Народна Армія В'єтнаму (в'єт. Quân Đội Nhân Dân Việt Nam) — офіційна назва збройних сил Соціалістичної Республіки В'єтнам.
| Народна Армія В'єтнаму | |
|---|---|
| Quân Đội Nhân Dân Việt Nam | |
| Штаб | Ханой, В'єтнам |
| Історія | |
| Друга світова війна війна в Індокитаї (1945—1954) В'єтнамська війна війна з Кампучією війна з Китаєм (1979) | |
| | |
| Народна Армія В'єтнаму у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Створення перших загонів регулярних сил Редагувати
Датою створення В'єтнамської народної армії вважається 22 грудня 1944 року. Того дня було створено перший загін регулярних сил, яким командував Во Нгуен Зіап. На момент формування, загін налічував 34 бійці, на озброєнні яких були 1 ручний кулемет, 17 гвинтівок, 2 пістолети й 14 трутових рушниць. 24 та 25 грудня 1944 року загін здійснив перші бойові операції: були атаковані й захоплені два пости французьких колоніальних військ — пост у Нангані (провінція Каобанг) та пост у Файкхат (провінція Баккан).
Згодом Во Нгуен Зіап став першим головнокомандувачем ВНА.
У квітні 1945 року чисельність загонів В'єтміню сягнула 1 тисячі бійців, у той час було створено головне військове командування та відкрито перші школи для підготовки командних кадрів.
У травні 1945 року загони регулярних сил отримали найменування «Армія визволення В'єтнаму»
Війна за незалежність (1944—1954) Редагувати
Під час Індокитайської війни збройні сили Демократичної Республіки В'єтнам були цілковито переозброєні завдяки підтримці Китаю та здобули значний бойовий досвід.
7 січня 1947 року було сформовано 102-й піхотний полк — перший полк регулярних сил, що мав армійську структуру.
4 листопада 1949 року в'єтнамські збройні сили (раніше мали назву Армія захисту Батьківщини) отримали нову назву — В'єтнамська Народна армія. Було встановлено призовний принцип комплектування армії.
До закінчення 1949 року сили В'єтміню налічували близько 40 тисяч бійців (у тому числі дві піхотні дивізії та кілька окремих полків регулярних сил, організованих за армійським зразком).
Після завершення війни з Францією 1954 року ВНА продовжила розвиватись.
- 7 травня 1955 року було створено військово-морські сили;
- 18 листопада 1958 року було створено прикордонні війська;
- 1959 року було сформовано першу танкову частину — 202-й танковий полк, укомплектований танками Т-34-85
- 1963 року було створено військово-повітряні сили.
В'єтнамська народна армія у В'єтнамській війні Редагувати
Серйозним випробуванням для армії стала В'єтнамська війна, під час якої підрозділи ВНА брали участь у повномасштабних бойових діях на території Південного В'єтнаму, Лаосу й Камбоджі, а також забезпечували протиповітряну оборону Північного В'єтнаму. В американських джерелах, присвячених цьому періоду, вона згадується як PAVN (People's Army of Viet Nam, Народна армія В'єтнаму) або NVA (North Vietnam's Army, північнов'єтнамська армія). 1975 року війна завершилась взяттям Сайгона.
Після перемоги, на озброєння В'єтнамської Народної армії надійшли озброєння та військова техніка американського виробництва, які раніше перебували на озброєнні південнов'єтнамської армії.
У другій половині 1970-их років ВНА відбивала прикордонні вилазки камбоджійських «червоних кхмерів», з 1979 до 1989 року окупувала Камбоджу, а також розміщувалась на території Лаосу. 1979 року брала участь у відбитті агресії Китаю.
Сучасний стан Редагувати
Структура Редагувати
Всі підрозділи ВНА належать до однієї з трьох груп: Основні сили (Chủ lực), Місцеві сили (Địa phương), сили народної оборони (Dân quân-Tự vệ). Кожна з цих груп має свій резерв.
У складі ВНА є такі види військ:
- Сухопутні сили
- Сили прикордонної охорони (Biên phòng Việt Nam)
- Військово-морські сили В'єтнаму (Hải quân nhân dân Việt Nam)
- Військово-повітряні сили й ППО
Підрозділи ВНА часто залучаються до сільськогосподарських робіт і ліквідації наслідків стихійних лих.
Техніка та озброєння Редагувати
Нині В'єтнамська народна армія має, в основному, зброю радянського та китайського виробництва. Питома доля радянського озброєння зросла наприкінці 1970-их років у зв'язку з охолодженням в'єтнамсько-китайських відносин.
Відповідно до даних IISS The Military Balance, станом на 2010 рік, В'єтнамська народна армія мала у своєму розпорядженні таку техніку:
| Зброя та озброєння В'єтнамської народної армії станом на 2010 рік | ||||
|---|---|---|---|---|
| Тип | Виробництво | Призначення | Кількість | Примітки |
| Середні танки | ||||
| Т-34 | середній танк | 45 | ||
| Т-54/Т-55 | середній танк | 850 | ||
| Тип 59 | середній танк | 350 | ||
| Т-62 | середній танк | 70 | ||
| Легкі танки | ||||
| Тип 62/Тип 63 | Легкий танк | 320 | ||
| ПТ-76 | Легкий танк | 300 | ||
| Бойові машини піхоти | ||||
| БМП-1/БМП-2 | бойова машина піхоти | 300 | ||
| Бронерозвідувальні машини | ||||
| БРДМ-1/БРДМ-2 | БРДМ | 100 | ||
| Бронетранспортери | ||||
| БТР-40/БТР-50/БТР-60/БТР-152 | бронетранспортер | 1100 | ||
| M113A3 | бронетранспортер | 200 | ||
| Тип-63 | бронетранспортер | 80 | ||
| Оперативно-тактичні ракетні комплекси | ||||
| Р-300 | оперативно-тактичний ракетний комплекс | |||
| Реактивні системи залпового вогню | ||||
| Тип 63 (РСЗВ) | РСЗВ | 360 | ||
| БМ-21 «Град» | РСЗВ | 350 | ||
| БМ-14 | РСЗВ | |||
| Самохідна польова артилерія | ||||
| 2С3 «Акация» | самохідна гаубиця 152 мм | 30 | ||
| 2С9 «Нона-C» | самохідна установка 120 мм | |||
| Буксована польова артилерія (близько 2300 одиниць) | ||||
| М-1944 | польова гармата 100 мм | |||
| M101 | гаубиця 105 мм | |||
| Д-30 | буксована гаубиця 122 мм | |||
| М-30 | буксована гаубиця 122 мм | |||
| Д-74 | 122 мм гармата | |||
| М46 | 130 мм гармата | |||
| Д-20 | 152-мм гармата-гаубиця | |||
| М-114 | 155-мм гармата-гаубиця | |||
| Міномети | ||||
| БМ-37 | 82 мм міномет | |||
| М-43 | 120 мм міномет | |||
| М-43 | 160 мм міномет | |||
| Протитанкова артилерія | ||||
| СУ-100 | Штурмова гармата 100 мм | |||
| СУ-122 | Штурмова гармата 122 мм | |||
| Т-12 | протитанкова гармата 100 мм | |||
| Протитанкові ракетні комплекси | ||||
| 9К11 «Малютка» | переносний ПТРК | |||
| Техніка ППО | ||||
| ЗСУ-23-4 «Шилка» | зенітна самохідна установка | |||
| 9К38 «Игла» | ПЗРК | |||
| С-300 ПМУ-1 | / | ЗРК2 дивізії | ||
| Вертольоти | ||||
| Мі-24 | транспортно-бойовий вертоліт | 26 | ||
| Ка-25 | протичовновий вертоліт | 3 | ||
| Ка-28 | багатоцільовий вертоліт | 10 | ||
| Ка-32 | багатоцільовий вертоліт | 2 | ||
| Мі-6 | транспортний вертоліт | 4 | ||
| Мі-17 | багатоцільовий вертоліт | 30 | ||
| Bell UH-1 Iroquois | багатоцільовий вертоліт | 12 | ||
| PZL W-3 Sokol | багатоцільовий вертоліт | 4 | ||
| Літаки | ||||
| МіГ-21 | багатоцільовий винищувач | 140 | ||
| Су-22М4 | винищувач-бомбардувальник | 53 | Частина виконує розвідувальні завдання | |
| Су-27СК | багатоцільовий винищувач | 7 | ||
| Су-30МКК | багатоцільовий винищувач | 4 | ||
| Бе-12 | протичовновий літак-амфібія | 4 | ||
| Ан-2 | легкий транспортний літак | 12 | ||
| Ан-26 | транспортний літак | 12 | ||
| Як-40 | VIP літак | 4 | ||
| Як-18 | навчальний літак | 10 | ||
| Aero L-39 Albatros | навчально-бойовий літак | 18 | ||
| МиГ-21УМ | навчально-бойовий літак | 10 | ||
| Су-27УБК | навчально-бойовий літак | 5 |
Система звань Редагувати
У В'єтнамській народній армії існують такі військові звання:
Рядові
- Рядовий 2-го класу (Binh Nhì)
- Рядовий 1-го класу (Binh Nhất)
Сержанти
- Капрал/єфрейтор (Hạ Sĩ)
- Сержант (Trung Sĩ)
- Майстер-сержант/старший сержант (Thượng Sĩ)
Окремо існує звання сержант-кандидат (Học viên hạ sĩ quan).
Унтер-офіцери
- Офіцер-кандидат (Học Viên)
- Унтер-офіцер/ворент-офіцер (Chuẩn Úy)
Офіцери
- Молодший лейтенант (Thiếu Úy)
- Лейтенант (Trung Úy)
- Старший лейтенант (Thượng Úy)
- Капітан (Đại Úy)
- Майор (Thiếu Tá)
- Підполковник (Trung Tá)
- Полковник (Thượng Tá)
- Старший полковник (Đại Tá)
Старші офіцери
- Генерал-майор (Thiếu tướng)
- Генерал-лейтенант (Trung tướng)
- Старший генерал-лейтенант (Thượng tướng)
- Генерал армії (Đại tướng)
ВМС
- Контр-адмірал (Chuẩn Đô đốc)
- Віце-адмірал (Phó Đô đốc)
- Адмірал (Đô đốc)
Додаткова інформація Редагувати
- Друкованим виданням В'єтнамської народної армії є газета «Куан дой нян зан» («Народна армія»).
Примітки Редагувати
- Історія Другої світової війни 1939—1945 (у 12 томах) / редкол., гол. ред. Гречко. том 9. М., Воениздат, 1978. стор.327
- Історія Другої світової війни 1939—1945 (у 12 томах) / редкол., гол. ред. Гречко. том 11. М., Воениздат, 1980. стор.109-114
- . Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 1 березня 2013.
- Глазунов, Ісаєв. Країни Індокитаю: шлях боротьби та перемоги. М., «Мысль», 1984. стор.20
- Радянська військова енциклопедія. / ред. Огарков. том 5. М., Воениздат, 1978. стор.544-545
- ↑ [↑ The International Institute For Strategic Studies IISS The Military Balance 2010. — Nuffield Press, 2010. — С. 196. — 433 с. — ISBN 978-1-85743-557-3.]
| Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |