www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ченла Королівство ច នឡ королівство VI ст VIII ст Столиця ІсанапураМова и санскрит мова влади і культури і кхмерська мова

Ченла

Королівство Ченла
ចេនឡា
королівство


Столиця Ісанапура
Мова(и) санскрит (мова влади і культури) і кхмерська мова
Релігія індуїзм, буддизм
Форма правління Абсолюнта монархія
Історична ера Середньовіччя
Історія
 - Васалітет від держави Фунань 550
 - Посольство до Китаю 616/617
 - Поділ на "Водну" та "Земляну" Ченла 706/717
 - Проголошення Кхмерської імперії 802
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ченла

Ченла (спрощ. кит.: 真腊; трад. кит: 真臘; піньїнь: Zhēnlà; кхмер. : ចេនឡា;) — середньовічне кхмерське державне утворення у басейні та дельті річки Меконг. Держава Ченла була попередницею Кхмерської імперії. В китайських історичних хроніках ця назва згадувалась аж до 13 століття, але сучасна історіографія використовує цю назву лише до періоду з кінця 6 ст. до 802 року. Наразі ще невідомо, чи була Ченла єдиною унітарною державою, або цією назвою китайські хроністи узагальнювали певну сукупність окремих невеликих державних утворень у басейні та дельті річки Меконг.

Назва Редагувати

Як і у випадку з королівством Фунань, назва відома виключно з китайських хронік. Ченла згадується, як держава, що надсилає данину Танським імператорам. Назва "Ченла" не старокхмерського подохження і не використовувалась на території, яку називають Ченла. Слово має китайське походження. Деякі дослідники прив'язують це слово (真臘) до його прямого перекладу з китайської — "чистий бджолиний віск", що було одним з місцевих товарів, згаданих у китайських хроніках. Інші стверджують, що Ченла означає "Переможений Сіам", тому що "Ченла" було відтворено у вимові періоду Тан, як Tsienliäp, що звучить, як назва камбоджійського міста Сіємреап, чию назву часто розшифровують, як "розгромлений Сіам". Але ця версія має небагато прихильників через те, що конфлікти між Камбоджою та Сіамом почалися на декілька століть пізніше після того, як назва Ченла була згадана вперше. Отже, хоча ці дві назви можуть бути пов'язаними, Майкл Вікері зазначає, що походження обох невідоме. Старокхмерськоюмовою називалася Бхаве.

Історія Редагувати

Вперше згадується у китайській хроніці «Суї Шу», де описано, що з столиці Ісанапури прибуло посольство 616 року. Далі історики династії Тан вказують, що близько 707 року Ченла поділилася на два окремих утворення - “Лу Ченла” (陸真臘 - “Земляна Ченла”) та “Шуі Ченла” (水真臘 - “Водна Ченла”). “Водна” Ченла відносилась до дельти ріки Меконг, мала доступ до благ, які давала річка, але це сприяло посиленню бажань сусідів до завоювання цієї території. "Земляна Ченла" в свою чергу розташовувалась в менш родючій та сухішій долині Меконгу. Майкл Вікері[en] вважає, що твердження танських істориків про “водну” та “земляну” Ченла є помилковими, бо дослідження доводять, що до 802 року не існувало однієї централізованої держави в цьому регіоні, а була певна кількість малих окремих державних утворень.

У 8 ст. починається період занепаду Ченла. Кількість знайдених написів датованих восьмим століттям почала різко занепадати. Деякі довлідники, що вивчали китайські джерела того часу дійшли до висновку, що Ченла почала занепадати в результаті як внутрішніх проблем, так і нападів яванців з династії Шайлендра, які згодом були переможені та приєднані до Кхмерської імперії за правління Джаявармана ІІ. Інші дослідники, в свою чергу, відкидають класичний сценарій занепаду, аргументуючи це тим, що не було єдиної держави Ченла.
Період занепаду закінчується з переходом на новий етап у 802 році, коли король Джаяварман ІІ проголошує Кхмерську імперію.

Суспільство Редагувати

Правителі Редагувати

Традиційно лідери обирались на основі їх заслуг на полі битви та авторитету серед народу. Однак, набуваючи більшої потужності, правителі почали успадковувати посаду батька, престол став спадковим. Прийняття ідеї індуїстської держави з її освяченим воєначальником, "варманом", захисником короля було ідейною основою для контролю та правління.

Релігія Редагувати

За часів панування Імперії Фунань, королі прихильно ставилися до індуїзму, тому що він дозволяв посилювати своє правління та консолідувати державу, не прив'язуючись до політичних процесів. Правителі ототожнювали себе з такими богами, як Вішну і Шива, відомими як творець і руйнівник всесвіту відповідно. У релігійних установах також часто зустрічається скульптура "Харіхара", комбінована форма Вішну і Шиви. Це може свідчити, що ранні камбоджійці вірили в баланс створення та руйнування у всевсіті. Також в державі Ченла поклонялися й іншим індуїстським богам, таким як Брахма, Індрі, Крішна Говардхана, Лакшмі та ін. Крім того, певною мірою був поширений також і буддизм, він мирно співіснував з індуїзмом. За словами індійського історика Хіманчу Прахба-Рей, буддизм був ефективним фактором мотивації до розширення морської торгівлі, тоді як індуїзм обертався навколо аграрної економіки. Це, скоріш за все, і було причиною їх мирного співіснування, адже обидва джерела доходів в поєднанні працюють на благо держави набагато краще. Саме тому королі і дозволили обом релігія існувати та користуватися пільгами.

Соціальна ієрархія Редагувати

Соціальний статус людини визначався на основі знання мови, санскриту або давньокхмерської. Санскрит вважався "мовою богів" і вважався набагато престижнішим. Розподіл між тими, хто важко працював на землі та більш гідними профессіями відбувався на основі знання санскриту. Ті, хто зазнали успіху у вивченні санскриту могли отримувати високі чиновницькі звання, або служити в королівському дворі. Однак, більшість населення не мала можливості вивчити санскрит і проводила життя працюючи на користь храмів. Це демонструє сильний вплив індуїзму на кхмерське суспільство: санскрит вважався набагато престижнішим за рідну мову. Це може свідчити про те, що до приходу індуїзму суспільство було нестабільним і люди хапалися за нові вчення від іноземців, бо не мали постійних власних соціальних та релігійних структур. Загалом, не зважаючи на існування соціальної ієрархії,не було дискримінації між станами, жінки не вважалися людьми другого сорту, вони навіть могли займати високі чиновницькі посади. Це могло свідчити про спадщину матріархального суспільства, залишки якого ще зберігались на той час.

Рабство Редагувати

В Ченлі багато простолюдинів призначались на службу, де вони були повинні прибирати, готувати їжу в храмах або навіть будувати їх без будь-якої платні. Аналізуючи тогочасні написи, Джудіт Якоб виявив, що в Ченлі існувало 14 категорій рабів, які різнились за походженням та обов'язками. Їх можна було купувати, продавати і дарувати, бо найчастіше це мало форму саме боргової кабали. Мало місце і спадкове рабство.

Список правителів Редагувати

№ Король Роки правління
1 Бхававарман I близько 550–600
2 Махендраварман близько 600–616
3 Ішанаварман I 616–635
4 Бхававарман II 639–657
5 Candravarman? ?
6 Джаяварман I Близько 657–690
7 Королева Джаядеві 690–713
8 Самбхуварман 713–716
9 Пушкаракша 716–730
10 Самбхуварман близько 730–760
11 Раджендраварман I близько 760–780
12 Махіпатіварман близько 780–788

Джерело:

Цікаві факти Редагувати

Від назви столиці Ченли Ісанапура — походить назва регіону Таїланду Ісаан.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • John Guy «Lost kingdom. Hindu-buddhist sculpture of early Southeast Asia.» — River book, Bangkok — 318 ст. — С.19
  • Гловер, Іан. Southeast Asia: From Prehistory to History. Phychology Press, 2004
  •  Клод Жак. "Funan, Zhenla: The Reality Concealed by These Chinese Views of Indochina" Early Southeast Asia. Oxford University Press. 1979

Примітки Редагувати

  1. Джоу, Дангуань(2007). A Record of Cambodia: The Land and Its People. Silkworm Books. ISBN 978-1-62840-172-1.
  2. Гловер, Іан (2004). Southeast Asia: From Prehistory to History. Psychology Press. ISBN 978-0-415-29777-6.
  3. Клод Жак (1979). "'Funan', 'Zhenla': The Reality Concealed by These Chinese Views of Indochina.". Early South East Asia. Oxford University Press. стор. 376
  4. "Why did Chinese call Cambodia Chenla?", 2009, https://sokheounnews.files.wordpress.com/2010/05/5-why-did-chinese-call-cambodia-chenla.pdf [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  5. Вікері, Майкл "Society, Economics and Politics in pre-Angkor Cambodia", 1998
  6. “What and Where was Chenla?” F. Bizot, Французька школа Далекого Сходу, Париж, 1994
  7. Хігам, Чарльз, 2014, "Early Mainland Southeast Asia", River Books Co., Ltd., ISBN 978-616-7339-44-3
  8. ↑ Angkor and the Khmer Civilization (Ancient Peoples and Places), Майкл Д. Кое
  9. О'Рейлі, Дугалд, "Early Civilizations of Southeast Asia", 2015
  10. Classical Civilisations of South East Asia: An Anthology of Articles. редактор: V. I. Braginskiĭ, University of London. School of Oriental and African Studies
  11. . Google Books. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korolivstvo Chenla ច នឡ korolivstvo VI st VIII st Stolicya IsanapuraMova i sanskrit mova vladi i kulturi i khmerska movaReligiya induyizm buddizmForma pravlinnya Absolyunta monarhiyaIstorichna era SerednovichchyaIstoriya Vasalitet vid derzhavi Funan 550 Posolstvo do Kitayu 616 617 Podil na Vodnu ta Zemlyanu Chenla 706 717 Progoloshennya Khmerskoyi imperiyi 802Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu ChenlaChenla sprosh kit 真腊 trad kit 真臘 pinyin Zhenla khmer ច នឡ serednovichne khmerske derzhavne utvorennya u basejni ta delti richki Mekong Derzhava Chenla bula poperedniceyu Khmerskoyi imperiyi V kitajskih istorichnih hronikah cya nazva zgaduvalas azh do 13 stolittya 1 ale suchasna istoriografiya vikoristovuye cyu nazvu lishe do periodu z kincya 6 st do 802 roku 2 Narazi she nevidomo chi bula Chenla yedinoyu unitarnoyu derzhavoyu abo ciyeyu nazvoyu kitajski hronisti uzagalnyuvali pevnu sukupnist okremih nevelikih derzhavnih utvoren u basejni ta delti richki Mekong 3 Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Suspilstvo 3 1 Praviteli 3 2 Religiya 3 3 Socialna iyerarhiya 3 4 Rabstvo 4 Spisok praviteliv 5 Cikavi fakti 6 Div takozh 7 Dzherela 8 PrimitkiNazva RedaguvatiYak i u vipadku z korolivstvom Funan nazva vidoma viklyuchno z kitajskih hronik Chenla zgaduyetsya yak derzhava sho nadsilaye daninu Tanskim imperatoram Nazva Chenla ne starokhmerskogo podohzhennya i ne vikoristovuvalas na teritoriyi yaku nazivayut Chenla Slovo maye kitajske pohodzhennya Deyaki doslidniki priv yazuyut ce slovo 真臘 do jogo pryamogo perekladu z kitajskoyi chistij bdzholinij visk sho bulo odnim z miscevih tovariv zgadanih u kitajskih hronikah 4 Inshi stverdzhuyut sho Chenla oznachaye Peremozhenij Siam tomu sho Chenla bulo vidtvoreno u vimovi periodu Tan yak Tsienliap sho zvuchit yak nazva kambodzhijskogo mista Siyemreap chiyu nazvu chasto rozshifrovuyut yak rozgromlenij Siam Ale cya versiya maye nebagato prihilnikiv cherez te sho konflikti mizh Kambodzhoyu ta Siamom pochalisya na dekilka stolit piznishe pislya togo yak nazva Chenla bula zgadana vpershe Otzhe hocha ci dvi nazvi mozhut buti pov yazanimi Majkl Vikeri zaznachaye sho pohodzhennya oboh nevidome 5 Starokhmerskoyumovoyu nazivalasya Bhave Istoriya RedaguvatiVpershe zgaduyetsya u kitajskij hronici Suyi Shu de opisano sho z stolici Isanapuri pribulo posolstvo 616 roku Dali istoriki dinastiyi Tan vkazuyut sho blizko 707 roku Chenla podililasya na dva okremih utvorennya Lu Chenla 陸真臘 Zemlyana Chenla ta Shui Chenla 水真臘 Vodna Chenla Vodna Chenla vidnosilas do delti riki Mekong mala dostup do blag yaki davala richka ale ce spriyalo posilennyu bazhan susidiv do zavoyuvannya ciyeyi teritoriyi Zemlyana Chenla v svoyu chergu roztashovuvalas v mensh rodyuchij ta suhishij dolini Mekongu Majkl Vikeri en vvazhaye sho tverdzhennya tanskih istorikiv pro vodnu ta zemlyanu Chenla ye pomilkovimi bo doslidzhennya dovodyat sho do 802 roku ne isnuvalo odniyeyi centralizovanoyi derzhavi v comu regioni a bula pevna kilkist malih okremih derzhavnih utvoren 6 U 8 st pochinayetsya period zanepadu Chenla Kilkist znajdenih napisiv datovanih vosmim stolittyam pochala rizko zanepadati Deyaki dovlidniki sho vivchali kitajski dzherela togo chasu dijshli do visnovku sho Chenla pochala zanepadati v rezultati yak vnutrishnih problem tak i napadiv yavanciv z dinastiyi Shajlendra yaki zgodom buli peremozheni ta priyednani do Khmerskoyi imperiyi za pravlinnya Dzhayavarmana II Inshi doslidniki v svoyu chergu vidkidayut klasichnij scenarij zanepadu argumentuyuchi ce tim sho ne bulo yedinoyi derzhavi Chenla Period zanepadu zakinchuyetsya z perehodom na novij etap u 802 roci koli korol Dzhayavarman II progoloshuye Khmersku imperiyu 7 Suspilstvo RedaguvatiPraviteli Redaguvati Tradicijno lideri obiralis na osnovi yih zaslug na poli bitvi ta avtoritetu sered narodu Odnak nabuvayuchi bilshoyi potuzhnosti praviteli pochali uspadkovuvati posadu batka prestol stav spadkovim Prijnyattya ideyi induyistskoyi derzhavi z yiyi osvyachenim voyenachalnikom varmanom zahisnikom korolya bulo idejnoyu osnovoyu dlya kontrolyu ta pravlinnya 8 Religiya Redaguvati Za chasiv panuvannya Imperiyi Funan koroli prihilno stavilisya do induyizmu tomu sho vin dozvolyav posilyuvati svoye pravlinnya ta konsoliduvati derzhavu ne priv yazuyuchis do politichnih procesiv Praviteli ototozhnyuvali sebe z takimi bogami yak Vishnu i Shiva vidomimi yak tvorec i rujnivnik vsesvitu vidpovidno U religijnih ustanovah takozh chasto zustrichayetsya skulptura Harihara kombinovana forma Vishnu i Shivi Ce mozhe svidchiti sho ranni kambodzhijci virili v balans stvorennya ta rujnuvannya u vsevsiti Takozh v derzhavi Chenla poklonyalisya j inshim induyistskim bogam takim yak Brahma Indri Krishna Govardhana Lakshmi ta in Krim togo pevnoyu miroyu buv poshirenij takozh i buddizm vin mirno spivisnuvav z induyizmom Za slovami indijskogo istorika Himanchu Prahba Rej buddizm buv efektivnim faktorom motivaciyi do rozshirennya morskoyi torgivli todi yak induyizm obertavsya navkolo agrarnoyi ekonomiki Ce skorish za vse i bulo prichinoyu yih mirnogo spivisnuvannya adzhe obidva dzherela dohodiv v poyednanni pracyuyut na blago derzhavi nabagato krashe Same tomu koroli i dozvolili obom religiya isnuvati ta koristuvatisya pilgami 8 Socialna iyerarhiya Redaguvati Socialnij status lyudini viznachavsya na osnovi znannya movi sanskritu abo davnokhmerskoyi Sanskrit vvazhavsya movoyu bogiv i vvazhavsya nabagato prestizhnishim Rozpodil mizh timi hto vazhko pracyuvav na zemli ta bilsh gidnimi professiyami vidbuvavsya na osnovi znannya sanskritu Ti hto zaznali uspihu u vivchenni sanskritu mogli otrimuvati visoki chinovnicki zvannya abo sluzhiti v korolivskomu dvori Odnak bilshist naselennya ne mala mozhlivosti vivchiti sanskrit i provodila zhittya pracyuyuchi na korist hramiv Ce demonstruye silnij vpliv induyizmu na khmerske suspilstvo sanskrit vvazhavsya nabagato prestizhnishim za ridnu movu Ce mozhe svidchiti pro te sho do prihodu induyizmu suspilstvo bulo nestabilnim i lyudi hapalisya za novi vchennya vid inozemciv bo ne mali postijnih vlasnih socialnih ta religijnih struktur Zagalom ne zvazhayuchi na isnuvannya socialnoyi iyerarhiyi ne bulo diskriminaciyi mizh stanami zhinki ne vvazhalisya lyudmi drugogo sortu voni navit mogli zajmati visoki chinovnicki posadi Ce moglo svidchiti pro spadshinu matriarhalnogo suspilstva zalishki yakogo she zberigalis na toj chas 9 Rabstvo Redaguvati V Chenli bagato prostolyudiniv priznachalis na sluzhbu de voni buli povinni pribirati gotuvati yizhu v hramah abo navit buduvati yih bez bud yakoyi platni Analizuyuchi togochasni napisi Dzhudit Yakob viyaviv sho v Chenli isnuvalo 14 kategorij rabiv yaki riznilis za pohodzhennyam ta obov yazkami Yih mozhna bulo kupuvati prodavati i daruvati bo najchastishe ce malo formu same borgovoyi kabali Malo misce i spadkove rabstvo 10 Spisok praviteliv Redaguvati Korol Roki pravlinnya1 Bhavavarman I blizko 550 6002 Mahendravarman blizko 600 6163 Ishanavarman I 616 6354 Bhavavarman II 639 6575 Candravarman 6 Dzhayavarman I Blizko 657 6907 Koroleva Dzhayadevi 690 7138 Sambhuvarman 713 7169 Pushkaraksha 716 73010 Sambhuvarman blizko 730 76011 Radzhendravarman I blizko 760 78012 Mahipativarman blizko 780 788Dzherelo 11 Cikavi fakti RedaguvatiVid nazvi stolici Chenli Isanapura pohodit nazva regionu Tayilandu Isaan Div takozh RedaguvatiFunan Khmerska imperiya IsaanDzherela RedaguvatiJohn Guy Lost kingdom Hindu buddhist sculpture of early Southeast Asia River book Bangkok 318 st S 19 Glover Ian Southeast Asia From Prehistory to History Phychology Press 2004 Klod Zhak Funan Zhenla The Reality Concealed by These Chinese Views of Indochina Early Southeast Asia Oxford University Press 1979Primitki Redaguvati Dzhou Danguan 2007 A Record of Cambodia The Land and Its People Silkworm Books ISBN 978 1 62840 172 1 Glover Ian 2004 Southeast Asia From Prehistory to History Psychology Press ISBN 978 0 415 29777 6 Klod Zhak 1979 Funan Zhenla The Reality Concealed by These Chinese Views of Indochina Early South East Asia Oxford University Press stor 376 Why did Chinese call Cambodia Chenla 2009 https sokheounnews files wordpress com 2010 05 5 why did chinese call cambodia chenla pdf Arhivovano 13 lyutogo 2021 u Wayback Machine Vikeri Majkl Society Economics and Politics in pre Angkor Cambodia 1998 What and Where was Chenla F Bizot Francuzka shkola Dalekogo Shodu Parizh 1994 Higam Charlz 2014 Early Mainland Southeast Asia River Books Co Ltd ISBN 978 616 7339 44 3 a b Angkor and the Khmer Civilization Ancient Peoples and Places Majkl D Koe O Rejli Dugald Early Civilizations of Southeast Asia 2015 Classical Civilisations of South East Asia An Anthology of Articles redaktor V I Braginskiĭ University of London School of Oriental and African Studies Early Civilizations of Southeast Asia by Dougald J W O Reilly Chenla Google Books Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 7 chervnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chenla amp oldid 38223555