Літні Олімпійські ігри 1956

Літні Олімпійські ігри 1956 або XVI Літні Олімпійські ігри — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідою Міжнародного олімпійського комітету у місті Мельбурн, Австралія, з 22 листопада по 8 грудня 1956 року. Змагання з кінного спорту проходили в Стокгольмі (Швеція).

XVI Літні Олімпійські ігри
Місто	Мельбурн
Країн	72
Спортсменів	3314
Розіграно медалей	145 в 17 видах спорту
Церемонія відкриття	22 листопада
Церемонія закриття	8 грудня
Вебсторінка	olympic.org/melbourne-stockholm-1956
← 1952 1960 →
Літні Олімпійські ігри 1956 у Вікісховищі

Політичні негаразди

Єгипет, Ірак та Ліван оголосили, що вони не будуть брати участі в Олімпіаді через Суецьку війну, в якій Єгипет зазнав нападу з боку Ізраїлю, Сполученого Королівства та Франції. А Радянський Союз у 1956 році придушив Угорську революцію, тож присутність СРСР стала причиною відмови від участі в іграх Нідерландів, Іспанії та Швейцарії.

У матчі фінального раунду ватерпольного турніру зустрілися збірні СРСР та Угорщини. Цей матч отримав назву «матч на кривавій воді». Запекла боротьба призвела до того, що одному з угорських ватерполістів розсікли брову, і він вийшов з басейну скривавленим. Ледве вдалося вгамувати безпорядки на трибунах. Гра закінчилася перемогою угорців.

У зв'язку з Угорською революцією та реакцією Радянського Союзу на неї, 5 футбольних команд з 16 відмовилися від участі в турнірі, через це футбольний турнір на Олімпійських іграх у Мельбурні був представлений найменшою, починаючи з 1912 року, кількістю команд. В цілому, рівень турніру був дуже низьким — не брала участі жодна із західноєвропейських країн, окрім аматорської команди Великої Британії. Переможцем турніру стала збірна СРСР, у складі якої золоту медаль завоював і футболіст з України Йожеф Беца.

Складна політична ситуація і пов'язана з нею напруженість породили нову олімпійську традицію, якої дотримувалися на всіх наступних Олімпіадах. Австралійський підліток Джон Вінґ запропонував, щоб на церемонії закриття спортсмени виходили не окремими командами, а всі разом, утворюючи міжнародний дружній гурт — єдину олімпійську націю.

Медальний залік

Країна	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
1	СРСР	37	29	32	98
2	США	32	25	17	74
3	Австралія	13	8	14	35
4	Угорщина	9	10	7	26
5	Італія	8	8	9	25
6	Швеція	8	5	6	19
7	Німеччина	6	13	7	26
8	Велика Британія	6	7	11	24
9	Румунія	5	3	5	13
10	Японія	4	10	5	19
11	Франція	4	4	6	14
12	Туреччина	3	2	2	7
13	Фінляндія	3	1	11	15
14	Іран	2	2	1	5
15	Канада	2	1	3	6
16	Нова Зеландія	2	0	0	2
17	Польща	1	4	4	9
18	Чехословаччина	1	4	1	6
19	Болгарія	1	3	1	5
20	Данія	1	2	1	4
21	Ірландія	1	1	3	5
22	Норвегія	1	0	2	3
23	Мексика	1	0	1	2
24	Бразилія	1	0	0	1
24	Індія	1	0	0	1
26	Югославія	0	3	0	3
27	Чилі	0	2	2	4
28	Бельгія	0	2	0	2
29	Аргентина	0	1	1	2
29	Південна Корея	0	1	1	2
31	Ісландія	0	1	0	1
31	Пакистан	0	1	0	1
33	Південно-Африканський Союз	0	0	4	4
34	Австрія	0	0	2	2
35	Багамські Острови	0	0	1	1
35	Греція	0	0	1	1
35	Швейцарія	0	0	1	1
35	Уругвай	0	0	1	1
Всього	153	153	163	469

Визначні результати

Хокейна збірна Індії завоювала золоті медалі вшосте поспіль. Володимир Куц виграв забіги на 5 та 10 км. Свою третю олімпійську медаль здобув угорський боксер Ласло Папп.

Здобутки українських спортсменів

Українські спортсмени виступали на Олімпіаді в складі збірної СРСР. Олімпійськими чемпіонами стали:

• Поліна Астахова — спортивна гімнастика (командний залік)
• Іван Дерюгін — сучасне п'ятиборство (командні змагання)
• Володимир Куц — біг на 5 і 10 км
• Лариса Латиніна — спортивна гімнастика (командний залік, абсолютна першість, вільні вправи, опорний стрибок)
• Віталій Романенко — кульова стрільба («Олень, що біжить»)
• Ігор Рибак — важка атлетика (легка вага)
• Юрій Титов — спортивна гімнастика (командний залік)
• Віктор Чукарін — спортивна гімнастика (командний залік, абсолютна першість, вправи на брусах)
• Борис Шахлін — спортивна гімнастика (командний залік, вправи на коні)
• Йожеф Беца — у складі збірної СРСР з футболу.

Ігри у філателії