www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ревуцький Лев Миколайович Левко Реву цький 8 20 лютого 1889 Іржавець Прилуцький повіт Полтавська губернія Російська імпе

Ревуцький Лев Миколайович

Левко́ Реву́цький (8 (20) лютого 1889, Іржавець, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 30 березня 1977(1977-03-30), Київ) — український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1941), академік АН УРСР (1957), заслужений діяч мистецтв УРСР (1941), народний артист СРСР (1944), Герой Соціалістичної Праці (1969), лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1966). Депутат Верховної Ради УРСР 2—5-го скликань.

Ревуцький Лев Миколайович
Основна інформація
Дата народження 8 (20) лютого 1889
Місце народження Іржавець, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Дата смерті 30 березня 1977(1977-03-30) (88 років)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Російська імперія і СРСР
Професія композитор, музичний педагог
Освіта Гімназія Готліба Валькера і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Вчителі Глієр Рейнгольд Моріцевич
Відомі учні Гомоляка Вадим Борисович
Жанри симфонія
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
Премії
Звання
Діти Ревуцький Євген Львович
 Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ревуцький.

Біографія ред.

Народився 8 (20) лютого 1889(18890220) року в с. Іржавець в родині почесного громадянина.

Олександра Дмитрівна та Микола Гаврилович Ревуцькі, 1905 рік, фото Л. Ревуцького

Батько — Микола Гаврилович мав непоганого баса та інколи співав дещо з репертуару для цього голосу та грав на скрипці під акомпанемент дружини; мати — Олександра Дмитрівна (до шлюбу Канєвська) (1844, Київ — 1906) — до одруження шкільна вчителька в селі Іржавець, фольклористка. Вільно володіла французькою та німецькою мовами, набула музичну освіту в пансіоні для панночок села Римарівців Гадяцького повіту в німецького вчителя Блюмеля. Грала на фортепіано (виконувала твори Шопена, сонати Бетховена), збирала місцевий пісенний фольклор. У 1880 році взяла шлюб із Миколою Гавриловичем Ревуцьким. Листувалася з Л. Толстим щодо організації навчання у сільській школі. Ці матеріали у 1930 році передано Дмитром Миколайовичем Ревуцьким до музею «Ясна Поляна». Коли Лев Толстой був у Бахмачі в маєтку художника Миколи Ге, відбулося їхнє особисте знайомство.

Дід, материн батько, Дмитро Кіндратович Канєвський, військовий, вийшов у відставку в чині штабс-ротмістра Харківського уланського полку, оселився в Іржавці.

Ранні роки ред.

За спогадами самого композитора, у чотири роки він вивчив ноти, у нього проявився абсолютний слух, за що його жартома прозвали Камертоном, з п'яти років розпочав грати на фортепіано. З 1898 року Ревуцький з своїм старшим братом Дмитром навчався у Прилуцькій гімназії. В ці роки він знайомиться із шедеврами світової та української літератури, зокрема під час концертів Ревуцький виступав із читанням уривків із «Євгенія Онєгіна» Пушкіна.

1903 року був зарахований до київської приватної гімназії Готліба Валькера та, одночасно, до музичної школи Миколи Тутковського. Там він навчається грі на фортепіано у М. Лисенка. Закінчив Музично-драматичну школу Миколи Лисенка. З 1907 року студіював право в Київському університеті. З того часу походять його перші твори для фортепіано: соната, прелюдії, вальси і концерт для фортепіано з оркестром.

У 1913—1916 роках вчився композиції у Київській консерваторії в класі композиції Р. Ґлієра та класі фортепіано у С. Короткевича і Г. Ходоровського. 1916 року Ревуцький паралельно закінчує консерваторію та Київський університет (факультет права).

Лев Миколайович, хоч здобув освіту в духовній семінарії, священником не працював: був сільським учителем. За дорученням земства проводив постійні спостереження на метеорологічному пункті, систематично готував різні діаграми й статистичні дані.

Довоєнні роки ред.

Лев Ревуцький з дружиною Софією, 1916 р.

У 1916—1918 роках перебував в армії, у 1919—1924 роках викладав у школі і керував сільськими хорами в Іржавці і Прилуках. В цей період була написана кантата «Хустина». З 1924 року у Києві, викладач Музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка, з 1933 року — завідувач кафедри композиції і теорії музики Київської консерваторії, з 1935 року — професор.

Гостро критикований за фортепіанний концерт (1934), Ревуцький обмежив свою композиторську творчість, зосередившись майже винятково на професорській діяльності, редагуванні раніше написаних творів та громадській діяльності у Спілці радянських композиторів України. Він — член оргбюро Спілки радянських композиторів України (1932—1939), оргкомітету СК СРСР (1939—1948), голова правління Спілки радянських композиторів України (1944—1948).

Повоєнні роки ред.

Меморіальна таблиця Льву Ревуцькому в приміщенні Київської консерваторії

Під час другої світової війни був керівником кафедри композиції, теорії та історії музики Ташкентської державної консерваторії Узбецької РСР. По закінченню війни повернувся до Києва і продовжував викладати до 1960 року (серед учнів: Ігор Хуторянський.

Обирався депутатом Верховної Ради України ряду скликань. На 1950-ті роки припадає величезна робота з редагування та підготовки до друку творів М. Лисенка, яку було успішно виконано. У лютому 1969 року у зв'язку з 80-річчям від дня народження та за визначні творчі заслуги Лев Миколайович Ревуцький був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

Помер 30 березня 1977 року, похований на Байковому кладовищі у Києві.

Музична творчість Левка Ревуцького ред.

Ревуцький-автор творів великих музичних форм: соната для фортепіано, дві симфонії (друга на теми українських народних пісень 1926, у новій редакції 1940, один з найкращих творів Ревуцького), два концерти для фортепіано. Ці твори написані з тонким знанням виконавчого апарату, одні з перших в українській музичній літературі. Також у творах менших форм (фортепіанні прелюдії, твори для скрипки й віолончелі з фортепіано) Ревуцький дуже оригінальний свіжістю музичної мови й технічними прийомами. Серед вокальних творів відзначається кантата «Хустина», як і прекрасні обробки народних пісень для голосу з фортепіано, в яких особливо цікаві фортепіанні партії, трактовані наскрізь самостійно (окремі збірники «Галицькі пісні», «Сонечко», «Козацькі та історичні пісні»).

Лев Миколайович Ревуцький творчо розвинув методи Лисенка й Леонтовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору з досягненнями гармонічного мислення кінця XIX століття. Він збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Композиторський стиль Л. Ревуцького формувався на основі глибокого й всебічного пізнання національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики. Творам митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій. Розмірена, виразна мелодика поєднується з напруженою складною гармонікою. Л. Ревуцький розкривав дійсність і в лірико-драматичному, і в лірико-епічному ключах. Його творчість увійшла до золотого фонду української класики (Друга симфонія і фортепіанний концерт — перші значні твори цих жанрів в українській музиці). Значний внесок Л. Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок.

Значення творчої діяльності Левка Ревуцького ред.

Разом з Б. Лятошинським Ревуцький вважається найвпливовішим діячем української музичної культури своєї епохи. Випускниками його класу були М. Дремлюга, В. Гомоляка, О. Андреєва, Г. Жуковський, Г. Майборода і П. Майборода, В. Кирейко, А. Филипенко, С. Жданов, А. Коломієць, О. Зноско-Боровський, Л. Левитова, Г. Мірецький, В. Рождественський, Л. Грабовський та ін.

Ревуцький багато зробив для популяризації творчості М. Лисенка. Був редактором 20-томного зібрання творів М. Лисенка, здійснив фундаментальну редакцію опери «Тарас Бульба». Також Л. Ревуцьким здійснена редакція Фортепіанного концерту В. Косенка.

Вшанування ред.

Пропам'ятні барельєф та таблиця Левку Ревуцькому на будинку № 16 по Софійській вулиці у Києві (1979, арх. Сергій Миргородський, ск. Олександр Ковальов)
Надгробок Левка Ревуцького на Байковому цвинтарі у Києві

Ім'я Ревуцького носять музичні колективи і заклади, зокрема Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. Ревуцького, музичне училище в Чернігові, загальноосвітня школа в с. Іржавці, дитяча музична школа № 5 у м. Києві, пароплав на р. Дніпро.

На честь Л. М. Ревуцького названо вулиці у Києві та Львові.

Щорічно наприкінці лютого Міністерство культури України присуджує дві Премії імені Левка Ревуцького за композиторську творчість і концертно-виконавське мистецтво.

У селі Іржавець функціонує Музей-садиба Левка та Дмитра Ревуцьких.

Творчий внесок ред.

Вокально-симфонічні твори

для голосу з оркестром

  • «Монолог Тараса Бульби» (сл. М. Рильського за повістю М. Гоголя, 1956);
  • чотири укр. нар. пісні — «Червона ружа», «Їхав козак» (1928), «Та ой крикнули журавлі», «Чуєш, брате мій» (1959) та ін.;

для симфонічного оркестру

  • Симфонія № 1, ч.1-ша і 3-тя (1916—1920, 2-га ред. 1-ї ч., 1957);
  • Симфонія № 2 (1927, 2-га ред. 1940);
  • Козачок (1936);
  • Увертюра до опери «Тарас Бульба» М. Лисенка (1952);

для фортепіано з оркестром

  • Концерт (1934, остання ред. 1963);

камерні ансамблі

  • Інтермецо для скрипки і фортепіано (1955);
  • Балада для віолончелі і фортепіано;

для фортепіано Соната, 7 прелюдій, етюди, пісня, гумореска, канон, вальс, 2 етюди, дит. п'єси, транскрипції;

для голосу з фортепіано

  • «Ну розкажи ж» (сл. Хоменка, 1923);
  • «Дума про трьох вітрів» (сл. П. Тичини, 1925);
  • «Де тії слова» (сл. О. Олеся);
  • «Проса покошено» (сл. М. Рильського);
  • «Тиша» (сл. власні) та ін.;
  • для хору без супроводу — «На ріках круг Вавілона», «У перетику ходила», «Ой чого ти почорніло» (всі на сл. Т. Шевченка) та ін.;

для хору з фортепіано

  • п'ять укр. нар. пісень;
  • три веснянки;
  • хори для дітей та юнацтва та ін.

обробки народних пісень (понад 120), зокрема:

  • цикли для голосу і фортепіано — «Козацькі пісні» (1925), «Галицькі пісні» (1926), «Пісні для низькою голосу» (1925—1927), «Пісні для середнього голосу»(1925—1943), «Пісні для високого голосу» (1925—1947);
  • для мішаного хору — «На кладочці умивалася», «Дід іде», «Їхав стрілець на війноньку», «Єврейські народні пісні» (1934), «Балкарські нар. пісні» (1934) та ін.;
  • збірки обробок українських народних пісень для дітей «Сонечко» (1925); пісні — «Із-за гір та з-за високих» (сл. М. Рильського) та ін.;

Інше

  • музика до театральних вистав, кінофільмів («Земля», «Степові пісні»), радіопередач;
  • редакція 1-ї ч. Концерту для фп. з орк. В. Косенка;
  • фундаментальна ред. та доповнення рядом номерів опери «Тарас Бульба» М. Лисенка

Літературні праці ред.

  • Автобіографічні записки // Рад. музика. — 1939. — № 1;
  • Виховання композиторської молоді // Мистецтво. — 1956. — № 1;
  • Струни Лисенка живі // Мистецтво. — 1967. — № 4 та ін.

Родина ред.

  • Син — Євген Ревуцький, учасник другої світової війни, був важко поранений, перебував на межі смерті, згодом — доктор медичних наук.
  • Брат — Дмитро Ревуцький, український музикознавець, фольклорист і музичний діяч.
  • Племінник — Валер'ян Ревуцький, український театрознавець, педагог і театральний критик.
  • Родич (двоюрідний брат Ганни Павлівни, бабусі Левка Ревуцького по матері) — Олекса Стороженко, український письменник, етнограф, драматург.
  • Далекий родич (брат у п'ятих Левка Ревуцького) — Микола Стороженко, український історик літератури.

Примітки ред.

  1. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. Г. С. Брега Музично-драматична школа М. Лисенка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 123. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  3. Премія імені Л. М. Ревуцького mkip.gov.ua 03.11.2020
  4. ↑ Валентина Кузик Ревуцькі — Ржевуські: біографічні паралелі та трансформації. Українсько-польські культурні взаємини. — випуск 2. — С. 105—114
  5. ↑ [Стороженки. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 4: П–С. — К., 1914. — С. 772—795

Посилання ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Levko Revu ckij 8 20 lyutogo 1889 Irzhavec Priluckij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 30 bereznya 1977 1977 03 30 Kiyiv ukrayinskij kompozitor pedagog muzichnij i gromadskij diyach Doktor mistectvoznavstva 1941 akademik AN URSR 1957 zasluzhenij diyach mistectv URSR 1941 narodnij artist SRSR 1944 Geroj Socialistichnoyi Praci 1969 laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1941 Derzhavnoyi premiyi URSR imeni T G Shevchenka 1966 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 5 go sklikan Revuckij Lev MikolajovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 8 20 lyutogo 1889 1 Misce narodzhennya Irzhavec Priluckij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 30 bereznya 1977 1977 03 30 88 rokiv Misce smerti Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya i SRSRProfesiya kompozitor muzichnij pedagogOsvita Gimnaziya Gotliba Valkera i Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoVchiteli Gliyer Rejngold MoricevichVidomi uchni Gomolyaka Vadim BorisovichZhanri simfoniyaZaklad Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoNagorodiPremiyiZvannyaDiti Revuckij Yevgen Lvovich Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Revuckij Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki 1 2 Dovoyenni roki 1 3 Povoyenni roki 2 Muzichna tvorchist Levka Revuckogo 2 1 Znachennya tvorchoyi diyalnosti Levka Revuckogo 3 Vshanuvannya 4 Tvorchij vnesok 4 1 Literaturni praci 5 Rodina 6 Primitki 7 Posilannya 8 DzherelaBiografiya red Narodivsya 8 20 lyutogo 1889 18890220 roku v s Irzhavec v rodini pochesnogo gromadyanina nbsp Oleksandra Dmitrivna ta Mikola Gavrilovich Revucki 1905 rik foto L RevuckogoBatko Mikola Gavrilovich mav nepoganogo basa ta inkoli spivav desho z repertuaru dlya cogo golosu ta grav na skripci pid akompanement druzhini mati Oleksandra Dmitrivna do shlyubu Kanyevska 1844 Kiyiv 1906 do odruzhennya shkilna vchitelka v seli Irzhavec folkloristka Vilno volodila francuzkoyu ta nimeckoyu movami nabula muzichnu osvitu v pansioni dlya pannochok sela Rimarivciv Gadyackogo povitu v nimeckogo vchitelya Blyumelya Grala na fortepiano vikonuvala tvori Shopena sonati Bethovena zbirala miscevij pisennij folklor U 1880 roci vzyala shlyub iz Mikoloyu Gavrilovichem Revuckim Listuvalasya z L Tolstim shodo organizaciyi navchannya u silskij shkoli Ci materiali u 1930 roci peredano Dmitrom Mikolajovichem Revuckim do muzeyu Yasna Polyana Koli Lev Tolstoj buv u Bahmachi v mayetku hudozhnika Mikoli Ge vidbulosya yihnye osobiste znajomstvo Did materin batko Dmitro Kindratovich Kanyevskij vijskovij vijshov u vidstavku v chini shtabs rotmistra Harkivskogo ulanskogo polku oselivsya v Irzhavci Ranni roki red Za spogadami samogo kompozitora u chotiri roki vin vivchiv noti u nogo proyavivsya absolyutnij sluh za sho jogo zhartoma prozvali Kamertonom z p yati rokiv rozpochav grati na fortepiano Z 1898 roku Revuckij z svoyim starshim bratom Dmitrom navchavsya u Priluckij gimnaziyi V ci roki vin znajomitsya iz shedevrami svitovoyi ta ukrayinskoyi literaturi zokrema pid chas koncertiv Revuckij vistupav iz chitannyam urivkiv iz Yevgeniya Onyegina Pushkina 1903 roku buv zarahovanij do kiyivskoyi privatnoyi gimnaziyi Gotliba Valkera ta odnochasno do muzichnoyi shkoli Mikoli Tutkovskogo Tam vin navchayetsya gri na fortepiano u M Lisenka Zakinchiv Muzichno dramatichnu shkolu Mikoli Lisenka 2 Z 1907 roku studiyuvav pravo v Kiyivskomu universiteti Z togo chasu pohodyat jogo pershi tvori dlya fortepiano sonata prelyudiyi valsi i koncert dlya fortepiano z orkestrom U 1913 1916 rokah vchivsya kompoziciyi u Kiyivskij konservatoriyi v klasi kompoziciyi R Gliyera ta klasi fortepiano u S Korotkevicha i G Hodorovskogo 1916 roku Revuckij paralelno zakinchuye konservatoriyu ta Kiyivskij universitet fakultet prava Lev Mikolajovich hoch zdobuv osvitu v duhovnij seminariyi svyashennikom ne pracyuvav buv silskim uchitelem Za doruchennyam zemstva provodiv postijni sposterezhennya na meteorologichnomu punkti sistematichno gotuvav rizni diagrami j statistichni dani Dovoyenni roki red nbsp Lev Revuckij z druzhinoyu Sofiyeyu 1916 r U 1916 1918 rokah perebuvav v armiyi u 1919 1924 rokah vikladav u shkoli i keruvav silskimi horami v Irzhavci i Prilukah V cej period bula napisana kantata Hustina Z 1924 roku u Kiyevi vikladach Muzichno dramatichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka z 1933 roku zaviduvach kafedri kompoziciyi i teoriyi muziki Kiyivskoyi konservatoriyi z 1935 roku profesor Gostro kritikovanij za fortepiannij koncert 1934 Revuckij obmezhiv svoyu kompozitorsku tvorchist zoseredivshis majzhe vinyatkovo na profesorskij diyalnosti redaguvanni ranishe napisanih tvoriv ta gromadskij diyalnosti u Spilci radyanskih kompozitoriv Ukrayini Vin chlen orgbyuro Spilki radyanskih kompozitoriv Ukrayini 1932 1939 orgkomitetu SK SRSR 1939 1948 golova pravlinnya Spilki radyanskih kompozitoriv Ukrayini 1944 1948 Povoyenni roki red nbsp Memorialna tablicya Lvu Revuckomu v primishenni Kiyivskoyi konservatoriyiPid chas drugoyi svitovoyi vijni buv kerivnikom kafedri kompoziciyi teoriyi ta istoriyi muziki Tashkentskoyi derzhavnoyi konservatoriyi Uzbeckoyi RSR Po zakinchennyu vijni povernuvsya do Kiyeva i prodovzhuvav vikladati do 1960 roku sered uchniv Igor Hutoryanskij Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi Ukrayini ryadu sklikan Na 1950 ti roki pripadaye velichezna robota z redaguvannya ta pidgotovki do druku tvoriv M Lisenka yaku bulo uspishno vikonano U lyutomu 1969 roku u zv yazku z 80 richchyam vid dnya narodzhennya ta za viznachni tvorchi zaslugi Lev Mikolajovich Revuckij buv udostoyenij zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Pomer 30 bereznya 1977 roku pohovanij na Bajkovomu kladovishi u Kiyevi Muzichna tvorchist Levka Revuckogo red Revuckij avtor tvoriv velikih muzichnih form sonata dlya fortepiano dvi simfoniyi druga na temi ukrayinskih narodnih pisen 1926 u novij redakciyi 1940 odin z najkrashih tvoriv Revuckogo dva koncerti dlya fortepiano Ci tvori napisani z tonkim znannyam vikonavchogo aparatu odni z pershih v ukrayinskij muzichnij literaturi Takozh u tvorah menshih form fortepianni prelyudiyi tvori dlya skripki j violoncheli z fortepiano Revuckij duzhe originalnij svizhistyu muzichnoyi movi j tehnichnimi prijomami Sered vokalnih tvoriv vidznachayetsya kantata Hustina yak i prekrasni obrobki narodnih pisen dlya golosu z fortepiano v yakih osoblivo cikavi fortepianni partiyi traktovani naskriz samostijno okremi zbirniki Galicki pisni Sonechko Kozacki ta istorichni pisni Lev Mikolajovich Revuckij tvorcho rozvinuv metodi Lisenka j Leontovicha yaki polyagali u nerozrivnomu zlitti muzichnogo folkloru z dosyagnennyami garmonichnogo mislennya kincya XIX stolittya Vin zbagativ ukrayinsku muziku individualnimi stilistichnimi znahidkami Kompozitorskij stil L Revuckogo formuvavsya na osnovi glibokogo j vsebichnogo piznannya nacionalnogo narodnogo melosu ta peretvorennya tradicij suchasnoyi profesijnoyi muziki Tvoram mitcya pritamanna zhittyestverdna nastroyenist lirizm strimanist shirota i bagatstvo emocij Rozmirena virazna melodika poyednuyetsya z napruzhenoyu skladnoyu garmonikoyu L Revuckij rozkrivav dijsnist i v liriko dramatichnomu i v liriko epichnomu klyuchah Jogo tvorchist uvijshla do zolotogo fondu ukrayinskoyi klasiki Druga simfoniya i fortepiannij koncert pershi znachni tvori cih zhanriv v ukrayinskij muzici Znachnij vnesok L Revuckij zrobiv i v rozvitok zhanru obrobki narodnih pisen U jogo tvorchij spadshini blizko 120 originalnih obrobok Znachennya tvorchoyi diyalnosti Levka Revuckogo red Razom z B Lyatoshinskim Revuckij vvazhayetsya najvplivovishim diyachem ukrayinskoyi muzichnoyi kulturi svoyeyi epohi Vipusknikami jogo klasu buli M Dremlyuga V Gomolyaka O Andreyeva G Zhukovskij G Majboroda i P Majboroda V Kirejko A Filipenko S Zhdanov A Kolomiyec O Znosko Borovskij L Levitova G Mireckij V Rozhdestvenskij L Grabovskij ta in Revuckij bagato zrobiv dlya populyarizaciyi tvorchosti M Lisenka Buv redaktorom 20 tomnogo zibrannya tvoriv M Lisenka zdijsniv fundamentalnu redakciyu operi Taras Bulba Takozh L Revuckim zdijsnena redakciya Fortepiannogo koncertu V Kosenka Vshanuvannya red nbsp Propam yatni barelyef ta tablicya Levku Revuckomu na budinku 16 po Sofijskij vulici u Kiyevi 1979 arh Sergij Mirgorodskij sk Oleksandr Kovalov nbsp Nadgrobok Levka Revuckogo na Bajkovomu cvintari u KiyeviIm ya Revuckogo nosyat muzichni kolektivi i zakladi zokrema Municipalna akademichna cholovicha horova kapela imeni L Revuckogo muzichne uchilishe v Chernigovi zagalnoosvitnya shkola v s Irzhavci dityacha muzichna shkola 5 u m Kiyevi paroplav na r Dnipro Na chest L M Revuckogo nazvano vulici u Kiyevi ta Lvovi Shorichno naprikinci lyutogo Ministerstvo kulturi Ukrayini prisudzhuye dvi Premiyi imeni Levka Revuckogo za kompozitorsku tvorchist i koncertno vikonavske mistectvo 3 U seli Irzhavec funkcionuye Muzej sadiba Levka ta Dmitra Revuckih Tvorchij vnesok red Vokalno simfonichni tvori kantata poema Hustina sl T Shevchenka 1923 2 ga red 1944 Oda pisni sl M Rilskogo 1956 Zima sl O Olesya 1924 dlya golosu z orkestrom Monolog Tarasa Bulbi sl M Rilskogo za povistyu M Gogolya 1956 chotiri ukr nar pisni Chervona ruzha Yihav kozak 1928 Ta oj kriknuli zhuravli Chuyesh brate mij 1959 ta in dlya simfonichnogo orkestru Simfoniya 1 ch 1 sha i 3 tya 1916 1920 2 ga red 1 yi ch 1957 Simfoniya 2 1927 2 ga red 1940 Kozachok 1936 Uvertyura do operi Taras Bulba M Lisenka 1952 dlya fortepiano z orkestrom Koncert 1934 ostannya red 1963 kamerni ansambli Intermeco dlya skripki i fortepiano 1955 Balada dlya violoncheli i fortepiano dlya fortepiano Sonata 7 prelyudij etyudi pisnya gumoreska kanon vals 2 etyudi dit p yesi transkripciyi dlya golosu z fortepiano Nu rozkazhi zh sl Homenka 1923 Duma pro troh vitriv sl P Tichini 1925 De tiyi slova sl O Olesya Prosa pokosheno sl M Rilskogo Tisha sl vlasni ta in dlya horu bez suprovodu Na rikah krug Vavilona U peretiku hodila Oj chogo ti pochornilo vsi na sl T Shevchenka ta in dlya horu z fortepiano p yat ukr nar pisen tri vesnyanki hori dlya ditej ta yunactva ta in obrobki narodnih pisen ponad 120 zokrema cikli dlya golosu i fortepiano Kozacki pisni 1925 Galicki pisni 1926 Pisni dlya nizkoyu golosu 1925 1927 Pisni dlya serednogo golosu 1925 1943 Pisni dlya visokogo golosu 1925 1947 dlya mishanogo horu Na kladochci umivalasya Did ide Yihav strilec na vijnonku Yevrejski narodni pisni 1934 Balkarski nar pisni 1934 ta in zbirki obrobok ukrayinskih narodnih pisen dlya ditej Sonechko 1925 pisni Iz za gir ta z za visokih sl M Rilskogo ta in Inshe muzika do teatralnih vistav kinofilmiv Zemlya Stepovi pisni radioperedach redakciya 1 yi ch Koncertu dlya fp z ork V Kosenka fundamentalna red ta dopovnennya ryadom nomeriv operi Taras Bulba M LisenkaLiteraturni praci red Avtobiografichni zapiski Rad muzika 1939 1 Vihovannya kompozitorskoyi molodi Mistectvo 1956 1 Struni Lisenka zhivi Mistectvo 1967 4 ta in Rodina red Dokladnishe RevuckiSin Yevgen Revuckij uchasnik drugoyi svitovoyi vijni buv vazhko poranenij perebuvav na mezhi smerti zgodom doktor medichnih nauk Brat Dmitro Revuckij ukrayinskij muzikoznavec folklorist i muzichnij diyach Pleminnik Valer yan Revuckij ukrayinskij teatroznavec pedagog i teatralnij kritik Rodich dvoyuridnij brat Ganni Pavlivni babusi Levka Revuckogo po materi 4 5 Oleksa Storozhenko ukrayinskij pismennik etnograf dramaturg Dalekij rodich brat u p yatih Levka Revuckogo 4 5 Mikola Storozhenko ukrayinskij istorik literaturi Primitki red metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 G S Brega Muzichno dramatichna shkola M Lisenka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 123 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Premiya imeni L M Revuckogo mkip gov ua 03 11 2020 a b Valentina Kuzik Revucki Rzhevuski biografichni paraleli ta transformaciyi Ukrayinsko polski kulturni vzayemini vipusk 2 S 105 114 a b Storozhenki Modzalevskij V L Malorossijskij Rodoslovnik Tom 4 P S K 1914 S 772 795Posilannya red Revuckij Lev Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 441 Marko Robert Steh Ochima kulturi 87 Pavlo Senicya i Levko Revuckij Kompozitor Revuckij priviz dvi kozi do Kiyeva gazeta ua Dokumentalnij film Levko Revuckij Simfoniya 3 na YouTubeDzherela red Bajkovij nekropol istorichnij fotoilyustrovanij dovidnik V Zhadko K SPD Zhadko V O 2004 S 161 ISBN 966 8567 00 5 Byalik M L Revuckij Risi tvorchosti K 1963 Byalik M L N Revuckij L 1979 ros Gerasimova Persidska N Druga simfoniya L Revuckogo K 1963 Goryuhina N Simfonizm L Revuckogo K 1965 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kiselov G L M Revuckij K 1949 Klin V L M Revuckij kompozitor pianist K 1972 Kuzik V V Revuckij Lev Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 160 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Lev Mikolajovich Revuckij Zb upor V Kuzik K 2009 Lev Nikolaevich Revuckij Stati vospominaniya Sost V Kuzik K 1989 ros Liseckij S L M Revuckij K 1989 Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 Nekropol na Bajkovij gori literaturno publicistichne vidannya V Zhadko K Feniks 2008 S 121 124 168 169 268 ISBN 978 966 8567 13 1 Postavna A Stanovlennya tvorchogo metodu L Revuckogo K 1978 Revuckij D M Mikola Lisenko Povernennya pershodzherel vstup st upor tekstiv il material an pokazhch V V Kuzik K Muz Ukrayina 2003 S 13 15 Ukrayinskij nekropol istorichnij naukovij dovidnik V Zhadko K SPD Zhadko V O 2005 S 274 ISBN 966 8567 01 3 Cherkashina universalna enciklopediya V Zhadko red O Luk yanchuk K Ekspres Poligraf 2010 S 742 743 ISBN 978 966 8567 14 8 Sheffer T L M Revuckij K 1958 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Revuckij Lev Mikolajovich amp oldid 40385890