Мошу́рів — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, у складі Тальнівської міської громади. Розташоване на обох берегах річки Мощурів (притока Гірського Тікича) за 9,5 км на захід від міста Тальне та за 8 км від автошляху Н16. Населення становить 2 015 осіб.
| село Мошурів | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Громада | Тальнівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71020290230090928 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | XVI століття |
| Населення | 2015 |
| Поштовий індекс | 20432 |
| Телефонний код | +380 4731 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′24″ пн. ш. 30°35′03″ сх. д. / 48.89000° пн. ш. 30.58417° сх. д.Координати: 48°53′24″ пн. ш. 30°35′03″ сх. д. / 48.89000° пн. ш. 30.58417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 209 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Мошурів, вул. Центральна, 5 |
| Сільський голова | Пономаренко Наталія Петрівна |
| Карта | |
Мошурів | |
Мошурів | |
| Мапа | |
| Мошурів у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Перша згадка про с. Мошурів датується XVI ст. Походження назви села, за переказами, пов'язане з тим, що по березі річки проходив чумацький шлях. На мальовничому березі тюркські кочівники та чумаки зупинялися на відпочинок, пили воду з кринички, яка нині носить назву Чумацька. Родючі землі, клімат, густі ліси сподобалися чумакові на розповсюджене серед татар ім'я Мошура. Він вирішив тут оселитися, привіз сюди свою сім'ю і своїх товаришів. Так утворилося ціле поселення, що й дало початок виникнення села, назва якою походить від першого поселенця — Мошури.
Поблизу села відомо чотири поселення трипільської культури та сім ранньослов'янських — черняхівської культури VII—VIII ст.
Кобзина криниця знаходиться у лісі. За легендою, коли на наші землі було багато набігів татар, жив кобзар. В одне з таких нашесть люди заховалися від ворогів у лісі, в урочищі. Серед них був і кобзар. Вороги вислідили людей і знищили всіх, живим залишився лише кобзар, але був тяжко поранений. Однією рукою, як міг, грав на кобзі. Та повернулися татари й убили сивочолого Кобзаря. На тому місці де сидів кобзар і впала кобза, забило чисте, мов поминальна сльоза, джерело. Про давність цієї історії свідчать ще й спогади найстаріших людей села. Вони завжди ходили до джерела, щоб напитися його холодної води.
У 1923 р. утворено три товариства спільного обробітку землі «Жовтень», «Травень», «Шевченкове», які в 1953 р. об'єднано в один колгосп «Великий Жовтень». 18 травня 1993 р. колгосп «Великий Жовтень» реорганізовано в ЗАСТ «Мошурівське».
Під час Голодомору 1932—1933 рр. померли 722 особи, репресовано 77 осіб. Під час Німецько-радянської війни 500 мошурян воювали на фронтах, 239 загинули, 209 відзначено нагородами, 27 повернулися інвалідами.
На сьогодні діють загальноосвітня школа І-III ступенів, музична школа, дитячий садок, дільнична лікарня, будинок культури, магазини, відділення зв'язку, функціонують сільськогосподарські фермерські господарства. Кількість дворів — 1003.
1 жовтня 2017 року у Мошурові митрополит Іоан освятив новозбудований храм УПЦ КП на честь святого Пророка і Предтечі Господнього Іоана Хрестителя.
Галерея Редагувати
Відомі люди Редагувати
- В. Ф. Штангей — письменник доби Розстріляного Відродження;
- В. Г. Бірченко — заступник міністра юстиції України,
- С.С, Бабенко — заступник голови СБУ в Полтавській області,
- П. Є. Оксанич працює в Службі безпеки України,
- А. В. Чернишенко — радник посольства України в Хорватії,
- Ю. А. Атаманюк — академік.
- Сошинський Олег Іванович — заслужений працівник культури УРСР, почесний громадянин міста Тальне.
- В. М. Семеняк-Штангей — член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України.
- Опанас Криничка — курінний отаман Повстанської дивізії Уманщини з села Мошурів. При німецькій окупації 1918 року згуртував людей у селі, аби боротися за сомостійність України.
- Катернога Мусій Тимофійович — архітектор-художник, кандидат архітектурних наук.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
Посилання Редагувати
- Moszurów, w dokumentach Moszurowa, Muszurowa, Muszurówka, Muszórów, wieś nad bezimiennym dopływem Tykicza, powiat humański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 740. (пол.)
- Погода в селі Мошурів [ 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Мошурівська загальноосвітня школа [ 6 червня 2013 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |