www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лабрадор море Море Лабрадо р 1 2 англ Labrador Sea фр mer du Labrador море частина Атлантичного океану між півостровом Л

Лабрадор (море)

Море Лабрадо́р (англ. Labrador Sea, фр. mer du Labrador) — море, частина Атлантичного океану між півостровом Лабрадор, островом Ньюфаундленд та Гренландією. Площа 840 тис. км²; найбільша глибина 4316 м; поклади природного газу; рибальство. Оточено континентальним шельфом із південного заходу, північного заходу, північного сходу. З'єднано на півночі з морем Баффіна через Дейвісову протоку. Є окраїнним морем Атлантичного океану.

Море Лабрадор
Захід сонця на Лабрадорському морі біля узбережжя Пааміуту (Гренландія, липень 2009 року).
Координати: 61°00′00″ пн. ш. 56°00′00″ зх. д. / 61.00000° пн. ш. 56.00000° зх. д. / 61.00000; -56.00000
Область Атлантичний океан
Льодовитий океан
Розташування Північ Атлантичного океану,
(між Канадою та Ґренландією)
Довжина 1 000 км
Ширина 900 км
Площа 841 000 км²
Найбільша глибина 4 316 м
Середня глибина 1 898 м
Море Лабрадор у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лабрадор.

У період між 500 р. до н. е. і 1300 р. н. е. вздовж південного узбережжя моря розташовувались поселення палеоескімосів Дорсетської культури, беотуків і інуїтів; Дорсетська культура пізніше була замінена культурою туле.

Назва моря пов'язано з ім'ям португальського мореплавця Жоау Фернандеша Леврадура, який в 1498 році першим з європейців (не рахуючи скандинавських мешканців Гренландії) відвідав ці води.

Геологія Редагувати

Море утворилося через поділ Північноамериканської і Гренландської плит, що почалася близько 60 мільйонів років тому (палеоцен) і сформувалося близько 40 мільйонів років тому. Осадовий басейн, який нині похований під континентальним шельфом, утворився в крейдовому періоді.

Географія і батиметрія Редагувати

Головні течії Північної Атлантики

Найглибша точка моря близько 3400 м, ширина — 1000 км на межі з Атлантичним океаном. Стає мілководнішим (менш ніж 700 м) ближче до затоки Баффіна і має 300 км завширшки на межі з Дейвісовою протокою. Один із найбільших у світі турбідітових каналів проходить з півночі на південь посередині моря — Північно-Західний Атлантичний Серединно-Океанічний канал (англ. Northwest Atlantic Mid-Ocean Channel (NAMOC)) (має параметри: близько 100—200 м завглибшки, 2—5 км завширшки і 3800 км завдовжки), що прямує на тисячі кілометрів уздовж морського дна від центру Гудзонової протоки в бік Атлантичного океану і є одним із найдовших у світі дренажних систем плейстоцену, щось на кшталт підводного русла річки з численними притоками, і підтримує високу щільність і каламутність струмів порогами.

Море Лабрадор є значним джерелом північноатлантичних глибинних вод (англ. North Atlantic Deep Water (NADW)) — холодної маси води, яка тече на великій глибині уздовж західного краю Північної Атлантики, поширюючись і формуючи велику ідентифіковану масу води у Світовому океані. NADW складається з трьох частин різного походження та солоності, і верхній шар, Лабрадорська морська вода[en] (англ. Labrador Sea Water (LSW)), формується в морі Лабрадор. Цей шар залягає на середній глибині і має відносно низьку солоність (34,84—34,89 проміле), знижену температуру (3,3—3,4 °C) і високий вміст кисню порівняно з шарами вище і нижче нього, LSW також має відносно низьку завихореність, тобто схильність до утворення вихорів, ніж будь-яка інша вода в Північній Атлантиці, що підкреслює її високу однорідність. Має потенціальну щільність 27,76—27,78 мг/см³ щодо поверхневих шарів, тобто вона щільніша і, таким чином, занурюється під поверхнею, залишається однорідною і не залежить від коливань поверхні.

Температура води коливається між –1 °C взимку і +5...+6 °C влітку. Солоність відносно низька, в 31—34,9 проміле. Дві третини моря покрита льодом ц зимовий період. Припливи півдобові (тобто відбувається два рази на день), сягають 4 м.

У море спостерігається циркуляція води проти годинникової стрілки. Вона утворюється Східногренландською течією і утвореною від неї Західногренландською течією, яка приносить теплі, солоніші води на північ, уздовж узбереж Гренландії до Баффінової затоки і далі Течією Баффінової Землі і Лабрадорською течією транспортує холоднішу і менш солону воду на південь вздовж узбережжя Канади. Ці течії переносять численні айсберги, а отже, перешкоджають навігації й розвідці газових родовищ під морським дном. Швидкість Лабрадорської течії зазвичай становить 0,3—0,5 м/с, але може досягати 1 м/с у деяких областях, а течія Баффінової Землі дещо повільніше — близько 0,2 м/с. Середня температура Лабрадорської течії — 0 °C і солоність між 30 і 34 проміле.

Межі Редагувати

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі моря Лабрадор так:

  • На півночі: південна межа протоки Дейвіса [60 °N між Гренландією і Лабрадор].
  • На сході: лінія від мису Святого Франциска 47°45′ пн. ш. 52°27′ зх. д. / 47.750° пн. ш. 52.450° зх. д. / 47.750; -52.450 (Cape St. Francis) (Ньюфаундленд) до мису Фарвель (Гренландія) (59°46′23″ пн. ш. 43°55′21″ зх. д. / 59.77306° пн. ш. 43.92250° зх. д. / 59.77306; -43.92250 (Cape Farewell))
  • На заході: східне узбережжя Лабрадору і Ньюфаундленду і межа на північний схід від затоки Святого Лаврентія — лінія, що проходить від мису Баулд (Північна точка Ньюфаундленду 51°40′ пн. ш. 55°25′ зх. д. / 51.667° пн. ш. 55.417° зх. д. / 51.667; -55.417 (Cape Bauld) до крайнього сходу острову Белл (Belle Isle) і далі до точки (52°02′ пн. ш. 55°15′ зх. д. / 52.033° пн. ш. 55.250° зх. д. / 52.033; -55.250 (Belle Isle)) Звідси лінія, прямує до крайнього сходу мису Сент-Чарльз (52° 13' пн. ш.) на Лабрадорі.

Клімат Редагувати

Кліматичні умови моря Лабрадор через його фізико-географічне положення й режим морських течій досить складні. Акваторія моря на півночі лежить в субарктичному кліматичному поясі, а на півдні — в помірному. На півдні панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження надмірне. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Відносно тепла волога зима з нестійкою погодою, прохолодне літо. Поблизу узбережжя півострова Лабрадор, південно-західна акваторія моря, через вплив континенту зима холодна, а влітку перезволоження, постійні тумани. Над північчю акваторії моря влітку теж переважають помірні повітряні маси, але взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря. Цілий рік зустрічається багато морської криги, айсбергів. Літо прохолодне й сире з частими туманами; зима волога й вітряна.

Біологія Редагувати

Акваторія моря поділяється на 3 морських екорегіони: Західногренландський шельф, Північний Лабрадор, Південний Лабрадор і прилеглі морські банки арктичної зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до перехідної зони між арктичною циркумполярною областю арктичної зони і атлантичною областю бореальної зони.

Фауна Редагувати

Дельфін і айсберг у Лабрадорському морі

Північна і західна частини Лабрадорського моря скуті льодом у період з грудня по червень. Дрейфуючий лід служить оселищем ластоногим ранньою весною. Море також є місцем харчування атлантичного лосося і декількох видів морських ссавців. Промисел креветок почався в 1978 році і посилився до 2000 року, як і вилов тріски. Однак вилов тріски швидко виснажив популяцію риб біля берегів Лабрадору і Західної Гренландії в 1990-х роках і тому був зупинений у 1992 році. Діючі промисли включають пікшу, атлантичного оселедця, лобстерів, кілька видів камбал і пелагічних риб, таких як піщанка і мойва. Вони найбільш поширені в південних частинах моря.

Білухи, хоча і численні на півночі, у Баффіновій затоці, де їх чисельність сягає 20 000, у Лабрадорському море зустрічаються рідко, особливо з 1950-х років. У море мешкає один з двох основних видів смугача сейвала, на шельфі Нової Шотландії — інший вид. Також поширені малі смугачі і пляшконоси.

Лабрадорська качка (Camptorhynchus labradorius) була звичайним птахом на канадському узбережжі, але вона вимерла у кінці XIX століття.. Інші прибережні тварини: лабрадорський вовк (Canis lupus labradorius), карибу, лось, ведмідь барибал, лисиця звичайна, песець, росомаха, Lepus americanus, тетерук, скопа, крук та інші.

Флора Редагувати

Квітка лабрадорського чаю

Берегова рослинність включає Picea mariana, модрину американську, ялину канадську, березу карликову, тополю, вербу, пухівку, осоку, вересові, лишайники та мохи. Вічнозелені кущі лабрадорського чаю (Rhododendron tomentosum, Rhododendron groenlandicum, Rhododendron columbianum), який використовується для приготування трав'яних чаїв, поширені в цьому регіоні, як на берегах Гренландії, так і на канадському узбережжі.

Порти Редагувати


Примітки Редагувати

  1. Атлантичний океан // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Encyclopædia Britannica. . Архів оригіналу за 6 лютого 2008. Процитовано 3 лютого 2008. 
  4. Peter Calow (12 липня 1999). . Wiley-Blackwell. с. 7. ISBN 978-0-632-04951-6. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 29 листопада 2010. 
  5. Spall, Michael A. (2004). Boundary Currents and Watermass Transformation in Marginal Seas. J. Phys. Oceanogr. 34 (5): 1197–1213. doi:10.1175/1520-0485(2004)034<1197:BCAWTI>2.0.CO;2. 
  6. Grønlands forhistorie, ed. Hans Christian Gulløv, Gyldendal 2005, ISBN 87-02-01724-5
  7. Wilson, R. C. L; London, Geological Society of (2001). . Geological Society, London, Special Publications 187: 77. ISBN 978-1-86239-091-1. doi:10.1144/GSL.SP.2001.187.01.05. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 3 грудня 2018. 
  8. За палеоцену відбувся спрединг морського дна що супроводжувалося вулканічними виверженнями пікритів і базальтів у протоці Дейвіса і морі Баффіна
  9. . Geoscience Canada 24 (1): 3. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 10 вересня 2015. 
  10. Reinhard Hesse And Allan Rakofsky (1992). Deep-Sea Channel/Submarine-Yazoo System of the Labrador Sea: A New Deep-Water Facies Model (1). AAPG Bulletin 76. doi:10.1306/BDFF88A8-1718-11D7-8645000102C1865D. 
  11. Hesse, R., Klauck, I., Khodabakhsh, S. & Ryan, W. B. F. (1997). . У Thomas A. Davies. Glacimarine drainage systems in the deep-sea: the NAMOC system of the Labrador Sea and its sibling (Springer). с. 286. ISBN 0-412-79340-7. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 10 вересня 2015. 
  12. Gerhard Einsele (2000). . Springer. с. 234. ISBN 3-540-66193-X. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 10 вересня 2015. 
  13. Wallace Gary Ernst (2000). . Cambridge University Press. с. 179. ISBN 0-521-47895-2. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 10 вересня 2015. 
  14. Talley, L.D.; McCartney, M.S. (1982). Distribution and Circulation of Labrador Sea Water. Journal of Physical Oceanography 12 (11): 1189. ISSN 1520-0485. doi:10.1175/1520-0485(1982)012<1189:DACOLS>2.0.CO;2. [недоступне посилання з квітня 2019]
  15. (Russian). Велика Радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018. 
  16. The Canadian Encyclopedia. . Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 3 лютого 2008. 
  17. Petrie, B., and A. Isenor (1985). . Atmosphere-Ocean 23 (3): 209–227. doi:10.1080/07055900.1985.9649225. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 10 вересня 2015. 
  18. Encyclopædia Britannica. . Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 3 лютого 2010. 
  19. Encyclopædia Britannica. . Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2010. 
  20. . International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010. 
  21. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  22. ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  23. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  24. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
  25. National Research Council (U.S.) (1981). . с. 6–7. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019. 
  26. COSEWIC Assessment and Update Status Report on the Beluga Whale [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.]. Dsp-psd.pwgsc.gc.ca (2012-07-31). Retrieved on 2013-03-20.
  27. Anthony Bertram Dickinson; Chesley W. Sanger (2005). . McGill-Queen's Press – MQUP. с. 16–17. ISBN 0-7735-2881-4. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019. 
  28. Ducher, William (1894). . Auk 11 (1): 4–12. doi:10.2307/4067622. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 23 березня 2019. 
  29. E. A. Goldman (1937). The Wolves of North America. Journal of Mammalogy 18 (1): 37–45. JSTOR 1374306. doi:10.2307/1374306. 
  30. G.R. Parker; S. Luttich (1986). . Arctic 39 (2): 145–149. doi:10.14430/arctic2062. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 23 березня 2019. 
  31. Anonymous, (2006). . с. 9–11. ISBN 1-4068-0512-2. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019. 
  32. Шаблон:WWF ecoregion
  33. Ledum groenlandicum Oeder — Labrador Tea [ 11 червня 2014 у Wayback Machine.]. (PDF) . Retrieved on 2013-03-20.

Література Редагувати

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Clarke, R.A. & J.-C. Gascard. The Formation of Labrador Sea Water. Part I: Large-Scale Processes // Journal of Physical Oceanography, Volume 13, Issue 10 (October 1983), pp. 1764–1778.
  • Clarke, R.A. & J.-C. Gascard. The Formation of Labrador Sea Water. Part II: Mesoscale and Smaller-Scale Processes // Journal of Physical Oceanography, Volume 13, Issue 10 (October 1983), pp. 1779–1797.
  • Dickson, R. From the Labrador Sea to global change // Nature, Vol. 386 (1997), pp. 649–650.
  • Talley, L.D. & M.S. McCartney. Distribution and Circulation of Labrador Sea Water // Journal of Physical Oceanography, Volume 12, Issue 11 (November 1982), pp. 1189–1205. [1]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
More Labrado r 1 2 angl Labrador Sea fr mer du Labrador more chastina Atlantichnogo okeanu mizh pivostrovom Labrador ostrovom Nyufaundlend ta Grenlandiyeyu Plosha 840 tis km najbilsha glibina 4316 m pokladi prirodnogo gazu ribalstvo Otocheno kontinentalnim shelfom iz pivdennogo zahodu pivnichnogo zahodu pivnichnogo shodu Z yednano na pivnochi z morem Baffina cherez Dejvisovu protoku 3 Ye okrayinnim morem Atlantichnogo okeanu 4 5 More LabradorZahid soncya na Labradorskomu mori bilya uzberezhzhya Paamiutu Grenlandiya lipen 2009 roku Koordinati 61 00 00 pn sh 56 00 00 zh d 61 00000 pn sh 56 00000 zh d 61 00000 56 00000Oblast Atlantichnij okeanLodovitij okeanRoztashuvannya Pivnich Atlantichnogo okeanu mizh Kanadoyu ta Grenlandiyeyu Dovzhina 1 000 kmShirina 900 kmPlosha 841 000 km Najbilsha glibina 4 316 mSerednya glibina 1 898 mMore Labrador u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Labrador U period mizh 500 r do n e i 1300 r n e vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya morya roztashovuvalis poselennya paleoeskimosiv Dorsetskoyi kulturi beotukiv i inuyitiv Dorsetska kultura piznishe bula zaminena kulturoyu tule 6 Nazva morya pov yazano z im yam portugalskogo moreplavcya Zhoau Fernandesha Levradura yakij v 1498 roci pershim z yevropejciv ne rahuyuchi skandinavskih meshkanciv Grenlandiyi vidvidav ci vodi Zmist 1 Geologiya 2 Geografiya i batimetriya 3 Mezhi 4 Klimat 5 Biologiya 5 1 Fauna 6 Flora 7 Porti 8 Primitki 9 LiteraturaGeologiya RedaguvatiMore utvorilosya cherez podil Pivnichnoamerikanskoyi i Grenlandskoyi plit sho pochalasya blizko 60 miljoniv rokiv tomu paleocen i sformuvalosya blizko 40 miljoniv rokiv tomu 7 Osadovij basejn yakij nini pohovanij pid kontinentalnim shelfom utvorivsya v krejdovomu periodi 8 Geografiya i batimetriya Redaguvati nbsp Golovni techiyi Pivnichnoyi AtlantikiDokladnishe Shidno Grenlandska techiyaNajglibsha tochka morya blizko 3400 m shirina 1000 km na mezhi z Atlantichnim okeanom Staye milkovodnishim mensh nizh 700 m blizhche do zatoki Baffina i maye 300 km zavshirshki na mezhi z Dejvisovoyu protokoyu Odin iz najbilshih u sviti turbiditovih kanaliv prohodit z pivnochi na pivden poseredini morya Pivnichno Zahidnij Atlantichnij Seredinno Okeanichnij kanal angl Northwest Atlantic Mid Ocean Channel NAMOC maye parametri blizko 100 200 m zavglibshki 2 5 km zavshirshki i 3800 km zavdovzhki sho pryamuye na tisyachi kilometriv uzdovzh morskogo dna vid centru Gudzonovoyi protoki v bik Atlantichnogo okeanu 9 10 i ye odnim iz najdovshih u sviti drenazhnih sistem plejstocenu 11 shos na kshtalt pidvodnogo rusla richki z chislennimi pritokami i pidtrimuye visoku shilnist i kalamutnist strumiv porogami 12 More Labrador ye znachnim dzherelom pivnichnoatlantichnih glibinnih vod angl North Atlantic Deep Water NADW holodnoyi masi vodi yaka teche na velikij glibini uzdovzh zahidnogo krayu Pivnichnoyi Atlantiki poshiryuyuchis i formuyuchi veliku identifikovanu masu vodi u Svitovomu okeani 13 NADW skladayetsya z troh chastin riznogo pohodzhennya ta solonosti i verhnij shar Labradorska morska voda en angl Labrador Sea Water LSW formuyetsya v mori Labrador Cej shar zalyagaye na serednij glibini i maye vidnosno nizku solonist 34 84 34 89 promile znizhenu temperaturu 3 3 3 4 C i visokij vmist kisnyu porivnyano z sharami vishe i nizhche nogo LSW takozh maye vidnosno nizku zavihorenist tobto shilnist do utvorennya vihoriv nizh bud yaka insha voda v Pivnichnij Atlantici sho pidkreslyuye yiyi visoku odnoridnist Maye potencialnu shilnist 27 76 27 78 mg sm shodo poverhnevih shariv tobto vona shilnisha i takim chinom zanuryuyetsya pid poverhneyu zalishayetsya odnoridnoyu i ne zalezhit vid kolivan poverhni 14 Temperatura vodi kolivayetsya mizh 1 C vzimku i 5 6 C vlitku Solonist vidnosno nizka v 31 34 9 promile Dvi tretini morya pokrita lodom c zimovij period Priplivi pivdobovi tobto vidbuvayetsya dva razi na den syagayut 4 m 15 U more sposterigayetsya cirkulyaciya vodi proti godinnikovoyi strilki Vona utvoryuyetsya Shidnogrenlandskoyu techiyeyu i utvorenoyu vid neyi Zahidnogrenlandskoyu techiyeyu yaka prinosit tepli solonishi vodi na pivnich uzdovzh uzberezh Grenlandiyi do Baffinovoyi zatoki i dali Techiyeyu Baffinovoyi Zemli i Labradorskoyu techiyeyu transportuye holodnishu i mensh solonu vodu na pivden vzdovzh uzberezhzhya Kanadi Ci techiyi perenosyat chislenni ajsbergi a otzhe pereshkodzhayut navigaciyi j rozvidci gazovih rodovish pid morskim dnom 3 16 Shvidkist Labradorskoyi techiyi zazvichaj stanovit 0 3 0 5 m s ale mozhe dosyagati 1 m s u deyakih oblastyah 17 a techiya Baffinovoyi Zemli desho povilnishe blizko 0 2 m s 18 Serednya temperatura Labradorskoyi techiyi 0 C i solonist mizh 30 i 34 promile 19 Mezhi RedaguvatiMizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi morya Labrador tak 20 Na pivnochi pivdenna mezha protoki Dejvisa 60 N mizh Grenlandiyeyu i Labrador Na shodi liniya vid misu Svyatogo Franciska 47 45 pn sh 52 27 zh d 47 750 pn sh 52 450 zh d 47 750 52 450 Cape St Francis Nyufaundlend do misu Farvel Grenlandiya 59 46 23 pn sh 43 55 21 zh d 59 77306 pn sh 43 92250 zh d 59 77306 43 92250 Cape Farewell Na zahodi shidne uzberezhzhya Labradoru i Nyufaundlendu i mezha na pivnichnij shid vid zatoki Svyatogo Lavrentiya liniya sho prohodit vid misu Bauld Pivnichna tochka Nyufaundlendu 51 40 pn sh 55 25 zh d 51 667 pn sh 55 417 zh d 51 667 55 417 Cape Bauld do krajnogo shodu ostrovu Bell Belle Isle i dali do tochki 52 02 pn sh 55 15 zh d 52 033 pn sh 55 250 zh d 52 033 55 250 Belle Isle Zvidsi liniya pryamuye do krajnogo shodu misu Sent Charlz 52 13 pn sh na Labradori Klimat RedaguvatiKlimatichni umovi morya Labrador cherez jogo fiziko geografichne polozhennya j rezhim morskih techij dosit skladni Akvatoriya morya na pivnochi lezhit v subarktichnomu klimatichnomu poyasi a na pivdni v pomirnomu 21 Na pivdni panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij perenos Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Zvolozhennya nadmirne Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi Vidnosno tepla vologa zima z nestijkoyu pogodoyu proholodne lito Poblizu uzberezhzhya pivostrova Labrador pivdenno zahidna akvatoriya morya cherez vpliv kontinentu zima holodna a vlitku perezvolozhennya postijni tumani 22 Nad pivnichchyu akvatoriyi morya vlitku tezh perevazhayut pomirni povitryani masi ale vzimku polyarni Chitko vidstezhuyetsya sezonna zmina perevazhayuchih vitriv Dosit veliki richni amplitudi temperaturi povitrya Cilij rik zustrichayetsya bagato morskoyi krigi ajsbergiv Lito proholodne j sire z chastimi tumanami zima vologa j vitryana 22 Biologiya RedaguvatiAkvatoriya morya podilyayetsya na 3 morskih ekoregioni Zahidnogrenlandskij shelf Pivnichnij Labrador Pivdennij Labrador i prilegli morski banki arktichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi 23 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do perehidnoyi zoni mizh arktichnoyu cirkumpolyarnoyu oblastyu arktichnoyi zoni i atlantichnoyu oblastyu borealnoyi zoni 24 Fauna Redaguvati nbsp Delfin i ajsberg u Labradorskomu moriPivnichna i zahidna chastini Labradorskogo morya skuti lodom u period z grudnya po cherven Drejfuyuchij lid sluzhit oselishem lastonogim rannoyu vesnoyu More takozh ye miscem harchuvannya atlantichnogo lososya i dekilkoh vidiv morskih ssavciv Promisel krevetok pochavsya v 1978 roci i posilivsya do 2000 roku yak i vilov triski Odnak vilov triski shvidko visnazhiv populyaciyu rib bilya beregiv Labradoru i Zahidnoyi Grenlandiyi v 1990 h rokah i tomu buv zupinenij u 1992 roci Diyuchi promisli vklyuchayut pikshu atlantichnogo oseledcya lobsteriv kilka vidiv kambal i pelagichnih rib takih yak pishanka i mojva Voni najbilsh poshireni v pivdennih chastinah morya 25 Biluhi hocha i chislenni na pivnochi u Baffinovij zatoci de yih chiselnist syagaye 20 000 u Labradorskomu more zustrichayutsya ridko osoblivo z 1950 h rokiv 26 U more meshkaye odin z dvoh osnovnih vidiv smugacha sejvala na shelfi Novoyi Shotlandiyi inshij vid Takozh poshireni mali smugachi i plyashkonosi 27 Labradorska kachka Camptorhynchus labradorius bula zvichajnim ptahom na kanadskomu uzberezhzhi ale vona vimerla u kinci XIX stolittya 28 Inshi priberezhni tvarini labradorskij vovk Canis lupus labradorius 29 30 karibu los vedmid baribal lisicya zvichajna pesec rosomaha Lepus americanus teteruk skopa kruk ta inshi 31 32 Flora Redaguvati nbsp Kvitka labradorskogo chayuBeregova roslinnist vklyuchaye Picea mariana modrinu amerikansku yalinu kanadsku berezu karlikovu topolyu verbu puhivku osoku veresovi lishajniki ta mohi Vichnozeleni kushi labradorskogo chayu Rhododendron tomentosum Rhododendron groenlandicum Rhododendron columbianum yakij vikoristovuyetsya dlya prigotuvannya trav yanih chayiv poshireni v comu regioni yak na beregah Grenlandiyi tak i na kanadskomu uzberezhzhi 33 Porti RedaguvatiGotgob Grenlandiya Sent Dzhons ostriv Nyufaundlend Primitki Redaguvati Atlantichnij okean Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Atlas svitu 2005 a b Encyclopaedia Britannica Labrador Sea Arhiv originalu za 6 lyutogo 2008 Procitovano 3 lyutogo 2008 Peter Calow 12 lipnya 1999 Blackwell s concise encyclopedia of environmental management Wiley Blackwell s 7 ISBN 978 0 632 04951 6 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 29 listopada 2010 Spall Michael A 2004 Boundary Currents and Watermass Transformation in Marginal Seas J Phys Oceanogr 34 5 1197 1213 doi 10 1175 1520 0485 2004 034 lt 1197 BCAWTI gt 2 0 CO 2 Gronlands forhistorie ed Hans Christian Gullov Gyldendal 2005 ISBN 87 02 01724 5 Wilson R C L London Geological Society of 2001 Non volcanic rifting of continental margins a comparison of evidence from land and sea Geological Society London Special Publications 187 77 ISBN 978 1 86239 091 1 doi 10 1144 GSL SP 2001 187 01 05 Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 3 grudnya 2018 Za paleocenu vidbuvsya spreding morskogo dna sho suprovodzhuvalosya vulkanichnimi viverzhennyami pikritiv i bazaltiv u protoci Dejvisa i mori Baffina Ice sheet sourced juxtaposed turbidite systems in Labrador Sea Geoscience Canada 24 1 3 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2015 Procitovano 10 veresnya 2015 Reinhard Hesse And Allan Rakofsky 1992 Deep Sea Channel Submarine Yazoo System of the Labrador Sea A New Deep Water Facies Model 1 AAPG Bulletin 76 doi 10 1306 BDFF88A8 1718 11D7 8645000102C1865D Hesse R Klauck I Khodabakhsh S amp Ryan W B F 1997 Glaciated continental margins an atlas of acoustic images U Thomas A Davies Glacimarine drainage systems in the deep sea the NAMOC system of the Labrador Sea and its sibling Springer s 286 ISBN 0 412 79340 7 Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2015 Gerhard Einsele 2000 Sedimentary basins evolution facies and sediment budget Springer s 234 ISBN 3 540 66193 X Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2015 Wallace Gary Ernst 2000 Earth systems processes and issues Cambridge University Press s 179 ISBN 0 521 47895 2 Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2015 Talley L D McCartney M S 1982 Distribution and Circulation of Labrador Sea Water Journal of Physical Oceanography 12 11 1189 ISSN 1520 0485 doi 10 1175 1520 0485 1982 012 lt 1189 DACOLS gt 2 0 CO 2 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Labrador Russian Velika Radyanska enciklopediya Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 3 grudnya 2018 The Canadian Encyclopedia Labrador Sea Arhiv originalu za 13 listopada 2011 Procitovano 3 lyutogo 2008 Petrie B and A Isenor 1985 The near surface circulation and exchange in the Newfoundland Grand Banks region Atmosphere Ocean 23 3 209 227 doi 10 1080 07055900 1985 9649225 Arhiv originalu za 21 listopada 2010 Procitovano 10 veresnya 2015 Encyclopaedia Britannica Baffin Current Arhiv originalu za 29 lipnya 2010 Procitovano 3 lyutogo 2010 Encyclopaedia Britannica Labrador Current Arhiv originalu za 23 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2010 Limits of Oceans and Seas 3rd edition International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 a b ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 National Research Council U S 1981 Maritime services to support polar resource development s 6 7 Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 COSEWIC Assessment and Update Status Report on the Beluga Whale Arhivovano 11 travnya 2011 u Wayback Machine Dsp psd pwgsc gc ca 2012 07 31 Retrieved on 2013 03 20 Anthony Bertram Dickinson Chesley W Sanger 2005 Twentieth century shore station whaling in Newfoundland and Labrador McGill Queen s Press MQUP s 16 17 ISBN 0 7735 2881 4 Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 Ducher William 1894 The Labrador Duck another specimen with additional data respecting extant specimens Auk 11 1 4 12 doi 10 2307 4067622 Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 23 bereznya 2019 E A Goldman 1937 The Wolves of North America Journal of Mammalogy 18 1 37 45 JSTOR 1374306 doi 10 2307 1374306 G R Parker S Luttich 1986 Characteristics of the Wolf Canis lupus lubrudorius Goldman in Northern Quebec and Labrador Arctic 39 2 145 149 doi 10 14430 arctic2062 Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 23 bereznya 2019 Anonymous 2006 The Moravians in Labrador s 9 11 ISBN 1 4068 0512 2 Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 23 bereznya 2019 Shablon WWF ecoregion Ledum groenlandicum Oeder Labrador Tea Arhivovano 11 chervnya 2014 u Wayback Machine PDF Retrieved on 2013 03 20 Literatura RedaguvatiAtlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Clarke R A amp J C Gascard The Formation of Labrador Sea Water Part I Large Scale Processes Journal of Physical Oceanography Volume 13 Issue 10 October 1983 pp 1764 1778 Clarke R A amp J C Gascard The Formation of Labrador Sea Water Part II Mesoscale and Smaller Scale Processes Journal of Physical Oceanography Volume 13 Issue 10 October 1983 pp 1779 1797 Dickson R From the Labrador Sea to global change Nature Vol 386 1997 pp 649 650 Talley L D amp M S McCartney Distribution and Circulation of Labrador Sea Water Journal of Physical Oceanography Volume 12 Issue 11 November 1982 pp 1189 1205 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Labrador more amp oldid 36794917