Гліє́р Ре́йнгольд (Ерне́ст) Мо́ріцевич (30 грудня 1874 (11 січня 1875), Київ, Російська імперія — 23 червня 1956, Москва, РРФСР, СРСР) — український композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч німецько-польського походження.
Життєпис Редагувати
Батько — німець Моріц Глієр (1835–1896), власник майстерні музичних інструментів
Мати — полька Юзефа (Жозефіна Вікентіївна) Корчак (1852–1937)
Навчався в Другій київській гімназії. Випускник (1894) і викладач Київського музичного училища (з 1956 р. носить ім'я Р. М. Глієра).
Серед його викладачів — скрипаль, диригент, військовий капельмейстер, відомий київський музичний педагог К. Воут, який в свою чергу був учнем чеського скрипаля О. Шевчика.
Закінчив Московську консерваторію (1900) по класу композиції М. Іполитова-Іванова, теоретичні предмети вивчав у А. Аренського, Г. Конюса, С. Танєєва, І. Гржималі.
Серед його приватних учнів — М. Мясковський і С. Прокоф'єв.
1913 — професор класу композиції, 1914–1919 — директор і викладач Київської консерваторії, до викладання в якій залучав багатьох відомих зарубіжних музикантів, зокрема, Павла Коханського.
Учні — Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, С. Прокоф'єв, О. Мосолов та інші.
1920–1941 — професор Московської консерваторії. Доктор мистецтвознавства (1941), лауреат премії ім. М. Глінки (1908), Державних премій СРСР (1946, 1948, 1950), Народний артист Азербайджанської РСР (1934), Народний артист Узбецької РСР, народний артист РРФСР (1935), народний артист СРСР (1938).
Автор багатьох творів у різних жанрах, зокрема балетів «Червоний мак», «Мідний вершник», Концерту для голосу з оркестром, романсів, інструментальних композицій тощо.
Глієр та Україна Редагувати
Рейнгольд Глієр тривалий час жив у Києві по вул. Басейній № 6 (1876–1894, 1913–1914 і 1916–1920; будинок не зберігся) і вул. Кузнечній (вул. Антоновича) № 23 (1914–1916). Існувала також вулиця Глієра у с. Микільська Борщагівка (відома з 1-ї пол. ХХ ст. під назвою вул. Шкільна, назву «вул. Глієра» одержала у 1974 році. Ліквідована наприкінці 70-х рр. у зв'язку зі знесенням старої забудови). Нині у Києві також існує вулиця Рейнгольда Глієра.
Р. Глієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема це балет «Тарас Бульба» (1951–1952), симфонічна картина-балет «Запорожці» (1921), симфонічна поема «Заповіт» пам'яті Т. Шевченка (1939–1941), «Подражаніє Ієзекіїлю» (за віршем Т. Шевченка, 1918), музика до драматичних вистав «Іван Гус», «Гайдамаки» (1920) та містерії «Великий льох» (1919–1920) за поемами Т. Шевченка.
Впливи українських фольклорних джерел виявляються в творах: 1-й струнний квартет (1889), 1-а і 2-а симфонії, концерт для арфи з оркестром (1938), Концерт для голосу з оркестром, «Урочиста увертюра» (1937) та ін.; оркестрування і редагування опер «Наталка Полтавка», «Чорноморці» (1918–1920), інструментація сцен із опери «Тарас Бульба» (1920) М. Лисенка, кантати «Шевченкові» і драматичні картини «Гайдамаки» К. Стеценка.
Ім'я Рейнгольда Глієра носить муніципальна академія музики.
Примітки Редагувати
- ↑ Г. Риман Глиэр // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 366.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Глиэр Рейнгольд Морицевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0
- ↑ Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0
- Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Советская музыка. Вып. 7-12. — Огиз Музгиз, 1975. — С. 101
Джерела Редагувати
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
- Ткачова Л. І. Гліер Рейнгольд Моріцович [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 118. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
- Веб-енциклопедія Києва.
Література Редагувати
- Глиэр Р. М. Статьи. Воспоминания. Материалы, т. 1, 2. — М.: 1965, 1967.
- Глиэр Р. М. Статьи и воспоминания. — М.: 1975.
- Гулинская З. К. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — М.: 1986.
- Бугославский С. Рейнгольд Морицевич Глиэр, 2-е изд., 1930.
- Бэлза И. Р. М. Глиэр. 2-е изд. — М.: 1962.
- Петрова Н. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — Л.: 1962.
- Сеженский К. Р. М. Глиэр. Краткий очерк жизни и творчества. 2-е изд. — М.: 1940.
- Богданов-Березовский В. «Красный мак». — Л., 1933.
- Бэлза И. Концерты Глиэра. — М.: 1955.
- Бэлза И. Р. М. Глиэр. — В кн.: О музыкантах ХХ века. — М.: 1979.
- Данилевич Л. Книга о советской музыке (главы: Р. М. Глиэр. Опера «Шахсенем». Балет «Красный цветок») — М.: 1962.
- Захаров Р. Искусство балетмейстера. — М.: 1954.
- Катонова С. Балеты Р. М. Глиэра. — М.:1960.
- Корев Ю. «Медный всадник» Р.Глиэра. — М.: 1951.
- Леонова М. Симфонические произведения Глиэра. Справочник-путеводитель. — М.: 1962.
- Слонимский Ю. Советский балет. Материалы к истории советского балетного театра. — М.—Л.: 1950.
- Соллертинский И. «Красный мак». -М.: 1930.
- Выдающиеся деятели теоретико-композиторского факультета Московской консерватории (Статьи: Леонова М. Ф. Рейнгольд Морицевич Глиэр; Лятошинский Б. Н. Глиэр — профессор и директор Киевской консерватории; Раков Н. П. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — М.: 1966.
Посилання Редагувати
- Глієр Рейнгольд Моріцевич // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 468.
- Ґлієр Райнґольд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.