Все́волод Фе́дорович Мі́ллер (рос. Миллер Всеволод Фёдорович; 19 квітня 1848 — 18 листопада 1913) — видатний російський науковець, фольклорист, етнограф, мовознавець і археолог. Відомий як один і з засновників сходознавчих студій і освіти в Російській імперії.
| Міллер Всеволод Федорович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 7 (19) квітня 1848 Москва, Російська імперія |
| Помер | 5 (18) листопада 1913 (65 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | антрополог, мовознавець, археолог, історик |
| Галузь | мовознавство, етнографія, фольклор, санскрит і археологія |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] і Імператорський Московський університетd |
| Науковий керівник | Буслаєв Федір Іванович |
| Вчителі | Pavel Yakovlevich Petrovd |
| Відомі учні | Шамбінаго Сергій Констянтинович і Aleksandr Semenovd |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Імператорський Московський університетd і МДУ |
| Членство | Російська академія наук і Петербурзька академія наук |
| Батько | Fyodor Millerd |
| Діти | Boris Vsevolodovich Millerd |
|
Наукова спадщина Редагувати
В. Ф. Міллер здійснив п'ять поїздок до Осетії, в ході яких вивчав мову, побут і вірування осетинів, збирав зразки фольклору. Результатом цих мандрівок стала серія робіт «Осетинські етюди», що вийшла в трьох томах.
Перша частина, «Осетинські тексти» (Москва, 1881), містить фольклорні тексти на осетинській мові з російськими перекладами і коментарями. Зокрема, було опубліковано декілька сказань нартського епосу («Як народився Батраз», «Як убили Хамица, Батразова батька», «Сослан і Уризмаг» тощо).
Друга частина, «Дослідження» (Москва, 1882) включає фонетику і детальну граматику осетинської мови, а також окрему главу про релігійні уявлення осетинів.
Третя частина, також «Дослідження» (Москва, 1887), присвячена українському осетинознавцю Максиму Ковалевському, містить результати історико-етнографічних пошуків. У цьому томі є, крім іншого, опис зааселеної осетинами території, теоритичне доведення північного (степового) походження осетинів, екскурси в історію часів скіфів, сарматів і аланів. Книга містить додаток, де вміщені зразки «південно-осетинського наріччя», підборка дигорських та іронських прислів'їв, ін. матеріали тощо.
Осетинські тексти в книгах В.Ф.Міллера серії «Осетинські етюди» публікувалися в спеціальній транскрипції, заснованій на кирилиці, що мала відмінності від осетинської абетки, що вже була в ходу на той час, у бік більшої точності.
Примітки Редагувати
- ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Кирпичников А. И. Миллер, Всеволод Федорович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XIX. — С. 298–300.
Джерела та література Редагувати
- Г. Г. Денисенко. Міллер Всеволод Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 734. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.