www.wikidata.uk-ua.nina.az

Верлібр Верлі бр фр vers libre вільний вірш неримований нерівнонаголошений віршорядок і вірш як жанр що має версифікацій

Верлібр

Верлі́бр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). Верлібр є одночасно і ліричним жанром.

Верлібр — форма, утвердження якої є закономірним і водночас новим етапом у розвитку віршової культури ХХ ст. Термін «верлібр» уперше ужив французький письменник Гюстав Кан у передмові до збірки «Перші вірші», (1884). Водночас побудова типології форм сучасного вільного вірша надзвичайно ускладнена через велику розбіжність у тлумаченні самого цього поняття.

У художній літературі верлібр поширюється в добу середньовіччя (літургійна поезія), у творчості німецьких передромантиків, французьких символістів та інших. Особливого значення верлібру надавав В. Вітмен, а надто — авангардисти 20 ст. Це одна з провідних форм сучасної поезії, сприйнята як виокремлена система віршування:

Верлібр відмінний від вільного, власне, нерівностопного римованого (переважно — ямбічного) вірша.

Варіанти тлумачення поняття «верлібр» Редагувати

З точки зору Г.Сидоренко, верлібр — нерівноскладовий вірш з певними ознаками від однорідної стопної будови і обов'язкової  системи римування) [4]. В.Баєвський вважає, що — це всі вірші з нерівними рядками («вольні») і без рим, у тому числі вольний білий ямб, вольний білий дольник, вольний білий акцентний вірш. Ширше тлумачення у С.Комилова, який вбачає у верлібрі нерівноскладовий і нерівно наголошений вірш, який відштовхується від метричних і розмірних систем, «основується на зіставленні і прирівненні принципово нерівних рядків, що виступають як нерозкладні одиниці віршованого ритму». В.Бунчук відкреслює особливу роль неметричних повторів у верлібрі. Приваблює своєю узагальненістю визначення Олександра Жовтіса: "верлібр — це  вірш, який «будується на новотворі фонетичних сутностей різних рівнів, що неперіодично змінюють одна іншу, причому субодиницями повтору у співвідносних рядках або сегментах рядка можуть бути фонема, склад, група складів (стопа, доля і т. ін.), наголос, клаузула, слово, група слів» [3].

Отже, верлібр — це вірш, який не має наскрізної симетричності будови, що структурно наближає його до прози. Саме тому можна говорити про ознаки нової симетричності у ньому.

У сучасному віршознавстві протиставляються метричності (В.Брюсов, В.Баєвський, С.Кормилов, М.Гаспаров та ін..) і неметричності верлібру (В.Поліщук). Однак, якщо визнати його принципову неоднорідність, то відпаде необхідність зіштовхувати ці концепції: верлібр — метричний і неметричний, розмірний і нерозмірний. На метричному рівні він обіймає головним чином метри і розміри некласичного вірша: включення класичних, силабо-тонічних метрів і розмірів у мірності. На неметричному рівні верлібр організовується ритміко-синтаксичними фігурами (Н.Черемисіна зазначає, що рядок найчастіше «дорівнює ритмічні фігурі, рідше вміщує дві фігури»). Подібну думку ще у 20-ті роки висловлював В.Поліщук, котрий на основі теоретичних положень Вільдрака і Дюамеля розробив поняття загальної міри художнього ритму — «хвиляди», яке по суті збігається з поняттям ритмоінтонаційної одиниці — синтагми. Втім теорія неметричної побудови верлібру і сьогодні залишається недостатньо розробленою і дискусійною.

Питання походження українського верлібру Редагувати

До дискусійних належить проблема походження українського верлібру. Структури, подібні до вільного вірша, є у давній книжній і народній поезії (голосіння, обрядових примовляннях тощо). Б.Бунчук звертає увагу на те, що, скажімо, у голосіннях «ні ізотоніям, ні ізосилабізм рядків самі прикмети — у таких зразках давньої книжної поезії, як азбучний вірш „А.Аз Єсмь всему миру свет“, надрукованому у букварі Івана Федорова 1574 р.» (щоправда, дослідник розрізняє вільний вірш і власне верлібр, вважаючи перше поняття родовим, а друге видовим) [5].

Проте усі нерівно наголошені і нерівноскладові форми народної і книжної поезії мають таке саме відношення до верлібру, як і до інших  форм некласичного вірша, у яких порушено принцип ізосилабізму й ітонізму, зокрема, до дольника, тактовика і акцентного вірша. Співвідношення цих джерел лише з верлібром неправомірне. Перефразовуючи І. Качуровького, можна сказати, що певною мірою «вільний вірш» народної і давньої книжної поезії — родове поняття по відношенню до всіх нерегулярних форм сучасного східнослов'янського вірша [5].

Теоретики-віршознавці 20-х років, зокрема Дмитро Загул, посилаючись на Вільдрака і Дюамеля, визначали два типи верлібру, поширених і в західноєвропейській, і в українській поезії, — метричний, різностопний (вільні 2- і 3-складники), який власне не є верлібром, і його протилежність — неметричний вірш (в обох випадках вірш білий, тобто неримований). Але жива практика вільного вірша не обмежується такою класифікацією; типологія верлібру в поезії 20-х років була різноманітнішою. Розгалужується форми як простого (з відносно стійкою домінантою), так і складного (із змінними домінантами) верлібру. Для першого, як і раніше, найхарактерніша форма 3-складника із змінною анакрузою, що спорадично переходить в дольники. У творчості поетів радянського періоду ця форма вирізняється вкрапленням 2-складових розмірів, що загалом надає йому більшу рухливість [6].

У деяких верлібрах простого типу наявні рими. Як відомо, постійність рими — ознака, що суперечить специфіці даної форми. Теоретик сучасного верлібру О.Жовтіс пише, що «епізодичне застосування рими, як і метру, системі цій не протипоказане, але передбаченість наскрізних для цілого твору кінцевих співзвуч уже робить вірш регулярним (хоч і не робить його метричним)» [3]. До цього міркування варто прислухатись.  У тих випадках, коли римування набирає регулярного характеру, вільний вірш трансформується в інші некласичні розміри.

У 30-ті роки активність верлібру дещо спадає. Високої майстерності у створенні верлібрів досягає у цей час Василь Бобинський, який розмовну інтонацію підтримує завдяки ритмічним перенесенням (enjambement). Поява enjambement — прикмета усвідомлення важливої структурної ролі рядка у верлібрі, що характерно для високого рівня розвитку цієї форми. Водночас у 30-ті роки простежується тенденція до «проїзації» верлібру; послаблюються його неметричні (інтонаційно-синтаксичні) елементи.  У 40-50-ті роки рух верлібру практично завмирає; дослідники називають лише кілька випадків його використання [4].

Вільний вірш — улюблена форма поетів діаспори США і Канади. Існує думка, що у верлібровому репертуарі цих поетів панують нерегулярні, орієнтовані на зразки сучасного американського вільного вірша форма. Однак це не зовсім так. У багатьох випадках використовується той тип віршової структури, яку описав В.Баєвський, тобто вірш «з нерівними рядками „вольний“ і без рим»; відсутність рим — найбільш усталена її ознака. Що ж до внутрішньорядкового ритму, то тут явно перевалює принцип певної урегульованості.

Отак, за спостереженням С. Руссової, загалом сучасні поети діаспори з західних країн надають пальму першості саме верлібровій формі, як правило, реалізованій у  жанрі афористичної мініатюри, часто зорієнтованій на східні зразки — хоку, танка тощо [6].

Нарешті, слід зазначити, що й молоде покоління українських поетів кінця 80-х років також не байдужі до верлібру і, подібно до поетів-діаспорців, частіш за все обирають форми з вигадливим строфічним членуванням (нетотожні  строфи) або імпресіоністичні мініатюри, певно тому, що, як пише С. Руссова, «сучасні поети надають перевагу не епічності, медитавності, а моторній зміні образів, що нагадує зміну кадрів у кінофільмі, або у відеокліпі».

Теорія верлібризму Редагувати

Верлібризм як певну теорію утворили французькі поети-символісти (вісімдесяті роки ХІХ століття: М.Крисінська, Ж.Ляфорг, Ф. Вьсле-Грифін, Е.Верхарн), як протест проти тиранії «силабічного віршування» з його «однаковою кількістю складів» та суворими правилами тонізації на обов'язкових місцях віршу. Та й наша шкільна теорія (німецька, російська, українська), «дактилів», з вказуванням на «помилки» при кожному нетрадиційному чергування наголосів, також вимагала поетичного протесту. Тому принципи верлібризму розповсюдились надзвичайно швидко й дали багаті наслідки.

Кожна думка має свій ритм, і так повинно бути і в віршах. Не тільки кожний вірш, але й піввірш, кожне речення — повинні мати свій  власний ритм. Поет верлібрист у творчості своїй не зв'язаний ніякою «метрикою», тільки ритмами власної співучої душі.

Верлібризм з усіх теорій може найкраще пристосувати свою форму до змісту, тому що форма в нього не має жодних шляхів схеми. Треба відрізняти дві форми верлібризму — французьку та німецьку [6].

Французький верлібризм характеризується рядками різної довгості, що найчастіше мають певний однаковий ритм — у французів звичайно анапесто-ямбічний, з широким вживанням гіперметрії та ліпометрії (початкова ліпометрія утворює з анапесто-ямбічного дактилічний так хореїчний ритми).

Німецький верлібр (його вживав ще Гете) бере ще більше свободи. Кожний рядок являє собою окрему, самостійну ритмічну одиницю, не подібну до сусідньої. Майже кожний рядок не можна виправдати ніякими метричними схемами. А проте  сучасний читач відчуває в цих віршах якусь таємну, складну, витончену ритмічність, що доходить до його душі та утворює надзвичайну гармонію з змістом поезії [6].

Ковалів верлібр — неримований нерівно наголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та ін.) форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). У художній літературі верлібр поширюється в добу середньовіччя (літургійна поезія), у творчості німецьких перед романтиків, французьких символістів та ін. Особливого значення верлібру надавав Волт Вітмен, а надто — авангардисти ХХ ст.  Це одна з провідних форм сучасної поезії, сприйнята як виокремлена система віршування. Верлібр відмінний від вільного, власне, нерівностопного римованого (переважно ямбічного) вірша.

На відміну від довільного віршування на силабо-тонічній основі (поєднання  різнорозмірних метро рядів одного метру), вільне віршування як система не має ні метричних, ні силабічних, ні тонічних обмежень і постало в новітні часи як заперечення всіх попередніх канонів. Ця опозиційність із парадоксальною закономірністю зводиться в новий канон, хоча з погляду діахронного абсолютно новою якістю віршування верлібр назвати не можна.

І.Качуровський стверджує, що верлібристи скасували три речі: риму, ритм і комунікативну функцію мови [7]. Протистояння канонам та стереотипам, по-перше, ніколи не вдається до кінця, а по-друге, відтінює все найкраще з попередньої традиції, здатне відродитися в нових якостях.

У цих віршах немає вже й тіні силабо-тоніки, є лише інтонаційно-синтаксичні повтори та характерна синтагматична паузація. Але, виявляється, і ця ознака не завжди доконечна для верлібру. Деякі автори руйнують  і її, перериваючи фразу незвичною розбивкою на тексторядки, що надає таким несподіваним розривам додаткової семантики. І.Качуровський не без іронії зазначає, що за ритм вільних віршів у крайніх виявах «має правити те, що здається ритмом самому авторові» [8]. Але це сказано з позицій канону.  Простеживши пунктирно еволюцію верлібру від ритмізованого  і римованого до аритмічного, неримованого, для якого необов'язковими стають навіть варіації певних інтонаційно-синтаксичних повторів, переконуємося, що він дедалі більше виправдовує свою назву.

Література Редагувати

  1. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 111
  2. Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка — К.: ВЦ «Академія», 2007
  3. Жовтис О. Краткая литературная энциклопедия. — Алма-Ата, 1971—387 с.
  4. Сидоренко Г. К. Від класичних нормативів до верлібру / Г. К. Сидоренко. — Київ: Вища школа Изд. при КДУ, 1980. — 184 с.
  5. Качуровський І. В. Генерика і архітектоніка / Ігор Качуровський. — Київ: Києво-Могилянська академія. — Кн. 2. — 2008. — 376с.
  6. Костенко Н. В. Українське віршування 20 століття: Навч. посіб. для студ. філолог. спец. внз / Н. В. Костенко. — Київ: Либідь, 1993. — 232с.
  7. Качуровський І. В. Метрика: Підручник / І. Качуровський. — Київ: Либідь, 1994. — 120с.
  8. Качуровський І. Поезія // Сучасність: Література, наука, мистецтво, суспільне життя. Часопис незалежної української думки / Досл-виробн. об'єднання «Пролог». — Київ, 2003. — № 2. — С. 5-13.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Verli br fr vers libre vilnij virsh nerimovanij nerivnonagoloshenij virshoryadok i virsh yak zhanr sho maye versifikacijni dzherela u folklori zamovlyannya ta inshi formi nerimovanoyi chi sporadichno rimovanoyi narodnoyi poeziyi Verlibr ye odnochasno i lirichnim zhanrom Verlibr forma utverdzhennya yakoyi ye zakonomirnim i vodnochas novim etapom u rozvitku virshovoyi kulturi HH st Termin verlibr upershe uzhiv francuzkij pismennik Gyustav Kan u peredmovi do zbirki Pershi virshi 1884 Vodnochas pobudova tipologiyi form suchasnogo vilnogo virsha nadzvichajno uskladnena cherez veliku rozbizhnist u tlumachenni samogo cogo ponyattya U hudozhnij literaturi verlibr poshiryuyetsya v dobu serednovichchya liturgijna poeziya u tvorchosti nimeckih peredromantikiv francuzkih simvolistiv ta inshih Osoblivogo znachennya verlibru nadavav V Vitmen a nadto avangardisti 20 st Ce odna z providnih form suchasnoyi poeziyi sprijnyata yak viokremlena sistema virshuvannya Diti odyagneni u ptashini sorochki letyat na podobah vesnyanogo soncya u prostir rozgornenoyi knizhki sho smiyetsya bilim smihom siyacha yakij siye u poli sebe z ruki V Goloborodko dd Verlibr vidminnij vid vilnogo vlasne nerivnostopnogo rimovanogo perevazhno yambichnogo virsha Zmist 1 Varianti tlumachennya ponyattya verlibr 2 Pitannya pohodzhennya ukrayinskogo verlibru 3 Teoriya verlibrizmu 4 Literatura 5 Posilannya Varianti tlumachennya ponyattya verlibr Redaguvati Z tochki zoru G Sidorenko verlibr nerivnoskladovij virsh z pevnimi oznakami vid odnoridnoyi stopnoyi budovi i obov yazkovoyi sistemi rimuvannya 4 V Bayevskij vvazhaye sho ce vsi virshi z nerivnimi ryadkami volni i bez rim u tomu chisli volnij bilij yamb volnij bilij dolnik volnij bilij akcentnij virsh Shirshe tlumachennya u S Komilova yakij vbachaye u verlibri nerivnoskladovij i nerivno nagoloshenij virsh yakij vidshtovhuyetsya vid metrichnih i rozmirnih sistem osnovuyetsya na zistavlenni i pririvnenni principovo nerivnih ryadkiv sho vistupayut yak nerozkladni odinici virshovanogo ritmu V Bunchuk vidkreslyuye osoblivu rol nemetrichnih povtoriv u verlibri Privablyuye svoyeyu uzagalnenistyu viznachennya Oleksandra Zhovtisa verlibr ce virsh yakij buduyetsya na novotvori fonetichnih sutnostej riznih rivniv sho neperiodichno zminyuyut odna inshu prichomu subodinicyami povtoru u spivvidnosnih ryadkah abo segmentah ryadka mozhut buti fonema sklad grupa skladiv stopa dolya i t in nagolos klauzula slovo grupa sliv 3 Otzhe verlibr ce virsh yakij ne maye naskriznoyi simetrichnosti budovi sho strukturno nablizhaye jogo do prozi Same tomu mozhna govoriti pro oznaki novoyi simetrichnosti u nomu U suchasnomu virshoznavstvi protistavlyayutsya metrichnosti V Bryusov V Bayevskij S Kormilov M Gasparov ta in i nemetrichnosti verlibru V Polishuk Odnak yaksho viznati jogo principovu neodnoridnist to vidpade neobhidnist zishtovhuvati ci koncepciyi verlibr metrichnij i nemetrichnij rozmirnij i nerozmirnij Na metrichnomu rivni vin obijmaye golovnim chinom metri i rozmiri neklasichnogo virsha vklyuchennya klasichnih silabo tonichnih metriv i rozmiriv u mirnosti Na nemetrichnomu rivni verlibr organizovuyetsya ritmiko sintaksichnimi figurami N Cheremisina zaznachaye sho ryadok najchastishe dorivnyuye ritmichni figuri ridshe vmishuye dvi figuri Podibnu dumku she u 20 ti roki vislovlyuvav V Polishuk kotrij na osnovi teoretichnih polozhen Vildraka i Dyuamelya rozrobiv ponyattya zagalnoyi miri hudozhnogo ritmu hvilyadi yake po suti zbigayetsya z ponyattyam ritmointonacijnoyi odinici sintagmi Vtim teoriya nemetrichnoyi pobudovi verlibru i sogodni zalishayetsya nedostatno rozroblenoyu i diskusijnoyu Pitannya pohodzhennya ukrayinskogo verlibru Redaguvati Do diskusijnih nalezhit problema pohodzhennya ukrayinskogo verlibru Strukturi podibni do vilnogo virsha ye u davnij knizhnij i narodnij poeziyi golosinnya obryadovih primovlyannyah tosho B Bunchuk zvertaye uvagu na te sho skazhimo u golosinnyah ni izotoniyam ni izosilabizm ryadkiv sami prikmeti u takih zrazkah davnoyi knizhnoyi poeziyi yak azbuchnij virsh A Az Yesm vsemu miru svet nadrukovanomu u bukvari Ivana Fedorova 1574 r shopravda doslidnik rozriznyaye vilnij virsh i vlasne verlibr vvazhayuchi pershe ponyattya rodovim a druge vidovim 5 Prote usi nerivno nagolosheni i nerivnoskladovi formi narodnoyi i knizhnoyi poeziyi mayut take same vidnoshennya do verlibru yak i do inshih form neklasichnogo virsha u yakih porusheno princip izosilabizmu j itonizmu zokrema do dolnika taktovika i akcentnogo virsha Spivvidnoshennya cih dzherel lishe z verlibrom nepravomirne Perefrazovuyuchi I Kachurovkogo mozhna skazati sho pevnoyu miroyu vilnij virsh narodnoyi i davnoyi knizhnoyi poeziyi rodove ponyattya po vidnoshennyu do vsih neregulyarnih form suchasnogo shidnoslov yanskogo virsha 5 Teoretiki virshoznavci 20 h rokiv zokrema Dmitro Zagul posilayuchis na Vildraka i Dyuamelya viznachali dva tipi verlibru poshirenih i v zahidnoyevropejskij i v ukrayinskij poeziyi metrichnij riznostopnij vilni 2 i 3 skladniki yakij vlasne ne ye verlibrom i jogo protilezhnist nemetrichnij virsh v oboh vipadkah virsh bilij tobto nerimovanij Ale zhiva praktika vilnogo virsha ne obmezhuyetsya takoyu klasifikaciyeyu tipologiya verlibru v poeziyi 20 h rokiv bula riznomanitnishoyu Rozgaluzhuyetsya formi yak prostogo z vidnosno stijkoyu dominantoyu tak i skladnogo iz zminnimi dominantami verlibru Dlya pershogo yak i ranishe najharakternisha forma 3 skladnika iz zminnoyu anakruzoyu sho sporadichno perehodit v dolniki U tvorchosti poetiv radyanskogo periodu cya forma viriznyayetsya vkraplennyam 2 skladovih rozmiriv sho zagalom nadaye jomu bilshu ruhlivist 6 U deyakih verlibrah prostogo tipu nayavni rimi Yak vidomo postijnist rimi oznaka sho superechit specifici danoyi formi Teoretik suchasnogo verlibru O Zhovtis pishe sho epizodichne zastosuvannya rimi yak i metru sistemi cij ne protipokazane ale peredbachenist naskriznih dlya cilogo tvoru kincevih spivzvuch uzhe robit virsh regulyarnim hoch i ne robit jogo metrichnim 3 Do cogo mirkuvannya varto prisluhatis U tih vipadkah koli rimuvannya nabiraye regulyarnogo harakteru vilnij virsh transformuyetsya v inshi neklasichni rozmiri U 30 ti roki aktivnist verlibru desho spadaye Visokoyi majsternosti u stvorenni verlibriv dosyagaye u cej chas Vasil Bobinskij yakij rozmovnu intonaciyu pidtrimuye zavdyaki ritmichnim perenesennyam enjambement Poyava enjambement prikmeta usvidomlennya vazhlivoyi strukturnoyi roli ryadka u verlibri sho harakterno dlya visokogo rivnya rozvitku ciyeyi formi Vodnochas u 30 ti roki prostezhuyetsya tendenciya do proyizaciyi verlibru poslablyuyutsya jogo nemetrichni intonacijno sintaksichni elementi U 40 50 ti roki ruh verlibru praktichno zavmiraye doslidniki nazivayut lishe kilka vipadkiv jogo vikoristannya 4 Vilnij virsh ulyublena forma poetiv diaspori SShA i Kanadi Isnuye dumka sho u verlibrovomu repertuari cih poetiv panuyut neregulyarni oriyentovani na zrazki suchasnogo amerikanskogo vilnogo virsha forma Odnak ce ne zovsim tak U bagatoh vipadkah vikoristovuyetsya toj tip virshovoyi strukturi yaku opisav V Bayevskij tobto virsh z nerivnimi ryadkami volnij i bez rim vidsutnist rim najbilsh ustalena yiyi oznaka Sho zh do vnutrishnoryadkovogo ritmu to tut yavno perevalyuye princip pevnoyi uregulovanosti Otak za sposterezhennyam S Russovoyi zagalom suchasni poeti diaspori z zahidnih krayin nadayut palmu pershosti same verlibrovij formi yak pravilo realizovanij u zhanri aforistichnoyi miniatyuri chasto zoriyentovanij na shidni zrazki hoku tanka tosho 6 Nareshti slid zaznachiti sho j molode pokolinnya ukrayinskih poetiv kincya 80 h rokiv takozh ne bajduzhi do verlibru i podibno do poetiv diasporciv chastish za vse obirayut formi z vigadlivim strofichnim chlenuvannyam netotozhni strofi abo impresionistichni miniatyuri pevno tomu sho yak pishe S Russova suchasni poeti nadayut perevagu ne epichnosti meditavnosti a motornij zmini obraziv sho nagaduye zminu kadriv u kinofilmi abo u videoklipi Teoriya verlibrizmu Redaguvati Verlibrizm yak pevnu teoriyu utvorili francuzki poeti simvolisti visimdesyati roki HIH stolittya M Krisinska Zh Lyaforg F Vsle Grifin E Verharn yak protest proti tiraniyi silabichnogo virshuvannya z jogo odnakovoyu kilkistyu skladiv ta suvorimi pravilami tonizaciyi na obov yazkovih miscyah virshu Ta j nasha shkilna teoriya nimecka rosijska ukrayinska daktiliv z vkazuvannyam na pomilki pri kozhnomu netradicijnomu cherguvannya nagolosiv takozh vimagala poetichnogo protestu Tomu principi verlibrizmu rozpovsyudilis nadzvichajno shvidko j dali bagati naslidki Kozhna dumka maye svij ritm i tak povinno buti i v virshah Ne tilki kozhnij virsh ale j pivvirsh kozhne rechennya povinni mati svij vlasnij ritm Poet verlibrist u tvorchosti svoyij ne zv yazanij niyakoyu metrikoyu tilki ritmami vlasnoyi spivuchoyi dushi Verlibrizm z usih teorij mozhe najkrashe pristosuvati svoyu formu do zmistu tomu sho forma v nogo ne maye zhodnih shlyahiv shemi Treba vidriznyati dvi formi verlibrizmu francuzku ta nimecku 6 Francuzkij verlibrizm harakterizuyetsya ryadkami riznoyi dovgosti sho najchastishe mayut pevnij odnakovij ritm u francuziv zvichajno anapesto yambichnij z shirokim vzhivannyam gipermetriyi ta lipometriyi pochatkova lipometriya utvoryuye z anapesto yambichnogo daktilichnij tak horeyichnij ritmi Nimeckij verlibr jogo vzhivav she Gete bere she bilshe svobodi Kozhnij ryadok yavlyaye soboyu okremu samostijnu ritmichnu odinicyu ne podibnu do susidnoyi Majzhe kozhnij ryadok ne mozhna vipravdati niyakimi metrichnimi shemami A prote suchasnij chitach vidchuvaye v cih virshah yakus tayemnu skladnu vitonchenu ritmichnist sho dohodit do jogo dushi ta utvoryuye nadzvichajnu garmoniyu z zmistom poeziyi 6 Kovaliv verlibr nerimovanij nerivno nagoloshenij virshoryadok i virsh yak zhanr sho maye versifikacijni dzherela u folklori zamovlyannya ta in formi nerimovanoyi chi sporadichno rimovanoyi narodnoyi poeziyi U hudozhnij literaturi verlibr poshiryuyetsya v dobu serednovichchya liturgijna poeziya u tvorchosti nimeckih pered romantikiv francuzkih simvolistiv ta in Osoblivogo znachennya verlibru nadavav Volt Vitmen a nadto avangardisti HH st Ce odna z providnih form suchasnoyi poeziyi sprijnyata yak viokremlena sistema virshuvannya Verlibr vidminnij vid vilnogo vlasne nerivnostopnogo rimovanogo perevazhno yambichnogo virsha Na vidminu vid dovilnogo virshuvannya na silabo tonichnij osnovi poyednannya riznorozmirnih metro ryadiv odnogo metru vilne virshuvannya yak sistema ne maye ni metrichnih ni silabichnih ni tonichnih obmezhen i postalo v novitni chasi yak zaperechennya vsih poperednih kanoniv Cya opozicijnist iz paradoksalnoyu zakonomirnistyu zvoditsya v novij kanon hocha z poglyadu diahronnogo absolyutno novoyu yakistyu virshuvannya verlibr nazvati ne mozhna I Kachurovskij stverdzhuye sho verlibristi skasuvali tri rechi rimu ritm i komunikativnu funkciyu movi 7 Protistoyannya kanonam ta stereotipam po pershe nikoli ne vdayetsya do kincya a po druge vidtinyuye vse najkrashe z poperednoyi tradiciyi zdatne vidroditisya v novih yakostyah U cih virshah nemaye vzhe j tini silabo toniki ye lishe intonacijno sintaksichni povtori ta harakterna sintagmatichna pauzaciya Ale viyavlyayetsya i cya oznaka ne zavzhdi dokonechna dlya verlibru Deyaki avtori rujnuyut i yiyi pererivayuchi frazu nezvichnoyu rozbivkoyu na tekstoryadki sho nadaye takim nespodivanim rozrivam dodatkovoyi semantiki I Kachurovskij ne bez ironiyi zaznachaye sho za ritm vilnih virshiv u krajnih viyavah maye praviti te sho zdayetsya ritmom samomu avtorovi 8 Ale ce skazano z pozicij kanonu Prostezhivshi punktirno evolyuciyu verlibru vid ritmizovanogo i rimovanogo do aritmichnogo nerimovanogo dlya yakogo neobov yazkovimi stayut navit variaciyi pevnih intonacijno sintaksichnih povtoriv perekonuyemosya sho vin dedali bilshe vipravdovuye svoyu nazvu Literatura RedaguvatiLiteraturoznavchij slovnik dovidnik R T Grom yak Yu I Kovaliv ta in K VC Akademiya 1997 s 111 Literaturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 Zhovtis O Kratkaya literaturnaya enciklopediya Alma Ata 1971 387 s Sidorenko G K Vid klasichnih normativiv do verlibru G K Sidorenko Kiyiv Visha shkola Izd pri KDU 1980 184 s Kachurovskij I V Generika i arhitektonika Igor Kachurovskij Kiyiv Kiyevo Mogilyanska akademiya Kn 2 2008 376s Kostenko N V Ukrayinske virshuvannya 20 stolittya Navch posib dlya stud filolog spec vnz N V Kostenko Kiyiv Libid 1993 232s Kachurovskij I V Metrika Pidruchnik I Kachurovskij Kiyiv Libid 1994 120s Kachurovskij I Poeziya Suchasnist Literatura nauka mistectvo suspilne zhittya Chasopis nezalezhnoyi ukrayinskoyi dumki Dosl virobn ob yednannya Prolog Kiyiv 2003 2 S 5 13 Posilannya RedaguvatiLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 109 Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 165 167 Verlibr Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 86 88 634 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Verlibr amp oldid 38070717