www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марта Нусбаум Марта Крейвен Нусбаум англ Martha C Nussbaum нар 6 травня 1947 американська вчена філософ професор права т

Марта Нусбаум

Марта Крейвен Нусбаум (англ. Martha C. Nussbaum; нар. 6 травня 1947) — американська вчена, філософ, професор права та етики в Чиказькому університеті, де вона працює одночасно в правничій школі та на факультеті філософії. Вона особливо цікавиться давньогрецькою та римською філософією, політичною філософією, екзистенціалізмом, фемінізмом та етикою, включаючи права тварин . Вона також є членом Комітету з досліджень Південної Азії та членом правління Програми з прав людини. Викладала в Гарварді та Брауні, наразі працює в Чиказькому університеті.

Марта Нусбаум
англ. Martha Nussbaum
Марта Нусбаум в 2008 р.
Народження 6 травня 1947(1947-05-06) (76 років)
Нью-Йорк, США
Громадянство США
Знання мов
  • англійська
    • Ім'я при народженні Martha Craven
    Діяльність
  • письменниця, класицист, викладачка університету
    • Викладала
    Член Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство
    Науковий ступінь доктор філософії
    Школа / Традиція
    Вплинула
    • Амартія Сен
    • Елізабет С. Андерсон
    • Лінда Мартін Алькоф
    • Луіс Ентоні
    • Девід Г. Герберт
    Alma mater
    Зазнала впливу
    • Чоловік Алан Нусбаум (з 1969 по 1987)
    У шлюбі з Alan Nussbaumd
    Нагороди

    Грант Ґуґґенгайма (1980)

    Премія принцесси Астурійської в галузі соціальних наукd (2012)

    PEN/Diamonstein-Spielvogel Award for the Art of the Essayd (1991)

    медаль Століття Гарвардуd

    премія імені Гравемаєраd (2002)

    Професура Альберта Великогоd (2012)

    Премія Кіото в галузі мистецтв і філософіїd

    Член Американської академії мистецтв і наук[d]

    Harvard Junior Fellowd (1972)

    почесний доктор Університету Британської Колумбіїd

    Berggruen Philosophy Prized (2018)

    премія Людвіга Гольберга (2021)

    honorary doctorate of Hasselt Universityd (24 травня 2016)

    почесний доктор Левенського католицького університетуd

    honorary doctor of the Univerity of Bielefeldd

    Почесний доктор Університету Маяміd (13 травня 2007)

    Philip L. Quinn Prized

     Марта Нусбаум у Вікісховищі

    Нусбаум є автором низки книг, як-от:

    • «Крихкість блага» (The Fragility of Goodness, 1986)
    • «Секс і соціальна справедливість» (Sex and Social Justice, 1998)
    • «Фронтири справедливості: інвалідність, національність, видова приналежність» (Frontiers of Justice: Disability, Nationality, Species Membership, 2006)
    • «Від огиди до людяності: сексуальна орієнтація та конституційне право» (From Disgust to Humanity: Sexual Orientation and Constitutional Law, 2010)
    • «Створюючи спроможності: підхід до людського розвитку» (Creating capabilities: the human development approach, 2011)
    • "Політичні емоції: чому любов має значення для правосуддя (Political Emotions: Why Love Matters for Justice, 2013)
    • «Гнів та прощення» (Anger and Forgiveness, 2016)
    • «Традиція космополітизму» (The Cosmopolitan Tradition, 2019)

    Отримала премію Кіото в галузі мистецтва та філософії 2016 року, премію Бергрюена 2018 року та премію Гольберга 2021 року.

    Основні праці Редагувати

    Крихкість блага Редагувати

    В книзі «Крихкість блага: удача та етика в грецькій трагедії та філософії» розглядається етична дилема: люди, які твердо віддані ідеї справедливості, тим не менш, є вразливими до зовнішніх факторів, які можуть сильно вплинути на їх добробут — або навіть звести його нанівець. Обговорюючи як літературні, так і філософські тексти, Нусбаум прагне визначити, наскільки розум може забезпечити самодостатнє людське існування. Нусбаум вивчає три давньогрецькі трагедії («Агамемнон», «Антігона» та «Гекаба»), а також роботи Платона та Аристотеля. Зрештою, вона відкидає платонівське уявлення про те, що людська доброта може повністю захистити від небезпеки, ставши на бік трагічних драматургів та Аристотеля, розглядаючи визнання вразливості як ключ до осягнення людського блага.

    «Крихкість» привернула увагу до Нусбаум в усіх гуманітарних науках. Вона отримала схвальну оцінку в академічних оглядах і визнання в популярних медіа. Каміла Палья назвала «Крихкість» такою, що відповідає «найвищим академічним стандартам» двадцятого століття, а Times Higher Education назвали її «відмінно науковою роботою». Репутація Нусбаум поширила її вплив не тільки на друковані медіа, а й на телевізійні програми.

    Основні ідеї Редагувати

    Підхід спроможностей Редагувати

    Нусбаум послідовно та систематично критикує теорію справедливості Ролза. На її думку підхід Ролза містить три недоліки: 1) він виключає людей з інвалідністю; 2) не вирішує проблему нерівності між націями; 3) не вирішує питання про моральний статус тварин (non-human animals).

    Тому Нусбаум пропонує власний підхід спроможностей. Спроможності — це можливість реалізації людського в людині та доступу до такої реалізації. Нусбаум визначає 10 спроможностей:

    1. Життя.
    2. Здоров'я тіла.
    3. Фізична недоторканість.
    4. Почуття, уява, думки.
    5. Емоції.
    6. Практичний розум (спроможність формувати власну концепцію блага та жити у відповідності до неї).
    7. Приналежність (можливість жити серед інших та бути залученим в різні форми суспільної комунікації).
    8. Інші види (турбота про природний світ).
    9. Гра (можливість насолоджуватись рекреаційними активностями).
    10. Політичний та матеріальний контроль за власним середовищем.

    Філософія емоцій Редагувати

    Нусбаум відома своїм вкладом в філософію емоцій. Вона присвятила декілька своїх робіт дослідженню природи емоцій та обговоренню ролі певних емоцій в формуванні публічних політик та юридичних вироків. Нусбаум запропонувала «нео-стоїчний» погляд на емоції як на складні моральні ціннісні присуди щодо речей чи людей, які дієвець не може контролювати, однак які грають значну роль для його щастя та процвітання.

    Різне Редагувати

    Під час Російського вторгнення в Україну в 2022 висловила свою підтримку Україні:

    «Тримайтеся, відважні брати та сестри, і нехай ви станете прикладом для всієї історії того, як правда може творити силу»

    Нагороди та відзнаки Редагувати

    Почесні ступені та почесні товариства Редагувати

    Нусбаум є членом Американської академії мистецтв і наук (1988) і Американського філософського товариства (1996). Вона є академіком Академії Фінляндії (2000) та членом-кореспондентом Британської академії (2008). Має 64 почесні ступені коледжів та університетів Північної Америки, Латинської Америки, Європи, Африки та Азії, у тому числі:

    Нагороди Редагувати

    • 1990: Премія Brandeis Creative Arts Award в галузі нехудожньої літератури
    • 1991: PEN/Diamonstein-Spielvogel Award for the Art of the Essay[en] (за «Love's Knowledge»)
    • 1998: Книжкова премія Несса Асоціації американських коледжів та університетів (за «Cultivating Humanity»)
    • 2000: Книжкова премія Північноамериканського товариства соціальної філософії (за «Sex and Social Justice»)
    • 2002: Премія Гравемайєра Університету Луїсвіля[en] в галузі освіти (за «Cultivating Humanity»)
    • 2003: Відзнака коледжу Барнарда
    • 2004: Почесне членство в Phi Beta Kappa в Чиказькому університеті .
    • 2004: Премія Асоціації видавців американських університетів за професійну та наукову літературу в галузі права (за «Hiding From Humanity»)
    • 2005: входить до списку 100 найкращих публічних інтелектуалів світу за версією Foreign Policy (а також у 2008 і 2010 рр.) та журналів Prospect.
    • 2007: Премія випускників Редкліффа
    • 2009: Премія Генрі М. Філліпса з юриспруденції Американського філософського товариства .
    • 2010: Столітня медаль Вищої школи мистецтв і наук Гарвардського університету
    • 2012: Премія принца Астурійського в галузі соціальних наук
    • 2014: Лекції Джона Лока в Оксфордському університеті.
    • 2015: Premio Nonino, Італія
    • 2015: Премія з етики Інамори
    • 2016: Премія Кіото з філософії, Японія
    • 2017: Лекція Джефферсона
    • 2017: Премія Дона М. Рендела за внесок у гуманітарні науки, Американська академія мистецтв і наук
    • 2018: премія Бергрюена
    • 2021: Премія Гольберга «за її новаторський внесок у дослідження філософії, юриспруденції та в суміжних галузях»

    Примітки Редагувати

    1. Heller, Nathan (31 грудня 2018). The Philosopher Redefining Equality. New Yorker. оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 14 червня 2019. 
    2. Wendland, Aaron James (7 грудня 2018). Martha Nussbaum: "There's no tension in supporting #MeToo and defending legal sex work". New Statesman. оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018. 
    3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    4. Aviv, Rachel (18 липня 2016). . The New Yorker (англ.). ISSN 0028-792X. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 14 червня 2019. 
    5. . philosophy.uchicago.edu. Архів оригіналу за 22 червня 2022. Процитовано 22 червня 2022. 
    6. . 17 червня 2016. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 31 жовтня 2017. 
    7. ↑ (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2018. 
    8. ↑ . holbergprisen.no (nb-NO). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «holbergprisen.no» визначена кілька разів з різним вмістом
    9. Nussbaum, Martha C. The Fragility of Goodness: Luck and Ethics in Greek Tragedy and Philosophy.
    10. Barnes, Hazel E. Comparative Literature, Vol. 40, No. 1 (Winter, 1988), pp. 76–77
    11. Woodruff, Paul B. Philosophy and Phenomenological Research, Vol. 50, No. 1 (Sep. 1989), pp. 205—210
    12. Knox, Bernard.
    13. Paglia, Camille.
    14. Hodges, Lucy.
    15. Shop PBS. 9 вересня 2012. Архів оригіналу за September 9, 2012. Процитовано 31 жовтня 2017. 
    16. Khoma, Vsevolod (6 квітня 2022). . Filosofska Dumka (укр.) (1). с. 68–83. ISSN 2522-9346. doi:10.15407/fd2022.01.068. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022. 
    17. Nussbaum, Martha C. (2011). Creating capabilities : the human development approach. Cambridge, Mass. ISBN 978-0-674-06120-0. OCLC 753976782. 
    18. . www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 22 червня 2022. 
    19. Philosophers for Ukraine. Philosophers for Ukraine. Процитовано 22 червня 2022. 
    20. . search.amphilsoc.org. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021. 
    21. . uchicago.edu. Архів оригіналу за October 8, 2003. Процитовано 15 жовтня 2003. 
    22. . lawrence.edu. 11 червня 2013. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 11 червня 2013. 
    23. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2003. 
    24. . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 16 травня 2021. 
    25. . Архів оригіналу за August 7, 2020. Процитовано 1 березня 2019. 
    26. . 29 травня 2009. Архів оригіналу за 29 травня 2009. Процитовано 17 березня 2022. 
    27. . Prospect. Архів оригіналу за 22 січня 2008. Процитовано 9 лютого 2008. 
    28. anonymous. . uchicago.edu. Архів оригіналу за 10 червня 2010. Процитовано 3 квітня 2016. 
    29. . The Princess of Asturias Foundation (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 22 червня 2022. 
    30. . case.edu – Case Western Reserve University. Архів оригіналу за July 8, 2015. Процитовано 8 липня 2015. 
    31. . Kyoto Prize, Inamori Foundation. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 31 жовтня 2017. 
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Marta Krejven Nusbaum angl Martha C Nussbaum nar 6 travnya 1947 amerikanska vchena filosof profesor prava ta etiki v Chikazkomu universiteti de vona pracyuye odnochasno v pravnichij shkoli ta na fakulteti filosofiyi Vona osoblivo cikavitsya davnogreckoyu ta rimskoyu filosofiyeyu politichnoyu filosofiyeyu ekzistencializmom feminizmom ta etikoyu vklyuchayuchi prava tvarin Vona takozh ye chlenom Komitetu z doslidzhen Pivdennoyi Aziyi ta chlenom pravlinnya Programi z prav lyudini Vikladala v Garvardi ta Brauni 4 narazi pracyuye v Chikazkomu universiteti 5 Marta Nusbaumangl Martha NussbaumMarta Nusbaum v 2008 r Narodzhennya 6 travnya 1947 1947 05 06 76 rokiv Nyu Jork SShAGromadyanstvo SShAZnannya mov anglijska 3 Im ya pri narodzhenni Martha CravenDiyalnist pismennicya klasicist vikladachka universitetuVikladala Chikazkij universitetBraunskij universitetGarvardskij universitetChlen Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Amerikanske filosofske tovaristvoNaukovij stupin doktor filosofiyiShkola Tradiciya analitichna filosofiyafeminizmsocialnij liberalizmVplinula Amartiya SenElizabet S Anderson 1 Linda Martin AlkofLuis EntoniDevid G GerbertAlma mater Koledzh VellsliNyu Jorkskij universitet BA Garvardskij universitet MA PhD Zaznala vplivu AristotelKetrin MakkinnonDzhon Styuart MillAdam SmitG E L OvenDzhon RoulzBernard Vilyams filosof 2 Amartiya SenCholovik Alan Nusbaum z 1969 po 1987 U shlyubi z Alan NussbaumdNagorodi Grant Guggengajma 1980 Premiya princessi Asturijskoyi v galuzi socialnih naukd 2012 PEN Diamonstein Spielvogel Award for the Art of the Essayd 1991 medal Stolittya Garvardud premiya imeni Gravemayerad 2002 Profesura Alberta Velikogod 2012 Premiya Kioto v galuzi mistectv i filosofiyid Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Harvard Junior Fellowd 1972 pochesnij doktor Universitetu Britanskoyi Kolumbiyid Berggruen Philosophy Prized 2018 premiya Lyudviga Golberga 2021 honorary doctorate of Hasselt Universityd 24 travnya 2016 pochesnij doktor Levenskogo katolickogo universitetud honorary doctor of the Univerity of Bielefeldd Pochesnij doktor Universitetu Mayamid 13 travnya 2007 Philip L Quinn Prized Marta Nusbaum u VikishovishiNusbaum ye avtorom nizki knig yak ot Krihkist blaga The Fragility of Goodness 1986 Seks i socialna spravedlivist Sex and Social Justice 1998 Frontiri spravedlivosti invalidnist nacionalnist vidova prinalezhnist Frontiers of Justice Disability Nationality Species Membership 2006 Vid ogidi do lyudyanosti seksualna oriyentaciya ta konstitucijne pravo From Disgust to Humanity Sexual Orientation and Constitutional Law 2010 Stvoryuyuchi spromozhnosti pidhid do lyudskogo rozvitku Creating capabilities the human development approach 2011 Politichni emociyi chomu lyubov maye znachennya dlya pravosuddya Political Emotions Why Love Matters for Justice 2013 Gniv ta proshennya Anger and Forgiveness 2016 Tradiciya kosmopolitizmu The Cosmopolitan Tradition 2019 Otrimala premiyu Kioto v galuzi mistectva ta filosofiyi 2016 roku premiyu Bergryuena 2018 roku ta premiyu Golberga 2021 roku 6 7 8 Zmist 1 Osnovni praci 1 1 Krihkist blaga 2 Osnovni ideyi 2 1 Pidhid spromozhnostej 2 2 Filosofiya emocij 3 Rizne 4 Nagorodi ta vidznaki 4 1 Pochesni stupeni ta pochesni tovaristva 4 2 Nagorodi 5 PrimitkiOsnovni praci RedaguvatiKrihkist blaga Redaguvati V knizi Krihkist blaga udacha ta etika v greckij tragediyi ta filosofiyi 9 rozglyadayetsya etichna dilema lyudi yaki tverdo viddani ideyi spravedlivosti tim ne mensh ye vrazlivimi do zovnishnih faktoriv yaki mozhut silno vplinuti na yih dobrobut abo navit zvesti jogo nanivec Obgovoryuyuchi yak literaturni tak i filosofski teksti Nusbaum pragne viznachiti naskilki rozum mozhe zabezpechiti samodostatnye lyudske isnuvannya Nusbaum vivchaye tri davnogrecki tragediyi Agamemnon Antigona ta Gekaba a takozh roboti Platona ta Aristotelya Zreshtoyu vona vidkidaye platonivske uyavlennya pro te sho lyudska dobrota mozhe povnistyu zahistiti vid nebezpeki stavshi na bik tragichnih dramaturgiv ta Aristotelya rozglyadayuchi viznannya vrazlivosti yak klyuch do osyagnennya lyudskogo blaga Krihkist privernula uvagu do Nusbaum v usih gumanitarnih naukah Vona otrimala shvalnu ocinku v akademichnih oglyadah 10 11 i viznannya v populyarnih media 12 Kamila Palya nazvala Krihkist takoyu sho vidpovidaye najvishim akademichnim standartam dvadcyatogo stolittya 13 a Times Higher Education nazvali yiyi vidminno naukovoyu robotoyu 14 Reputaciya Nusbaum poshirila yiyi vpliv ne tilki na drukovani media a j na televizijni programi 15 Osnovni ideyi RedaguvatiPidhid spromozhnostej Redaguvati Nusbaum poslidovno ta sistematichno kritikuye teoriyu spravedlivosti Rolza Na yiyi dumku pidhid Rolza mistit tri nedoliki 1 vin viklyuchaye lyudej z invalidnistyu 2 ne virishuye problemu nerivnosti mizh naciyami 3 ne virishuye pitannya pro moralnij status tvarin non human animals 16 Tomu Nusbaum proponuye vlasnij pidhid spromozhnostej Spromozhnosti ce mozhlivist realizaciyi lyudskogo v lyudini ta dostupu do takoyi realizaciyi Nusbaum viznachaye 10 spromozhnostej 17 Zhittya Zdorov ya tila Fizichna nedotorkanist Pochuttya uyava dumki Emociyi Praktichnij rozum spromozhnist formuvati vlasnu koncepciyu blaga ta zhiti u vidpovidnosti do neyi Prinalezhnist mozhlivist zhiti sered inshih ta buti zaluchenim v rizni formi suspilnoyi komunikaciyi Inshi vidi turbota pro prirodnij svit Gra mozhlivist nasolodzhuvatis rekreacijnimi aktivnostyami Politichnij ta materialnij kontrol za vlasnim seredovishem Filosofiya emocij Redaguvati Nusbaum vidoma svoyim vkladom v filosofiyu emocij Vona prisvyatila dekilka svoyih robit doslidzhennyu prirodi emocij ta obgovorennyu roli pevnih emocij v formuvanni publichnih politik ta yuridichnih virokiv Nusbaum zaproponuvala neo stoyichnij poglyad na emociyi yak na skladni moralni cinnisni prisudi shodo rechej chi lyudej yaki diyevec ne mozhe kontrolyuvati odnak yaki grayut znachnu rol dlya jogo shastya ta procvitannya 18 Rizne RedaguvatiPid chas Rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 vislovila svoyu pidtrimku Ukrayini Trimajtesya vidvazhni brati ta sestri i nehaj vi stanete prikladom dlya vsiyeyi istoriyi togo yak pravda mozhe tvoriti silu 19 Nagorodi ta vidznaki RedaguvatiPochesni stupeni ta pochesni tovaristva Redaguvati Nusbaum ye chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1988 i Amerikanskogo filosofskogo tovaristva 1996 20 Vona ye akademikom Akademiyi Finlyandiyi 2000 ta chlenom korespondentom Britanskoyi akademiyi 2008 Maye 64 pochesni stupeni koledzhiv ta universitetiv Pivnichnoyi Ameriki Latinskoyi Ameriki Yevropi Afriki ta Aziyi u tomu chisli 21 22 23 24 Garvardskij universitet Hajfskij universitet Izrayil Torontskij universitet Bilefeldskij universitetNagorodi Redaguvati 1990 Premiya Brandeis Creative Arts Award v galuzi nehudozhnoyi literaturi 1991 PEN Diamonstein Spielvogel Award for the Art of the Essay en za Love s Knowledge 1998 Knizhkova premiya Nessa Asociaciyi amerikanskih koledzhiv ta universitetiv za Cultivating Humanity 2000 Knizhkova premiya Pivnichnoamerikanskogo tovaristva socialnoyi filosofiyi za Sex and Social Justice 2002 Premiya Gravemajyera Universitetu Luyisvilya en v galuzi osviti za Cultivating Humanity 2003 Vidznaka koledzhu Barnarda 2004 Pochesne chlenstvo v Phi Beta Kappa v Chikazkomu universiteti 25 2004 Premiya Asociaciyi vidavciv amerikanskih universitetiv za profesijnu ta naukovu literaturu v galuzi prava za Hiding From Humanity 2005 vhodit do spisku 100 najkrashih publichnih intelektualiv svitu za versiyeyu Foreign Policy a takozh u 2008 i 2010 rr 26 ta zhurnaliv Prospect 27 2007 Premiya vipusknikiv Redkliffa 2009 Premiya Genri M Fillipsa z yurisprudenciyi Amerikanskogo filosofskogo tovaristva 28 2010 Stolitnya medal Vishoyi shkoli mistectv i nauk Garvardskogo universitetu 2012 Premiya princa Asturijskogo v galuzi socialnih nauk 29 2014 Lekciyi Dzhona Loka v Oksfordskomu universiteti 2015 Premio Nonino Italiya 2015 Premiya z etiki Inamori 30 2016 Premiya Kioto z filosofiyi Yaponiya 31 2017 Lekciya Dzheffersona 2017 Premiya Dona M Rendela za vnesok u gumanitarni nauki Amerikanska akademiya mistectv i nauk 2018 premiya Bergryuena 7 2021 Premiya Golberga za yiyi novatorskij vnesok u doslidzhennya filosofiyi yurisprudenciyi ta v sumizhnih galuzyah 8 Primitki Redaguvati Heller Nathan 31 grudnya 2018 The Philosopher Redefining Equality New Yorker Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 14 chervnya 2019 Wendland Aaron James 7 grudnya 2018 Martha Nussbaum There s no tension in supporting MeToo and defending legal sex work New Statesman Arhiv originalu za 7 grudnya 2018 Procitovano 7 grudnya 2018 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Aviv Rachel 18 lipnya 2016 The Philosopher of Feelings The New Yorker angl ISSN 0028 792X Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2019 Procitovano 14 chervnya 2019 Martha C Nussbaum Department of Philosophy philosophy uchicago edu Arhiv originalu za 22 chervnya 2022 Procitovano 22 chervnya 2022 Prof Martha Nussbaum wins Kyoto Prize 17 chervnya 2016 Arhiv originalu za 19 listopada 2016 Procitovano 31 zhovtnya 2017 a b Martha Nussbaum Wins 1 Million Berggruen Prize angl Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2019 Procitovano 30 zhovtnya 2018 a b Martha C Nussbaum Holbergprisen holbergprisen no nb NO Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva holbergprisen no viznachena kilka raziv z riznim vmistom Nussbaum Martha C The Fragility of Goodness Luck and Ethics in Greek Tragedy and Philosophy Barnes Hazel E Comparative Literature Vol 40 No 1 Winter 1988 pp 76 77 Woodruff Paul B Philosophy and Phenomenological Research Vol 50 No 1 Sep 1989 pp 205 210 Knox Bernard Paglia Camille Hodges Lucy Shop PBS 9 veresnya 2012 Arhiv originalu za September 9 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Khoma Vsevolod 6 kvitnya 2022 NA ShLYaHU DO EKSPANSIVNOGO POLITIChNOGO LIBERALIZMU PIDHID SPROMOZhNOSTEJ NUSBAUM YaK REINTERPRETACIYa IDEJ RANNOGO ROLZA Storinka molodogo naukovcya Filosofska Dumka ukr 1 s 68 83 ISSN 2522 9346 doi 10 15407 fd2022 01 068 Arhiv originalu za 14 chervnya 2022 Procitovano 14 chervnya 2022 Nussbaum Martha C 2011 Creating capabilities the human development approach Cambridge Mass ISBN 978 0 674 06120 0 OCLC 753976782 Martha Nussbaum Biography Philosophy Aristotle Works amp Facts Britannica www britannica com angl Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 Procitovano 22 chervnya 2022 Philosophers for Ukraine Philosophers for Ukraine Procitovano 22 chervnya 2022 APS Member History search amphilsoc org Arhiv originalu za 16 grudnya 2021 Procitovano 16 grudnya 2021 Martha Nussbaum uchicago edu Arhiv originalu za October 8 2003 Procitovano 15 zhovtnya 2003 Martha Nussbaum Liberal Education Crucial to Producing Democratic Societies lawrence edu 11 chervnya 2013 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 11 chervnya 2013 Martha Nussbaum Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2003 Honorary Degrees Awarded at 2021 Commencement Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Martha Nussbaum Arhiv originalu za August 7 2020 Procitovano 1 bereznya 2019 Foreign Policy Top 100 Public Intellectuals 29 travnya 2009 Arhiv originalu za 29 travnya 2009 Procitovano 17 bereznya 2022 The Prospect FP Global public intellectuals poll results Prospect Arhiv originalu za 22 sichnya 2008 Procitovano 9 lyutogo 2008 anonymous Nussbaum Receives Prestigious Prize for Law and Philosophy uchicago edu Arhiv originalu za 10 chervnya 2010 Procitovano 3 kvitnya 2016 Martha C Nussbaum Laureates Princess of Asturias Awards The Princess of Asturias Foundation angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2021 Procitovano 22 chervnya 2022 2015 Recipient University Events case edu Case Western Reserve University Arhiv originalu za July 8 2015 Procitovano 8 lipnya 2015 Kyoto Prize Inamori Foundation Kyoto Prize Inamori Foundation Arhiv originalu za 30 lipnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Marta Nusbaum amp oldid 40255914