www.wikidata.uk-ua.nina.az

П ятничани Кам янець Подільський район У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна П ятничани П ятнича ни село

П'ятничани (Кам'янець-Подільський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: П'ятничани.

П'ятнича́ни — село в Україні, у Гуківській сільській громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село П'ятничани
В'їзд у село
В'їзд у село
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Гуківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020010080090491
Основні дані
Населення 605
Площа 1,913 км²
Густота населення 316,26 осіб/км²
Поштовий індекс 31660
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 48°49′37″ пн. ш. 26°14′52″ сх. д. / 48.82694° пн. ш. 26.24778° сх. д. / 48.82694; 26.24778Координати: 48°49′37″ пн. ш. 26°14′52″ сх. д. / 48.82694° пн. ш. 26.24778° сх. д. / 48.82694; 26.24778
Середня висота
над рівнем моря 		247 м
Водойми р. Збруч
Місцева влада
Адреса ради 31660, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуків, вул. Центральна, 2
Карта
П'ятничани
П'ятничани
Мапа

 П'ятничани у Вікісховищі

Географія Редагувати

Подільське село П'ятничани розташоване в південно-західній частині України, на лівому березі річки Збруч, за 32 кілометра автодорогами від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат Редагувати

П'ятничани знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія Редагувати

У 1570 році галицький каштелян Станіслав Лянцкоронський отримав право доживоття на село.

За люстрацією кам'янецького каштеляна Войцеха Гумецького в 1616 році П'ятничани належали до Скальського староства і знаходились у посіданні Барбари Лянцкоронської.

В 1636 р. П'ятничани належали до Червоногородського староства та були у володінні Станіслава Лянцкоронського.

Наприкінці XIX століття П'ятничани налічували 80 осель та 460 мешканців. На той час в П'ятничанах був прикордонний пост.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

26 липня 2022 року релігійна громада храму Успіння Пресвятої Богородиці села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.

Друкарня УПА Редагувати

Друкарня УПА Чортківського окружного Проводу ОУН знаходилась у селі П'ятничани Орининського району, в криївці. Тут друкували тексти підпільних видань, множили їх на циклостилевому апараті, зшивали брошури, запаковували у спеціальні торбинки, в яких вони передавалися для розповсюдження на території Кам'янець-Подільської, Вінницької та Київської областей.

Підпільна друкарня була виявлена чекістами вранці 26 грудня 1949 в садибі Васильківських та ліквідована. В типографії було вилучено: 2 ручних кулемета, автомат, 3 пістолети, 5 гранат, набої, 2 друкарські машинки, типографське обладнання (друкарський станок, 5 кг шрифту, 39 кліше для листівок, декілька кілограм чистого паперу, фарба), радіоприймач, фотоприлади, близько 10 тисяч екземплярів листівок й велика кількість внутрішнього листування підпілля.

Населення Редагувати

Населення становить 605 осіб.

Мова Редагувати

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Релігія Редагувати

Пам'ятки Редагувати

Село розташоване у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Відомі люди Редагувати

  • Сергій Кротік (нар. 1937) — український господарник, заслужений працівник сільського господарства України.
  • Володимир Літкевич (нар. 1958) — український краєзнавець, кандидат юридичних наук.
  • Сергій Мелимука (1975—2014) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.
  • Наталія Фаліон (нар. 1958) — українська співачка, педагог та культурна діячка, заслужена працівниця культури України. Художній керівник творчого колективу «Лісапетний батальйон» (с. П'ятничани Кам'янець-Подільського району) та естрадно-фольклорного гурту «Забава» (смт Скала-Подільська Чортківського району).

У літературі Редагувати

У 2011 році уродженець села Володимир Літкевич видав книгу про село «Історія села П'ятничани. Хмельницька область, Чемеровецький район (1493-1960 роки)».

Світлини Редагувати

Див. також Редагувати

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки Редагувати

  1. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — t. 13. — S. 336. (пол.)
  2. ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СЕЛА П’ЯТНИЧАНИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ” у новій редакції. Процитовано 1 серпня 2022. 
  5. Чортківська підпільна друкарня УПА містилася у селі П’ятничани. "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ" (укр.). 1 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2023. 
  6. Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 26 грудня 2021. Процитовано 5 березня 2023. 
  7. До історії ліквідації типографії Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН. Український погляд (укр.). Процитовано 5 березня 2023. 

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття про Хмельницьку область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina P yatnichani P yatnicha ni selo v Ukrayini u Gukivskij silskij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo P yatnichaniV yizd u seloV yizd u seloKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Gukivska silska gromadaKod KATOTTG UA68020010080090491Osnovni daniNaselennya 605Plosha 1 913 km Gustota naselennya 316 26 osib km Poshtovij indeks 31660Telefonnij kod 380 3859Geografichni daniGeografichni koordinati 48 49 37 pn sh 26 14 52 sh d 48 82694 pn sh 26 24778 sh d 48 82694 26 24778 Koordinati 48 49 37 pn sh 26 14 52 sh d 48 82694 pn sh 26 24778 sh d 48 82694 26 24778Serednya visotanad rivnem morya 247 mVodojmi r ZbruchMisceva vladaAdresa radi 31660 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Gukiv vul Centralna 2KartaP yatnichaniP yatnichaniMapa P yatnichani u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Klimat 2 Istoriya 2 1 Drukarnya UPA 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Religiya 5 Pam yatki 6 Vidomi lyudi 7 U literaturi 8 Svitlini 9 Div takozh 10 Primitki 11 DzherelaGeografiya RedaguvatiPodilske selo P yatnichani roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini na livomu berezi richki Zbruch za 32 kilometra avtodorogami vid mista Kam yanec Podilskij Klimat Redaguvati P yatnichani znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya Istoriya RedaguvatiU 1570 roci galickij kashtelyan Stanislav Lyanckoronskij otrimav pravo dozhivottya na selo 1 Za lyustraciyeyu kam yaneckogo kashtelyana Vojceha Gumeckogo v 1616 roci P yatnichani nalezhali do Skalskogo starostva i znahodilis u posidanni Barbari Lyanckoronskoyi V 1636 r P yatnichani nalezhali do Chervonogorodskogo starostva ta buli u volodinni Stanislava Lyanckoronskogo Naprikinci XIX stolittya P yatnichani nalichuvali 80 osel ta 460 meshkanciv Na toj chas v P yatnichanah buv prikordonnij post Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Chemeroveckoyi selishnoyi gromadi 2 Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 3 26 lipnya 2022 roku religijna gromada hramu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici sela perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu 4 Drukarnya UPA Redaguvati Drukarnya UPA Chortkivskogo okruzhnogo Provodu OUN znahodilas u seli P yatnichani Orininskogo rajonu v kriyivci 5 Tut drukuvali teksti pidpilnih vidan mnozhili yih na ciklostilevomu aparati zshivali broshuri zapakovuvali u specialni torbinki v yakih voni peredavalisya dlya rozpovsyudzhennya na teritoriyi Kam yanec Podilskoyi Vinnickoyi ta Kiyivskoyi oblastej Pidpilna drukarnya bula viyavlena chekistami vranci 26 grudnya 1949 v sadibi Vasilkivskih ta likvidovana 6 V tipografiyi bulo vilucheno 2 ruchnih kulemeta avtomat 3 pistoleti 5 granat naboyi 2 drukarski mashinki tipografske obladnannya drukarskij stanok 5 kg shriftu 39 klishe dlya listivok dekilka kilogram chistogo paperu farba radioprijmach fotopriladi blizko 10 tisyach ekzemplyariv listivok j velika kilkist vnutrishnogo listuvannya pidpillya 7 Naselennya RedaguvatiNaselennya stanovit 605 osib Mova Redaguvati U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Religiya Redaguvaticerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici PCU kam yana Pam yatki RedaguvatiSelo roztashovane u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilisyaSergij Krotik nar 1937 ukrayinskij gospodarnik zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Volodimir Litkevich nar 1958 ukrayinskij krayeznavec kandidat yuridichnih nauk Sergij Melimuka 1975 2014 ukrayinskij vijskovosluzhbovec uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Nataliya Falion nar 1958 ukrayinska spivachka pedagog ta kulturna diyachka zasluzhena pracivnicya kulturi Ukrayini Hudozhnij kerivnik tvorchogo kolektivu Lisapetnij bataljon s P yatnichani Kam yanec Podilskogo rajonu ta estradno folklornogo gurtu Zabava smt Skala Podilska Chortkivskogo rajonu U literaturi RedaguvatiU 2011 roci urodzhenec sela Volodimir Litkevich vidav knigu pro selo Istoriya sela P yatnichani Hmelnicka oblast Chemeroveckij rajon 1493 1960 roki Svitlini Redaguvati nbsp Prikordonna zastava 1920 i rr nbsp Shkola zbudovana u 1920 ih rr nbsp Uspenska cerkva nbsp Muzej gurtu Lisapetnij bataljon v Budinku kulturi nbsp Misce de znahodilas sadiba Vasilkivskih z drukarneyu UPA nbsp Pam yatnij hrest vstanovlenij u 1995 r v chest pidpilnikiv UPADiv takozh RedaguvatiPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi Primitki Redaguvati Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1909 Cz 1 t 13 S 336 pol VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Pro reyestraciyu statutu RELIGIJNOYi ORGANIZACIYi RELIGIJNA GROMADA HRAMU USPINNYa PRESVYaTOYi BOGORODICI SELA P YaTNIChANI KAM YaNEC PODILSKOGO RAJONU HMELNICKOYi OBLASTI PRAVOSLAVNOYi CERKVI UKRAYiNI u novij redakciyi Procitovano 1 serpnya 2022 Chortkivska pidpilna drukarnya UPA mistilasya u seli P yatnichani ZOLOTA PEKTORAL ukr 1 kvitnya 2015 Procitovano 5 bereznya 2023 Novini Hmelnickogo Ye ye ua ukr 26 grudnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2023 Do istoriyi likvidaciyi tipografiyi Kam yanec Podilskogo okruzhnogo provodu OUN Ukrayinskij poglyad ukr Procitovano 5 bereznya 2023 Dzherela RedaguvatiLitkevich V Istoriya sela P yatnichani Chemeroveckij rajon Hmelnicka oblast 1493 1960 roki K Suchasnij pismennik 2011 252 s Piatniczany 1 ws Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 60 pol S 60 61 pol Pietniczany 2 ws pow kamieniecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 113 pol S 113 pol Pogoda v seli P yatnichani nbsp Ce nezavershena stattya pro Hmelnicku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title P 27yatnichani Kam 27yanec Podilskij rajon amp oldid 39741341