www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юка Ю ка Yucca рід вічнозелених рослин підродини аґавових родини холодкових що налічує близько 50 видів Серед представни

Юка

Ю́ка (Yucca) — рід вічнозелених рослин підродини аґавових родини холодкових, що налічує близько 50 видів. Серед представників роду багато декоративних рослин, окремі види є технічними та харчовими.

Опис Редагувати

Вічнозелені, дерев'янисті рослини з невисоким, малогіллястим або таким, що зовсім не гілкується стеблом, іноді стебло майже відсутнє і над землею підноситься лише пучок великих, мечоподібних листків. Листки розташовані спірально. Суцвіття дуже великі, до 200 см завдовжки, прямостоячі, широкорозкидисті волоті, що виходять з середини листової розетки. Квітки дзвоникуваті, до 7 см завдовжки, пониклі, білі. Плід — велика, до 10 см, суха або м'ясиста коробочка з округлим, чорним насінням до 1 см завширшки.

Запилення Редагувати

У юки спостерігається дуже своєрідний і цікавий механізм перехресного запилення. Квітки відкриваються вночі і запилюються маленьким білим метеликом з роду пронуба (Pronuba yuccasella). З настанням темряви, коли білі квіти виділяють приємний аромат, самка пронуба приступає до збору пилку. Він клейкий і нагадує мастику. Пронуба скачує пилок у грудочку і завдяки зубоподібному чіпкому і колючому придатку переносить її до іншої квітки. Тут метелик вдавлює пилок у приймочку, а потім відкладає в зав'язь квітки свої яйця. Зрештою зачатки насіння запліднюються, а личинки живляться насінинами, що розвиваються. Їх так багато в плоді, що вистачає і для личинок метелика, і для відтворення рослини. З настанням дня метелики обох статей (їх накопичується досить велика кількість) залишаються у квітці. Вони сидять на тичинкових нитках і, ймовірно, в цей час харчуються пилком.

Вперше про запилення юки стало відомо в 1872 році з короткого повідомлення відомого американського ботаніка Джорджа Енгельманна. В 1878 році американський ентомолог Чарлз Рілі докладно вивчив і описав дивовижну поведінку цього метелика. Інший вид пронуба — Pronuba synthetica — запилює лише юку коротколисту. Єдиним самозапильних видом є юка алоелиста (Yucca aloifolia).

Поширення Редагувати

Ареал роду простягнувся від Атлантичного узбережжя Флориди і островів Карибського моря, через південні штати США і Мексику до Каліфорнії.

Юки ростуть у посушливих місцях, надаючи перевагу сухим відкритим просторам з піщаними, кам'янистими або вапняними ґрунтами. Багато видів зустрічаються в креозотових пустелях з креозотового куща (Larrea tridentata) в асоціації з дазіліріоном (Dasylirion) окотилом (Fouquieria splendens), опунцією та іншими колючими рослинами. У сосново-ялівцевих лісах на висоті 2000 — 2450 м ростуть Yucca angustissima, юка ягодовидна (Yucca baccata), що займає дуже широкий ареал на південно-заході США, юка Стендлі (Yucca standley) — одна з найменших рослин цього роду, стебло якої у висоту не перевищує 20 см. Один з найкрасивіших видів — юка Трекуля (Yucca treculeana) на більшій частині свого ареалу росте в заростях колючих твердолистих чагарників (чапараль).

Багато видів юки є також неодмінним елементом кактусово-акацієвих саван. По берегах пересихаючих струмків, біля підніжжя гір або по краях крутих кам'янистих каньйонів — скрізь можна зустріти самотньо зростаючі юки, які, як правило, не утворюють щільних насаджень. Винятком у цьому плані є юка коротколиста (Yucca brevifolia), відома під назвою «дерево Джошуа» («Yoshua-tree»). Вражає незвичайний зовнішній вигляд цієї рослини. Величезне дерево, висотою до 9 м, з потужним, рясно і химерно розгалуженим стовбуром, як древній велетень, підноситься в пустелі серед безплідних пісків і невисоких колючих чагарників. Ця юка одна з небагатьох, що розвивають величезну крону. Найстаріші екземпляри, за деякими даними, досягали віку 800 років. Ареал юки коротколистої проходить через пустелю Мохаве в штатах Аризона і Каліфорнія. У цих місцях вона іноді утворює своєрідні розріджені ліси, які тягнуться на кілька кілометрів. Для збереження цієї дивного рослини був створений в околицях Ріверсайда (штат Каліфорнія) заповідник «Національний парк дерева Джошуа» (англ. Joshua Tree National Park).

Види Редагувати

Застосування Редагувати

Юка — чудова декоративна рослина. Її нерідко вирощують у садах, парках та оранжереях багатьох країн світу. Деякі види юки стали відомі науці завдяки колекціям ботанічних садів. Так, в 1859 р. російським ботаніком Е. А. Регелем була описана юка слонова (Yucca elephantipes), вирощена в оранжереях Санкт-Петербурзького ботанічного саду.

Юку культивують на Чорноморському узбережжі Кавказу і в Криму з 1816 року. Особливо відомі юка нитчата, юка славна (Yucca gloriosa), юка алоелиста. Два останні види морозостійкі і витримують температуру до −15 °C. У культурі юки, за винятком юки алоелистої, через відсутність запилювачів не плодоносять. Із твердих листків юки отримують міцне технічне волокно, з якого виробляють мотузки, щітки, рибальські знаряддя тощо. З квіток юки слонової місцеві жителі готують салат. Багато видів юки використовують як живі огорожі.

Цікаві факти Редагувати

  • Перші джинси були зроблені саме з юки, а не з бавовни. Навіть зараз найякісніші джинси роблять з ниток, що містять бодай кілька відсотків волокон з листя юки.

Примітки Редагувати

  1. Юка сиза Yucca glauca [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)

Література Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yu ka Yucca rid vichnozelenih roslin pidrodini agavovih rodini holodkovih sho nalichuye blizko 50 vidiv Sered predstavnikiv rodu bagato dekorativnih roslin okremi vidi ye tehnichnimi ta harchovimi YukaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Holodkovi Asparagaceae Pidrodina Agavovi Agavoideae Rid Yuka Yucca L 1753Vikishovishe Yucca Zmist 1 Opis 2 Zapilennya 3 Poshirennya 4 Vidi 5 Zastosuvannya 6 Cikavi fakti 7 Primitki 8 Literatura 9 Dzherela 10 PosilannyaOpis RedaguvatiVichnozeleni derev yanisti roslini z nevisokim malogillyastim abo takim sho zovsim ne gilkuyetsya steblom inodi steblo majzhe vidsutnye i nad zemleyu pidnositsya lishe puchok velikih mechopodibnih listkiv Listki roztashovani spiralno Sucvittya duzhe veliki do 200 sm zavdovzhki pryamostoyachi shirokorozkidisti voloti sho vihodyat z seredini listovoyi rozetki Kvitki dzvonikuvati do 7 sm zavdovzhki ponikli bili Plid velika do 10 sm suha abo m yasista korobochka z okruglim chornim nasinnyam do 1 sm zavshirshki Zapilennya RedaguvatiU yuki sposterigayetsya duzhe svoyeridnij i cikavij mehanizm perehresnogo zapilennya Kvitki vidkrivayutsya vnochi i zapilyuyutsya malenkim bilim metelikom z rodu pronuba Pronuba yuccasella Z nastannyam temryavi koli bili kviti vidilyayut priyemnij aromat samka pronuba pristupaye do zboru pilku Vin klejkij i nagaduye mastiku Pronuba skachuye pilok u grudochku i zavdyaki zubopodibnomu chipkomu i kolyuchomu pridatku perenosit yiyi do inshoyi kvitki Tut metelik vdavlyuye pilok u prijmochku a potim vidkladaye v zav yaz kvitki svoyi yajcya Zreshtoyu zachatki nasinnya zaplidnyuyutsya a lichinki zhivlyatsya nasininami sho rozvivayutsya Yih tak bagato v plodi sho vistachaye i dlya lichinok metelika i dlya vidtvorennya roslini Z nastannyam dnya meteliki oboh statej yih nakopichuyetsya dosit velika kilkist zalishayutsya u kvitci Voni sidyat na tichinkovih nitkah i jmovirno v cej chas harchuyutsya pilkom Vpershe pro zapilennya yuki stalo vidomo v 1872 roci z korotkogo povidomlennya vidomogo amerikanskogo botanika Dzhordzha Engelmanna V 1878 roci amerikanskij entomolog Charlz Rili dokladno vivchiv i opisav divovizhnu povedinku cogo metelika Inshij vid pronuba Pronuba synthetica zapilyuye lishe yuku korotkolistu Yedinim samozapilnih vidom ye yuka aloelista Yucca aloifolia Poshirennya RedaguvatiAreal rodu prostyagnuvsya vid Atlantichnogo uzberezhzhya Floridi i ostroviv Karibskogo morya cherez pivdenni shtati SShA i Meksiku do Kaliforniyi Yuki rostut u posushlivih miscyah nadayuchi perevagu suhim vidkritim prostoram z pishanimi kam yanistimi abo vapnyanimi gruntami Bagato vidiv zustrichayutsya v kreozotovih pustelyah z kreozotovogo kusha Larrea tridentata v asociaciyi z dazilirionom Dasylirion okotilom Fouquieria splendens opunciyeyu ta inshimi kolyuchimi roslinami U sosnovo yalivcevih lisah na visoti 2000 2450 m rostut Yucca angustissima yuka yagodovidna Yucca baccata sho zajmaye duzhe shirokij areal na pivdenno zahodi SShA yuka Stendli Yucca standley odna z najmenshih roslin cogo rodu steblo yakoyi u visotu ne perevishuye 20 sm Odin z najkrasivishih vidiv yuka Trekulya Yucca treculeana na bilshij chastini svogo arealu roste v zarostyah kolyuchih tverdolistih chagarnikiv chaparal Bagato vidiv yuki ye takozh neodminnim elementom kaktusovo akaciyevih savan Po beregah peresihayuchih strumkiv bilya pidnizhzhya gir abo po krayah krutih kam yanistih kanjoniv skriz mozhna zustriti samotno zrostayuchi yuki yaki yak pravilo ne utvoryuyut shilnih nasadzhen Vinyatkom u comu plani ye yuka korotkolista Yucca brevifolia vidoma pid nazvoyu derevo Dzhoshua Yoshua tree Vrazhaye nezvichajnij zovnishnij viglyad ciyeyi roslini Velichezne derevo visotoyu do 9 m z potuzhnim ryasno i himerno rozgaluzhenim stovburom yak drevnij veleten pidnositsya v pusteli sered bezplidnih piskiv i nevisokih kolyuchih chagarnikiv Cya yuka odna z nebagatoh sho rozvivayut velicheznu kronu Najstarishi ekzemplyari za deyakimi danimi dosyagali viku 800 rokiv Areal yuki korotkolistoyi prohodit cherez pustelyu Mohave v shtatah Arizona i Kaliforniya U cih miscyah vona inodi utvoryuye svoyeridni rozridzheni lisi yaki tyagnutsya na kilka kilometriv Dlya zberezhennya ciyeyi divnogo roslini buv stvorenij v okolicyah Riversajda shtat Kaliforniya zapovidnik Nacionalnij park dereva Dzhoshua angl Joshua Tree National Park Vidi Redaguvati nbsp Yucca aloifolia nbsp Yucca angustissima nbsp Yucca arkansana nbsp Yucca baccata nbsp Yucca baileyi nbsp Yucca brevifolia nbsp Yucca campestris nbsp Yucca capensis nbsp Yucca carnerosana nbsp Yucca cernua nbsp Yucca coahuilensis nbsp Yucca constricta nbsp Yucca desmetiana nbsp Yucca decipiens nbsp Yucca declinata nbsp Yucca elata nbsp Yucca endlichiana nbsp Yucca faxoniana nbsp Yucca filamentosa nbsp Yucca filifera nbsp Yucca flaccida nbsp Yucca gigantea nbsp Yucca glauca nbsp Yucca gloriosa nbsp Yucca grandiflora nbsp Yucca harrimaniae nbsp Yucca intermedia nbsp Yucca jaliscensis nbsp Yucca lacandonica nbsp Yucca linearifolia nbsp Yucca louisianensis nbsp Yucca madrensis nbsp Yucca mixtecana nbsp Yucca necopina nbsp Yucca neomexicana nbsp Yucca pallida nbsp Yucca periculosa nbsp Yucca potosina nbsp Yucca queretaroensis nbsp Yucca reverchonii nbsp Yucca rostrata nbsp Yucca rupicola nbsp Yucca schidigera nbsp Yucca schottii nbsp Yucca sterilis nbsp Yucca tenuistyla nbsp Yucca thompsoniana nbsp Yucca torreyi nbsp Yucca treculeana nbsp Yucca utahensis nbsp Yucca validaZastosuvannya RedaguvatiYuka chudova dekorativna roslina Yiyi neridko viroshuyut u sadah parkah ta oranzhereyah bagatoh krayin svitu Deyaki vidi yuki stali vidomi nauci zavdyaki kolekciyam botanichnih sadiv Tak v 1859 r rosijskim botanikom E A Regelem bula opisana yuka slonova Yucca elephantipes viroshena v oranzhereyah Sankt Peterburzkogo botanichnogo sadu Yuku kultivuyut na Chornomorskomu uzberezhzhi Kavkazu i v Krimu z 1816 roku Osoblivo vidomi yuka nitchata yuka slavna Yucca gloriosa yuka aloelista Dva ostanni vidi morozostijki i vitrimuyut temperaturu do 15 C U kulturi yuki za vinyatkom yuki aloelistoyi cherez vidsutnist zapilyuvachiv ne plodonosyat Iz tverdih listkiv yuki otrimuyut micne tehnichne volokno z yakogo viroblyayut motuzki shitki ribalski znaryaddya tosho Z kvitok yuki slonovoyi miscevi zhiteli gotuyut salat Bagato vidiv yuki vikoristovuyut yak zhivi ogorozhi Cikavi fakti RedaguvatiPershi dzhinsi buli zrobleni same z yuki a ne z bavovni Navit zaraz najyakisnishi dzhinsi roblyat z nitok sho mistyat bodaj kilka vidsotkiv volokon z listya yuki 1 Primitki Redaguvati Yuka siza Yucca glauca Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ukr Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Dzherela RedaguvatiBiologichna enciklopediya Arhivovano 18 veresnya 2019 u Wayback Machine ros Yuka na PlantsPlanet org ros Posilannya RedaguvatiYuka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Yuka Enciklopediya roslin sadovih ta kimnatnih dovidkove vidannya uklad S V Anufriyeva Doneck Gloriya Trejd 2013 S 221 224 s Yuka Arhivovano 2 lyutogo 2010 u Wayback Machine Yuka na sajti Florist H Arhivovano 9 grudnya 2011 u Wayback Machine Viroshuvannya yuk Arhivovano 14 travnya 2011 u Wayback Machine Germplasm Resources Information Network angl Yucca na sajti Desert tropicals com Arhivovano 7 listopada 2012 u Wayback Machine angl Yucca na sajti PLANTS Database USDA NRCS Arhivovano 5 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yuka amp oldid 39861858