www.wikidata.uk-ua.nina.az

Втрачена мала планета мала планета яку не вдається віднайти на небі через те що дуга спостереження яка дає змогу точно в

Втрачена мала планета

Втрачена мала планета — мала планета, яку не вдається віднайти на небі через те, що дуга спостереження, яка дає змогу точно визначити її положення на орбіті в майбутньому, надто коротка. Чимало давно відкритих астероїдів було втрачено, а потім знову відкрито у 1980-х і 1990-х роках, але багато малих планет не знайдено й досі.

Загальний опис ред.

Тисячі або навіть десятки тисяч спостережуваних раніше малих планет втрачено (число залежить від того, які з них вважати втраченими): їх неможливо знайти, навівши телескоп належної потужності в точно розраховане місце, оскільки їхні орбіти визначено надто неточно або наразі їх просто не вдається побачити через їхню надмірну тьмяність.

До середини XX століття малим планетам і кометам призначали номери (а іноді — й назви) ще до того, як параметри їх орбіт було визначено з достатньою точністю. Останнім нумерованим астероїдом, який було знайдено після втрати, став 719 Альберт (2000 року). Тепер новим астероїдам призначають постійні номери лише після того, як їхні орбіти розраховано досить точно, щоб надійно знайти їх надалі. До того мала планета не вважається відкритою, однак результати всіх спостережень зберігаються в базі даних Центру малих планет. На початок 2015 року в ній налічувалося понад 123 мільйони позицій.

Іноді відкриття нового об'єкта виявляється «повторним» відкриттям старого, втраченого. Такі факти можна виявити, розрахувавши орбіту «нового» об'єкта, відстеживши її назад у часі й порівнявши його положення в минулому з відомими положеннями об'єктів, які вважаються втраченими. Це дає змогу значно збільшити дугу спостереження, а відтак розрахувати його орбіти набагато точніше. Особливо складно розраховувати «у минуле» орбіти втрачених комет, оскільки, окрім сил гравітації, на них впливають також інші сили, як-от викиди струменів газу з кометних ядер. Утім, Браян Марсден спеціалізувався на розрахунку таких негравітаційних сил: зокрема, він успішно передбачив повернення втраченої періодичної комети Свіфта — Туттля в 1992 році.

Огляд ред.

Нижче подано невеликий перелік деяких давно відкритих або чимось примітних втрачених астероїдів із роком початкового й повторного відкриття[відсутнє в джерелі]. Насправді кількість втрачених астероїдів може перевищувати 150 000. Є також приблизно 30 000 космічних тіл, які не отримали номерів, із параметром невизначеності U = 9, що свідчить про максимальну можливу невизначеність їхніх орбіт. Багато цих тіл спостерігалися востаннє роки або навіть десятиліття тому і їх слід вважати втраченими. Існують також понад 1000 навколоземних об'єктів (НЗО) із дугою спостереження лише один-два дні.

Назва/позначення Рік відкриття Рік повторного відкриття Примітки
132 Етра 1873 1922
330 Адальберта (1892 X) 1892 Помилка
452 Гамільтонія 1899 1987
473 Ноллі 1901 1987
719 Альберт 1911 2000
724 Хапаг 1911 1988
843 Ніколая 1916 1981
878 Мілдред 1916 1991
1009 Сирена 1923 1982
1026 Інгрід 1923 1986
1179 Маллі 1931 1986
1537 Трансильванія 1940 1981
1862 Аполлон 1932 1973
1916 Борей 1953 1976
1922 Зулу 1949 1974
2101 Адоніс 1936 1977
3494 Пурпурова гора[джерело?] 1962 1980
3789 Чжунго 1928 1986
7796 Ярацімрман[джерело?] 1973 1996
(29075) 1950 DA 1950 2000
69230 Гермес 1937 2003
1927 LA 1927 Досі не знайдено Спостерігався 4 рази в період 1 червня 1927 — 5 липня 1927 року
1991 BA 1991 Досі не знайдено Пройшов на відстані місячної орбіти від Землі
1993 HD 1993 Досі не знайдено Навколоземний астероїд
1995 SN55 1995 2020 Транснептуновий об'єкт (523731) 2014 OK394
2007 WD5 2007 Досі не знайдено Пройшов неподалік Марса
6344 P-L 1960 2007 Потенційно небезпечний об'єкт, можливо, вироджена комета

Повторні відкриття у XX столітті ред.

1970-ті роки ред.

Упродовж XIX і XX століть кількість астероїдів, які спостерігалися лише одного разу, зростала. Але покращення телескопів і вдосконалення технологій пошуку дали змогу віднайти більшість із них у період 1970—2000 р. Є приклади й більш ранніх «втрат» — наприклад, астероїд 132 Етра, який з 1873 по 1922 рр. вважався втраченим.

1980-ті й 1990-ті роки ред.

У 1981 році Лейф Каль Крістенсен (Leif Kahl Kristensen) з Орхуського університету повторно відкрив астероїди 452 Гамільтонія та 1537 Трансильванія, а також багато інших малих об'єктів. На момент опублікування результатів неспостережуваними залишалися лише дев'ять малих планет, що мали номери: 330 Адальберта, 473 Ноллі, 719 Альберт, 724 Хапаг, 843 Ніколая, 878 Мілдред, 1009 Сирена, 1026 Інгрід та 1179 Маллі:

  • 330 Адальберта — спершу дістав назву 1892 X. Повторного відкриття, власне, не було, оскільки виявилося, що спостереження було помилковим. Пізніше, коли з'ясувалося, що 1892 X — це помилка, позначення було змінено на A910 CB. Ще один приклад «відкриття втраченої малої планети», яке виявилося помилкою, — астероїд 2006 HH123.
  • 843 Ніколая — спочатку отримав позначення 1916 AN, був віднайдений в Гайдельберзькому інституті астрономічних розрахунків (Heidelberg Astronomisches Rechen-Institut) в 1981 р..
  • 473 Ноллі — спочатку отримав позначення 1901 GC, відкритий Максом Вольфом 13 лютого 1901 р., але багато десятиліть залишався втраченим. нарешті був відкритий повторно через 86 років — в 1987 р..
  • 724 Хапаг — відкритий в 1911 р. Йоганном Палізою. Отримав попереднє позначення 1911 NC. Був втрачений і відкритий знову в 1988 р..
  • 719 Альберт — навколоземний астероїд, відкритий в 1911 р. Йоганном Палізою, отримав попереднє позначення 1911 MT. Оскільки його орбіта була розрахована неточно, астероїд було втрачено і знайдено знову аж в 2000 р.: Джеффрі Ларсен (Jeffrey A. Larsen) віднайшов його, використовуючи дані проекту пошуку астероїдів Spacewatch. На момент повторного відкриття Альберт залишався останнім втраченим астероїдом серед тих, яким було присвоєно номери (оскільки 69230 Гермес не мав номера до 2003 р.).
  • 878 Мілдред — спочатку отримав позначення 1916 f, спершу був відкритий в 1916 р. за допомогою 60-дюймового телескопа Хейла в Обсерваторії Маунт-Вілсон у Каліфорнії, але невдовзі по тому втрачений. Після цього його спостерігали в окремі ночі у 1985 та 1991 рр..
  • 1009 Сирена — відкритий у 1923 р., спочатку отримав позначення 1923 PE. Повторно його відкрив в 1982 р. Джей Гібсон (J. Gibson), використовуючи знімки з Телескопа ім. Самуела Ошина у Паломарській обсерваторії; він переглянув ефемериду.
  • 1026 Інгрід — відкритий Карлом Райнмутом 13 серпня 1923 р., отримав позначення 1923 NY. Повторно його знайшов в 1986 році Шуїчі Накано (Syuichi Nakano).
  • 1179 Маллі — відкритий Максом Вольфом 19 березня 1931 р., спочатку отримав позначення 1931 FD. В 1986 р. його повторно відкрили Луц Шмадель (Lutz Schmadel), Ричард Мартін Вест (Richard Martin West) та Ганс-Еміль Шустер (Hans-Emil Schuster).

Інші примітні повторні відкриття ред.

  • У 1928 р., навчаючись у Чикаго, Чжан Юйчже (Zhang Yuzhe) відкрив астероїд, якому надали попереднє позначення 1928 UF; дещо пізніше він отримав номер 1125. Чжан назвав його «Китай» (中華). Однак цей астероїд не вдалося знайти на знімках, отриманих раніше, а тому не вдалося точно розрахувати його орбіту. У 1957 р. астрономи китайської Обсерваторії Цзицзіньшань відкрили новий астероїд, який отримав попереднє позначення 1957 UN1. Отримавши згоду Чжана Юйчже, цей астероїд офіційно назвали 1125 Китай, замість втраченого 1928 UF. Утім, в 1986 р. відкрили об'єкт 1986 QK1, і виявилося, що це і є втрачений 1928 UF. Цей об'єкт отримав назву 3789 Чжунго — це ще одна назва Китаю.
  • Навколоземний астероїд (29075) 1950 DA був відкритий 23 лютого 1950 р. Карлом Віртаненом із Лікської обсерваторії. Астероїд спостерігали впродовж 17 днів і невдовзі по тому втратили, оскільки даних спостережень було недостатньо для надійного розрахунку орбіти. 31 грудня 2000 р. його було відкрито повторно. Імовірність його зіткнення із Землею 16 березня 2880 р. становить 1:4000, тобто 0,025 %.
  • 7796 Ярацімрман — відкритий 16 січня 1996 р. Зденеком Моравіцем (Zdeněk Moravec) в Обсерваторії Клеть у Чехії. Отримав позначення 1996 BG. Спостерігався у квітні 1996, потім у червні й липні 1997 рр. У результаті аналізу даних, отриманих раніше, виявилося, що він є втраченим астероїдом, який уже двічі спостерігався раніше: 12 грудня 1973 р. у Брерській астрономічній обсерваторії на півночі Італії та 8 й 9 липня 1990 р. в Австралії, в Обсерваторії Маунт-Стромло.

XXI століття ред.

  • 2007 WD5 — 50-метровий навколоземний астероїд групи Аполлона, який також перетинає орбіту Марса. Відкритий 20 листопада 2007 р. італійським астрономом Андреа Боаттіні у рамках Каталінського огляду. Перші спостереження 2007 WD5 викликали чималий інтерес в науковому суспільстві, тому що, за оцінками, 30 січня 2008 р. він з імовірністю 1:25 міг зіткнутися з Марсом. Однак, 9 січня 2008 р. додаткові спостереження в рамках Програми відстеження навколоземних об'єктів NASA (NEOP) дали підстави зменшити області невизначеності, через що імовірність зіткнення зменшилася до 1:10000. Судячи з усього, 2007 WD5 проминув повз Марс на відстані приблизно 6,5 радіусів Марса. Через таку відносно невелику відстань і неточність попередніх спостережень вплив гравітації Марса на траєкторію астероїда залишився невідомим, і тому, за словами Стивена Челсі (Steven Chesley) (Програма JPL-Near Earth Object NASA), наразі 2007 WD5 вважається втраченим. Найімовірніше, астероїд, рухаючись своєю траєкторією, пройшов на відстані 21000 км від Марса і лише 16000 км від його супутника, Деймоса.
  • Об'єкти, які відповідають колись втраченим, можуть бути знайдені під час пошуків різних типів навколоземних об'єктів, як-от квазісупутники і так звані Земля-кроссери, наприклад 2006 RH120 та 3753 Круїтні.
  • У 2007 р. виявилося, що об'єкт 2007 RR9 є навколоземним астероїдом 6344 P–L, який було втрачено в 1960 р. Це потенційно небезпечний об'єкт та, імовірно, вироджена комета, хоча у той час дегазація не спостерігалася.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . Encyclopædia Britannica Online. 2009. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 27 лютого 2009. 
  2. ↑ . Books.google.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 23 липня 2013. 
  3. Edward F. Tedesco. . Encyclopædia Britannica Online. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 22.03.2017. 
  4. . JPL Solar System Dynamics. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 24 травня 2016. 
  5. . JPL Small-Body Database. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 24 травня 2016. 
  6. ↑ . Books.google.com. 26 жовтня 2000. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 23 липня 2013. 
  7. ↑ . IAU: Minor Planet Center. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 5 July 2011. 
  8. . Minorplanetcenter.net. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 23 липня 2013. 
  9. . Minor Planet Center. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 24 травня 2016. 
  10. . Minor Planet Center. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2013. 
  11. Deen, Sam (30 листопада 2020). 1995 SN55. groups.io. Процитовано 23 лютого 2021. 
  12. ↑ . Sciencedaily.com. 15 жовтня 2007. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 18 серпня 2015. 
  13. ↑ Brian G. Marsden (24 жовтня 1974). International Astronomical Union Circular 2710. Central Bureau for Astronomical Telegrams. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 5 July 2011. 
  14. Roig; Nesvorny, D.; Ferraz-Mello, S. (2002). Asteroids in the 2 : 1 resonance with Jupiter: dynamics and size distribution. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 335 (2): 417–431. Bibcode:2002MNRAS.335..417R. doi:10.1046/j.1365-8711.2002.05635.x. 
  15. ↑ Kristensen, L. K.; Gibson, J.; Shao, C.-Y.; Bowell, E.; Marsden, B. G. (April 1981). (1537) Transylvania and (452) Hamiltonia. IAU Circ. (3595). Bibcode:1981IAUC.3595....1K. Процитовано 24 травня 2016. 
  16. (2016-04-17 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 24 травня 2016. 
  17. http://www3.interscience.wiley.com/journal/112427258/abstract?CRETRY=1&SRETRY=0 [Архівовано 5 січня 2013 у Archive.is] Recovery of the Long Lost Minor Planet (843) Nicolaia after 65 Years (Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg — Mitteilungen Serie B) L. D. Schmadel 1 *, L. Kohoutek 2 * Heidelberg Astronomisches Rechen-Institut
  18. . Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 11 квітня 2017. 
  19. Schmadel, Lutz D. (1997). . Springer Science+Business Media. с. 70. ISBN 0-354-06174-7. Архів оригіналу за 30 березня 2009. Процитовано 22 березня 2017. 
  20. ↑ Cowen, Ron (20 травня 2000). Astronomers Rediscover Long-Lost Asteroid 157 (21). Science News. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 8 лютого 2019. 
  21. . 25 травня 1991. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 22 березня 2017. 
  22. . Adsabs.harvard.edu. Bibcode:1982IAUC.3714....1G. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 23 липня 2013. 
  23. Brian G. Marsden (8 December 1986). . Central Bureau for Astronomical Telegrams. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 5 July 2011. 
  24. Brian G. Marsden (5 December 1986). . Central Bureau for Astronomical Telegrams. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 July 2011. 
  25. Schmadel, Lutz D. (2007). . Springer Berlin Heidelberg. с. 320. ISBN 978-3-540-00238-3. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 24 травня 2016. 
  26. . NASA/JPL Near-Earth Object Program Office. 26 листопада 2013. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 23 червня 2014. 
  27. . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 12 січня 2008. 
  28. ↑ Don Yeomans, Paul Chodas and Steve Chesley (28 грудня 2007). . NASA/JPL Near-Earth Object Program Office. Архів оригіналу за 29 грудня 2007. Процитовано 28 грудня 2007. 
  29. ↑ Steve Chesley, Paul Chodas and Don Yeomans (9 січня 2008). . NASA/JPL Near-Earth Object Program Office. Архів оригіналу за 11 січня 2008. Процитовано 9 січня 2008. 
  30. Lakdawalla, Emily (4 лютого 2008). . Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 24 лютого 2008. 
  31. Horizons Archive Mars/Earth 2003/2008. Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 23 грудня 2007.  (Soln.date: 2007-Dec-23)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vtrachena mala planeta mala planeta yaku ne vdayetsya vidnajti na nebi cherez te sho duga sposterezhennya yaka daye zmogu tochno viznachiti yiyi polozhennya na orbiti v majbutnomu nadto korotka Chimalo davno vidkritih asteroyidiv bulo vtracheno a potim znovu vidkrito u 1980 h i 1990 h rokah ale bagato malih planet ne znajdeno j dosi 1 Zmist 1 Zagalnij opis 2 Oglyad 3 Povtorni vidkrittya u XX stolitti 3 1 1970 ti roki 3 2 1980 ti j 1990 ti roki 3 3 Inshi primitni povtorni vidkrittya 4 XXI stolittya 5 Div takozh 6 PrimitkiZagalnij opis red Tisyachi abo navit desyatki tisyach sposterezhuvanih ranishe malih planet vtracheno chislo zalezhit vid togo yaki z nih vvazhati vtrachenimi yih nemozhlivo znajti navivshi teleskop nalezhnoyi potuzhnosti v tochno rozrahovane misce oskilki yihni orbiti viznacheno nadto netochno abo narazi yih prosto ne vdayetsya pobachiti cherez yihnyu nadmirnu tmyanist 2 Do seredini XX stolittya malim planetam i kometam priznachali nomeri a inodi j nazvi she do togo yak parametri yih orbit bulo viznacheno z dostatnoyu tochnistyu Ostannim numerovanim asteroyidom yakij bulo znajdeno pislya vtrati stav 719 Albert 2000 roku Teper novim asteroyidam priznachayut postijni nomeri lishe pislya togo yak yihni orbiti rozrahovano dosit tochno shob nadijno znajti yih nadali Do togo mala planeta ne vvazhayetsya vidkritoyu odnak rezultati vsih sposterezhen zberigayutsya v bazi danih Centru malih planet Na pochatok 2015 roku v nij nalichuvalosya ponad 123 miljoni pozicij 3 Inodi vidkrittya novogo ob yekta viyavlyayetsya povtornim vidkrittyam starogo vtrachenogo Taki fakti mozhna viyaviti rozrahuvavshi orbitu novogo ob yekta vidstezhivshi yiyi nazad u chasi j porivnyavshi jogo polozhennya v minulomu z vidomimi polozhennyami ob yektiv yaki vvazhayutsya vtrachenimi Ce daye zmogu znachno zbilshiti dugu sposterezhennya a vidtak rozrahuvati jogo orbiti nabagato tochnishe Osoblivo skladno rozrahovuvati u minule orbiti vtrachenih komet oskilki okrim sil gravitaciyi na nih vplivayut takozh inshi sili yak ot vikidi strumeniv gazu z kometnih yader Utim Brayan Marsden specializuvavsya na rozrahunku takih negravitacijnih sil zokrema vin uspishno peredbachiv povernennya vtrachenoyi periodichnoyi kometi Svifta Tuttlya v 1992 roci Oglyad red Nizhche podano nevelikij perelik deyakih davno vidkritih abo chimos primitnih vtrachenih asteroyidiv iz rokom pochatkovogo j povtornogo vidkrittya vidsutnye v dzhereli Naspravdi kilkist vtrachenih asteroyidiv mozhe perevishuvati 150 000 2 Ye takozh priblizno 30 000 kosmichnih til yaki ne otrimali nomeriv iz parametrom neviznachenosti U 9 sho svidchit pro maksimalnu mozhlivu neviznachenist yihnih orbit Bagato cih til sposterigalisya vostannye roki abo navit desyatilittya tomu i yih slid vvazhati vtrachenimi 4 Isnuyut takozh ponad 1000 navkolozemnih ob yektiv NZO iz dugoyu sposterezhennya lishe odin dva dni 5 Nazva poznachennya Rik vidkrittya Rik povtornogo vidkrittya Primitki132 Etra 1873 1922 6 330 Adalberta 1892 X 1892 Pomilka452 Gamiltoniya 1899 1987473 Nolli 1901 1987719 Albert 1911 2000724 Hapag 1911 1988843 Nikolaya 1916 1981878 Mildred 1916 19911009 Sirena 1923 19821026 Ingrid 1923 19861179 Malli 1931 19861537 Transilvaniya 1940 19811862 Apollon 1932 19731916 Borej 1953 7 19761922 Zulu 1949 19742101 Adonis 1936 19773494 Purpurova gora dzherelo 1962 19803789 Chzhungo 1928 19867796 Yaracimrman dzherelo 1973 1996 29075 1950 DA 1950 200069230 Germes 1937 2003 7 8 1927 LA 9 1927 Dosi ne znajdeno Sposterigavsya 4 razi v period 1 chervnya 1927 5 lipnya 1927 roku1991 BA 1991 Dosi ne znajdeno Projshov na vidstani misyachnoyi orbiti vid Zemli1993 HD 1993 Dosi ne znajdeno 10 Navkolozemnij asteroyid1995 SN55 1995 2020 11 Transneptunovij ob yekt 523731 2014 OK3942007 WD5 2007 Dosi ne znajdeno Projshov nepodalik Marsa6344 P L 1960 2007 12 Potencijno nebezpechnij ob yekt mozhlivo virodzhena kometaPovtorni vidkrittya u XX stolitti red 1970 ti roki red Uprodovzh XIX i XX stolit kilkist asteroyidiv yaki sposterigalisya lishe odnogo razu zrostala Ale pokrashennya teleskopiv i vdoskonalennya tehnologij poshuku dali zmogu vidnajti bilshist iz nih u period 1970 2000 r Ye prikladi j bilsh rannih vtrat napriklad asteroyid 132 Etra yakij z 1873 po 1922 rr vvazhavsya vtrachenim 6 Apollon asteroyid klasu Q vidkritij Karlom Rajnmutom v 1932 r Buv vtrachenij i vidkritij povtorno v 1973 r Inshij asteroyid apollon 2101 Adonis buv vidkritij Ezhenom Zhozefom Delportom v 1936 roci i povtorno vidkritij v 1977 Charlzom Kovalem Ce buv odin iz najpershih navkolozemnih asteroyidiv Asteroyid 1916 Borej iz grupi amuriv buv vidkritij 1 veresnya 1953 roku Silvenom Zhyulyenom Viktorom Arenom iz Korolivskoyi observatoriyi Belgiyi Vin otrimav timchasove poznachennya 1953 RA ale buv vtrachenij U 1974 roci vin buv povtorno vidkritij u misci rozrahovanomu Brayanom Marsdenom 7 13 1922 Zulu asteroyid iz zovnishnoyi chastini golovnogo poyasu yakij buv vidkritij 25 kvitnya 1949 roku Ernestom Leonardom Dzhonsonom iz Respublikanskoyi observatoriyi Jogannesburga i otrimav timchasovu nazvu 1949 HC 7 Ce odin iz nebagatoh asteroyidiv yakij ruhayetsya v orbitalnomu rezonansi 2 1 z Yupiterom 14 Asteroyid buv vtrachenij nevdovzi pislya vidkrittya i vidkritij povtorno v 1974 roci u misci rozrahovanomu Si Em Bordvellom C M Bardwell z Observatoriyi Cincinnati 7 13 1980 ti j 1990 ti roki red U 1981 roci Lejf Kal Kristensen Leif Kahl Kristensen z Orhuskogo universitetu povtorno vidkriv asteroyidi 452 Gamiltoniya ta 1537 Transilvaniya a takozh bagato inshih malih ob yektiv 15 Na moment opublikuvannya rezultativ nesposterezhuvanimi zalishalisya lishe dev yat malih planet sho mali nomeri 330 Adalberta 473 Nolli 719 Albert 724 Hapag 843 Nikolaya 878 Mildred 1009 Sirena 1026 Ingrid ta 1179 Malli 15 330 Adalberta spershu distav nazvu 1892 X Povtornogo vidkrittya vlasne ne bulo oskilki viyavilosya sho sposterezhennya bulo pomilkovim Piznishe koli z yasuvalosya sho 1892 X ce pomilka poznachennya bulo zmineno na A910 CB 16 She odin priklad vidkrittya vtrachenoyi maloyi planeti yake viyavilosya pomilkoyu asteroyid 2006 HH123 843 Nikolaya spochatku otrimav poznachennya 1916 AN buv vidnajdenij v Gajdelberzkomu instituti astronomichnih rozrahunkiv Heidelberg Astronomisches Rechen Institut v 1981 r 17 473 Nolli spochatku otrimav poznachennya 1901 GC vidkritij Maksom Volfom 13 lyutogo 1901 r ale bagato desyatilit zalishavsya vtrachenim nareshti buv vidkritij povtorno cherez 86 rokiv v 1987 r 18 724 Hapag vidkritij v 1911 r Jogannom Palizoyu Otrimav poperednye poznachennya 1911 NC Buv vtrachenij i vidkritij znovu v 1988 r 19 20 719 Albert navkolozemnij asteroyid vidkritij v 1911 r Jogannom Palizoyu otrimav poperednye poznachennya 1911 MT Oskilki jogo orbita bula rozrahovana netochno asteroyid bulo vtracheno i znajdeno znovu azh v 2000 r Dzheffri Larsen Jeffrey A Larsen vidnajshov jogo vikoristovuyuchi dani proektu poshuku asteroyidiv Spacewatch Na moment povtornogo vidkrittya Albert zalishavsya ostannim vtrachenim asteroyidom sered tih yakim bulo prisvoyeno nomeri oskilki 69230 Germes ne mav nomera do 2003 r 20 878 Mildred spochatku otrimav poznachennya 1916 f spershu buv vidkritij v 1916 r za dopomogoyu 60 dyujmovogo teleskopa Hejla v Observatoriyi Maunt Vilson u Kaliforniyi ale nevdovzi po tomu vtrachenij Pislya cogo jogo sposterigali v okremi nochi u 1985 ta 1991 rr 20 21 1009 Sirena vidkritij u 1923 r spochatku otrimav poznachennya 1923 PE Povtorno jogo vidkriv v 1982 r Dzhej Gibson J Gibson vikoristovuyuchi znimki z Teleskopa im Samuela Oshina u Palomarskij observatoriyi vin pereglyanuv efemeridu 22 1026 Ingrid vidkritij Karlom Rajnmutom 13 serpnya 1923 r otrimav poznachennya 1923 NY 7 Povtorno jogo znajshov v 1986 roci Shuyichi Nakano Syuichi Nakano 23 1179 Malli vidkritij Maksom Volfom 19 bereznya 1931 r spochatku otrimav poznachennya 1931 FD 7 V 1986 r jogo povtorno vidkrili Luc Shmadel Lutz Schmadel Richard Martin Vest Richard Martin West ta Gans Emil Shuster Hans Emil Schuster 24 Inshi primitni povtorni vidkrittya red U 1928 r navchayuchis u Chikago Chzhan Yujchzhe Zhang Yuzhe vidkriv asteroyid yakomu nadali poperednye poznachennya 1928 UF desho piznishe vin otrimav nomer 1125 Chzhan nazvav jogo Kitaj 中華 Odnak cej asteroyid ne vdalosya znajti na znimkah otrimanih ranishe a tomu ne vdalosya tochno rozrahuvati jogo orbitu U 1957 r astronomi kitajskoyi Observatoriyi Cziczinshan vidkrili novij asteroyid yakij otrimav poperednye poznachennya 1957 UN1 Otrimavshi zgodu Chzhana Yujchzhe cej asteroyid oficijno nazvali 1125 Kitaj zamist vtrachenogo 1928 UF Utim v 1986 r vidkrili ob yekt 1986 QK1 i viyavilosya sho ce i ye vtrachenij 1928 UF Cej ob yekt otrimav nazvu 3789 Chzhungo ce she odna nazva Kitayu 25 Navkolozemnij asteroyid 29075 1950 DA buv vidkritij 23 lyutogo 1950 r Karlom Virtanenom iz Likskoyi observatoriyi Asteroyid sposterigali vprodovzh 17 dniv i nevdovzi po tomu vtratili oskilki danih sposterezhen bulo nedostatno dlya nadijnogo rozrahunku orbiti 31 grudnya 2000 r jogo bulo vidkrito povtorno Imovirnist jogo zitknennya iz Zemleyu 16 bereznya 2880 r stanovit 1 4000 tobto 0 025 26 7796 Yaracimrman vidkritij 16 sichnya 1996 r Zdenekom Moravicem Zdenek Moravec v Observatoriyi Klet u Chehiyi Otrimav poznachennya 1996 BG Sposterigavsya u kvitni 1996 potim u chervni j lipni 1997 rr U rezultati analizu danih otrimanih ranishe viyavilosya sho vin ye vtrachenim asteroyidom yakij uzhe dvichi sposterigavsya ranishe 12 grudnya 1973 r u Brerskij astronomichnij observatoriyi na pivnochi Italiyi ta 8 j 9 lipnya 1990 r v Avstraliyi v Observatoriyi Maunt Stromlo XXI stolittya red Neshodavno vtracheni mali planeti2007 WD5 50 metrovij navkolozemnij asteroyid grupi Apollona yakij takozh peretinaye orbitu Marsa Vidkritij 20 listopada 2007 r italijskim astronomom Andrea Boattini u ramkah Katalinskogo oglyadu 27 Pershi sposterezhennya 2007 WD5 viklikali chimalij interes v naukovomu suspilstvi tomu sho za ocinkami 30 sichnya 2008 r vin z imovirnistyu 1 25 mig zitknutisya z Marsom 28 Odnak 9 sichnya 2008 r dodatkovi sposterezhennya v ramkah Programi vidstezhennya navkolozemnih ob yektiv NASA NEOP dali pidstavi zmenshiti oblasti neviznachenosti cherez sho imovirnist zitknennya zmenshilasya do 1 10000 29 Sudyachi z usogo 2007 WD5 prominuv povz Mars na vidstani priblizno 6 5 radiusiv Marsa Cherez taku vidnosno neveliku vidstan i netochnist poperednih sposterezhen vpliv gravitaciyi Marsa na trayektoriyu asteroyida zalishivsya nevidomim i tomu za slovami Stivena Chelsi Steven Chesley Programa JPL Near Earth Object NASA narazi 2007 WD5 vvazhayetsya vtrachenim 28 30 Najimovirnishe asteroyid ruhayuchis svoyeyu trayektoriyeyu projshov na vidstani 21000 km vid Marsa i lishe 16000 km vid jogo suputnika Dejmosa 29 31 Ob yekti yaki vidpovidayut kolis vtrachenim mozhut buti znajdeni pid chas poshukiv riznih tipiv navkolozemnih ob yektiv yak ot kvazisuputniki i tak zvani Zemlya krosseri napriklad 2006 RH120 ta 3753 Kruyitni U 2007 r viyavilosya sho ob yekt 2007 RR9 ye navkolozemnim asteroyidom 6344 P L yakij bulo vtracheno v 1960 r Ce potencijno nebezpechnij ob yekt ta imovirno virodzhena kometa hocha u toj chas degazaciya ne sposterigalasya 12 Div takozh red Grupa Atona 1979 XBPrimitki red Lost asteroid Encyclopaedia Britannica Online 2009 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 27 lyutogo 2009 a b Asteroids overview abstracts and bibliography 2002 by Edward C Blair Page 177 Books google com Arhiv originalu za 17 grudnya 2019 Procitovano 23 lipnya 2013 Edward F Tedesco Asteroid Names and orbits of asteroids Encyclopaedia Britannica Online Arhiv originalu za 3 chervnya 2017 Procitovano 22 03 2017 JPL Small Body Database Search Engine Unnumbered asteroids with condition code of 9 oldest first obs shown first JPL Solar System Dynamics Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 24 travnya 2016 JPL Small Body Database Search Engine NEOs with observation arc of 1 or 2 days only JPL Small Body Database Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 24 travnya 2016 a b The planet observer s handbook 2000 By Fred William Price Page 192 Google Books 2010 Books google com 26 zhovtnya 2000 Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2013 a b v g d e zh Discovery Circumstances Numbered Minor Planets 1 5000 IAU Minor Planet Center Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 5 July 2011 MPEC 2003 T74 1937 UB HERMES Minorplanetcenter net Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 23 lipnya 2013 1927 LA Minor Planet Center Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 24 travnya 2016 1993 HD Minor Planet Center Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 23 lipnya 2013 Deen Sam 30 listopada 2020 1995 SN55 groups io Procitovano 23 lyutogo 2021 a b Long Lost Dangerous Asteroid Is Found Again ScienceDaily 15 Oct 2007 Sciencedaily com 15 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2019 Procitovano 18 serpnya 2015 a b Brian G Marsden 24 zhovtnya 1974 International Astronomical Union Circular 2710 Central Bureau for Astronomical Telegrams Arhiv originalu za 23 bereznya 2013 Procitovano 5 July 2011 Roig Nesvorny D Ferraz Mello S 2002 Asteroids in the 2 1 resonance with Jupiter dynamics and size distribution Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 335 2 417 431 Bibcode 2002MNRAS 335 417R doi 10 1046 j 1365 8711 2002 05635 x a b Kristensen L K Gibson J Shao C Y Bowell E Marsden B G April 1981 1537 Transylvania and 452 Hamiltonia IAU Circ 3595 Bibcode 1981IAUC 3595 1K Procitovano 24 travnya 2016 JPL Small Body Database Browser 330 Adalberta A910 CB 2016 04 17 last obs Jet Propulsion Laboratory Arhiv originalu za 11 grudnya 2019 Procitovano 24 travnya 2016 http www3 interscience wiley com journal 112427258 abstract CRETRY 1 amp SRETRY 0 Arhivovano 5 sichnya 2013 u Archive is Recovery of the Long Lost Minor Planet 843 Nicolaia after 65 Years Astronomisches Rechen Institut Heidelberg Mitteilungen Serie B L D Schmadel 1 L Kohoutek 2 Heidelberg Astronomisches Rechen Institut IAUC 4292 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2019 Procitovano 11 kvitnya 2017 Schmadel Lutz D 1997 Dictionary of Minor Planet Names Springer Science Business Media s 70 ISBN 0 354 06174 7 Arhiv originalu za 30 bereznya 2009 Procitovano 22 bereznya 2017 a b v Cowen Ron 20 travnya 2000 Astronomers Rediscover Long Lost Asteroid 157 21 Science News Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 8 lyutogo 2019 IAU Circular IAUC 5275 25 travnya 1991 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2017 Procitovano 22 bereznya 2017 1009 Sirene Gibson J Kristensen L K IAU Circ 3714 1 1982 Edited by Marsden B G Adsabs harvard edu Bibcode 1982IAUC 3714 1G Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 23 lipnya 2013 Brian G Marsden 8 December 1986 International Astronomical Union Circular 4281 Central Bureau for Astronomical Telegrams Arhiv originalu za 3 chervnya 2018 Procitovano 5 July 2011 Brian G Marsden 5 December 1986 International Astronomical Union Circular 4278 Central Bureau for Astronomical Telegrams Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2018 Procitovano 5 July 2011 Schmadel Lutz D 2007 Dictionary of Minor Planet Names 3789 Zhongguo Springer Berlin Heidelberg s 320 ISBN 978 3 540 00238 3 Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 24 travnya 2016 Earth Impact Risk Summary 29075 1950 DA NASA JPL Near Earth Object Program Office 26 listopada 2013 Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 23 chervnya 2014 JPL Small Body Database Browser 2007 WD5 Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 12 sichnya 2008 a b Don Yeomans Paul Chodas and Steve Chesley 28 grudnya 2007 Mars Impact Probability Increases to 4 Percent NASA JPL Near Earth Object Program Office Arhiv originalu za 29 grudnya 2007 Procitovano 28 grudnya 2007 a b Steve Chesley Paul Chodas and Don Yeomans 9 sichnya 2008 2007 WD5 Mars Collision Effectively Ruled Out Impact Odds now 1 in 10 000 NASA JPL Near Earth Object Program Office Arhiv originalu za 11 sichnya 2008 Procitovano 9 sichnya 2008 Lakdawalla Emily 4 lyutogo 2008 WD5 most likely missed Mars but we may never know Arhiv originalu za 8 lyutogo 2008 Procitovano 24 lyutogo 2008 Horizons Archive Mars Earth 2003 2008 Arhiv originalu za 13 serpnya 2007 Procitovano 23 grudnya 2007 Soln date 2007 Dec 23 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vtrachena mala planeta amp oldid 40428779