www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мартин Калиновський гетьман У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калиновський Марцін Каліновський українізо

Мартин Калиновський (гетьман)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калиновський.

Марцін Каліновський (українізоване Ма́ртин Калино́вський; пол. Marcin Kalinowski; 1585/1605 — 2 червня 1652) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Калиновських гербу Калинова. Власник маєтків в Україні, воював проти козаків під час шляхетсько-козацьких воєн, повстанців Богдана Хмельницького. Загинув у битві під Батогом.

Мартин Калиновський
Ім'я при народженні Marcin Kalinowski
Псевдо Марцін Калиновський
Народився 1585 / 1605
Помер 2 червня 1652(1652-06-02)
під горою Батіг, сучасне с.Четвертинівка
·загинув у бою з козаками в битві під Батогом
Поховання Сидорів
Країна  Річ Посполита
Місце проживання Сидорів, Річ Посполита
Діяльність державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої
Alma mater Старий Левенський університет[d]
Посада Польний гетьман коронний
Військове звання ротмістр
Конфесія католик
Рід Калиновські гербу Калинова
Батько Валентин-Олександр Калиновський
Мати Elżbieta Struśd
Родичі Адам Калиновський (брат)
Діти Самуель Єжи Каліновскі
Герб

Біографія Редагувати

Руїни Сидорівського замку
Сидорівський костел

Походив з відомої шляхетської родини Калиновських гербу Калинова. Третій, наймолодший син Валентія Александра Калиновского — брацлавського, вінницького, кам'янецького старости, старости генерального подільського  та його дружини Єлизавети зі Струсів.

1618 р. перебував у війську королевича Владислава Вази під Москвою, де був важко поранений. Після загибелі свого батька Валентія Александра і брата Войцеха в битві під Цецорою, Мартин отримав у спадок родинний замок у Гусятині. Володів великими земельними маєтностями в Україні. На початку 1620 рр. став старостою літинським та брацлавським, 1626 р. — кам'янецьким підкоморієм.

1624 р. воював проти татар у битві під Мартиновим. Брав участь у коронаційному сеймі 1633 р., потім брав участь у битві під Смоленськом, де був важко поранений.

Управляючи Чернігівським воєводством, мав претензії стосовно надмірного визискування на сеймі 1637 р. Будучи великий магнатом, утримував приватне військо.

Брав активну участь у придушенні козацького повстання Павлюка і Гуні у 1637–1638 рр. з власним військом. В 1638 р. за 119 тисяч золотих здав в оренду на 3 роки гданському купцеві містечка Буки, Іваньки, Маньківку, Мошурів та місто Умань, з правом виробляти поташ, селітру і смольчугу.

У 1640-х рр. дав кошти на побудову Сидорівського замку. Брав участь у Охматівській битві 1644 р. Разом з коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким-«ведмежою лабою» очолював війська в Корсунській битві 1648 р., яка завершилася повною перемогою козацьких військ під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Обидва полководці потрапили у полон до кримських татар. У кінці 1650 року М.Калиновський був викуплений з полону після виплати частини суми.

На початку лютого 1651 року польські коругви під командуванням М.Калиновського, порушивши Зборівський договір, напали на містечко Красне (тепер село Красне Вінницької області; було спалене), де були розташовані козацькі загони, очолювані брацлавським полковником Данилом Нечаєм; також на Мурафу, Шаргород, Ямпіль. У нерівному бою козаки зазнали поразки, Данило Нечай загинув. М.Калиновський зробив спробу захопити Вінницю, проте українські війська під проводом Івана Богуна відбили всі атаки ворога і, завдавши раптових контрударів, примусили загони М.Калиновського відступити.

Брат Адама Киселя Микола загинув під Вінницею 11 березня 1651 року, ведучи в атаку коругву через пролом льоду на ставі, виконуючи необдуманий наказ коронного гетьмана.

У травні військо під командуванням М. Калиновського відступало з-під Кам'янця через сучасну Тернопільщину; біля с.Пробіжна (тепер Чортківського району) були сутички з козацько-татарськими загонами; у битвах під Купчинцями та Денисовом (тепер села Козівського району) поляки зазнали серйозних втрат та відійшли до Сокаля.

У Берестецькій битві 1651 року командував лівим крилом польської армії в 2-й та 3-й день битви (усім військом командував князь Ярема Вишневецький). Після Берестецької битви перебував у Крем'янці Після Білоцерківської угоди придушував повстання селян.

У травні 1652 року 20-тисячна польська армія, очолювана М. Калиновським, була вщент розбита українськими військами у Батозькій битві 1652 року. У цій битві загинув як сам М. Калиновський, так i його син Самуель Єжи — коронний обозний, зять великого коронного канцлера Єжи Оссолінського. Татари відрубали йому голову та настромили її на піку. Потім, ймовірно, відправили гетьману Б. Хмельницькому. Був похований у Сидорівському костелі.

Тогдажъ, какъ сошлися козаки и татаре съ ляхами на Батозѣ, тотъ часъ козаки и не хотя ударили на обозъ лядский, а татаре на войско лядское, которое, не вѣдая козаковъ, опановавшихъ обозъ ихъ, туда обратилися; ажъ козаки, запаливши обозъ ихъ, противу нихъ бросились, а тутъ рѣка Бугъ. И такъ ляховъ всѣхъ висѣкли, въ томъ числѣ и самого гетмана Калѣновского, котораго и голову до Хмелницкого на копьи принесено, и Собецкого, старосту красноставского; прочіихъ же избѣгшихъ посполство, изволѣкая от болота, убивали нещадно, а сынъ Калѣновского въ Бубновцѣ, бѣжа мостомъ, обвалився, утонулъ; иныхъ же многочисленныхъ татаре были побрали, но и сихъ Хмелницкій, мстячись за Берестецкое над козаками немилосердіе, всѣхъ велѣлъ порубать. Да тогдажъ под сию войну по городахъ вездѣ пановъ, старостъ, на свои добра понаездив'шихъ, знову всѣхъ вибили люды посполитые.

— Літопис Самовидця за нововідкритими списками, Під ред. О. І. Левицького. — К., 1878. — С. 211—319.

Не належав до найкращих польських полководців. Схильний до насильства, важкий в побуті, легко гнівався і сперечався з оточенням — словом, типовий представник неспокійних «кресових» магнатів.

Маєтності Редагувати

23 квітня 1646 р. Мартин подарував своєму сину Самуелю усі свої дідичні та заставні маєтки. У Подільському воєводстві: місто Гусятин, села Чабарівка, Вільхівець Напільний, Вільхівець Старий, Кузьминець, Дуплівці, Івахнівці, Свіршківці, Теремківці, Юрківці, місто Чемерівці, село Бережанка, Кугаївці, Суходіл, Криків, село із замком Сидорів, село Зелена та Криве; в Руському воєводстві: місто Личківці, села Трибухівці, Городниця, Дубківці, Раків Кут, Воєводинці, Раштівці, місто із замком Струсів, села Настасів, Лука Кровінка, Дарахів, Острівчик, Рудзвяни, Варваринці, Замойстя чи по-іншому Варвар, Налуже за мотом, місто Хоростків з селами Перемилів, Карашинці, Вербова, Хвилів, Хоростків Старий, Хлопівка, частина в селі Клувінці.

Посади Редагувати

Гетьман польний коронний (1646–1652), чернігівський воєвода (1635–1652), сенатор (1635–1652), кам'янецький підкоморій (1628–1633), королівський ротмістр (1633), київський каштелян (з 1635). Посол на сеймі від Брацлавського воєводства (1633, 1635). Староста чернігівський (1633–1648), вінницький (1633–1643)[джерело?], любецький та брацлавський (1638–1643).

Сім'я Редагувати

У кінематографі Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Kalinowski[недоступне посилання з квітня 2019] (пол.)
  2. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… [ 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] S. 464
  3. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [ 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] — S. 463.
  4. Czapliński W. Kalinowski Marcin h. Kalinowa (ok. 1605—1652)… — S. 462.
  5. Історія Української РСР… Т. 1. — С. 178
  6. ↑ Czapliński W. Kalinowski Marcin h. Kalinowa (ok. 1605—1652)… — S. 463.
  7. Świtalski Z. Kisiel Mikołaj h. własnego (ok. 1605—1653) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966—1667. — T. XII. — S. 492. reprint (пол.)
  8. Гуцал П. Калиновський Мартин… — С. 17.
  9. Ossolinscy (03) [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  10. або повстанці
  11. Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 372. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
  12. Ходкевич Г. М. Богдан Хмельницький, гетьман України // Два гетьмани. — К. : Дніпро, 1991. — С. 54. — ISBN 5-308-01399-3.
  13. певне, перепохований
  14. Dąbrowski, Janusz S. . Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021. 
  15. Książęta Koreccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.).
  16. . Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2015. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kalinovskij Marcin Kalinovskij ukrayinizovane Ma rtin Kalino vskij pol Marcin Kalinowski 1585 1 1605 2 chervnya 1652 derzhavnij politichnij i vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Predstavnik shlyahetskogo rodu Kalinovskih gerbu Kalinova Vlasnik mayetkiv v Ukrayini voyuvav proti kozakiv pid chas shlyahetsko kozackih voyen povstanciv Bogdana Hmelnickogo Zaginuv u bitvi pid Batogom Martin KalinovskijIm ya pri narodzhenni Marcin KalinowskiPsevdo Marcin KalinovskijNarodivsya 1585 1605Pomer 2 chervnya 1652 1652 06 02 pid goroyu Batig suchasne s Chetvertinivka zaginuv u boyu z kozakami v bitvi pid BatogomPohovannya SidorivKrayina Rich PospolitaMisce prozhivannya Sidoriv Rich PospolitaDiyalnist derzhavnij politichnij i vijskovij diyach Rechi PospolitoyiAlma mater Starij Levenskij universitet d Posada Polnij getman koronnijVijskove zvannya rotmistrKonfesiya katolikRid Kalinovski gerbu KalinovaBatko Valentin Oleksandr KalinovskijMati Elzbieta StrusdRodichi Adam Kalinovskij brat Diti Samuel Yezhi KalinovskiGerb Zmist 1 Biografiya 1 1 Mayetnosti 1 2 Posadi 1 3 Sim ya 2 U kinematografi 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaBiografiya Redaguvati nbsp Ruyini Sidorivskogo zamku nbsp Sidorivskij kostelPohodiv z vidomoyi shlyahetskoyi rodini Kalinovskih gerbu Kalinova Tretij najmolodshij sin Valentiya Aleksandra Kalinovskogo 2 braclavskogo vinnickogo kam yaneckogo starosti starosti generalnogo podilskogo ta jogo druzhini Yelizaveti zi Strusiv 3 1618 r perebuvav u vijsku korolevicha Vladislava Vazi pid Moskvoyu de buv vazhko poranenij Pislya zagibeli svogo batka Valentiya Aleksandra i brata Vojceha v bitvi pid Cecoroyu Martin otrimav u spadok rodinnij zamok u Gusyatini Volodiv velikimi zemelnimi mayetnostyami v Ukrayini Na pochatku 1620 rr stav starostoyu litinskim ta braclavskim 1626 r kam yaneckim pidkomoriyem 1624 r voyuvav proti tatar u bitvi pid Martinovim Brav uchast u koronacijnomu sejmi 1633 r potim brav uchast u bitvi pid Smolenskom de buv vazhko poranenij 4 Upravlyayuchi Chernigivskim voyevodstvom mav pretenziyi stosovno nadmirnogo viziskuvannya na sejmi 1637 r Buduchi velikij magnatom utrimuvav privatne vijsko Brav aktivnu uchast u pridushenni kozackogo povstannya Pavlyuka i Guni u 1637 1638 rr z vlasnim vijskom V 1638 r za 119 tisyach zolotih zdav v orendu na 3 roki gdanskomu kupcevi mistechka Buki Ivanki Mankivku Moshuriv ta misto Uman z pravom viroblyati potash selitru i smolchugu 5 U 1640 h rr dav koshti na pobudovu Sidorivskogo zamku Brav uchast u Ohmativskij bitvi 1644 r Razom z koronnim getmanom Mikolayem Potockim vedmezhoyu laboyu ocholyuvav vijska v Korsunskij bitvi 1648 r yaka zavershilasya povnoyu peremogoyu kozackih vijsk pid provodom getmana Bogdana Hmelnickogo Obidva polkovodci potrapili u polon do krimskih tatar U kinci 1650 roku M Kalinovskij buv vikuplenij z polonu pislya viplati chastini sumi Na pochatku lyutogo 1651 roku polski korugvi pid komanduvannyam M Kalinovskogo porushivshi Zborivskij dogovir napali na mistechko Krasne teper selo Krasne Vinnickoyi oblasti bulo spalene 6 de buli roztashovani kozacki zagoni ocholyuvani braclavskim polkovnikom Danilom Nechayem takozh na Murafu Shargorod Yampil U nerivnomu boyu kozaki zaznali porazki Danilo Nechaj zaginuv M Kalinovskij zrobiv sprobu zahopiti Vinnicyu prote ukrayinski vijska pid provodom Ivana Boguna vidbili vsi ataki voroga i zavdavshi raptovih kontrudariv primusili zagoni M Kalinovskogo vidstupiti Brat Adama Kiselya Mikola zaginuv pid Vinniceyu 11 bereznya 1651 roku veduchi v ataku korugvu cherez prolom lodu na stavi vikonuyuchi neobdumanij nakaz koronnogo getmana 7 U travni vijsko pid komanduvannyam M Kalinovskogo vidstupalo z pid Kam yancya cherez suchasnu Ternopilshinu bilya s Probizhna teper Chortkivskogo rajonu buli sutichki z kozacko tatarskimi zagonami u bitvah pid Kupchincyami ta Denisovom teper sela Kozivskogo rajonu polyaki zaznali serjoznih vtrat ta vidijshli do Sokalya U Beresteckij bitvi 1651 roku komanduvav livim krilom polskoyi armiyi v 2 j ta 3 j den bitvi usim vijskom komanduvav knyaz Yarema Vishneveckij Pislya Beresteckoyi bitvi perebuvav u Krem yanci 8 Pislya Bilocerkivskoyi ugodi pridushuvav povstannya selyan 6 U travni 1652 roku 20 tisyachna polska armiya ocholyuvana M Kalinovskim bula vshent rozbita ukrayinskimi vijskami u Batozkij bitvi 1652 roku U cij bitvi zaginuv yak sam M Kalinovskij tak i jogo sin Samuel Yezhi koronnij oboznij zyat velikogo koronnogo kanclera Yezhi Ossolinskogo 9 Tatari 10 vidrubali jomu golovu ta nastromili yiyi na piku 11 Potim jmovirno vidpravili getmanu B Hmelnickomu 12 Buv pohovanij 13 u Sidorivskomu kosteli Togdazh kak soshlisya kozaki i tatare s lyahami na Batozѣ tot chas kozaki i ne hotya udarili na oboz lyadskij a tatare na vojsko lyadskoe kotoroe ne vѣdaya kozakov opanovavshih oboz ih tuda obratilisya azh kozaki zapalivshi oboz ih protivu nih brosilis a tut rѣka Bug I tak lyahov vsѣh visѣkli v tom chislѣ i samogo getmana Kalѣnovskogo kotorago i golovu do Hmelnickogo na kopi prineseno i Sobeckogo starostu krasnostavskogo prochiih zhe izbѣgshih pospolstvo izvolѣkaya ot bolota ubivali neshadno a syn Kalѣnovskogo v Bubnovcѣ bѣzha mostom obvalivsya utonul inyh zhe mnogochislennyh tatare byli pobrali no i sih Hmelnickij mstyachis za Beresteckoe nad kozakami nemiloserdie vsѣh velѣl porubat Da togdazh pod siyu vojnu po gorodah vezdѣ panov starost na svoi dobra ponaezdiv shih znovu vsѣh vibili lyudy pospolitye Litopis Samovidcya za novovidkritimi spiskami Pid red O I Levickogo K 1878 S 211 319 Ne nalezhav do najkrashih polskih polkovodciv Shilnij do nasilstva vazhkij v pobuti legko gnivavsya i sperechavsya z otochennyam slovom tipovij predstavnik nespokijnih kresovih magnativ 6 Mayetnosti Redaguvati 23 kvitnya 1646 r Martin podaruvav svoyemu sinu Samuelyu usi svoyi didichni ta zastavni mayetki U Podilskomu voyevodstvi misto Gusyatin sela Chabarivka Vilhivec Napilnij Vilhivec Starij Kuzminec Duplivci Ivahnivci Svirshkivci Teremkivci Yurkivci misto Chemerivci selo Berezhanka Kugayivci Suhodil Krikiv selo iz zamkom Sidoriv selo Zelena ta Krive v Ruskomu voyevodstvi misto Lichkivci sela Tribuhivci Gorodnicya Dubkivci Rakiv Kut Voyevodinci Rashtivci misto iz zamkom Strusiv sela Nastasiv Luka Krovinka Darahiv Ostrivchik Rudzvyani Varvarinci Zamojstya chi po inshomu Varvar Naluzhe za motom misto Horostkiv z selami Peremiliv Karashinci Verbova Hviliv Horostkiv Starij Hlopivka chastina v seli Kluvinci 14 Posadi Redaguvati Getman polnij koronnij 1646 1652 chernigivskij voyevoda 1635 1652 senator 1635 1652 kam yaneckij pidkomorij 1628 1633 korolivskij rotmistr 1633 kiyivskij kashtelyan z 1635 Posol na sejmi vid Braclavskogo voyevodstva 1633 1635 Starosta chernigivskij 1633 1648 vinnickij 1633 1643 dzherelo lyubeckij ta braclavskij 1638 1643 Sim ya Redaguvati batko Valentij Aleksandr Kalinovskij pom 1620 starosta generalnij podilskij matir Yelizaveta Elzhbeta Strus druzhina knyazhna Gelena z Koreckih donka knyazya Joahima Koreckogo 15 ta grafini Ganni z Hodkevichiv diti Samuel Yezhi KalinovskijU kinematografi RedaguvatiGetman 2015 film rezhisera Valeriya Yamburskogo 16 Div takozh RedaguvatiOborona Stini 1651 Primitki Redaguvati Kalinowski nedostupne posilannya z kvitnya 2019 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Arhivovano 24 lyutogo 2012 u Wayback Machine S 464 Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci Arhivovano 24 lyutogo 2012 u Wayback Machine S 463 Czaplinski W Kalinowski Marcin h Kalinowa ok 1605 1652 S 462 Istoriya Ukrayinskoyi RSR T 1 S 178 a b v Czaplinski W Kalinowski Marcin h Kalinowa ok 1605 1652 S 463 Switalski Z Kisiel Mikolaj h wlasnego ok 1605 1653 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1966 1667 T XII S 492 reprint pol Gucal P Kalinovskij Martin S 17 Ossolinscy 03 Arhivovano 27 veresnya 2013 u Wayback Machine pol abo povstanci Novickij I Adam Kisil voyevoda kiyivskij V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 S 372 ISBN 5 319 01072 9 ros Hodkevich G M Bogdan Hmelnickij getman Ukrayini Dva getmani K Dnipro 1991 S 54 ISBN 5 308 01399 3 pevne perepohovanij Dabrowski Janusz S Sumariusz Metryki Koronnej Ksiega MK 190 z Archiwum Glywnego Akt Dawnych 190 4972 Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2021 Ksiazeta Koreccy 01 Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Trejler filmu Getman Arhiv originalu za 2 sichnya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2015 Dzherela ta literatura RedaguvatiGucal P Kalinovskij Martin Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 17 ISBN 966 528 199 2 Kulakovskij P Zemski uryadniki Chernigovo Sivershini u 1621 1648 rokah Centralna i Shidna Yevropa v XV XVIII stolittyah pitannya socialno ekonomichnoyi ta politichnoyi istoriyi Lviv 1998 S 113 130 Sas P Kalinovskij Martin Arhivovano 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 33 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Czaplinski W Kalinowski Marcin h Kalinowa ok 1605 1652 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1964 1965 T XI zeszyt 638 s S 462 463 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Arhivovano 14 serpnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T 2 761 s S 464 465 pol Sysyn F E Between Poland and the Ukraine The Dilemma of Adam Kysil 1600 1653 Arhivovano 29 listopada 2020 u Wayback Machine Cambridge Massachusetts 1986 175 p P 77 angl Posilannya RedaguvatiDovidnik z istoriyi Ukrayini Arhivovano 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Marcin Kalinowski z Husiatyna h Kalinowa ID 9 278 35 Arhivovano 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Martin Kalinovskij getman amp oldid 38192855