Майоран (Origanum majorana) — багаторічна ароматична трав'яниста рослина висотою до 60 см. Листя дрібне, овальне, опущене, супротивне, черешкове. Квіти двостатеві, дрібні, білі або червонуваті, зібрані в головку. Плоди — горішки світло- чи темно-коричневого кольору, з сильним запахом. Цвіте в липні — серпні.
| Майоран | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Материнка (Origanum) |
| Вид: | Майоран (O. majorana) |
| Біноміальна назва | |
| Origanum majorana L., 1753 | |
| Синоніми | |
| Majorana hortensis Moench |
Походження рослини Редагувати
Батьківщина майорану — Кіпр і Туреччина. Дикоростучі зарості зустрічаються в Північній Африці та Малій Азії. Варитет Origanum majorana var. tenuifolium зустрічається лише на Кіпрі.
Вирощування Редагувати
Вирощують його в Середній Азії, Закавказзі, а також в Україні.
Майоран теплолюбний та посухостійкий. Свіже листя та квіткові бруньки містять ефірну олію, запах якої нагадує аромат перцю, м'яти та кардамону разом узятих.
Хімічний склад Редагувати
Основні компоненти олії — терпени. В зелені також міститься каротин, вітамін С, фітонциди, флавоноїди, мінеральні та дубильні речовини.
Застосування Редагувати
З давніх-давен майоран був відомий як лікарський засіб та прянощі. Його використовували для лікування нервових захворювань, як тонізуючий, протикатаральний та антисептичний засіб.
Зараз в народній медицині майоран застосовують як шлунковий та протицинговий засіб, від безсоння та мігрені, при хворобах дихальних шляхів. Рекомендують його і при депресії та астмі.
В їжу використовують листя та квіткові бруньки (пряністю є листки і квіткові бруньки, які збирають під час цвітіння) в свіжому, сушеному (перетертий на порошок) чи тушкованому стані. Він гіркуватий на смак і є доброю приправою до салатів — рибних, м'ясних і овочевих, до перших і других страв. Додають його в кінці варіння. Також використовують як приправу для страв із грибів, до супів та напоїв. Майораном часто замінюють перець та інші прянощі. Оцет, настояний на листках майорану протягом 5—7 діб, набуває приємного аромату. Декілька крапель такого оцту нададуть пікантності будь-якому салатові. Майоран покращує смакові якості солоних та маринованих огірків, томатів, патисонів, кабачків.
Ефірна олія використовується для ароматизації безалкогольних напоїв та в кулінарії.
Примітки Редагувати
- Origanum majorana information from NPGS/GRIN. www.ars-grin.gov. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 8 березня 2008.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 22.03.2018.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2011. Процитовано 6 листопада 2015.
- ↑ Українські страви (Третє видання) — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960 (с.:127)
Література Редагувати
- Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов — Мир пищевых растений — Кишинев — «Тимпул» — 1989 — С.240
Посилання Редагувати
- Майоран садовий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 259. — ISBN 5-88500-055-7.
- Майоран // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 72. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- МАЙОРАН [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Майоран [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 892. — 1000 екз.