www.wikidata.uk-ua.nina.az

Об єктивація Об єктива ція англ objectification від лат objectivus предметний уречевлення опредметнення перетворення жив

Об'єктивація

Об‘єктива́ція (англ. objectification, від лат. objectivus — предметний) — уречевлення, опредметнення, перетворення живої істоти на об'єкт, а також ставлення та поводження з людиною (твариною) як із річчю. Уможливлює такі дії, як насильство (війни, торгівля людьми, сексуальне насильство, проституція), ксенофобія, ненависть до груп людей.

Визначення Редагувати

За американською філософинею Мартою Нуссбаум, людина об'єктивується, якщо до неї застосовний один чи кілька таких критеріїв:

  1. Інструментальність — трактування людини як інструменту для чужих цілей;
  2. Заперечення автономії — ставлення до людини як до дефіциту самостійності чи самовизначення;
  3. Інертність — ставлення до людини як до дефіциту агентства чи діяльності;
  4. Взаємозамінність — трактування людини як взаємозамінної з (іншими) об'єктами;
  5. Можливість порушення — ставлення до людини як до нецілісності границь та порушності, «як до чогось, що допустимо розбити, розбити, прорвати»;
  6. Привласнення — поводження з людиною так, ніби вона може бути у власності, придбанні чи продажу;
  7. Заперечення суб'єктивності — ставлення до людини, ніби не потрібно турбуватися про її переживання чи почуття.

Rae Langton запропонував ще три властивості до списку Нуссбаум:

  1. Зведення до тіла — поводження з людиною, ототожнене з її тілом або частинами тіла (див. Проституція);
  2. Зведення до зовнішності — поводження з людиною насамперед з точки зору того, як вона виглядає або сприймається іншими органами чуття (див. Лукізм);
  3. Замовчування (Silencing) — поводження з людиною так, ніби вона мовчить, не маючи можливості говорити.

Теорія об'єктивації Редагувати

Нуссбаум вважала розуміння людьми об'єктивації занадто спрощеним, щоб слугувати нормальною концепцією, за допомогою якої люди оцінюють моральні наслідки сексуалізації жінок. Таким чином, її проект полягає в з'ясуванні концепції шляхом випробування 7 вимірів об'єктивації та розрізнення доброякісних та шкідливих форм за різних обставин стосовно статі. Нуссбаум стверджує, що тема об'єктивації важлива не тільки для сексуальності, про яку йдеться досить довго, але й марксистському погляду на капіталізм і рабство.

Кетрін Макіннон та Андреа Дворкін трактують кантіанську ідею про нормальну об'єктивованість сексуального бажання як секуально об'єктивізуюче. Дослідниці доводять, що об'єктивація чоловіків і жінок є асиметричною. Те, як чоловіки виражають сексуальність і те, як жінки виражають сексуальність, структурується в більшому соціальному та культурному контексті, де влада між чоловіками та жінками розподілена нерівно. Чоловіки виражають свою сексуальність домінуючим шляхом: об'єктивуючи жінок, тоді як жінки висловлюють свою сексуальність, підкорюючись — об'єктивуючись або самооб'єктивуючись. Отже, жінки вразливіші до порушень та відсутності суб'єктивності й самостійності.

За теорією об'єктивації Барбари Фредріксон та Томі-Енн Робертса, що об'єктивація жінки чи дівчини рано чи пізно призводить до посилення почуття тривоги. Жінка негайно усвідомлює статус, який їй надало суспільство, і переживає цей результат як первинний погляд на себе. Фредріксон і Робертс стверджують, що об'єктивація жінок впливає на їх психічне здоров'я. Безперервний погляд громадськості, що пильнує жіночий організм, викликає руйнування контакту з власним тілом і тягне за собою епізоди харчових розладів, депресії, тривоги, зниження самооцінки, нав'язливих сорому чи провини. Впливи з боку нової хвилі феміністок і вчених поставили жіноче тіло в соціокультурну перспективу. Це призвело до нового виміру точки зору тіла, однак воно також підкреслило значення перегляду жіночого тіла як в біологічній, так і в соціокультурній перспективі. Фредріксон і Робертс стверджують, що одне не повинно затьмарюватися іншим, оскільки саме комбінований ефект створив соціальну конструкцію над тілом.

Теорія об'єктивації стимулює дискурс до соціокультурного аналізу жіночого організму на крок далі у межах психології жінок та гендеру. Як стверджують Фредріксон і Робертс: «Мабуть, найглибшим і найпоширенішим із цих переживань є порушення потоку свідомості, в результаті якого багато дівчат і жінок втілюють у собі культурні практики об'єктивації і звично контролюють зовнішній вигляд своїх тіл».

У філософії Редагувати

Об'єктиваціями психічного є всі зовнішні прояви психічної діяльності — практична діяльність, вчинки, знаки тощо. Як об'єктивації психічного виступають також всі продукти та способи людської діяльності — культура в широкому сенсі слова. Крім того, як об'єктивації вольових імпульсів, бажань тощо розглядаються об'єкти, на які вони спрямовані. Найважливішою формою об'єктивації свідомості та мислення вважається звичайно мова. Класична філософія трактувала відношення мислення і мовлення в дусі теорії вираження: мислення існує до і поза мовою, а в мові набуває лише зовнішньої форми існування, об'єктивується. Філософія 20 ст. схиляється до визнання мови умовою формування самої свідомості і мислення, середовищем будь-якої духовної діяльності. Якщо для класичної філософії мова свідомо будується мисленням як його об'єктивація, то некласична вважає, що мова задає межі та можливості для мислення, а не просто надає йому зовнішньої форми існування. Проявом психічного є також жести, інтонації, вирази обличчя, які часто є ненавмисними формами вираження психічного. Ірраціоналістична філософія вважає їх інтерпретацію дуже важливою, оскільки вони відкривають про людину більше, ніж вона усвідомлює сама (В. Дільтей).

Термін «об'єктивація» в іншому значенні використовувався в історії філософії в різноманітних концепціях. У А. Шопенгауера все існуюче розглядається як різні об'єктивації світової волі. Воля проявляється на різних щаблях об'єктивації, починаючи з різноманітних сил в неживій природі (тяжіння, непроникність), де на відміну від живої природи об'єктивації волі не індивідуалізовані. Жива природа і людське суспільство вбачаються Шопенгауером як безперервне зіткнення індивідуалізованих об'єктивацій волі. Для «філософії життя» життя — це стихійний ірраціональний творчий порив, об'єктиваціями якого є, зокрема, всі продукти культури (для В. Дільтея — релігія, філософія і мистецтво).

У філософії 20 ст. наростає тенденція трактувати об'єктивацію внутрішнього і суб'єктивного як його відчуження, а зовнішні форми його існування — як несправжні, спотворюючі його суть. Вона має коріння в класичній філософії. У Гегеля природа й історія — форми інобуття абсолютної ідеї, яка, набуваючи зовнішньої форми існування, відчужує себе в них, хоча тут відчуження ще не є спотворенням. Стосовно до співвідношенню мови і мислення трактування об'єктивації як спотворення справжньої суті внутрішнього виражена знаменитими словами Ф. Тютчева: «Думка висловлена є брехнею». Г. Зіммель бачив «трагедію культури» саме в тому протиріччі, яке існує між творчою сутністю життя і застиглими інституційними формами, в яких цей порив повинен втілитися, об'єктивуватися. Подібний же конфлікт між творчістю та об'єктивацією драматизував у своїй філософії М. О. Бердяєв. Світ об'єктивацій — це те, що протистоїть свободі і творчості. Творчий акт для нього можливий як звільнення, подолання об'єктивного і необхідного.

Хоча схильність до об'єктивації наших станів є цілком природною, вона не завжди є легітимною: такою вона стає лише тоді, коли об'єктивація носить загальний характер, коли всі визнають певний факт — тоді можна говорити про деяку об'єктивність. Але, оскільки існує безліч колективних ілюзій (світлові видіння, відчуття історичної істини), то об'єктивація може володіти науковою об'єктивністю лише в тому випадку, якщо вона узгоджується із загальними законами науки (коли наукові інструменти — термометр, мірило економічних законів, керуючих історією, і т. д. — напряму їх відображають). Об'єктивація сприймається або як суб'єктивна цінність, або як спільна цінність (колективне уявлення), або, нарешті, як всезагальна цінність (наукова об'єктивність).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Arluke, Arnold (1988). Sacrificial Symbolism in Animal Experimentation: Object or Pet?. Anthrozoös: A Multidisciplinary Journal of the Interactions of People and Animals 2 (2): 98–117. doi:10.2752/089279389787058091. 
  2. Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004.[1]
  3. Словарь практического психолога. — М.: АСТ, Харвест. С. Ю. Головин. 1998.[2]
  4. Nussbaum, Martha (1995). Objectification. Philosophy & Public Affairs 24 (4): 249–291. doi:10.1111/j.1088-4963.1995.tb00032.x. 
  5. Rae Langton (15 лютого 2009). Sexual Solipsism: Philosophical Essays on Pornography and Objectification, 1st Edition. Oxford: Oxford University Press. с. 228–229. ISBN 978-0199551453. 
  6. Nussbaum, Martha (1995). Objectification. Philosophy & Public Affairs 24 (4): 251–254. doi:10.1111/j.1088-4963.1995.tb00032.x. 
  7. Nussbaum, Martha C. (1985). Objectification. Philosophy & Public Affairs 24 (4): 279–83. JSTOR 2961930. 
  8. Nussbaum, Martha (1995). Objectification. Philosophy & Public Affairs 24 (4): 289–314. doi:10.1111/j.1088-4963.1995.tb00032.x. 
  9. Fredrickson, B. L., & Roberts, T. A. (1997). Objectification theory: Toward understanding women's lived experiences and mental health risks. Psychology of women quarterly, 21(2), 173—206.
  10. Fredrickson, B. L., & Roberts, T. A. (1997). Objectification theory: Toward understanding women's lived experiences and mental health risks. Psychology of women quarterly, 21(2), 173—206.
  11. Энциклопедия эпистемологии и философии науки. М.: «Канон+», РООИ «Реабилитация». И. Т. Касавин. 2009.[3]
  12. Философский словарь. — М.: Международные отношения. Дидье Жюлиа. 2000.[4]

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ob yektiva ciya angl objectification vid lat objectivus predmetnij urechevlennya opredmetnennya peretvorennya zhivoyi istoti na ob yekt a takozh stavlennya ta povodzhennya z lyudinoyu tvarinoyu yak iz richchyu Umozhlivlyuye taki diyi yak nasilstvo vijni torgivlya lyudmi seksualne nasilstvo prostituciya ksenofobiya nenavist do grup lyudej U socialnij filosofiyi ob yektivaciya akt povodzhennya z lyudinoyu inodi i z tvarinoyu 1 yak z predmetom chi richchyu sprijnyattya yiyi yak ob yekta Ce chastina degumanizaciyi akt dezaktivaciyi lyudyanosti inshih U feministichnij teoriyi seksualna ob yektivaciya seksualizovana pidmnozhina ob yektivaciyi akt traktuvannya lyudini yak prostogo ob yekta seksualnogo potyagu z nivelyuvannyam yiyi osobistosti sub yektnosti ta voli Naslidkom yavisha ye samoob yektivaciya zhinok ob yektivaciya vlasnogo ya ta rozglyad sebe z tochki zoru inshih Seksualna ob yektivaciya shiroko prisutnya v media ta kulturi zgvaltuvannya zagalom normalizuye nasilstvo proti zhinok zokrema seksualne i ye odniyeyu z golovnih mishenej feminizmu osoblivo drugoyi hvili U marksizmi ob yektivaciya suspilnih vidnosin obgovoryuyetsya yak pereocinka U psihologiyi mislennyevij proces zavdyaki yakomu vidchuttya sho viniklo yak sub yektivnij stan peretvoryuyetsya u sprijnyattya ob yekta 2 Ob yektivaciya akt proyekciyi nazovni deyakih nashih vnutrishnih vidchuttiv nabuttya bud chim zovnishnoyi ob yektivnoyi formi isnuvannya stosovno do chogos sub yektivnogo psihichnogo abo do vnutrishnoyi implicitnoyi prihovanoyi sutnosti proces ta rezultat lokalizaciyi obraziv sprijnyattya u zovnishnomu sviti tam de roztashovani dzherela informaciyi yaka sprijmayetsya 3 Zmist 1 Viznachennya 2 Teoriya ob yektivaciyi 3 U filosofiyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaViznachennya RedaguvatiZa amerikanskoyu filosofineyu Martoyu Nussbaum lyudina ob yektivuyetsya yaksho do neyi zastosovnij odin chi kilka takih kriteriyiv 4 Instrumentalnist traktuvannya lyudini yak instrumentu dlya chuzhih cilej Zaperechennya avtonomiyi stavlennya do lyudini yak do deficitu samostijnosti chi samoviznachennya Inertnist stavlennya do lyudini yak do deficitu agentstva chi diyalnosti Vzayemozaminnist traktuvannya lyudini yak vzayemozaminnoyi z inshimi ob yektami Mozhlivist porushennya stavlennya do lyudini yak do necilisnosti granic ta porushnosti yak do chogos sho dopustimo rozbiti rozbiti prorvati Privlasnennya povodzhennya z lyudinoyu tak nibi vona mozhe buti u vlasnosti pridbanni chi prodazhu Zaperechennya sub yektivnosti stavlennya do lyudini nibi ne potribno turbuvatisya pro yiyi perezhivannya chi pochuttya Rae Langton zaproponuvav she tri vlastivosti do spisku Nussbaum 5 Zvedennya do tila povodzhennya z lyudinoyu ototozhnene z yiyi tilom abo chastinami tila div Prostituciya Zvedennya do zovnishnosti povodzhennya z lyudinoyu nasampered z tochki zoru togo yak vona viglyadaye abo sprijmayetsya inshimi organami chuttya div Lukizm Zamovchuvannya Silencing povodzhennya z lyudinoyu tak nibi vona movchit ne mayuchi mozhlivosti govoriti Teoriya ob yektivaciyi RedaguvatiNussbaum vvazhala rozuminnya lyudmi ob yektivaciyi zanadto sproshenim shob sluguvati normalnoyu koncepciyeyu za dopomogoyu yakoyi lyudi ocinyuyut moralni naslidki seksualizaciyi zhinok Takim chinom yiyi proekt polyagaye v z yasuvanni koncepciyi shlyahom viprobuvannya 7 vimiriv ob yektivaciyi ta rozriznennya dobroyakisnih ta shkidlivih form za riznih obstavin stosovno stati 6 Nussbaum stverdzhuye sho tema ob yektivaciyi vazhliva ne tilki dlya seksualnosti pro yaku jdetsya dosit dovgo ale j marksistskomu poglyadu na kapitalizm i rabstvo 7 Ketrin Makinnon ta Andrea Dvorkin traktuyut kantiansku ideyu pro normalnu ob yektivovanist seksualnogo bazhannya yak sekualno ob yektivizuyuche Doslidnici dovodyat sho ob yektivaciya cholovikiv i zhinok ye asimetrichnoyu Te yak choloviki virazhayut seksualnist i te yak zhinki virazhayut seksualnist strukturuyetsya v bilshomu socialnomu ta kulturnomu konteksti de vlada mizh cholovikami ta zhinkami rozpodilena nerivno Choloviki virazhayut svoyu seksualnist dominuyuchim shlyahom ob yektivuyuchi zhinok todi yak zhinki vislovlyuyut svoyu seksualnist pidkoryuyuchis ob yektivuyuchis abo samoob yektivuyuchis Otzhe zhinki vrazlivishi do porushen ta vidsutnosti sub yektivnosti j samostijnosti 8 Za teoriyeyu ob yektivaciyi Barbari Fredrikson ta Tomi Enn Robertsa sho ob yektivaciya zhinki chi divchini rano chi pizno prizvodit do posilennya pochuttya trivogi Zhinka negajno usvidomlyuye status yakij yij nadalo suspilstvo i perezhivaye cej rezultat yak pervinnij poglyad na sebe Fredrikson i Roberts stverdzhuyut sho ob yektivaciya zhinok vplivaye na yih psihichne zdorov ya 9 Bezperervnij poglyad gromadskosti sho pilnuye zhinochij organizm viklikaye rujnuvannya kontaktu z vlasnim tilom i tyagne za soboyu epizodi harchovih rozladiv depresiyi trivogi znizhennya samoocinki nav yazlivih soromu chi provini Vplivi z boku novoyi hvili feministok i vchenih postavili zhinoche tilo v sociokulturnu perspektivu Ce prizvelo do novogo vimiru tochki zoru tila odnak vono takozh pidkreslilo znachennya pereglyadu zhinochogo tila yak v biologichnij tak i v sociokulturnij perspektivi Fredrikson i Roberts stverdzhuyut sho odne ne povinno zatmaryuvatisya inshim oskilki same kombinovanij efekt stvoriv socialnu konstrukciyu nad tilom Teoriya ob yektivaciyi stimulyuye diskurs do sociokulturnogo analizu zhinochogo organizmu na krok dali u mezhah psihologiyi zhinok ta genderu Yak stverdzhuyut Fredrikson i Roberts Mabut najglibshim i najposhirenishim iz cih perezhivan ye porushennya potoku svidomosti v rezultati yakogo bagato divchat i zhinok vtilyuyut u sobi kulturni praktiki ob yektivaciyi i zvichno kontrolyuyut zovnishnij viglyad svoyih til 10 U filosofiyi RedaguvatiOb yektivaciyami psihichnogo ye vsi zovnishni proyavi psihichnoyi diyalnosti praktichna diyalnist vchinki znaki tosho Yak ob yektivaciyi psihichnogo vistupayut takozh vsi produkti ta sposobi lyudskoyi diyalnosti kultura v shirokomu sensi slova Krim togo yak ob yektivaciyi volovih impulsiv bazhan tosho rozglyadayutsya ob yekti na yaki voni spryamovani Najvazhlivishoyu formoyu ob yektivaciyi svidomosti ta mislennya vvazhayetsya zvichajno mova Klasichna filosofiya traktuvala vidnoshennya mislennya i movlennya v dusi teoriyi virazhennya mislennya isnuye do i poza movoyu a v movi nabuvaye lishe zovnishnoyi formi isnuvannya ob yektivuyetsya Filosofiya 20 st shilyayetsya do viznannya movi umovoyu formuvannya samoyi svidomosti i mislennya seredovishem bud yakoyi duhovnoyi diyalnosti Yaksho dlya klasichnoyi filosofiyi mova svidomo buduyetsya mislennyam yak jogo ob yektivaciya to neklasichna vvazhaye sho mova zadaye mezhi ta mozhlivosti dlya mislennya a ne prosto nadaye jomu zovnishnoyi formi isnuvannya Proyavom psihichnogo ye takozh zhesti intonaciyi virazi oblichchya yaki chasto ye nenavmisnimi formami virazhennya psihichnogo Irracionalistichna filosofiya vvazhaye yih interpretaciyu duzhe vazhlivoyu oskilki voni vidkrivayut pro lyudinu bilshe nizh vona usvidomlyuye sama V Diltej Termin ob yektivaciya v inshomu znachenni vikoristovuvavsya v istoriyi filosofiyi v riznomanitnih koncepciyah U A Shopengauera vse isnuyuche rozglyadayetsya yak rizni ob yektivaciyi svitovoyi voli Volya proyavlyayetsya na riznih shablyah ob yektivaciyi pochinayuchi z riznomanitnih sil v nezhivij prirodi tyazhinnya neproniknist de na vidminu vid zhivoyi prirodi ob yektivaciyi voli ne individualizovani Zhiva priroda i lyudske suspilstvo vbachayutsya Shopengauerom yak bezperervne zitknennya individualizovanih ob yektivacij voli Dlya filosofiyi zhittya zhittya ce stihijnij irracionalnij tvorchij poriv ob yektivaciyami yakogo ye zokrema vsi produkti kulturi dlya V Dilteya religiya filosofiya i mistectvo U filosofiyi 20 st narostaye tendenciya traktuvati ob yektivaciyu vnutrishnogo i sub yektivnogo yak jogo vidchuzhennya a zovnishni formi jogo isnuvannya yak nespravzhni spotvoryuyuchi jogo sut Vona maye korinnya v klasichnij filosofiyi U Gegelya priroda j istoriya formi inobuttya absolyutnoyi ideyi yaka nabuvayuchi zovnishnoyi formi isnuvannya vidchuzhuye sebe v nih hocha tut vidchuzhennya she ne ye spotvorennyam Stosovno do spivvidnoshennyu movi i mislennya traktuvannya ob yektivaciyi yak spotvorennya spravzhnoyi suti vnutrishnogo virazhena znamenitimi slovami F Tyutcheva Dumka vislovlena ye brehneyu G Zimmel bachiv tragediyu kulturi same v tomu protirichchi yake isnuye mizh tvorchoyu sutnistyu zhittya i zastiglimi institucijnimi formami v yakih cej poriv povinen vtilitisya ob yektivuvatisya Podibnij zhe konflikt mizh tvorchistyu ta ob yektivaciyeyu dramatizuvav u svoyij filosofiyi M O Berdyayev Svit ob yektivacij ce te sho protistoyit svobodi i tvorchosti Tvorchij akt dlya nogo mozhlivij yak zvilnennya podolannya ob yektivnogo i neobhidnogo 11 Hocha shilnist do ob yektivaciyi nashih staniv ye cilkom prirodnoyu vona ne zavzhdi ye legitimnoyu takoyu vona staye lishe todi koli ob yektivaciya nosit zagalnij harakter koli vsi viznayut pevnij fakt todi mozhna govoriti pro deyaku ob yektivnist Ale oskilki isnuye bezlich kolektivnih ilyuzij svitlovi vidinnya vidchuttya istorichnoyi istini to ob yektivaciya mozhe voloditi naukovoyu ob yektivnistyu lishe v tomu vipadku yaksho vona uzgodzhuyetsya iz zagalnimi zakonami nauki koli naukovi instrumenti termometr mirilo ekonomichnih zakoniv keruyuchih istoriyeyu i t d napryamu yih vidobrazhayut Ob yektivaciya sprijmayetsya abo yak sub yektivna cinnist abo yak spilna cinnist kolektivne uyavlennya abo nareshti yak vsezagalna cinnist naukova ob yektivnist 12 Div takozh RedaguvatiSeksualna ob yektivaciya Seksualizaciya Sub yekt filosofiya ta Ob yekt filosofiya Cholovichij poglyad InshijPrimitki Redaguvati Arluke Arnold 1988 Sacrificial Symbolism in Animal Experimentation Object or Pet Anthrozoos A Multidisciplinary Journal of the Interactions of People and Animals 2 2 98 117 doi 10 2752 089279389787058091 Filosofiya Enciklopedicheskij slovar M Gardariki Pod redakciej A A Ivina 2004 1 Slovar prakticheskogo psihologa M AST Harvest S Yu Golovin 1998 2 Nussbaum Martha 1995 Objectification Philosophy amp Public Affairs 24 4 249 291 doi 10 1111 j 1088 4963 1995 tb00032 x Rae Langton 15 lyutogo 2009 Sexual Solipsism Philosophical Essays on Pornography and Objectification 1st Edition Oxford Oxford University Press s 228 229 ISBN 978 0199551453 Nussbaum Martha 1995 Objectification Philosophy amp Public Affairs 24 4 251 254 doi 10 1111 j 1088 4963 1995 tb00032 x Nussbaum Martha C 1985 Objectification Philosophy amp Public Affairs 24 4 279 83 JSTOR 2961930 Nussbaum Martha 1995 Objectification Philosophy amp Public Affairs 24 4 289 314 doi 10 1111 j 1088 4963 1995 tb00032 x Fredrickson B L amp Roberts T A 1997 Objectification theory Toward understanding women s lived experiences and mental health risks Psychology of women quarterly 21 2 173 206 Fredrickson B L amp Roberts T A 1997 Objectification theory Toward understanding women s lived experiences and mental health risks Psychology of women quarterly 21 2 173 206 Enciklopediya epistemologii i filosofii nauki M Kanon ROOI Reabilitaciya I T Kasavin 2009 3 Filosofskij slovar M Mezhdunarodnye otnosheniya Dide Zhyulia 2000 4 Literatura RedaguvatiYe Andros Ob yektivaciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 439 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X N Hamitov Ob yektivaciya u kulturi FES s 440 Predmetnist FES s 516 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ob 27yektivaciya amp oldid 39280895