www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максимейко Микола Олексійович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Максимейко Батько Посада Діти Мати Др

Максимейко Микола Олексійович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Максимейко.

Микола Олексійович Максимейко
Народився 5 (17) червня 1860(1860-06-17)
село Волошнівка, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 14 квітня 1941(1941-04-14) (80 років)
Київ, УРСР
Країна Російська імперія,  УНР,  СРСР
Національність українець
Діяльність історик права, правник, історик, викладач університету
Alma mater Київський Імператорський Університет Святого Володимира
Галузь історія права
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук
Науковий ступінь доктор права, доктор юридичних наук
Членство НАН України

Максимейко Микола Олексійович (нар.5 (17) червня 1860(18600617), с.Волошнівка, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — пом.14 квітня 1941, Київ, УРСР) — український вчений-історик права, доктор права (1915), професор (1914), доктор юридичних наук, член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук (1925).

Біографія Редагувати

Народився у селянській родині.

Початкову освіту отримав у церковнопарафіяльній школі та прогімназії. Середню освіту завершив у Колегії Павла Ґалаґана у Києві (1884—1888).

Навчався на юридичному факультеті Київського Імператорського Університету Святого Володимира (1888—1892).

По закінченні університету з золотою медаллю був залишений стипендіатом при кафедрі історії російського права для підготовки магістерської дисертації. 1896 року отримав ступінь магістра державного права.

Від 1897 — приват-доцент Імператорського Харківського університету, член Харківського історико-філологічного товариства, від 1900 — Харківського юридичного товариства та Товариства поширення в народі грамотності.

У 1902 році захистив магістерську дисертацію «Сейми Литовсько-Руської держави по Люблінській унії» й отримав звання екстраординарного професора.

Від 1903 — екстраординарний, у 1905—1918 — ординарний професор кафедри історії російського права Імператорського Харківського університету.

Микола Максимейко провадив активну педагогічну та громадську діяльність. Викладав на жіночих та робітничих курсах, читав лекції з історії права в Харківському народному університеті (1903—1915).

Чимало зусиль доклав до організації 12-го Археологічного з'їзду, що відбувся у Харкові.

1905 року, разом із професорами Харківського університету Миколою Сумцовим, Дмитром Багалієм, Тимофієм Буткевичем, входив до складу Ради з питань про усунення обмежень Емського указу 1863 року, які стосувалися української мови і української літератури, яка також виступала за скасування утисків української культури.

Був прихильником ідей Конституційно-демократичної партії, відстоював її позиції на шпальтах харківських газет «Мир», «Волна», «Будущее». Але в «українському питанні» наголошував на необхідності децентралізації Російської імперії та надання автономії її народам.

1915 року успішно захистив дисертацію на тему «Опыт критического исследования Русской правды» та здобув ступінь доктора права.

Позицію М. Максимейка у часи революції в Росії 1917—1918 років та Громадянської війни 1917—1921 років в Україні пізніше оцінювали як очікувальну: він не брав участі у засіданнях Партії народної свободи (партія кадетів), не виступаючи публічно за часів Української Центральної Ради, гетьманату Павла Скоропадського та Директорії Української Народної Республіки.

1919 року, як і більшість викладачів Харківського університету, співпрацював з Академічним союзом на допомогу Добровольчій армії.

Під враженням від розгорнутого денікінцями терору більшість діячів цього союзу 1920 року перейшли на бік радянської влади. Така позиція була єдино можливою для продовження наукової та педагогічної діяльності Миколи Максимейка. Але при цьому він залишився позапартійним. Був одним із ініціаторів та організаторів правового відділення Інституту народного господарства та першим деканом юридичного факультету цього закладу.

Через різке погіршення стану здоров'я 1920 року змушений був пере'їхати на Полтавщину, де викладав у школі та читав лекції серед населення.

У 1920—1924 роках працював ученим консультантом кодифікаційного відділу Народного комісаріату юстиції УСРР, а також професором правового відділення при Інституті народного господарства.

У 1924—1926 роках — професор Харківського геодезичного та землевпорядного інституту. 21 грудня 1925 року обраний членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук.

У 1926—1934 роках очолював секцію історії українського права Науково-дослідного інституту історії української культури імені академіка Багалія. 1928 року його змусили виступити на загальному засіданні співробітників НДІ з «публічною самокритикою» своїх поглядів як «буржуазно-націоналістичних». Така акція на якийсь час врятувала М. Максимейка від переслідувань. Проте 1929 року його кандидатура на обрання членом-кореспондентом ВУАН була відхилена.

1940—1941 — старший науковий співробітник Інституту історії України АН УРСР.

Помер у Києві.

Наукова діяльність Редагувати

Разом із вченими-правниками С. Вереткою, З. Висоцьким, В. Дністрянським, О. Малицьким, П. Момотом, Ю. Яворським на шпальтах юридичних журналів Микола Максимейко вів дискусію щодо розвитку української юридичної термінології .

1934—1940 брав участь у роботі Комісії АН УРСР з вивчення західноруського і українського права.

Праці вченого присвячені політичному ладові та праву Литовсько-Руської держави. Зробив значний внесок у дослідження «Руської Правди».

Праці Миколи Олексійовича Максимейка:

  • Сеймы литовско-русского государства до Люблинской унии 1569 г. Х., 1902;
  • Опыт критического исследования Русской правды, вып. 1. Х., 1914;
  • Система Руської правди в її поширеній редакції. К., 1926;
  • Інтерполяції в тексті поширеної Руської правди [ 30 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Праці Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права. Вип. 6 . – 1929

Примітки Редагувати

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Maksimejko Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Mikola Oleksijovich MaksimejkoNarodivsya 5 17 chervnya 1860 1860 06 17 selo Voloshnivka Romenskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 14 kvitnya 1941 1941 04 14 80 rokiv Kiyiv URSRKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist istorik prava pravnik istorik vikladach universitetuAlma mater Kiyivskij Imperatorskij Universitet Svyatogo VolodimiraGaluz istoriya pravaZaklad HNU imeni V N KarazinaVchene zvannya chlen korespondent Vseukrayinskoyi Akademiyi NaukNaukovij stupin doktor prava doktor yuridichnih naukChlenstvo NAN UkrayiniMaksimejko Mikola Oleksijovich nar 5 17 chervnya 1860 18600617 s Voloshnivka Romenskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya pom 14 kvitnya 1941 Kiyiv URSR ukrayinskij vchenij istorik prava doktor prava 1915 profesor 1914 doktor yuridichnih nauk chlen korespondent Vseukrayinskoyi Akademiyi Nauk 1925 Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya u selyanskij rodini Pochatkovu osvitu otrimav u cerkovnoparafiyalnij shkoli ta progimnaziyi Serednyu osvitu zavershiv u Kolegiyi Pavla Galagana u Kiyevi 1884 1888 Navchavsya na yuridichnomu fakulteti Kiyivskogo Imperatorskogo Universitetu Svyatogo Volodimira 1888 1892 Po zakinchenni universitetu z zolotoyu medallyu buv zalishenij stipendiatom pri kafedri istoriyi rosijskogo prava dlya pidgotovki magisterskoyi disertaciyi 1896 roku otrimav stupin magistra derzhavnogo prava Vid 1897 privat docent Imperatorskogo Harkivskogo universitetu chlen Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva vid 1900 Harkivskogo yuridichnogo tovaristva ta Tovaristva poshirennya v narodi gramotnosti U 1902 roci zahistiv magistersku disertaciyu Sejmi Litovsko Ruskoyi derzhavi po Lyublinskij uniyi j otrimav zvannya ekstraordinarnogo profesora Vid 1903 ekstraordinarnij u 1905 1918 ordinarnij profesor kafedri istoriyi rosijskogo prava Imperatorskogo Harkivskogo universitetu Mikola Maksimejko provadiv aktivnu pedagogichnu ta gromadsku diyalnist Vikladav na zhinochih ta robitnichih kursah chitav lekciyi z istoriyi prava v Harkivskomu narodnomu universiteti 1903 1915 Chimalo zusil doklav do organizaciyi 12 go Arheologichnogo z yizdu sho vidbuvsya u Harkovi 1905 roku razom iz profesorami Harkivskogo universitetu Mikoloyu Sumcovim Dmitrom Bagaliyem Timofiyem Butkevichem vhodiv do skladu Radi z pitan pro usunennya obmezhen Emskogo ukazu 1863 roku yaki stosuvalisya ukrayinskoyi movi i ukrayinskoyi literaturi yaka takozh vistupala za skasuvannya utiskiv ukrayinskoyi kulturi Buv prihilnikom idej Konstitucijno demokratichnoyi partiyi vidstoyuvav yiyi poziciyi na shpaltah harkivskih gazet Mir Volna Budushee Ale v ukrayinskomu pitanni nagoloshuvav na neobhidnosti decentralizaciyi Rosijskoyi imperiyi ta nadannya avtonomiyi yiyi narodam 1915 roku uspishno zahistiv disertaciyu na temu Opyt kriticheskogo issledovaniya Russkoj pravdy ta zdobuv stupin doktora prava Poziciyu M Maksimejka u chasi revolyuciyi v Rosiyi 1917 1918 rokiv ta Gromadyanskoyi vijni 1917 1921 rokiv v Ukrayini piznishe ocinyuvali yak ochikuvalnu vin ne brav uchasti u zasidannyah Partiyi narodnoyi svobodi partiya kadetiv ne vistupayuchi publichno za chasiv Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi getmanatu Pavla Skoropadskogo ta Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1919 roku yak i bilshist vikladachiv Harkivskogo universitetu spivpracyuvav z Akademichnim soyuzom na dopomogu Dobrovolchij armiyi Pid vrazhennyam vid rozgornutogo denikincyami teroru bilshist diyachiv cogo soyuzu 1920 roku perejshli na bik radyanskoyi vladi Taka poziciya bula yedino mozhlivoyu dlya prodovzhennya naukovoyi ta pedagogichnoyi diyalnosti Mikoli Maksimejka Ale pri comu vin zalishivsya pozapartijnim Buv odnim iz iniciatoriv ta organizatoriv pravovogo viddilennya Institutu narodnogo gospodarstva ta pershim dekanom yuridichnogo fakultetu cogo zakladu Cherez rizke pogirshennya stanu zdorov ya 1920 roku zmushenij buv pere yihati na Poltavshinu de vikladav u shkoli ta chitav lekciyi sered naselennya U 1920 1924 rokah pracyuvav uchenim konsultantom kodifikacijnogo viddilu Narodnogo komisariatu yusticiyi USRR a takozh profesorom pravovogo viddilennya pri Instituti narodnogo gospodarstva U 1924 1926 rokah profesor Harkivskogo geodezichnogo ta zemlevporyadnogo institutu 21 grudnya 1925 roku obranij chlenom korespondentom Vseukrayinskoyi akademiyi nauk U 1926 1934 rokah ocholyuvav sekciyu istoriyi ukrayinskogo prava Naukovo doslidnogo institutu istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika Bagaliya 1928 roku jogo zmusili vistupiti na zagalnomu zasidanni spivrobitnikiv NDI z publichnoyu samokritikoyu svoyih poglyadiv yak burzhuazno nacionalistichnih Taka akciya na yakijs chas vryatuvala M Maksimejka vid peresliduvan Prote 1929 roku jogo kandidatura na obrannya chlenom korespondentom VUAN bula vidhilena 1940 1941 starshij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR Pomer u Kiyevi Naukova diyalnist RedaguvatiRazom iz vchenimi pravnikami S Veretkoyu Z Visockim V Dnistryanskim O Malickim P Momotom Yu Yavorskim na shpaltah yuridichnih zhurnaliv Mikola Maksimejko viv diskusiyu shodo rozvitku ukrayinskoyi yuridichnoyi terminologiyi 1934 1940 brav uchast u roboti Komisiyi AN URSR z vivchennya zahidnoruskogo i ukrayinskogo prava Praci vchenogo prisvyacheni politichnomu ladovi ta pravu Litovsko Ruskoyi derzhavi Zrobiv znachnij vnesok u doslidzhennya Ruskoyi Pravdi Praci Mikoli Oleksijovicha Maksimejka Sejmy litovsko russkogo gosudarstva do Lyublinskoj unii 1569 g H 1902 Opyt kriticheskogo issledovaniya Russkoj pravdy vyp 1 H 1914 Sistema Ruskoyi pravdi v yiyi poshirenij redakciyi K 1926 Interpolyaciyi v teksti poshirenoyi Ruskoyi pravdi Arhivovano 30 listopada 2017 u Wayback Machine Praci Komisiyi dlya viuchuvannya istoriyi zahidno ruskogo ta vkrayinskogo prava Vip 6 1929Primitki RedaguvatiDzherela ta literatura RedaguvatiP I Skripnik Maksimejko Mikola Oleksijovich Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 456 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 O F Skakun Maksimejko Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik V 3 h t Redkol A V Kudrickij vidp red ta in 2 ge vid K Golov red URE 1987 T 2 Kaligrafiya Portugalci 736 s S 328 Skakun O F M O Maksimejko istorik prava do 100 richchya vid dnya narodzhennya UIZh 1970 7 Bogdashina O M Rozvitok istoriko pravovoyi dumki v Rosijskij imperiyi druga polovina XIX pochatok HH st H 2000 Biografiya M Maksimejko na sajti Poltava istorichna Arhivovano 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiSajt Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Litopis vipusknikiv Nacionalnoyi yuridichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo Arhivovano 20 listopada 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maksimejko Mikola Oleksijovich amp oldid 36354684