www.wikidata.uk-ua.nina.az

Малока англ malocas ісп Maloca məˈləʊkə тип хатини велике общинне житло в індіанців тропічних лісів Південної Америки са

Малока

Малока (англ. malocas, ісп. Maloca; məˈləʊkə) — тип хатини, велике общинне житло в індіанців тропічних лісів Південної Америки; саме село, що складається з однієї-двох таких хатин. Поширене в Колумбії та Бразилії. У кожного племені свій вид малоки з унікальними характеристиками, які допомагають відрізняти один народ від іншого. Наприклад, народність енавене-наве в Мату-Гросу в Бразилії, юкуна[fr] або чибча в Колумбії.

Традиційні малока американських індіанців групи народів тукано[en] . Світлина 1931 року
Малока індіанців кубео[en] північно-західної Амазонії (Ваупес, Колумбія)

Етимологія ред.

Походження слова «малока» невідоме, можливо, це слово походить від мовою тупі mar'oca («дім війни», «військовий корпус», «індіанська ферма»). Ймовірно, «малока» походить від мовою мапуче malocan (чит. «малокан», пер. — «ворогувати»). Раніше бразильською португальською, аргентинською іспанською, уругвайською іспанською[en] мовами слово малока вживалося в значенні «несподівана атака індіанців» мапуче на малоки інших племен (XVII — початок XIX століть). Зміна сенсу від «нападу» до «житла», ймовірно, відбулася після умиротворення корінного населення аргентинських пампасів і поширилася на північ.

У Ріу-Гранді-ду-Сул термін «малока» широко використовувався до кінця 1990-х років для позначення жител, побудованих із підручних матеріалів, незвичайних за конструкцією, від дерева до картону та полотна.

Малока є священним простором, задуманим як «Пояс формування істоти», «Жінка Мудрості» або «будинок Всесвіту», також званий Канса Марія, Унгума, Чумсуа, Богіо, Тамбо тощо, залежно від найменування, даного кожному ритуальному простору, етнічній приналежності, культури чи корінним народам. Вся малока побудована для громади і є «самим життям». Там, у граничній простоті, у досконалій кардинальній орієнтації, через чоловічі та жіночі ритуальні елементи (вогонь, природну есенцію тютюну та рослинної солі), мамба-листами меленої коки, кагуани та маніоку, — крохмаль солодкої юки з фруктами, касабі — солодка тортилья з юки, тікупі й капарама — традиційні чилі та мані), порядок космосу відтворюється щодня. У малоці вожді, старійшини, шамани, зустрічаються щоночі; жінки, діти, молодь та дорослі — вся спільнота в цілому. Малока відтворює слово життя та єдності, духовну пораду, слово Батька-Матері (космос-земля). Цей життєвий акт, або мамбео, є простором-часом, в якому спільнота виражає себе серед усієї заздрості, зла, обману, ревнощів, поганих думок, поганого слова, всього, що викликає дискомфорт та дисгармонію у співіснуванні та навколишньому середовищі.

У малоці серце очищається колективно, а дух звільняється; передаються в усній формі оповіді, міфи, обряди, звичаї та традиції, даються поради дітям, молоді та дорослим; вчать роботі з чагрою (фруктовим садом), рідній мові, полюванню, ремеслам; аналізуються та обговорюються позитивні та негативні боки щоденної роботи; мудрість спланована, організована та поширена; тіло, розум і дух людей і довкілля зцілюються; добре поставлено законодавство та відновне правосуддя.

Історія та географія ред.

Малоки виявлено в середині XIX століття у Гвіані, північно-західній Амазонії та в деяких регіонах південніше в районі річок Пурус та Гуапоре. Першу згадку знайдено в Альфреда Воллеса (1823—1913), натураліста, теоретика еволюції та соціального критика. У його тексті згадано: бразильську португальську малоку або болівійську іспанську, аргентинську іспанську, колумбійську іспанську, венесуельську іспанську малоки, а також індіанські поселення, де мешканці проживають в одному або кількох будинках.

Протягом багатьох років ці довгі будинки були об'єктами нападу[джерело не вказане 376 днів] місіонерів-єзуїтів.

Архітектура та конструкції ред.

Структура будинку Тукано[en]

Малока — традиційна хатина корінних народів лісів Амазонії, індіанська комунальна висока будівля (довгий будинок) з великим відкритим простором усередині, що підтримується чотирма стійками. Будинки, наприклад, народу тупі досягають довжини 20-30 м, висоти до 25 м. Малоку виготовляють тільки з біорозкладних матеріалів, переважно з грубої деревини, прямокутної, овальної або круглої форми в плані з двосхилим або конічним дахом, покритим пальмовим листям або травою. З південного та східного боку дах, як правило, доходить до землі. Єдиним входом є двері, обернені до сходу сонця.

Зведення малоки — тривале, важке та трудомістке заняття. Їх зводять на землі, яку готує до будівництва кожен член групи, що живе всередині. У малоці мешкає кілька поколінь, тут протікає все життя групи.

У народу яномама малока є суцільним кільцем із навісів (шабоно) навколо центральної площі. У районі Бразильського нагір'я і в Південній Амазонії малока — величезні круглі або підковоподібні в плані будівлі з центральною площею, всередині якої іноді споруджують чоловічий будинок. У народу групи вітото[en] прямокутні малоки символізують чоловіче начало, круглі та овальні — жіноче.

У болотистих місцях будинки зводять на палях, наприклад, народ варао[en] (варрау) та інші індіанці Венесуели, іноді палі зустрічаються і серед племен у посушливих землях та саванах.

Організація життя ред.

Ритуал-танець карісу в десано (Манаус, Бразилія)
Малока корінних жителів племені мітусеньйо (ісп. Mituseño)

Будинки відбивають економічну організацію та соціальну структуру; будівлі варіюються від простих укриттів від дощу гауякі (guayakí) та вітру намбікуара (nambicuara) до великих комунальних будинків малока (malocas). У XIX столітті в общинній хатині малока проживало до 200 і більше осіб (усе плем'я). Сучасна сімейна спільнота деяких корінних народів становить від 10 до 100 осіб, які мешкають разом в одній малоці. Село складається з однієї або більше малок, поряд з ними іноді будують невеликі укриття (халупи).

Індіанці народу мура[en] живуть на річках Мадейра, Пурус і Гуато (у верхів'ях річки Парагвай), вони проводять більшу частину року на річках і в лагунах, ловлять рибу і полюють на водних жителів, перетворивши свої каное на житла. Решту часу вони живуть у маленьких хатинах край води.

Малока у світогляді індіанців Амазонії — це зображення всесвіту, окремі частини будівлі відповідають окремим частинам простору. ЗВедення будівлі ритуалізоване та залучає всю спільноту. Декілька сімей з патрилінійними стосунками живуть разом у малоці, розташованій уздовж периметру довгого будинку в різних відсіках. У малоках немає стін, внутрішній простір ділиться відповідно до соціальних відмінностей, кожній сім'ї надається певне місце, іноді й кожному з її членів. Ватажок місцевої групи (вождь) живе з усіма, ближче до задньої стіни довгого будинку. Певні місця будівлі використовують для шаманських заклинань.

Меблі дуже прості; індіанці сплять на вертикальних нарах, також використовують гамаки. Кожна сім'я має свою піч. Малока іноді слугує сонячним годинником: крізь спеціальні щілини в даху за положеннями сонячних променів на стіні визначають пору дня. У малоках праворуч від входу встановлюють барабани кууму — дві порожні колоди, підвішені на ліанах між вкопаними в землю стовпами.

Під час фестивалів та формальних церемоній за участю в танцях чоловіків простір довгого будинку перебудовується; центр довгого будинку — найважливіша ділянка, де відбувається танець.

Одружені чоловіки та жінки сплять разом, неодружені підлітки сплять окремо, як і юні дівчатка та незаміжні жінки.

Мешканці малоки сприймають себе як частину природи. Вони не ставлять себе вище за інших живих істот. Малока представляє їх зв'язок із природою, її вважають священною всі її мешканці. Чотири стовпи, які підтримують малоку, визначають місце, де буде поховано членів сім'ї після переїзду в іншу місцевість, де наново відбудовуватиметься малока.

Кочові амазонські племена руйнують малоки при переїзді, щоб не оскверняти природу покинутою будівлею. Коли дерев'яні конструкції споруди починають гнити, громада змінює регіон і починає будувати нову малоку, залишаючи цей район для відновлення ресурсів принаймні на десять років.

Сучасне використання ред.

Мабала в малоці: приготування мамби у джунглях під Летісією

Нині серед корінних народів Південної Америки розвинений релігійний культ общинного великого будинку (малоки, чуруати, бааехи та інших), будівлі використовують як місця зустрічей, зборів та релігійних обрядів місцевого співтовариства, а також як житло вождів. Під час ритуальних обрядів (юрупарі) чоловіки грають на священних флейтах та горнах, у цей час жінкам у малоку вхід закрито. У малоках проводять ініціації хлопчиків і дівчаток, різні свята (наприклад, свято родючості персикової пальми, спорудження нової малоки тощо). Шамани різних ступенів (вищий — куму) під час ритуалів уживають наркотичні та галюциногенні речовини, такі як кока, тютюн, аяваска, йопо (Anadenanthera peregrina), чичу з маніоку, мамбу (курильна суміш) тощо.

Галерея ред.

Див. також ред.

  • Яномама — група споріднених індіанських племен.

Примітки ред.

  1. ↑ maloca : [ ][англ.]. — Оксфордський словник.
  2. Ferreira, A. B. H.. «Новий словник португальської мови» // «Novo Dicionário da Língua Portuguesa[pt]». — Segunda edição. — Rio de Janeiro : Nova Fronteira[pt], 1986.
  3. ↑ South American forest Indian в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2019-05-19 (англ.)
  4. ↑ Берёзкин Ю. Е., Борисов Г. Б. и др. ИНДЕ́ЙЦЫ // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2008. — Т. 11. Излучение плазмы — Исламский фронт спасения. — С. 203. — ISBN 978-5-85270-342-2. (рос.)
  5. Матусовский А. А., 2019, с. 18.
  6. ↑ А. А. Матусовский. УИТО́ТО // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2016. — Т. 32. Телевизионная башня — Улан-Батор. — С. 724. — ISBN 978-5-85270-369-9. (рос.)
  7. «Малока». Універсальна литовська енциклопедія, т. XIV (Магдалена — Мексика). — Вільнюс: Інститут наукових та енциклопедичних видань, 2008.
  8. Fontaine Laurent. «Ніч, щоб навчатися. Нічний шаманізм юкуни колумбійської Амазонії» = фр. La nuit pour apprendre. Le chamanisme nocturne des Yucuna d'Amazonie colombienne / Société d'ethnologie. — Paris, 2014. — С. 84—95. — 144 с. — ISBN 978-2-36519-005-3.
  9. La maloca comme cadran solaire «négatif» (Colombie) [ 2019-06-01 у Wayback Machine.](фр.).
  10. Матусовский А. А., 2019, с. 19.
  11. Матусовский А. А., 2019, с. 16.
  12. Мовою одного з двадцяти родів індіанців бора, роду пальми агуахе (лат. mauritia flexuosa), малоку назтвають бааеха.
  13. ↑ А. А. Матусовский. ТУКА́НО // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2016. — Т. 32. Телевизионная башня — Улан-Батор. — С. 478. — ISBN 978-5-85270-369-9. (рос.)
  14. ↑ Olivia Solon. «Исследования галлюциногенных грибов» : [ ][рос.] = «Study finds mushrooms are the safest recreational drug». — The Guardian, 2017. — 23 мая.

Література ред.

Посилання ред.

  • (фр.) («Малока, життя, земля») — на сайті www.amazonie.arte.tv.
  • Оскар Фрейре (20 грудня 2011). . www.mapahumano.fiestras.com (ісп.). Архів оригіналу за 12 mar 2012. Процитовано 26 липня 2020. 
  • Kaj Árhem (Кай Архем). «Макуна в культурній історії Амазонки». — 1991. — No 30. — (7). — P. 86.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Maloka angl malocas isp Maloca meˈleʊke tip hatini velike obshinne zhitlo v indianciv tropichnih lisiv Pivdennoyi Ameriki same selo 1 sho skladayetsya z odniyeyi dvoh takih hatin Poshirene v Kolumbiyi ta Braziliyi U kozhnogo plemeni svij vid maloki z unikalnimi harakteristikami yaki dopomagayut vidriznyati odin narod vid inshogo Napriklad narodnist enavene nave v Matu Grosu v Braziliyi yukuna fr abo chibcha v Kolumbiyi Tradicijni maloka amerikanskih indianciv grupi narodiv tukano en Svitlina 1931 rokuMaloka indianciv kubeo en pivnichno zahidnoyi Amazoniyi Vaupes Kolumbiya Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya ta geografiya 3 Arhitektura ta konstrukciyi 4 Organizaciya zhittya 5 Suchasne vikoristannya 6 Galereya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaEtimologiya red Pohodzhennya slova maloka nevidome mozhlivo ce slovo pohodit vid movoyu tupi mar oca dim vijni vijskovij korpus indianska ferma Jmovirno maloka pohodit vid movoyu mapuche malocan chit malokan per voroguvati 2 Ranishe brazilskoyu portugalskoyu argentinskoyu ispanskoyu urugvajskoyu ispanskoyu en movami slovo maloka vzhivalosya v znachenni nespodivana ataka indianciv mapuche na maloki inshih plemen XVII pochatok XIX stolit 1 Zmina sensu vid napadu do zhitla jmovirno vidbulasya pislya umirotvorennya korinnogo naselennya argentinskih pampasiv i poshirilasya na pivnich 1 Inshe vikoristannyaU Riu Grandi du Sul termin maloka shiroko vikoristovuvavsya do kincya 1990 h rokiv dlya poznachennya zhitel pobudovanih iz pidruchnih materialiv nezvichajnih za konstrukciyeyu vid dereva do kartonu ta polotna Zmishennya znachennya malocaMaloka ye svyashennim prostorom zadumanim yak Poyas formuvannya istoti Zhinka Mudrosti abo budinok Vsesvitu takozh zvanij Kansa Mariya Unguma Chumsua Bogio Tambo tosho zalezhno vid najmenuvannya danogo kozhnomu ritualnomu prostoru etnichnij prinalezhnosti kulturi chi korinnim narodam Vsya maloka pobudovana dlya gromadi i ye samim zhittyam Tam u granichnij prostoti u doskonalij kardinalnij oriyentaciyi cherez cholovichi ta zhinochi ritualni elementi vogon prirodnu esenciyu tyutyunu ta roslinnoyi soli mamba listami melenoyi koki kaguani ta manioku krohmal solodkoyi yuki z fruktami kasabi solodka tortilya z yuki tikupi j kaparama tradicijni chili ta mani poryadok kosmosu vidtvoryuyetsya shodnya U maloci vozhdi starijshini shamani zustrichayutsya shonochi zhinki diti molod ta dorosli vsya spilnota v cilomu Maloka vidtvoryuye slovo zhittya ta yednosti duhovnu poradu slovo Batka Materi kosmos zemlya Cej zhittyevij akt abo mambeo ye prostorom chasom v yakomu spilnota virazhaye sebe sered usiyeyi zazdrosti zla obmanu revnoshiv poganih dumok poganogo slova vsogo sho viklikaye diskomfort ta disgarmoniyu u spivisnuvanni ta navkolishnomu seredovishi U maloci serce ochishayetsya kolektivno a duh zvilnyayetsya peredayutsya v usnij formi opovidi mifi obryadi zvichayi ta tradiciyi dayutsya poradi dityam molodi ta doroslim vchat roboti z chagroyu fruktovim sadom ridnij movi polyuvannyu remeslam analizuyutsya ta obgovoryuyutsya pozitivni ta negativni boki shodennoyi roboti mudrist splanovana organizovana ta poshirena tilo rozum i duh lyudej i dovkillya zcilyuyutsya dobre postavleno zakonodavstvo ta vidnovne pravosuddya Istoriya ta geografiya red Maloki viyavleno v seredini XIX stolittya 1 u Gviani pivnichno zahidnij Amazoniyi ta v deyakih regionah pivdennishe v rajoni richok Purus ta Guapore 3 Pershu zgadku znajdeno v Alfreda Vollesa 1823 1913 naturalista teoretika evolyuciyi ta socialnogo kritika 1 U jogo teksti zgadano brazilsku portugalsku maloku abo bolivijsku ispansku argentinsku ispansku kolumbijsku ispansku venesuelsku ispansku maloki a takozh indianski poselennya de meshkanci prozhivayut v odnomu abo kilkoh budinkah 1 Protyagom bagatoh rokiv ci dovgi budinki buli ob yektami napadu dzherelo ne vkazane 376 dniv misioneriv yezuyitiv Arhitektura ta konstrukciyi red nbsp Struktura budinku Tukano en Maloka tradicijna hatina korinnih narodiv lisiv Amazoniyi indianska komunalna visoka budivlya dovgij budinok z velikim vidkritim prostorom useredini sho pidtrimuyetsya chotirma stijkami Budinki napriklad narodu tupi dosyagayut dovzhini 20 30 m 3 4 visoti do 25 m 4 Maloku vigotovlyayut tilki z biorozkladnih materialiv perevazhno z gruboyi derevini pryamokutnoyi ovalnoyi abo krugloyi formi v plani 4 z dvoshilim abo konichnim dahom pokritim palmovim listyam abo travoyu 3 Z pivdennogo ta shidnogo boku dah yak pravilo dohodit do zemli 4 Yedinim vhodom ye dveri oberneni do shodu soncya Zvedennya maloki trivale vazhke ta trudomistke zanyattya Yih zvodyat na zemli yaku gotuye do budivnictva kozhen chlen grupi sho zhive vseredini 5 U maloci meshkaye kilka pokolin tut protikaye vse zhittya grupi U narodu yanomama maloka ye sucilnim kilcem iz navisiv shabono navkolo centralnoyi ploshi 4 U rajoni Brazilskogo nagir ya i v Pivdennij Amazoniyi maloka velichezni krugli abo pidkovopodibni v plani budivli z centralnoyu plosheyu vseredini yakoyi inodi sporudzhuyut cholovichij budinok 4 U narodu grupi vitoto en pryamokutni maloki simvolizuyut choloviche nachalo krugli ta ovalni zhinoche 6 U bolotistih miscyah budinki zvodyat na palyah napriklad narod varao en varrau ta inshi indianci Venesueli inodi pali zustrichayutsya i sered plemen u posushlivih zemlyah ta savanah 3 Organizaciya zhittya red source source source source source source source Ritual tanec karisu v desano Manaus Braziliya nbsp Maloka korinnih zhiteliv plemeni mitusenjo isp Mituseno Budinki vidbivayut ekonomichnu organizaciyu ta socialnu strukturu budivli variyuyutsya vid prostih ukrittiv vid doshu gauyaki guayaki ta vitru nambikuara nambicuara do velikih komunalnih budinkiv maloka malocas 3 U XIX stolitti v obshinnij hatini maloka prozhivalo do 200 i bilshe osib use plem ya 3 Suchasna simejna spilnota deyakih korinnih narodiv stanovit vid 10 do 100 osib yaki meshkayut razom v odnij maloci Selo skladayetsya z odniyeyi abo bilshe malok poryad z nimi inodi buduyut neveliki ukrittya halupi 7 Indianci narodu mura en zhivut na richkah Madejra Purus i Guato u verhiv yah richki Paragvaj voni provodyat bilshu chastinu roku na richkah i v lagunah lovlyat ribu i polyuyut na vodnih zhiteliv peretvorivshi svoyi kanoe na zhitla Reshtu chasu voni zhivut u malenkih hatinah kraj vodi 3 Maloka u svitoglyadi indianciv Amazoniyi ce zobrazhennya vsesvitu okremi chastini budivli vidpovidayut okremim chastinam prostoru ZVedennya budivli ritualizovane ta zaluchaye vsyu spilnotu Dekilka simej z patrilinijnimi stosunkami zhivut razom u maloci roztashovanij uzdovzh perimetru dovgogo budinku v riznih vidsikah U malokah nemaye stin vnutrishnij prostir dilitsya vidpovidno do socialnih vidminnostej kozhnij sim yi nadayetsya pevne misce inodi j kozhnomu z yiyi chleniv 3 Vatazhok miscevoyi grupi vozhd zhive z usima blizhche do zadnoyi stini dovgogo budinku Pevni miscya budivli vikoristovuyut dlya shamanskih zaklinan 8 Mebli duzhe prosti indianci splyat na vertikalnih narah takozh vikoristovuyut gamaki 3 Kozhna sim ya maye svoyu pich Maloka inodi sluguye sonyachnim godinnikom kriz specialni shilini v dahu za polozhennyami sonyachnih promeniv na stini viznachayut poru dnya 9 U malokah pravoruch vid vhodu vstanovlyuyut barabani kuumu dvi porozhni kolodi pidvisheni na lianah mizh vkopanimi v zemlyu stovpami 10 Pid chas festivaliv ta formalnih ceremonij za uchastyu v tancyah cholovikiv prostir dovgogo budinku perebudovuyetsya centr dovgogo budinku najvazhlivisha dilyanka de vidbuvayetsya tanec Odruzheni choloviki ta zhinki splyat razom neodruzheni pidlitki splyat okremo yak i yuni divchatka ta nezamizhni zhinki Meshkanci maloki sprijmayut sebe yak chastinu prirodi Voni ne stavlyat sebe vishe za inshih zhivih istot Maloka predstavlyaye yih zv yazok iz prirodoyu yiyi vvazhayut svyashennoyu vsi yiyi meshkanci Chotiri stovpi yaki pidtrimuyut maloku viznachayut misce de bude pohovano chleniv sim yi pislya pereyizdu v inshu miscevist de nanovo vidbudovuvatimetsya maloka Kochovi amazonski plemena rujnuyut maloki pri pereyizdi shob ne oskvernyati prirodu pokinutoyu budivleyu Koli derev yani konstrukciyi sporudi pochinayut gniti gromada zminyuye region i pochinaye buduvati novu maloku zalishayuchi cej rajon dlya vidnovlennya resursiv prinajmni na desyat rokiv Suchasne vikoristannya red nbsp Mabala v maloci prigotuvannya mambi u dzhunglyah pid LetisiyeyuNini sered korinnih narodiv Pivdennoyi Ameriki rozvinenij religijnij kult obshinnogo velikogo budinku maloki churuati baaehi 12 ta inshih budivli vikoristovuyut yak miscya zustrichej zboriv ta religijnih obryadiv miscevogo spivtovaristva a takozh yak zhitlo vozhdiv Pid chas ritualnih obryadiv yurupari choloviki grayut na svyashennih flejtah ta gornah u cej chas zhinkam u maloku vhid zakrito 13 U malokah provodyat iniciaciyi hlopchikiv i divchatok rizni svyata 13 napriklad svyato rodyuchosti persikovoyi palmi sporudzhennya novoyi maloki tosho 6 Shamani riznih stupeniv vishij kumu pid chas ritualiv uzhivayut narkotichni ta galyucinogenni rechovini taki yak koka tyutyun ayavaska jopo Anadenanthera peregrina 13 14 chichu z manioku 6 mambu kurilna sumish 14 tosho Galereya red Tradicijni budivli nbsp Plan malok indianskogo plemeni yanomama nbsp Indianski maloki Vaupes Kolumbiya nbsp Maloka Mitu en Kolumbiya nbsp Maloka nbsp Maloka v Amasonasi Kolumbiya nbsp Maloka v Ikitosi Peru nbsp Inter yer maloki v Ikitosi Peru Zazvichaj forma krugla abo yajcepodibna skladayetsya zi stovpiv uzdovzh perimetra a dah vigotovleno z perepletenogo listya Suchasni budivli nbsp Suchasna derev yana maloka Pukalpa Peru nbsp Variant malokiDiv takozh red Yanomama grupa sporidnenih indianskih plemen Primitki red a b v g d e maloca angl Oksfordskij slovnik Ferreira A B H Novij slovnik portugalskoyi movi Novo Dicionario da Lingua Portuguesa pt Segunda edicao Rio de Janeiro Nova Fronteira pt 1986 a b v g d e zh i k South American forest Indian v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica 2019 05 19 angl a b v g d e Beryozkin Yu E Borisov G B i dr INDE JCY Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2008 T 11 Izluchenie plazmy Islamskij front spaseniya S 203 ISBN 978 5 85270 342 2 ros Matusovskij A A 2019 s 18 a b v A A Matusovskij UITO TO Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2016 T 32 Televizionnaya bashnya Ulan Bator S 724 ISBN 978 5 85270 369 9 ros Maloka Universalna litovska enciklopediya t XIV Magdalena Meksika Vilnyus Institut naukovih ta enciklopedichnih vidan 2008 Fontaine Laurent Nich shob navchatisya Nichnij shamanizm yukuni kolumbijskoyi Amazoniyi fr La nuit pour apprendre Le chamanisme nocturne des Yucuna d Amazonie colombienne Societe d ethnologie Paris 2014 S 84 95 144 s ISBN 978 2 36519 005 3 La maloca comme cadran solaire negatif Colombie Arhivovano 2019 06 01 u Wayback Machine fr Matusovskij A A 2019 s 19 Matusovskij A A 2019 s 16 Movoyu odnogo z dvadcyati rodiv indianciv bora rodu palmi aguahe lat mauritia flexuosa maloku naztvayut baaeha 11 a b v A A Matusovskij TUKA NO Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2016 T 32 Televizionnaya bashnya Ulan Bator S 478 ISBN 978 5 85270 369 9 ros a b Olivia Solon Issledovaniya gallyucinogennyh gribov ros Study finds mushrooms are the safest recreational drug The Guardian 2017 23 maya Literatura red Matusovskij A A Sredi indejcev Zapadnoj i Severo Zapadnoj Amazonii 440 il Izdatelskie resheniya 2019 480 s ISBN 9785449646033 Gordienko S V Maloka Puteshestvie v Peru il Almati TST Company 2010 190 s 1000 prim ISBN 978 601 06 0330 1 Carsten J Hugh Jones S Glava 11 Navivorit i nazad androginnij budinok u pivnichno zahidnij Amazoniyi Pro dim Levi Stros i dali About the House Levi Strauss and Beyond Chapter 11 Inside Out and Back to Front The Androgynous House in North West Amazonia il obkl Cambridge New York Cambridge University Press 1995 S 226 252 ISBN 0521474213 DOI 10 1017 CBO9780511607653 011 Posilannya red Statti La maloca la vie la terre fr Maloka zhittya zemlya na sajti www amazonie arte tv Oskar Frejre 20 grudnya 2011 La Maloca de los Sabedores www mapahumano fiestras com isp Arhiv originalu za 12 mar 2012 Procitovano 26 lipnya 2020 Kaj Arhem Kaj Arhem Makuna v kulturnij istoriyi Amazonki 1991 No 30 7 P 86 VideomaterialiUncontacted Amazon Tribe Revealed For The First Time In Vale do Javari Brazil na YouTube Vpershe nekontaktne amazonske plem ya pokazano u Vale do Dzhavari en Braziliya Video na YouTube sho demonstruye maloku v yiyi pervinnomu viglyadi u plemeni viyavlenomu 2017 roku La maloca del Amazonas y su estructura na YouTube Ministerstvo kulturi Respublika Kolumbiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maloka amp oldid 39375078