Аулак

Аулак 甌雒/甌駱 ↓ 257 до н. е. – 207 до н.е. Аулак: історичні кордони на карті Аулак був утворений об'єднанням держави аув'єтів - Тейау-Намкионгу (Nam Cương) і держави лакв'єтів - Ванлангу (Văn Lang) Столиця Колоа Форма правління монархія Король Ан Зионг-вионг Історія  - Засновано 257 до н. е.  - Ліквідовано 207 до н.е. Попередник Наступник Тейау Ванланг Намв'єт Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аулак

Історія В'єтнаму

Доісторичні часи від 500 тис. років до н. е. Стародавні В'єтські племена, древні В'єтські царства від 1 тис. років до н. е. Аув'єти, лакв'єти, династія Хонг-банг, Королівство Ванланг до 257 до н. е. Держава Аулак 257–207 до н. е. Династія Чьєу, держава Намв'єт 207–111 до н. е. Перше китайське завоювання держави в'єтів 111 до н. е.–39 н. е. Повстання сестер Чинг 40–43 Друге китайське завоювання держави в'єтів 43–544 Династія ранніх Лі 544–602 Третє китайське завоювання держави в'єтів 602–905 Династія Кхук 905–938 Династія Нго 939–967 Епоха дванадцяти шикуанів 966–968 Династія Дінь 968–980 Династія ранніх Ле 980–1009 Династія пізніх Лі 1009–1225 Династія Чан 1225–1400 • Монгольські війни з Дайв'єтом та Чампа 1257–1288 Династія Хо 1400–1407 Четверте китайське завоювання держави в'єтів 1407–1427 • династія пізніх Чан 1407–1413 Династія Ле 1428–1527 Династія Мак 1527–1592 Відроджена династія Ле 1533–1788 • князі Чинь 1545–1787 • князі Нгуен 1558–1777 Династія Тейшон 1778–1802 Династія Нгуєн 1802–1945 • французьке колоніальне правління у В'єтнамі 1887–1954 • В'єтнамська імперія 1945 Серпнева революція, зречення Бао Дая 1945 • Демократична Республіка В'єтнам 1945–1946 Перша Індокитайська війна 1946–1954 • Держава В'єтнам 1949–1955 Поділ В'єтнаму 1954 • Північний В'єтнам 1954–1976 • Південний В'єтнам 1954–1976 Друга Індокитайська війна 1957–1975 • Війна у В'єтнамі 1957–1975 Третя Індокитайська війна 1975–1988 Об'єднання В'єтнаму 1976 • Соціалістична Республіка В'єтнам з 1976 • «Оновлення» В'єтнаму^[en] з 1986 Пов'язані поняття Фунам, Ченла, Камбуджадеша I – XV вв. Ліньї, Чампа 192–1832 Список правителів В'єтнаму Доісторичні правителі В'єтнаму п о р

Аулак (в'єт. Âu Lạc, тьи-ном 甌雒, також 甌駱) — стародавня в'єтська держава в Південно-Східній Азії, розташована на території сучасного північного В'єтнаму. Вона існувала з III століття до н. е. до 207 року до н. е., коли її завоював Ч'єу Да з династії Ч'єу.

Історія

Аулак був утворений як міжплемінний союз аув'єтів і лакв'єтів, як засіб захисну від вторгнень агресивних племен. Обидва племені здавна підтримували контакт і торгували. Один з вождів гірських племен аув'єтів, Тхук Фан (в'єт. Thục Phán, тьи-ном 蜀泮), взяв столицю Ванланг, заснував Аулак і став правителем. Він взяв храмове ім'я Ан Зионг-вионг (в'єт. An Dương Vương, тьи-ном 安陽王). Аув'єти, що спустилися з гір, і лакв'єти змішалися.

Столицею держави стала фортеця Колоа^[en] (в'єт. Cổ Loa, тьи-ном 古螺), заснована на березі річки Хоангзянг, притоці Хонгха . Фундамент фортеці укріплений камінням. Біля підніжжя Колоа виявлено більш давні укріплення, на яких вона була побудована. Вона мала дев'ятиярусний звивистий фортечний вал, збережена частина якого має довжину понад 16 км; між концентричними валами були прориті судноплавні рови.

Економіка

Економіка Аулаку, як і ванлангська, залишалася заснованою на землеробстві. Поля орали великою рогатою худобою, застосоввали переважно кам'яні і бронзові знаряддя (сохи, серпи, сокири). Використовувалися також залізні сокири, лопати, мотики. Але власне виробництво заліза ще не було налагоджене, тому більшу частину знарядь робили з каменю і бронзи. Культивувалися рис, батат, бобові, банани, апельсини, мандарини, кокоси, лічі, арекова пальма, бетель, шовковичний шовкопряда, цукрова тростина. Збільшився видобуток бронзи, вироби донгшонської культури^[ru] ускладнилися. В Аулак створено арбалет, який пізніше поширився на північ, у Китай. Арбалет пізніше був удосконалений в багатозарядний, а його тригранні бронзові стріли змащували отрутами.

Аулакці сповідували культ Сонця, поклонялися духам гір, річок, духам родючості і силам природи.

В'єти Аулаку обпалювали цеглу, займалися гончарною справою. Було розвинене ткацтво.

Територія країни була розділена на кілька частин, якими керувала знать. Крім цього, в Аулаку існував клас домашніх рабів, які потрапили в боргову залежність або стали рабами за скоєний злочин. Поводження з ними було не настільки жорстоким, як у країнах, які активно використовували рабів у виробництві.

Падіння Аулаку

Династія Цинь об'єднала Китай у 221 році до н. е. і направила 500 000 воїнів на південь, для завоювання земель до Аулаку і далі. Місцеве населення десятиліттями вело партизанську війну проти китайців.

Сима Цянь писав:

	В ті часи імперія Цінь зазнала невдачі на півночі з племенами хунну, а на півдні - з в'єтами. Захопивши на півдні безплідні землі, китайські війська не могли ні просунутися далі, вперед, ні вибратися звідти. Десятки років поспіль чоловіки не знімали кольчуг, а жінки повинні були займатися підношенням вантажів для армії, зазнаючи нестерпних труднощів. Багато накладали на себе руки, вішаючись на деревах уздовж доріг на очах один в одного. Відразу після смерті імператора Цінь Шихуана [209 р. до н. е.] вся країна повстала проти Цінів.
— Ши цзі, кн. 112

Після багаторічної боротьби на два фронти, в 207 році до н. е. Аулак упав, Ан Зионг-вионг наклав на себе руки, кинувшись у море, землі країни приєднав Намв'єт. Однак у 111 році до н. е. династія Хань завоювала Намв'єт, а разом з ним і Аулак.

Примітки

1. Мхитарян, 1983, с. 38.
2. Советская историческая энциклопедия — М.: 1961—1976
3. Мхитарян, 1983, с. 36—37.

Література

• Мхитарян С. А. История Вьетнама. — Москва: «Наука», 1983. — 302 с. — 5000 прим.