www.wikidata.uk-ua.nina.az

Навколоземні об єкти НЗО об єкти Сонячної системи які в ході свого орбітального руху можуть наближатися до Землі За домо

Навколоземні об'єкти

Навколоземні об'єкти (НЗО) — об'єкти Сонячної системи, які в ході свого орбітального руху можуть наближатися до Землі. За домовленістю тіло Сонячної системи вважається навколоземним об'єктом, якщо в перигелії воно наближаються до Сонця на відстань менше 1,3 а. о.. Якщо орбіта навколоземного об'єкта перетинає орбіту Землі, а його розмір перевищує 140 метрів, то тіло вважається потенційно небезпечним об'єктом.

 
  • Вгорі зліва: зображення навколоземного астероїда 2006 DP14, виконане на основі даних радіолокаційної антени DSN
  • Вгорі справа: зображення малопомітного навколоземного астероїда 2009 FD (виділений кружечком), виконане телескопом VLT
  • Посередині: зображення навколоземної комети 103P/Гартлі, виконане зондом НАСА Deep Impact
  • Внизу: станом на 25 листопада 2018 року є 19 229 відомих НЗО, які умовно діляться на кілька підгруп
Астероїд 4179 Тоутатіс — потенційно небезпечний об'єкт, який пройшов на 2,3 місячні відстані від Землі.

Станом на 31 травня 2023 року відомо понад 32 103 відомих навколоземних астероїдів і більше сотні відомих короткоперіодичних навколоземних комет (NEC). Кілька метеороїдів, які оберталися на сонячній орбіті, були достатньо великими, щоб їх можна було відстежувати в космосі до того, як вони зіткнулися з Землею. Зіткнення з навколоземними об'єктами в минулому відіграли значну роль у геологічній та біологічній історії Землі. Астероїд розміром до 20 метрів може завдати значної шкоди навколишньому середовищу та людям. Більші астероїди проникають через атмосферу до поверхні Землі, створюючи кратери, якщо вони падають на сушу, або цунамі, якщо вони падають у море. Інтерес до навколоземних об'єктів почав зростати з 1980-х років через більшу обізнаність про це джерело небезпеки. Зараз досліджуються методи запобігання зіткненню астероїда з Землею шляхом зміни його орбіти, а також методи пом'якшення наслідків такого зіткнення.

Для оцінки рівня небезпеки зіткнення та серйозності можливих наслідків використовуються дві найбільш популярні шкали: простіша шкала Торіно та більш складна шкала Палермо.

Починаючи з 1998 року США, ЄС та інші країни сканують небо в пошуках навколоземних астероїдів у рамках проєктів захисту від астероїдів. Початковим завданням Конгресу США до НАСА було каталогізувати принаймні 90 % навколоземних об'єктів розміром понад 1 км, — тобто здатних під час зіткнення з Землею викликати глобальну катастрофу. Цю ціль було досягнуто до 2011 року, і в наступні роки дослідження було розширено, щоб включити менші об'єкти, які можуть завдати великомасштабної, хоча й не глобальної, шкоди.

Навколоземні об'єкти мають низьку поверхневу гравітацію, і багато з них мають орбіти, близькі до земної, що робить їх легкими цілями для космічних кораблів. Станом на січень 2019, п'ять навколоземних комет і п'ять навколоземних астероїдів були відвідані космічними кораблями. Невеликий зразок одного навколоземного астероїда був повернутий на Землю в 2010 році, і подібні місії тривають. Приватними стартап-компаніями були розроблені попередні плани комерційного гірничопромислового освоєння астероїдів за допомогою роботів або астронавтів-шахтарів.

Визначення Редагувати

Навколоземні об'єкти за домовленістю визначаються як усі малі тіла Сонячної системи з орбітами навколо Сонця, які частково знаходяться на відстані від 0,983 до 1,3 астрономічних одиниць від Сонця. Таким чином, навколоземні об'єкти не обов'язково зараз знаходяться поблизу Землі, але вони потенційно можуть наблизитися до Землі відносно близько. Термін також іноді використовується більш гнучко, наприклад, для об'єктів на орбіті навколо Землі або для квазісупутників.

Коли відкривають навколоземний астероїд, як і для всіх інших малих тіл Сонячної системи, його положення та яскравість передаються до Центру малих планет (MPC) Міжнародного астрономічного союзу для каталогізації. MPC веде окремі списки підтверджених та потенційних навколоземних об'єктів. Орбіти деяких навколоземних об'єктів перетинаються з орбітою Землі, і вони становлять небезпеку зіткнення. Вони вважаються потенційно небезпечними об'єктами, якщо за оцінкою їх діаметр перевищує 140 метрів. Навколоземні астероїди також каталогізуються двома окремими підрозділами Лабораторії реактивного руху НАСА: Центром дослідження навколоземних об'єктів (CNEOS) і Групою динаміки сонячної системи.

Історія дослідження Редагувати

Першими навколоземними об'єктами, які спостерігала людина, були комети. Їх позаземну природу було визнано та підтверджено лише після того, як Тихо Браге спробував виміряти відстань до комети через її паралакс у 1577 році, і нижня межа, яку він отримав, була значно вищою за діаметр Землі. Періодичність деяких комет була вперше визнана в 1705 році, коли Едмонд Галлей опублікував свої розрахунки орбіти періодичної комети, тепер відомої як комета Галлея. Повернення комети Галлея в 1758—1759 роках було першою передбаченою появою комети. Вважається, що першим виявленим навколоземним об'єктом стала комета Лексела 1770 року.

Першим відкритим навколоземним астероїдом став 433 Ерос у 1898 році. Було проведено кілька масштабних програм спостережень цього астероїда, бо вимірювання його орбіти дали змогу підвищити точність визначення відстані від Землі до Сонця.

У 1937 році був відкритий астероїд 69230 Гермес, коли він пройшов повз Землю на відстані, яка лише вдвічі перевищувала відстань до Місяця. Гермес вважався загрозою, оскільки був загублений після відкриття, а його орбіта та можливість зіткнення із Землею не були точно відомі. Гермес був повторно відкритий лише в 2003 році, і тепер відомо, що він не становить загрози принаймні протягом наступного століття.

14 червня 1968 року астероїд 1566 Ікар діаметром 1,4 км пройшов повз Землю на відстані 0,042 а. о. (16 місячних відстаней). Під час цього проходження Ікар став першою малою планетою, яку спостерігали за допомогою радара (з обсерваторій Гейстек і Голдстоун). Це було перше тісне зближення астероїда із Землею, передбачене за багато років заздалегіть (Ікар було відкритий 1949 року). Воно привернуло значну увагу громадськості завдяки розповсюдженню панічних новин. За рік до зближення з астероїдом студенти Массачусетського технологічного інституту запустили проєкт «Ікар», розробляючи план відхилення астероїда за допомогою ракет на випадок, якщо він виявиться на шляху зіткнення із Землею. Проєкт «Ікар» отримав широке висвітлення в засобах масової інформації та надихнув фільм-катастрофу «Метеор» 1979 року, у якому США та СРСР об'єднують зусилля, щоб підірвати фрагмент астероїда, який летить на Землю.

23 березня 1989 року 300-метровий астероїд 4581 Асклепій пройшов повз Землю на відстані 700 000 км. Якби астероїд зіткнувся із Землею, це спричинило б вибух, еквівалентний 20 000 мегатоннам тротилу. Астероїд привернув широку увагу, бо був виявлений лише після найтіснішого зближення із Землею.

У березні 1998 року ранні розрахунки орбіти нещодавно відкритого астероїда (35396) 1997 XF11 показали потенційне наближення 2028 року на відстань 46 000 км від Землі, у межах орбіти Місяця, але з великою похибкою, що не виключало можливість прямого влучання в Землю. Подальші дані змінили відстань наближення на 960 000 км і виключили можливість зіткнення. Але до того часу неточні повідомлення про можливе зіткнення вже викликали бурю в ЗМІ.

Ризик Редагувати

Упродовж історії людства відношення до навколоземних об'єктів змінювалось. Їх розглядали як ознаки стихійних лих або воєн, безпечні видовища в незмінному всесвіті, джерело епохальних катаклізмів або потенційно отруйних випарів (під час проходження Землі через хвіст комети Галлея в 1910 році) і, нарешті, як можливу причину утворення кратерів, що може навіть спричинити зникнення людей та іншого життя на Землі.

Про небезпеку навколоземних комет почали замислюватись, щойно були визначені їхні перші орбіти. 1694 року Едмонд Галлей представив теорію про те, що всесвітній потоп у Біблії був спричинений ударом комети. Протягом подальших досліджень навколоземних об'єктів їх науковці і громадськість сприймали їх то як безпечні й чарівні небесні явища, то як загрозливі об'єкти-вбивці. Можливість навколоземних об'єктів створювати кратери набагато більші їхнього власного розміру та справляти опосередкований вплив на ще ширшу територію була остаточно визнана в 1980-ті роки після підтвердження теорії про те, що крейдове вимирання (зокрема, вимирання динозаврів) 65 мільйонів років тому було спричинене ударом великого астероїда.

Обізнаність громадськості про ризик зіткнення зросла після спостереження за зіткненням уламків комети Шумейкерів — Леві 9 з Юпітером у липні 1994 року. У 1998 році фільми «Зіткнення з безоднею» і «Армагеддон» популяризували ідею про те, що навколоземні об'єкти можуть спричинити катастрофічні наслідки. Тоді ж виникла і набула поширення в Інтернеті теорія змови про зіткнення з вигаданою планетою Нібіру, яке спочатку очікувалось у 2003 році, потім було перенесено на 2012, а потім на 2017 рік.

Шкали ризику Редагувати

Існує дві схеми наукової класифікації небезпеки зіткнення з навколоземними об'єктами:

  • за простішою Туринською шкалою оцінюється ризик удару в наступні 100 років залежно від енергії удару та ймовірності удару, використовуючи цілі числа від 0 до 10;
  • за складнішою Палермською шкалою ризики оцінюються додатними чи від'ємними дійсними числами і залежать від фонової частоти зіткнень, ймовірності зіткнення та часу до можливого зіткнення.

В обох шкалах ризики, варті уваги, позначаються додатніми числами.

Величина ризику Редагувати

У шкалі Палермо річна фонова частота зіткнень з енергією понад Е мегатонн оцінюється як

Наприклад, ця формула передбачає, що очікуване значення часу від теперішнього моменту до наступного зіткнення з енергією понад 1 мегатонну становить 33 роки. Ця формула дійсна лише в певному діапазоні E і має значні невизначеності. Наприклад, того ж 2002 року, коли була опублікована шкала Палермо, в іншій статті був запропонований закон з суттєво меншою частотою зіткнень:

Високо оцінені ризики Редагувати

НАСА підтримує автоматизовану систему для оцінки загрози від відомих навколоземних об'єктів протягом наступних 100 років, яка створює постійно оновлювану таблицю ризику Сентрі. Усі або майже всі об'єкти, наявні в таблиці в будь-який момент часу, найімовірніше, згодом з неї випадуть, коли більша кількість спостережень дозволить зменшити невизначеність їхніх орбіт.

У березні 2002 року (163132) 2002 CU11 став першим астероїдом із тимчасово додатним рейтингом за Туринською шкалою, з ймовірністю зіткнення у 2049 році приблизно 1 з 9300. Додаткові спостереження звели передбачуваний ризик до нуля, і астероїд було видалено з таблиці ризиків Сентрі у квітні 2002 року.

Астероїд 1950 DA кілометровго розміру, втрачений після 17 днів спостережень у 1950 році і повторно відкритий 31 грудня 2000 року, став першим об'єктом, який у квітні 2002 року отримав додатний рейтинг (+0,17) за шкалою Палермо з ймовірністю зіткнення 1/300. Після уточнення орбіти ймовірність зіткнення зменшилась, але навіть у червні 2022 року 1950 DA все ще був одним із найвищих об'єктів у таблиці Сентрі з ймовірністю зіткнення 1/34000 і відповідним значенням за шкалою Палермо −2,05.

24 грудня 2004 року 370-метровий астероїд 99942 Апофіс (на той час відомий лише під тимчасовим позначенням 2004 MN4) отримав 4 бали за Туринською шкалою, що є найвищим рейтингом в історії цієї шкали. Доступна на той час інформація вказувала на 2,7%-ву ймовірність зіткнення із Землею в п'ятницю, 13 квітня 2029 року. До 28 грудня 2004 року додаткові спостереження значно зменшили зону невизначеності для зближення 2029 року, і вона більше не включала Землю. Ризик зіткнення в 2029 році впав до нуля, але можливості зіткнень у наступні зближення із Землею все ще оцінювалися як 1 за Туринською шкалою. До серпня 2006 року спостереження знизили ризик 2036 до рейтингу 0 за Туринською шкалою. У 2021 році Апофіс був видалений ыз таблиці Сентрі.

Проєкти з мінімізації загрози Редагувати

Першою астрономічною програмою, присвяченою відкриттю навколоземних астероїдів, був Palomar Planet-Crossing Asteroid Survey. А міждисциплінарна конференція 1981 року в Сноумассі, штат Колорадо, стала першою, де докладно обговорювалися небезпека зіткнень з астероїдами, необхідність спеціалізованих оглядів неба для їх пошуку та методи запобігання можливому зіткненню. У 1992 році НАСА за дорученням Конгресу США розробило плани більш комплексного дослідження, яке отримало назву «космічна варта». Щоб заохотити міжнародні дослідження, Міжнародний астрономічний союз 1995 року організував семінар у Вулкано в Італії, а рік потому створив Фонд космічної варти. У 1998 році Конгрес США поставив перед НАСА ціль до 2008 року виявити 90 % навколоземних астероїдів діаметром понад 1 км, тобто таких, що загрожують катастрофами глобального масштабу.

Декілька оглядів неба спеціалізувались на пошуку навколоземних астероїдів у межах «Космічної варти», зокрема LINEAR, Spacewatch, NEAT, LONEOS, Каталінський огляд, CINEOS, Japanese Spaceguard Association, ADAS і NEOWISE. У результаті співвідношення відомої й передбачуваної загальної кількості навколоземних астероїдів ыз діаметрами понад 1 км зросло з приблизно 20 % у 1998 році до 65 % у 2004 році, 80 % у 2006 році та 93 % у 2011 році. Таким чином, первісна мета Spaceguard була досягнута із запізненням лише на три роки. Станом на листопад 2021 року, відомо 891 навколоземний асстероїд розміром понад 1 км, або 97 % від приблизно 920.

У 2005 році конгрес дав НАСА наступне доручення: до 2020 року виявити 90 % навколоземних об'єктів діаметром 140 м або більше. Об'єкти такого розміру падають на Землю приблизно раз на 2000 років. Станом на січень 2020 року, за оцінками, загалом було знайдено менше половини таких об'єктів. У січні 2016 року НАСА оголосило про створення Координаційного офісу планетного захисту для відстеження навколоземних об'єктів діаметром понад 30—50 м та координації реагування на виявлені космічні загрози.

Оглядові програми спрямовані на виявлення загроз на багато років наперед, що дасть людству час підготуватися до космічної місії, щоб відвернути загрозу. Проєкт ATLAS, навпаки, спрямований на пошук астероїдів незадовго до їх зіткнення із Землею — надто пізно для їх відхилення, але вчасно для евакуації населення та іншої підготовки ураженого регіону Землі. Інший проєкт, Zwicky Transient Facility, який досліджує об'єкти, що швидко змінюють свою яскравість, також виявляє астероїди, які пролітають поблизу Землі.

Дослідники навколоземних об'єктів також вивчають методи активного запобігання загрозі, якщо буде виявлено, що об'єкт перебуває на курсі зіткнення із Землею. Усі життєздатні методи спрямовані на те, щоб відвернути, а не знищити загрозливий об'єкт, тому що уламки зруйнованого об'єкта все одно можуть спричинити масштабні руйнування. Відхилення орбіти об'єкта за кілька місяців або років перед прогнозованим зіткненням, також потребує на порядки менше енергії, ніж руйнування об'єкта.

Чисельність і класифікація Редагувати

Навколоземні об'єкти класифікуються як метеороїди, астероїди або комети залежно від розміру, складу та орбіти. Навколоземні астероїди можуть бути членами сімей астероїдів, а комети утворюють метеорні потоки, які можуть викликати метеорні дощі.

Станом на 4 листопада 2021 року та згідно зі статистикою, яку веде CNEOS, було виявлено 27 440 навколоземних об'єктів. Лише 117 (0,43 %) з них є кометами, а 27 323 (99,57 %) є астероїдами. 2224 з цих навколоземних об'єктів класифікуються як потенційно небезпечні астероїди.

Станом на листопад 2021 року понад 1200 навколоземних астероїдів показані на сторінці небезпеки зіткнень Сентрі на веб-сайті НАСА. Понад 1000 із цих астероїдів мають діаметр менше 50 метрів, і жоден із цих об'єктів не перебуває навіть у «зеленій зоні» (рейтинг 1 за Туринською шкалою), тобто жоден із них не заслуговує уваги широкої громадськості.

31 травня 2023 року, НАСА повідомило, що космічне агентство (разом з астрономами всього світу) виявило понад 32000 навколоземних об’єктів. Точна їх кількість склала 32103 об’єкти, з яких понад 10000, за оцінками вчених, мають діаметр понад 140 метрів. Незважаючи на те, що було виявлено багато навколоземних астероїдів, НАСА оцінює, що існує ще принаймні 15000 об’єктів діаметром 140 метрів, які очікують на відкриття. Крім того, космічне агентство стверджує, що лише за останні 30 днів сім із цих об’єктів пролетіли ближче до Землі, ніж Місяць, що робить їх надзвичайно близькими та небезпечними. Зазначена чисельність навколоземних об’єктів, окрім астероїдів, також включає інші об’єкти та комети, які наближаються до нашої планети. НАСА також повідомляє, що наразі виявлено 852 навколоземних астероїда діаметром більше 1 кілометра. В цій групі можливо виявити ще щонайменше 50, що призвело б до того, що загальна їх кількість перевищила б900 одиниць. Зазначені відомості є найсвіжішими у світі, зазначається в представленій інфографіці. Разом з тим, не всі навколоземні об’єкти становлять небезпеку для нашої планети. Астрономи класифікують як навколоземний об'єкт (англ. NEO), об'єкт що знаходиться в радіусі 30 мільйонів миль (48 280 320 км) від Землі.

Спостережні упередження Редагувати

Основна проблема з оцінкою кількості навколоземних об'єктів полягає в тому, що ймовірність виявлення кожного такого об'єкта залежить від низки факторів — розміру, альбедо, параметрів орбіти тощо. Легші для виявлення об'єкти будуть непропорційно добре представлені у спостереженнях, і ці спостережні упередження необхідно компенсувати, намагаючись обчислити реальну кількість тіл у популяції за упередженим списком виявлених членів.

Природно, що з усіх навколоземних астероїдів першими були відкриті два найбільші — 433 Ерос (17 км у діаметрі) і 1036 Ганімед (близько 35 км).

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  1. . NASA/JPL CNEOS. 6 січня 2019. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 8 січня 2019. 
  2. ↑ . Center for NEO Studies (CNEOS). Архів оригіналу за 25 березня 2010. Процитовано 13 грудня 2018. 
  3. Clark R. Chapman (May 2004). The hazard of near-Earth asteroid impacts on earth. Earth and Planetary Science Letters 222 (1): 1–15. Bibcode:2004E&PSL.222....1C. doi:10.1016/j.epsl.2004.03.004. 
  4. Richard Monastersky (1 березня 1997). . Science News Online. Архів оригіналу за 13 березня 2004. Процитовано 9 листопада 2017. 
  5. Rumpf, Clemens M.; Lewis, Hugh G.; Atkinson, Peter M. (19 квітня 2017). Asteroid impact effects and their immediate hazards for human populations. Geophysical Research Letters (англ.) 44 (8): 3433–3440. Bibcode:2017GeoRL..44.3433R. ISSN 0094-8276. arXiv:1703.07592. doi:10.1002/2017gl073191. 
  6. Fernández Carril, Luis (14 травня 2012). The evolution of near Earth objects risk perception. The Space Review. оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 15 листопада 2017. 
  7. NASA on the Prowl for Near-Earth Objects. NASA/JPL. 26 травня 2004. Процитовано 6 березня 2018. 
  8. Public Law 109–155–DEC.30, 2005. оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 9 листопада 2017. 
  9. Graham Templeton (12 січня 2016). NASA is opening a new office for planetary defense. ExtremeTech. оригіналу за July 6, 2017. Процитовано 10 листопада 2017. 
  10. Dan Vergano (2 лютого 2007). Near-Earth asteroids could be 'steppingstones to Mars'. USA Today. оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 18 листопада 2017. 
  11. Portree, David S. (23 березня 2013). Earth-Approaching Asteroids as Targets for Exploration (1978). Wired. оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 9 листопада 2017. «People in the early 21st century have been encouraged to see asteroids as the interplanetary equivalent of sea monsters. We often hear talk of “killer asteroids,” when in fact there exists no conclusive evidence that any asteroid has killed anyone in all of human history. … In the 1970s, asteroids had yet to gain their present fearsome reputation … most astronomers and planetary scientists who made a career of studying asteroids rightfully saw them as sources of fascination, not of worry.»  
  12. Report of the Task Force on potentially hazardous Near Earth Objects. London: British National Space Centre. September 2000. Процитовано 13 березня 2018. 
  13. Beatty, Kelly (4 листопада 2010). Mr. Hartley's Amazing Comet. Sky & Telescope. Архів оригіналу за November 7, 2010. Процитовано 19 березня 2018. 
  14. Aron, Jacob (30 вересня 2016). Rosetta lands on 67P in grand finale to two year comet mission. New Scientist. Процитовано 19 березня 2018. 
  15. Donald Savage; Michael Buckley (31 січня 2001). NEAR Mission Completes Main Task, Now Will Go Where No Spacecraft Has Gone Before. Press Releases (NASA). оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 9 листопада 2017. 
  16. Don Yeomans (11 серпня 2005). . NASA/JPL Near Earth Object Program. Архів оригіналу за 5 вересня 2005. Процитовано 7 листопада 2017. 
  17. Emily Lakdawalla (14 грудня 2012). Chang'e 2 imaging of Toutatis. Blog (The Planetary Society). оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 10 листопада 2017. 
  18. ↑ Stephen Clark (3 грудня 2014). Hayabusa 2 launches on audacious asteroid adventure. Spaceflight Now. оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 14 листопада 2017. 
  19. ↑ Wall, Mike (9 вересня 2016). . Space.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 14 листопада 2017. 
  20. Dorminey, Bruce. Does Commercial Asteroid Mining Still Have A Future?. Forbes (англ.). Процитовано 11 жовтня 2021. 
  21. Morbidelli, Alessandro; Bottke, William F. Jr.; Froeschlé, Christiane; Michel, Patrick (January 2002). Origin and Evolution of Near-Earth Objects. Asteroids III: 409–422. Bibcode:2002aste.book..409M. doi:10.2307/j.ctv1v7zdn4.33. оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 листопада 2017. 
  22. Waszczak, Adam; Prince, Thomas A.; Laher, Russ; Masci, Frank; Bue, Brian; Rebbapragada, Umaa; Barlow, Tom; Jason Surace та ін. (2017). Small Near-Earth Asteroids in the Palomar Transient Factory Survey: A Real-Time Streak-detection System. Publications of the Astronomical Society of the Pacific (англ.) 129 (973): 034402. Bibcode:2017PASP..129c4402W. ISSN 1538-3873. arXiv:1609.08018. doi:10.1088/1538-3873/129/973/034402. 
  23. Earth's New Buddy is Asteroid, Not Space Junk. 16 жовтня 2017. 
  24. The NEO Confirmation Page. IAU/MPC. Процитовано 9 листопада 2017. 
  25. Marsden, B. G.; Williams, G. V. (1998). The NEO Confirmation Page. Planetary and Space Science 46 (2): 299. Bibcode:1998P&SS...46..299M. doi:10.1016/S0032-0633(96)00153-5. 
  26. Clark R. Chapman (May 2004). The hazard of near-Earth asteroid impacts on earth. Earth and Planetary Science Letters 222 (1): 1–15. Bibcode:2004E&PSL.222....1C. doi:10.1016/j.epsl.2004.03.004. 
  27. List Of The Potentially Hazardous Asteroids (PHAs). IAU/MPC. Процитовано 19 січня 2018. 
  28. . NASA/JPL CNEOS. 5 січня 2018. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018. 
  29. Halley, Edmund (1705). A synopsis of the astronomy of comets. London: John Senex. оригіналу за 1 грудня 2017. 
  30. Stoyan, Ronald (2015). Atlas of Great Comets. Cambridge: Cambridge University Press. с. 101–103. ISBN 978-1-107-09349-2. оригіналу за 1 березня 2018. 
  31. Ye, Quan-Zhi; Wiegert, Paul A.; Hui, Man-To (21 березня 2018). Finding Long Lost Lexell's Comet: The Fate of the First Discovered Near-Earth Object. The Astronomical Journal 155 (4): 163. Bibcode:2018AJ....155..163Y. ISSN 1538-3881. arXiv:1802.08904. doi:10.3847/1538-3881/aab1f6. 
  32. Scholl, Hans; Schmadel, Lutz D. (2002). Discovery Circumstances of the First Near-Earth Asteroid (433) Eros. Acta Historica Astronomiae 15: 210–220. Bibcode:2002AcHA...15..210S. 
  33. Eros comes on stage, finally a useful asteroid. Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory. Процитовано 14 листопада 2017. 
  34. ↑ Radar observations of long-lost asteroid 1937 UB (Hermes). Cornell University, Arecibo Observatory. оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 14 листопада 2017. 
  35. Brian G. Marsden (29 березня 1998). How the Asteroid Story Hit: An Astronomer Reveals How a Discovery Spun Out of Control. Boston Globe. оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 14 листопада 2017. 
  36. 1566 Icarus (1949 MA). Close-Approach Data. NASA/JPL. 13 червня 2017. оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 10 листопада 2017. 
  37. Pettengill, G. H.; Shapiro, I. I.; Ash, M. E.; Ingalls, R. P.; Rainville, L. P.; Smith, W. B. та ін. (May 1969). Radar observations of Icarus. Icarus 10 (3): 432–435. Bibcode:1969Icar...10..432P. ISSN 0019-1035. doi:10.1016/0019-1035(69)90101-8. 
  38. Goldstein, R. M. (November 1968). Radar Observations of Icarus. Science 162 (3856): 903–904(SciHomepage). Bibcode:1968Sci...162..903G. PMID 17769079. doi:10.1126/science.162.3856.903. 
  39. Brian G. Marsden (29 березня 1998). How the Asteroid Story Hit: An Astronomer Reveals How a Discovery Spun Out of Control. Boston Globe. оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 14 листопада 2017. 
  40. Dwayne A. Day (5 липня 2004). Giant bombs on giant rockets: Project Icarus. The Space Review. оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 14 листопада 2017. 
  41. MIT Course precept for movie. The Tech (MIT). 30 жовтня 1979. оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 15 листопада 2017. 
  42. Warren E. Leary (20 квітня 1989). Big Asteroid Passes Near Earth Unseen In a Rare Close Call. The New York Times. оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017. 
  43. Brian G. Marsden (29 березня 1998). How the Asteroid Story Hit: An Astronomer Reveals How a Discovery Spun Out of Control. Boston Globe. оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 14 листопада 2017. 
  44. ↑ Fernández Carril, Luis (14 травня 2012). The evolution of near Earth objects risk perception. The Space Review. оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 15 листопада 2017. 
  45. Stuart Clark (20 грудня 2012). Apocalypse postponed: how Earth survived Halley's comet in 1910. The Guardian. оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 18 листопада 2017. 
  46. Jason Colavito. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 16 листопада 2017. 
  47. Portree, David S. (23 березня 2013). Earth-Approaching Asteroids as Targets for Exploration (1978). Wired. оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 9 листопада 2017. «People in the early 21st century have been encouraged to see asteroids as the interplanetary equivalent of sea monsters. We often hear talk of “killer asteroids,” when in fact there exists no conclusive evidence that any asteroid has killed anyone in all of human history. … In the 1970s, asteroids had yet to gain their present fearsome reputation … most astronomers and planetary scientists who made a career of studying asteroids rightfully saw them as sources of fascination, not of worry.»  
  48. Fernández Carril, Luis (14 травня 2012). The evolution of near Earth objects risk perception. The Space Review. оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 15 листопада 2017. 
  49. Clark R. Chapman (7 жовтня 1998). History of The Asteroid/Comet Impact Hazard. Southwest Research Institute. Процитовано 18 березня 2018. 
  50. Fernández Carril, Luis (14 травня 2012). The evolution of near Earth objects risk perception. The Space Review. оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 15 листопада 2017. 
  51. ↑ Clark R. Chapman (7 жовтня 1998). History of The Asteroid/Comet Impact Hazard. Southwest Research Institute. Процитовано 18 березня 2018. 
  52. Molloy, Mark (22 вересня 2017). Nibiru: How the nonsense Planet X Armageddon and Nasa fake news theories spread globally. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 18 березня 2018. 
  53. Torino Impact Hazard Scale. NASA/JPL CNEOS. Процитовано 9 листопада 2017. 
  54. Binzel, Richard P. (2000). Torino Impact Hazard Scale. Planetary and Space Science 48 (4): 297–303. Bibcode:2000P&SS...48..297B. doi:10.1016/S0032-0633(00)00006-4. 
  55. Torino Impact Hazard Scale. NASA/JPL CNEOS. Процитовано 9 листопада 2017. 
  56. P. Brown (November 2002). The flux of small near-Earth objects colliding with the Earth. Nature 420 (6913): 294–296. Bibcode:2002Natur.420..294B. PMID 12447433. doi:10.1038/nature01238. 
  57. David Chandler (2 травня 2006). Big new asteroid has slim chance of hitting Earth. New Scientist. оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 10 листопада 2017. 
  58. Andrea Milani; Giovanni Valsecchi; Maria Eugenia Sansaturio (12 березня 2002). The problem with 2002 CU11. Tumbling Stone 12 (NEODyS). оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 січня 2018. 
  59. Date/Time Removed. NASA/JPL CNEOS. оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 26 лютого 2018. 
  60. Asteroid 1950 DA. NASA/JPL CNEOS. Процитовано 9 листопада 2017. 
  61. Giorgini, J. D.; Ostro, S. J.; Benner, L. A. M.; Chodas, P. W.; Chesley, S. R.; Hudson, R. S.; Nolan, M. C.; Klemola, A. R. та ін. (5 квітня 2002). Asteroid 1950 DA's Encounter with Earth in 2880: Physical Limits of Collision Probability Prediction. Science 296 (5565): 132–136. Bibcode:2002Sci...296..132G. PMID 11935024. doi:10.1126/science.1068191. Процитовано 9 листопада 2017. 
  62. Farnocchia, Davide; Chesley, Steven R. (2013). Assessment of the 2880 impact threat from asteroid (29075) 1950 DA. Icarus 229: 321–327. Bibcode:2014Icar..229..321F. arXiv:1310.0861. doi:10.1016/j.icarus.2013.09.022. 
  63. Clark R. Chapman (7 жовтня 1998). History of The Asteroid/Comet Impact Hazard. Southwest Research Institute. Процитовано 18 березня 2018. 
  64. ↑ . Vulcano, Italy: IAU. September 1995. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 13 березня 2018. 
  65. ↑ Clark R. Chapman (21 травня 1998). Statement on The Threat of Impact by Near-Earth Asteroids before the Subcommittee on Space and Aeronautics of the Committee on Science of the U.S. House of Representatives at its hearings on "Asteroids: Perils and Opportunities". Southwest Research Institute. Процитовано 6 березня 2018. 
  66. NASA on the Prowl for Near-Earth Objects. NASA/JPL. 26 травня 2004. Процитовано 6 березня 2018. 
  67. Shiga, David (27 червня 2006). New telescope will hunt dangerous asteroids. New Scientist. оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 6 березня 2018. 
  68. NASA on the Prowl for Near-Earth Objects. NASA/JPL. 26 травня 2004. Процитовано 6 березня 2018. 
  69. Shiga, David (27 червня 2006). New telescope will hunt dangerous asteroids. New Scientist. оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 6 березня 2018. 
  70. A. Mainzer; T. Grav; J. Bauer та ін. (20 грудня 2011). NEOWISE Observations of Near-Earth Objects: Preliminary Results. The Astrophysical Journal 743 (2): 156. Bibcode:2011ApJ...743..156M. arXiv:1109.6400. doi:10.1088/0004-637X/743/2/156. 
  71. Matt Williams (20 жовтня 2017). Good News Everyone! There are Fewer Deadly Undiscovered Asteroids than we Thought. Universe Today. оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017. 
  72. Public Law 109–155–DEC.30, 2005. оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 9 листопада 2017. 
  73. Leah Crane (25 січня 2020). Inside the mission to stop killer asteroids from smashing into Earth. New Scientist. 
  74. Graham Templeton (12 січня 2016). NASA is opening a new office for planetary defense. ExtremeTech. оригіналу за July 6, 2017. Процитовано 10 листопада 2017. 
  75. Planetary Defense Coordination Office. NASA. 22 грудня 2015. Процитовано 9 березня 2018. 
  76. University of Hawaii at Manoa's Institute for Astronomy (18 лютого 2013). ATLAS: The Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System. Astronomy Magazine. оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 18 листопада 2017. 
  77. Kulkarni, S.R. (7 лютого 2018). The Zwicky Transient Facility (ZTF) begins. The Astronomer's Telegram (11266). оригіналу за February 9, 2018. Процитовано 8 лютого 2018. 
  78. Ye, Quan-Zhi (8 лютого 2018). First Discovery of a Small Near Earth Asteroid with ZTF (2018 CL). The Astronomer's Telegram (11274). оригіналу за February 9, 2018. Процитовано 8 лютого 2018. 
  79. Clark R. Chapman (7 жовтня 1998). History of The Asteroid/Comet Impact Hazard. Southwest Research Institute. Процитовано 18 березня 2018. 
  80. ↑ Report of the Task Force on potentially hazardous Near Earth Objects. London: British National Space Centre. September 2000. Процитовано 13 березня 2018. 
  81. Torino Impact Hazard Scale. NASA/JPL CNEOS. Процитовано 9 листопада 2017. 
  82. Near Earth asteroids
  83. Астрономи виявили понад 32 000 навколоземних астероїдів. // By Андрій Неволін. 06.06.2023
  84. ↑ Bottke, W. F. Jr. (2000). Understanding the Distribution of Near-Earth Asteroids. Science 288 (5474): 2190–2194. Bibcode:2000Sci...288.2190B. PMID 10864864. doi:10.1126/science.288.5474.2190. 
  85. . permanent.com. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 16 листопада 2018. 
  86. Browne, Malcolm W. (25 квітня 1996). Mathematicians Say Asteroid May Hit Earth in a Million Years. The New York Times (англ.). Процитовано 16 листопада 2018. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Navkolozemni ob yekti NZO ob yekti Sonyachnoyi sistemi yaki v hodi svogo orbitalnogo ruhu mozhut nablizhatisya do Zemli Za domovlenistyu tilo Sonyachnoyi sistemi vvazhayetsya navkolozemnim ob yektom yaksho v perigeliyi vono nablizhayutsya do Soncya na vidstan menshe 1 3 a o 2 Yaksho orbita navkolozemnogo ob yekta peretinaye orbitu Zemli a jogo rozmir perevishuye 140 metriv to tilo vvazhayetsya potencijno nebezpechnim ob yektom 3 2 Vgori zliva zobrazhennya navkolozemnogo asteroyida 2006 DP14 vikonane na osnovi danih radiolokacijnoyi anteni DSN Vgori sprava zobrazhennya malopomitnogo navkolozemnogo asteroyida 2009 FD vidilenij kruzhechkom vikonane teleskopom VLT Poseredini zobrazhennya navkolozemnoyi kometi 103P Gartli vikonane zondom NASA Deep Impact Vnizu stanom na 25 listopada 2018 roku ye 19 229 vidomih NZO yaki umovno dilyatsya na kilka pidgrup 1 Kometi 107 0 6 Atira 31 0 2 Aton 1411 7 3 Apollon 9559 49 7 Amur 8120 42 2 Asteroyid 4179 Toutatis potencijno nebezpechnij ob yekt yakij projshov na 2 3 misyachni vidstani vid Zemli Stanom na 31 travnya 2023 roku vidomo ponad 32 103 vidomih navkolozemnih asteroyidiv i bilshe sotni vidomih korotkoperiodichnih navkolozemnih komet NEC Kilka meteoroyidiv yaki obertalisya na sonyachnij orbiti buli dostatno velikimi shob yih mozhna bulo vidstezhuvati v kosmosi do togo yak voni zitknulisya z Zemleyu Zitknennya z navkolozemnimi ob yektami v minulomu vidigrali znachnu rol u geologichnij ta biologichnij istoriyi Zemli 4 Asteroyid rozmirom do 20 metriv mozhe zavdati znachnoyi shkodi navkolishnomu seredovishu ta lyudyam 5 Bilshi asteroyidi pronikayut cherez atmosferu do poverhni Zemli stvoryuyuchi krateri yaksho voni padayut na sushu abo cunami yaksho voni padayut u more Interes do navkolozemnih ob yektiv pochav zrostati z 1980 h rokiv cherez bilshu obiznanist pro ce dzherelo nebezpeki Zaraz doslidzhuyutsya metodi zapobigannya zitknennyu asteroyida z Zemleyu shlyahom zmini jogo orbiti a takozh metodi pom yakshennya naslidkiv takogo zitknennya 6 Dlya ocinki rivnya nebezpeki zitknennya ta serjoznosti mozhlivih naslidkiv vikoristovuyutsya dvi najbilsh populyarni shkali prostisha shkala Torino ta bilsh skladna shkala Palermo Pochinayuchi z 1998 roku SShA YeS ta inshi krayini skanuyut nebo v poshukah navkolozemnih asteroyidiv u ramkah proyektiv zahistu vid asteroyidiv 7 Pochatkovim zavdannyam Kongresu SShA do NASA bulo katalogizuvati prinajmni 90 navkolozemnih ob yektiv rozmirom ponad 1 km tobto zdatnih pid chas zitknennya z Zemleyu viklikati globalnu katastrofu Cyu cil bulo dosyagnuto do 2011 roku i v nastupni roki doslidzhennya bulo rozshireno 8 shob vklyuchiti menshi ob yekti 9 yaki mozhut zavdati velikomasshtabnoyi hocha j ne globalnoyi shkodi Navkolozemni ob yekti mayut nizku poverhnevu gravitaciyu i bagato z nih mayut orbiti blizki do zemnoyi sho robit yih legkimi cilyami dlya kosmichnih korabliv 10 11 Stanom na sichen 2019 p yat navkolozemnih komet 12 13 14 i p yat navkolozemnih asteroyidiv buli vidvidani kosmichnimi korablyami 15 16 17 18 19 Nevelikij zrazok odnogo navkolozemnogo asteroyida buv povernutij na Zemlyu v 2010 roci i podibni misiyi trivayut 18 19 Privatnimi startap kompaniyami buli rozrobleni poperedni plani komercijnogo girnichopromislovogo osvoyennya asteroyidiv za dopomogoyu robotiv abo astronavtiv shahtariv 20 Zmist 1 Viznachennya 2 Istoriya doslidzhennya 2 1 Rizik 2 1 1 Shkali riziku 2 1 2 Velichina riziku 2 1 3 Visoko ocineni riziki 2 2 Proyekti z minimizaciyi zagrozi 3 Chiselnist i klasifikaciya 3 1 Sposterezhni uperedzhennya 4 Div takozh 5 Dzherela 6 PosilannyaViznachennya RedaguvatiNavkolozemni ob yekti za domovlenistyu viznachayutsya yak usi mali tila Sonyachnoyi sistemi z orbitami navkolo Soncya yaki chastkovo znahodyatsya na vidstani vid 0 983 do 1 3 astronomichnih odinic vid Soncya 21 22 Takim chinom navkolozemni ob yekti ne obov yazkovo zaraz znahodyatsya poblizu Zemli ale voni potencijno mozhut nablizitisya do Zemli vidnosno blizko Termin takozh inodi vikoristovuyetsya bilsh gnuchko napriklad dlya ob yektiv na orbiti navkolo Zemli abo dlya kvazisuputnikiv 23 Koli vidkrivayut navkolozemnij asteroyid yak i dlya vsih inshih malih til Sonyachnoyi sistemi jogo polozhennya ta yaskravist peredayutsya do Centru malih planet MPC Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu dlya katalogizaciyi MPC vede okremi spiski pidtverdzhenih ta potencijnih navkolozemnih ob yektiv 24 25 Orbiti deyakih navkolozemnih ob yektiv peretinayutsya z orbitoyu Zemli i voni stanovlyat nebezpeku zitknennya 26 Voni vvazhayutsya potencijno nebezpechnimi ob yektami yaksho za ocinkoyu yih diametr perevishuye 140 metriv 27 Navkolozemni asteroyidi takozh katalogizuyutsya dvoma okremimi pidrozdilami Laboratoriyi reaktivnogo ruhu NASA Centrom doslidzhennya navkolozemnih ob yektiv CNEOS 28 i Grupoyu dinamiki sonyachnoyi sistemi Istoriya doslidzhennya RedaguvatiPershimi navkolozemnimi ob yektami yaki sposterigala lyudina buli kometi Yih pozazemnu prirodu bulo viznano ta pidtverdzheno lishe pislya togo yak Tiho Brage sprobuvav vimiryati vidstan do kometi cherez yiyi paralaks u 1577 roci i nizhnya mezha yaku vin otrimav bula znachno vishoyu za diametr Zemli Periodichnist deyakih komet bula vpershe viznana v 1705 roci koli Edmond Gallej opublikuvav svoyi rozrahunki orbiti periodichnoyi kometi teper vidomoyi yak kometa Galleya 29 Povernennya kometi Galleya v 1758 1759 rokah bulo pershoyu peredbachenoyu poyavoyu kometi 30 Vvazhayetsya sho pershim viyavlenim navkolozemnim ob yektom stala kometa Leksela 1770 roku 31 Pershim vidkritim navkolozemnim asteroyidom stav 433 Eros u 1898 roci 32 Bulo provedeno kilka masshtabnih program sposterezhen cogo asteroyida bo vimiryuvannya jogo orbiti dali zmogu pidvishiti tochnist viznachennya vidstani vid Zemli do Soncya 33 U 1937 roci buv vidkritij asteroyid 69230 Germes koli vin projshov povz Zemlyu na vidstani yaka lishe vdvichi perevishuvala vidstan do Misyacya 34 Germes vvazhavsya zagrozoyu oskilki buv zagublenij pislya vidkrittya a jogo orbita ta mozhlivist zitknennya iz Zemleyu ne buli tochno vidomi 35 Germes buv povtorno vidkritij lishe v 2003 roci i teper vidomo sho vin ne stanovit zagrozi prinajmni protyagom nastupnogo stolittya 34 14 chervnya 1968 roku asteroyid 1566 Ikar diametrom 1 4 km projshov povz Zemlyu na vidstani 0 042 a o 16 misyachnih vidstanej 36 Pid chas cogo prohodzhennya Ikar stav pershoyu maloyu planetoyu yaku sposterigali za dopomogoyu radara z observatorij Gejstek 37 i Goldstoun 38 Ce bulo pershe tisne zblizhennya asteroyida iz Zemleyu peredbachene za bagato rokiv zazdalegit Ikar bulo vidkritij 1949 roku Vono privernulo znachnu uvagu gromadskosti zavdyaki rozpovsyudzhennyu panichnih novin 39 Za rik do zblizhennya z asteroyidom studenti Massachusetskogo tehnologichnogo institutu zapustili proyekt Ikar rozroblyayuchi plan vidhilennya asteroyida za dopomogoyu raket na vipadok yaksho vin viyavitsya na shlyahu zitknennya iz Zemleyu 40 Proyekt Ikar otrimav shiroke visvitlennya v zasobah masovoyi informaciyi ta nadihnuv film katastrofu Meteor 1979 roku u yakomu SShA ta SRSR ob yednuyut zusillya shob pidirvati fragment asteroyida yakij letit na Zemlyu 41 23 bereznya 1989 roku 300 metrovij asteroyid 4581 Asklepij projshov povz Zemlyu na vidstani 700 000 km Yakbi asteroyid zitknuvsya iz Zemleyu ce sprichinilo b vibuh ekvivalentnij 20 000 megatonnam trotilu Asteroyid privernuv shiroku uvagu bo buv viyavlenij lishe pislya najtisnishogo zblizhennya iz Zemleyu 42 U berezni 1998 roku ranni rozrahunki orbiti neshodavno vidkritogo asteroyida 35396 1997 XF11 pokazali potencijne nablizhennya 2028 roku na vidstan 46 000 km vid Zemli u mezhah orbiti Misyacya ale z velikoyu pohibkoyu sho ne viklyuchalo mozhlivist pryamogo vluchannya v Zemlyu Podalshi dani zminili vidstan nablizhennya na 960 000 km i viklyuchili mozhlivist zitknennya Ale do togo chasu netochni povidomlennya pro mozhlive zitknennya vzhe viklikali buryu v ZMI 43 Rizik Redaguvati Uprodovzh istoriyi lyudstva vidnoshennya do navkolozemnih ob yektiv zminyuvalos 44 Yih rozglyadali yak oznaki stihijnih lih abo voyen bezpechni vidovisha v nezminnomu vsesviti dzherelo epohalnih kataklizmiv 44 abo potencijno otrujnih vipariv pid chas prohodzhennya Zemli cherez hvist kometi Galleya v 1910 roci 45 i nareshti yak mozhlivu prichinu utvorennya krateriv sho mozhe navit sprichiniti zniknennya lyudej ta inshogo zhittya na Zemli 44 Pro nebezpeku navkolozemnih komet pochali zamislyuvatis shojno buli viznacheni yihni pershi orbiti 1694 roku Edmond Gallej predstaviv teoriyu pro te sho vsesvitnij potop u Bibliyi buv sprichinenij udarom kometi 46 Protyagom podalshih doslidzhen navkolozemnih ob yektiv yih naukovci i gromadskist sprijmali yih to yak bezpechni j charivni nebesni yavisha to yak zagrozlivi ob yekti vbivci 47 Mozhlivist navkolozemnih ob yektiv stvoryuvati krateri nabagato bilshi yihnogo vlasnogo rozmiru ta spravlyati oposeredkovanij vpliv na she shirshu teritoriyu bula ostatochno viznana v 1980 ti roki pislya pidtverdzhennya teoriyi pro te sho krejdove vimirannya zokrema vimirannya dinozavriv 65 miljoniv rokiv tomu bulo sprichinene udarom velikogo asteroyida 48 49 Obiznanist gromadskosti pro rizik zitknennya zrosla pislya sposterezhennya za zitknennyam ulamkiv kometi Shumejkeriv Levi 9 z Yupiterom u lipni 1994 roku 50 51 U 1998 roci filmi Zitknennya z bezodneyu i Armageddon populyarizuvali ideyu pro te sho navkolozemni ob yekti mozhut sprichiniti katastrofichni naslidki 51 Todi zh vinikla i nabula poshirennya v Interneti teoriya zmovi pro zitknennya z vigadanoyu planetoyu Nibiru yake spochatku ochikuvalos u 2003 roci potim bulo pereneseno na 2012 a potim na 2017 rik 52 Shkali riziku Redaguvati Isnuye dvi shemi naukovoyi klasifikaciyi nebezpeki zitknennya z navkolozemnimi ob yektami za prostishoyu Turinskoyu shkaloyu ocinyuyetsya rizik udaru v nastupni 100 rokiv zalezhno vid energiyi udaru ta jmovirnosti udaru vikoristovuyuchi cili chisla vid 0 do 10 53 54 za skladnishoyu Palermskoyu shkaloyu riziki ocinyuyutsya dodatnimi chi vid yemnimi dijsnimi chislami i zalezhat vid fonovoyi chastoti zitknen jmovirnosti zitknennya ta chasu do mozhlivogo zitknennya V oboh shkalah riziki varti uvagi poznachayutsya dodatnimi chislami 55 Velichina riziku Redaguvati U shkali Palermo richna fonova chastota zitknen z energiyeyu ponad E megatonn ocinyuyetsya yakf B 0 03 E 0 8 displaystyle f B 0 03E 0 8 nbsp Napriklad cya formula peredbachaye sho ochikuvane znachennya chasu vid teperishnogo momentu do nastupnogo zitknennya z energiyeyu ponad 1 megatonnu stanovit 33 roki Cya formula dijsna lishe v pevnomu diapazoni E i maye znachni neviznachenosti Napriklad togo zh 2002 roku koli bula opublikovana shkala Palermo v inshij statti buv zaproponovanij zakon z suttyevo menshoyu chastotoyu zitknen 56 f B 0 00737 E 0 9 displaystyle f B 0 00737E 0 9 nbsp Visoko ocineni riziki Redaguvati NASA pidtrimuye avtomatizovanu sistemu dlya ocinki zagrozi vid vidomih navkolozemnih ob yektiv protyagom nastupnih 100 rokiv yaka stvoryuye postijno onovlyuvanu tablicyu riziku Sentri Usi abo majzhe vsi ob yekti nayavni v tablici v bud yakij moment chasu najimovirnishe zgodom z neyi vipadut koli bilsha kilkist sposterezhen dozvolit zmenshiti neviznachenist yihnih orbit 57 U berezni 2002 roku 163132 2002 CU11 stav pershim asteroyidom iz timchasovo dodatnim rejtingom za Turinskoyu shkaloyu z jmovirnistyu zitknennya u 2049 roci priblizno 1 z 9300 58 Dodatkovi sposterezhennya zveli peredbachuvanij rizik do nulya i asteroyid bulo vidaleno z tablici rizikiv Sentri u kvitni 2002 roku 59 Asteroyid 1950 DA kilometrovgo rozmiru vtrachenij pislya 17 dniv sposterezhen u 1950 roci i povtorno vidkritij 31 grudnya 2000 roku stav pershim ob yektom yakij u kvitni 2002 roku otrimav dodatnij rejting 0 17 za shkaloyu Palermo z jmovirnistyu zitknennya 1 300 60 61 Pislya utochnennya orbiti jmovirnist zitknennya zmenshilas 62 ale navit u chervni 2022 roku 1950 DA vse she buv odnim iz najvishih ob yektiv u tablici Sentri z jmovirnistyu zitknennya 1 34000 i vidpovidnim znachennyam za shkaloyu Palermo 2 05 24 grudnya 2004 roku 370 metrovij asteroyid 99942 Apofis na toj chas vidomij lishe pid timchasovim poznachennyam 2004 MN4 otrimav 4 bali za Turinskoyu shkaloyu sho ye najvishim rejtingom v istoriyi ciyeyi shkali Dostupna na toj chas informaciya vkazuvala na 2 7 vu jmovirnist zitknennya iz Zemleyu v p yatnicyu 13 kvitnya 2029 roku Do 28 grudnya 2004 roku dodatkovi sposterezhennya znachno zmenshili zonu neviznachenosti dlya zblizhennya 2029 roku i vona bilshe ne vklyuchala Zemlyu Rizik zitknennya v 2029 roci vpav do nulya ale mozhlivosti zitknen u nastupni zblizhennya iz Zemleyu vse she ocinyuvalisya yak 1 za Turinskoyu shkaloyu Do serpnya 2006 roku sposterezhennya znizili rizik 2036 do rejtingu 0 za Turinskoyu shkaloyu U 2021 roci Apofis buv vidalenij yz tablici Sentri Proyekti z minimizaciyi zagrozi Redaguvati Pershoyu astronomichnoyu programoyu prisvyachenoyu vidkrittyu navkolozemnih asteroyidiv buv Palomar Planet Crossing Asteroid Survey A mizhdisciplinarna konferenciya 1981 roku v Snoumassi shtat Kolorado stala pershoyu de dokladno obgovoryuvalisya nebezpeka zitknen z asteroyidami neobhidnist specializovanih oglyadiv neba dlya yih poshuku ta metodi zapobigannya mozhlivomu zitknennyu 63 U 1992 roci NASA za doruchennyam Kongresu SShA rozrobilo plani bilsh kompleksnogo doslidzhennya yake otrimalo nazvu kosmichna varta 64 65 Shob zaohotiti mizhnarodni doslidzhennya Mizhnarodnij astronomichnij soyuz 1995 roku organizuvav seminar u Vulkano v Italiyi 64 a rik potomu stvoriv Fond kosmichnoyi varti 66 U 1998 roci Kongres SShA postaviv pered NASA cil do 2008 roku viyaviti 90 navkolozemnih asteroyidiv diametrom ponad 1 km tobto takih sho zagrozhuyut katastrofami globalnogo masshtabu 65 67 Dekilka oglyadiv neba specializuvalis na poshuku navkolozemnih asteroyidiv u mezhah Kosmichnoyi varti zokrema LINEAR Spacewatch NEAT LONEOS Katalinskij oglyad CINEOS Japanese Spaceguard Association ADAS i NEOWISE U rezultati spivvidnoshennya vidomoyi j peredbachuvanoyi zagalnoyi kilkosti navkolozemnih asteroyidiv yz diametrami ponad 1 km zroslo z priblizno 20 u 1998 roci do 65 u 2004 roci 68 80 u 2006 roci 69 ta 93 u 2011 roci Takim chinom pervisna meta Spaceguard bula dosyagnuta iz zapiznennyam lishe na tri roki 70 Stanom na listopad 2021 roku vidomo 891 navkolozemnij assteroyid rozmirom ponad 1 km abo 97 vid priblizno 920 71 U 2005 roci kongres dav NASA nastupne doruchennya do 2020 roku viyaviti 90 navkolozemnih ob yektiv diametrom 140 m abo bilshe 72 Ob yekti takogo rozmiru padayut na Zemlyu priblizno raz na 2000 rokiv Stanom na sichen 2020 roku za ocinkami zagalom bulo znajdeno menshe polovini takih ob yektiv 73 U sichni 2016 roku NASA ogolosilo pro stvorennya Koordinacijnogo ofisu planetnogo zahistu dlya vidstezhennya navkolozemnih ob yektiv diametrom ponad 30 50 m ta koordinaciyi reaguvannya na viyavleni kosmichni zagrozi 74 75 Oglyadovi programi spryamovani na viyavlennya zagroz na bagato rokiv napered sho dast lyudstvu chas pidgotuvatisya do kosmichnoyi misiyi shob vidvernuti zagrozu Proyekt ATLAS navpaki spryamovanij na poshuk asteroyidiv nezadovgo do yih zitknennya iz Zemleyu nadto pizno dlya yih vidhilennya ale vchasno dlya evakuaciyi naselennya ta inshoyi pidgotovki urazhenogo regionu Zemli 76 Inshij proyekt Zwicky Transient Facility yakij doslidzhuye ob yekti sho shvidko zminyuyut svoyu yaskravist 77 takozh viyavlyaye asteroyidi yaki prolitayut poblizu Zemli 78 Doslidniki navkolozemnih ob yektiv takozh vivchayut metodi aktivnogo zapobigannya zagrozi yaksho bude viyavleno sho ob yekt perebuvaye na kursi zitknennya iz Zemleyu 79 Usi zhittyezdatni metodi spryamovani na te shob vidvernuti a ne znishiti zagrozlivij ob yekt tomu sho ulamki zrujnovanogo ob yekta vse odno mozhut sprichiniti masshtabni rujnuvannya 80 Vidhilennya orbiti ob yekta za kilka misyaciv abo rokiv pered prognozovanim zitknennyam takozh potrebuye na poryadki menshe energiyi nizh rujnuvannya ob yekta 80 Chiselnist i klasifikaciya RedaguvatiNavkolozemni ob yekti klasifikuyutsya yak meteoroyidi asteroyidi abo kometi zalezhno vid rozmiru skladu ta orbiti Navkolozemni asteroyidi mozhut buti chlenami simej asteroyidiv a kometi utvoryuyut meteorni potoki yaki mozhut viklikati meteorni doshi Stanom na 4 listopada 2021 roku ta zgidno zi statistikoyu yaku vede CNEOS bulo viyavleno 27 440 navkolozemnih ob yektiv Lishe 117 0 43 z nih ye kometami a 27 323 99 57 ye asteroyidami 2224 z cih navkolozemnih ob yektiv klasifikuyutsya yak potencijno nebezpechni asteroyidi Stanom na listopad 2021 roku ponad 1200 navkolozemnih asteroyidiv pokazani na storinci nebezpeki zitknen Sentri na veb sajti NASA Ponad 1000 iz cih asteroyidiv mayut diametr menshe 50 metriv i zhoden iz cih ob yektiv ne perebuvaye navit u zelenij zoni rejting 1 za Turinskoyu shkaloyu tobto zhoden iz nih ne zaslugovuye uvagi shirokoyi gromadskosti 81 31 travnya 2023 roku NASA povidomilo sho kosmichne agentstvo razom z astronomami vsogo svitu viyavilo ponad 32000 navkolozemnih ob yektiv Tochna yih kilkist sklala 32103 ob yekti z yakih ponad 10000 za ocinkami vchenih mayut diametr ponad 140 metriv Nezvazhayuchi na te sho bulo viyavleno bagato navkolozemnih asteroyidiv NASA ocinyuye sho isnuye she prinajmni 15000 ob yektiv diametrom 140 metriv yaki ochikuyut na vidkrittya Krim togo kosmichne agentstvo stverdzhuye sho lishe za ostanni 30 dniv sim iz cih ob yektiv proletili blizhche do Zemli nizh Misyac sho robit yih nadzvichajno blizkimi ta nebezpechnimi Zaznachena chiselnist navkolozemnih ob yektiv okrim asteroyidiv takozh vklyuchaye inshi ob yekti ta kometi yaki nablizhayutsya do nashoyi planeti NASA takozh povidomlyaye sho narazi viyavleno 852 navkolozemnih asteroyida diametrom bilshe 1 kilometra V cij grupi mozhlivo viyaviti she shonajmenshe 50 sho prizvelo b do togo sho zagalna yih kilkist perevishila b900 odinic Zaznacheni vidomosti ye najsvizhishimi u sviti zaznachayetsya v predstavlenij infografici 82 Razom z tim ne vsi navkolozemni ob yekti stanovlyat nebezpeku dlya nashoyi planeti Astronomi klasifikuyut yak navkolozemnij ob yekt angl NEO ob yekt sho znahoditsya v radiusi 30 miljoniv mil 48 280 320 km vid Zemli 83 Sposterezhni uperedzhennya Redaguvati Osnovna problema z ocinkoyu kilkosti navkolozemnih ob yektiv polyagaye v tomu sho jmovirnist viyavlennya kozhnogo takogo ob yekta zalezhit vid nizki faktoriv rozmiru albedo parametriv orbiti tosho 84 Legshi dlya viyavlennya ob yekti budut neproporcijno dobre predstavleni u sposterezhennyah 85 i ci sposterezhni uperedzhennya neobhidno kompensuvati namagayuchis obchisliti realnu kilkist til u populyaciyi za uperedzhenim spiskom viyavlenih chleniv 84 Prirodno sho z usih navkolozemnih asteroyidiv pershimi buli vidkriti dva najbilshi 433 Eros 17 km u diametri i 1036 Ganimed blizko 35 km 86 Div takozh RedaguvatiZitknennya z kosmichnim tilom Globalna katastrofa Potencijno nebezpechni astronomichni ob yektiDzherela Redaguvati Discovery Statistics Cumulative Totals NASA JPL CNEOS 6 sichnya 2019 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 8 sichnya 2019 a b NEO Basics Center for NEO Studies CNEOS Arhiv originalu za 25 bereznya 2010 Procitovano 13 grudnya 2018 Clark R Chapman May 2004 The hazard of near Earth asteroid impacts on earth Earth and Planetary Science Letters 222 1 1 15 Bibcode 2004E amp PSL 222 1C doi 10 1016 j epsl 2004 03 004 Richard Monastersky 1 bereznya 1997 The Call of Catastrophes Science News Online Arhiv originalu za 13 bereznya 2004 Procitovano 9 listopada 2017 Rumpf Clemens M Lewis Hugh G Atkinson Peter M 19 kvitnya 2017 Asteroid impact effects and their immediate hazards for human populations Geophysical Research Letters angl 44 8 3433 3440 Bibcode 2017GeoRL 44 3433R ISSN 0094 8276 arXiv 1703 07592 doi 10 1002 2017gl073191 Fernandez Carril Luis 14 travnya 2012 The evolution of near Earth objects risk perception The Space Review Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 15 listopada 2017 NASA on the Prowl for Near Earth Objects NASA JPL 26 travnya 2004 Procitovano 6 bereznya 2018 Public Law 109 155 DEC 30 2005 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 9 listopada 2017 Graham Templeton 12 sichnya 2016 NASA is opening a new office for planetary defense ExtremeTech Arhiv originalu za July 6 2017 Procitovano 10 listopada 2017 Dan Vergano 2 lyutogo 2007 Near Earth asteroids could be steppingstones to Mars USA Today Arhiv originalu za 17 kvitnya 2012 Procitovano 18 listopada 2017 Portree David S 23 bereznya 2013 Earth Approaching Asteroids as Targets for Exploration 1978 Wired Arhiv originalu za 12 sichnya 2014 Procitovano 9 listopada 2017 People in the early 21st century have been encouraged to see asteroids as the interplanetary equivalent of sea monsters We often hear talk of killer asteroids when in fact there exists no conclusive evidence that any asteroid has killed anyone in all of human history In the 1970s asteroids had yet to gain their present fearsome reputation most astronomers and planetary scientists who made a career of studying asteroids rightfully saw them as sources of fascination not of worry Report of the Task Force on potentially hazardous Near Earth Objects London British National Space Centre September 2000 Procitovano 13 bereznya 2018 Beatty Kelly 4 listopada 2010 Mr Hartley s Amazing Comet Sky amp Telescope Arhiv originalu za November 7 2010 Procitovano 19 bereznya 2018 Aron Jacob 30 veresnya 2016 Rosetta lands on 67P in grand finale to two year comet mission New Scientist Procitovano 19 bereznya 2018 Donald Savage Michael Buckley 31 sichnya 2001 NEAR Mission Completes Main Task Now Will Go Where No Spacecraft Has Gone Before Press Releases NASA Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 9 listopada 2017 Don Yeomans 11 serpnya 2005 Hayabusa s Contributions Toward Understanding the Earth s Neighborhood NASA JPL Near Earth Object Program Arhiv originalu za 5 veresnya 2005 Procitovano 7 listopada 2017 Emily Lakdawalla 14 grudnya 2012 Chang e 2 imaging of Toutatis Blog The Planetary Society Arhiv originalu za 7 lipnya 2017 Procitovano 10 listopada 2017 a b Stephen Clark 3 grudnya 2014 Hayabusa 2 launches on audacious asteroid adventure Spaceflight Now Arhiv originalu za 22 lipnya 2016 Procitovano 14 listopada 2017 a b Wall Mike 9 veresnya 2016 Exactly Perfect NASA Hails Asteroid Sample Return Mission s Launch Space com Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2017 Procitovano 14 listopada 2017 Dorminey Bruce Does Commercial Asteroid Mining Still Have A Future Forbes angl Procitovano 11 zhovtnya 2021 Morbidelli Alessandro Bottke William F Jr Froeschle Christiane Michel Patrick January 2002 Origin and Evolution of Near Earth Objects Asteroids III 409 422 Bibcode 2002aste book 409M doi 10 2307 j ctv1v7zdn4 33 Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 9 listopada 2017 Waszczak Adam Prince Thomas A Laher Russ Masci Frank Bue Brian Rebbapragada Umaa Barlow Tom Jason Surace ta in 2017 Small Near Earth Asteroids in the Palomar Transient Factory Survey A Real Time Streak detection System Publications of the Astronomical Society of the Pacific angl 129 973 034402 Bibcode 2017PASP 129c4402W ISSN 1538 3873 arXiv 1609 08018 doi 10 1088 1538 3873 129 973 034402 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Earth s New Buddy is Asteroid Not Space Junk 16 zhovtnya 2017 The NEO Confirmation Page IAU MPC Procitovano 9 listopada 2017 Marsden B G Williams G V 1998 The NEO Confirmation Page Planetary and Space Science 46 2 299 Bibcode 1998P amp SS 46 299M doi 10 1016 S0032 0633 96 00153 5 Clark R Chapman May 2004 The hazard of near Earth asteroid impacts on earth Earth and Planetary Science Letters 222 1 1 15 Bibcode 2004E amp PSL 222 1C doi 10 1016 j epsl 2004 03 004 List Of The Potentially Hazardous Asteroids PHAs IAU MPC Procitovano 19 sichnya 2018 Discovery Statistics Introduction NASA JPL CNEOS 5 sichnya 2018 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 Halley Edmund 1705 A synopsis of the astronomy of comets London John Senex Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Stoyan Ronald 2015 Atlas of Great Comets Cambridge Cambridge University Press s 101 103 ISBN 978 1 107 09349 2 Arhiv originalu za 1 bereznya 2018 Ye Quan Zhi Wiegert Paul A Hui Man To 21 bereznya 2018 Finding Long Lost Lexell s Comet The Fate of the First Discovered Near Earth Object The Astronomical Journal 155 4 163 Bibcode 2018AJ 155 163Y ISSN 1538 3881 arXiv 1802 08904 doi 10 3847 1538 3881 aab1f6 Scholl Hans Schmadel Lutz D 2002 Discovery Circumstances of the First Near Earth Asteroid 433 Eros Acta Historica Astronomiae 15 210 220 Bibcode 2002AcHA 15 210S Eros comes on stage finally a useful asteroid Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory Procitovano 14 listopada 2017 a b Radar observations of long lost asteroid 1937 UB Hermes Cornell University Arecibo Observatory Arhiv originalu za 24 travnya 2017 Procitovano 14 listopada 2017 Brian G Marsden 29 bereznya 1998 How the Asteroid Story Hit An Astronomer Reveals How a Discovery Spun Out of Control Boston Globe Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 14 listopada 2017 1566 Icarus 1949 MA Close Approach Data NASA JPL 13 chervnya 2017 Arhiv originalu za 1 bereznya 2018 Procitovano 10 listopada 2017 Pettengill G H Shapiro I I Ash M E Ingalls R P Rainville L P Smith W B ta in May 1969 Radar observations of Icarus Icarus 10 3 432 435 Bibcode 1969Icar 10 432P ISSN 0019 1035 doi 10 1016 0019 1035 69 90101 8 Goldstein R M November 1968 Radar Observations of Icarus Science 162 3856 903 904 SciHomepage Bibcode 1968Sci 162 903G PMID 17769079 doi 10 1126 science 162 3856 903 Brian G Marsden 29 bereznya 1998 How the Asteroid Story Hit An Astronomer Reveals How a Discovery Spun Out of Control Boston Globe Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 14 listopada 2017 Dwayne A Day 5 lipnya 2004 Giant bombs on giant rockets Project Icarus The Space Review Arhiv originalu za 15 kvitnya 2016 Procitovano 14 listopada 2017 MIT Course precept for movie The Tech MIT 30 zhovtnya 1979 Arhiv originalu za 11 serpnya 2014 Procitovano 15 listopada 2017 Warren E Leary 20 kvitnya 1989 Big Asteroid Passes Near Earth Unseen In a Rare Close Call The New York Times Arhiv originalu za 9 listopada 2017 Procitovano 14 listopada 2017 Brian G Marsden 29 bereznya 1998 How the Asteroid Story Hit An Astronomer Reveals How a Discovery Spun Out of Control Boston Globe Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 14 listopada 2017 a b v Fernandez Carril Luis 14 travnya 2012 The evolution of near Earth objects risk perception The Space Review Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 15 listopada 2017 Stuart Clark 20 grudnya 2012 Apocalypse postponed how Earth survived Halley s comet in 1910 The Guardian Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 18 listopada 2017 Jason Colavito Noah s Comet Edmond Halley 1694 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Portree David S 23 bereznya 2013 Earth Approaching Asteroids as Targets for Exploration 1978 Wired Arhiv originalu za 12 sichnya 2014 Procitovano 9 listopada 2017 People in the early 21st century have been encouraged to see asteroids as the interplanetary equivalent of sea monsters We often hear talk of killer asteroids when in fact there exists no conclusive evidence that any asteroid has killed anyone in all of human history In the 1970s asteroids had yet to gain their present fearsome reputation most astronomers and planetary scientists who made a career of studying asteroids rightfully saw them as sources of fascination not of worry Fernandez Carril Luis 14 travnya 2012 The evolution of near Earth objects risk perception The Space Review Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 15 listopada 2017 Clark R Chapman 7 zhovtnya 1998 History of The Asteroid Comet Impact Hazard Southwest Research Institute Procitovano 18 bereznya 2018 Fernandez Carril Luis 14 travnya 2012 The evolution of near Earth objects risk perception The Space Review Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 15 listopada 2017 a b Clark R Chapman 7 zhovtnya 1998 History of The Asteroid Comet Impact Hazard Southwest Research Institute Procitovano 18 bereznya 2018 Molloy Mark 22 veresnya 2017 Nibiru How the nonsense Planet X Armageddon and Nasa fake news theories spread globally The Daily Telegraph Arhiv originalu za 11 sichnya 2022 Procitovano 18 bereznya 2018 Torino Impact Hazard Scale NASA JPL CNEOS Procitovano 9 listopada 2017 Binzel Richard P 2000 Torino Impact Hazard Scale Planetary and Space Science 48 4 297 303 Bibcode 2000P amp SS 48 297B doi 10 1016 S0032 0633 00 00006 4 Torino Impact Hazard Scale NASA JPL CNEOS Procitovano 9 listopada 2017 P Brown November 2002 The flux of small near Earth objects colliding with the Earth Nature 420 6913 294 296 Bibcode 2002Natur 420 294B PMID 12447433 doi 10 1038 nature01238 David Chandler 2 travnya 2006 Big new asteroid has slim chance of hitting Earth New Scientist Arhiv originalu za 31 travnya 2015 Procitovano 10 listopada 2017 Andrea Milani Giovanni Valsecchi Maria Eugenia Sansaturio 12 bereznya 2002 The problem with 2002 CU11 Tumbling Stone 12 NEODyS Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 sichnya 2018 Date Time Removed NASA JPL CNEOS Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2017 Procitovano 26 lyutogo 2018 Asteroid 1950 DA NASA JPL CNEOS Procitovano 9 listopada 2017 Giorgini J D Ostro S J Benner L A M Chodas P W Chesley S R Hudson R S Nolan M C Klemola A R ta in 5 kvitnya 2002 Asteroid 1950 DA s Encounter with Earth in 2880 Physical Limits of Collision Probability Prediction Science 296 5565 132 136 Bibcode 2002Sci 296 132G PMID 11935024 doi 10 1126 science 1068191 Procitovano 9 listopada 2017 Farnocchia Davide Chesley Steven R 2013 Assessment of the 2880 impact threat from asteroid 29075 1950 DA Icarus 229 321 327 Bibcode 2014Icar 229 321F arXiv 1310 0861 doi 10 1016 j icarus 2013 09 022 Clark R Chapman 7 zhovtnya 1998 History of The Asteroid Comet Impact Hazard Southwest Research Institute Procitovano 18 bereznya 2018 a b Vulcano Workshop Beginning the Spaceguard Survey Vulcano Italy IAU September 1995 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 13 bereznya 2018 a b Clark R Chapman 21 travnya 1998 Statement on The Threat of Impact by Near Earth Asteroids before the Subcommittee on Space and Aeronautics of the Committee on Science of the U S House of Representatives at its hearings on Asteroids Perils and Opportunities Southwest Research Institute Procitovano 6 bereznya 2018 NASA on the Prowl for Near Earth Objects NASA JPL 26 travnya 2004 Procitovano 6 bereznya 2018 Shiga David 27 chervnya 2006 New telescope will hunt dangerous asteroids New Scientist Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 6 bereznya 2018 NASA on the Prowl for Near Earth Objects NASA JPL 26 travnya 2004 Procitovano 6 bereznya 2018 Shiga David 27 chervnya 2006 New telescope will hunt dangerous asteroids New Scientist Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 6 bereznya 2018 A Mainzer T Grav J Bauer ta in 20 grudnya 2011 NEOWISE Observations of Near Earth Objects Preliminary Results The Astrophysical Journal 743 2 156 Bibcode 2011ApJ 743 156M arXiv 1109 6400 doi 10 1088 0004 637X 743 2 156 Matt Williams 20 zhovtnya 2017 Good News Everyone There are Fewer Deadly Undiscovered Asteroids than we Thought Universe Today Arhiv originalu za 4 listopada 2017 Procitovano 14 listopada 2017 Public Law 109 155 DEC 30 2005 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 9 listopada 2017 Leah Crane 25 sichnya 2020 Inside the mission to stop killer asteroids from smashing into Earth New Scientist Graham Templeton 12 sichnya 2016 NASA is opening a new office for planetary defense ExtremeTech Arhiv originalu za July 6 2017 Procitovano 10 listopada 2017 Planetary Defense Coordination Office NASA 22 grudnya 2015 Procitovano 9 bereznya 2018 University of Hawaii at Manoa s Institute for Astronomy 18 lyutogo 2013 ATLAS The Asteroid Terrestrial impact Last Alert System Astronomy Magazine Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 18 listopada 2017 Kulkarni S R 7 lyutogo 2018 The Zwicky Transient Facility ZTF begins The Astronomer s Telegram 11266 Arhiv originalu za February 9 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 Ye Quan Zhi 8 lyutogo 2018 First Discovery of a Small Near Earth Asteroid with ZTF 2018 CL The Astronomer s Telegram 11274 Arhiv originalu za February 9 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 Clark R Chapman 7 zhovtnya 1998 History of The Asteroid Comet Impact Hazard Southwest Research Institute Procitovano 18 bereznya 2018 a b Report of the Task Force on potentially hazardous Near Earth Objects London British National Space Centre September 2000 Procitovano 13 bereznya 2018 Torino Impact Hazard Scale NASA JPL CNEOS Procitovano 9 listopada 2017 Near Earth asteroids Astronomi viyavili ponad 32 000 navkolozemnih asteroyidiv By Andrij Nevolin 06 06 2023 a b Bottke W F Jr 2000 Understanding the Distribution of Near Earth Asteroids Science 288 5474 2190 2194 Bibcode 2000Sci 288 2190B PMID 10864864 doi 10 1126 science 288 5474 2190 Discovering Asteroids and NEOs by Telescopes permanent com Arhiv originalu za 10 grudnya 2019 Procitovano 16 listopada 2018 Browne Malcolm W 25 kvitnya 1996 Mathematicians Say Asteroid May Hit Earth in a Million Years The New York Times angl Procitovano 16 listopada 2018 Posilannya RedaguvatiNear earth object program Arhivovano 8 travnya 1999 u Wayback Machine Observable Near Earth Asteroids Table of Asteroids Next Closest Approaches to the Earth Arhivovano 1 grudnya 2007 u Wayback Machine The NEO Confirmation Page Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Navkolozemni ob 27yekti amp oldid 40624033