiyiv 2001 Vipusk 8 S 187 199 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Peremiskij zamokKlaudia Stala Uwagi w kontekscie ostatnich odkryc w rotundzie i palatium na Wzgorzu Zamkowym w Przemyslu pol Perevireno 13 listopada 2012 U Peremishli vidkrili fundamenti knyazhogo soboru z HII stolittya Perevireno 13 listopada 2012 Zamek Kazimierzowski w Przemyslu odnowiony i wyposazony pol Perevireno 24 bereznya 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Peremiskij zamok amp oldid 40481765