www.wikidata.uk-ua.nina.az

Демократична Республіка В єтнам Việt Nam Dân Chủ Cộng HòaРеспубліка 1945 1976 Прапор ГербСтолиця ХанойМова и В єтнамська

Демократична Республіка В'єтнам

Демократична Республіка В'єтнам
Việt Nam Dân Chủ Cộng Hòa
Республіка
↓ 1945 – 1976 →


Столиця Ханой
Мова(и) В'єтнамська мова
Площа 157,880 км²
Населення 15 916 955
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Демократична Республіка В'єтнам
Історія В'єтнаму
Доісторичні часи від 500 тис. років до н. е.
Стародавні В'єтські племена,
древні В'єтські царства 		від 1 тис. років до н. е.
Аув'єти, лакв'єти,
династія Хонг-банг,
Королівство Ванланг 		до 257 до н. е.
Держава Аулак 257–207 до н. е.
Династія Чьєу,

держава Намв'єт

207–111 до н. е.
Перше китайське завоювання держави в'єтів 111 до н. е.–39 н. е.
Повстання сестер Чинг 40–43
Друге китайське завоювання держави в'єтів 43–544
Династія ранніх Лі 544–602
Третє китайське завоювання держави в'єтів 602–905
Династія Кхук 905–938
Династія Нго 939–967
Епоха дванадцяти шикуанів 966–968
Династія Дінь 968–980
Династія ранніх Ле 980–1009
Династія пізніх Лі 1009–1225
Династія Чан 1225–1400
• Монгольські війни з Дайв'єтом та Чампа 1257–1288
Династія Хо 1400–1407
Четверте китайське завоювання держави в'єтів 1407–1427
• династія пізніх Чан 1407–1413


Династія Ле 1428–1527
Династія Мак 1527–1592
Відроджена династія Ле 1533–1788
• князі Чинь 1545–1787
• князі Нгуен 1558–1777
Династія Тейшон 1778–1802
Династія Нгуєн 1802–1945
• французьке колоніальне правління у В'єтнамі 1887–1954
• В'єтнамська імперія 1945
Серпнева революція,
зречення Бао Дая 		1945
• Демократична Республіка В'єтнам 1945–1946
Перша Індокитайська війна 1946–1954
• Держава В'єтнам 1949–1955
Поділ В'єтнаму 1954
• Північний В'єтнам 1954–1976
• Південний В'єтнам 1954–1976
Друга Індокитайська війна 1957–1975
• Війна у В'єтнамі 1957–1975
Третя Індокитайська війна 1975–1988
Об'єднання В'єтнаму 1976
• Соціалістична Республіка В'єтнам з 1976
• «Оновлення» В'єтнаму[en] з 1986
Пов'язані поняття
Фунам, Ченла, Камбуджадеша I – XV вв.
Ліньї, Чампа 192–1832
Список правителів В'єтнаму
Доісторичні правителі В'єтнаму
  • п
  • о
  • р

Демократи́чна Респу́бліка В'єтна́м або Півні́чний В'єтна́м (в'єт. Việt Nam Dân Chủ Cộng Hòa) — комуністичний уряд, що мав під своїм контролем більшу частину Північного В'єтнаму. З 2 вересня 1945 року до 7 травня 1954 року керував усією територією В'єтнаму, а у 1954–1976 рр. лише територією на північ від 17-ї паралелі, коли уряд на чолі з Комуністичною партією було об'єднано з Тимчасовим урядом Республіки Південний В'єтнам.

Столицею Північного В'єтнаму було місто Ханой.

Державу було проголошено Хо Ши Міном в Ханої 1945 року після його приходу до влади після зречення імператора Бао Дай. Того ж року французи окупували Ханой, і розпочалась Перша індокитайська війна. Бао Дай став головою профранцузького сайгонського уряду 1949 року, який потім було перейменовано на державу В'єтнам.

Після поразки французьких сил в битві при Дьєнб'єнфу в липні 1954 р. були підписані Женевські угоди, за якими територія В'єтнаму тимчасово розділялася на дві частини, між якими розташовувалася демілітаризована зона. Після завершення Першої Індокитайської війни, згідно з рішеннями Женевської конференції, В'єтнам було поділено по 17-й паралелі - ДРВ стала урядом Північного В'єтнаму, хоча Держава В'єтнам зберегла контроль над півднем.

Комуністичний В'єтмінь («Ліга за незалежність В'єтнаму») разом з некомуністами контролював Північний В'єтнам у період між 18 грудня 1946 і 20 липня 1954 року. Проте комуністи поступово усунули всіх некомуністів, до лютого 1951 р., коли вони оголосили про створення партії Лао Донг (партія праці), і відкрито оголосили про початок побудови комунізму у Північному В'єтнамі Комуністи (партія Лао Донг) контролювала Північ В'єтнаму з 20 липня 1954 до 2 липня 1976 р. В обох частинах країни передбачалося провести в 1956 році вільні вибори, після чого мало відбутися об'єднання.

Після поділу В'єтнаму спостерігалася значна міграція населення: з Північного В'єтнаму на південь перебралися близько 1 млн осіб (чому сприяли розгорнута південнов'єтнамською владою пропагандистська кампанія і розгорнуте північнов'єтнамською владою будівництво комунізму), з півдня на північ мігрували близько 100 тис. осіб.

Північний В'єтнам був соціалістичною державою з повністю централізованою системою управління і командно-адміністративною економікою. У середині 1950-х років у ДРВ була проведена земельна реформа, у ході якої ліквідовано клас поміщиків, а їхні землі передані селянам. Реформа супроводжувалася насильством, унаслідок якого, за різними оцінками, загинуло від 1 тис. до 100 тис. чоловік. Наприкінці 1950-х років почалася індустріалізація країни.

Проведення виборів, призначених на 1956 р., зірвав південнов'єтнамський режим за підтримки США. 1955 року в Південному В'єтнамі була проголошена суверенна Республіка В'єтнам, що було прямим порушенням Женевських угод, що закріплювали тимчасовий статус поділу країни. Оскільки процес мирного об'єднання країни зайшов у глухий кут, 1959 року північнов'єтнамський уряд ухвалив рішення підтримати повстання місцевих комуністів в Південному В'єтнамі. Результатом такого рішення стала В'єтнамська війна. На територію Південного В'єтнаму таємно проникали регулярні підрозділи північнов'єтнамської армії. Крім того, війська ДРВ брали участь у громадянській війні в Лаосі, що офіційно спростовувалося Ханоєм. У 1965–1973 роках (з перервою в 1969–1971) територія ДРВ піддавалася масованим бомбардуванням американською авіацією і кораблями 7-го флоту США. Цілями бомбардувань було ослаблення військового потенціалу ДРВ і здатності країни надавати підтримку партизанам на півдні, а також тиск на північнов'єтнамський уряд, щоб змусити його припинити відправку своїх військ в Південний В'єтнам. Бомбардування завдали величезної шкоди економіці та інфраструктурі країни, а також призвели до десятків тисяч людських жертв. Значну військово-економічну підтримку Північного В'єтнаму в цей час надавали СРСР і Китай, які таким чином здійснювали експорт комунізму в країни третього світу.

У січні 1973 було укладено Паризьку угоду про припинення вогню, за яким США і Північний В'єтнам повинні були вивести свої війська з Південного В'єтнаму. Але північнов'єтнамські війська не були виведені з півдня і продовжували там бойові дії. Навесні 1975 р. унаслідок широкомасштабного наступу армії ДРВ південнов'єтнамський режим було повалено. 2 липня 1976 було проголошено створення єдиної незалежної в'єтнамської держави — ​​Соціалістичної Республіки В'єтнам (СРВ). ДРВ і Республіка В'єтнам припинили існування.

Історія Редагувати

Див. також: Індокитайські війни
Див. також: Війна у В'єтнамі

Географія Редагувати

Політичний устрій Редагувати

Економіка Редагувати

Демографія Редагувати

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ' Ho Chi Minh and the Communist Movement in Indochina, A Study in the Exploitation of Nationalism [ 4 березня 2014 у Wayback Machine.] (1953), Folder 11, Box 02, Douglas Pike Collection: Unit 13 — The Early History of Vietnam, The Vietnam Center and Archive, Texas Tech University.'
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Demokratichna Respublika V yetnam Việt Nam Dan Chủ Cộng HoaRespublika 1945 1976 Prapor GerbStolicya HanojMova i V yetnamska movaPlosha 157 880 km Naselennya 15 916 955Poperednik NastupnikFrancuzkij IndokitajV yetnamska imperiya V yetnamVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Demokratichna Respublika V yetnamIstoriya V yetnamuDoistorichni chasi vid 500 tis rokiv do n e Starodavni V yetski plemena drevni V yetski carstva vid 1 tis rokiv do n e Auv yeti lakv yeti dinastiya Hong bang Korolivstvo Vanlang do 257 do n e Derzhava Aulak 257 207 do n e Dinastiya Chyeu derzhava Namv yet 207 111 do n e Pershe kitajske zavoyuvannya derzhavi v yetiv 111 do n e 39 n e Povstannya sester Ching 40 43Druge kitajske zavoyuvannya derzhavi v yetiv 43 544Dinastiya rannih Li 544 602Tretye kitajske zavoyuvannya derzhavi v yetiv 602 905Dinastiya Khuk 905 938Dinastiya Ngo 939 967Epoha dvanadcyati shikuaniv 966 968Dinastiya Din 968 980Dinastiya rannih Le 980 1009Dinastiya piznih Li 1009 1225Dinastiya Chan 1225 1400 Mongolski vijni z Dajv yetom ta Champa 1257 1288Dinastiya Ho 1400 1407Chetverte kitajske zavoyuvannya derzhavi v yetiv 1407 1427 dinastiya piznih Chan 1407 1413Dinastiya Le 1428 1527Dinastiya Mak 1527 1592Vidrodzhena dinastiya Le 1533 1788 knyazi Chin 1545 1787 knyazi Nguen 1558 1777Dinastiya Tejshon 1778 1802Dinastiya Nguyen 1802 1945 francuzke kolonialne pravlinnya u V yetnami 1887 1954 V yetnamska imperiya 1945Serpneva revolyuciya zrechennya Bao Daya 1945 Demokratichna Respublika V yetnam 1945 1946Persha Indokitajska vijna 1946 1954 Derzhava V yetnam 1949 1955Podil V yetnamu 1954 Pivnichnij V yetnam 1954 1976 Pivdennij V yetnam 1954 1976Druga Indokitajska vijna 1957 1975 Vijna u V yetnami 1957 1975Tretya Indokitajska vijna 1975 1988Ob yednannya V yetnamu 1976 Socialistichna Respublika V yetnam z 1976 Onovlennya V yetnamu en z 1986Pov yazani ponyattyaFunam Chenla Kambudzhadesha I XV vv Linyi Champa 192 1832Spisok praviteliv V yetnamuDoistorichni praviteli V yetnamuporDemokrati chna Respu blika V yetna m abo Pivni chnij V yetna m v yet Việt Nam Dan Chủ Cộng Hoa komunistichnij uryad sho mav pid svoyim kontrolem bilshu chastinu Pivnichnogo V yetnamu Z 2 veresnya 1945 roku do 7 travnya 1954 roku keruvav usiyeyu teritoriyeyu V yetnamu a u 1954 1976 rr lishe teritoriyeyu na pivnich vid 17 yi paraleli koli uryad na choli z Komunistichnoyu partiyeyu bulo ob yednano z Timchasovim uryadom Respubliki Pivdennij V yetnam Stoliceyu Pivnichnogo V yetnamu bulo misto Hanoj Derzhavu bulo progolosheno Ho Shi Minom v Hanoyi 1945 roku pislya jogo prihodu do vladi pislya zrechennya imperatora Bao Daj Togo zh roku francuzi okupuvali Hanoj i rozpochalas Persha indokitajska vijna Bao Daj stav golovoyu profrancuzkogo sajgonskogo uryadu 1949 roku yakij potim bulo perejmenovano na derzhavu V yetnam Pislya porazki francuzkih sil v bitvi pri Dyenb yenfu v lipni 1954 r buli pidpisani Zhenevski ugodi za yakimi teritoriya V yetnamu timchasovo rozdilyalasya na dvi chastini mizh yakimi roztashovuvalasya demilitarizovana zona Pislya zavershennya Pershoyi Indokitajskoyi vijni zgidno z rishennyami Zhenevskoyi konferenciyi V yetnam bulo podileno po 17 j paraleli DRV stala uryadom Pivnichnogo V yetnamu hocha Derzhava V yetnam zberegla kontrol nad pivdnem Komunistichnij V yetmin Liga za nezalezhnist V yetnamu razom z nekomunistami kontrolyuvav Pivnichnij V yetnam u period mizh 18 grudnya 1946 i 20 lipnya 1954 roku Prote komunisti postupovo usunuli vsih nekomunistiv do lyutogo 1951 r koli voni ogolosili pro stvorennya partiyi Lao Dong partiya praci i vidkrito ogolosili pro pochatok pobudovi komunizmu u Pivnichnomu V yetnami 1 Komunisti partiya Lao Dong kontrolyuvala Pivnich V yetnamu z 20 lipnya 1954 do 2 lipnya 1976 r V oboh chastinah krayini peredbachalosya provesti v 1956 roci vilni vibori pislya chogo malo vidbutisya ob yednannya Pislya podilu V yetnamu sposterigalasya znachna migraciya naselennya z Pivnichnogo V yetnamu na pivden perebralisya blizko 1 mln osib chomu spriyali rozgornuta pivdennov yetnamskoyu vladoyu propagandistska kampaniya i rozgornute pivnichnov yetnamskoyu vladoyu budivnictvo komunizmu z pivdnya na pivnich migruvali blizko 100 tis osib Pivnichnij V yetnam buv socialistichnoyu derzhavoyu z povnistyu centralizovanoyu sistemoyu upravlinnya i komandno administrativnoyu ekonomikoyu U seredini 1950 h rokiv u DRV bula provedena zemelna reforma u hodi yakoyi likvidovano klas pomishikiv a yihni zemli peredani selyanam Reforma suprovodzhuvalasya nasilstvom unaslidok yakogo za riznimi ocinkami zaginulo vid 1 tis do 100 tis cholovik Naprikinci 1950 h rokiv pochalasya industrializaciya krayini Provedennya viboriv priznachenih na 1956 r zirvav pivdennov yetnamskij rezhim za pidtrimki SShA 1955 roku v Pivdennomu V yetnami bula progoloshena suverenna Respublika V yetnam sho bulo pryamim porushennyam Zhenevskih ugod sho zakriplyuvali timchasovij status podilu krayini Oskilki proces mirnogo ob yednannya krayini zajshov u gluhij kut 1959 roku pivnichnov yetnamskij uryad uhvaliv rishennya pidtrimati povstannya miscevih komunistiv v Pivdennomu V yetnami Rezultatom takogo rishennya stala V yetnamska vijna Na teritoriyu Pivdennogo V yetnamu tayemno pronikali regulyarni pidrozdili pivnichnov yetnamskoyi armiyi Krim togo vijska DRV brali uchast u gromadyanskij vijni v Laosi sho oficijno sprostovuvalosya Hanoyem U 1965 1973 rokah z perervoyu v 1969 1971 teritoriya DRV piddavalasya masovanim bombarduvannyam amerikanskoyu aviaciyeyu i korablyami 7 go flotu SShA Cilyami bombarduvan bulo oslablennya vijskovogo potencialu DRV i zdatnosti krayini nadavati pidtrimku partizanam na pivdni a takozh tisk na pivnichnov yetnamskij uryad shob zmusiti jogo pripiniti vidpravku svoyih vijsk v Pivdennij V yetnam Bombarduvannya zavdali velicheznoyi shkodi ekonomici ta infrastrukturi krayini a takozh prizveli do desyatkiv tisyach lyudskih zhertv Znachnu vijskovo ekonomichnu pidtrimku Pivnichnogo V yetnamu v cej chas nadavali SRSR i Kitaj yaki takim chinom zdijsnyuvali eksport komunizmu v krayini tretogo svitu U sichni 1973 bulo ukladeno Parizku ugodu pro pripinennya vognyu za yakim SShA i Pivnichnij V yetnam povinni buli vivesti svoyi vijska z Pivdennogo V yetnamu Ale pivnichnov yetnamski vijska ne buli vivedeni z pivdnya i prodovzhuvali tam bojovi diyi Navesni 1975 r unaslidok shirokomasshtabnogo nastupu armiyi DRV pivdennov yetnamskij rezhim bulo povaleno 2 lipnya 1976 bulo progolosheno stvorennya yedinoyi nezalezhnoyi v yetnamskoyi derzhavi Socialistichnoyi Respubliki V yetnam SRV DRV i Respublika V yetnam pripinili isnuvannya Zmist 1 Istoriya 2 Geografiya 3 Politichnij ustrij 4 Ekonomika 5 Demografiya 6 Div takozh 7 Posilannya 8 PrimitkiIstoriya RedaguvatiDiv takozh Indokitajski vijni Div takozh Vijna u V yetnamiGeografiya RedaguvatiPolitichnij ustrij RedaguvatiEkonomika RedaguvatiDemografiya RedaguvatiDiv takozh RedaguvatiPivdennij V yetnam V yetmin Ho Shi MinPosilannya RedaguvatiDECLARATION OF INDEPENDENCE OF THE DEMOCRATIC REPUBLIC OF VlET NAM Arhivovano 11 lyutogo 2006 u Wayback Machine angl Primitki Redaguvati Ho Chi Minh and the Communist Movement in Indochina A Study in the Exploitation of Nationalism Arhivovano 4 bereznya 2014 u Wayback Machine 1953 Folder 11 Box 02 Douglas Pike Collection Unit 13 The Early History of Vietnam The Vietnam Center and Archive Texas Tech University Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Demokratichna Respublika V 27yetnam amp oldid 39643341