www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Жан Жув Ukrcenter Примітки Pierre Jean JouveПортрет П єра Жана Жува Художник Т Стравінський 1945 р Ім я при народже

П'єр Жан Жув

П'єр Жан Жув
Pierre Jean Jouve
Портрет П'єра Жана Жува. Художник — Т. Стравінський, 1945 р.
Ім'я при народженні фр. Pierre Charles Jean Jouve
Псевдонім Daniel Rosé
Народився 11 жовтня 1887(1887-10-11)
Аррас
Помер 8 січня 1976(1976-01-08) (88 років)
Париж
Поховання
Цвинтар Монпарнас : 

Громадянство  Франція
Національність  Франція
Діяльність поет, прозаїк, есеїст, перекладач.
Мова творів французька
Членство Абатство
У шлюбі з Blanche Reverchond
Премії Велика премія Французької академії за поезію (1966)
 П'єр Жан Жув у Вікісховищі

П'єр Жан Жув (фр. Pierre Jean Jouve, 11 жовтня 1887, Аррас — 8 січня 1976, Париж) — французький поет, прозаїк, есеїст, перекладач.

Біографія ред.

З народження був слабкий здоров'ям, дуже прив'язаний до матері, що була вчителькою музики, та до молодшої сестри.

Ролландизм ред.

На початку XX століття був близький до унанімізму, групи Абатство. Як художник, Жув розвинувся під впливом Рене Гіля та Жуля Ромена, в оформленні віршів освоїв верлібрізм. Сенс і виправдання життя Жув вбачав у любові та співчутті до людей.

У роки Першої світової війни був активним членом пацифістського руху на чолі з Роменом Роланом, про якого пізніше написав монографію «Живий Р. Роллан» (1920). Пацифістські настрої прозвучали в книгах «Трагічні поеми» (1922) та «Шпиталь» (1927).

Як і всі ролландисти, був під великим впливом толстовства. Вітаючи російську революцію як провісницю «нової ери», він не закривав очі на репресії в Радянської Росії.

Мотиви творчості Жува — любов та співчуття до принижених та ображених, іноді доходять до протесту проти несправедливості сучасного світу. Мрії про майбутнє поєднуються у нього з болісним песимізмом — як в збірках віршів від «Présence» (1912) до «Voyage sentimental» (1923).

Релігійне навернення ред.

Тесей, який переслідує Єлену. Лувр

1925 року пережив духовну кризу та релігійне навернення, викреслив з життя все написане до цього часу.

Жув одним з перших письменників сприйняв відкриття психоаналізу, водночас цікавився одкровеннями європейських містиків (Святий Франциск Ассизький, Свята Тереза, Іван від Хреста, Свята Катерина Сієнська), шуканнями Гельдерліна, К'єркегора, Нерваля, Бодлера, Рембо, Стефан Малларме. Важливий наскрізний мотив поезій та прози Жува — міфологія жіночого, «пошуки потаємної Єлени»).

Такі зацікавлення знайшли своє відображення в романах «Паоліна 1880», 1925, «Вагадю», 1931, «Криваві історії», 1932 та збірках віршів «Одруження», 1928, «Кривавий піт», 1934, «Небесна матерія», 1937, «Змилуйся, Господи», 1938.

Еміграція ред.

Роки Другої світової війни провів у еміграції в Швейцарії, але його вірші (збірка «Паризька богоматір», 1944) та публіцистика становили серцевину інтелектуального Опору: недарма після закінчення війни Шарль де Голль в телеграмі за 12 травня 1945 року назвав його «унікальним виразником французької душі протягом усіх цих останніх років». Пізнішу творчість Жува пронизують роздуми про долю особистості, втягнутої в катастрофи століття, які видаються йому передвістям Апокаліпсису (збірки віршів «Діадема», 1949, «Ліричне», 1956). В останні роки писав мемуари.

Літературна співпраця ред.

Жув дружив та листувався з Роменом Ролланом, Стефаном Цвейгом, Жаном Поланом, П'єром Клоссовскі, Жое Буске, Жаном Валем, Жаком Лаканом, Еудженіо Монтале, Джузеппе Унгаретті та багатьма іншими сучасниками.

Жув і образотворче мистецтво ред.

Дружив та співпрацював з Франсом Мазерелем, Андре Массоном, Бальтюсом, Жозефом Сіма (Йозеф Шима), Філіп Романом.

Жув і музика ред.

Товаришував з Бруно Вальтером, Артуро Тосканіні, співпрацював з композитором Мішелем Фано, протягом ряду років вів музичну хроніку у журналі Нувель ревю франсез. Присвятив розгорнуті есе творчості Моцарта та Берга.

Перекладацтво ред.

Перекладав твори Франциска Ассизького, Терези Авільської, Шекспіра, Гельдерліна, Кіплінга, Чехова (Три сестри), Ведекінда, Рабіндраната Тагора, Джузеппе Унгаретті.

Визнання та спадщина ред.

Творча спадщина Жува доволі велика. У видавництві «Меркюр де Франс» було опубліковано два товсті томи, дбайливо підготовлені Жаном Старобінскі.

Жуву присвячені есе та спогади Зигмунда Фрейда, Райнера Марія Рільке, Андре Жіда, Генріха Манна, Гастона Башляра, Жое Буске, Роже Бастіда, Жана Касу, П'єра Емманюеля, Корінни Бій, Іва Бонфуа, Жана Старобінскі та інших письменників та дослідників.

Кілька його романів було екранізовано, про Жува знято документальні стрічки (1989, 1996).

Вибрані твори ред.

Вірші ред.

Романи та повісті ред.

  • La Rencontre dans le carrefour (1911)
  • Paulina 1880 (1925, екранізація 1972, див.: [1])
  • Le Monde désert (1927, телефільм 1985)
  • Hécate (1928, телефільм 1989)
  • Vagadu (1931, екранізація Гекати і Вагадю — фільм Пригода Катрін К., 1990, див.: [2])
  • La Scène capitale (1935)
  • En miroir, роман-щоденник (1954)

Есе ред.

  • Le Don Juan de Mozart (1942)
  • Tombeau de Baudelaire (1942, нова редакція — 1958)
  • Défense et Illustration (1943 — в Швейцарії, 1946 — у Франції)
  • Apologie du Poète (1947)
  • Commentaires (1950)
  • Wozzeck ou le nouvel Opéra (1953, У співавторстві з Мішелем Фано)

Вибране ред.

  • Œuvre I—II. Paris, Mercure de France, 1987

Українські переклади ред.

Декілька творів Жува українською переклав Микола Терещенко.

Література ред.

  • Starobinski J., Alexandre P., Eigeldinger M. Pierre Jean Jouve poète et romancier, Neuchâtel: A la Baconnière, 1946
  • Micha R. Pierre Jean Jouve. Paris: Seghers, 1956
  • Pierre Jean Jouve. Paris: Cahiers de l'Herne, 1972
  • Sanzenbach S. Les romans de Pierre Jean Jouve; le romancier en son miroir. Paris: J. Vrin, 1972
  • Broda M. Jouve. Lausanne: L'Age d'Homme, 1981
  • Hoy P.C. Pierre Jean Jouve: oeuvres et critique 1976—1988. Paris: Lettres modernes; Minard, 1988
  • Decottignies J. Pierre Jean Jouve romancier, ou, L'expérience de l'abîme. Paris: J. Corti, 1994
  • Pic M. Le désir monstre: poétique de Pierre Jean Jouve. Paris: Félin, 2006
  • Blot-Labarrère C. Modernité de Pierre Jean Jouve. Caen: Lettres modernes; Minard, 2006
  • Bonhomme B. Pierre Jean Jouve ou la quête de l'Hélène intérieure, Paris, Editions Aden, 2008

Примітки ред.

  1. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  2. свідоцтво про народження
    d:Track:Q83900
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. https://www.tate.org.uk/art/art-terms/a/abbaye-de-creteil
  5. 3 E 041/410 - Arras - 1887. archivesenligne.pasdecalais.fr. Процитовано 6 червня 2023. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrcenter Primitki P yer Zhan ZhuvPierre Jean JouvePortret P yera Zhana Zhuva Hudozhnik T Stravinskij 1945 r Im ya pri narodzhenni fr Pierre Charles Jean Jouve 1 2 Psevdonim Daniel Rose 3 Narodivsya 11 zhovtnya 1887 1887 10 11 ArrasPomer 8 sichnya 1976 1976 01 08 88 rokiv ParizhPohovannya Cvintar Monparnas Gromadyanstvo FranciyaNacionalnist FranciyaDiyalnist poet prozayik eseyist perekladach Mova tvoriv francuzkaChlenstvo Abatstvo 4 U shlyubi z Blanche ReverchondPremiyi Velika premiya Francuzkoyi akademiyi za poeziyu 1966 P yer Zhan Zhuv u VikishovishiP yer Zhan Zhuv fr Pierre Jean Jouve 11 zhovtnya 1887 Arras 8 sichnya 1976 Parizh 5 francuzkij poet prozayik eseyist perekladach Zmist 1 Biografiya 1 1 Rollandizm 1 2 Religijne navernennya 1 3 Emigraciya 2 Literaturna spivpracya 3 Zhuv i obrazotvorche mistectvo 4 Zhuv i muzika 5 Perekladactvo 6 Viznannya ta spadshina 7 Vibrani tvori 7 1 Virshi 7 2 Romani ta povisti 7 3 Ese 7 4 Vibrane 8 Ukrayinski perekladi 9 Literatura 10 Primitki 11 PosilannyaBiografiya red Z narodzhennya buv slabkij zdorov yam duzhe priv yazanij do materi sho bula vchitelkoyu muziki ta do molodshoyi sestri Rollandizm red Na pochatku XX stolittya buv blizkij do unanimizmu grupi Abatstvo Yak hudozhnik Zhuv rozvinuvsya pid vplivom Rene Gilya ta Zhulya Romena v oformlenni virshiv osvoyiv verlibrizm Sens i vipravdannya zhittya Zhuv vbachav u lyubovi ta spivchutti do lyudej U roki Pershoyi svitovoyi vijni buv aktivnim chlenom pacifistskogo ruhu na choli z Romenom Rolanom pro yakogo piznishe napisav monografiyu Zhivij R Rollan 1920 Pacifistski nastroyi prozvuchali v knigah Tragichni poemi 1922 ta Shpital 1927 Yak i vsi rollandisti buv pid velikim vplivom tolstovstva Vitayuchi rosijsku revolyuciyu yak provisnicyu novoyi eri vin ne zakrivav ochi na represiyi v Radyanskoyi Rosiyi Motivi tvorchosti Zhuva lyubov ta spivchuttya do prinizhenih ta obrazhenih inodi dohodyat do protestu proti nespravedlivosti suchasnogo svitu Mriyi pro majbutnye poyednuyutsya u nogo z bolisnim pesimizmom yak v zbirkah virshiv vid Presence 1912 do Voyage sentimental 1923 Religijne navernennya red nbsp Tesej yakij peresliduye Yelenu Luvr1925 roku perezhiv duhovnu krizu ta religijne navernennya vikresliv z zhittya vse napisane do cogo chasu Zhuv odnim z pershih pismennikiv sprijnyav vidkrittya psihoanalizu vodnochas cikavivsya odkrovennyami yevropejskih mistikiv Svyatij Francisk Assizkij Svyata Tereza Ivan vid Hresta Svyata Katerina Siyenska shukannyami Gelderlina K yerkegora Nervalya Bodlera Rembo Stefan Mallarme Vazhlivij naskriznij motiv poezij ta prozi Zhuva mifologiya zhinochogo poshuki potayemnoyi Yeleni Taki zacikavlennya znajshli svoye vidobrazhennya v romanah Paolina 1880 1925 Vagadyu 1931 Krivavi istoriyi 1932 ta zbirkah virshiv Odruzhennya 1928 Krivavij pit 1934 Nebesna materiya 1937 Zmilujsya Gospodi 1938 Emigraciya red Roki Drugoyi svitovoyi vijni proviv u emigraciyi v Shvejcariyi ale jogo virshi zbirka Parizka bogomatir 1944 ta publicistika stanovili sercevinu intelektualnogo Oporu nedarma pislya zakinchennya vijni Sharl de Goll v telegrami za 12 travnya 1945 roku nazvav jogo unikalnim viraznikom francuzkoyi dushi protyagom usih cih ostannih rokiv Piznishu tvorchist Zhuva pronizuyut rozdumi pro dolyu osobistosti vtyagnutoyi v katastrofi stolittya yaki vidayutsya jomu peredvistyam Apokalipsisu zbirki virshiv Diadema 1949 Lirichne 1956 V ostanni roki pisav memuari Literaturna spivpracya red Zhuv druzhiv ta listuvavsya z Romenom Rollanom Stefanom Cvejgom Zhanom Polanom P yerom Klossovski Zhoe Buske Zhanom Valem Zhakom Lakanom Eudzhenio Montale Dzhuzeppe Ungaretti ta bagatma inshimi suchasnikami Zhuv i obrazotvorche mistectvo red Druzhiv ta spivpracyuvav z Fransom Mazerelem Andre Massonom Baltyusom Zhozefom Sima Jozef Shima Filip Romanom Zhuv i muzika red Tovarishuvav z Bruno Valterom Arturo Toskanini spivpracyuvav z kompozitorom Mishelem Fano protyagom ryadu rokiv viv muzichnu hroniku u zhurnali Nuvel revyu fransez Prisvyativ rozgornuti ese tvorchosti Mocarta ta Berga Perekladactvo red Perekladav tvori Franciska Assizkogo Terezi Avilskoyi Shekspira Gelderlina Kiplinga Chehova Tri sestri Vedekinda Rabindranata Tagora Dzhuzeppe Ungaretti Viznannya ta spadshina red Tvorcha spadshina Zhuva dovoli velika U vidavnictvi Merkyur de Frans bulo opublikovano dva tovsti tomi dbajlivo pidgotovleni Zhanom Starobinski Zhuvu prisvyacheni ese ta spogadi Zigmunda Frejda Rajnera Mariya Rilke Andre Zhida Genriha Manna Gastona Bashlyara Zhoe Buske Rozhe Bastida Zhana Kasu P yera Emmanyuelya Korinni Bij Iva Bonfua Zhana Starobinski ta inshih pismennikiv ta doslidnikiv Kilka jogo romaniv bulo ekranizovano pro Zhuva znyato dokumentalni strichki 1989 1996 Vibrani tvori red Virshi red Presences 1912 Noces 1928 Le Paradis perdu 1929 Sueur de Sang 1933 ilyustraciyi A Massona Matiere celeste 1937 Gloire 1940 Vers Majeurs 1942 La Vierge de Paris 1944 u Shvejcariyi 1946 u Franciyi Hymne 1947 Diademe 1949 Melodrame 1957 Inventions 1958 Proses virshi v prozi 1960 Moires 1962 Romani ta povisti red La Rencontre dans le carrefour 1911 Paulina 1880 1925 ekranizaciya 1972 div 1 Le Monde desert 1927 telefilm 1985 Hecate 1928 telefilm 1989 Vagadu 1931 ekranizaciya Gekati i Vagadyu film Prigoda Katrin K 1990 div 2 La Scene capitale 1935 En miroir roman shodennik 1954 Ese red Le Don Juan de Mozart 1942 Tombeau de Baudelaire 1942 nova redakciya 1958 Defense et Illustration 1943 v Shvejcariyi 1946 u Franciyi Apologie du Poete 1947 Commentaires 1950 Wozzeck ou le nouvel Opera 1953 U spivavtorstvi z Mishelem Fano Vibrane red Œuvre I II Paris Mercure de France 1987Ukrayinski perekladi red Dekilka tvoriv Zhuva ukrayinskoyu pereklav Mikola Tereshenko Literatura red Starobinski J Alexandre P Eigeldinger M Pierre Jean Jouve poete et romancier Neuchatel A la Baconniere 1946 Micha R Pierre Jean Jouve Paris Seghers 1956 Pierre Jean Jouve Paris Cahiers de l Herne 1972 Sanzenbach S Les romans de Pierre Jean Jouve le romancier en son miroir Paris J Vrin 1972 Broda M Jouve Lausanne L Age d Homme 1981 Hoy P C Pierre Jean Jouve oeuvres et critique 1976 1988 Paris Lettres modernes Minard 1988 Decottignies J Pierre Jean Jouve romancier ou L experience de l abime Paris J Corti 1994 Pic M Le desir monstre poetique de Pierre Jean Jouve Paris Felin 2006 Blot Labarrere C Modernite de Pierre Jean Jouve Caen Lettres modernes Minard 2006 Bonhomme B Pierre Jean Jouve ou la quete de l Helene interieure Paris Editions Aden 2008Primitki red baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www tate org uk art art terms a abbaye de creteil 3 E 041 410 Arras 1887 archivesenligne pasdecalais fr Procitovano 6 chervnya 2023 Posilannya red Hronika zhittya Sajt tovaristva chitachiv Zhuva 3 Kolokvium v Serizi pro Zhuva 2007 Na sajti IMDB Lea Coscioli Pierre Jean Jouve et l experience interieure des mots Otrimano z https uk wikipedia org w index php title P 27yer Zhan Zhuv amp oldid 39654246