Ісландська депресія (Ісландський мінімум) — малорухлива область низького тиску з центром поблизу острова Ісландія. Середній тиск у січні становить близько 996 мб. Утворює один полюс Північноатлантичної осциляції, другим є Азорський антициклон. Влітку вона слабшає і розпадається на два центри, один біля протоки Дейвіса, а інший на захід від Ісландії. Взимку Ісландська депресія найактивніша. Є результатом зустрічі континентального холодного повітря (Ньюфаундленд, Гренландія) та теплої течії (Гольфстрім). Ісландська депресія є одним із найважливіших центрів дії атмосфери в північній півкулі і є основною причиною формування м'якого (океанічного та помірно-континентального) клімату у Західній Європі і на Східноєвропейській рівнині відповідно, порівняно зі східним узбережжям Євразії на тих же широтах.
| Ісландська депресія |
| Ісландська депресія у Вікісховищі |
Посилання ред.
- ,