www.wikidata.uk-ua.nina.az

Північноатлантичні глибинні води Північноатлантична глибинна водна маса води англ North Atlantic Deep Water NADW глибинн

Північноатлантичні глибинні води

Північноатлантична глибинна водна маса (води) (англ. North Atlantic Deep Water, NADW) — глибинна водна маса, що утворилася в Північній Атлантиці. Термогалінна циркуляція світових океанів включає потік теплих поверхневих вод з південної півкулі в Північну Атлантику. Вода, що прямує на північ, змінює температуру, щільність та солоність через випаровування і змішування з іншими водними масами, що призводить до збільшення солоності. Коли ця вода досягає Північної Атлантики (Північно-Атлантична течія), вона охолоджується і занурюється через конвекцію, зниження температури і збільшення солоності, що призводить до збільшення щільності. NADW є відтоком цього товстого глибинного шару, який може бути виявлений його високою солоністю, високим вмістом кисню, поживними мінімумами, високим співвідношенням 14C/12C, та хлорфторвуглероднями (CFC).

CFCs є антропогенними речовинами, що надходять на поверхню океану від газообміну з атмосферою. Цей чіткий склад дозволяє простежити шлях, оскільки він змішується з циркумполярною глибинною водною масою (англ. Circumpolar deep water, CDW), яка в свою чергу заповнює западини Індійського океану і південь Тихого океану. NADW та його утворення є важливими для Атлантичної меридіональної зворотної циркуляції[en] (англ. Atlantic meridional overturning circulation, AMOC), яка відповідає за транспортування великої кількості води, тепла, солі, вуглецю, поживних речовин та інших речовин від Тропічної Атлантики до середніх та високих широт Атлантики.

У моделі конвеєрної стрічки термохалінної циркуляції світових океанів занурення NADW спрямовує води Північно-Атлантичної течії на північ. Також ця модель спрощує фактичний взаємозв'язок між утворенням NADW і швидкістю течії Гольфстриму/Північно-Атлантичної течії.

NADW має температуру 2-4 ° C з солоністю 34.9-35.0 ‰, і знаходиться на глибині від 1500 до 4000 м.

Утворення та джерела Редагувати

NADW є комплексом з декількох водних мас, утворених глибокою конвекцією, а також переливом щільної води через Гренландсько-Ісландсько-Шотландський хребет

Водні маси моря Лабрадор[en] (англ. Labrador Sea Water, LSW), що утворюється у Лабрадорському морі, може досягати глибин 2000 м, оскільки більш щільна вода занурюється вниз. Утворення класичної морської води Лабрадору (англ. Classical Labrador Sea Water,CLSW) залежить від попереднього занурення води в Лабрадорському морі у попередньому році, а також від сили Північно-Атлантичної осциляції[en] (англ. North Atlantic Oscillation, NAO).

Під час позитивної фази NAO існують умови для розвитку сильних зимових штормів. Ці шторми перемішують поверхневі води, а вітри збільшують циклонічний потік, що дозволяє більш щільній воді зазнати занурення. В результаті температура, солоність і щільність щорічно змінюються. В окремі роки ці умови не існують, а CLSW не формується. CLSW має характерну потенційну температуру 3 ° C, солоність 34,88 ‰ і щільність 34,66..

Іншою складовою LSW є Поверхнева Лабрадорська морська вода (англ. Upper Labrador Sea Water, ULSW). ULSW формується при щільності, нижчій ніж CLSW, і має максимальний рівень CFC від 1200 до 1500 м у субтропічній Північній Атлантиці. Вири холодної менш соленої ULSW мають схожу щільність з теплішою солоною водою і течуть уздовж DWBC, але зберігають високий рівень CFC. Вири ULSW швидко руйнуються, оскільки вони змішуються з цією теплішою солоною водою..

Нижня водна маса NADW утворюється з переливу через Гренландсько-Ісландсько-Шотландський хребет. Це Ісландсько-Шотландська переливна вода (англ. Iceland-Scotland Overflow Water, ISOW) та переливна вода Данської протоки (англ. Denmark Strait Overflow Water, DSOW). Переливна вода — це поєднання щільної води Північного Льодовитого океану (18 %), модифікованої води Атлантичного океану (32 %) та проміжної води з Північних морів (20 %), стічна та змішана вода інших водних мас (30 %), оскільки вони прямують над Гренландсько-Ісландсько-Шотландським хребтом.

Утворення обох цих вод передбачає перетворення теплих солоних прямуючих на північ поверхневих вод на холодні щільні глибинні води за Гренландсько-Ісландсько-Шотландським хребтом. Потік води з Північно-Атлантичного течії надходить до Північного Льодовитого океану через Норвезьку течію, яка розпадається на течії протоки Фрама і Баренцевого моря. Вода з течії протоки Фрама з часом досягаючи щільності DSOW, занурюється і прямує у напрямку до Данської протоки. Вода, що прямує до Баренцевого моря, живить ISOW.

ISOW прямує до східного сектору Північної Атлантики через Ісландсько-Шотландський хребет через Канал Фарерської банки на глибині 850 м, з деякою часткою води, що протікає по мілководній Ісландсько-Фарерській височині. ISOW має низькі концентрації CFC, і з цих концентрацій було оцінено, що ISOW знаходиться за хребтом протягом 45 років. Вода що прямує на південь у нижній частині каналу, змішується з навколишньою водою сходу Північної Атлантики і тече до західного сектору Північної Атлантики через зону розломів Чарлі-Гібса[en], захоплюючи LSW. Ця вода менш щільна, ніж (DSOW) і лежить над нею, коли вона протікає циклонічно в басейні Ірмінгера.

DSOW є найхолоднішою, найщільнішою і найпріснішою водною масою NADW. DSOW, утворений за хребтом, прямує Данською протокою, на глибині 600 м. Найбільш значущою водною масою, що створює DSOW, є проміжна вода Арктики (англ. Arctic Intermediate Water, AIW) . Зимове охолодження та конвекція дозволяють AIW зануритися і перетнути Данську протоку. Верхня складова AIW зазнала великий антропогенних вплив через вплив на неї атмосфери. AIW з певною часткою CFC спостерігаються в DSOW на підмурівку гренландського континентального схилу. Це також показало, що DSOW, що прямує 450 км на південь, не було старше 2 років. Залишаючи Гренландське море з 2,5 Sv, його потік збільшується до 10 Sv на південь від Гренландії. Ця холодна і відносно прісна вода, що протікає глибше 3500 м та прямує всередину глибинних атлантичних басейнів.

Океанічний конвеєр Редагувати

Тепло, що акумулюється у тропічному поясі, досягає вищих широт разом з масами повітря, нагрітого і вологого (через випаровування) — і масами поверхневих океанічних вод. Великий потік енергії має вода Гольфстриму — приблизно 150 мільйонів м³ води, нагрітої вище 25° С. Цей обсяг в 250 разів перевищує суму об'єму всіх річок, що впадають в Атлантику. Основна частина потоку надходить з Південного океану. Цей великий океанічний «теплоносій» (термохалінна циркуляція), що рухається з середньою швидкістю 3,6 км/год, працює в тісному зв'язку з процесами глобальної атмосферної циркуляції. Це знайшло відображення в явищі північноатлантичних коливань, пов'язаному зі зміною положення і глибиною Азорського антициклону та Ісландського циклону.

Найбільша кількість тепла виводиться до атмосфери в районі Гренландії, Ісландії та Фарерських островів, де поверхнева течія стикається з підводним бар'єром — хребтом під океаном. У цьому відносно невеликому районі (акваторія за площею, близька до Балтійського моря), вода втрачає близько 25 % тепла, що виділяється в Атлантиці. Кнут Аагаард (Вашингтонський університет) — давній дослідник Арктики назвав ці акваторії «вентиляційними димарями».

Охолоджена поверхнева вода занурюються під арктичний льодовиковий покрив або поверхневий шар води, утворюючи Атлантичну глибинну течію, що прямує до Південного океану. Деяка частина води повертається в Атлантичний океан через Північний Льодовитий океан, Берингову протоку і Тихий океан.

Опис Редагувати

Арктичне занурення є основним джерелом глибинних вод Індійського океану і Тихого океану. Арктична проміжна вода має температуру приблизно 2,5-3,5 °С і солоність ≅ 34,5 ‰. Температура глибинної води змінюється в діапазоні від приблизно 1 °C до > 3,5 °C, а солоність ≅ 35 ‰. Ця солоність більша, ніж у найбільш щільних вод на Землі, що стікають до придонної зони з льодовиків Антарктиди, (6-34,7 ‰); Така їх щільність є наслідком низької температури, близької до -2 °С (межа замерзання).

Важкі арктичні води занурившись (занурюються на декілька десятків сантиметрів на секунду), і перетнувши Атлантику, з'єднуються з водою Антарктиди, де утворюють шар між нижніми і проміжними антарктичними водами. Разом вони повільно рухаються океанами, переносячи мінеральні солі у найвіддаленіші райони, поки не потрапляють в умови, що сприяють підйому цих вод до верхніх шарів (Апвелінг). Виносячи ближче до поверхні мінералізований поживний розчин, забезпечують поживними речовинами різноманітні водні організми і сприяють їх бурхливому розвитку. Саме цьому явищу завдячують своїм багатством прибережні рибальські угіддя Перу. Повернувшись до поверхні в тропічній зоні — знову нагріваються і транспортують тепло до півночі. Молекули води NADW повертаються до Арктики після декількох сотень років.


NADW та глобальні зміни клімату Редагувати

Прогнозування майбутнього Редагувати

Модель конвеєра, що розробляється з 1980-х років, вперше описана W.S. Broeckera в 1987 році, стала однією з важливих основ для прогнозування змін клімату Землі, наприклад, шляхом математичного моделювання. Льодовиковий покрив Гренландії та Арктики, танучи, вивільняє прісну воду, приплив якої до океану викликає зменшення солоності поверхневих вод та їх щільність. Це уповільнює або й зупиняє занурення — двигун океанського конвеєра. Наслідком потепління може бути гальмування теплопостачання до Арктики та Північної Європи і охолодження цих регіонів (негативний зворотний зв'язок). Достовірність таких прогнозів ще не була однозначно підтверджена.

Перевірка моделі на основі минулого Редагувати

Описана циркуляція тепла могла виникнути в океанах Землі тільки в ситуації, коли на обох полюсах утворилися континентальні і морські льодовикові щити. Цьому передували численні події в історії еволюції земної кори (див. Тектоніка плит), напр.

Четвертинний період (від 2588 млн до сьогодення) — характеризується виникненням періодичних гляціалів та інтергляціалів. Існують гіпотези, що пов'язують перехід між цими періодами з циклічним зупинкою і запуском соляного конвеєра, тобто уповільненням і прискоренням занурення глибинної води Північної Атлантики

Події, чиї причини майже загальноприйняті, включають, наприклад, розширення льодовика за часів пізнього дріасу (10.7-9.19 Кілороків тому). Припускається, що наприкінці заледеніння з льодовикових щитів, що розтанули на Лаврентійській височині та на Скандинавському півострові, до Північної Атлантики надійшов великий об'єм прісної води. Припинення транспортування тепла викликало повторення холодного періоду та тимчасове припинення танення. Ситуація повторювалася принаймні тричі. Найвідоміша подія була викликана швидким скиданням талих водних вод Лаврентійського льодовикового щита через озеро Агассіс (по руйнації крижаної греблі). З використанням різних методів дослідження було встановлено, що протягом короткого часу 9,5 тисяч км³ прісної води (можливо, вздовж долини річки Маккензі) було скинуто в Атлантику і термохалінна циркуляція різко уповільнилася, що призвело до охолодження північної півкулі.

Примітки Редагувати

  1. Broeker, Wallace (1991). The great ocean conveyor. Oceanography 4 (2): 79-89. 
  2. North Atlantic circulation and thermohaline forcing. Sam.ucsd.edu. Процитовано 9 січня 2015. 
  3. Schmitner, Andreas (2007). Introduction: The Ocean's Meridional Overturning Circulation (PDF). People.oregonstate.edu. Процитовано 9 січня 2015. 
  4. [1] [ 25 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Smethie, William M, et al. «Tracing the flow of North Atlantic Deep Water using chlorofluorocarbons.» Journal of Geophysical Research 105.C6 (2000):14297-14323.
  6. Tanhua, Toste, K A AOlsson, and Emil Jeansson. «Formation of Denmark Strait overflow water and its hydro-chemical composition.» Journal of marine systems 57.3-4 (2005):264-288.
  7. Schauer, Ursula, et al. «Impact of eastern Arctic shelf waters on the Nansen Basin intermediate layers.» Journal of Geophysical Research 102.C2 (1997):3371-3382.
  8. Swift, James H, KnutAagaard, and Svend-AageMalmberg. «The contribution of the Denmark strait overflow to the deep North Atlantic.» Deep-Sea Research Part I 27.1 (1980):29-42.
  9. ↑ Lucinda Spokes – Environmental Sciences, University of East Anglia, Norwich – Wielka Brytania (tłum. mgr Sebastian Wypych, dr Anita Bokwa, UJ Kraków). Oceany i klimat; Cyrkulacja oceaniczna. Environmental Science Published for Everybody Round the Earth Educational Network on Climate (пол.). www.atmosphere.mpg.de. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 3 січня 2016. 
  10. ↑ Sławomir Swerpel. Niezwykła pętla. „Wiedza i Życie”, ss. 12–16, wrzesień 1998. ISSN 0137-8929. 
  11. ↑ Arctic: The Frozen Ocean. Woods Hole Oceanographic Institution (англ.). polardiscovery.whoi.edu. Процитовано 17 червня 2012. 
  12. ↑ Knut Aagaard Principal Oceanographer, Professor Emeritus, Oceanography. Strona internetowa Applied Physics Laboratory (University of Washington). www.apl.washington.edu. Процитовано 19 червня 2012. 
  13. ↑ Energia cieplna oceanu. Cyrkulacja głębinowa. Hydroenergetyka. Sieciowy system informacyjny Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego w Olsztynie (пол.). www.uwm.edu.pl. Процитовано 19 червня 2012. 
  14. ↑ „Pojutrze” (The day after tomorrow); Nagła zmiana klimatu – czy nowa epoka lodowa jest możliwa?. Encyklopedia Klimatologiczna ESPERE. Aktualności klimatologiczne (пол.). www.atmosphere.mpg.de. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 3 січня 2016. 
  15. ↑ Krzysztof Kożuchowski: 15. Zmiana i zmienność klimatu. W: Krzysztof Kożuchowski, red.: Meteorologia i klimatologia. Warszawa:: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004, 2009, 2012 4 dodruk, ss. 1–332. ISBN 978-83-01-14975-8. 
  16. ↑ Andrzej Hołdys. Ten straszny młodszy dryas. „Świat Nauki”. 10 (230). Ss. 14–15. ISSN 0867-6380. 
  17. ↑ Helga Flesche Kleiven, Catherine Kissel, Carlo Laj, Ulysses S. Ninnemann, Thomas O. Richter, Elsa Cortijo. Reduced North Atlantic Deep Water Coeval with the Glacial Lake Agassiz Freshwater Outburst. „Science”. 319 (5859), ss. 60–64, 2008 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). [dostęp 2012-06-19]. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pivnichnoatlantichna glibinna vodna masa vodi angl North Atlantic Deep Water NADW glibinna vodna masa sho utvorilasya v Pivnichnij Atlantici Termogalinna cirkulyaciya svitovih okeaniv vklyuchaye potik teplih poverhnevih vod z pivdennoyi pivkuli v Pivnichnu Atlantiku Voda sho pryamuye na pivnich zminyuye temperaturu shilnist ta solonist cherez viparovuvannya i zmishuvannya z inshimi vodnimi masami sho prizvodit do zbilshennya solonosti Koli cya voda dosyagaye Pivnichnoyi Atlantiki Pivnichno Atlantichna techiya vona oholodzhuyetsya i zanuryuyetsya cherez konvekciyu znizhennya temperaturi i zbilshennya solonosti sho prizvodit do zbilshennya shilnosti NADW ye vidtokom cogo tovstogo glibinnogo sharu yakij mozhe buti viyavlenij jogo visokoyu solonistyu visokim vmistom kisnyu pozhivnimi minimumami visokim spivvidnoshennyam 14C 12C 1 ta hlorftorvuglerodnyami CFC 2 CFCs ye antropogennimi rechovinami sho nadhodyat na poverhnyu okeanu vid gazoobminu z atmosferoyu Cej chitkij sklad dozvolyaye prostezhiti shlyah oskilki vin zmishuyetsya z cirkumpolyarnoyu glibinnoyu vodnoyu masoyu angl Circumpolar deep water CDW yaka v svoyu chergu zapovnyuye zapadini Indijskogo okeanu i pivden Tihogo okeanu NADW ta jogo utvorennya ye vazhlivimi dlya Atlantichnoyi meridionalnoyi zvorotnoyi cirkulyaciyi en angl Atlantic meridional overturning circulation AMOC yaka vidpovidaye za transportuvannya velikoyi kilkosti vodi tepla soli vuglecyu pozhivnih rechovin ta inshih rechovin vid Tropichnoyi Atlantiki do serednih ta visokih shirot Atlantiki 3 U modeli konveyernoyi strichki termohalinnoyi cirkulyaciyi svitovih okeaniv zanurennya NADW spryamovuye vodi Pivnichno Atlantichnoyi techiyi na pivnich Takozh cya model sproshuye faktichnij vzayemozv yazok mizh utvorennyam NADW i shvidkistyu techiyi Golfstrimu Pivnichno Atlantichnoyi techiyi 4 NADW maye temperaturu 2 4 C z solonistyu 34 9 35 0 i znahoditsya na glibini vid 1500 do 4000 m Zmist 1 Utvorennya ta dzherela 2 Okeanichnij konveyer 3 Opis 4 NADW ta globalni zmini klimatu 4 1 Prognozuvannya majbutnogo 5 Perevirka modeli na osnovi minulogo 6 Primitki 7 LiteraturaUtvorennya ta dzherela RedaguvatiNADW ye kompleksom z dekilkoh vodnih mas utvorenih glibokoyu konvekciyeyu a takozh perelivom shilnoyi vodi cherez Grenlandsko Islandsko Shotlandskij hrebet 5 Vodni masi morya Labrador en angl Labrador Sea Water LSW sho utvoryuyetsya u Labradorskomu mori mozhe dosyagati glibin 2000 m oskilki bilsh shilna voda zanuryuyetsya vniz Utvorennya klasichnoyi morskoyi vodi Labradoru angl Classical Labrador Sea Water CLSW zalezhit vid poperednogo zanurennya vodi v Labradorskomu mori u poperednomu roci a takozh vid sili Pivnichno Atlantichnoyi oscilyaciyi en angl North Atlantic Oscillation NAO 5 Pid chas pozitivnoyi fazi NAO isnuyut umovi dlya rozvitku silnih zimovih shtormiv Ci shtormi peremishuyut poverhnevi vodi a vitri zbilshuyut ciklonichnij potik sho dozvolyaye bilsh shilnij vodi zaznati zanurennya V rezultati temperatura solonist i shilnist shorichno zminyuyutsya V okremi roki ci umovi ne isnuyut a CLSW ne formuyetsya CLSW maye harakternu potencijnu temperaturu 3 C solonist 34 88 i shilnist 34 66 5 Inshoyu skladovoyu LSW ye Poverhneva Labradorska morska voda angl Upper Labrador Sea Water ULSW ULSW formuyetsya pri shilnosti nizhchij nizh CLSW i maye maksimalnij riven CFC vid 1200 do 1500 m u subtropichnij Pivnichnij Atlantici Viri holodnoyi mensh solenoyi ULSW mayut shozhu shilnist z teplishoyu solonoyu vodoyu i techut uzdovzh DWBC ale zberigayut visokij riven CFC Viri ULSW shvidko rujnuyutsya oskilki voni zmishuyutsya z ciyeyu teplishoyu solonoyu vodoyu 5 Nizhnya vodna masa NADW utvoryuyetsya z perelivu cherez Grenlandsko Islandsko Shotlandskij hrebet Ce Islandsko Shotlandska perelivna voda angl Iceland Scotland Overflow Water ISOW ta perelivna voda Danskoyi protoki angl Denmark Strait Overflow Water DSOW Perelivna voda ce poyednannya shilnoyi vodi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu 18 modifikovanoyi vodi Atlantichnogo okeanu 32 ta promizhnoyi vodi z Pivnichnih moriv 20 stichna ta zmishana voda inshih vodnih mas 30 oskilki voni pryamuyut nad Grenlandsko Islandsko Shotlandskim hrebtom 6 Utvorennya oboh cih vod peredbachaye peretvorennya teplih solonih pryamuyuchih na pivnich poverhnevih vod na holodni shilni glibinni vodi za Grenlandsko Islandsko Shotlandskim hrebtom Potik vodi z Pivnichno Atlantichnogo techiyi nadhodit do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu cherez Norvezku techiyu yaka rozpadayetsya na techiyi protoki Frama i Barencevogo morya 7 Voda z techiyi protoki Frama z chasom dosyagayuchi shilnosti DSOW zanuryuyetsya i pryamuye u napryamku do Danskoyi protoki Voda sho pryamuye do Barencevogo morya zhivit ISOW ISOW pryamuye do shidnogo sektoru Pivnichnoyi Atlantiki cherez Islandsko Shotlandskij hrebet cherez Kanal Farerskoyi banki na glibini 850 m z deyakoyu chastkoyu vodi sho protikaye po milkovodnij Islandsko Farerskij visochini ISOW maye nizki koncentraciyi CFC i z cih koncentracij bulo ocineno sho ISOW znahoditsya za hrebtom protyagom 45 rokiv 5 Voda sho pryamuye na pivden u nizhnij chastini kanalu zmishuyetsya z navkolishnoyu vodoyu shodu Pivnichnoyi Atlantiki i teche do zahidnogo sektoru Pivnichnoyi Atlantiki cherez zonu rozlomiv Charli Gibsa en zahoplyuyuchi LSW Cya voda mensh shilna nizh DSOW i lezhit nad neyu koli vona protikaye ciklonichno v basejni Irmingera DSOW ye najholodnishoyu najshilnishoyu i najprisnishoyu vodnoyu masoyu NADW DSOW utvorenij za hrebtom pryamuye Danskoyu protokoyu na glibini 600 m Najbilsh znachushoyu vodnoyu masoyu sho stvoryuye DSOW ye promizhna voda Arktiki angl Arctic Intermediate Water AIW 8 Zimove oholodzhennya ta konvekciya dozvolyayut AIW zanuritisya i peretnuti Dansku protoku Verhnya skladova AIW zaznala velikij antropogennih vpliv cherez vpliv na neyi atmosferi AIW z pevnoyu chastkoyu CFC sposterigayutsya v DSOW na pidmurivku grenlandskogo kontinentalnogo shilu Ce takozh pokazalo sho DSOW sho pryamuye 450 km na pivden ne bulo starshe 2 rokiv 5 Zalishayuchi Grenlandske more z 2 5 Sv jogo potik zbilshuyetsya do 10 Sv na pivden vid Grenlandiyi Cya holodna i vidnosno prisna voda sho protikaye glibshe 3500 m ta pryamuye vseredinu glibinnih atlantichnih basejniv Okeanichnij konveyer RedaguvatiTeplo sho akumulyuyetsya u tropichnomu poyasi dosyagaye vishih shirot razom z masami povitrya nagritogo i vologogo cherez viparovuvannya i masami poverhnevih okeanichnih vod Velikij potik energiyi maye voda Golfstrimu priblizno 150 miljoniv m vodi nagritoyi vishe 25 S Cej obsyag v 250 raziv perevishuye sumu ob yemu vsih richok sho vpadayut v Atlantiku Osnovna chastina potoku nadhodit z Pivdennogo okeanu Cej velikij okeanichnij teplonosij termohalinna cirkulyaciya sho ruhayetsya z serednoyu shvidkistyu 3 6 km god 9 pracyuye v tisnomu zv yazku z procesami globalnoyi atmosfernoyi cirkulyaciyi Ce znajshlo vidobrazhennya v yavishi pivnichnoatlantichnih kolivan pov yazanomu zi zminoyu polozhennya i glibinoyu Azorskogo anticiklonu ta Islandskogo ciklonu 10 nbsp Zoni formuvannya NADW ye chastinoyu globalnogo okeanichnogo konveyera nbsp Golfstrim sho pryamuye na pivnich oholodzhuyetsya nagrivaye i zvolozhuye povitryani masi sho pryamuyut do Yevropi nbsp V rajoni Grenlandiyi ta Islandiyi techiya potraplyaye na pereshkodu i povertayetsya do Pivdennogo okeanu riznimi shlyahami Najbilsha kilkist tepla vivoditsya do atmosferi v rajoni Grenlandiyi Islandiyi ta Farerskih ostroviv de poverhneva techiya stikayetsya z pidvodnim bar yerom hrebtom pid okeanom U comu vidnosno nevelikomu rajoni akvatoriya za plosheyu blizka do Baltijskogo morya voda vtrachaye blizko 25 tepla sho vidilyayetsya v Atlantici Knut Aagaard Vashingtonskij universitet davnij doslidnik Arktiki 11 12 nazvav ci akvatoriyi ventilyacijnimi dimaryami 10 Oholodzhena poverhneva voda zanuryuyutsya pid arktichnij lodovikovij pokriv abo poverhnevij shar vodi utvoryuyuchi Atlantichnu glibinnu techiyu sho pryamuye do Pivdennogo okeanu Deyaka chastina vodi povertayetsya v Atlantichnij okean cherez Pivnichnij Lodovitij okean Beringovu protoku i Tihij okean 10 Opis RedaguvatiArktichne zanurennya ye osnovnim dzherelom glibinnih vod Indijskogo okeanu i Tihogo okeanu Arktichna promizhna voda maye temperaturu priblizno 2 5 3 5 S i solonist 34 5 Temperatura glibinnoyi vodi zminyuyetsya v diapazoni vid priblizno 1 C do gt 3 5 C a solonist 35 Cya solonist bilsha nizh u najbilsh shilnih vod na Zemli sho stikayut do pridonnoyi zoni z lodovikiv Antarktidi 6 34 7 Taka yih shilnist ye naslidkom nizkoyi temperaturi blizkoyi do 2 S mezha zamerzannya 10 Vazhki arktichni vodi zanurivshis zanuryuyutsya na dekilka desyatkiv santimetriv na sekundu i peretnuvshi Atlantiku z yednuyutsya z vodoyu Antarktidi de utvoryuyut shar mizh nizhnimi i promizhnimi antarktichnimi vodami Razom voni povilno ruhayutsya okeanami perenosyachi mineralni soli u najviddalenishi rajoni poki ne potraplyayut v umovi sho spriyayut pidjomu cih vod do verhnih shariv Apveling Vinosyachi blizhche do poverhni mineralizovanij pozhivnij rozchin zabezpechuyut pozhivnimi rechovinami riznomanitni vodni organizmi i spriyayut yih burhlivomu rozvitku Same comu yavishu zavdyachuyut svoyim bagatstvom priberezhni ribalski ugiddya Peru Povernuvshis do poverhni v tropichnij zoni znovu nagrivayutsya i transportuyut teplo do pivnochi Molekuli vodi NADW povertayutsya do Arktiki pislya dekilkoh soten rokiv 13 NADW ta globalni zmini klimatu RedaguvatiPrognozuvannya majbutnogo Redaguvati Model konveyera sho rozroblyayetsya z 1980 h rokiv vpershe opisana W S Broeckera v 1987 roci stala odniyeyu z vazhlivih osnov dlya prognozuvannya zmin klimatu Zemli napriklad shlyahom matematichnogo modelyuvannya Lodovikovij pokriv Grenlandiyi ta Arktiki tanuchi vivilnyaye prisnu vodu pripliv yakoyi do okeanu viklikaye zmenshennya solonosti poverhnevih vod ta yih shilnist Ce upovilnyuye abo j zupinyaye zanurennya dvigun okeanskogo konveyera Naslidkom poteplinnya mozhe buti galmuvannya teplopostachannya do Arktiki ta Pivnichnoyi Yevropi i oholodzhennya cih regioniv negativnij zvorotnij zv yazok 14 Dostovirnist takih prognoziv she ne bula odnoznachno pidtverdzhena Perevirka modeli na osnovi minulogo RedaguvatiOpisana cirkulyaciya tepla mogla viniknuti v okeanah Zemli tilki v situaciyi koli na oboh polyusah utvorilisya kontinentalni i morski lodovikovi shiti Comu pereduvali chislenni podiyi v istoriyi evolyuciyi zemnoyi kori div Tektonika plit napr blizko 30 25 miljoniv rokiv tomu vidokremlennya Pivdennoamerikanskoyi pliti vid Antarktiki tobto vidkrittya protoki Drejka ranishe okeanska techiya navkolo dambi cherez Seredzemne more zaminyuye navkolishnyu techiyu blizko 15 10 miljoniv rokiv tomu zanurennya suhodolu Grenlandiya Islandiya Farerski ostrovi i nadhodzhennya abisalnoyi vodi z Pivnichnogo Lodovitogo okeanu na pivden blizko 5 3 miljoniv rokiv tomu zakrittya Panamskogo pereshijku sho z yednuye Pivdenno ta Pivnichnoamerikansku pliti posilyuyuchi Golfstrim 13 Chetvertinnij period vid 2588 mln do sogodennya harakterizuyetsya viniknennyam periodichnih glyacialiv ta interglyacialiv Isnuyut gipotezi sho pov yazuyut perehid mizh cimi periodami z ciklichnim zupinkoyu i zapuskom solyanogo konveyera tobto upovilnennyam i priskorennyam zanurennya glibinnoyi vodi Pivnichnoyi Atlantiki 13 Podiyi chiyi prichini majzhe zagalnoprijnyati vklyuchayut napriklad rozshirennya lodovika za chasiv piznogo driasu 10 7 9 19 Kilorokiv tomu Pripuskayetsya sho naprikinci zaledeninnya z lodovikovih shitiv sho roztanuli na Lavrentijskij visochini ta na Skandinavskomu pivostrovi do Pivnichnoyi Atlantiki nadijshov velikij ob yem prisnoyi vodi Pripinennya transportuvannya tepla viklikalo povtorennya holodnogo periodu ta timchasove pripinennya tanennya Situaciya povtoryuvalasya prinajmni trichi 15 Najvidomisha podiya bula viklikana shvidkim skidannyam talih vodnih vod Lavrentijskogo lodovikovogo shita cherez ozero Agassis po rujnaciyi krizhanoyi grebli Z vikoristannyam riznih metodiv doslidzhennya bulo vstanovleno sho protyagom korotkogo chasu 9 5 tisyach km prisnoyi vodi mozhlivo vzdovzh dolini richki Makkenzi bulo skinuto v Atlantiku i termohalinna cirkulyaciya rizko upovilnilasya sho prizvelo do oholodzhennya pivnichnoyi pivkuli 16 17 Primitki Redaguvati Broeker Wallace 1991 The great ocean conveyor Oceanography 4 2 79 89 North Atlantic circulation and thermohaline forcing Sam ucsd edu Procitovano 9 sichnya 2015 Schmitner Andreas 2007 Introduction The Ocean s Meridional Overturning Circulation PDF People oregonstate edu Procitovano 9 sichnya 2015 1 Arhivovano 25 veresnya 2008 u Wayback Machine a b v g d e Smethie William M et al Tracing the flow of North Atlantic Deep Water using chlorofluorocarbons Journal of Geophysical Research 105 C6 2000 14297 14323 Tanhua Toste K A AOlsson and Emil Jeansson Formation of Denmark Strait overflow water and its hydro chemical composition Journal of marine systems 57 3 4 2005 264 288 Schauer Ursula et al Impact of eastern Arctic shelf waters on the Nansen Basin intermediate layers Journal of Geophysical Research 102 C2 1997 3371 3382 Swift James H KnutAagaard and Svend AageMalmberg The contribution of the Denmark strait overflow to the deep North Atlantic Deep Sea Research Part I 27 1 1980 29 42 a b Lucinda Spokes Environmental Sciences University of East Anglia Norwich Wielka Brytania tlum mgr Sebastian Wypych dr Anita Bokwa UJ Krakow Oceany i klimat Cyrkulacja oceaniczna Environmental Science Published for Everybody Round the Earth Educational Network on Climate pol www atmosphere mpg de Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 3 sichnya 2016 a b v g d Slawomir Swerpel Niezwykla petla Wiedza i Zycie ss 12 16 wrzesien 1998 ISSN 0137 8929 a b Arctic The Frozen Ocean Woods Hole Oceanographic Institution angl polardiscovery whoi edu Procitovano 17 chervnya 2012 a b Knut Aagaard Principal Oceanographer Professor Emeritus Oceanography Strona internetowa Applied Physics Laboratory University of Washington www apl washington edu Procitovano 19 chervnya 2012 a b v g Energia cieplna oceanu Cyrkulacja glebinowa Hydroenergetyka Sieciowy system informacyjny Uniwersytetu Warminsko Mazurskiego w Olsztynie pol www uwm edu pl Procitovano 19 chervnya 2012 a b Pojutrze The day after tomorrow Nagla zmiana klimatu czy nowa epoka lodowa jest mozliwa Encyklopedia Klimatologiczna ESPERE Aktualnosci klimatologiczne pol www atmosphere mpg de Arhiv originalu za 20 chervnya 2012 Procitovano 3 sichnya 2016 a b Krzysztof Kozuchowski 15 Zmiana i zmiennosc klimatu W Krzysztof Kozuchowski red Meteorologia i klimatologia Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 2004 2009 2012 4 dodruk ss 1 332 ISBN 978 83 01 14975 8 a b Andrzej Holdys Ten straszny mlodszy dryas Swiat Nauki 10 230 Ss 14 15 ISSN 0867 6380 a b Helga Flesche Kleiven Catherine Kissel Carlo Laj Ulysses S Ninnemann Thomas O Richter Elsa Cortijo Reduced North Atlantic Deep Water Coeval with the Glacial Lake Agassiz Freshwater Outburst Science 319 5859 ss 60 64 2008 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga dostep 2012 06 19 Literatura Redaguvati angl Bagrov M V Bokov V O Chervanov I G Zemleznavstvo K Libid 2000 ISBN 966 06 0057 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivnichnoatlantichni glibinni vodi amp oldid 37479563